Каліги

Калі́ги (лат. caligae, однина — caliga, здогадно від calx — «п'ята», «каблук») — тип давньоримського взуття, схожого на постоли або мокасини. Уживалися переважно легіонерами (які іноді зовуться caligati — «ті, хто носить каліги»).

Давньоримська каліга. Артефакт з (Єгипет)

Вигляд

Каліги шили по-різному. Деякі зразки скидалися на прості постоли або мокасини: їх робили з одного клаптя шкіри. Інші мали складніший дизайн, складалися з різних деталей — підошви, прорізного верху та устілки. Верхня частина каліги мала вигляд ремінців, якими їх прив'язували до щиколоток. Підошва могла додатково зміцнюватися цвяшками. Ані шкарпеток, ані онуч з калігами зазвичай не носили. Відкритий верх забезпечував вентиляцію, що запобігало грибковим захворюванням та «траншейній стопі». Проте, у місцевостях з досить холодним кліматом (Британія) відоме використання каліг з вовняними шкарпетками.

Інше давньоримське взуття

• Карбати́ни (carbatinae, однина — carbatina) — сандалі з одного клаптя шкіри, споряджені поворозкою. Уживалися селянами.
• Со́леї (soleae) — відкриті сандалі.
• Со́куси, со́ці (socci, однина — soccus) — взуття з підошвою, непідбитою цвяшками і без окремого верху, схоже на капці ();
• Ка́льцеї (calcei, однина — calceus) — високе взуття вільних римлян. Знатні громадяни носили червоні кальцеї зі срібляними оздобами, прості — чорні без оздоб.
• Коту́рни (cothurni) — взуття на високій підошві для збільшення зросту. Котурни мають грецьке походження (грец. κόθορνος, двоїна — κοθόρνω), уживалися також акторами.

Жінки носили те ж взуття, що й чоловіки, тільки матеріал його був м'якішим і тоншим. Зимове взуття зазвичай мало коркову підошву.

Інше

Сучасна реконструкція каліги

• Калігула — прізвисько римського імператора Гая Юлія Цезаря Августа Германіка, під яким він увійшов в історію. Буквально воно значить «маленька каліга», «чобіток». Батько Гая Юлія, полководець та імператор Германік, брав сина у походи, де він носив солдатське взуття, за що його й прозвали «чобітком». Коли Калігула став імператором, він продовжив носити каліги, вбираючи їх коштовним камінням.
•  — частина богослужбового облачіння католицького єпископа, латиною звуться «caligae» (тобто «каліги»).

Цікаві факти

• Слово (у значенні «мандрівний співець духовних пісень»), за найпоширенішою версією, пов'язане з дав.-рус. калики, каліки («каліги»). До східнослов'янських мов це слово потрапило, ймовірне, через візантійське посередництво (грец. καλίκια, яке також могло виникнути внаслідок змішення caligae та calcei — «кальцеї»).. По всій середньовічній Європі каліги були звичайним взуттям мандрівників та прочан.

Див. також

• Кальцеї
• Військові черевики

Примітки

1. . Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 29 грудня 2016.
2. Caligatus // Charlton T. Lewis, Charles Short, A Latin Dictionary
3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Джерела

• Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.
• Калиги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• (англ.)