Кара́-Тобе́ (крим. Qara Töbe, Къара Тёбе) (IV ст. до н. е. — І ст. н. е.) — давнє греко-скіфське городище, що розташоване в північно-західній частині Криму, за 7 кілометрів на захід від міста Саки.
Кара-Тобе | |
---|---|
45°08′21″ пн. ш. 33°31′10″ сх. д. / 45.13917° пн. ш. 33.51944° сх. д. | |
Тип | замок і городище |
Країна | Україна |
Розташування | Прибережне, Автономна Республіка Крим |
Кара-Тобе (Україна) | |
Кара-Тобе у Вікісховищі |
Назва і відкриття
Назву давнього городища Кара-Тобе дав однойменний топонім — пагорб Кара-Тобе (також Кара-Тепе або Кара-Тепе-Оба), в підніжжі якого і розташовувалися поселенці. В перекладі з тюркської «кара-тобе» означає «чорний пагорб» і саме за такою назвою він дійшов до сучасників.
Чимало дослідників старожитностей вирушали в експедиції до Криму, але це були зазвичай відомі археологічні центри. А про Кара-Тобе відомо було небагато і тільки історики старовини допускали античну історію пагорба (які припускали це, керуючись давніми манускриптами та усними переказами місцевих старожилів підтвердежими знахідками дрібних артефактів на їх городах).
Поштовхом для розкриття таємниці «чорного пагорба» стала робота невеличкої цегельні неподалік. В 30-х роках XX століття почали активно освоювати узбережжя Сак. Тому нагально постала проблема з будівельними матеріалами, а неподалік було чимале глиняне родовище (в межах пагорба Кара-Тобе - дуже якісна глина придатна для випалу цегли). Коли відкрили невеличку цегельню, то почали брати глинозем для випалу цегли, і коли дібралися до пагорба Кара-Тобе, то робітникам почали потрапляти до рук різні історичні знахідки. Про археологічні артефакти тепер уже знали всі й інформацію подали до навчально-культурних установ, а чиновники прохали провести відповідні дослідження.
Зіставивши історичні факти та інформацію про археологічні знахідки, російський археолог Павло Миколайович Шульц вирішив провести під Саками на «чорному пагорбі» дослідження, і в 1934 році тут відбулися перші розкопки. Експедиція виявилася результативною: історик привідкрив нову сторінку історії Криму, а матеріали-артефакти передав до Євпаторії (знаходяться в Євпаторійському краєзнавчому музеї). Але надалі дослідження були законсервовані.
І лише наприкінці століття, доля випадку, і про античне городище знову заговорили: влітку 1982 року «… при реконструкції узбіччя шосе Сімферополь — Євпаторія зачеплений південний схил городища (ширина 1 м, довжина 140 м). Помітні виходи культурного шару, що потрапили в зріз ями». Наступного року, влітку, місцеві краєзнавці та історики запросили для консультації фахівця-археолога з Інституту археології АН СРСР — (тоді ще наукового співробітника АН СРСР). З тих часів, почалися детальні дослідження «чорного пагорбу» і, завдяки старанням Сергія Внукова (уже доктора історичних наук і очольника Кара-Тобінского загону Кримської археологічної експедиції Інституту археології РАН), було відкрито чимало історичних артефактів, постав однойменний музей, утворено міжнародний експериментальний археологічно-педагогічний центр.
Історія
Історія городища Кара-Тобе, відповідно до археологічних досліджень та історичних фактів, поділяється на чотири періоди і вкладається в межах п'яти століть (починаючи IV століттям до нашої ери й закінчуючи I століттям нашої ери).
Зародження поселення-городища (IV–III ст. до н. е.)
Згідно з археологічним нашаруванням, вчені археологи та історики вважають, що перше поселення на пагорбі Кара-Тобе виникло приблизно в IV столітті до н. е., і саме в цей час вся прибережна смуга Північно-Західного Криму з містом Керкинітидою були доєднані до Херсонеської держави. Попавши під опіку потужного мегаполіса можна було не боятися тривалих набігів кочовиків та спустошення цих земель, з тих часів і розпочався бурхливий розвиток цих місць. Численні поселенці вибирали собі наділи, найродючіші землі були розмежовані і почалося їх активне сільськогосподарське освоєння, херсонесці будують десятки нових поселень. Зазвичай це були сільськогосподарські садиби, укріплені поселення, їхні мешканці займалися хліборобством і прибудинкових скотарством. Відтак, головним багатством цієї землі був хліб, який продавали в Херсонес, а вже звідти його переправляли в інші грецькі центри, завдяки цьому, наприкінці IV–III століття до нашої ери Північно-Західний Крим став житницею Херсонеської держави.
Суттєвих археологічних артефактів та залишків споруд ранньо-грецького поселення на городищі практично не збереглося. Оскільки західні околиці Сак бідні каменем, необхідним для будівництв, в давнину поселенці намагалися занедбані будівлі розбирати на камінь, з якого зводилися нові споруди. Тому лише за нашаруваннями культурних шарів вчені стверджують про ймовірність зародження поселення під «чорним пагорбом».
Ранньоскіфське панування та часи Мітрідата (III–II ст. до н. е.)
Наприкінці 1 тисячоліття до нашої ери на території сучасного Криму поруч з греками-поселенцями жили й інші народи (зазвичай кочовики). Найпоширенішим племенем були скіфи, які вели кочовий спосіб життя. Вони захопили великі території і там розселилися. За свою тисячолітню історію скіфи пройшли різні етапи розвитку і, наприкінці тисячоліття, чимало скіфів перейшло на осілий спосіб життя (чи то внаслідок захоплення родючих і багатих на дичину країв, чи то перейнявши частину звичаїв та устоїв від своїх сусідів). Відтак у III столітті до н. е. на території півострова сформувалася пізньоскіфська держава — Кримська Скіфія, зі столицею в Неаполі Скіфським (лежала в межах сучасного міста Сімферополь). Щоб утвердитися на півострові, скіфи будували фортеці та укріплення і, зміцнівшись, почали воювати з Херсонесом за землі Північно-Західного Криму. Адже ці землі давали головний і прибутковий, в ті часи, продукт — зерно.
Після кількох баталій та набігів, у першій половині II ст. до н. е. скіфи підкорили Північ і Захід півострова (до 110 р. до н. е. скіфи захопили всі володіння Херсонеса: Керкинітиду, Калос-Лімен, садиби на березі Чорного моря, а також почали облогу самого міста). Захопивши родючі ґрунти і садибу біля підніжжя Кара-Тобе, вони заселили її і тут заснувалося скіфське селище, яке мало ще й важливе стратегічне положення. Тут, між озерами Сакським і Сасик, була розвилка стародавніх шляхів. Одна з цих доріг пролягала вздовж західного узбережжя від Керкинітиди до Неаполя Скіфського, а другий шлях — повертав на південь і лежав уздовж узбережжя до Херсонесу. Саме ж городище займало найвищу точку округи, підносячись над берегами і шляхами довкола озер, це давало можливість контролювати ще й морські шляхи — повністю проглядалася вся Каламітська затока.
Ранньоскіфське поселення проіснувало близько 70 років. Не устигнувши його укріпити, скіфи втратили його (і від поселення мало що залишилося, адже камінь використали його наступні господарі). Оскільки втрата родючих земель та колоній не влаштовувала грецький Херсонес, то він шукав союзників у своїй боротьбі зі скіфами.
Повернення греків та часи Мітридата (II–I ст. до н.е.)
Черговим набігом скіфам вдалося взяти в облогу Херсонес, і містяни звернулися по допомогу до Понтійського царства, а саме до царя Мітридата VI Евпатора. Понтійці перебували на протилежному березі Чорного моря, на місці сучасної Туреччини, вважалися найбільшою державою пост-античного світу, змагаючись у впливі з самим Римом.
Молодий 22-річний цар посилав на допомогу обложеному Херсонесу свої найкращі війська під командуванням великого полководця античності Діофанта. Про це вдячні городяни поставили пам'ятник у своєму місті, адже полководець тричі рятував Херсонес від скіфів. Знак подяки був з бронзи, а поруч зобразили Діофанта на повен зріст. У почесному декреті перелічили також його добрі вчинки й подвиги на благо Херсонеса. В XIX столітті археологи знайшли кам'яну плиту, на якій був текст декрета. З написаного на цій плиті стало зрозуміло, що Діофант з Херсонеса переправився на другий бік затоки, де на нього було вчинено напад скіфів на чолі зі скіфським царем Палаком. Відбулась битва, в якій переміг Діофант (і це була не його остання перемога над скіфами). На місці звитяги ним було закладено фортецю, яку було названо на честь царя Мітридата VI Евпатора Евпаторій або по-грецьки Евпаторіон. Також цю твердиню згадували у своїх працях давньогрецькі географи Птолемей і Страбон. Ймовірно, в укріпленні перебував греко-понтійський гарнізон, який забезпечував контроль на дорогах.
З закладенням саме фортеці Евпаторій пов'язані дві унікальні знахідки в розкопаному городищі. Перша з них є фрагментом кам'яної стелі з переможним написом, який спорудив загін понтійських військ на чолі з Арістоніком після його перемоги над скіфами. Друга знахідка є подячна присвята богам, яку спорудили моряки Херсонеса на чолі з Теонтімом, ймовірно, після вдалого перебазування понтійського гарнізону з Херсонеса до фортеці. Допоки вона була під владою греків там був розквартирований їхній гарнізон.
Перше скіфське городище (середина — друга половина I ст. до н.е.)
Поверненню скіфів до Кара-Тобе передувало велике загострення військового конфлікту понтійців зі скіфами, внаслідок якого, в 63 році до нашої ери, цар Мітридат загинув, будучи обложеним у своєму палаці в Пантікапеї. Втрата командувача знекровила греко-понтійське військо. Щоб уберегти міста-колонії на південному узбережжі, війська виводились з Північно-Західного Криму, а за ними переміщалось до мегаполісів і мирне населення. Тому з середини I століття до нашої ери скіфи знову підпорядковують більшу частину Криму (окрім частини узбережжя з містами-мегаполісами), і Кара-Тобе в тому числі. На місці занедбаної понтійської фортеці скіфи відновлювали своє городище.
Розквіт скіфського городища (кінець I ст. до н.е. — перша чверть I ст. н.е.)
Городище Кара-Тобе досягло максимального розквіту в період кінця I ст. до н. е. — початку I ст. н. е. Розселившись на площі до двох гектарів, скіфи розвивали свої господарства та ремесла. Уже вирізнялася центральна частина міста (з невеличким укріпленням), а до неї примикало неукріплене «поселення».
Часи розквіту городища несподівано закінчились близько 20 року н. е. Городище зруйноване внаслідок набігу військ боспорського царя Аспурга (підтвердження несподіваності стали археологічні знахідки в нашаруваннях попелу й руйнувань знайдено багато розбитого посуду, велика кількість побутових предметів, а також наконечники стріл, списів і дротиків).
Зруйнувавши пограничні поселення скіфів, понтійці не мали наміру і людських ресурсів, аби заселити ці місцини. Тож, скіфи-поселенці знову повернулися до свого городища і ще кілька десятиліть розвивали його, але повернення до часів розквіту вже не було — нові виклики часу їх чекали.
Городище в часи скіфо-римських зіткнень (друга — початок третьої чверті I ст н.е.)
У третій чверті I століття нашої ери поновились скіфо-херсонеські зіткнення. Як і 170 років тому, скіфи знову розорили найближчу округу Херсонеса і обложили місто. Херсонесити знову змушені були просити допомоги, цього разу у найпотужнішою сили в Причорномор'ї — у Римській імперії. Правитель найближчої римської провінції Мезія Тиберій Плавцій Сільван Еліан з військами висадився в Криму і звільнив Херсонес від облоги. Жителі Кара-Тобе не ризикнули протистояти регулярній римської армії і залишили селище без бою. Римляни зайняли пусте поселення, але довго вони тут не затрималися. Рим ще не був готовий до проведення довготривалої активної політики в Тавриці.
Занепад городища-поселення (остання третина I ст. н.е.)
Наприкінці I століття н.е., після відходу римського гарнізону (який тут певний час розміщався), частина скіфів-поселенців повернулася. Вони зайняли невелику площу на вершині пагорба, поселившись в кількох будівлях, недбало складених з розбитих каменів і сирцевих цеглин. Скіфи перебували тут до початку II століття нашої ери, та життя на городищі поволі затухало (через занепад грецьких колоній та торгівлі поміж скіфами й греками). Коли ж скіфське царство ослабло і володарі Неаполя Скіфського вже не мали великого впливу на околиці, в яких правили інші скіфські династії, все важче стало обороняти невеличкі поселення, тож скіфи Кара-Тобе взагалі полишили цю територію (додатковою причиною була ще й зростаюча небезпека набігів кочівників-сарматів).
Археологічні особливості
Вперше греко-скіфське городище Кара-Тобе відкрили на початку XIX століття, відомий археолог Шульц Павло Миколайович провів археологічні дослідження на пагорбі в 1934 році. Але активно воно досліджується впродовж 50 років, з 1983 року на цій місцині щорічно проводить розкопки окремий загін Об'єднаної Кримської археологічної експедиції Московського Державного Університету ім. М. В. Ломоносова та . Його нашарування добре стратифіковані і надійно датовані.
Пізньоскіфське поселення утворилось приблизно в середині I століття до нашої на руїнах грекопонтійської фортеці (часи Мітрідата). Поселення декілька разів зазнавало руйнування а тому й перебудовувалось кілька разів.
Скіфський період городища поділяється на 3 часові проміжки (орієнтовно 25-35 років), які відповідають 3 горизонтам нашарувань:
- період II — після 63 року до нашої ери — 20-ті роки нашої ери;
- період III — 20-ті роки нашої ери — 65 рік нашої ери;
- період IV — остання третина I століття нашої ери.
Скіфи покинули поселення наприкінці I століття нашої ери, але у верхніх шарах час від часу зустрічаються поодинокі знахідки наступних народностей Криму.
Розкопки і дослідження на території городища проводилися невеличкою групою вчених-дослідників та їхніми студентами-практикантами і волонтерами з різних міст України та Росії, які й відкрили більшість археологічних артефактів. За їхніми припущеннями їм вдалося вивчити лише десяту частину від загальної площі Кара-Тобе. Наразі, археологи розкопали центральну фортечну вежу-донжон й кілька приміщень, поруч вежі та залишки східної оборонної стіни городища, скіфське капище-поховання. Поруч з залишками споруд було віднайдено чимало археологічних артефактів (посуду, знарядь праці, монети та прикраси тих давніх часів).
Знакові археологічні знахідки:
- Залишки фортеці Евпаторіон — внаслідок розкопок останній років на Кара-Тобе було виявлено укріплення, облаштоване наприкінці II століття до нашої ери. Під час його зведення були повністю розібрані ранніші споруди. Мабуть, навколо всього поселення й побудували кам'яний оборонний мур. Саме він був межею квадратної ділянки зі сторонами близько 100×100 м, по кутах якого, ймовірно, стояли вежі.
- Скарб римських монет та озброєння — скарб срібних римських монет, знайдений ще в 1956 році на пересипу і належав одному з воїнів-легіонерів. Внаслідок набігу понтійців і наступної сильної пожежі приблизно в 20 році нашої ери городище було зруйноване. В шарах руйнування, крім домашнього начиння було знайдено кілька десятків залізних наконечників стріл, наконечник дротика і два наконечника списів.
- Скіфський некрополь — 200 метрів на північ від городища Кара-Тобе було відкрито скіфський некрополь. Всі поховання у ньому належать до часів розквіту скіфського поселення. Також часто разом з покійним у гробницю клали світильники, культові курильниці. Жіночі поховання супроводжувались різними прикрасами: намиста, бронзові кільця, сережки, ручні браслети, застібки-фібули.
Сучасний стан
На початку XXI століття науковці і краєзнавці Криму і України на місці розкопок стародавнього городища Кара-Тобе створили музей старожитностей Північно-Західного Криму. Експозиція музею розташовується в приміщеннях відновленого берегового укріплення, яке використовувалося як довготривала вогнева точка на береговій лінії моряками Чорноморського флоту. Колишній військовий об'єкт використовується суто в мирних цілях, задля вивчення історії півострова і проведення різних наукових конференцій.
Основою виставки є предмети (знаряддя праці, домашнє начиння, різні прикраси), виявлені під час розкопок городища. На другому поверсі будівлі є оглядовий майданчик, з якого проглядаються Каламітську затоку та обриси Чатир-Дага.
Для наочності експозиції і задля заповнення прогалин втрачених артефактів, вчені зпорудили неподалік від фортеці точну копію скіфського житла, планують відновтити давньогрецьку садибу, а в , в яких жителі городища зберігали зібраний ними урожай, знову можна буде зберігати зерно.
Див. також
Примітки
- . Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 9 липня 2015.
- Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 27 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 29 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
Література
- Внуков С. Ю. «Раскопки городища и некрополя Кара-Тобе у г. Саки в 1998 г.» // ПИФК. VIII..
- Внуков С. Ю. «Новые исследования и находки на городище Кара-Тобе в Северо-западном Крыму» //SUMBOLA 1. Античный мир Северного Причерноморья. Новейшие находки и открытия. М
- Внуков С. Ю. «Амфоры римского времени городища Кара-Тобе» // Російська Академія наук, Інститут Археології // «ДРЕВНОСТИ БОСПОРА» // Міжнародний щорічник з історії, археології, епіграфіки, нумізматики й філології Боспору Кімерійського //Том 17 //ст.21-55
Посилання
- (рос.) (англ.)
- Відео з екскурсії по стародавньому городищу Кара-Тобе [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Оповідь про Кара-Тобе й інтерв'ю з дослідником городища Внуковим Сергієм Юрійовичем [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karatobe Kara Tobe krim Qara Tobe Kara Tyobe IV st do n e I st n e davnye greko skifske gorodishe sho roztashovane v pivnichno zahidnij chastini Krimu za 7 kilometriv na zahid vid mista Saki Kara Tobe45 08 21 pn sh 33 31 10 sh d 45 13917 pn sh 33 51944 sh d 45 13917 33 51944Tipzamok i gorodisheKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaPriberezhne Avtonomna Respublika KrimKara Tobe Ukrayina Kara Tobe u VikishovishiNazva i vidkrittyaNazvu davnogo gorodisha Kara Tobe dav odnojmennij toponim pagorb Kara Tobe takozh Kara Tepe abo Kara Tepe Oba v pidnizhzhi yakogo i roztashovuvalisya poselenci V perekladi z tyurkskoyi kara tobe oznachaye chornij pagorb i same za takoyu nazvoyu vin dijshov do suchasnikiv Chimalo doslidnikiv starozhitnostej virushali v ekspediciyi do Krimu ale ce buli zazvichaj vidomi arheologichni centri A pro Kara Tobe vidomo bulo nebagato i tilki istoriki starovini dopuskali antichnu istoriyu pagorba yaki pripuskali ce keruyuchis davnimi manuskriptami ta usnimi perekazami miscevih starozhiliv pidtverdezhimi znahidkami dribnih artefaktiv na yih gorodah Poshtovhom dlya rozkrittya tayemnici chornogo pagorba stala robota nevelichkoyi cegelni nepodalik V 30 h rokah XX stolittya pochali aktivno osvoyuvati uzberezhzhya Sak Tomu nagalno postala problema z budivelnimi materialami a nepodalik bulo chimale glinyane rodovishe v mezhah pagorba Kara Tobe duzhe yakisna glina pridatna dlya vipalu cegli Koli vidkrili nevelichku cegelnyu to pochali brati glinozem dlya vipalu cegli i koli dibralisya do pagorba Kara Tobe to robitnikam pochali potraplyati do ruk rizni istorichni znahidki Pro arheologichni artefakti teper uzhe znali vsi j informaciyu podali do navchalno kulturnih ustanov a chinovniki prohali provesti vidpovidni doslidzhennya Zistavivshi istorichni fakti ta informaciyu pro arheologichni znahidki rosijskij arheolog Pavlo Mikolajovich Shulc virishiv provesti pid Sakami na chornomu pagorbi doslidzhennya i v 1934 roci tut vidbulisya pershi rozkopki Ekspediciya viyavilasya rezultativnoyu istorik prividkriv novu storinku istoriyi Krimu a materiali artefakti peredav do Yevpatoriyi znahodyatsya v Yevpatorijskomu krayeznavchomu muzeyi Ale nadali doslidzhennya buli zakonservovani I lishe naprikinci stolittya dolya vipadku i pro antichne gorodishe znovu zagovorili vlitku 1982 roku pri rekonstrukciyi uzbichchya shose Simferopol Yevpatoriya zacheplenij pivdennij shil gorodisha shirina 1 m dovzhina 140 m Pomitni vihodi kulturnogo sharu sho potrapili v zriz yami Nastupnogo roku vlitku miscevi krayeznavci ta istoriki zaprosili dlya konsultaciyi fahivcya arheologa z Institutu arheologiyi AN SRSR todi she naukovogo spivrobitnika AN SRSR Z tih chasiv pochalisya detalni doslidzhennya chornogo pagorbu i zavdyaki starannyam Sergiya Vnukova uzhe doktora istorichnih nauk i ocholnika Kara Tobinskogo zagonu Krimskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi RAN bulo vidkrito chimalo istorichnih artefaktiv postav odnojmennij muzej utvoreno mizhnarodnij eksperimentalnij arheologichno pedagogichnij centr IstoriyaIstoriya gorodisha Kara Tobe vidpovidno do arheologichnih doslidzhen ta istorichnih faktiv podilyayetsya na chotiri periodi i vkladayetsya v mezhah p yati stolit pochinayuchi IV stolittyam do nashoyi eri j zakinchuyuchi I stolittyam nashoyi eri Zarodzhennya poselennya gorodisha IV III st do n e Zgidno z arheologichnim nasharuvannyam vcheni arheologi ta istoriki vvazhayut sho pershe poselennya na pagorbi Kara Tobe viniklo priblizno v IV stolitti do n e i same v cej chas vsya priberezhna smuga Pivnichno Zahidnogo Krimu z mistom Kerkinitidoyu buli doyednani do Hersoneskoyi derzhavi Popavshi pid opiku potuzhnogo megapolisa mozhna bulo ne boyatisya trivalih nabigiv kochovikiv ta spustoshennya cih zemel z tih chasiv i rozpochavsya burhlivij rozvitok cih misc Chislenni poselenci vibirali sobi nadili najrodyuchishi zemli buli rozmezhovani i pochalosya yih aktivne silskogospodarske osvoyennya hersonesci buduyut desyatki novih poselen Zazvichaj ce buli silskogospodarski sadibi ukripleni poselennya yihni meshkanci zajmalisya hliborobstvom i pribudinkovih skotarstvom Vidtak golovnim bagatstvom ciyeyi zemli buv hlib yakij prodavali v Hersones a vzhe zvidti jogo perepravlyali v inshi grecki centri zavdyaki comu naprikinci IV III stolittya do nashoyi eri Pivnichno Zahidnij Krim stav zhitniceyu Hersoneskoyi derzhavi Suttyevih arheologichnih artefaktiv ta zalishkiv sporud ranno greckogo poselennya na gorodishi praktichno ne zbereglosya Oskilki zahidni okolici Sak bidni kamenem neobhidnim dlya budivnictv v davninu poselenci namagalisya zanedbani budivli rozbirati na kamin z yakogo zvodilisya novi sporudi Tomu lishe za nasharuvannyami kulturnih shariv vcheni stverdzhuyut pro jmovirnist zarodzhennya poselennya pid chornim pagorbom Rannoskifske panuvannya ta chasi Mitridata III II st do n e Naprikinci 1 tisyacholittya do nashoyi eri na teritoriyi suchasnogo Krimu poruch z grekami poselencyami zhili j inshi narodi zazvichaj kochoviki Najposhirenishim plemenem buli skifi yaki veli kochovij sposib zhittya Voni zahopili veliki teritoriyi i tam rozselilisya Za svoyu tisyacholitnyu istoriyu skifi projshli rizni etapi rozvitku i naprikinci tisyacholittya chimalo skifiv perejshlo na osilij sposib zhittya chi to vnaslidok zahoplennya rodyuchih i bagatih na dichinu krayiv chi to perejnyavshi chastinu zvichayiv ta ustoyiv vid svoyih susidiv Vidtak u III stolitti do n e na teritoriyi pivostrova sformuvalasya piznoskifska derzhava Krimska Skifiya zi stoliceyu v Neapoli Skifskim lezhala v mezhah suchasnogo mista Simferopol Shob utverditisya na pivostrovi skifi buduvali forteci ta ukriplennya i zmicnivshis pochali voyuvati z Hersonesom za zemli Pivnichno Zahidnogo Krimu Adzhe ci zemli davali golovnij i pributkovij v ti chasi produkt zerno Pislya kilkoh batalij ta nabigiv u pershij polovini II st do n e skifi pidkorili Pivnich i Zahid pivostrova do 110 r do n e skifi zahopili vsi volodinnya Hersonesa Kerkinitidu Kalos Limen sadibi na berezi Chornogo morya a takozh pochali oblogu samogo mista Zahopivshi rodyuchi grunti i sadibu bilya pidnizhzhya Kara Tobe voni zaselili yiyi i tut zasnuvalosya skifske selishe yake malo she j vazhlive strategichne polozhennya Tut mizh ozerami Sakskim i Sasik bula rozvilka starodavnih shlyahiv Odna z cih dorig prolyagala vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya vid Kerkinitidi do Neapolya Skifskogo a drugij shlyah povertav na pivden i lezhav uzdovzh uzberezhzhya do Hersonesu Same zh gorodishe zajmalo najvishu tochku okrugi pidnosyachis nad beregami i shlyahami dovkola ozer ce davalo mozhlivist kontrolyuvati she j morski shlyahi povnistyu proglyadalasya vsya Kalamitska zatoka Rannoskifske poselennya proisnuvalo blizko 70 rokiv Ne ustignuvshi jogo ukripiti skifi vtratili jogo i vid poselennya malo sho zalishilosya adzhe kamin vikoristali jogo nastupni gospodari Oskilki vtrata rodyuchih zemel ta kolonij ne vlashtovuvala greckij Hersones to vin shukav soyuznikiv u svoyij borotbi zi skifami Povernennya grekiv ta chasi Mitridata II I st do n e Chergovim nabigom skifam vdalosya vzyati v oblogu Hersones i mistyani zvernulisya po dopomogu do Pontijskogo carstva a same do carya Mitridata VI Evpatora Pontijci perebuvali na protilezhnomu berezi Chornogo morya na misci suchasnoyi Turechchini vvazhalisya najbilshoyu derzhavoyu post antichnogo svitu zmagayuchis u vplivi z samim Rimom Molodij 22 richnij car posilav na dopomogu oblozhenomu Hersonesu svoyi najkrashi vijska pid komanduvannyam velikogo polkovodcya antichnosti Diofanta Pro ce vdyachni gorodyani postavili pam yatnik u svoyemu misti adzhe polkovodec trichi ryatuvav Hersones vid skifiv Znak podyaki buv z bronzi a poruch zobrazili Diofanta na poven zrist U pochesnomu dekreti perelichili takozh jogo dobri vchinki j podvigi na blago Hersonesa V XIX stolitti arheologi znajshli kam yanu plitu na yakij buv tekst dekreta Z napisanogo na cij pliti stalo zrozumilo sho Diofant z Hersonesa perepravivsya na drugij bik zatoki de na nogo bulo vchineno napad skifiv na choli zi skifskim carem Palakom Vidbulas bitva v yakij peremig Diofant i ce bula ne jogo ostannya peremoga nad skifami Na misci zvityagi nim bulo zakladeno fortecyu yaku bulo nazvano na chest carya Mitridata VI Evpatora Evpatorij abo po grecki Evpatorion Takozh cyu tverdinyu zgaduvali u svoyih pracyah davnogrecki geografi Ptolemej i Strabon Jmovirno v ukriplenni perebuvav greko pontijskij garnizon yakij zabezpechuvav kontrol na dorogah Z zakladennyam same forteci Evpatorij pov yazani dvi unikalni znahidki v rozkopanomu gorodishi Persha z nih ye fragmentom kam yanoyi steli z peremozhnim napisom yakij sporudiv zagin pontijskih vijsk na choli z Aristonikom pislya jogo peremogi nad skifami Druga znahidka ye podyachna prisvyata bogam yaku sporudili moryaki Hersonesa na choli z Teontimom jmovirno pislya vdalogo perebazuvannya pontijskogo garnizonu z Hersonesa do forteci Dopoki vona bula pid vladoyu grekiv tam buv rozkvartirovanij yihnij garnizon Pershe skifske gorodishe seredina druga polovina I st do n e Povernennyu skifiv do Kara Tobe pereduvalo velike zagostrennya vijskovogo konfliktu pontijciv zi skifami vnaslidok yakogo v 63 roci do nashoyi eri car Mitridat zaginuv buduchi oblozhenim u svoyemu palaci v Pantikapeyi Vtrata komanduvacha znekrovila greko pontijske vijsko Shob uberegti mista koloniyi na pivdennomu uzberezhzhi vijska vivodilis z Pivnichno Zahidnogo Krimu a za nimi peremishalos do megapolisiv i mirne naselennya Tomu z seredini I stolittya do nashoyi eri skifi znovu pidporyadkovuyut bilshu chastinu Krimu okrim chastini uzberezhzhya z mistami megapolisami i Kara Tobe v tomu chisli Na misci zanedbanoyi pontijskoyi forteci skifi vidnovlyuvali svoye gorodishe Rozkvit skifskogo gorodisha kinec I st do n e persha chvert I st n e Gorodishe Kara Tobe dosyaglo maksimalnogo rozkvitu v period kincya I st do n e pochatku I st n e Rozselivshis na ploshi do dvoh gektariv skifi rozvivali svoyi gospodarstva ta remesla Uzhe viriznyalasya centralna chastina mista z nevelichkim ukriplennyam a do neyi primikalo neukriplene poselennya Chasi rozkvitu gorodisha nespodivano zakinchilis blizko 20 roku n e Gorodishe zrujnovane vnaslidok nabigu vijsk bosporskogo carya Aspurga pidtverdzhennya nespodivanosti stali arheologichni znahidki v nasharuvannyah popelu j rujnuvan znajdeno bagato rozbitogo posudu velika kilkist pobutovih predmetiv a takozh nakonechniki stril spisiv i drotikiv Zrujnuvavshi pogranichni poselennya skifiv pontijci ne mali namiru i lyudskih resursiv abi zaseliti ci miscini Tozh skifi poselenci znovu povernulisya do svogo gorodisha i she kilka desyatilit rozvivali jogo ale povernennya do chasiv rozkvitu vzhe ne bulo novi vikliki chasu yih chekali Gorodishe v chasi skifo rimskih zitknen druga pochatok tretoyi chverti I st n e U tretij chverti I stolittya nashoyi eri ponovilis skifo hersoneski zitknennya Yak i 170 rokiv tomu skifi znovu rozorili najblizhchu okrugu Hersonesa i oblozhili misto Hersonesiti znovu zmusheni buli prositi dopomogi cogo razu u najpotuzhnishoyu sili v Prichornomor yi u Rimskij imperiyi Pravitel najblizhchoyi rimskoyi provinciyi Meziya Tiberij Plavcij Silvan Elian z vijskami visadivsya v Krimu i zvilniv Hersones vid oblogi Zhiteli Kara Tobe ne riziknuli protistoyati regulyarnij rimskoyi armiyi i zalishili selishe bez boyu Rimlyani zajnyali puste poselennya ale dovgo voni tut ne zatrimalisya Rim she ne buv gotovij do provedennya dovgotrivaloyi aktivnoyi politiki v Tavrici Zanepad gorodisha poselennya ostannya tretina I st n e Naprikinci I stolittya n e pislya vidhodu rimskogo garnizonu yakij tut pevnij chas rozmishavsya chastina skifiv poselenciv povernulasya Voni zajnyali neveliku ploshu na vershini pagorba poselivshis v kilkoh budivlyah nedbalo skladenih z rozbitih kameniv i sircevih ceglin Skifi perebuvali tut do pochatku II stolittya nashoyi eri ta zhittya na gorodishi povoli zatuhalo cherez zanepad greckih kolonij ta torgivli pomizh skifami j grekami Koli zh skifske carstvo oslablo i volodari Neapolya Skifskogo vzhe ne mali velikogo vplivu na okolici v yakih pravili inshi skifski dinastiyi vse vazhche stalo oboronyati nevelichki poselennya tozh skifi Kara Tobe vzagali polishili cyu teritoriyu dodatkovoyu prichinoyu bula she j zrostayucha nebezpeka nabigiv kochivnikiv sarmativ Arheologichni osoblivostiVpershe greko skifske gorodishe Kara Tobe vidkrili na pochatku XIX stolittya vidomij arheolog Shulc Pavlo Mikolajovich proviv arheologichni doslidzhennya na pagorbi v 1934 roci Ale aktivno vono doslidzhuyetsya vprodovzh 50 rokiv z 1983 roku na cij miscini shorichno provodit rozkopki okremij zagin Ob yednanoyi Krimskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Moskovskogo Derzhavnogo Universitetu im M V Lomonosova ta Jogo nasharuvannya dobre stratifikovani i nadijno datovani Piznoskifske poselennya utvorilos priblizno v seredini I stolittya do nashoyi na ruyinah grekopontijskoyi forteci chasi Mitridata Poselennya dekilka raziv zaznavalo rujnuvannya a tomu j perebudovuvalos kilka raziv Skifskij period gorodisha podilyayetsya na 3 chasovi promizhki oriyentovno 25 35 rokiv yaki vidpovidayut 3 gorizontam nasharuvan period II pislya 63 roku do nashoyi eri 20 ti roki nashoyi eri period III 20 ti roki nashoyi eri 65 rik nashoyi eri period IV ostannya tretina I stolittya nashoyi eri Skifi pokinuli poselennya naprikinci I stolittya nashoyi eri ale u verhnih sharah chas vid chasu zustrichayutsya poodinoki znahidki nastupnih narodnostej Krimu Vhid do vezhi Rozkopki i doslidzhennya na teritoriyi gorodisha provodilisya nevelichkoyu grupoyu vchenih doslidnikiv ta yihnimi studentami praktikantami i volonterami z riznih mist Ukrayini ta Rosiyi yaki j vidkrili bilshist arheologichnih artefaktiv Za yihnimi pripushennyami yim vdalosya vivchiti lishe desyatu chastinu vid zagalnoyi ploshi Kara Tobe Narazi arheologi rozkopali centralnu fortechnu vezhu donzhon j kilka primishen poruch vezhi ta zalishki shidnoyi oboronnoyi stini gorodisha skifske kapishe pohovannya Poruch z zalishkami sporud bulo vidnajdeno chimalo arheologichnih artefaktiv posudu znaryad praci moneti ta prikrasi tih davnih chasiv Znakovi arheologichni znahidki Zalishki forteci Evpatorion vnaslidok rozkopok ostannij rokiv na Kara Tobe bulo viyavleno ukriplennya oblashtovane naprikinci II stolittya do nashoyi eri Pid chas jogo zvedennya buli povnistyu rozibrani rannishi sporudi Mabut navkolo vsogo poselennya j pobuduvali kam yanij oboronnij mur Same vin buv mezheyu kvadratnoyi dilyanki zi storonami blizko 100 100 m po kutah yakogo jmovirno stoyali vezhi Skarb rimskih monet ta ozbroyennya skarb sribnih rimskih monet znajdenij she v 1956 roci na peresipu i nalezhav odnomu z voyiniv legioneriv Vnaslidok nabigu pontijciv i nastupnoyi silnoyi pozhezhi priblizno v 20 roci nashoyi eri gorodishe bulo zrujnovane V sharah rujnuvannya krim domashnogo nachinnya bulo znajdeno kilka desyatkiv zaliznih nakonechnikiv stril nakonechnik drotika i dva nakonechnika spisiv Skifskij nekropol 200 metriv na pivnich vid gorodisha Kara Tobe bulo vidkrito skifskij nekropol Vsi pohovannya u nomu nalezhat do chasiv rozkvitu skifskogo poselennya Takozh chasto razom z pokijnim u grobnicyu klali svitilniki kultovi kurilnici Zhinochi pohovannya suprovodzhuvalis riznimi prikrasami namista bronzovi kilcya serezhki ruchni brasleti zastibki fibuli Suchasnij stanNa pochatku XXI stolittya naukovci i krayeznavci Krimu i Ukrayini na misci rozkopok starodavnogo gorodisha Kara Tobe stvorili muzej starozhitnostej Pivnichno Zahidnogo Krimu Ekspoziciya muzeyu roztashovuyetsya v primishennyah vidnovlenogo beregovogo ukriplennya yake vikoristovuvalosya yak dovgotrivala vogneva tochka na beregovij liniyi moryakami Chornomorskogo flotu Kolishnij vijskovij ob yekt vikoristovuyetsya suto v mirnih cilyah zadlya vivchennya istoriyi pivostrova i provedennya riznih naukovih konferencij Osnovoyu vistavki ye predmeti znaryaddya praci domashnye nachinnya rizni prikrasi viyavleni pid chas rozkopok gorodisha Na drugomu poversi budivli ye oglyadovij majdanchik z yakogo proglyadayutsya Kalamitsku zatoku ta obrisi Chatir Daga Dlya naochnosti ekspoziciyi i zadlya zapovnennya progalin vtrachenih artefaktiv vcheni zporudili nepodalik vid forteci tochnu kopiyu skifskogo zhitla planuyut vidnovtiti davnogrecku sadibu a v v yakih zhiteli gorodisha zberigali zibranij nimi urozhaj znovu mozhna bude zberigati zerno Div takozhArheologichni pam yatki antichnogo i serednovichnogo Krimu Muzej starozhitnostej Pivnichno Zahidnogo Krimu Kara Tobe Perelik pam yatok Sakskogo rajonuPrimitki Arheologicheskaya karta Kryma Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 23 chervnya 2015 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 29 chervnya 2015 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2015 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 9 lipnya 2015 Arhiv originalu za 14 lipnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 29 chervnya 2015 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2015 LiteraturaVnukov S Yu Raskopki gorodisha i nekropolya Kara Tobe u g Saki v 1998 g PIFK VIII Vnukov S Yu Novye issledovaniya i nahodki na gorodishe Kara Tobe v Severo zapadnom Krymu SUMBOLA 1 Antichnyj mir Severnogo Prichernomorya Novejshie nahodki i otkrytiya M Vnukov S Yu Amfory rimskogo vremeni gorodisha Kara Tobe Rosijska Akademiya nauk Institut Arheologiyi DREVNOSTI BOSPORA Mizhnarodnij shorichnik z istoriyi arheologiyi epigrafiki numizmatiki j filologiyi Bosporu Kimerijskogo Tom 17 st 21 55Posilannya ros angl Video z ekskursiyi po starodavnomu gorodishu Kara Tobe 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Opovid pro Kara Tobe j interv yu z doslidnikom gorodisha Vnukovim Sergiyem Yurijovichem 26 bereznya 2016 u Wayback Machine