Зо́нна теорія кристалів — розділ фізики конденсованих середовищ, зокрема фізики твердого тіла, в якому фізичні властивості твердих тіл пояснюються на основі одноелектронного наближення.
Основні положення і термінологія
У зонній теорії розглядаються ідеальні кристали із трансляційною симетрією. Вона спирається на теорему Блоха, яка визначає загальний вид одноелектронних хвильових функцій, визначаючи для них квантове число, яке називається квазіімпульсом. Квазіімпульси приводяться до так званої першої зони Брілюена.
Рівні одноелектронних станів розбиваються на неперервні смуги, які називаються дозволеними зонами.
Між дозволеними зонами існують заборонені зони. Усі одноелектронні стани характеризуються трьома квантовими числами: квазіімпульсом, номером зони й спіном.
Залежність властивостей речовини від зон
Найважливішими для визначення фізичних властивостей кристала зонами є валентна зона і зона провідності. Ці властивості вкрай важливі для напівпровідників.
Основний стан усього тіла будується, послідовно заповнюючи електронами всі одноелектронні стани, починаючи з найнижчого. Найвищий заповнений стан визначає положення рівня Фермі. Усі одноелектронні рівні з енергією нижчою за рівень Фермі в основному стані заповнені, а всі одноелектронні рівні з енергією вищою за рівень Фермі незаповнені.
У випадку напівпровідників і діелектриків рівень Фермі збігається з верхом валентної зони, тобто валентна зона повністю заповнена. Наступна за нею зона називається зоною провідності, оскільки провідності кристалів визначається електронами, які потрапляють у зону провідності при збудженні кристала (термічному, оптичному чи за допомогою електронної інжекції).
У випадку металів, валентна зона заповнена наполовину, а тому є водночас і зоною провідності.
На рисунку праворуч схематично зображені валентна зона та зона провідності для кристала арсеніду галію — популярного матеріалу в електроніці. Арсенід галію має кубічну гранецентровану ґратку. Перша зона Брілюена для цієї ґратки Браве зображена нижче.
В правій частині графіку (від точки Γ до точки X) показано залежність енергетичних рівнів від хвильового вектора в напрямку <100> (дивіться індекси Міллера). В лівій частині показано залежність в іншому напрямку <111>. Це загальна практика для зображення зонних структур.
Арсенід галію є прямозонним напівпровідником. Дно зони провідності та верх валентної зони в ньому розташовані в одній точці зони Брілюена (Γ точці). Валентна зона відокремлена від зони провідності проміжком енергій, у якому немає енергетичних рівнів — забороненою зоною.
Окрім найглибшого мінімуму в центрі зони Брілюена, зона провідності арсеніду галію має ще кілька мінімумів, що є важливими для розуміння провідності цього матеріалу. Ці мінімуми називаються зонними долинами. В напрямку <111> (точка L) існують долини з енергією, яка перевищує енергію дна зони провідності на 0.29 еВ. Таких долин вісім, у чому можна переконатися, порахувавши кількість L точок в першій зоні Брілюена на нижньому рисунку. Крім того, в напрямку <100> існує ще 6 долин, мінімуми яких розташовані не на краях зони Брілюена, а всередині на лінії Δ.
Нахил зони провідності та валентної зони в точці Γ різний. Цим визначається різниця ефективних мас електронів провідності та дірок. Значний нахил зони провідності означає, що електрон в арсеніді галію є дуже легкою частинкою.
Фізичні властивості
Зонна теорія успішно пояснює більшість електронних властивостей твердих тіл.
Залежно від заповненості валентної зони в основному стані кристали поділяються на метали та діелектрики, підкласом яких є напівпровідники.
Провідність, теплопровідність та термоелектричні властивості матеріалів пояснюються за допомогою розсіяння електронів на дефектах і коливаннях кристалічної ґратки.
Оптичні властивості матеріалів пояснюються за допомогою переходів між одноелектронними станами різних зон.
Значення та застосування
Зонна теорія напрочуд важлива для розуміння принципу дії різноманітних електронних пристроїв, елементів та явищ.
Див. також
Джерела
- Пінкевич І. П., Сугаков В. Й. Теорія твердого тіла. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2006. — 333 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo nna teoriya kristaliv rozdil fiziki kondensovanih seredovish zokrema fiziki tverdogo tila v yakomu fizichni vlastivosti tverdih til poyasnyuyutsya na osnovi odnoelektronnogo nablizhennya Sproshena shema zonnih struktur providnikiv napivprovidnikiv ta dielektrikivOsnovni polozhennya i terminologiyaU zonnij teoriyi rozglyadayutsya idealni kristali iz translyacijnoyu simetriyeyu Vona spirayetsya na teoremu Bloha yaka viznachaye zagalnij vid odnoelektronnih hvilovih funkcij viznachayuchi dlya nih kvantove chislo yake nazivayetsya kvaziimpulsom Kvaziimpulsi privodyatsya do tak zvanoyi pershoyi zoni Brilyuena Rivni odnoelektronnih staniv rozbivayutsya na neperervni smugi yaki nazivayutsya dozvolenimi zonami Mizh dozvolenimi zonami isnuyut zaboroneni zoni Usi odnoelektronni stani harakterizuyutsya troma kvantovimi chislami kvaziimpulsom nomerom zoni j spinom Zalezhnist vlastivostej rechovini vid zon Najvazhlivishimi dlya viznachennya fizichnih vlastivostej kristala zonami ye valentna zona i zona providnosti Ci vlastivosti vkraj vazhlivi dlya napivprovidnikiv Osnovnij stan usogo tila buduyetsya poslidovno zapovnyuyuchi elektronami vsi odnoelektronni stani pochinayuchi z najnizhchogo Najvishij zapovnenij stan viznachaye polozhennya rivnya Fermi Usi odnoelektronni rivni z energiyeyu nizhchoyu za riven Fermi v osnovnomu stani zapovneni a vsi odnoelektronni rivni z energiyeyu vishoyu za riven Fermi nezapovneni U vipadku napivprovidnikiv i dielektrikiv riven Fermi zbigayetsya z verhom valentnoyi zoni tobto valentna zona povnistyu zapovnena Nastupna za neyu zona nazivayetsya zonoyu providnosti oskilki providnosti kristaliv viznachayetsya elektronami yaki potraplyayut u zonu providnosti pri zbudzhenni kristala termichnomu optichnomu chi za dopomogoyu elektronnoyi inzhekciyi U vipadku metaliv valentna zona zapovnena napolovinu a tomu ye vodnochas i zonoyu providnosti Tipova zonna struktura napivprovidnikaZonna struktura arsenidu galiyu Persha zona Brilyuena dlya GCK strukturi Na risunku pravoruch shematichno zobrazheni valentna zona ta zona providnosti dlya kristala arsenidu galiyu populyarnogo materialu v elektronici Arsenid galiyu maye kubichnu granecentrovanu gratku Persha zona Brilyuena dlya ciyeyi gratki Brave zobrazhena nizhche V pravij chastini grafiku vid tochki G do tochki X pokazano zalezhnist energetichnih rivniv vid hvilovogo vektora v napryamku lt 100 gt divitsya indeksi Millera V livij chastini pokazano zalezhnist v inshomu napryamku lt 111 gt Ce zagalna praktika dlya zobrazhennya zonnih struktur Arsenid galiyu ye pryamozonnim napivprovidnikom Dno zoni providnosti ta verh valentnoyi zoni v nomu roztashovani v odnij tochci zoni Brilyuena G tochci Valentna zona vidokremlena vid zoni providnosti promizhkom energij u yakomu nemaye energetichnih rivniv zaboronenoyu zonoyu Okrim najglibshogo minimumu v centri zoni Brilyuena zona providnosti arsenidu galiyu maye she kilka minimumiv sho ye vazhlivimi dlya rozuminnya providnosti cogo materialu Ci minimumi nazivayutsya zonnimi dolinami V napryamku lt 111 gt tochka L isnuyut dolini z energiyeyu yaka perevishuye energiyu dna zoni providnosti na 0 29 eV Takih dolin visim u chomu mozhna perekonatisya porahuvavshi kilkist L tochok v pershij zoni Brilyuena na nizhnomu risunku Krim togo v napryamku lt 100 gt isnuye she 6 dolin minimumi yakih roztashovani ne na krayah zoni Brilyuena a vseredini na liniyi D Nahil zoni providnosti ta valentnoyi zoni v tochci G riznij Cim viznachayetsya riznicya efektivnih mas elektroniv providnosti ta dirok Znachnij nahil zoni providnosti oznachaye sho elektron v arsenidi galiyu ye duzhe legkoyu chastinkoyu Fizichni vlastivostiZonna teoriya uspishno poyasnyuye bilshist elektronnih vlastivostej tverdih til Zalezhno vid zapovnenosti valentnoyi zoni v osnovnomu stani kristali podilyayutsya na metali ta dielektriki pidklasom yakih ye napivprovidniki Providnist teploprovidnist ta termoelektrichni vlastivosti materialiv poyasnyuyutsya za dopomogoyu rozsiyannya elektroniv na defektah i kolivannyah kristalichnoyi gratki Optichni vlastivosti materialiv poyasnyuyutsya za dopomogoyu perehodiv mizh odnoelektronnimi stanami riznih zon Znachennya ta zastosuvannyaZonna teoriya naprochud vazhliva dlya rozuminnya principu diyi riznomanitnih elektronnih pristroyiv elementiv ta yavish Div takozhGustina staniv VelitronikaDzherelaPinkevich I P Sugakov V J Teoriya tverdogo tila K VPC Kiyivskij universitet 2006 333 s Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0