Кам'яне-Случа́нське (до сер. ХХ ст. Кам'яне́, Камінне) — село у Вирівській сільській громаді Сарненського району Рівненської області України.
село Кам'яне-Случанське | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Рівненська область | ||
Район | Сарненський район | ||
Громада | Вирівська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA56080030050074863 | ||
Облікова картка | Кам'яне-Случанське | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1509 (найдавніша з відомих писемна згадка) | ||
Населення | 1379 | ||
Площа | 1,709 км² | ||
Густота населення | 806,9 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 34543 | ||
Телефонний код | +380 3655 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 159 м | ||
Водойми | річки: Случ, Тусталь, Ремінь | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 34543, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Кам’яне-Случанське, вул. Литовська, 1а | ||
Карта | |||
Кам'яне-Случанське | |||
Кам'яне-Случанське | |||
Мапа | |||
Кам'яне-Случанське у Вікісховищі |
Географія
Село на південному заході Полісся, розташоване по лівому березі річки Случ.
Історія
У XV — пер. пол. XVI століття Кам'яне у складі Великого князівства Литовського. Адміністративно належало до Овруцького староства Київського воєводства.
Уперше на письмі згадується 1509 року як село КамяноԐ. Згідно привілею короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого, руські бояри Дмитро, Богдан і Андрій Івашенцевичі отримали низку маєтків на Київщині: Рют Новий і Старий, Тоганів, Очків, Новосільці, Костомирів, села й селища Кам'яне, Опачичин (Іспачичі), Мухоїдовичі, Кобановичі, Максимовичі, Загальці, Скубричі, Жерове, Копилове, Новостав, Совку, Воронине, Борисів, а також двори в Києві та Овручі. До того часу Кам'яне разом з переліченими поселеннями належало Івану Львовичу князю Глинському.
У 1522 році свої права на село Кам'яне заявили волинські бояри Василь Боговитинович та Семен Бабинський. На цей час воно ще належало київським боярам Івашенцевичам.
У ревізії Овруцького замку від 1545 року село зазначене вже як власність Семена Бабинського, а згодом його сина Андрія Бабинського.
З 1569 року й по кін XVIII ст. ці землі були інкорпоровані до складу Польської Корони згідно Люблінської унії. На північ, одразу за селом Чудель розпочиналися землі Пинського повіту Берестейського воєводства, які й далі належали до Великого князівства Литовського. По інший берег річки Случ — землі Луцького повіту Волинського воєводства Корони Польської. До др. пол. XVIII ст., Кам'яне — володіння та один з головних центрів шляхтичів Бабинських. Поряд функціонували кам'яні рудні, за наявності лісу тут виготовляли попіл, поташ які сплавляли річкою Случ, зокрема на експорт до портів Балтійського моря.
Відомо, що у Кам'яному функціонувала церква Св. Василя Великого (соснова, дерев'яна), яку було зведено у 1722 році.
На 1789 рік селом володів Антоній-Ян-Непомуцен князь Святополк-Четвертинський.
З 1793 року у складі Волинського намісництва Російської імперії. З 1804 року Волинська губернія.
Станом на 1859 рік, Кам'яне було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква та римо-католицька каплиця, налічувалося 47 дворів та 313 жителів (111 чоловіків і 202 жінок), з них 294 православних, 14 римо-католиків і 5 євреїв.
У 1906 році село належало до Вирівської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 110 верст, від волості 10. Дворів 115, мешканців 872.
З 1917 по 1920 рік у складі Погоринського краю Української Народної Республіки.
З 1921 по 1939 рік у складі Сарненського повіту, Волинського воєводства, Польської республіки.
Після вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року до Польщі, Кам'яне у складі Сарненського району, Рівненської області, УРСР.
Під час німецької окупації у складі Рівненської управи Райхскомісаріату Україна. Від початку 1944 року знову складі Сарненського району, Рівненської області, УРСР. Було змінено історичну назву села Кам'яне на — село Кам'яне-Случанське.
З проголошенням відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року, Кам'яне-Случанське — Сарненський район Рівненської області.
Від 1 січня 2021 року, відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, Кам'яне-Случанське у складі Сарненського району, Рівненської області до якого увійшли також бувші Рокитнівський та Дубровицький райони.
Інше
Село Кам'яне-Случанське належить до 3 зони радіоактивного забруднення.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 330 осіб.
На 2021 рік населення становить 1379 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,85 % |
російська | 0,07 % |
Примітки
- Андрій Блануца (2017). Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440–1572 рр.) (українська) . Київ. с. 291.
- Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. с. 484.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122—123.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 655. (рос. дореф.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Джерела
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 122—123
- Національна академія наук України. Інститут історії України. Андрій Блануца. Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440—1572 рр.). Ст. 291.
- Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Івашенцевичі-Макаревичі.
- Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984 р. Т.1. 601 с. Ст. 484
Література
- Теодорович Н. И. Каменное // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 615-616. (рос. дореф.)
Посилання
- Облікова картка с. Кам'яне-Случанське. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yane Slucha nske do ser HH st Kam yane Kaminne selo u Virivskij silskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini selo Kam yane SluchanskeGerbKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Virivska silska gromadaKod KATOTTG UA56080030050074863Oblikova kartka Kam yane Sluchanske Osnovni daniZasnovane 1509 najdavnisha z vidomih pisemna zgadka Naselennya 1379Plosha 1 709 km Gustota naselennya 806 9 osib km Poshtovij indeks 34543Telefonnij kod 380 3655Geografichni daniGeografichni koordinati 51 13 02 pn sh 26 48 01 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 159 mVodojmi richki Sluch Tustal ReminMisceva vladaAdresa radi 34543 Rivnenska obl Sarnenskij r n s Kam yane Sluchanske vul Litovska 1aKartaKam yane SluchanskeKam yane SluchanskeMapa Kam yane Sluchanske u VikishovishiGeografiyaSelo na pivdennomu zahodi Polissya roztashovane po livomu berezi richki Sluch IstoriyaU XV per pol XVI stolittya Kam yane u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Administrativno nalezhalo do Ovruckogo starostva Kiyivskogo voyevodstva Upershe na pismi zgaduyetsya 1509 roku yak selo KamyanoԐ Zgidno privileyu korolya i velikogo knyazya litovskogo Sigizmunda I Starogo ruski boyari Dmitro Bogdan i Andrij Ivashencevichi otrimali nizku mayetkiv na Kiyivshini Ryut Novij i Starij Toganiv Ochkiv Novosilci Kostomiriv sela j selisha Kam yane Opachichin Ispachichi Muhoyidovichi Kobanovichi Maksimovichi Zagalci Skubrichi Zherove Kopilove Novostav Sovku Voronine Borisiv a takozh dvori v Kiyevi ta Ovruchi Do togo chasu Kam yane razom z perelichenimi poselennyami nalezhalo Ivanu Lvovichu knyazyu Glinskomu U 1522 roci svoyi prava na selo Kam yane zayavili volinski boyari Vasil Bogovitinovich ta Semen Babinskij Na cej chas vono she nalezhalo kiyivskim boyaram Ivashencevicham U reviziyi Ovruckogo zamku vid 1545 roku selo zaznachene vzhe yak vlasnist Semena Babinskogo a zgodom jogo sina Andriya Babinskogo Z 1569 roku j po kin XVIII st ci zemli buli inkorporovani do skladu Polskoyi Koroni zgidno Lyublinskoyi uniyi Na pivnich odrazu za selom Chudel rozpochinalisya zemli Pinskogo povitu Berestejskogo voyevodstva yaki j dali nalezhali do Velikogo knyazivstva Litovskogo Po inshij bereg richki Sluch zemli Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva Koroni Polskoyi Do dr pol XVIII st Kam yane volodinnya ta odin z golovnih centriv shlyahtichiv Babinskih Poryad funkcionuvali kam yani rudni za nayavnosti lisu tut vigotovlyali popil potash yaki splavlyali richkoyu Sluch zokrema na eksport do portiv Baltijskogo morya Vidomo sho u Kam yanomu funkcionuvala cerkva Sv Vasilya Velikogo sosnova derev yana yaku bulo zvedeno u 1722 roci Na 1789 rik selom volodiv Antonij Yan Nepomucen knyaz Svyatopolk Chetvertinskij Z 1793 roku u skladi Volinskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Z 1804 roku Volinska guberniya Stanom na 1859 rik Kam yane bulo vlasnickim selom tut diyala derev yana pravoslavna cerkva ta rimo katolicka kaplicya nalichuvalosya 47 dvoriv ta 313 zhiteliv 111 cholovikiv i 202 zhinok z nih 294 pravoslavnih 14 rimo katolikiv i 5 yevreyiv U 1906 roci selo nalezhalo do Virivskoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 110 verst vid volosti 10 Dvoriv 115 meshkanciv 872 Z 1917 po 1920 rik u skladi Pogorinskogo krayu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Z 1921 po 1939 rik u skladi Sarnenskogo povitu Volinskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Pislya vtorgnennya Chervonoyi armiyi 17 veresnya 1939 roku do Polshi Kam yane u skladi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti URSR Pid chas nimeckoyi okupaciyi u skladi Rivnenskoyi upravi Rajhskomisariatu Ukrayina Vid pochatku 1944 roku znovu skladi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti URSR Bulo zmineno istorichnu nazvu sela Kam yane na selo Kam yane Sluchanske Z progoloshennyam vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1991 roku Kam yane Sluchanske Sarnenskij rajon Rivnenskoyi oblasti Vid 1 sichnya 2021 roku vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 807 IX vid 17 lipnya 2020 roku Kam yane Sluchanske u skladi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti do yakogo uvijshli takozh buvshi Rokitnivskij ta Dubrovickij rajoni InsheSelo Kam yane Sluchanske nalezhit do 3 zoni radioaktivnogo zabrudnennya NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1 330 osib Na 2021 rik naselennya stanovit 1379 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 85 rosijska 0 07 PrimitkiAndrij Blanuca 2017 Zemelna politika Yagelloniv na ukrayinskih terenah Velikogo knyazivstva Litovskogo 1440 1572 rr ukrayinska Kiyiv s 291 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Vinnipeg 1984r T 1 601 s s 484 Stecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 s 122 123 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 655 ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2014 Procitovano 29 grudnya 2013 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 DzherelaStecki T J Z boru i stepu Obrazy i pamiatki Krakow 1888 S 122 123 Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Andrij Blanuca Zemelna politika Yagelloniv na ukrayinskih terenah Velikogo knyazivstva Litovskogo 1440 1572 rr St 291 Sergij Beznosyuk Shlyahta ruskih zemel Ivashencevichi Makarevichi Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Vinnipeg 1984 r T 1 601 s St 484LiteraturaTeodorovich N I Kamennoe Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tip Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 T 2 Uѣzdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij S 615 616 ros doref PosilannyaOblikova kartka s Kam yane Sluchanske Verhovna Rada Ukrayini originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi