Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Какаду рожевий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

Какаду рожевий

Какаду рожевий
Какаду рожевий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Какадові (Cacatuidae)
Підродина: Какадні (Cacatuinae)
Триба: Cacatuini
Рід: Рожевий какаду (Eolophus)
Bonaparte, 1854
Вид: Какаду рожевий
Біноміальна назва
Eolophus roseicapilla
(Vieillot, 1817)
image
Поширення
Посилання
image Вікісховище: Eolophus roseicapillus
image Віківиди: Eolophus roseicapillus
image ITIS: 714023
image МСОП: 22684758
image NCBI: 176039
Fossilworks: 255512 368073, 255512

Какаду рожевий (Eolophus roseicapilla, син. Eolophus roseicapillus, Kakatoe roseicapillus) — вид папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae). Єдиний вид роду.

Зовнішній вигляд

Довжина тіла 37 см, хвоста 17 см, крила 27 см, вага близько 300—400 г. Верхня частина голови світло-рожевого кольору. Спина світло-сіра; вуздечка, щоки, шия, груди та черево лілово-червоні. Чубчик зовні білуватий, всередині рожево-червонуватий. Стернові пера і махові пера бурого кольору. Навколоочне кільце рубіново-червоне. Дзьоб сірувато-білий. Лапи темно-сірі. Забарвлення у самців та самок однакове. У самок райдужка світло-оранжева, у самців темно-коричнева.

Поширення

Ендемік Австралії, поширений в штатах Квінсленд, Новий Південний Уельс і на сході штату Вікторія.

Спосіб життя

Спочатку населяли лісисті місцевості та луки в напівсухих зонах, на сьогодні — всі відкриті зони країни, савани, включаючи оброблювані місцевості та гори, напіваридні зони, рівнини, луки та відкриті галявини, поля, посіви, міста, парки та території для гольфу. Рідше зустрічається в лісах. Тримаються дрібними (до 20 особин) або великими (200—1000 особин) зграями. Ведуть осілий спосіб життя. Велику частину дня проводять у кроні дерев, обгризаючи при цьому кору і листя. Після вечірнього водопою розбиваються на пари та відлітають до постійного місця ночівлі. Люблять купатися. Під час дощу висять вниз головою з розкритими крилами. Птахи, що живуть у посушливих районах (північ Австралії), в період посухи кочують. По землі ходять повільно. Літають швидко, до 70 км/г. Живляться насінням трав, зерном (особливо пшеницею та вівсом), соняшником, геранню (пеларгонії), каперсами, фруктами і ягодами (пасифлораи, манго, , папаями), горішками (горіхи і шишки казуарини), корінням, паростками, трав'янистими рослинами, квітами, бруньками, комахами та їх личинками. Дуже люблять . Живляться рано вранці та ввечері, в основному на землі, збиваючись при цьому у великі зграї. Під час прийому їжі виставляють вартового.

Розмноження

Гнізда знаходяться високо в дуплах каучуконосів. Віддають перевагу дуплам, розташованим на висоті 420 м. Кора навколо входу в них очищена до деревини, а всередині завжди вистелено листям евкаліпту. В кладці від 2 до 5 білих яєць, які насиджують обидва партнери, вночі — тільки самка. Пташенята вилуплюються через місяць, приблизно ще через місяць вони вилітають з гнізда.

Коли пташенята залишають гніздо, вони збираються в «дитячі сади», що налічують до 100 молодих птахів. Впізнають батьків по голосу і завжди повертаються до рідного гнізда за їжею. Пізніше сім'ї об'єднуються в зграї до 1000 птахів.

Загрози і охорона

Через спустошливі нальоти на поля сільськогосподарських культур люди зарахували цих какаду до шкідливих птахів і знищують їх у великих кількостях всіма доступними способами, включаючи відстріл з рушниць і обприскування невеликих полів отрутою. Багато рожевих какаду гине на автострадах під колесами машин і при зіткненні з ними.

Назва «Galah», в перекладі з діалекту означає клоун, дурень.

Утримання

Миролюбні птиці, швидко звикають до людини та до домашнього утримання. Їх випускають політати на волі. Далеко від будинку вони не відлітають і завжди повертаються. Здатність їх до відтворення мови обмежена. Тривалість життя в неволі понад 50 років. Вперше в Європу їх завезли в 1843 році.

Класифікація

Вид охоплює 3 підвиди:

  • image
  • image
  • image
    Рожеві какаду на евкаліпті
  • image
  • image
  • image
  • image
    Зграя рожевих какаду
  • image
  • image

Примітки

  1. BirdLife International (2018). Eolophus roseicapilla: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 7 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Посилання

  • (англ.)
  • IUCN (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kakadu rozhevij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Kakadovi Cacatuidae Pidrodina Kakadni Cacatuinae Triba Cacatuini Rid Rozhevij kakadu Eolophus Bonaparte 1854 Vid Kakadu rozhevij Binomialna nazva Eolophus roseicapilla Vieillot 1817 Poshirennya Posilannya Vikishovishe Eolophus roseicapillus Vikividi Eolophus roseicapillus ITIS 714023 MSOP 22684758 NCBI 176039 Fossilworks 255512 368073 255512 Kakadu rozhevij Eolophus roseicapilla sin Eolophus roseicapillus Kakatoe roseicapillus vid papugopodibnih ptahiv rodini kakadovih Cacatuidae Yedinij vid rodu Zovnishnij viglyadDovzhina tila 37 sm hvosta 17 sm krila 27 sm vaga blizko 300 400 g Verhnya chastina golovi svitlo rozhevogo koloru Spina svitlo sira vuzdechka shoki shiya grudi ta cherevo lilovo chervoni Chubchik zovni biluvatij vseredini rozhevo chervonuvatij Sternovi pera i mahovi pera burogo koloru Navkoloochne kilce rubinovo chervone Dzob siruvato bilij Lapi temno siri Zabarvlennya u samciv ta samok odnakove U samok rajduzhka svitlo oranzheva u samciv temno korichneva PoshirennyaEndemik Avstraliyi poshirenij v shtatah Kvinslend Novij Pivdennij Uels i na shodi shtatu Viktoriya Sposib zhittyaSpochatku naselyali lisisti miscevosti ta luki v napivsuhih zonah na sogodni vsi vidkriti zoni krayini savani vklyuchayuchi obroblyuvani miscevosti ta gori napivaridni zoni rivnini luki ta vidkriti galyavini polya posivi mista parki ta teritoriyi dlya golfu Ridshe zustrichayetsya v lisah Trimayutsya dribnimi do 20 osobin abo velikimi 200 1000 osobin zgrayami Vedut osilij sposib zhittya Veliku chastinu dnya provodyat u kroni derev obgrizayuchi pri comu koru i listya Pislya vechirnogo vodopoyu rozbivayutsya na pari ta vidlitayut do postijnogo miscya nochivli Lyublyat kupatisya Pid chas doshu visyat vniz golovoyu z rozkritimi krilami Ptahi sho zhivut u posushlivih rajonah pivnich Avstraliyi v period posuhi kochuyut Po zemli hodyat povilno Litayut shvidko do 70 km g Zhivlyatsya nasinnyam trav zernom osoblivo psheniceyu ta vivsom sonyashnikom gerannyu pelargoniyi kapersami fruktami i yagodami pasiflorai mango papayami gorishkami gorihi i shishki kazuarini korinnyam parostkami trav yanistimi roslinami kvitami brunkami komahami ta yih lichinkami Duzhe lyublyat Zhivlyatsya rano vranci ta vvecheri v osnovnomu na zemli zbivayuchis pri comu u veliki zgrayi Pid chas prijomu yizhi vistavlyayut vartovogo RozmnozhennyaGnizda znahodyatsya visoko v duplah kauchukonosiv Viddayut perevagu duplam roztashovanim na visoti 420 m Kora navkolo vhodu v nih ochishena do derevini a vseredini zavzhdi visteleno listyam evkaliptu V kladci vid 2 do 5 bilih yayec yaki nasidzhuyut obidva partneri vnochi tilki samka Ptashenyata viluplyuyutsya cherez misyac priblizno she cherez misyac voni vilitayut z gnizda Koli ptashenyata zalishayut gnizdo voni zbirayutsya v dityachi sadi sho nalichuyut do 100 molodih ptahiv Vpiznayut batkiv po golosu i zavzhdi povertayutsya do ridnogo gnizda za yizheyu Piznishe sim yi ob yednuyutsya v zgrayi do 1000 ptahiv Zagrozi i ohoronaCherez spustoshlivi naloti na polya silskogospodarskih kultur lyudi zarahuvali cih kakadu do shkidlivih ptahiv i znishuyut yih u velikih kilkostyah vsima dostupnimi sposobami vklyuchayuchi vidstril z rushnic i obpriskuvannya nevelikih poliv otrutoyu Bagato rozhevih kakadu gine na avtostradah pid kolesami mashin i pri zitknenni z nimi Nazva Galah v perekladi z dialektu oznachaye kloun duren UtrimannyaMirolyubni ptici shvidko zvikayut do lyudini ta do domashnogo utrimannya Yih vipuskayut politati na voli Daleko vid budinku voni ne vidlitayut i zavzhdi povertayutsya Zdatnist yih do vidtvorennya movi obmezhena Trivalist zhittya v nevoli ponad 50 rokiv Vpershe v Yevropu yih zavezli v 1843 roci KlasifikaciyaVid ohoplyuye 3 pidvidi Eolophus roseicapilla albiceps Schodde 1989 Eolophus roseicapilla kuhli Mathews 1912 Eolophus oseicapilla roseicapilla Vieillot 1817 Rozhevi kakadu na evkalipti Zgraya rozhevih kakaduPrimitkiBirdLife International 2018 Eolophus roseicapilla informaciya na sajti MSOP versiya 2020 1 angl 7 lipnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannya angl IUCN angl

Дата публікації:
Топ