Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кальма́рська у́нія (дан., швед. і норв. Kalmarunionen; лат. Unio Calmariensis) (1397—1521) — унія, що об'єднала під егідою Данії три скандинавських королівства: Данію, Норвегію та Швецію з залежними територіями — Фінляндією, Ісландією та Гренландією.
| Кальмарська унія дан. Kalmarunionen норв. Kalmarunionen швед. Kalmarunionen лат. Unio Calmariensis | |||||||||||||||
| Персональна унія | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Копенгаген H G O | ||||||||||||||
| Релігії | Католицизм | ||||||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||||||
| - 1387—1412 (Данія) 1388–1389 (Норвегія) 1389–1412 (Швеція) | Маргарита Вальдемарсдаттер | ||||||||||||||
| - 1389—1442 (Норвегія) 1396–1439 (Швеція) 1396–1439 (Данія) | Ерік Померанський | ||||||||||||||
| - 1481—1513 (Данія) 1483–1513 (Норвегія) 1497–1501 (Швеція) | Джон Данський | ||||||||||||||
| - 1513–23 (Данія і Норвегія) 1520–21 (Швеція) | Крістіан II | ||||||||||||||
| - 1524–33 | Фредерік I | ||||||||||||||
| Законодавчий орган | і Herredag (у відповідному королівстві) | ||||||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||||||
| - Маргарита I визнана | 1387 | ||||||||||||||
| - заснування | 17 червня | ||||||||||||||
| - повстання Енгельбрехта | 1434–36 | ||||||||||||||
| - Стокгольмська різанина | Листопад 1520 | ||||||||||||||
| - Густав Ваза обраний шведським королем | 6 червня 1523 | ||||||||||||||
| - Данія анексує Норвегію | 1536 | ||||||||||||||
| - Кільський договір | 14 січня 1814 | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Данія
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Витоки союзу
Унія виникла на противагу до німецької економічної і політичної експансії в Скандинавії у XIV столітті. У цей період вільні та ганзейські міста поступово монополізували торгівлю в Скандинавії. Проникнення німців посилило скандинавську інтеграцію. Другим фактором, що викликав Кальмарську унію, стали економічні кризи XIII—XIV століть, пов'язані з погіршенням клімату. Значні знатні скандинавські сім'ї мали володіння по всій Північній Європі, загальний король був би для них гарантом збереження їх володінь, захистом від сепаратизму. Данія не змогла самотужки реалізувати політичні амбіції: вона змушена була піти зі Шлезвіга та Естляндії. Норвезьким королям забракло власних ресурсів для ведення активної політики. Усе це сприяло укладанню унії. Проміжним етапом до Кальмарської унії стала шведсько-норвезька унія.
Створення союзу
У 1364 році останній шведський король з династії Фолькунгів, , що був одночасно королем (з 1319 по 1355 роки) Норвегії, був вигнаний, і королем Швеції був обраний німецький герцог Альбрехт Мекленбургський. Ще раніше був вигнаний з Норвегії, і наступником став його син Гокан VI. Незадоволена політикою Альбрехта Мекленбургського частина дворянства закликала дочку і спадкоємицю короля Вальдемара Аттердага, королеву Данії Маргариту, вдову сина і співправителя Магнуса Ерікссона — Гокана VI, щоб звести її на престол разом з малолітнім сином Олафом.
У 1380 Данія і економічно залежна від неї Норвегія об'єдналися в особисту унію під владою королеви Маргарити Данської. У 1387 року син Маргарити Олаф помер, і Маргарита була оголошена «повноправною пані та законною володаркою» Швеції. У 1389 році шведський король Альбрехт був повалений об'єднаним датсько-шведським військом. У 1397 році в Кальмарському замку був підписаний договір про створення унії. Королем Данії, Швеції і Норвегії був визнаний малолітній племінник королеви Маргарити Ерік Померанський. За угодою три країни повинні були мати загального монарха, влада повинна була передаватися по прямій чоловічій лінії; в разі бездітності короля представники всіх трьох країн мали обрати нового монарха. Країни зобов'язувалися надавати одна одній допомогу в разі воєн або заколотів. Обговорювалися привілеї церкви. Підкреслювалася внутрішня самостійність королівств і шанування внутрішніх законів.
Конфлікт
Під час правління Маргарити королівська влада все більше зміцнювалася, що посилювало напруженість між короною і аристократією, але лише за правління Еріка (1412—1439 роки) вона привела до відкритого повстання. Конфлікт Маргарити і Альбрехта змусив її укласти угоду з , підтвердивши його економічне панування в Скандинавії. Ерік, навпаки, намагався покласти край залежності від Любека й Ганзи, що призвело до війни. Війни в Шлезвіг-Гольштейні, Мекленбурзі і Померанії привели до збільшення податків на населення і руйнували життєво важливий шведський експорт заліза, що призвело до повстання в Даларні під керівництвом Енгельбректа Енгельбректсона. У 1435 році він був обраний правителем, але незабаром був убитий. Боротьбу очолив Карл VIII Кнутсон, лідер шведського дворянства, який у 1438 році був обраний Ріксродом королем Швеції. Ерік був позбавлений влади (1438—1439) як король унії, і його місце зайняв його племінник Крістофер Баварський. Крістофер був бездітний, і після його смерті в 1448 році утворився вакуум влади. Швеція обрала новим королем Карла Кнутсона з наміром відродити унію під шведською короною. У наступному році Карл був обраний королем Норвегії, але новим королем Данії став Крістіан I Ольденбурзький. Наступні 70 років пройшли в постійній боротьбі між Данією і Швецією за верховенство в унії.
Після смерті шведського регента Стіна Стуре Старшого в 1503 році в міжусобиці втрутився Крістіан II Данський. У 1517 році, спираючись на своїх шведських прихильників, він спробував силою відновити унію. Після двох невдалих спроб (в 1517 і 1518 роках) він в 1520 році виграв битву на льоду озера , в якій був смертельно поранений його суперник Стен Стуре Молодший, і зайняв Стокгольм. Уникнувши послідуючої незабаром Стокгольмської кривавої лазні (1520) Густав Ерікссон Васа очолив нове повстання в лісах , в результаті якого шведи знову вигнали данців в 1521 році. 6 червня 1523 року в Стренгнесі Густав Ерікссон був обраний королем Швеції, що де-факто зруйнувало унію. Остаточно дансько-шведська унія була скасована Щецинським миром 1570 року, відповідно до умов якого данський король відмовився від претензій на шведський престол, а шведський король — на решту підвладної данцям Норвегії.
Остаточний розпад
Залишки Кальмарської унії проіснували до 1536 року, коли Данія в односторонньому порядку оголосила Норвегію своєю провінцією і виникла Дансько-норвезька унія з явним переважанням Данії. Норвегія зберегла власні закони і деякі державні інститути, але колишні норвезькі території — Ісландія, Гренландія, Фарерські острови — перейшли у володіння Данії. У 1814 році Данія була змушена передати Норвегію королю Швеції. Ці події призвели в середині XIX століття до появи руху за об'єднання країн колишньої Кальмарської унії (крім Фінляндії) в єдину монархію.
Див. також
Примітки
- КАЛЬМАРСКАЯ УНИЯ 1397—1523 Советская историческая энциклопедия (рос.)
Література
- В. Л. Рубель. Кальмарська унія 1397 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- danmarks historien dk — Kalmarunionen 1397—1523 [ 20 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ЭСБЕ — Кальмарская уния [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalma rska u niya dan shved i norv Kalmarunionen lat Unio Calmariensis 1397 1521 uniya sho ob yednala pid egidoyu Daniyi tri skandinavskih korolivstva Daniyu Norvegiyu ta Shveciyu z zalezhnimi teritoriyami Finlyandiyeyu Islandiyeyu ta Grenlandiyeyu Kalmarska uniya dan Kalmarunionen norv Kalmarunionen shved Kalmarunionen lat Unio Calmariensis Personalna uniya 1397 1523 Prapor Gerb Korolevi Margariti Kalmarska uniya istorichni kordoni na kartiKalmarska uniya priblizno 1400 roku Stolicya Kopengagen 55 40 pn sh 12 34 sh d H G O Religiyi Katolicizm Forma pravlinnya Monarhiya 1387 1412 Daniya 1388 1389 Norvegiya 1389 1412 Shveciya Margarita Valdemarsdatter 1389 1442 Norvegiya 1396 1439 Shveciya 1396 1439 Daniya Erik Pomeranskij 1481 1513 Daniya 1483 1513 Norvegiya 1497 1501 Shveciya Dzhon Danskij 1513 23 Daniya i Norvegiya 1520 21 Shveciya Kristian II 1524 33 Frederik I Zakonodavchij organ i Herredag u vidpovidnomu korolivstvi Istorichnij period Serednovichchya Margarita I viznana 1387 zasnuvannya 17 chervnya povstannya Engelbrehta 1434 36 Stokgolmska rizanina Listopad 1520 Gustav Vaza obranij shvedskim korolem 6 chervnya 1523 Daniya aneksuye Norvegiyu 1536 Kilskij dogovir 14 sichnya 1814 Poperednik Nastupnik Daniya Norvegiya Shveciya Daniya Norvegiya Shveciya Sogodni ye chastinoyu Daniya Farerski ostrovi Grenlandiya Islandiya Norvegiya Shveciya Finlyandiya Velika Britaniya Nimechchina Rosiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalmarska uniyaVitoki soyuzuUniya vinikla na protivagu do nimeckoyi ekonomichnoyi i politichnoyi ekspansiyi v Skandinaviyi u XIV stolitti U cej period vilni ta ganzejski mista postupovo monopolizuvali torgivlyu v Skandinaviyi Proniknennya nimciv posililo skandinavsku integraciyu Drugim faktorom sho viklikav Kalmarsku uniyu stali ekonomichni krizi XIII XIV stolit pov yazani z pogirshennyam klimatu Znachni znatni skandinavski sim yi mali volodinnya po vsij Pivnichnij Yevropi zagalnij korol buv bi dlya nih garantom zberezhennya yih volodin zahistom vid separatizmu Daniya ne zmogla samotuzhki realizuvati politichni ambiciyi vona zmushena bula piti zi Shlezviga ta Estlyandiyi Norvezkim korolyam zabraklo vlasnih resursiv dlya vedennya aktivnoyi politiki Use ce spriyalo ukladannyu uniyi Promizhnim etapom do Kalmarskoyi uniyi stala shvedsko norvezka uniya Stvorennya soyuzuU 1364 roci ostannij shvedskij korol z dinastiyi Folkungiv sho buv odnochasno korolem z 1319 po 1355 roki Norvegiyi buv vignanij i korolem Shveciyi buv obranij nimeckij gercog Albreht Meklenburgskij She ranishe buv vignanij z Norvegiyi i nastupnikom stav jogo sin Gokan VI Nezadovolena politikoyu Albrehta Meklenburgskogo chastina dvoryanstva zaklikala dochku i spadkoyemicyu korolya Valdemara Atterdaga korolevu Daniyi Margaritu vdovu sina i spivpravitelya Magnusa Erikssona Gokana VI shob zvesti yiyi na prestol razom z malolitnim sinom Olafom U 1380 Daniya i ekonomichno zalezhna vid neyi Norvegiya ob yednalisya v osobistu uniyu pid vladoyu korolevi Margariti Danskoyi U 1387 roku sin Margariti Olaf pomer i Margarita bula ogoloshena povnopravnoyu pani ta zakonnoyu volodarkoyu Shveciyi U 1389 roci shvedskij korol Albreht buv povalenij ob yednanim datsko shvedskim vijskom U 1397 roci v Kalmarskomu zamku buv pidpisanij dogovir pro stvorennya uniyi Korolem Daniyi Shveciyi i Norvegiyi buv viznanij malolitnij pleminnik korolevi Margariti Erik Pomeranskij Za ugodoyu tri krayini povinni buli mati zagalnogo monarha vlada povinna bula peredavatisya po pryamij cholovichij liniyi v razi bezditnosti korolya predstavniki vsih troh krayin mali obrati novogo monarha Krayini zobov yazuvalisya nadavati odna odnij dopomogu v razi voyen abo zakolotiv Obgovoryuvalisya privileyi cerkvi Pidkreslyuvalasya vnutrishnya samostijnist korolivstv i shanuvannya vnutrishnih zakoniv KonfliktPid chas pravlinnya Margariti korolivska vlada vse bilshe zmicnyuvalasya sho posilyuvalo napruzhenist mizh koronoyu i aristokratiyeyu ale lishe za pravlinnya Erika 1412 1439 roki vona privela do vidkritogo povstannya Konflikt Margariti i Albrehta zmusiv yiyi uklasti ugodu z pidtverdivshi jogo ekonomichne panuvannya v Skandinaviyi Erik navpaki namagavsya poklasti kraj zalezhnosti vid Lyubeka j Ganzi sho prizvelo do vijni Vijni v Shlezvig Golshtejni Meklenburzi i Pomeraniyi priveli do zbilshennya podatkiv na naselennya i rujnuvali zhittyevo vazhlivij shvedskij eksport zaliza sho prizvelo do povstannya v Dalarni pid kerivnictvom Engelbrekta Engelbrektsona U 1435 roci vin buv obranij pravitelem ale nezabarom buv ubitij Borotbu ocholiv Karl VIII Knutson lider shvedskogo dvoryanstva yakij u 1438 roci buv obranij Riksrodom korolem Shveciyi Erik buv pozbavlenij vladi 1438 1439 yak korol uniyi i jogo misce zajnyav jogo pleminnik Kristofer Bavarskij Kristofer buv bezditnij i pislya jogo smerti v 1448 roci utvorivsya vakuum vladi Shveciya obrala novim korolem Karla Knutsona z namirom vidroditi uniyu pid shvedskoyu koronoyu U nastupnomu roci Karl buv obranij korolem Norvegiyi ale novim korolem Daniyi stav Kristian I Oldenburzkij Nastupni 70 rokiv projshli v postijnij borotbi mizh Daniyeyu i Shveciyeyu za verhovenstvo v uniyi Pislya smerti shvedskogo regenta Stina Sture Starshogo v 1503 roci v mizhusobici vtrutivsya Kristian II Danskij U 1517 roci spirayuchis na svoyih shvedskih prihilnikiv vin sprobuvav siloyu vidnoviti uniyu Pislya dvoh nevdalih sprob v 1517 i 1518 rokah vin v 1520 roci vigrav bitvu na lodu ozera v yakij buv smertelno poranenij jogo supernik Sten Sture Molodshij i zajnyav Stokgolm Uniknuvshi posliduyuchoyi nezabarom Stokgolmskoyi krivavoyi lazni 1520 Gustav Eriksson Vasa ocholiv nove povstannya v lisah v rezultati yakogo shvedi znovu vignali danciv v 1521 roci 6 chervnya 1523 roku v Strengnesi Gustav Eriksson buv obranij korolem Shveciyi sho de fakto zrujnuvalo uniyu Ostatochno dansko shvedska uniya bula skasovana Shecinskim mirom 1570 roku vidpovidno do umov yakogo danskij korol vidmovivsya vid pretenzij na shvedskij prestol a shvedskij korol na reshtu pidvladnoyi dancyam Norvegiyi Ostatochnij rozpadZalishki Kalmarskoyi uniyi proisnuvali do 1536 roku koli Daniya v odnostoronnomu poryadku ogolosila Norvegiyu svoyeyu provinciyeyu i vinikla Dansko norvezka uniya z yavnim perevazhannyam Daniyi Norvegiya zberegla vlasni zakoni i deyaki derzhavni instituti ale kolishni norvezki teritoriyi Islandiya Grenlandiya Farerski ostrovi perejshli u volodinnya Daniyi U 1814 roci Daniya bula zmushena peredati Norvegiyu korolyu Shveciyi Ci podiyi prizveli v seredini XIX stolittya do poyavi ruhu za ob yednannya krayin kolishnoyi Kalmarskoyi uniyi krim Finlyandiyi v yedinu monarhiyu Div takozhShvedsko norvezka uniya Dansko norvezka uniya Bitva pri BrunkeberziPrimitkiKALMARSKAYa UNIYa 1397 1523 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya ros LiteraturaV L Rubel Kalmarska uniya 1397 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyadanmarks historien dk Kalmarunionen 1397 1523 20 sichnya 2016 u Wayback Machine ESBE Kalmarskaya uniya Arhivovano 21 serpnya 2017 u Wayback Machine