Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міхаловський Казі меж Ю зеф Ма р ян Міхало вський пол Kazimierz Józef

Казімєж Міхаловський

Казімєж Міхаловський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міхаловський.

Казі́меж Ю́зеф Ма́р'ян Міхало́вський (пол. Kazimierz Józef Marian Michałowski; 14 грудня 1901, Тернопіль — 1 січня 1981, Варшава) — польський археолог, єгиптолог, історик мистецтв, член ПАН, Варшавського університету. Засновник польської школи [pl] та основоположник [pl].

Казімеж Міхаловський
Kazimierz Józef Marian Michałowski
image
Казімеж Міхаловський у Національному музеї у Варшаві, кінець 1960-х років, фото [pl]
Казімеж Міхаловський у Національному музеї у Варшаві, кінець 1960-х років, фото [pl]
Народився14 грудня 1901(1901-12-14)
Тернопіль
Помер1 січня 1981(1981-01-01) (79 років)
Варшава
ПохованняБрвінув
Країнаimage Польща
Національністьполяк
Діяльністьантрополог, мистецтвознавець, археолог, єгиптолог
Alma materУніверситет Яна Казимира
Галузьархеологія
ЗакладВаршавський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор
Науковий керівникЕдмунд Буланда
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоПольська академія наук[1]
Гайдельберзька академія наук
Саксонська академія наук
Варшавське наукове товариство
ВійнаПольська кампанія
Військове званняпідпоручик і поручник
Нагороди
image
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
image
Орден «Будівельників Народної Польщі»
image Казімеж Міхаловський у Вікісховищі

Життєпис

Молодість та початок наукової кар'єри

Народився 14 грудня 1901 року в Тарнополі, його дідом був Еміль Міхаловський (1850—1919, народний депутат, директор учительської семінарії в цьому місті, автор праці «Мужча вчительська семінарія в Тарнополі 1871—1896: звіт дирекції Семінарії» з 1897 року. У 1915—1917 роках був бургомістром Тернополя). Казімєж закінчив Тернопільську гімназію в рідному місті. Невдовзі пішов до армії, щоб взяти участь у польсько-більшовицькій війні 1920 року. Після чого здобув вищу освіту на філософському факультеті Університету Яна Казимира у Львові; там само був слухачем на лекціях філософа професора Казімежа Твардовського. Поглиблював знання в навчальних закладах Берліна, Гайдельбергу, Парижу, Риму та Афін. Молодим ученим брав участь у розкопках, що проводили [fr] у Дельфах, на Тасосі та Делосі. У 1926 році  у Львівському університеті під науковим керівництвом Едмунда Булянди захистив докторську дисертацію про у грецькому мистецтві (за рік дисертацію опубліковано французькою мовою). У 1931 році отримав габілітацію завдяки праці про елліністичні та римські портрети з Делосу (опублікованій наступного року в Парижі). Одразу після габілітації був запрошений до Варшавського університету, де у 1931 році організував кафедру класичної археології, у 1953 році перейменовану на середземноморську, та став її керівником аж до виходу на пенсію в 1972 році.

З його ініціативи в 1936 році польські археологи з Варшавського університету почали археологічні роботи в єгипетському Едфу.

Друга світова війна

Під час війни знаходився в німецькому таборі для військовополонених [pl], до якого потрапив як офіцер запасу та учасник вересневої кампанії. Там керував освітньою програмою для полонених, проводив лекції та семінари з археології та єгиптології.

Діяльність після Другої світової війни

Після Другої світової війни Міхаловський активно приєднався до справи відбудови польської культури та науки. Від 1939 року був заступником директора Національного музею у Варшаві, де спершу займався організацією галереї античного мистецтва, котру було відкрито для відвідувачів у 1949 році, а згодом галереї Фарас, відкритої в 1972 році. Організував багато виставок, на яких демонструвалися пам'ятки, знайдені на розкопках під його керівництвом. У 1945—1947 роках був деканом гуманістичного факультету Варшавського університету, згодом — проректором цього ж навчального закладу (1947—1948). В Александрії (1957—1958) та Абердині (1971) був запрошеним професором. У 1956 році утворив Відділення середземноморської археології Польської академії наук, яке сам і очолив. У 1960 році призвів до відкриття Центру середземноморської археології Варшавського університету в Каїрі, яким керував до кінця життя. Утворення станції вважав своїм найбільшим досягненням. Був членом багатьох польських та закордонних академій, наукових товариств та інститутів: Національної академії деї Лінчеї, Британської академії, Академії наук НДР, Саксонської академії наук; членом президії [pl] Польської академії наук, комітету орієнталістичних наук Польської академії наук, [en], Німецького археологічного інституту, Єгипетського інституту, Інституту єгиптології Чехословацької академії наук, Французького інституту орієнтальної археології в Каїрі; Польського археологічного товариства (голова 1953—1957 та почесний член), Society for Nubian Studies (голова від 1972), (віце-голова Почесного комітету від 1976 року), Association Internationale d'Epigraphie Latine (віце-голова), Варшавського наукового товариства (генеральний секретар 1949—1952), Association Internationale d'Archéologie Classique, Société Archéologique Grecque, [pl]; член [fr]. Обіймав посаду голови Comité International des Experts pour le Sauvetage des Temples d'Abou Simbel UNESCO (1961—1970), Comité International pour les Musées d'Archéologie et d'Histoire ICOM (1965—1971). Був експертом UNESCO pour les Musées et Fouilles Archéologiques d'Algérie (1966) та членом Comité des Experts de l'UNESCO pour Mohendjo-Daro (1969). Здобув звання доктора гонорис кауза університетів Страсбурга (1965), Кембриджа (1971), Упсали (1977).

Популяризаторська діяльність

Казімеж Міхаловський активно займався популяризацією середземноморської археології. Переклав та видав книгу [en] Вічність пірамід і трагедія Помпеї (1958) та широко розповсюдив результати праць під час в Едфу. Писав для тижневика [pl], підіймаючи питання античних експонатів у колекціях Національного музею у Варшаві. Читав численні лекції, проводив семінари, присвячені античній тематиці. Суспільним ефектом цього стало зростання зацікавленості даною галуззю науки; на відкритій лекції проф. Міхаловського в Національному музеї у Варшаві у 1957 році про мистецтво стародавнього Єгипту взяли участь аж 5000 слухачів.

Особисте життя

Дідом Казімєжа Міхаловського був Еміль Міхаловський, посол до Галицького сейму, директор Учительської семінарії в Тернополі та бурмістр цього міста. Після Другої світової війни Міхаловський одружився із Кристиною Банєвич (пол. Krystyna Baniewicz), донькою інженера Тадеуша Банєвича (пол. Tadeusz Baniewicz), одного із засновників Подкови Лесьної. Кристина Міхаловська приєдналася до праці чоловіка — протягом наступних років у віллі Банєвичів у Подкові Лесьній розмістилася Майстерня середземноморської археології ПАН. Могила проф. Міхаловського знаходиться на цвинтарі в сусідньому Брвінуві.

Розкопки

Едфу

За словами професора Міхаловського, «не тільки для світу науки, але й у найширшій громадській думці цивілізованого суспільства фактичний рівень культури тієї чи іншої країни вимірюється тим, чи має вона власні розкопки в Єгипті». У 1936 році завдяки його ініціативі розпочались археологічні роботи в Едфу, які тривали до 1939 року. В експедиції брали участь археологи з Варшавського університету та Французького інституту археології сходу. Це були перші розкопки за участі польських археологів на теренах Середземномор'я. Роботи проводились на некрополі фараонів та в античному місті греко-римських та візантійських часів. Кількість і художня якість знахідок, виявлених під час першої кампанії (1936 рік), дала змогу утворити експозицію в Галереї античного мистецтва Національного музею у Варшаві (відкрита вже у червні 1937 року).

Мірмекій

Участь польських археологів у розкопках в Едфу викликала зацікавленість наукового світу польськими дослідниками та дозволила розпочати наступні закордонні розкопки. Міхаловський організував співпрацю з радянськими археологами в Криму. В липні 1956 року група польських археологів почала дослідницькі праці в Мірмекію, античній грецькій колонії, які проводилися до 1958 року. Робота не проводилася спільно, як це було під час польсько-французької місії в Едфу. Дослідники працювали у двох окремих командах, досліджуючи дві ділянки. Польську групу очолював проф. Міхаловський, радянську — проф. Віктор Гайдукевич з Ленінградського університету. Відкрито виноробню елліністичного періоду з усім обладнанням та фрагменти житлових будівель. Усі рухомі знахідки, знайдені польською експедицією, за згодою радянського археологічного відділу були перевезені до Варшави.

Атрибіс

Після Другої світової війни проф. Міхаловський хотів продовжити працю в Єгипті. Міг відновити дослідження в Едфу, проте на французів була накладена заборона на розкопки в Єгипті. Проф. Міхаловський вирішив, що оскільки французькі археологи під час Другої світової не повернулись до Едфу без польських археологів, то й він цього не зробить. Новою територією для розкопок став Атрибіс, столиця десятого ному Нижнього Єгипту, сучасна Бенха. Праці тривали у 1957—1969 роках. Відкрито залишки водопровідної системи римського міста, рештки сакральних споруд Пізнього періоду, фундаменти святині Яхмоса ІІ, депозит, печі до випалення вапна та римські лазні.

Пальміра

image
Казімеж Міхаловський на розкопках у Пальмірі, 1962

4 травня 1959 року група польських археологів під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки в Пальмірі; вони тривали до 1973 року. Праця археологів зосередилась на двох ділянках. Першою з них був так званий табір Діоклетіана в західній частині міста, в якому дослідження проводились на території між Преторіанською брамою та Тетрапілоном, на форумі перед так званою Святинею стягів та всередині самої святині. Також досліджено міські мури і відкопано фрагмент Преторіанського шляху. На другій ділянці, у так званій Долині могил, тобто на пальмірському некрополі, відкрито гробницю Забди, Алаїн та Юлія Аврелія Гермеса. Розкопки дали змогу дослідити урбаністичний розвиток міста та здійснити датування відкритих будівель на підставі епіграфічних матеріалів, які в них знаходилися. Значною сенсацією стало відкриття скарбу, в якому знаходились ювелірні вироби та 27 золотих солідусів Фоки, Іраклія та Константа. Багатство та значення відкритого матеріалу було настільки великим, що 1966 року в Варшаві світ побачило щорічне видання [pl], яке виходить донині (2016). Польські археологи стали експертами з досліджень стародавньої Пальміри.

Александрія

Розкопки в Александрії відбулися у 1960—1973/74 роках. Польські археологи стали першою закордонною експедицією, якій вдалося отримати дозвіл на дослідження у цьому місті. Групи італійських, англійських та німецьких науковців працювали за контрактом та під назвою Греко-римського музею а Александрії. Праці на цій території ускладнені, оскільки у 1740-х роках Мухаммед Алі наказав збудувати в цьому місці нове місто. Сліди минулого залишаються під новою забудовою. Праці концентрувалися на території Ком ель-Дікка. Тут відкрито монументальні римські лазні з великою кількістю басейнів та цистерн і римську віллу. Польські археологи розкопали також перший знайдений на території Єгипту театр. Це відкриття було настільки сенсаційним, що проф. Міхаловський отримав від міської влади додаткові кошти на продовження роботи. Античний театр повністю розкопано та реконструйовано. Нині це один із головних туристичних об'єктів Александрії, який використовується для показу спектаклів. У такий спосіб вдалося зберегти античну будівлю поміж сучасними спорудами. На території Ком ель-Дікка польські археологи дослідили також два арабські некрополі.

Деір ель-Бахарі

Праці почалися у 1961 році на прохання єгипетського міністра культури, якому було важливо відбудувати святиню правительки Хатшепсут. Від 1968 року із групою археологів працювали також інженери з [pl], виконуючи будівельно-реконструкційні роботи в цій же святині. Під час праць, пов'язаних із цим замовленням, проф. Міхаловський відкрив невідому до того часу гробницю Тутмоса III (вже під час першої кампанії), що викликало перенесення більшості досліджень на цю ділянку. Святиня виявилася винятковою з точки зору розташування та планування, яке відрізнялося від решти сакральних будівель епохи Нового Царства. Праці тривали до 1972 року.

Фарас

image
Казімеж Міхаловський на розкопках у Фарасі

Фарас, античний Пахорас, був столицею північного царства Нубії. У 1961—1964 роках тут відбулися рятувальні розкопки під керівництвом проф. Міхаловського. Ці дослідження були частиною більшого проекту, так званої Нубійської кампанії, що проводилася під патронатом ЮНЕСКО і метою якої було рятування пам'яток від залиття водами Нілу через будівництво Високої Асуанської греблі. Тоді було віднайдено руїни середньовічного [pl], та разом із ними стінні розписи на релігійну тематику, датовані VII—XIV століттями. Комплекс так званих «фресок із Фарасу» (насправді це не фрески, а розписи, виконані темперою на сухій муловій штукатурці), який нараховує понад 150 малюнків, виявився одним із найбільших та найцікавіших відкриттів Нубійської кампанії. 67 розписів та частина кам'яного архітектурного оздоблення, а також інших храмів та будівель у Фарасі, епітафії місцевих єпископів та священиків, а також місцеві вироби ремісників, у тому числі розписаний керамічний посуд, знаходяться в Галереї Фарас ім. професора Казімєжа Міхаловського в Національному музеї у Варшаві. Решта знахідок із Фарасу знаходяться в Національному музеї Судану в Хартумі.

Донгола

Проф. Міхаловський почав розкопки у Донголі в 1964 році; у 1965—1972 роках ними керував [pl]. У Старій Донголі перебували правителі об'єднаних царств Нубії від VIII до початку XIV століття. Вже перші тижні праць принесли результат — відкрито центральну наву костелу зі збереженими in situ колонами. Це відкриття увійшло до літератури під назвою «костел із колонами». Знайдені в ньому надгробні написи дозволяють датувати його на 2 пол. VIII століття. Капітелі, знайдені у цій сакральній споруді, стилістично подібні до відкритих у соборі в Фарасі. Додатково під «костелом з колонами» дослідники натрапили на старіші фундаменти сакральної будівлі. Також проведено розкопки другого будинку, збудованого на хрестоподібному плані, а також мечеті, яка, як виявилося, була збудована на колишньому царському палаці, а не на християнській святині, як вважалося раніше. Також польські археологи відкрили баптистерій. Від 1966 року польська експедиція паралельно проводила доісторичні розкопки в околицях села Ґаддар.

Абу-Сімбел

В Абу-Сімбел проф. Міхаловський не займався розкопками, проте разом із групою польських археологів брав участь в операції з охорони скельних святинь Рамсеса II, які були під небезпекою залиття водами озера Насера. Учасниками проекту були й інші закордонні археологи, зокрема італійські та французькі. Однією з ідей збереження святинь було їх перенесення у безпечніше місце, іншою — залишити їх на місці. ЮНЕСКО скликало з цього приводу спеціальну комісію, до складу якої увійшли Генеральний директор ЮНЕСКО, очільник дорадчого комітету, та три експерти — серед них і проф. Міхалевський. Вони підтримали шведсько-єгипетський проект, в якому планувалося розрізати святині на великі частини вагою до 30 тонн, перенести їх в інше місце та реконструювати. Проф. Міхаловський очолив експертний комітет із 7 осіб, який наглядав за працями з перенесення святинь Рамсеса ІІ. Вони тривали 10 років та закінчилися успіхом.

Неа Пафос

У червні 1965 року польська археологічна місія Варшавського університету під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки у Неа Пафос на Кіпрі. Це місто було засноване під кінець IV ст. до н. е. як порт для грецьких паломників, котрі прибували сюди віддати хвалу Афродиті. Вже у перші дні праць у південно-західній частині Пафосу були відкриті мармурові статуї Асклепія та Артеміди, якій поклонялись у місті. Знайдено і монети з профілем Александра Македонського, що підтвердило дату заснування міста. Відкрито міську забудову елліністичного періоду зі збереженими розписами у так званому першому помпейському стилі та палац римського проконсула з приватними лазнями. Цю споруду прикрашала мозаїка Тесея, який бореться в лабіринті з Мінотавром, а за ними спостерігає Аріадна і жінка, що символізує Крит — найгарніша декорація цього типу на усьому Середземномор'ї. Польські розкопки показали, що місто Неа Пафос було центральним політичним осередком острова. Праці, започатковані проф. Міхаловським, продовжуються Центром середземноморської археології ім. Казімєжа Міхаловського.

Відзнаки, нагороди та вшанування пам'яті

У 1947 році Міхаловський отримав Командорський хрест та Командорський хрест з зіркою Ордену Відродження Польщі «за заслуги у справі захисту шедеврів польської культури», а 21 липня 1977 року Орден будівників Народної Польщі I класу. Також він став лауреатом Державної нагороди I і II ступенів. Окрім того, отримав: [pl] I класу, Хрест Virtuti Militari V класу (за кампанію 1939 року), Золотий Хрест Заслуги; єгипетський Орден республіки II класу, сирійський [en] I класу, Офіцерський та Командорський хрест французького Ордену Почесного Легіону, Командорський хрест Ордену Корони Італії, Командорський хрест грецького Ордену Фенікса, Великий офіцерський хрест бельгійського Ордену Леопольда І.

На його честь названо Центр середземноморської археології Варшавського університету та Галерею Фарас у Національному університеті у Варшаві. У 2001 році Poczta Polska тиражем 200 тис. екземплярів видала листівку з нагоди 100-ліття від дня народження проф. Міхаловського з візерунками однієї з нав фараського собору та постаті професора. В парку Каїрського єгипетського музею знаходиться погруддя проф. Міхаловського, а в колекції музею Варшавського університету — багато залишених ним пам'яток. Прізвищем професора названо вулиці в Ченстоховій, Мальборку та Слупську.

З 2015 року публічній гімназії в Подкові Лесьній присвоєно ім'я Казімєжа Міхаловського.

Обрані публікації

Книги:

  • (Délos XIII). Les portraits héllenistiąues et romains, Paris 1932.
  • Delfy, Lwów 1937; wyd. II Warszawa 1949; wyd. III 1959 (популярно-наукова).
  • Tell Edfou. Fouilles Franco-Polonaises, I—III, Le Caire 1937, 1939, 1950 (співавтор).
  • Sztuka starożytna, Warszawa 1955 (путівник Національним музеєм у Варшаві).
  • Mirmeki. Wykopaliska odcinka polskiego w r. 1956, Warszawa 1958.
  • Technika grecka, Warszawa 1959 (популярно-наукова).
  • Palmyre I. Fouilles polonaises 1959, Warszawa 1960.
  • Palmyre II. Fouilles polonaises 1960, Warszawa 1962.
  • Palmyre III. Fouilles polonaises 1961, Warszawa 1963.
  • Palmyre IV. Fouilles polonaises 1962, Warszawa 1964.
  • Palmyre V. Fouilles polonaises 1963 —64, Warszawa 1966.
  • Faras I. Fouilles polonaises 1961, Warszawa 1962.
  • Faras II. Fouilles polonaises 1961—62, Warszawa 1965.
  • Faras. Centre artistique de la Nubie chrétienne, Leiden 1966.
  • Faras. Die Kathedrale aus dem Wustensand, Ziirich-Köln 1967.
  • L'art de l'ancienne Egypte, Paris 1968 (Art of Ancient Egypt, New York 1969; Aegypten. Kunst und Kultur, Freiburg-Basel-Wien 1969; Arte y cmlisation de Egipte, Barcelona 1969).
  • Nie tylko piramidy, Warszawa 1966; 1969, 1972 — нім. версія; 1977 — чеська версія (популярно-наукова).
  • Jak Grecy tworzyli sztukę, Warszawa 1970 (популярно-наукова).
  • Od Edfu do Faras, Warszawa 1974 (популярно-наукова).
  • Palmyra, Warszawa 1968 (фотоальбом із вступним текстом; видана багатьма іноземними мовами. Вид. Arkady).
  • Karnak, Warszawa 1969 (ibidem).
  • Aleksandria, Warszawa 1970 (ibidem).
  • Luksor, Warszawa 1971 (ibidem).
  • Piramidy i mastaby, Warszawa 1972 (ibidem).
  • Teby, Warszawa 1974 (ibidem).
  • Karnak, Warszawa 1976 (видання із серії «Mała Encyklopedia Sztuki», Вид. Arkady).
  • Luksor, Warszawa 1976 (ibidem).
  • Piramidy i mastaby, Warszawa 1976 (ibidem).
  • Teby, Warszawa 1976 (ibidem).
  • Delfy, Warszawa 1979 (ibidem).
  • Akropol, Warszawa 1979 (ibidem).

Статті:

  • Les Niobides dans l'art plastique grec de la seconde moitié du Vème siecle, Eos, XXX 1927, s.175—193.
  • Ein Niobekopf aus den Sammlungen des Fürsten Radziwiłł in Nieborów, AA 1927, s.58-70.
  • Zum Sarkophag aus S. Constanza, RM, XLIII, 1928, s.132-146.
  • Virgile et les beaux arts, Eos, XXXIII 1930, s.43-58.
  • Un portrait egyptien d'Augustę au Musée du Caire, Buli. de l'Inst.Français au Caire 1935, s. 73-88.
  • La fin de l'art grec, BCH, 1946, s. 385—392.
  • Les expositions itinérantes dans les musées de Pologne, Museum, III z. 4, 1950, s. 275—282.
  • Rapport sur la prospection du terrain dans la région de la mosąuée de Nabi Daniel en 1958, Bull. de la Fac. de Droit-Université d'Alexandrie, XIII 1958, s. 37-43.
  • Kalos Limen, EAA IV, Roma 1961, s. 304—305.
  • Les fouilles arehéologiąues et l'art antiąue au Musée National de Varsovie, Bull. Mus. Nat. de Varsovie, III 1962, s. 62-63.
  • Peintures chrétiennes du VIIe s. à Faras, ibidem, s. 3-8.
  • Palmira, EAA V, Roma 1963, s. 900—908.
  • La Nubie chrétienne, Africana Bulletin 3, 1965, s. 9-26.
  • Archéologie méditerranéenne en Pologne aprés la seconde guerre mondiale, Études et Travaux, I 1966, s. 5-22.
  • Algérie — la modernisation des musées en Algérie, Le Courrier de l'UNESCO, Mai 1966, s. 1-45, annexe, s. 34-45.
  • Les deux Asclepios de Nea Paphos, RA, 1968 z. 2, s. 355—358.
  • Polish Excavations in Old Dongola 1964, Kush, XIV 1969, s. 289—299.
  • Open Problems of Nubian Art and Culture in the Light of the Discoveries at Faras, w: Kunst u. Ge-schichte Nubiens in Christilicher Zeit, Recklinghausen 1970, s. 11-20.
  • Classification générale des peintures murales de Faras, w: Melanges Devambez (RA 1972 z.2) s. 375—380.
  • Tell Atrib, EAA VIII Supplemento, Roma 1973, s. 799—800.
  • Ancient Egyptian Yisual Arts, Encyclopedia Britannica, XV 1974, s. 248—258.
  • Nouvelles recherches sur la topographie de Palmyre, w: Mél. d'histoire ancienne et darchéologie offerts à Paul Collart, (Cahiers d'Archéologie Romande 5), 1975, s. 305—306.
  • Les fouilles arehéologiąues polonaises en Afrique, Africana Bulletin 25, 1976 (1978), s. 13-26.
  • Études sur les tendances actuelles dans la pratique de fouilles arehéologiąues. Suggestions et idées générales pour l'éstablissement des «musées-sites», Rocznik MNW, XXIV 1980, s. 345—355.
  • Zabytki sztuki dziedzictwem ludzkości, w: Materiały Sesji Naukowej zorganizowanej przez Chrześcijańskie Stowarzyszenie Społeczne na temat: «Zabytki sztuki sakralnej dobrem kultury narodowej», kwiecień 1980. Materiały Problemowe 6, 1980, s. 57-60. 246

Примітки

  1. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=MICHA%C5%81OWSKI,%20Kazimierz%20
  2. Казімєж Міхаловський – нубіолог з Тарнополя - iternopolyanyn.com (укр.). 13 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  3. Marie — Louise Bernhard. Kazimierz Michalowski. «Eos». vol. 70, fasc. 1, s. 5-23, 1982.
  4. Jadwiga Lipińska. Kazimierz Michalowski. „Bulletin du Musée National de Varsovie”. 42, s. 7, 2001. 
  5. Historia. Процитовано 6 червня 2016.
  6. Kazimierz Michałowski: Od Edfu do Faras. Warszawa : Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1974. (пол.)
  7. Stanisław Lorenz. In memoriam. «Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie». 25, s. 5-52, 1981.
  8. Anna Sadurska. Nekrologi. «Archeologia». 32, s. 243—246, 1981.
  9. Jadwiga Lipińska. Kazimierz Michalowski. „Znak”. 6, ss. 810-811, 1981. 
  10. Aleksander Świstun. Wspomnienia podolskie (4). cracovia-leopolis.pl. Процитовано 8 maja 2014.
  11. Żyli wśród nas: Krystyna z Baniewiczów Michałowska [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], «Podkowiański Magazyn Kulturalny [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]» nr 64 (zima 2010), Podkowa Leśna 2010.
  12. Marek Konopka. Żegnając Profesora Kazimierza Michałowskiego. „Z otchłani wieków”. nr 3, s. 137, 1981. 
  13. Studia Palmyreńskie [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]. [dostęp 2016-06-25].
  14. . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  15. 29 жовтня 1947 «za zasługi położone w zabezpieczeniu arcydzieł kultury polskiej» M.P. z 1947 r. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  16. Nowiny, nr 165 (8951), 22-23-24 lipca 1977, s. 2
  17. Nowiny Rzeszowskie, nr 170 (5306), 20 lipca 1966, s. 2
  18. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  19. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 10 вересня 2016.
  20. . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  21. . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  22. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  23. Інтернет-плани міст
  24. . Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.

Джерела

  • Ткачов С. Михаловський Казимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 522. — .
  • Marie — Louise Bernhard. Kazimierz Michalowski. «Eos». vol. 70, fasc. 1, s. 5-23, 1982.
  • Michał Gawlikowski: Michałowski i jego szkoła. W Królowa Hatszepsut i jej świątynia 3500 lat później. Warszawa: Agencja Wyd.-Rekl. A. Grzegorczyk, 2001, s. 17-37, 2001,
  • Marek Konopka. Żegnając Profesora Kazimierza Michałowskiego. «Z otchłani wieków». nr 3, s. 137—138, 1981.
  • Jadwiga Lipińska. Kazimierz Michałowski. «Znak». 6, s. 809—812, 1982.
  • Jadwiga Lipińska. Kazimierz Michalowski. «Bulletin du Musée National de Varsovie». 42, s. 7-13, 2001.
  • Stanisław Lorenz. In memoriam. «Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie». 25, s. 5-52, 1981.
  • Kazimierz Michałowski: Od Edfu do Faras. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1974.
  • Anna Sadurska. Nekrologi. «Archeologia». 32, s. 243—246, 1981.
  • Żyli wśród nas: Krystyna z Baniewiczów Michałowska [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], «Podkowiański Magazyn Kulturalny [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]» nr 64 (zima 2010), Podkowa Leśna 2010.

Посилання

  • Wspomnienia z okresu lwowskiego (1919—1926) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  •  — twórca polskiej szkoły archeologii

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihalovskij Kazi mezh Yu zef Ma r yan Mihalo vskij pol Kazimierz Jozef Marian Michalowski 14 grudnya 1901 Ternopil 1 sichnya 1981 Varshava polskij arheolog yegiptolog istorik mistectv chlen PAN Varshavskogo universitetu Zasnovnik polskoyi shkoli pl ta osnovopolozhnik pl Kazimezh MihalovskijKazimierz Jozef Marian MichalowskiKazimezh Mihalovskij u Nacionalnomu muzeyi u Varshavi kinec 1960 h rokiv foto pl Kazimezh Mihalovskij u Nacionalnomu muzeyi u Varshavi kinec 1960 h rokiv foto pl Narodivsya14 grudnya 1901 1901 12 14 TernopilPomer1 sichnya 1981 1981 01 01 79 rokiv VarshavaPohovannyaBrvinuvKrayina PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistantropolog mistectvoznavec arheolog yegiptologAlma materUniversitet Yana KazimiraGaluzarheologiyaZakladVarshavskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktorNaukovij kerivnikEdmund BulandaAspiranti doktorantidChlenstvoPolska akademiya nauk 1 Gajdelberzka akademiya nauk Saksonska akademiya nauk Varshavske naukove tovaristvoVijnaPolska kampaniyaVijskove zvannyapidporuchik i poruchnikNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Budivelnikiv Narodnoyi Polshi Kazimezh Mihalovskij u VikishovishiZhittyepisMolodist ta pochatok naukovoyi kar yeri Narodivsya 14 grudnya 1901 roku v Tarnopoli jogo didom buv Emil Mihalovskij 1850 1919 narodnij deputat direktor uchitelskoyi seminariyi v comu misti avtor praci Muzhcha vchitelska seminariya v Tarnopoli 1871 1896 zvit direkciyi Seminariyi z 1897 roku U 1915 1917 rokah buv burgomistrom Ternopolya Kazimyezh zakinchiv Ternopilsku gimnaziyu v ridnomu misti Nevdovzi pishov do armiyi shob vzyati uchast u polsko bilshovickij vijni 1920 roku Pislya chogo zdobuv vishu osvitu na filosofskomu fakulteti Universitetu Yana Kazimira u Lvovi tam samo buv sluhachem na lekciyah filosofa profesora Kazimezha Tvardovskogo Pogliblyuvav znannya v navchalnih zakladah Berlina Gajdelbergu Parizhu Rimu ta Afin Molodim uchenim brav uchast u rozkopkah sho provodili fr u Delfah na Tasosi ta Delosi U 1926 roci u Lvivskomu universiteti pid naukovim kerivnictvom Edmunda Bulyandi zahistiv doktorsku disertaciyu pro u greckomu mistectvi za rik disertaciyu opublikovano francuzkoyu movoyu U 1931 roci otrimav gabilitaciyu zavdyaki praci pro ellinistichni ta rimski portreti z Delosu opublikovanij nastupnogo roku v Parizhi Odrazu pislya gabilitaciyi buv zaproshenij do Varshavskogo universitetu de u 1931 roci organizuvav kafedru klasichnoyi arheologiyi u 1953 roci perejmenovanu na seredzemnomorsku ta stav yiyi kerivnikom azh do vihodu na pensiyu v 1972 roci Z jogo iniciativi v 1936 roci polski arheologi z Varshavskogo universitetu pochali arheologichni roboti v yegipetskomu Edfu Druga svitova vijna Pid chas vijni znahodivsya v nimeckomu tabori dlya vijskovopolonenih pl do yakogo potrapiv yak oficer zapasu ta uchasnik veresnevoyi kampaniyi Tam keruvav osvitnoyu programoyu dlya polonenih provodiv lekciyi ta seminari z arheologiyi ta yegiptologiyi Diyalnist pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Mihalovskij aktivno priyednavsya do spravi vidbudovi polskoyi kulturi ta nauki Vid 1939 roku buv zastupnikom direktora Nacionalnogo muzeyu u Varshavi de spershu zajmavsya organizaciyeyu galereyi antichnogo mistectva kotru bulo vidkrito dlya vidviduvachiv u 1949 roci a zgodom galereyi Faras vidkritoyi v 1972 roci Organizuvav bagato vistavok na yakih demonstruvalisya pam yatki znajdeni na rozkopkah pid jogo kerivnictvom U 1945 1947 rokah buv dekanom gumanistichnogo fakultetu Varshavskogo universitetu zgodom prorektorom cogo zh navchalnogo zakladu 1947 1948 V Aleksandriyi 1957 1958 ta Aberdini 1971 buv zaproshenim profesorom U 1956 roci utvoriv Viddilennya seredzemnomorskoyi arheologiyi Polskoyi akademiyi nauk yake sam i ocholiv U 1960 roci prizviv do vidkrittya Centru seredzemnomorskoyi arheologiyi Varshavskogo universitetu v Kayiri yakim keruvav do kincya zhittya Utvorennya stanciyi vvazhav svoyim najbilshim dosyagnennyam Buv chlenom bagatoh polskih ta zakordonnih akademij naukovih tovaristv ta institutiv Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi Britanskoyi akademiyi Akademiyi nauk NDR Saksonskoyi akademiyi nauk chlenom prezidiyi pl Polskoyi akademiyi nauk komitetu oriyentalistichnih nauk Polskoyi akademiyi nauk en Nimeckogo arheologichnogo institutu Yegipetskogo institutu Institutu yegiptologiyi Chehoslovackoyi akademiyi nauk Francuzkogo institutu oriyentalnoyi arheologiyi v Kayiri Polskogo arheologichnogo tovaristva golova 1953 1957 ta pochesnij chlen Society for Nubian Studies golova vid 1972 vice golova Pochesnogo komitetu vid 1976 roku Association Internationale d Epigraphie Latine vice golova Varshavskogo naukovogo tovaristva generalnij sekretar 1949 1952 Association Internationale d Archeologie Classique Societe Archeologique Grecque pl chlen fr Obijmav posadu golovi Comite International des Experts pour le Sauvetage des Temples d Abou Simbel UNESCO 1961 1970 Comite International pour les Musees d Archeologie et d Histoire ICOM 1965 1971 Buv ekspertom UNESCO pour les Musees et Fouilles Archeologiques d Algerie 1966 ta chlenom Comite des Experts de l UNESCO pour Mohendjo Daro 1969 Zdobuv zvannya doktora gonoris kauza universitetiv Strasburga 1965 Kembridzha 1971 Upsali 1977 Populyarizatorska diyalnist Kazimezh Mihalovskij aktivno zajmavsya populyarizaciyeyu seredzemnomorskoyi arheologiyi Pereklav ta vidav knigu en Vichnist piramid i tragediya Pompeyi 1958 ta shiroko rozpovsyudiv rezultati prac pid chas v Edfu Pisav dlya tizhnevika pl pidijmayuchi pitannya antichnih eksponativ u kolekciyah Nacionalnogo muzeyu u Varshavi Chitav chislenni lekciyi provodiv seminari prisvyacheni antichnij tematici Suspilnim efektom cogo stalo zrostannya zacikavlenosti danoyu galuzzyu nauki na vidkritij lekciyi prof Mihalovskogo v Nacionalnomu muzeyi u Varshavi u 1957 roci pro mistectvo starodavnogo Yegiptu vzyali uchast azh 5000 sluhachiv Osobiste zhittya Didom Kazimyezha Mihalovskogo buv Emil Mihalovskij posol do Galickogo sejmu direktor Uchitelskoyi seminariyi v Ternopoli ta burmistr cogo mista Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Mihalovskij odruzhivsya iz Kristinoyu Banyevich pol Krystyna Baniewicz donkoyu inzhenera Tadeusha Banyevicha pol Tadeusz Baniewicz odnogo iz zasnovnikiv Podkovi Lesnoyi Kristina Mihalovska priyednalasya do praci cholovika protyagom nastupnih rokiv u villi Banyevichiv u Podkovi Lesnij rozmistilasya Majsternya seredzemnomorskoyi arheologiyi PAN Mogila prof Mihalovskogo znahoditsya na cvintari v susidnomu Brvinuvi RozkopkiEdfu Za slovami profesora Mihalovskogo ne tilki dlya svitu nauki ale j u najshirshij gromadskij dumci civilizovanogo suspilstva faktichnij riven kulturi tiyeyi chi inshoyi krayini vimiryuyetsya tim chi maye vona vlasni rozkopki v Yegipti U 1936 roci zavdyaki jogo iniciativi rozpochalis arheologichni roboti v Edfu yaki trivali do 1939 roku V ekspediciyi brali uchast arheologi z Varshavskogo universitetu ta Francuzkogo institutu arheologiyi shodu Ce buli pershi rozkopki za uchasti polskih arheologiv na terenah Seredzemnomor ya Roboti provodilis na nekropoli faraoniv ta v antichnomu misti greko rimskih ta vizantijskih chasiv Kilkist i hudozhnya yakist znahidok viyavlenih pid chas pershoyi kampaniyi 1936 rik dala zmogu utvoriti ekspoziciyu v Galereyi antichnogo mistectva Nacionalnogo muzeyu u Varshavi vidkrita vzhe u chervni 1937 roku Mirmekij Uchast polskih arheologiv u rozkopkah v Edfu viklikala zacikavlenist naukovogo svitu polskimi doslidnikami ta dozvolila rozpochati nastupni zakordonni rozkopki Mihalovskij organizuvav spivpracyu z radyanskimi arheologami v Krimu V lipni 1956 roku grupa polskih arheologiv pochala doslidnicki praci v Mirmekiyu antichnij greckij koloniyi yaki provodilisya do 1958 roku Robota ne provodilasya spilno yak ce bulo pid chas polsko francuzkoyi misiyi v Edfu Doslidniki pracyuvali u dvoh okremih komandah doslidzhuyuchi dvi dilyanki Polsku grupu ocholyuvav prof Mihalovskij radyansku prof Viktor Gajdukevich z Leningradskogo universitetu Vidkrito vinorobnyu ellinistichnogo periodu z usim obladnannyam ta fragmenti zhitlovih budivel Usi ruhomi znahidki znajdeni polskoyu ekspediciyeyu za zgodoyu radyanskogo arheologichnogo viddilu buli perevezeni do Varshavi Atribis Pislya Drugoyi svitovoyi vijni prof Mihalovskij hotiv prodovzhiti pracyu v Yegipti Mig vidnoviti doslidzhennya v Edfu prote na francuziv bula nakladena zaborona na rozkopki v Yegipti Prof Mihalovskij virishiv sho oskilki francuzki arheologi pid chas Drugoyi svitovoyi ne povernulis do Edfu bez polskih arheologiv to j vin cogo ne zrobit Novoyu teritoriyeyu dlya rozkopok stav Atribis stolicya desyatogo nomu Nizhnogo Yegiptu suchasna Benha Praci trivali u 1957 1969 rokah Vidkrito zalishki vodoprovidnoyi sistemi rimskogo mista reshtki sakralnih sporud Piznogo periodu fundamenti svyatini Yahmosa II depozit pechi do vipalennya vapna ta rimski lazni Palmira Kazimezh Mihalovskij na rozkopkah u Palmiri 1962 4 travnya 1959 roku grupa polskih arheologiv pid kerivnictvom prof Mihalovskogo pochala rozkopki v Palmiri voni trivali do 1973 roku Pracya arheologiv zoseredilas na dvoh dilyankah Pershoyu z nih buv tak zvanij tabir Diokletiana v zahidnij chastini mista v yakomu doslidzhennya provodilis na teritoriyi mizh Pretorianskoyu bramoyu ta Tetrapilonom na forumi pered tak zvanoyu Svyatineyu styagiv ta vseredini samoyi svyatini Takozh doslidzheno miski muri i vidkopano fragment Pretorianskogo shlyahu Na drugij dilyanci u tak zvanij Dolini mogil tobto na palmirskomu nekropoli vidkrito grobnicyu Zabdi Alayin ta Yuliya Avreliya Germesa Rozkopki dali zmogu dosliditi urbanistichnij rozvitok mista ta zdijsniti datuvannya vidkritih budivel na pidstavi epigrafichnih materialiv yaki v nih znahodilisya Znachnoyu sensaciyeyu stalo vidkrittya skarbu v yakomu znahodilis yuvelirni virobi ta 27 zolotih solidusiv Foki Irakliya ta Konstanta Bagatstvo ta znachennya vidkritogo materialu bulo nastilki velikim sho 1966 roku v Varshavi svit pobachilo shorichne vidannya pl yake vihodit donini 2016 Polski arheologi stali ekspertami z doslidzhen starodavnoyi Palmiri Aleksandriya Rozkopki v Aleksandriyi vidbulisya u 1960 1973 74 rokah Polski arheologi stali pershoyu zakordonnoyu ekspediciyeyu yakij vdalosya otrimati dozvil na doslidzhennya u comu misti Grupi italijskih anglijskih ta nimeckih naukovciv pracyuvali za kontraktom ta pid nazvoyu Greko rimskogo muzeyu a Aleksandriyi Praci na cij teritoriyi uskladneni oskilki u 1740 h rokah Muhammed Ali nakazav zbuduvati v comu misci nove misto Slidi minulogo zalishayutsya pid novoyu zabudovoyu Praci koncentruvalisya na teritoriyi Kom el Dikka Tut vidkrito monumentalni rimski lazni z velikoyu kilkistyu basejniv ta cistern i rimsku villu Polski arheologi rozkopali takozh pershij znajdenij na teritoriyi Yegiptu teatr Ce vidkrittya bulo nastilki sensacijnim sho prof Mihalovskij otrimav vid miskoyi vladi dodatkovi koshti na prodovzhennya roboti Antichnij teatr povnistyu rozkopano ta rekonstrujovano Nini ce odin iz golovnih turistichnih ob yektiv Aleksandriyi yakij vikoristovuyetsya dlya pokazu spektakliv U takij sposib vdalosya zberegti antichnu budivlyu pomizh suchasnimi sporudami Na teritoriyi Kom el Dikka polski arheologi doslidili takozh dva arabski nekropoli Deir el Bahari Praci pochalisya u 1961 roci na prohannya yegipetskogo ministra kulturi yakomu bulo vazhlivo vidbuduvati svyatinyu pravitelki Hatshepsut Vid 1968 roku iz grupoyu arheologiv pracyuvali takozh inzheneri z pl vikonuyuchi budivelno rekonstrukcijni roboti v cij zhe svyatini Pid chas prac pov yazanih iz cim zamovlennyam prof Mihalovskij vidkriv nevidomu do togo chasu grobnicyu Tutmosa III vzhe pid chas pershoyi kampaniyi sho viklikalo perenesennya bilshosti doslidzhen na cyu dilyanku Svyatinya viyavilasya vinyatkovoyu z tochki zoru roztashuvannya ta planuvannya yake vidriznyalosya vid reshti sakralnih budivel epohi Novogo Carstva Praci trivali do 1972 roku Faras Kazimezh Mihalovskij na rozkopkah u Farasi Faras antichnij Pahoras buv stoliceyu pivnichnogo carstva Nubiyi U 1961 1964 rokah tut vidbulisya ryatuvalni rozkopki pid kerivnictvom prof Mihalovskogo Ci doslidzhennya buli chastinoyu bilshogo proektu tak zvanoyi Nubijskoyi kampaniyi sho provodilasya pid patronatom YuNESKO i metoyu yakoyi bulo ryatuvannya pam yatok vid zalittya vodami Nilu cherez budivnictvo Visokoyi Asuanskoyi grebli Todi bulo vidnajdeno ruyini serednovichnogo pl ta razom iz nimi stinni rozpisi na religijnu tematiku datovani VII XIV stolittyami Kompleks tak zvanih fresok iz Farasu naspravdi ce ne freski a rozpisi vikonani temperoyu na suhij mulovij shtukaturci yakij narahovuye ponad 150 malyunkiv viyavivsya odnim iz najbilshih ta najcikavishih vidkrittiv Nubijskoyi kampaniyi 67 rozpisiv ta chastina kam yanogo arhitekturnogo ozdoblennya a takozh inshih hramiv ta budivel u Farasi epitafiyi miscevih yepiskopiv ta svyashenikiv a takozh miscevi virobi remisnikiv u tomu chisli rozpisanij keramichnij posud znahodyatsya v Galereyi Faras im profesora Kazimyezha Mihalovskogo v Nacionalnomu muzeyi u Varshavi Reshta znahidok iz Farasu znahodyatsya v Nacionalnomu muzeyi Sudanu v Hartumi Dongola Prof Mihalovskij pochav rozkopki u Dongoli v 1964 roci u 1965 1972 rokah nimi keruvav pl U Starij Dongoli perebuvali praviteli ob yednanih carstv Nubiyi vid VIII do pochatku XIV stolittya Vzhe pershi tizhni prac prinesli rezultat vidkrito centralnu navu kostelu zi zberezhenimi in situ kolonami Ce vidkrittya uvijshlo do literaturi pid nazvoyu kostel iz kolonami Znajdeni v nomu nadgrobni napisi dozvolyayut datuvati jogo na 2 pol VIII stolittya Kapiteli znajdeni u cij sakralnij sporudi stilistichno podibni do vidkritih u sobori v Farasi Dodatkovo pid kostelom z kolonami doslidniki natrapili na starishi fundamenti sakralnoyi budivli Takozh provedeno rozkopki drugogo budinku zbudovanogo na hrestopodibnomu plani a takozh mecheti yaka yak viyavilosya bula zbudovana na kolishnomu carskomu palaci a ne na hristiyanskij svyatini yak vvazhalosya ranishe Takozh polski arheologi vidkrili baptisterij Vid 1966 roku polska ekspediciya paralelno provodila doistorichni rozkopki v okolicyah sela Gaddar Abu Simbel V Abu Simbel prof Mihalovskij ne zajmavsya rozkopkami prote razom iz grupoyu polskih arheologiv brav uchast v operaciyi z ohoroni skelnih svyatinRamsesa II yaki buli pid nebezpekoyu zalittya vodami ozera Nasera Uchasnikami proektu buli j inshi zakordonni arheologi zokrema italijski ta francuzki Odniyeyu z idej zberezhennya svyatin bulo yih perenesennya u bezpechnishe misce inshoyu zalishiti yih na misci YuNESKO sklikalo z cogo privodu specialnu komisiyu do skladu yakoyi uvijshli Generalnij direktor YuNESKO ochilnik doradchogo komitetu ta tri eksperti sered nih i prof Mihalevskij Voni pidtrimali shvedsko yegipetskij proekt v yakomu planuvalosya rozrizati svyatini na veliki chastini vagoyu do 30 tonn perenesti yih v inshe misce ta rekonstruyuvati Prof Mihalovskij ocholiv ekspertnij komitet iz 7 osib yakij naglyadav za pracyami z perenesennya svyatin Ramsesa II Voni trivali 10 rokiv ta zakinchilisya uspihom Nea Pafos U chervni 1965 roku polska arheologichna misiya Varshavskogo universitetu pid kerivnictvom prof Mihalovskogo pochala rozkopki u Nea Pafos na Kipri Ce misto bulo zasnovane pid kinec IV st do n e yak port dlya greckih palomnikiv kotri pribuvali syudi viddati hvalu Afroditi Vzhe u pershi dni prac u pivdenno zahidnij chastini Pafosu buli vidkriti marmurovi statuyi Asklepiya ta Artemidi yakij poklonyalis u misti Znajdeno i moneti z profilem Aleksandra Makedonskogo sho pidtverdilo datu zasnuvannya mista Vidkrito misku zabudovu ellinistichnogo periodu zi zberezhenimi rozpisami u tak zvanomu pershomu pompejskomu stili ta palac rimskogo prokonsula z privatnimi laznyami Cyu sporudu prikrashala mozayika Teseya yakij boretsya v labirinti z Minotavrom a za nimi sposterigaye Ariadna i zhinka sho simvolizuye Krit najgarnisha dekoraciya cogo tipu na usomu Seredzemnomor yi Polski rozkopki pokazali sho misto Nea Pafos bulo centralnim politichnim oseredkom ostrova Praci zapochatkovani prof Mihalovskim prodovzhuyutsya Centrom seredzemnomorskoyi arheologiyi im Kazimyezha Mihalovskogo Vidznaki nagorodi ta vshanuvannya pam yatiU 1947 roci Mihalovskij otrimav Komandorskij hrest ta Komandorskij hrest z zirkoyu Ordenu Vidrodzhennya Polshi za zaslugi u spravi zahistu shedevriv polskoyi kulturi a 21 lipnya 1977 roku Orden budivnikiv Narodnoyi Polshi I klasu Takozh vin stav laureatom Derzhavnoyi nagorodi I i II stupeniv Okrim togo otrimav pl I klasu Hrest Virtuti Militari V klasu za kampaniyu 1939 roku Zolotij Hrest Zaslugi yegipetskij Orden respubliki II klasu sirijskij en I klasu Oficerskij ta Komandorskij hrest francuzkogo Ordenu Pochesnogo Legionu Komandorskij hrest Ordenu Koroni Italiyi Komandorskij hrest greckogo Ordenu Feniksa Velikij oficerskij hrest belgijskogo Ordenu Leopolda I Na jogo chest nazvano Centr seredzemnomorskoyi arheologiyi Varshavskogo universitetu ta Galereyu Faras u Nacionalnomu universiteti u Varshavi U 2001 roci Poczta Polska tirazhem 200 tis ekzemplyariv vidala listivku z nagodi 100 littya vid dnya narodzhennya prof Mihalovskogo z vizerunkami odniyeyi z nav faraskogo soboru ta postati profesora V parku Kayirskogo yegipetskogo muzeyu znahoditsya pogruddya prof Mihalovskogo a v kolekciyi muzeyu Varshavskogo universitetu bagato zalishenih nim pam yatok Prizvishem profesora nazvano vulici v Chenstohovij Malborku ta Slupsku Z 2015 roku publichnij gimnaziyi v Podkovi Lesnij prisvoyeno im ya Kazimyezha Mihalovskogo Obrani publikaciyiKnigi Delos XIII Les portraits hellenistiaues et romains Paris 1932 Delfy Lwow 1937 wyd II Warszawa 1949 wyd III 1959 populyarno naukova Tell Edfou Fouilles Franco Polonaises I III Le Caire 1937 1939 1950 spivavtor Sztuka starozytna Warszawa 1955 putivnik Nacionalnim muzeyem u Varshavi Mirmeki Wykopaliska odcinka polskiego w r 1956 Warszawa 1958 Technika grecka Warszawa 1959 populyarno naukova Palmyre I Fouilles polonaises 1959 Warszawa 1960 Palmyre II Fouilles polonaises 1960 Warszawa 1962 Palmyre III Fouilles polonaises 1961 Warszawa 1963 Palmyre IV Fouilles polonaises 1962 Warszawa 1964 Palmyre V Fouilles polonaises 1963 64 Warszawa 1966 Faras I Fouilles polonaises 1961 Warszawa 1962 Faras II Fouilles polonaises 1961 62 Warszawa 1965 Faras Centre artistique de la Nubie chretienne Leiden 1966 Faras Die Kathedrale aus dem Wustensand Ziirich Koln 1967 L art de l ancienne Egypte Paris 1968 Art of Ancient Egypt New York 1969 Aegypten Kunst und Kultur Freiburg Basel Wien 1969 Arte y cmlisation de Egipte Barcelona 1969 Nie tylko piramidy Warszawa 1966 1969 1972 nim versiya 1977 cheska versiya populyarno naukova Jak Grecy tworzyli sztuke Warszawa 1970 populyarno naukova Od Edfu do Faras Warszawa 1974 populyarno naukova Palmyra Warszawa 1968 fotoalbom iz vstupnim tekstom vidana bagatma inozemnimi movami Vid Arkady Karnak Warszawa 1969 ibidem Aleksandria Warszawa 1970 ibidem Luksor Warszawa 1971 ibidem Piramidy i mastaby Warszawa 1972 ibidem Teby Warszawa 1974 ibidem Karnak Warszawa 1976 vidannya iz seriyi Mala Encyklopedia Sztuki Vid Arkady Luksor Warszawa 1976 ibidem Piramidy i mastaby Warszawa 1976 ibidem Teby Warszawa 1976 ibidem Delfy Warszawa 1979 ibidem Akropol Warszawa 1979 ibidem Statti Les Niobides dans l art plastique grec de la seconde moitie du Veme siecle Eos XXX 1927 s 175 193 Ein Niobekopf aus den Sammlungen des Fursten Radziwill in Nieborow AA 1927 s 58 70 Zum Sarkophag aus S Constanza RM XLIII 1928 s 132 146 Virgile et les beaux arts Eos XXXIII 1930 s 43 58 Un portrait egyptien d Auguste au Musee du Caire Buli de l Inst Francais au Caire 1935 s 73 88 La fin de l art grec BCH 1946 s 385 392 Les expositions itinerantes dans les musees de Pologne Museum III z 4 1950 s 275 282 Rapport sur la prospection du terrain dans la region de la mosauee de Nabi Daniel en 1958 Bull de la Fac de Droit Universite d Alexandrie XIII 1958 s 37 43 Kalos Limen EAA IV Roma 1961 s 304 305 Les fouilles areheologiaues et l art antiaue au Musee National de Varsovie Bull Mus Nat de Varsovie III 1962 s 62 63 Peintures chretiennes du VIIe s a Faras ibidem s 3 8 Palmira EAA V Roma 1963 s 900 908 La Nubie chretienne Africana Bulletin 3 1965 s 9 26 Archeologie mediterraneenne en Pologne apres la seconde guerre mondiale Etudes et Travaux I 1966 s 5 22 Algerie la modernisation des musees en Algerie Le Courrier de l UNESCO Mai 1966 s 1 45 annexe s 34 45 Les deux Asclepios de Nea Paphos RA 1968 z 2 s 355 358 Polish Excavations in Old Dongola 1964 Kush XIV 1969 s 289 299 Open Problems of Nubian Art and Culture in the Light of the Discoveries at Faras w Kunst u Ge schichte Nubiens in Christilicher Zeit Recklinghausen 1970 s 11 20 Classification generale des peintures murales de Faras w Melanges Devambez RA 1972 z 2 s 375 380 Tell Atrib EAA VIII Supplemento Roma 1973 s 799 800 Ancient Egyptian Yisual Arts Encyclopedia Britannica XV 1974 s 248 258 Nouvelles recherches sur la topographie de Palmyre w Mel d histoire ancienne et darcheologie offerts a Paul Collart Cahiers d Archeologie Romande 5 1975 s 305 306 Les fouilles areheologiaues polonaises en Afrique Africana Bulletin 25 1976 1978 s 13 26 Etudes sur les tendances actuelles dans la pratique de fouilles areheologiaues Suggestions et idees generales pour l establissement des musees sites Rocznik MNW XXIV 1980 s 345 355 Zabytki sztuki dziedzictwem ludzkosci w Materialy Sesji Naukowej zorganizowanej przez Chrzescijanskie Stowarzyszenie Spoleczne na temat Zabytki sztuki sakralnej dobrem kultury narodowej kwiecien 1980 Materialy Problemowe 6 1980 s 57 60 246Primitkihttp czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s MICHA C5 81OWSKI 20Kazimierz 20 Kazimyezh Mihalovskij nubiolog z Tarnopolya iternopolyanyn com ukr 13 grudnya 2022 Procitovano 22 grudnya 2022 Marie Louise Bernhard Kazimierz Michalowski Eos vol 70 fasc 1 s 5 23 1982 Jadwiga Lipinska Kazimierz Michalowski Bulletin du Musee National de Varsovie 42 s 7 2001 Historia Procitovano 6 chervnya 2016 Kazimierz Michalowski Od Edfu do Faras Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1974 pol Stanislaw Lorenz In memoriam Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie 25 s 5 52 1981 Anna Sadurska Nekrologi Archeologia 32 s 243 246 1981 Jadwiga Lipinska Kazimierz Michalowski Znak 6 ss 810 811 1981 Aleksander Swistun Wspomnienia podolskie 4 cracovia leopolis pl Procitovano 8 maja 2014 Zyli wsrod nas Krystyna z Baniewiczow Michalowska 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Podkowianski Magazyn Kulturalny 29 travnya 2016 u Wayback Machine nr 64 zima 2010 Podkowa Lesna 2010 Marek Konopka Zegnajac Profesora Kazimierza Michalowskiego Z otchlani wiekow nr 3 s 137 1981 Studia Palmyrenskie 19 veresnya 2016 u Wayback Machine dostep 2016 06 25 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 29 zhovtnya 1947 za zaslugi polozone w zabezpieczeniu arcydziel kultury polskiej M P z 1947 r 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Nowiny nr 165 8951 22 23 24 lipca 1977 s 2 Nowiny Rzeszowskie nr 170 5306 20 lipca 1966 s 2 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 10 veresnya 2016 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 Internet plani mist Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 DzherelaTkachov S Mihalovskij Kazimir Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 522 ISBN 966 528 199 2 Marie Louise Bernhard Kazimierz Michalowski Eos vol 70 fasc 1 s 5 23 1982 Michal Gawlikowski Michalowski i jego szkola W Krolowa Hatszepsut i jej swiatynia 3500 lat pozniej Warszawa Agencja Wyd Rekl A Grzegorczyk 2001 s 17 37 2001 ISBN 83 88823 75 2 Marek Konopka Zegnajac Profesora Kazimierza Michalowskiego Z otchlani wiekow nr 3 s 137 138 1981 Jadwiga Lipinska Kazimierz Michalowski Znak 6 s 809 812 1982 Jadwiga Lipinska Kazimierz Michalowski Bulletin du Musee National de Varsovie 42 s 7 13 2001 Stanislaw Lorenz In memoriam Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie 25 s 5 52 1981 Kazimierz Michalowski Od Edfu do Faras Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1974 Anna Sadurska Nekrologi Archeologia 32 s 243 246 1981 Zyli wsrod nas Krystyna z Baniewiczow Michalowska 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Podkowianski Magazyn Kulturalny 29 travnya 2016 u Wayback Machine nr 64 zima 2010 Podkowa Lesna 2010 PosilannyaWspomnienia z okresu lwowskiego 1919 1926 3 bereznya 2016 u Wayback Machine tworca polskiej szkoly archeologii

Дата публікації:
Топ