Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорій Едуардович Зенгер (13 (25) березня 1853, Кречевицькі Казарми, Новгородська губернія - 7 липня 1919, Петроград) - філолог-класик, ректор Імператорського Варшавського університету (1897-1899), член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук ( 1907 ), міністр.
| Зенгер Григорій Едуардович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 (25) березня 1853[1][2] d, Новгородська губернія, Російська імперія |
| Помер | 7 липня 1919[1][2] (66 років) Петроград, Російська СФРР |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | політик, перекладач |
| Alma mater | d і Санкт-Петербурзький державний університет |
| Заклад | Імператорський Варшавський університет і Російська національна бібліотека[2] |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Походив із дворян: народився 13 (25) березня 1853 року в сім'ї полковника (надалі - генерал-майора) Лейб-гвардії Драгунського полку Російської імператорської армії, Георга Едуарда (Едуарда Федоровича) Зенгера, власника майорату в Царстві Польському.
Навчався в Пажеському корпусі, з якого вийшов у лютому 1868 року, коли з'ясувалося. що після закінчення корпусу наступного року, по маловіковості він буде вироблено в офіцери і має ще два роки залишатися у корпусі. Почав готуватися в Ризі до вступу до університету; займався стародавніми мовами у директора реальної гімназії Е. Гаффнера та вчителя класичної гімназії Лівена; грецькою мовою займався з Крангальсом. Весною 1870 року він склав випускні гімназичні іспити і восени вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету, який закінчив кандидатом у 1874 році.
Викладав стародавні мови в 5-й петербурзькій гімназії (з 1 жовтня 1874 по 1 липня 1875) і, одночасно, складався з 13 січня 1875 стипендіатом університету для підготовки до професорського звання по кафедрі загальної історії; влітку 1875 року вирушив до Берлінського університету, де слухав лекції протягом трьох семестрів.
З 1877 читав лекції з загальної історії в Ніжинському історико-філологічному інституті, виконуючи з 1 липня посаду екстраординарного професора; був також бібліотекарем (10.09.1877-01.04.1880) та вченим секретарем конференції інституту (31.08.1881-10.05.1883). Читав курси з римської історії, римських старожитностей, середньовічної та нової історії. Влітку 1883 року виїжджав у закордонне вчене відрядження, працював із стародавніми рукописами у Ватиканській, Барберинській та ін. бібліотеках.
З 1885 викладав у Варшавському університеті, з 1 серпня виконуючи обов'язки доцента по кафедрі загальної історії, а з 8 травня 1886 - по кафедрі римської словесності. Після захисту у Києві дисертації було затверджено магістром римської словесності (24.10.1886), а докторський ступінь отримав у Московському університеті без представлення дисертації 31 січня 1894 року. З 25 лютого 1887 року - екстраординарний професор, з 7 квітня 1894 року - ординарний професор Варшавського університету. З 18 січня 1896 - декан історико-філологічного факультету. Виправляв посаду ректора Варшавського університету з 23 травня до 20 серпня 1896 та з 22 квітня 1897 року; 10 травня 1897 був затверджений на посаді і обіймав її до 20 серпня 1899 року, коли був на прохання звільнений.
У 1899 році був проведений в чин дійсного статського радника і 13 березня 1900 був призначений піклувальником Варшавського навчального округу. З 1901 - товариш (заступник) міністра народної освіти, з 1902 - міністр у чині дійсного таємного радника; у 1904 році звільнений з міністерства і призначений сенатором.
Науково-літературна діяльність Зенгера присвячена переважно критиці тексту давньоримських поетів. Сюди відносяться його магістерська дисертація «Критичний коментар до деяких спірних текстів Горація» (Варшава, 1886, 2-ге вид., 1894), яку Зенгер захистив у 1886 році в університеті св. Володимира в Києві, після чого був затверджений ступенем магістра римської словесності. Офіційним опонентом виступив Ю. Кулаковський. Ступінь доктора римської словесності (honoris causa) Зенгер отримав у 1894 році від Московського університету. Автор низки наукових статей та книг: «Філологічні нотатки» (СПб., 1886); "Нотатки до латинських текстів" (10 великих статей у "Варшавських Університетських Известиях", 1886-1893); «Нотатки до Етни та Стацієвих Сільвів» («Журнал Міністерства народної освіти», 1903), «Нотатки до латинських текстів» (ib., 1904-1905). З робіт Зенгера у сфері давньоримської історії найважливіша «Єврейське питання у стародавньому Римі» (Варшава, 1889). Дещо особняком стоїть твір «Нотатки до описів Петроківського виборчого сейму 1492 р.» («Збірник на честь В. Ламанського». СПб., 1905). Як філолог-класик у години дозвілля перекладав латинською вірші російських та європейських поетів («Метричні перекладення латинською мовою». СПб., 1904), зокрема виконав переклад «Євгенія Онєгіна»13[] (не опубліковано). Деякий час Зенгер був постійним співробітником у журналі «Філологічний огляд», який видавався в Москві.
У 1900 році за співчуття та сприяння цілям Холмського Православного Свято-Богородицького братства Зенгеру було присвоєно Братський знак І ступеня.
Під час управління Міністерством народної освіти Зенгер збирався провести реформу як середньої, і вищої школи. У 1902 року на ім'я Зенгера було дано Високий рескрипт, яким визначалися основні риси реформи. Наприкінці 1902 року він скликав під своїм керівництвом велику комісію з напрацювання нового університетського статуту. Результатом робіт цієї комісії стали п'ять великих томів, що представляють великі матеріали з питань університету в Росії і за її межами. Однак реформа не була здійснена, оскільки Зенгер в 1904 був замінений генералом В. Глазовим. З 1 жовтня 1917 року був нештатним службовцем у відділенні філології Російської публічної бібліотеки, де й пропрацював до кінця життя.
Помер у Петрограді 7 липня 1919 року.
Сім'я
В 1878 вступив у перший шлюб - з Марією Рудометовою (1856-1890). Народилася дочка, Наталя (1879—1896).
У 1891 році у Варшаві одружився з Оленою Миколаївною, до шлюбу Шведер. У сім'ї народилося дев'ятеро дітей: 4 сини та 5 дочок; в 1894 народилися дві дочки-близнюки, в 1897 двоє близнюків, син і дочка.
- Єлизавета (у шлюбі Вельц, 1893-1920) - померла від тифу в Петрограді.
- Марія (у шлюбі Муравйова, потім Ашукіна, 1894—1980) — літературознавиця, разом із чоловіком Миколою Ашукиним склала книжку «Крилаті слова: Крилаті слова, літературні цитати, образні висловлювання» (М., 1988. — 4-те вид.); поховані на Востряківському цвинтарі.
- Олена (1894-1918), близнючка Марії.
- Олексій (1895-1909) - потонув; був похований у склепі сім'ї Данилевських (з О. Лаппо-Данілевським був працівником Г. Зенгера).
- Тетяна (в шлюбі Цявловська, 1897-1978) - літературознавиця-пушкіністка, дружина пушкініста Мстислава Цявловського (1883-1947), редактора та коментатора багатьох зібрань творів Пушкіна, в тому числі академічного 1937-1.
- Микола (1897-1938?) - працював у відділ порцеляни Ермітажу, був репресований, засуджений до розстрілу;
- Олександр (1898-1911) - помер від дифтериту;
- Григорій (1900-1922) - був командиром Червоної армії, убитий у бою;
- Олександра (1901-1905).
Бібліографія
- Несколько поправок к тексту Горация. — Киев: тип. М. П. Фрица, 1878. — [4], 72 с.
- Еще несколько заметок о трудных местах у Горация. — Киев: Унив. тип. (И. И. Завадзского), 1879. — [2], 60 с.
- Новые догадки о порченных чтениях у Горация. — Киев: тип. К.Н. Милевского, 1881. — [2], 48 с.;
- Дополнительные разъяснения спорных текстов Горация. — Киев, 1882
- Критические заметки к т. н. двум первым книгам Проперция. — Киев: тип. К. Н. Милевского, 1882. — [2], 40 с.
- Критический комментарий к некоторым спорным текстам Горация. — Варшава: тип. К. Ковалевского, 1886. — [4], XL, 451 с.
- 2-е изд. — Варшава: тип. К. Ковалевского, 1895. — [4], L, 327 с.
- Филологические заметки. — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1886. — [2], 106 с.
- Заметки к латинским текстам / «Варшавские Университетские Известия», вып. 1-10). — 1886—1893.
- Еврейский вопрос в древнем Риме. — Варшава, 1889.
- Изд. 2-е. — Москва: Ленанд, 2015. — 210 с. — (Академия фундаментальных исследований: история). — .
- Заметки к Этне и Стациевым Сильвам / «Журнал Министерства народного просвещения». — 1903
- Метрические переложения на латинский язык Григория Зенгера. — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1904. — [4], 82 с.
- К латинским стихотворениям Яна Кохановского. — Киев: тип. Имп. Ун-та св. Владимира Акц. о-ва печ. и изд. дела Н.Т. Корчак-Новицкого, 1904. — [2], 54 с.
- Заметки к описаниям Петроковского избирательного сейма 1492 г. / «Сборник в честь В. И. Ламанского». — СПб., 1905
- Заметки к текстам Сенеки. — Киев: Тип. Т. Г. Мейнандера, 1906. — 45 с.
- Критические заметки о некоторых римских и средневековых текстах. — СПб.: Сенат. тип., 1909. — [4], 45 с.
- К вопросу о т. н. «зиянии» у римских поэтов. — Санкт-Петербург: тип. В. Д. Смирнова, 1909. — IV, 89 с.
- Заметки к латинским текстам. — Одесса, 1912.
Примітки
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- После смерти сестры Елизаветы, вышла замуж за её мужа Андрея Вельца. Второй брак был с художником Я. А. Тепиным. Третий брак с М. А. Цявловским.
Література
- Историко-филологический институт князя Безбородко в Нежине. 1875—1900 : Преподаватели и воспитанники. — Нежин, 1900. — С. 26—30. [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Зенгер, Григорий Эдуардович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Список лиц, служащих по ведомству министерства народного просвещения на 1902 год. [ 29 травня 2022 у Wayback Machine.] — СПб., 1902. — С. 3.
- Господарик Ю. Министры предреволюционной эпохи: Григорий Эдуардович Зенгер // Высшее образование в России. — 2002. — № 4. — С. 148—152.
- Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности министерства народного просвещения 1802—1902 гг. — СПб., 1902.
- Фролов Э. Д. Русская наука об античности: историографические очерки. — СПб., 1999.
- Пучков А. А. Юлиан Кулаковский и его время: из истории антиковедения и византинистики в России. 2-е изд., перераб., исправ. и доп. — СПб., 2004. — С. 30-33, 66-67, 188—209 и след.
Посилання
- Зенгер, Григорій Едуардович [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Історія Полтави»
- Персональна сторінка Григория Эдуардовича Зенгера на офіційному сайті РАН (рос.)
- Зенгер Григорій Едуардович [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Біографічний словник «Співробітники РНБ – діячі науки та культури».
- Фонд Зенгера Григорія Едуардовича на сайті Архіву РАН
- Григорій Едуардович Зенгер - Індекс нащадка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Eduardovich Zenger 13 25 bereznya 1853 Krechevicki Kazarmi Novgorodska guberniya 7 lipnya 1919 Petrograd filolog klasik rektor Imperatorskogo Varshavskogo universitetu 1897 1899 chlen korespondent Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk 1907 ministr Zenger Grigorij EduardovichNarodivsya13 25 bereznya 1853 1 2 d Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 lipnya 1919 1919 07 07 1 2 66 rokiv Petrograd Rosijska SFRRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitik perekladachAlma materd i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetZakladImperatorskij Varshavskij universitet i Rosijska nacionalna biblioteka 2 ChlenstvoPeterburzka akademiya naukPosadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d DitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zenger BiografiyaPohodiv iz dvoryan narodivsya 13 25 bereznya 1853 roku v sim yi polkovnika nadali general majora Lejb gvardiyi Dragunskogo polku Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Georga Eduarda Eduarda Fedorovicha Zengera vlasnika majoratu v Carstvi Polskomu Navchavsya v Pazheskomu korpusi z yakogo vijshov u lyutomu 1868 roku koli z yasuvalosya sho pislya zakinchennya korpusu nastupnogo roku po malovikovosti vin bude virobleno v oficeri i maye she dva roki zalishatisya u korpusi Pochav gotuvatisya v Rizi do vstupu do universitetu zajmavsya starodavnimi movami u direktora realnoyi gimnaziyi E Gaffnera ta vchitelya klasichnoyi gimnaziyi Livena greckoyu movoyu zajmavsya z Krangalsom Vesnoyu 1870 roku vin sklav vipuskni gimnazichni ispiti i voseni vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu yakij zakinchiv kandidatom u 1874 roci Vikladav starodavni movi v 5 j peterburzkij gimnaziyi z 1 zhovtnya 1874 po 1 lipnya 1875 i odnochasno skladavsya z 13 sichnya 1875 stipendiatom universitetu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya po kafedri zagalnoyi istoriyi vlitku 1875 roku virushiv do Berlinskogo universitetu de sluhav lekciyi protyagom troh semestriv Z 1877 chitav lekciyi z zagalnoyi istoriyi v Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti vikonuyuchi z 1 lipnya posadu ekstraordinarnogo profesora buv takozh bibliotekarem 10 09 1877 01 04 1880 ta vchenim sekretarem konferenciyi institutu 31 08 1881 10 05 1883 Chitav kursi z rimskoyi istoriyi rimskih starozhitnostej serednovichnoyi ta novoyi istoriyi Vlitku 1883 roku viyizhdzhav u zakordonne vchene vidryadzhennya pracyuvav iz starodavnimi rukopisami u Vatikanskij Barberinskij ta in bibliotekah Z 1885 vikladav u Varshavskomu universiteti z 1 serpnya vikonuyuchi obov yazki docenta po kafedri zagalnoyi istoriyi a z 8 travnya 1886 po kafedri rimskoyi slovesnosti Pislya zahistu u Kiyevi disertaciyi bulo zatverdzheno magistrom rimskoyi slovesnosti 24 10 1886 a doktorskij stupin otrimav u Moskovskomu universiteti bez predstavlennya disertaciyi 31 sichnya 1894 roku Z 25 lyutogo 1887 roku ekstraordinarnij profesor z 7 kvitnya 1894 roku ordinarnij profesor Varshavskogo universitetu Z 18 sichnya 1896 dekan istoriko filologichnogo fakultetu Vipravlyav posadu rektora Varshavskogo universitetu z 23 travnya do 20 serpnya 1896 ta z 22 kvitnya 1897 roku 10 travnya 1897 buv zatverdzhenij na posadi i obijmav yiyi do 20 serpnya 1899 roku koli buv na prohannya zvilnenij U 1899 roci buv provedenij v chin dijsnogo statskogo radnika i 13 bereznya 1900 buv priznachenij pikluvalnikom Varshavskogo navchalnogo okrugu Z 1901 tovarish zastupnik ministra narodnoyi osviti z 1902 ministr u chini dijsnogo tayemnogo radnika u 1904 roci zvilnenij z ministerstva i priznachenij senatorom Naukovo literaturna diyalnist Zengera prisvyachena perevazhno kritici tekstu davnorimskih poetiv Syudi vidnosyatsya jogo magisterska disertaciya Kritichnij komentar do deyakih spirnih tekstiv Goraciya Varshava 1886 2 ge vid 1894 yaku Zenger zahistiv u 1886 roci v universiteti sv Volodimira v Kiyevi pislya chogo buv zatverdzhenij stupenem magistra rimskoyi slovesnosti Oficijnim oponentom vistupiv Yu Kulakovskij Stupin doktora rimskoyi slovesnosti honoris causa Zenger otrimav u 1894 roci vid Moskovskogo universitetu Avtor nizki naukovih statej ta knig Filologichni notatki SPb 1886 Notatki do latinskih tekstiv 10 velikih statej u Varshavskih Universitetskih Izvestiyah 1886 1893 Notatki do Etni ta Staciyevih Silviv Zhurnal Ministerstva narodnoyi osviti 1903 Notatki do latinskih tekstiv ib 1904 1905 Z robit Zengera u sferi davnorimskoyi istoriyi najvazhlivisha Yevrejske pitannya u starodavnomu Rimi Varshava 1889 Desho osobnyakom stoyit tvir Notatki do opisiv Petrokivskogo viborchogo sejmu 1492 r Zbirnik na chest V Lamanskogo SPb 1905 Yak filolog klasik u godini dozvillya perekladav latinskoyu virshi rosijskih ta yevropejskih poetiv Metrichni perekladennya latinskoyu movoyu SPb 1904 zokrema vikonav pereklad Yevgeniya Onyegina 13 dzherelo ne opublikovano Deyakij chas Zenger buv postijnim spivrobitnikom u zhurnali Filologichnij oglyad yakij vidavavsya v Moskvi U 1900 roci za spivchuttya ta spriyannya cilyam Holmskogo Pravoslavnogo Svyato Bogorodickogo bratstva Zengeru bulo prisvoyeno Bratskij znak I stupenya Pid chas upravlinnya Ministerstvom narodnoyi osviti Zenger zbiravsya provesti reformu yak serednoyi i vishoyi shkoli U 1902 roku na im ya Zengera bulo dano Visokij reskript yakim viznachalisya osnovni risi reformi Naprikinci 1902 roku vin sklikav pid svoyim kerivnictvom veliku komisiyu z napracyuvannya novogo universitetskogo statutu Rezultatom robit ciyeyi komisiyi stali p yat velikih tomiv sho predstavlyayut veliki materiali z pitan universitetu v Rosiyi i za yiyi mezhami Odnak reforma ne bula zdijsnena oskilki Zenger v 1904 buv zaminenij generalom V Glazovim Z 1 zhovtnya 1917 roku buv neshtatnim sluzhbovcem u viddilenni filologiyi Rosijskoyi publichnoyi biblioteki de j propracyuvav do kincya zhittya Pomer u Petrogradi 7 lipnya 1919 roku Sim yaV 1878 vstupiv u pershij shlyub z Mariyeyu Rudometovoyu 1856 1890 Narodilasya dochka Natalya 1879 1896 U 1891 roci u Varshavi odruzhivsya z Olenoyu Mikolayivnoyu do shlyubu Shveder U sim yi narodilosya dev yatero ditej 4 sini ta 5 dochok v 1894 narodilisya dvi dochki bliznyuki v 1897 dvoye bliznyukiv sin i dochka Yelizaveta u shlyubi Velc 1893 1920 pomerla vid tifu v Petrogradi Mariya u shlyubi Muravjova potim Ashukina 1894 1980 literaturoznavicya razom iz cholovikom Mikoloyu Ashukinim sklala knizhku Krilati slova Krilati slova literaturni citati obrazni vislovlyuvannya M 1988 4 te vid pohovani na Vostryakivskomu cvintari Olena 1894 1918 bliznyuchka Mariyi Oleksij 1895 1909 potonuv buv pohovanij u sklepi sim yi Danilevskih z O Lappo Danilevskim buv pracivnikom G Zengera Tetyana v shlyubi Cyavlovska 1897 1978 literaturoznavicya pushkinistka druzhina pushkinista Mstislava Cyavlovskogo 1883 1947 redaktora ta komentatora bagatoh zibran tvoriv Pushkina v tomu chisli akademichnogo 1937 1 Mikola 1897 1938 pracyuvav u viddil porcelyani Ermitazhu buv represovanij zasudzhenij do rozstrilu Oleksandr 1898 1911 pomer vid difteritu Grigorij 1900 1922 buv komandirom Chervonoyi armiyi ubitij u boyu Oleksandra 1901 1905 BibliografiyaNeskolko popravok k tekstu Goraciya Kiev tip M P Frica 1878 4 72 s Eshe neskolko zametok o trudnyh mestah u Goraciya Kiev Univ tip I I Zavadzskogo 1879 2 60 s Novye dogadki o porchennyh chteniyah u Goraciya Kiev tip K N Milevskogo 1881 2 48 s Dopolnitelnye razyasneniya spornyh tekstov Goraciya Kiev 1882 Kriticheskie zametki k t n dvum pervym knigam Properciya Kiev tip K N Milevskogo 1882 2 40 s Kriticheskij kommentarij k nekotorym spornym tekstam Goraciya Varshava tip K Kovalevskogo 1886 4 XL 451 s 2 e izd Varshava tip K Kovalevskogo 1895 4 L 327 s Filologicheskie zametki SPb tip Imp Akad nauk 1886 2 106 s Zametki k latinskim tekstam Varshavskie Universitetskie Izvestiya vyp 1 10 1886 1893 Evrejskij vopros v drevnem Rime Varshava 1889 Izd 2 e Moskva Lenand 2015 210 s Akademiya fundamentalnyh issledovanij istoriya ISBN 978 5 9710 2124 7 Zametki k Etne i Stacievym Silvam Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1903 Metricheskie perelozheniya na latinskij yazyk Grigoriya Zengera SPb tip Imp Akad nauk 1904 4 82 s K latinskim stihotvoreniyam Yana Kohanovskogo Kiev tip Imp Un ta sv Vladimira Akc o va pech i izd dela N T Korchak Novickogo 1904 2 54 s Zametki k opisaniyam Petrokovskogo izbiratelnogo sejma 1492 g Sbornik v chest V I Lamanskogo SPb 1905 Zametki k tekstam Seneki Kiev Tip T G Mejnandera 1906 45 s Kriticheskie zametki o nekotoryh rimskih i srednevekovyh tekstah SPb Senat tip 1909 4 45 s K voprosu o t n ziyanii u rimskih poetov Sankt Peterburg tip V D Smirnova 1909 IV 89 s Zametki k latinskim tekstam Odessa 1912 PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Posle smerti sestry Elizavety vyshla zamuzh za eyo muzha Andreya Velca Vtoroj brak byl s hudozhnikom Ya A Tepinym Tretij brak s M A Cyavlovskim LiteraturaIstoriko filologicheskij institut knyazya Bezborodko v Nezhine 1875 1900 Prepodavateli i vospitanniki Nezhin 1900 S 26 30 29 travnya 2022 u Wayback Machine Zenger Grigorij Eduardovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Spisok lic sluzhashih po vedomstvu ministerstva narodnogo prosvesheniya na 1902 god 29 travnya 2022 u Wayback Machine SPb 1902 S 3 Gospodarik Yu Ministry predrevolyucionnoj epohi Grigorij Eduardovich Zenger Vysshee obrazovanie v Rossii 2002 4 S 148 152 Rozhdestvenskij S V Istoricheskij obzor deyatelnosti ministerstva narodnogo prosvesheniya 1802 1902 gg SPb 1902 Frolov E D Russkaya nauka ob antichnosti istoriograficheskie ocherki SPb 1999 Puchkov A A Yulian Kulakovskij i ego vremya iz istorii antikovedeniya i vizantinistiki v Rossii 2 e izd pererab isprav i dop SPb 2004 S 30 33 66 67 188 209 i sled PosilannyaZenger Grigorij Eduardovich 1 grudnya 2017 u Wayback Machine na sajti Istoriya Poltavi Personalna storinka Grigoriya Eduardovicha Zengera na oficijnomu sajti RAN ros Zenger Grigorij Eduardovich 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Biografichnij slovnik Spivrobitniki RNB diyachi nauki ta kulturi Fond Zengera Grigoriya Eduardovicha na sajti Arhivu RAN Grigorij Eduardovich Zenger Indeks nashadka