Карел Павлик (чеськ. Karel Pavlík, 19 жовтня 1900, Градове-Стржімеліце, Богемія — 26 січня 1943, концтабір Маутгаузен) — офіцер армії Чехословаччини, учасник Опору. 14 березня 1939 з солдатами своєї роти всупереч наказу командування дав бій німецьким окупаційним військам, які увійшли в місто Містек (нині Фрідек-Містек). Цей епізод відомий як і є єдиним випадком організованого опору німецькій окупації Чехословаччини в 1939 році.
Карел Павлик | |
---|---|
чеськ. Karel Pavlík | |
Народження | 19 жовтня 1900[1][2][…] d, Срібна Скалиця |
Смерть | 26 січня 1943[1] (42 роки) Маутгаузен, d, Перг, Верхня Австрія, Австрія вогнепальне поранення |
Країна | Чехословаччина |
Звання | капітан |
Війни / битви | Друга світова війна, d і d |
Нагороди | |
Карел Павлик у Вікісховищі |
Біографія
До 1939 р
Карел Павлик народився в сім'ї вчителя з маленького чеського села Градова Стржімеліце, в Центральночеському краї, в околицях містечка Черні-Костелець (нині Костелець-над-чорно-Лесі), близько 20 км на південь від міста. У 1920 р покликаний в армію, вступив до військової академії і в 1923 році отримав офіцерське звання. Служив в прикордонних і піхотних частинах. У 1932 р був проведений в капітани, і більше в чині не підвищувався. У 1934 році командир 8-го Сілезького полку характеризував Павлика, як «поверхневого», «легковажного» офіцера який «не піддається вихованню». Серед товаришів і солдатів Павлик, проте, користувався повагою. Він був хорошим наїзником і стрільцем і цікавився політикою більше, ніж це вважалося допустимим для чехословацького офіцера в той час. Шлюб Павлика розпався в 1935 р, після цього він помітно переглянув свої погляди на життя і службу, чим заслужив схвалення начальства. У 1936 р він був призначений командиром роти.
Бій 14 березня 1939 року
На день німецької окупації в Містеку в «Чаянкових казармах» розміщувався 3-й батальйон 8-го Сілезького піхотного полку і піврота 2-го бронетанкового полку (взвод танкеток LT vz.33 і взвод бронеавтомобілів OA vz.30). У казармах знаходилися командир батальйону підполковник Штепіна, командир 12-ї кулеметної роти капітан Павлик, командир броньовий півроти підпоручик Хейніш, ще кілька молодших офіцерів, солдати і унтер-офіцер и, всього близько 300 чоловік, майже всі за національністю чехи. Військовослужбовці-словаки повернулися на батьківщину, так як очікувалося проголошення незалежної Словаччини.
Увечері 14 березня 1939 року в Містек увійшов 2-й батальйон 84-го піхотного полку вермахту. У Чаянкових казарм німецька колона зупинилася, і біля входу було запропоновано здати зброю і викликати чергового офіцера. Чеський караул відповів пострілами. Коли почалася стрілянина і черговий офіцер поручик Мартінек оголосив бойову тривогу, Павлик розмістив своїх солдатів з гвинтівками й ручними кулеметами у вікон будівлі і наказав відкрити вогонь. До них приєдналися окремі солдати інших підрозділів. За свідченням очевидців, Павлик діяв рішуче, всіляко намагаючись підбадьорити солдатів. Решта офіцери нічого не робили, посилаючись на відсутність наказу, і тільки намагалися зв'язатися з полковим командиром. Бронетехніка підпоручика Хейніша в бою участі не брала. Перша спроба німців увійти на територію казарм була відбита. Німці обстріляли казарми з мінометів і протитанкової гармати (без особливого успіху, будівлі казарм були дуже міцні) і зробили другий штурм за підтримки бронеавтомобіля. Чехи відбили і цю атаку кулеметним вогнем і ручними гранатами. В цей час по телефону надійшов наказ командира 8-го полку полковника Еліаша негайно припинити вогонь і скласти зброю під загрозою військового суду. Павлик спочатку ігнорував наказ, але потім, бачачи, що закінчуються боєприпаси, а німці стягують до казарм основні сили 84-го полку, підкорився. Батальйон капітулював.
Бій тривав близько 30-40 хвилин, втрати чехів склали від 2 до 6 осіб пораненими, німців - до 24 чоловік убитими і пораненими (джерела дають різні цифри втрат). Чеських офіцерів німці помістили під домашній арешт, роззброєним солдатам дозволили повернутися в казарми, де вже знаходився німецький караул. Капітана Павлика командування не судило тільки тому, що 15 березня вермахт вже марширував по Празі. Опору в Чехослаччині нацисти не зустріли більше ніде.
Подальша доля
Після окупації та ліквідації армії співпрацював з підпільною організацією «За батьківщину» (чеськ. Za vlast), яка переправляла чеських кадрових військових на Захід. Переїхавши до Праги, вступив в організацію «Оборона народу» (чеськ. Obrana národa), що готувала збройне повстання проти окупантів.
У 1942, після замаху на Гейдриха, був заарештований гестапо. При арешті чинив збройний опір. Був засуджений до смерті, але кару замінили ув'язненням до концтабору (за деякими даними, за Павлика клопотали офіцери німецького 84-го полку, з яким він воював в 1939). 26 січня 1943 охоронець концтабору Маутгаузен застрелив Павлика за непокору.
Пам'ять
Після війни Карелу Павлику було присвоєно звання полковника (посмертно), в 1999 він був нагороджений медаллю «За хоробрість» ( cs: Medaile Za hrdinství, посмертно). Місце поховання Павлика невідоме. Його символічна могила знаходиться в місті .
Бій за Чаянкови казарми на сьогоднішній день — предмет особливої гордості в сучасній Чехії. У 1947 році для учасників цього бою було викарбувано пам'ятну медаль.
Посилання
- Бой за Чаянковы казармы 14.03.1939 г… [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- Database of the Terezín Memorial
- . Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 1 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlik Karel Pavlik chesk Karel Pavlik 19 zhovtnya 1900 Gradove Strzhimelice Bogemiya 26 sichnya 1943 konctabir Mautgauzen oficer armiyi Chehoslovachchini uchasnik Oporu 14 bereznya 1939 z soldatami svoyeyi roti vsuperech nakazu komanduvannya dav bij nimeckim okupacijnim vijskam yaki uvijshli v misto Mistek nini Fridek Mistek Cej epizod vidomij yak i ye yedinim vipadkom organizovanogo oporu nimeckij okupaciyi Chehoslovachchini v 1939 roci Karel Pavlikchesk Karel PavlikNarodzhennya19 zhovtnya 1900 1900 10 19 1 2 d Sribna SkalicyaSmert26 sichnya 1943 1943 01 26 1 42 roki Mautgauzen d Perg Verhnya Avstriya Avstriya vognepalne poranennyaKrayinaChehoslovachchinaZvannyakapitanVijni bitviDruga svitova vijna d i dNagorodi Karel Pavlik u VikishovishiBiografiyaDo 1939 r Karel Pavlik narodivsya v sim yi vchitelya z malenkogo cheskogo sela Gradova Strzhimelice v Centralnocheskomu krayi v okolicyah mistechka Cherni Kostelec nini Kostelec nad chorno Lesi blizko 20 km na pivden vid mista U 1920 r poklikanij v armiyu vstupiv do vijskovoyi akademiyi i v 1923 roci otrimav oficerske zvannya Sluzhiv v prikordonnih i pihotnih chastinah U 1932 r buv provedenij v kapitani i bilshe v chini ne pidvishuvavsya U 1934 roci komandir 8 go Silezkogo polku harakterizuvav Pavlika yak poverhnevogo legkovazhnogo oficera yakij ne piddayetsya vihovannyu Sered tovarishiv i soldativ Pavlik prote koristuvavsya povagoyu Vin buv horoshim nayiznikom i strilcem i cikavivsya politikoyu bilshe nizh ce vvazhalosya dopustimim dlya chehoslovackogo oficera v toj chas Shlyub Pavlika rozpavsya v 1935 r pislya cogo vin pomitno pereglyanuv svoyi poglyadi na zhittya i sluzhbu chim zasluzhiv shvalennya nachalstva U 1936 r vin buv priznachenij komandirom roti Bij 14 bereznya 1939 roku Na den nimeckoyi okupaciyi v Misteku v Chayankovih kazarmah rozmishuvavsya 3 j bataljon 8 go Silezkogo pihotnogo polku i pivrota 2 go bronetankovogo polku vzvod tanketok LT vz 33 i vzvod broneavtomobiliv OA vz 30 U kazarmah znahodilisya komandir bataljonu pidpolkovnik Shtepina komandir 12 yi kulemetnoyi roti kapitan Pavlik komandir bronovij pivroti pidporuchik Hejnish she kilka molodshih oficeriv soldati i unter oficer i vsogo blizko 300 cholovik majzhe vsi za nacionalnistyu chehi Vijskovosluzhbovci slovaki povernulisya na batkivshinu tak yak ochikuvalosya progoloshennya nezalezhnoyi Slovachchini Uvecheri 14 bereznya 1939 roku v Mistek uvijshov 2 j bataljon 84 go pihotnogo polku vermahtu U Chayankovih kazarm nimecka kolona zupinilasya i bilya vhodu bulo zaproponovano zdati zbroyu i viklikati chergovogo oficera Cheskij karaul vidpoviv postrilami Koli pochalasya strilyanina i chergovij oficer poruchik Martinek ogolosiv bojovu trivogu Pavlik rozmistiv svoyih soldativ z gvintivkami j ruchnimi kulemetami u vikon budivli i nakazav vidkriti vogon Do nih priyednalisya okremi soldati inshih pidrozdiliv Za svidchennyam ochevidciv Pavlik diyav rishuche vsilyako namagayuchis pidbadoriti soldativ Reshta oficeri nichogo ne robili posilayuchis na vidsutnist nakazu i tilki namagalisya zv yazatisya z polkovim komandirom Bronetehnika pidporuchika Hejnisha v boyu uchasti ne brala Persha sproba nimciv uvijti na teritoriyu kazarm bula vidbita Nimci obstrilyali kazarmi z minometiv i protitankovoyi garmati bez osoblivogo uspihu budivli kazarm buli duzhe micni i zrobili drugij shturm za pidtrimki broneavtomobilya Chehi vidbili i cyu ataku kulemetnim vognem i ruchnimi granatami V cej chas po telefonu nadijshov nakaz komandira 8 go polku polkovnika Eliasha negajno pripiniti vogon i sklasti zbroyu pid zagrozoyu vijskovogo sudu Pavlik spochatku ignoruvav nakaz ale potim bachachi sho zakinchuyutsya boyepripasi a nimci styaguyut do kazarm osnovni sili 84 go polku pidkorivsya Bataljon kapitulyuvav Bij trivav blizko 30 40 hvilin vtrati chehiv sklali vid 2 do 6 osib poranenimi nimciv do 24 cholovik ubitimi i poranenimi dzherela dayut rizni cifri vtrat Cheskih oficeriv nimci pomistili pid domashnij aresht rozzbroyenim soldatam dozvolili povernutisya v kazarmi de vzhe znahodivsya nimeckij karaul Kapitana Pavlika komanduvannya ne sudilo tilki tomu sho 15 bereznya vermaht vzhe marshiruvav po Prazi Oporu v Chehoslachchini nacisti ne zustrili bilshe nide Podalsha dolyaPislya okupaciyi ta likvidaciyi armiyi spivpracyuvav z pidpilnoyu organizaciyeyu Za batkivshinu chesk Za vlast yaka perepravlyala cheskih kadrovih vijskovih na Zahid Pereyihavshi do Pragi vstupiv v organizaciyu Oborona narodu chesk Obrana naroda sho gotuvala zbrojne povstannya proti okupantiv U 1942 pislya zamahu na Gejdriha buv zaareshtovanij gestapo Pri areshti chiniv zbrojnij opir Buv zasudzhenij do smerti ale karu zaminili uv yaznennyam do konctaboru za deyakimi danimi za Pavlika klopotali oficeri nimeckogo 84 go polku z yakim vin voyuvav v 1939 26 sichnya 1943 ohoronec konctaboru Mautgauzen zastreliv Pavlika za nepokoru Pam yatPislya vijni Karelu Pavliku bulo prisvoyeno zvannya polkovnika posmertno v 1999 vin buv nagorodzhenij medallyu Za horobrist cs Medaile Za hrdinstvi posmertno Misce pohovannya Pavlika nevidome Jogo simvolichna mogila znahoditsya v misti Bij za Chayankovi kazarmi na sogodnishnij den predmet osoblivoyi gordosti v suchasnij Chehiyi U 1947 roci dlya uchasnikiv cogo boyu bulo vikarbuvano pam yatnu medal PosilannyaBoj za Chayankovy kazarmy 14 03 1939 g 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Database of the Terezin Memorial d Track Q105764867 Arhiv originalu za 18 chervnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2018 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018