Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Йоаким IV (грец. Πατριάρχης Ιωακείμ Δ΄, у миру Ніколаос Крусулудіс, грец. Νικόλαος Κρουσουλούδης) — Архієпископ Константинополя — Нового Риму та Вселенський Патріарх з 1 жовтня 1884 року до 14 листопада 1886 року.
| Йоаким IV Константинопольський | |
|---|---|
| грец. Ιωακείμ Δ΄ | |
 | |
| Народився | 5 липня 1837 d, Османська імперія |
| Помер | 15 лютого 1887 (49 років) d, Османська імперія |
| Поховання | d |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | священнослужитель |
| Alma mater | Халкінська семінарія |
| Знання мов | новогрецька |
| Посада | Константинопольський патріархат і митрополит |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Його мати була сестрою Патріарха Йоакима II (Коккодіса) (1860–1863 і 1873–1878 рр.).
Закінчив Богословське училище на Халки; в 1860 році прийняв чернечий постриг і став 2-м, а з січня 1863 року — 1-м секретарем Синоду.
Хіротонізований на єпископа в 1870 році й поставлений митрополитом Ларисським. У 1875 році був посланий на Афон для врегулювання суперечки навколо Пантелеймонівського монастиря.
З 1877 року — митрополит Дерконський; 1880 року очолював комісію у справі Пантелеимонівського монастиря.
Обраний на Патріарший престол 1 жовтня 1884 після вимушеної відставки 30 березня того ж року Патріарха Йоакима III, який підтримувався Росією. Як патріарх Йоаким IV виявився вправним адміністратором. Йому вдалося покращити відносини Церкви з Турецькою державою (їх погіршення, порушення державою привілеїв, які традиційно належали Церкві в Османській державі, стало причиною відставки його попередника). Він неодноразово закликав православних жити в злагоді з представниками інших національностей і релігій, особливо з євреями. Він доглядав за майном Патріархату і зумів погасити більшість боргів Церкви (13 з 15 000 турецьких лір). Він також відремонтував патріарший собор св. Георгія в Стамбулі. Він неодноразово закликав православних жити в злагоді з представниками інших національностей і релігій, особливо з євреями. Він доглядав за майном Патріархату і зумів погасити більшість боргів Церкви (13 з 15 000 турецьких лір). Він також відремонтував патріарший собор св. Георгія в Стамбулі.
Йоаким IV налагодив відносини Константинопольського патріархату з двома автокефальними сербськими церквами — Карловацькою митрополією в Австро-Угорщині та Сербською православною церквою в Сербії; під час його перебування на посаді Константинопольський патріархат відновив контакти з обома Церквами. Вона визнала автокефалію Румунської православної церкви та фактичну незалежність Чорногорської митрополії.
днак відносини між Константинопольським патріархатом і Російською православною церквою були складними. Вже перші його дії викликали осуд з боку офіційного органу російського Святійшого синоду: у січні 1885 року в своїй непідписаній статті в журналі «Церковний Вісник» близький до Побєдоносцеву візантист Іван Троїцький висловлював здивування з приводу розсилки для синодів, що відрізнялися від тих, що були вислані патріархам, а також щодо направлення їм грамоти митрополиту Сербському Феодосію (Мраовичу), обрання якого, з ініціативи сербського короля Мілана, за згодою Австро-Угорщини, не було визнано Петербургом.
Низка інших зроблених ним кроків викликала невдоволення з боку російського уряду: канонічне спілкування з Карловицьким Патріархом, визнання автокефалії Румунської церкви і розлучення, дане 27 лютого 1886 року Патріархією княгині Марії Горчакової (дочка молдавського господаря -фанаріота) з Костянтином Горчаковим — сином канцлера А. М. Горчакова), справа якої формально перебувала на розгляді Петербурзької консисторії. У зв'язку з розлученням Горчакової, справа якої створювала небачений прецедент (крім того, йшлося зрештою про права наслідування румунських маєтків княгині), йому було заявлено протест особисто від обер-прокурора Костянтина Побєдоносцева. Офіційний орган російського Святішого синоду називав дачу розлучення Горчакової «сумним фактом втручання у чужі церковні справи». Докази Іоакима IV та його небажання поступитися вимогам уряду Росії викликали критику в Синоді Великої церкви та з боку колишнього Патріарха Йоакима III.
Троїцький вбачав у його лінії стосовно інших помісних Церков «папістичні тенденції». Щорічний огляд Троїцького подій за минулий рік на православному Сході в січні 1887 року, після зречення Патріарха через хворобу 14 листопада 1886 року, був переліком претензій і докорів до нього з боку російського синоду, а також посилань на критику в грецькій пресі.
На спокої жив у Смирні, потім у рідному Хіосі, де й помер. Похований біля храму Преображення у селі Каллімасіа Хіу.
Примітки
- «Церковный Вѣстникъ». — 1885, № 2 (12 января). — Часть неофиціальная. — С. 21—22.
- Герд Л. А. Константинополь и Петербург: церковная политика России на православном Востоке (1878—1898). — М., 2006. — С. 66.
- Церковный Вѣстникъ. — 1886, № 23 (7 июня). — С. 375 (неподписанная статья ).
- «Наша отечественная церковь занимает первое место между всеми православными церквами» (Отчёт профессора И. Е. Троицкого о командировке на Восток. 1886 г.) // «Исторический архив». — 2001, № 4. — С. 150, 158, 161.
- «Наша отечественная церковь занимает первое место между всеми православными церквами» (Отчёт профессора И. Е. Троицкого о командировке на Восток. 1886 г.) // «Исторический архив». — 2001, № 4. — С. 160—162.
- «Церковный Вѣстникъ». — 1887, № 2. — С. 21—23.
Література
- И. И. Соколов. Константинопольская церковь въ XIX вѣкѣ. Опытъ историческаго изслѣдованія. — Т. I. — СПб., 1904. — С. 672—674.
Посилання
- Ἰωακεὶμ Δ´ Довідка на сайті Вселенської Патріархії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Joakim IV grec Patriarxhs Iwakeim D u miru Nikolaos Krusuludis grec Nikolaos Kroysoyloydhs Arhiyepiskop Konstantinopolya Novogo Rimu ta Vselenskij Patriarh z 1 zhovtnya 1884 roku do 14 listopada 1886 roku Joakim IV Konstantinopolskijgrec Iwakeim D Narodivsya5 lipnya 1837 1837 07 05 d Osmanska imperiyaPomer15 lyutogo 1887 1887 02 15 49 rokiv d Osmanska imperiyaPohovannyadKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistsvyashennosluzhitelAlma materHalkinska seminariyaZnannya movnovogreckaPosadaKonstantinopolskij patriarhat i mitropolitKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaJogo mati bula sestroyu Patriarha Joakima II Kokkodisa 1860 1863 i 1873 1878 rr Zakinchiv Bogoslovske uchilishe na Halki v 1860 roci prijnyav chernechij postrig i stav 2 m a z sichnya 1863 roku 1 m sekretarem Sinodu Hirotonizovanij na yepiskopa v 1870 roci j postavlenij mitropolitom Larisskim U 1875 roci buv poslanij na Afon dlya vregulyuvannya superechki navkolo Pantelejmonivskogo monastirya Z 1877 roku mitropolit Derkonskij 1880 roku ocholyuvav komisiyu u spravi Panteleimonivskogo monastirya Obranij na Patriarshij prestol 1 zhovtnya 1884 pislya vimushenoyi vidstavki 30 bereznya togo zh roku Patriarha Joakima III yakij pidtrimuvavsya Rosiyeyu Yak patriarh Joakim IV viyavivsya vpravnim administratorom Jomu vdalosya pokrashiti vidnosini Cerkvi z Tureckoyu derzhavoyu yih pogirshennya porushennya derzhavoyu privileyiv yaki tradicijno nalezhali Cerkvi v Osmanskij derzhavi stalo prichinoyu vidstavki jogo poperednika Vin neodnorazovo zaklikav pravoslavnih zhiti v zlagodi z predstavnikami inshih nacionalnostej i religij osoblivo z yevreyami Vin doglyadav za majnom Patriarhatu i zumiv pogasiti bilshist borgiv Cerkvi 13 z 15 000 tureckih lir Vin takozh vidremontuvav patriarshij sobor sv Georgiya v Stambuli Vin neodnorazovo zaklikav pravoslavnih zhiti v zlagodi z predstavnikami inshih nacionalnostej i religij osoblivo z yevreyami Vin doglyadav za majnom Patriarhatu i zumiv pogasiti bilshist borgiv Cerkvi 13 z 15 000 tureckih lir Vin takozh vidremontuvav patriarshij sobor sv Georgiya v Stambuli Joakim IV nalagodiv vidnosini Konstantinopolskogo patriarhatu z dvoma avtokefalnimi serbskimi cerkvami Karlovackoyu mitropoliyeyu v Avstro Ugorshini ta Serbskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu v Serbiyi pid chas jogo perebuvannya na posadi Konstantinopolskij patriarhat vidnoviv kontakti z oboma Cerkvami Vona viznala avtokefaliyu Rumunskoyi pravoslavnoyi cerkvi ta faktichnu nezalezhnist Chornogorskoyi mitropoliyi dnak vidnosini mizh Konstantinopolskim patriarhatom i Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu buli skladnimi Vzhe pershi jogo diyi viklikali osud z boku oficijnogo organu rosijskogo Svyatijshogo sinodu u sichni 1885 roku v svoyij nepidpisanij statti v zhurnali Cerkovnij Visnik blizkij do Pobyedonoscevu vizantist Ivan Troyickij vislovlyuvav zdivuvannya z privodu rozsilki dlya sinodiv sho vidriznyalisya vid tih sho buli vislani patriarham a takozh shodo napravlennya yim gramoti mitropolitu Serbskomu Feodosiyu Mraovichu obrannya yakogo z iniciativi serbskogo korolya Milana za zgodoyu Avstro Ugorshini ne bulo viznano Peterburgom Nizka inshih zroblenih nim krokiv viklikala nevdovolennya z boku rosijskogo uryadu kanonichne spilkuvannya z Karlovickim Patriarhom viznannya avtokefaliyi Rumunskoyi cerkvi i rozluchennya dane 27 lyutogo 1886 roku Patriarhiyeyu knyagini Mariyi Gorchakovoyi dochka moldavskogo gospodarya fanariota z Kostyantinom Gorchakovim sinom kanclera A M Gorchakova sprava yakoyi formalno perebuvala na rozglyadi Peterburzkoyi konsistoriyi U zv yazku z rozluchennyam Gorchakovoyi sprava yakoyi stvoryuvala nebachenij precedent krim togo jshlosya zreshtoyu pro prava nasliduvannya rumunskih mayetkiv knyagini jomu bulo zayavleno protest osobisto vid ober prokurora Kostyantina Pobyedonosceva Oficijnij organ rosijskogo Svyatishogo sinodu nazivav dachu rozluchennya Gorchakovoyi sumnim faktom vtruchannya u chuzhi cerkovni spravi Dokazi Ioakima IV ta jogo nebazhannya postupitisya vimogam uryadu Rosiyi viklikali kritiku v Sinodi Velikoyi cerkvi ta z boku kolishnogo Patriarha Joakima III Troyickij vbachav u jogo liniyi stosovno inshih pomisnih Cerkov papistichni tendenciyi Shorichnij oglyad Troyickogo podij za minulij rik na pravoslavnomu Shodi v sichni 1887 roku pislya zrechennya Patriarha cherez hvorobu 14 listopada 1886 roku buv perelikom pretenzij i dokoriv do nogo z boku rosijskogo sinodu a takozh posilan na kritiku v greckij presi Na spokoyi zhiv u Smirni potim u ridnomu Hiosi de j pomer Pohovanij bilya hramu Preobrazhennya u seli Kallimasia Hiu Primitki Cerkovnyj Vѣstnik 1885 2 12 yanvarya Chast neoficialnaya S 21 22 Gerd L A Konstantinopol i Peterburg cerkovnaya politika Rossii na pravoslavnom Vostoke 1878 1898 M 2006 S 66 Cerkovnyj Vѣstnik 1886 23 7 iyunya S 375 nepodpisannaya statya Nasha otechestvennaya cerkov zanimaet pervoe mesto mezhdu vsemi pravoslavnymi cerkvami Otchyot professora I E Troickogo o komandirovke na Vostok 1886 g Istoricheskij arhiv 2001 4 S 150 158 161 Nasha otechestvennaya cerkov zanimaet pervoe mesto mezhdu vsemi pravoslavnymi cerkvami Otchyot professora I E Troickogo o komandirovke na Vostok 1886 g Istoricheskij arhiv 2001 4 S 160 162 Cerkovnyj Vѣstnik 1887 2 S 21 23 LiteraturaI I Sokolov Konstantinopolskaya cerkov v XIX vѣkѣ Opyt istoricheskago izslѣdovaniya T I SPb 1904 S 672 674 PosilannyaἸwakeὶm D Dovidka na sajti Vselenskoyi Patriarhiyi Poperednik Joakim III Konstantinopolskij patriarh 1884 1886 Nastupnik Dionisij V