Див. також: і
Перехід гомінід до прямоходіння почався від чотирьох до семи мільйонів років тому. Цей перехід призвів до морфологічних змін в скелеті людини, в тому числі до змін розміру і розташування кісток стопи, розміру і форми кульшового і колінного суглобів, довжини й форми ніг, а також форми хребта. Існує кілька теорій, що пояснюють еволюцію цих змін.
Енергетична ефективність
Прямоходіння людини на 75 % більш економічне, порівняно з пересуванням шимпанзе як на чотирьох, так і на двох кінцівках. Деякі гіпотези стверджують, що саме цей чинник зіграв головну роль у переході до прямоходіння.
Зміни скелета
Ноги
Перехід до прямоходіння призвів до розвитку збільшеної п'яткової частини ніг, необхідної для підтримання рівноваги при ходьбі й підтримання збільшеної ваги тіла. Змінилася також форма стопи: великий палець на ногах, що розташовувався у ранніх гомінідів так само як на руках, поміняв розташування, ставши на одну лінію з іншими пальцями стопи. Крім того, стопа вигнулась, утворивши арку на відміну від плоских стоп гомінід. Всі ці зміни сприяють економії енергії під час пересування.
Стегно
Кульшовий суглоб людини істотно більший, ніж у гомінід, що забезпечує підтримку тіла більшої ваги. Ці зміни наблизили хребет до таза, що збільшило стійкість при прямоходінні і скоротило витрати енергії на підтримання рівноваги при ходьбі.
Форма клубової кістки змінилася з довгої й вузької на коротку і широку, при цьому кістки тазу розташувалися горизонтально, утворюючи так звані крила. В сукупності ці зміни забезпечують збільшення площі кріплення сідничних м'язів, що допомагає стабілізувати торс при стоянні на одній нозі. Криж також збільшився шириною, що призвело до збільшення діаметра родового каналу і полегшило пологи. Сідничні кістки збільшилися, що поліпшило кріплення зв'язок, що підтримують черевну порожнину при прямоходінні.
Коліно
Колінні суглоби збільшилися з тієї ж причини, що й суглоби стегна, а саме, для підтримки збільшеної ваги тіла. Кут розгинання коліна (кут між стегном і гомілкою, утворений при ходьбі) зменшився. Зміна форми колінного суглоба дозволило зменшити втрати енергії на вертикальне переміщення центру ваги при пересуванні.
Кінцівки
Збільшення довжини ніг з розвитком прямоходіння призвело до змін у роботі м'язів. Зусилля, що необхідне при ходьбі, передається від м'язів ніг через кісточку. Довгі ноги дозволяють використовувати під час ходьбі природний коливальний рух кінцівок, тому не потрібні додаткові м'язи для пересування вперед іншої ноги для наступного кроку.
Верхні (передні) кінцівки, які виключені з процесу пересування, видозмінилися таким чином, що їх стало можливо використовувати для втримання предметів і тонких маніпуляцій з предметами. Це призвело до зниження відносної сили верхніх кінцівок людини порівняно з іншими гомінідами. З переходом до прямоходіння збільшилася роль сідничних м'язів, які стали одними з найбільших м'язів в організмі людини. У шимпанзе ці м'язи набагато менші, що доводить важливу роль цієї групи м'язів у прямоходінні. Сідниці також перешкоджають перекидання корпусу вперед під час бігу.
Череп
(Людський череп) урівноважений на хребті: великий потиличний отвір знаходиться в нижній частині черепа, що переносить значну частину ваги голови назад. Крім того, плоска форма людського обличчя допомагає зберігати рівновагу черепа на потиличних виростках, завдяки чому підтримка голови можлива без додаткових м'язів і розвинених надбрівних дуг, що спостерігається у людиноподібних мавп. В результаті у людини використовуються виключно для міміки.
Найважливішу роль в еволюції людини відіграло збільшення розміру головного мозку, що почалося приблизно 2,4 мільйона років тому. Сучасних розмірів мозок досяг не пізніше 500 тисяч років тому. Як наслідок, мозок людини у три-чотири рази перевищує розміром мозок найближчого еволюційного попередника — шимпанзе.
Хребет
З переходом до прямоходіння (хребет людини) отримав подвійний вигин: верхній (грудний) відділ вигнутий назад, а нижній (поперековий) — вперед. Без поперекового вигину хребет постійно нахилявся б вперед, що вимагало б набагато більших м'язових зусиль для підтримки рівноваги. Наявність подвійного вигину поміщає проєкцію центра ваги тіла прямо між ступнями, що дає економію енергії при ходьбі.
Наслідки
Навіть з урахуванням численних морфологічних змін, скелет людини досі залишається слабо пристосованим до прямоходіння, що призводить до численних захворювань опорно-рухового апарату. Так, у великої кількості людей з віком починаються проблеми з поперековим відділом хребта і колінними суглобами: за деякими даними, білозероаoella; Stearns, Stephen K. (2008)</ref>. Артрит став проблемою відразу після переходу гомінід до прямоходіння: вчені виявили його сліди в хребцях доісторичних мисливців-збирачів. Подальші зміни суглобів, які могли б виправити становище, неможливі через протиріччя у вимогах стійкості та ефективності пересування.
Див. також
Примітки
- Примітки
- Шимпанзе — найближчий еволюційний попередник людини.
- За результатами останніх досліджень, розвиток мозку гомінід було викликан необхідністю адаптації до глобальних змін клімату.
- Першим припущення про зв'язок захворювань хребта з прямоходінням висловив [en], фахівець з судово-медичної антропології з Пенсільванського університету у своїй книзі «Шрами людської еволюції» (1951).
- Виноски
- Kondō, Shirō (1985)
- Staff (14 серпня 2016)
- Kwang Hyun, Ko (2015).
- Rodman, Peter S.; McHenry, Henry M. (1980).
- Harcourt-Smith, W.E.H.; Aiello, L.C. (2004)
- Aiello,Leslie and Christopher Dean (1990)
- Latimer B, Lovejoy CO (Березень 1989)
- Wang W, Crompton RH, Carey TS, et al
- Lovejoy CO (Листопад 1988)
- Wittman, Anna Blackburn; Wall, L. Lewis (2007)
- Saladin, Kenneth S. (2003). 3rd, ed
- Ruff Christopher (Жовтень 2003)
- Thorpe SK, Holder RL, Crompton RH (Червень 2007)
- Saladin, Kenneth S. «Chapter 8.
- Тейлор, 2016.
Література
- (рос.) Джереми Тейлор. Здоровье по Дарвину: Почему мы болеем и как это связано с эволюцией = Jeremy Taylor “Body by Darwin: How Evolution Shapes Our Health and Transforms Medicine”. — Москва : Альпина Паблишер, 2016. — 333 p. — .
- (англ.) Divergent patterns of integration and reduced constraint in the human hip and the origins of bipedalism. Evolution. 65 (5): 1336—56. 2011. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01226.x. PMID 21521191.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
() - (англ.) Arboreality, terrestriality and bipedalism. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 365 (1556): 3301—14. 2010. doi:10.1098/rstb.2010.0035. PMC 2981953. PMID 20855304.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(); Вказано більш, ніж один|PMC=
та|pmc=
(); Вказано більш, ніж один|PMID=
та|pmid=
()
Посилання
- Human Timeline (Interactive) [ 17 липня 2017 у Wayback Machine.] — Smithsonian (Серпень 2016).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hronologiya lyudini R 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 Lyudinopodibni mavpiNakalipitekUranopitekSahelantropOrrorinArdipitekAvstralopitekHomo habilisHomo erectusNeandertalecHomo sapiens Pershi primati Mozhlive pryamohodinnya Perehid do pryamohodinnya Pershi kam yani znaryaddya praci Vihid lyudej z Afriki Zdobuttya vognyu Pershe prigotuvannya yizhi Pershij odyag Suchasna lyudinaP l e j s t o c e nP l i o c e nM i o c e nG o m i n i d iShkala osej v miljonah rokiv Div takozh Hronologiyi zhittya i Vsesvitu Perehid gominid do pryamohodinnya pochavsya vid chotiroh do semi miljoniv rokiv tomu Cej perehid prizviv do morfologichnih zmin v skeleti lyudini v tomu chisli do zmin rozmiru i roztashuvannya kistok stopi rozmiru i formi kulshovogo i kolinnogo suglobiv dovzhini j formi nig a takozh formi hrebta Isnuye kilka teorij sho poyasnyuyut evolyuciyu cih zmin Energetichna efektivnistPryamohodinnya lyudini na 75 bilsh ekonomichne porivnyano z peresuvannyam shimpanze yak na chotiroh tak i na dvoh kincivkah Deyaki gipotezi stverdzhuyut sho same cej chinnik zigrav golovnu rol u perehodi do pryamohodinnya Zmini skeletaNogi Perehid do pryamohodinnya prizviv do rozvitku zbilshenoyi p yatkovoyi chastini nig neobhidnoyi dlya pidtrimannya rivnovagi pri hodbi j pidtrimannya zbilshenoyi vagi tila Zminilasya takozh forma stopi velikij palec na nogah sho roztashovuvavsya u rannih gominidiv tak samo yak na rukah pominyav roztashuvannya stavshi na odnu liniyu z inshimi palcyami stopi Krim togo stopa vignulas utvorivshi arku na vidminu vid ploskih stop gominid Vsi ci zmini spriyayut ekonomiyi energiyi pid chas peresuvannya Stegno Kulshovij suglob lyudini istotno bilshij nizh u gominid sho zabezpechuye pidtrimku tila bilshoyi vagi Ci zmini nablizili hrebet do taza sho zbilshilo stijkist pri pryamohodinni i skorotilo vitrati energiyi na pidtrimannya rivnovagi pri hodbi Forma klubovoyi kistki zminilasya z dovgoyi j vuzkoyi na korotku i shiroku pri comu kistki tazu roztashuvalisya gorizontalno utvoryuyuchi tak zvani krila V sukupnosti ci zmini zabezpechuyut zbilshennya ploshi kriplennya sidnichnih m yaziv sho dopomagaye stabilizuvati tors pri stoyanni na odnij nozi Krizh takozh zbilshivsya shirinoyu sho prizvelo do zbilshennya diametra rodovogo kanalu i polegshilo pologi Sidnichni kistki zbilshilisya sho polipshilo kriplennya zv yazok sho pidtrimuyut cherevnu porozhninu pri pryamohodinni Kolino Kolinni suglobi zbilshilisya z tiyeyi zh prichini sho j suglobi stegna a same dlya pidtrimki zbilshenoyi vagi tila Kut rozginannya kolina kut mizh stegnom i gomilkoyu utvorenij pri hodbi zmenshivsya Zmina formi kolinnogo sugloba dozvolilo zmenshiti vtrati energiyi na vertikalne peremishennya centru vagi pri peresuvanni Kincivki Zbilshennya dovzhini nig z rozvitkom pryamohodinnya prizvelo do zmin u roboti m yaziv Zusillya sho neobhidne pri hodbi peredayetsya vid m yaziv nig cherez kistochku Dovgi nogi dozvolyayut vikoristovuvati pid chas hodbi prirodnij kolivalnij ruh kincivok tomu ne potribni dodatkovi m yazi dlya peresuvannya vpered inshoyi nogi dlya nastupnogo kroku Verhni peredni kincivki yaki viklyucheni z procesu peresuvannya vidozminilisya takim chinom sho yih stalo mozhlivo vikoristovuvati dlya vtrimannya predmetiv i tonkih manipulyacij z predmetami Ce prizvelo do znizhennya vidnosnoyi sili verhnih kincivok lyudini porivnyano z inshimi gominidami Z perehodom do pryamohodinnya zbilshilasya rol sidnichnih m yaziv yaki stali odnimi z najbilshih m yaziv v organizmi lyudini U shimpanze ci m yazi nabagato menshi sho dovodit vazhlivu rol ciyeyi grupi m yaziv u pryamohodinni Sidnici takozh pereshkodzhayut perekidannya korpusu vpered pid chas bigu Cherep Lyudskij cherep urivnovazhenij na hrebti velikij potilichnij otvir znahoditsya v nizhnij chastini cherepa sho perenosit znachnu chastinu vagi golovi nazad Krim togo ploska forma lyudskogo oblichchya dopomagaye zberigati rivnovagu cherepa na potilichnih virostkah zavdyaki chomu pidtrimka golovi mozhliva bez dodatkovih m yaziv i rozvinenih nadbrivnih dug sho sposterigayetsya u lyudinopodibnih mavp V rezultati u lyudini vikoristovuyutsya viklyuchno dlya mimiki Najvazhlivishu rol v evolyuciyi lyudini vidigralo zbilshennya rozmiru golovnogo mozku sho pochalosya priblizno 2 4 miljona rokiv tomu Suchasnih rozmiriv mozok dosyag ne piznishe 500 tisyach rokiv tomu Yak naslidok mozok lyudini u tri chotiri razi perevishuye rozmirom mozok najblizhchogo evolyucijnogo poperednika shimpanze Hrebet Z perehodom do pryamohodinnya hrebet lyudini otrimav podvijnij vigin verhnij grudnij viddil vignutij nazad a nizhnij poperekovij vpered Bez poperekovogo viginu hrebet postijno nahilyavsya b vpered sho vimagalo b nabagato bilshih m yazovih zusil dlya pidtrimki rivnovagi Nayavnist podvijnogo viginu pomishaye proyekciyu centra vagi tila pryamo mizh stupnyami sho daye ekonomiyu energiyi pri hodbi NaslidkiNavit z urahuvannyam chislennih morfologichnih zmin skelet lyudini dosi zalishayetsya slabo pristosovanim do pryamohodinnya sho prizvodit do chislennih zahvoryuvan oporno ruhovogo aparatu Tak u velikoyi kilkosti lyudej z vikom pochinayutsya problemi z poperekovim viddilom hrebta i kolinnimi suglobami za deyakimi danimi bilozeroaoella Stearns Stephen K 2008 lt ref gt Artrit stav problemoyu vidrazu pislya perehodu gominid do pryamohodinnya vcheni viyavili jogo slidi v hrebcyah doistorichnih mislivciv zbirachiv Podalshi zmini suglobiv yaki mogli b vipraviti stanovishe nemozhlivi cherez protirichchya u vimogah stijkosti ta efektivnosti peresuvannya Div takozhPrimitkiPrimitki Shimpanze najblizhchij evolyucijnij poperednik lyudini Za rezultatami ostannih doslidzhen rozvitok mozku gominid bulo viklikan neobhidnistyu adaptaciyi do globalnih zmin klimatu Pershim pripushennya pro zv yazok zahvoryuvan hrebta z pryamohodinnyam visloviv en fahivec z sudovo medichnoyi antropologiyi z Pensilvanskogo universitetu u svoyij knizi Shrami lyudskoyi evolyuciyi 1951 Vinoski Kondō Shirō 1985 Staff 14 serpnya 2016 Kwang Hyun Ko 2015 Rodman Peter S McHenry Henry M 1980 Harcourt Smith W E H Aiello L C 2004 Aiello Leslie and Christopher Dean 1990 Latimer B Lovejoy CO Berezen 1989 Wang W Crompton RH Carey TS et al Lovejoy CO Listopad 1988 Wittman Anna Blackburn Wall L Lewis 2007 Saladin Kenneth S 2003 3rd ed Ruff Christopher Zhovten 2003 Thorpe SK Holder RL Crompton RH Cherven 2007 Saladin Kenneth S Chapter 8 Tejlor 2016 Literatura ros Dzheremi Tejlor Zdorove po Darvinu Pochemu my boleem i kak eto svyazano s evolyuciej Jeremy Taylor Body by Darwin How Evolution Shapes Our Health and Transforms Medicine Moskva Alpina Pablisher 2016 333 p ISBN 978 5 9614 5881 7 angl Divergent patterns of integration and reduced constraint in the human hip and the origins of bipedalism Evolution 65 5 1336 56 2011 doi 10 1111 j 1558 5646 2011 01226 x PMID 21521191 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin PMID ta pmid dovidka angl Arboreality terrestriality and bipedalism Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci 365 1556 3301 14 2010 doi 10 1098 rstb 2010 0035 PMC 2981953 PMID 20855304 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin PMC ta pmc dovidka Vkazano bilsh nizh odin PMID ta pmid dovidka PosilannyaHuman Timeline Interactive 17 lipnya 2017 u Wayback Machine Smithsonian Serpen 2016