В математиці, зокрема в теорії міри, зовнішня міра — це функція, визначена на всіх підмножинах даної множини з дійсним значенням, що задовольняє кільком додатковим технічним умовам.
Загальна теорія зовнішньої міри була розроблена Каратеодорі з метою забезпечити основу для теорії вимірних множин і зліченно-адитивних мір. Роботи Каратеодорі з зовнішньої міри знайшли чимало застосувань в теорії вимірних множин (зовнішня міра, наприклад, використовується в доведенні фундаментальної теореми Каратеодорі про продовження), і була використана Гаусдорфом для визначення метричного інваріанту, що узагальнює розмірність, зараз він зветься Гаусдорфовою розмірністю.
Міра узагальнює довжину, площу і об'єм, але також находить застосування для багатьох абстрактніших і незвичних речей, крім інтервалів або ж куль в .
Випадок числової прямої
Для довільної підмножини числової прямої можна знайти як завгодно багато різних систем зі скінченної чи зліченної кількості інтервалів, об'єднання яких містить множину . Назвемо такі системи покриттями. Оскільки сума довжин інтервалів, що складають будь-яке покриття, є величиною невід'ємною, вона обмежена знизу, і, значить, множина довжин всіх покриттів має точну нижню межу. Ця грань, залежна тільки від множини , і називається зовнішньою мірою:
Варіанти позначення зовнішньої міри:
Формальне означення
Нехай — фіксована універсальна множина.
Зо́внішньою мі́рою називається функція така, що
- ;
- .
Нехай — міра, визначена на кільці . Зовнішньою мірою, породженою мірою , називається функція така, що
- якщо хоч одне таке покриття множини існує;
- в іншому випадку.
Теорема. Зовнішня міра , породженна мірою , є зовнішньою мірою.
Перевіримо пункт перший з означення зовнішньої міри. . визначена на .
- .
Перевіримо другий пункт означення. Нехай . Якщо існує така множина з покриття, що , то нерівність справджується. Нехай далі всі множини з покриття такі, що . Візьмемо довільне , за означенням
- .
Тоді
- .
Оскільки є зліченним об'єднанням елементів кільця , то
- .
Властивості зовнішньої міри
Властивості зовнішньої міри :
- .
Дійсно,
- .
- (монотонність).
Випливає з попередньої властивості при .
- вимірні множини
Нехай — деяка зовнішня міра визначена на підмножинах множини . Тоді множини , такі що для всіх виконується рівність:
називаються - вимірними. - вимірні множини утворюють σ-кільце, а функція визначена на елементах цього σ-кільця є мірою, що називається мірою породженою . Якщо зовнішня міра породжена деякою мірою визначеною на кільці то буде продовженням міри (де визначена вище міра породжена ).
Якщо визначити деяка зовнішня міра породжена мірою то тоді й лише тоді коли сама зовнішня міра є породжена деякою мірою .
Див. також
Примітки
- Халмош П.Р. Теория меры ст. 57
Література
- Дороговцев А.Я. Элементы общей теории меры и интеграла Київ, 1989
- Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V matematici zokrema v teoriyi miri zovnishnya mira ce funkciya viznachena na vsih pidmnozhinah danoyi mnozhini z dijsnim znachennyam sho zadovolnyaye kilkom dodatkovim tehnichnim umovam Zagalna teoriya zovnishnoyi miri bula rozroblena Karateodori z metoyu zabezpechiti osnovu dlya teoriyi vimirnih mnozhin i zlichenno aditivnih mir Roboti Karateodori z zovnishnoyi miri znajshli chimalo zastosuvan v teoriyi vimirnih mnozhin zovnishnya mira napriklad vikoristovuyetsya v dovedenni fundamentalnoyi teoremi Karateodori pro prodovzhennya i bula vikoristana Gausdorfom dlya viznachennya metrichnogo invariantu sho uzagalnyuye rozmirnist zaraz vin zvetsya Gausdorfovoyu rozmirnistyu Mira uzagalnyuye dovzhinu ploshu i ob yem ale takozh nahodit zastosuvannya dlya bagatoh abstraktnishih i nezvichnih rechej krim intervaliv abo zh kul v R 3 displaystyle mathbb R 3 Vipadok chislovoyi pryamoyiDlya dovilnoyi pidmnozhini E displaystyle E chislovoyi pryamoyi mozhna znajti yak zavgodno bagato riznih sistem zi skinchennoyi chi zlichennoyi kilkosti intervaliv ob yednannya yakih mistit mnozhinu E displaystyle E Nazvemo taki sistemi pokrittyami Oskilki suma dovzhin intervaliv sho skladayut bud yake pokrittya ye velichinoyu nevid yemnoyu vona obmezhena znizu i znachit mnozhina dovzhin vsih pokrittiv maye tochnu nizhnyu mezhu Cya gran zalezhna tilki vid mnozhini E displaystyle E i nazivayetsya zovnishnoyu miroyu m E inf i D i displaystyle m E inf left sum i Delta i right Varianti poznachennya zovnishnoyi miri m E f E E displaystyle m E varphi E E Formalne oznachennyaNehaj X displaystyle X fiksovana universalna mnozhina Zo vnishnoyu mi royu nazivayetsya funkciya m 2 X 0 displaystyle mu colon 2 X longrightarrow 0 infty taka sho m 0 displaystyle mu varnothing 0 A X A n X n 1 A n 1 A n m A n 1 m A n displaystyle forall A subseteq X forall A n subset X n geqslant 1 A subseteq bigcup n 1 infty A n colon mu A leqslant sum n 1 infty mu A n Nehaj m displaystyle mu mira viznachena na kilci K displaystyle K Zovnishnoyu miroyu porodzhenoyu miroyu m displaystyle mu nazivayetsya funkciya m 2 X 0 displaystyle mu colon 2 X longrightarrow 0 infty taka sho m A inf n 1 m A n A n K n 1 A n 1 A n displaystyle mu A inf bigl sum n 1 infty mu A n bigr A n subset K n geqslant 1 A subseteq bigcup n 1 infty A n yaksho hoch odne take pokrittya mnozhini A displaystyle A isnuye m A displaystyle mu A infty v inshomu vipadku Teorema Zovnishnya mira m displaystyle mu porodzhenna miroyu m displaystyle mu ye zovnishnoyu miroyu displaystyle vartriangleright Perevirimo punkt pershij z oznachennya zovnishnoyi miri m 0 m 0 displaystyle mu geqslant 0 Rightarrow mu geqslant 0 m displaystyle mu viznachena na 2 X displaystyle 2 X K m n 1 m 0 m 0 displaystyle varnothing in K colon mu varnothing leqslant sum n 1 infty mu varnothing 0 Rightarrow mu varnothing 0 Perevirimo drugij punkt oznachennya Nehaj A n 1 A n displaystyle A subset bigcup n 1 infty A n Yaksho isnuye taka mnozhina A n displaystyle A n z pokrittya sho m A n displaystyle mu A n infty to nerivnist spravdzhuyetsya Nehaj dali vsi mnozhini z pokrittya taki sho m A n lt n 1 displaystyle mu A n lt infty forall n geqslant 1 Vizmemo dovilne e gt 0 displaystyle varepsilon gt 0 za oznachennyam n 1 B n k K k 1 A n k 1 B n k m A n gt k 1 B n k e 2 n displaystyle forall n geqslant 1 exists B n k in K k geqslant 1 A n subseteq bigcup k 1 infty B n k colon mu A n gt sum k 1 infty B n k frac varepsilon 2 n Todi n 1 k 1 B n k n 1 A n A displaystyle bigcup n 1 infty bigcup k 1 infty B n k supseteq bigcup n 1 infty A n supseteq A Oskilki n 1 k 1 B n k displaystyle bigcup n 1 infty bigcup k 1 infty B n k ye zlichennim ob yednannyam elementiv kilcya K displaystyle K to m A n 1 k 1 m B n k lt n 1 m A n e 2 n n 1 m A n e e 0 displaystyle mu A leqslant sum n 1 infty sum k 1 infty mu B n k lt sum n 1 infty bigl mu A n frac varepsilon 2 n bigr sum n 1 infty mu A n varepsilon varepsilon longrightarrow 0 displaystyle vartriangleleft Vlastivosti zovnishnoyi miriVlastivosti zovnishnoyi miri m displaystyle mu n 1 A k 1 n A k m A k 1 n m A k displaystyle forall n geqslant 1 A subseteq bigcup k 1 n A k colon mu A leqslant sum k 1 n mu A k displaystyle vartriangleright Dijsno A k 1 n A k m A k 1 n m A k m m k 1 n m A k displaystyle A subseteq bigcup k 1 n A k cup varnothing cup varnothing cup cdots Rightarrow mu A leqslant sum k 1 n mu A k mu varnothing mu varnothing cdots sum k 1 n mu A k displaystyle vartriangleleft A B m A m B displaystyle A subseteq B Rightarrow mu A leqslant mu B monotonnist displaystyle vartriangleright Viplivaye z poperednoyi vlastivosti pri n 1 displaystyle n 1 displaystyle vartriangleleft m displaystyle mu vimirni mnozhiniNehaj m displaystyle mu deyaka zovnishnya mira viznachena na pidmnozhinah mnozhini X displaystyle X Todi mnozhini E X displaystyle E subset X taki sho dlya vsih A X displaystyle A subset X vikonuyetsya rivnist m A m A E m A E displaystyle mu A mu A cap E mu A cap E nazivayutsya m displaystyle mu vimirnimi m displaystyle mu vimirni mnozhini utvoryuyut s kilce a funkciya m displaystyle mu viznachena na elementah cogo s kilcya ye miroyu sho nazivayetsya miroyu porodzhenoyu m displaystyle mu Yaksho zovnishnya mira m displaystyle mu porodzhena deyakoyu miroyu m displaystyle mu viznachenoyu na kilci K displaystyle K to m displaystyle overline mu bude prodovzhennyam miri m displaystyle mu de m displaystyle overline mu viznachena vishe mira porodzhena m displaystyle mu Yaksho viznachiti m displaystyle overline mu deyaka zovnishnya mira porodzhena miroyu m displaystyle overline mu to m m displaystyle mu overline mu todi j lishe todi koli sama zovnishnya mira m displaystyle mu ye porodzhena deyakoyu miroyu m displaystyle mu Div takozhTeorema Karateodori pro prodovzhennya miriPrimitkiHalmosh P R Teoriya mery st 57LiteraturaDorogovcev A Ya Elementy obshej teorii mery i integrala Kiyiv 1989 Halmosh P R Teoriya mery M Izd vo inostr lit 1953