У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна КІСІ Київський національний університет будівництва і архітектури К

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: КІСІ.

Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) — навчальний заклад в Україні з підготовки фахівців для архітектурно-будівельної галузі. В університеті є три наукові інститути, два науково-дослідні комплекси, центр економічних досліджень і прогнозувань, 11 науково-дослідних лабораторій.

Київський національний університет будівництва і архітектури
КНУБА\|рівень акредитації

50°25′39″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.42760000002777332° пн. ш. 30.46620000002777928° сх. д.Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.42760000002777332° пн. ш. 30.46620000002777928° сх. д.
Тип	видавець відкритого доступу^[d]^[1]
Країна	Україна^[1]
Гасло	Міцність. Користь. Краса!^[]
Засновано	1930
Ректор	Куліков Петро Мусійович
Студентів	10,5 тисяч
Докторів	96
Професорів	108
Членство у	ORCID^[d]^[2]
Мова викладання	українська
Випускники
Адреса	Київ, 03680, Повітрофлотський проспект, 31
Сайт	knuba.edu.ua
Нагороди

Kyiv National University of Construction and Architecture у Вікісховищі

Історія

Заснований як Київський будівельний інститут в 1930 році на базі відділення фабрично-заводського і комунального будівництва Київського політехнічного інституту і архітектурного факультету Київського художнього інституту. Інститут розташовувався в будівлі, побудованій за проектом Дмитра Дяченка в стилі класицизму, за адресою: проспект Берестейський, 10 (тоді бульвар Шевченка).

Ініціатива заснування інституту належала групі київських професорів, науковців і архітекторів, які вважали, що у Києві має бути свій власний ЗВО, який випускатиме людей з будівельних спеціальностей. До цієї групи належав зокрема Василь Осьмак, відомий вчений і архітектор, за проєктами якого збудовано немало будівель у Києві.

У 1939 році перейшов у підпорядкування народного Комісаріату з будівництва й отримав назву Київський інженерно-будівельний інститут (рос. Киевский инженерно-строительный институт (КИСИ)). У серпні 1948 року був об'єднаний з .

У 1963 році інститут переїхав в нову будівлю (головний корпус) на Повітрофлотському проспекті, створену колективом архітекторів: Гопкало Вадим Іванович, Каток Лев Бенціонович, Ліберберг Міріам Рувимівна.

У 1965—1966 роках за будівлею головного корпусу споруджено спортивний комплекс, що складається зі стадіону та 3-поверхового корпусу зі спортивними залами та басейном (архітектори Гусєв Н. А., Каток Л. Б., Ліберберг М. Р.).

У 1976 році Київський інженерно-будівельний інститут був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора за досягнуті успіхи у підготовці фахівців і проведенні наукових досліджень і став називатися Київський ордена Трудового Червоного Прапора інженерно-будівельний інститут.

У 1978 році з боку вул. Освіти до головного корпусу було прибудовано 4-поверховий корпус з аудиторіями та кабінетами, з'єднаний з будівлею інформаційно-обчислювального центру.

У 1982 році з боку Преображенської вулиці споруджено будинок для архітектурного факультету (архітектурний корпус) (архітектори Філенко Л. І., Гершензон М. Ш., Коробка В. Л.).Силами студентів завершувалися будівельно-оздоблювальні роботи архітектурного корпусу.

У 1985 році перед головним корпусом інституту за власним проєктом і власними силами було споруджено монумент Перемоги, присвячений співробітникам інституту, полеглим у Великій Вітчизняній війні.

У 1986 році, з червня по серпень місяць студенти інституту залучалися до проєктування і будівництва селища в районі с. Здвижівка для сімей, евакуйованих з Чорнобильської зони.

З осені 1989 року студенти проводили акцію «Бойкот Військової кафедри», що проходила в багатьох ВНЗ СРСР.

У серпні 1993 року на його базі був створений Київський державний технічний університет будівництва і архітектури, якому 26 лютого 1999 року Указом Президента України Леоніда Кучми надано статус національного й перейменовано в Київський національний університет будівництва і архітектури.

За роки свого існування університет підготував близько 64 тисяч фахівців у тому числі для 80 країн світу.

Зі стін університету вийшли 2 Герої Радянського Союзу, 1 Герой Соціалістичної Праці, понад 70 лауреатів державних премій, заслужених діячів науки, лауреатів премій ім. Т. Шевченка, 4 Герої України.

Пам'ятний знак на честь студентів, викладачів та співробітників будівельного інституту, що загинули в роки Другої світової війни

Кампус

«Головний корпус»
«Ліве крило»
«Праве крило»
«Прибудова»
«Лабораторний корпус»
«Архітектурний корпус»
«Спортивний корпус»
«Студмістечко»
«Бібліотека»
«Військовий корпус»
«Геодезичний корпус»

Факультети і спеціальності

Архітектурний факультет

Докладніше:

Архітектурний факультет був створений у 1930 році на основі об'єднання двох факультетів: архітектурного, переведеного з Київського художнього інституту, і факультету комунального будівництва, переведеного з Київського політехнічного інституту. На той час на факультеті працювали такі чотири кафедри:

архітектурного проєктування — професор Олександр Вербицький,
архітектурних конструкцій — Всеволод Обремський,
малюнка і живопису — Василь Кричевський,
нарисної геометрії та креслення — Степан Колотов.

Подальша діяльність архітектурного факультету у складі КІБІ була тісно пов'язана з іменами відомих зодчих, інженерів, художників, педагогів, випускників факультету, таких як: Йосип Каракіс, Олександр Хорхот, Яків Штейнберг, Василь Онащенко, Анатолій Добровольський, Авраам Мілецький, Олександр Малиновський, , Анатолій Косенко, Вадим Гопкало, Євгенія Маринченко, Всеволод Михайленко, , Ігор Іванов, , Михайло Жербін, Віктор Савченко, Віктор Чепелик, , а також Наталія Чмутіна, Юрій Асєєв, Едуард Більський, Зоя Мойсеєнко, та багато інших.

Посаду декану архітектурного факультету обіймає , доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри рисунку і живопису.

Факультет став кадровою базою методичної комісії з архітектури Міністерства освіти України, виконує функції координатора з науково-методичної роботи серед регіональних навчальних закладів України, готує науково-методичні матеріали у сфері архітектурної освіти державного значення, відпрацьовує сучасні експериментальні методики навчання. Фахівцями факультету розроблено: концепцію відродження розвитку національної архітектури (на замовлення Української академії архітектури); концепцію неперервної освіти в Україні; концепцію багатоступеневої архітектурної освіти в Україні та програми освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавра, спеціаліста, магістра (на замовлення Міністерства освіти та науки України). На архітектурному факультеті, починаючи з 1990 року, створено нові спеціальності:

«Містобудування»,
«Архітектура будівель і споруд»,
«Дизайн архітектурного середовища»,
«Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво».

Нині до складу факультету входять десять кафедр:

кафедра філософії, завідувач — доктор філософських наук, професор В. А. Рижко;
кафедра основ архітектури, завідувач — доктор архітектури, професор, заслужений архітектор України О. С. Слєпцов;
кафедра містобудування, завідувач — кандидат архітектури, професор М. М. Кушніренко;
кафедра теорії архітектури, завідувач — доктор архітектури, професор Л. М. Ковальський;
кафедра дизайну архітектурного середовища, завідувач — доктор архітектури, професор В. О. Тімохін;
кафедра архітектурного проєктування цивільних будівель і споруд, завідувач — доктор архітектури, професор В. В. Куцевич;
кафедра рисунку і живопису, завідувач — кандидат технічних наук, професор О. В. Кащенко;
кафедра інформаційних технологій в архітектурі, завідувач — кандидат архітектури, професор В. В. Товбич;
кафедра архітектурних конструкцій, завідувач — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України О. Л. Підгорний;
кафедра нарисної геометрії та комп'ютерної графіки, завідувач — доктор технічних наук, професор С. М. Ковальов.

Загалом у підготовці архітекторів беруть участь близько тридцяти кафедр університету, у складі яких працюють (працювали) відомі вчені, професори, такі як: В. Є. Михайленко, Л. М. Ковальський, В. І. Соченко, Ю. М. Білоконь, В. А. Абизов, А. П. Мардер, М. М. Дьомін, О. С. Слєпцов, Т. Ф. Панченко, В. І. Тимофієнко, П. П. Безродний, М. М. Кушніренко, Л. В. Василенко, І. М. Сєдак, І. П. Бойко то інші.

Факультет підтримує тісні зв'язки з міжнародними організаціями та провідними центрами освіти: Міжнародною асоціацією студентів архітекторів, Європейською асоціацією студентів архітекторів, з університетами Австрії, Німеччини, Бельгії, США, Канади та інших країн. Нині на архітектурному факультеті навчається понад 1000 студентів, у тому числі — 70 громадян іноземних держав. Навчання здійснюється в окремому корпусі, спорудженому з урахуванням специфічних вимог щодо архітектурної освіти.

Будівельний факультет

Докладніше:

Факультет заснований у 1930 році. Декан — , доктор технічних наук, професор.

До складу факультету входять 12 кафедр:

кафедра економіки будівництва, завідувач — кандидат економічних наук, професор А. Ф. Гойко.
кафедра економічної теорії, завідувач — кандидат економічних наук, доцент В. М. Лич.
кафедра залізобетонних і кам'яних конструкцій, завідувач — дійсний член Академії будівництва України, доктор технічних наук, професор А. Я. Барашиков.
кафедра металевих та дерев'яних конструкцій, завідувач — лауреат Державної премії України, дійсний член Академії будівництва України і Української академії наук, професор В. О. Пермяков.
кафедра опору матеріалів, завідувач — кандидат технічних наук, доцент О. П. Кошевий.
кафедра організації і управління будівництвом, завідувач кафедри — дійсний член Академії будівництва України, доктор економічних наук, професор С. А. Ушацький.
кафедра основ інформатики, заавідувач кафедри — дійсний член Академії будівництва України та Академії інженерних наук України, доктор технічних наук, професор П. П. Лізунов.
кафедра основ і фундаментів, завідувач — заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор І. П. Бойко, дійсний член Академії будівництва України, Академії інженерних наук України.
кафедра теоретичної механіки, завідувач — доктор технічних наук, професор В. В. Гайдайчук.
кафедра технології будівельного виробництва, завідувач — заслужений будівельник України, дійсний член Академії будівництва України і Української академії наук, доктор технічних наук, професор В. К. Черненко.
кафедра українознавства, завідувач кафедри — кандидат філологічних наук, доцент Н. І. Пащенко.
кафедра менеджменту в будівництві, завідувач — дійсний член Академії будівництва України, доктор економічних наук В. І. Анін.

Будівельно-технологічний факультет

Докладніше:

«Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів»
«Товарознавство та комерційна діяльність»
«Хімічні технології та інженерія»

Факультет автоматизації і інформаційних технологій

Докладніше:

«Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання»
«Автоматизоване управління технологічними процесами»
«Інформаційні технології проектування»
«Інформаційні управляючі системи та технології»
«Управління проектами» (магістратура)
«Професійне навчання. Виробництво, експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання»
«Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні»

Факультет геоінформаційних систем та управління територіями

Докладніше:

«Землевпорядкування та кадастр»
«Геодезія»
«Геоінформаційні системи і технології»
«Оцінка землі та нерухомого майна»
«Туризм»

Факультет інженерних систем та екології

Докладніше:

Нині до складу факультету входять п'ять кафедр:

Кафедра водопостачання та водовідведення, завідувач кафедри — доктор технічних наук, професор Хоружий Віктор Петрович.
Кафедра охорони праці і навколишнього середовища, завідувач кафедри — доктор технічних наук, професор Волошкіна Олена Семенівна.
Кафедра теплогазопостачання і вентиляції, професор Предун Костянтин Миронович.
Кафедра теплотехніки, завідувач кафедри — доктор технічних наук, професор Приймак Олександр В.
Кафедра фізики, завідувач кафедри — кандидат технічних наук, доцент, Панова Олена Василівна.

Факультет урбаністики та просторового планування

Кафедра міського будівництва.
Кафедра міського господарства.
Кафедра політичних наук і права.

Наукові підрозділи

До складу Науково-дослідної частини університету входять такі наукові підрозділи: три науково-дослідні інститути (будівельної механіки, в'яжучих речовин і матеріалів, будівельно-дорожньої і інженерної техніки), два науково-дослідні комплекси (державний інженерно-екологічний та науково-дослідний), науково-дослідні лабораторії (економічних досліджень і прогнозування, діагностики агрегатів, конструкцій і споруд, чисельних методів в геотехніці), орган по сертифікації будівельних матеріалів, галузевий технічний комітет по стандартизації будівельних матеріалів в Україні, випробувальний центр будівельних конструкцій. У цих наукових підрозділах склалися усталені наукові школи, які є провідними в Україні у своїй галузі, широко відомі у світі. У них працюють 117 штатних працівників, у тому числі 5 докторів наук, 29 кандидатів наук. У проведенні наукових досліджень бере участь 693 чоловіка професорсько-викладацького складу, у тому числі 94 доктора наук і 343 кандидата наук. Зусилля науковців університету спрямовані на забезпечення розвитку фундаментальних і прикладних досліджень як основи підготовки педагогічних, інженерних і наукових кадрів за пріоритетними напрямами освіти, науки і техніки.

Державний науково-дослідний інститут в'яжучих речовин і матеріалів ім. В. Д. Глуховського
Науково-дослідний інститут будівельно-дорожньої і інженерної техніки
Державний інженерно-екологічний комплекс
Науково-дослідний комплекс
Науково-дослідна лабораторія економічних досліджень і прогнозування
Науково-дослідна лабораторія чисельних методів в геотехніці
Науково-дослідна лабораторія діагностики агрегатів, конструкцій і споруд (ДАКІС)
Міжкафедральна лабораторія технології обробки та контролю якості води
Науково-дослідна частина

Ректори

Прізвище, ім'я, по-батькові	Роки керівництва
Яковлєв Євген Григорович	1930–1935
Фурсов Ф. І.	1944–1948
Плехов Микола Дмитрович	1948–1955
Калішук А. Л.	1955–1961
Вєтров Юрій Олександрович	1961–1983
Тугай Анатолій Михайлович	1984–2012
Баженов Віктор Андрійович (в. о. ректора)	червень — вересень 2012
Куліков Петро Мусійович	з 26 вересня 2012

Міжнародна співпраця Колектив КНУБА постійно підтримує тісні зв'язки з науковими організаціями СНД, вищими навчальними закладами інших країн та міжнародними освітніми організаціями: фонд підтримки будівельної галузі та форум «Людина і архітектура», Міжнародний проєкт «Зелене будівництво», Міжнародний проєкт TEMPUS «GIDES», Міжнародний проєкт TEMPUS «Розвиток освіти в питаннях управління земельними ресурсами в Македонії та Україні», Міжнародний проєкт Visby-project «Укріплення потенціалу в галузі сталого розвитку планування та розвитку міст у Литві, Росії, Швеції та Україні» та ін. Помітно активізується співпраця КНУБА з Університетом «Sapienza» м. Рим (Італія); Академією Аерокосмічних технологій м. Шень Жень (Китай); Технічним університетом ім. Гедімінаса м. Вільнюс (Литва); Технічним університетом м. Білосток (Польща); Університетом м. Марібор (Словенія); Ташкентським архітектурно-будівельним університетом (Узбекистан); Королівським технологічним інститутом м. Стокгольм (Швеція); Компанією Косулі Дзоен м. Токіо (Японія); Технічним університетом м. Брно (Чехія); Чунцінським науково-дослідним інститутом будівництва (Китай); Університетом Св. Кирила та Мефодія м. Скоп'є (Македонія); Сілезьким Технологічним Університетом (Польща); Санкт-Петербурзьким державним технологічним університетом рослинних полімерів (Росія); Московською державною академією комунального господарства та будівництва (Росія); Інститутом іррігацій та меморацій м. Ташкент (Узбекистан).

Відомі випускники

Асєєв Юрій Сергійович
Бадаянц Тимофій Петрович
Безгін Ігор Дмитрович
Броневицький Сергій Петрович
Гордон Дмитро Ілліч
Гоцул Ігор Євгенович — президент ФЛАУ
Грачова Алла Василівна — лауреат Шевченківської премії
Дахно Володимир Авксентійович
Дахно Володимир Петрович
Добровольський Анатолій Володимирович
Драйцун Марк Олексійович
Дьомін Микола Мефодійович
Єжов Валентин Іванович
Єнін Петро Матвійович — директор Інституту післядипломної освіти КНУБА (1993—2013), завідувач кафедри інженерних систем будівель і споруд
Жежерін Борис Петрович
Ігнащенко Анатолій Федорович
Каракіс Йосип Юлійович
Манкін Валентин Григорович
Мілецький Авраам Мойсейович
Некрасов Віктор Платонович
Нестеровський Петро Петрович
Омельченко Олександр Олександрович
Орленко Микола Іванович
Осетрін Микола Миколайович
Осітнянко Андрій Петрович
Паскевич Юрій Аврамович
Прокопчук Іван Тимофійович
Пучков Андрій Олександрович
Савченко Віктор Володимирович
Серпілін Леонід Семенович
Силин Олесь Опанасович
Скугарєв Вадим Костянтинович
Стрельбицька Олександра Іванівна
Химич Юрій Іванович
Целіковська Тамара Олексіївна
Чепелик Віктор Васильович
Черкаський Давид Янович
Шило Микола Костянтинович
Шпіт Юрій Васильович
Шутенко Сергій Олександрович

Також в університеті навчався герой Небесної Сотні Олександр Плеханов.

Нагороди та репутація

Рейтинг ЗВО України "http://osvita.ua/vnz/rating/51741/» [Архівовано 23 Липня 2018 у WebCite] 2020 — 36 місце;
Рейтинг ЗВО Києва "http://osvita.ua/vnz/rating/25715/» [ 28 Листопада 2020 у Wayback Machine.] 2020 — 8 місце;

Примітки

Directory of Open Access Journals — 2003.
d:Track:Q1227538
Голуб М. Г. Киевский институт гражданских инженеров (история забытого института). [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 12 листопада 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Куда поступить после школы. Рейтинг ВУЗов Украины "Компас-2013" (инфографика). «Сьогодні». 5 червня 2013. оригіналу за 7 Вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021. (рос.)

Посилання

Сайт КНУБА [ 23 Липня 2008 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q1789476_citetype_Q35127_citetype_Q108934881"_data-entity-id="Q1227538">Directory_of_Open_Access_Journals<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1227538]]</div>-1] Directory of Open Access Journals — 2003.
d:Track:Q1227538

[3] Голуб М. Г. Киевский институт гражданских инженеров (история забытого института). [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[4] . Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 12 листопада 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] Куда поступить после школы. Рейтинг ВУЗов Украины "Компас-2013" (инфографика). «Сьогодні». 5 червня 2013. оригіналу за 7 Вересня 2017. Процитовано 3 червня 2021. (рос.)

[1]

[2]