Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Земля» — український радянський художній німий фільм. Третій фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»). Прем'єра фільму відбулася 8 квітня 1930 року в Києві. Двічі був реставрований: у 1971 в Росії та в 2012 в Україні. Має декілька варіантів музичного супроводу.
| Земля | |
|---|---|
| Земля | |
 Україномовний постер №1. Автор кіноплакату Ібрагім Літинський. | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Олександр Довженко |
| Сценарист | Олександр Довженко |
| У головних ролях | Семен Свашенко Степан Шкурат Юлія Солнцева Олена Максимова Володимир Михайлов Микола Надемський Петро Масоха |
| Оператор | Данило Демуцький |
| Композитор | Лев Ревуцький (версія 1930) |
| Кінокомпанія | ВУФКУ Київ (версія 1930) Мосфільм (версія 1971) |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 59 хв. (версія 1930) 84 хв. (версія 1971) |
| Мова | німий (українські/російські інтертитри) |
| Країна | УРСР |
| Рік | 1930 |
| Дата виходу | 8 квітня 1930 (УРСР) |
| Кошторис | 104 тис. карбованців |
| IMDb | ID 0021571 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Земля у Вікісховищі  Земля у Вікіцитатах | |
Фільм зображає перші роки колективізації в Українській РСР, змальовуючи їх крізь конфлікт колгоспників і куркулів. Водночас Довженко наділив «Землю» символізмом містичного зв'язку українського народу зі своєю землею, стверджував про розрив людини й природи внаслідок колективізації.
Багатьма критиками «Земля» вважається найкращим фільмом у всій фільмографії Довженка, деякими — одним з найкращих в історії кіно. Проте в СРСР «Земля» зазнала осуду за недостатню комуністичну ідеологічність і натуралізм, симпатії противникам колективізації, внаслідок чого фільм зняли з прокату вже за кілька днів після прем'єри.
Займає 2-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет
Фільм відкривається краєвидами полів і поглядом на достиглий врожай українського села. Старий хлібороб Семен Трубенко чекає в яблуневому саду своєї смерті. В оточенні своєї родини, включаючи сина Опанаса і друга Петра, він упевнений, що прожив гідне життя. Петро просить, щоб той після смерті дав знак, куди він потрапить: у рай чи в пекло. Він каже, що дав би Семену орден. Старий просить дати йому яблуко та милується дітьми, а потім тихо помирає.
Згодом відбуваються збори селян, на яких оголошують список куркулів — заможних селян, яких звинувачують у привласненні спільного надбання. Комсомолець Василь, онук Семена і син Опанаса, виступає проти батька. Він не засуджує його, але каже, що той постарів і не розуміє переваг колективізації. Проте порозуміння недовге, адже скоро в село привезуть трактори, якими Василь обіцяє скористатися проти куркулів.
Хлібороб Архип, збентежений змінами, відвідує могилу Семена, допитується в померлого як йому на тому світі, але відповіді так і не отримує. Василь приїжджає з першим трактором, подивитися на нього збігаються майже всі селяни. Але трактор скоро зупиняється — в радіаторі скінчилась вода. Голова колгоспу замовчує це, доповідає телефоном керівництву, що все гаразд. Архип, який оре землю волами, зверхнього спостерігає за селянами, чия робота зупинилась. Ті, однак, знаходять несподіване рішення — мочаться в бак радіатора. Василь, як і обіцяв, переорює трактором межу колгоспної та куркульської землі. Колгоспники спільно збирають урожай і випікають хліб. Куркуль Хома, що вже радів з невдачі, замислюється про розправу над Василем. Увечері Василь, танцюючи, йде дорогою. Темна постать стріляє в нього.
Василь помирає, його оточують рідні, як колись його діда Семена. Його сестра божеволіє через втрату. Опанас вирушає помститися за сина й допитується в куркулів, хто вбивця. Головний підозрюваний — Хома, але він не зізнається. Опанаса відвідує священник, аби відспівати Василя. Опанас каже йому, що Бога нема, та просить синових друзів влаштувати похорон «без попів і без дяків» і «співати нові пісні для нового життя». Селяни несуть труну з Василем повз яблуневий сад, виконуючи прохання про спів. Священник даремно просить у Бога покарати їх і знищити колгоспи. Збожеволіла Василева сестра зриває з себе одяг і бігає по спорожнілій хаті, кличучи брата. Наречена Василя, Наталя, тим часом народжує.
На кладовищі один із комсомольців виголошує палку промову про сміливість Василя. Над селом саме пролітає аероплан, з яким комсомолець порівнює Василеву славу. Хома прибігає і зізнається, що він убивця. Проте натовп не чує й не помічає його. На поля та сади проливається рясний дощ.
Творча команда
- Режисер: Олександр Довженко
- Сценарист: Олександр Довженко
- Оператор: Данило Демуцький
- Художник-постановник: Василь Кричевський
- Композитор: Лев Ревуцький
- Композитор відновлення: В'ячеслав Овчинников
У ролях
- Степан Шкурат — Опанас
- Семен Свашенко — Василь
- Юлія Солнцева — сестра Василя
- Олена Максимова — Наталя, наречена Василя
- Василь Красенко — Петро (в титрах не вказаний)
- — сільський священник
- Іван Франко — Архип Білокінь
- Петро Масоха — Хома, син Архипа
- Микола Надемський — Семен
- — молодий партійний активіст
- Лука Ляшенко — молодий куркуль
- П. Уманець — сільський голова
- О. Бондіна — селянка
- Є. Бондіна — дівчина-селянка
- М. Мацюця — дівчина-селянка (в титрах не вказана)
Створення
Роботу над сценарієм Олександр Довженко розпочав у травні 1929 року. Після анонсу «Землі» 25 травня режисер відбув з робочим візитом до Берліна. Повернувшись в Україну в червні, він наприкінці місяця разом зі знімальною групою вирушив до села Яреськи на Полтавщині для початку знімального процесу. У вересні група повернулася до Києва, знімання продовжили в районі Голосієва та Китаєва. Тоді ж відбулася експедиція в Сухумі (Грузія). Монтаж фільму завершили в грудні, а фільм презентували батьку режисера та найближчому колу соратників. У січні 1930 року разом із композитором Давидом Блоком Довженко працював над пошуком музичного супроводу до стрічки. Комісія ВУФКУ 26 січня схвально прийняла фільм, на її засіданні був присутній нідерландський кінорежисер Йорис Івенс. У початковій версії автором музики виступив український композитор Лев Ревуцький. Кошторис склав 104 тис. карбованців, що зробило фільм другим найдорожчим в історії ВУФКУ після стрічки «Тарас Шевченко» (1926). В оригіналі «Земля» мала українські інтертитри, з яких уцілів єдиний фрагмент.
У березні 1930 року тривали громадські обговорення фільму, де прозвучала критика на адресу авторів. З огляду на це 24 березня фільм переглянула Всесоюзна центральна рада професійних спілок (ВЦРПС), а 4 квітня, за кілька днів до прем'єри, вийшла розгромна віршована рецензія Дем'яна Бєдного.
Після виконання необхідних купюр та 32 офіційних і приватних показів 8 квітня 1930 року «Земля» вийшла на київські екрани. Та вже 17-го числа фільм зняли з показу. Офіційною причиною вказували натуралізм та замах на звичаї.
Коли стрічку реабілітували, 1971 року її відреставрували на кіностудії «Мосфільм» під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої. Відновленням звуку займався композитор В'ячеслав Овчинников. Згодом 1997 року нову музику до фільму написав Олександр Попов, а виконав оркестр Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі.
2012 року «Землю» відреставрували на замовлення Довженко-Центру. Новий музичний супровід для фільму створив український етно-хаос гурт «ДахаБраха». Написана наново музика переорієнтовує акценти «Землі» з ідеологічних на загальногуманістичні. Прем'єра відреставрованої версії фільму з новим саундтреком відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі 21 липня 2012 року. 2014 року цю версію презентували з відновленими українськими інтертитрами.
2017 року ще один варіант сучасного саундтреку до цього фільму створила Мар'яна Садовська. Його прем'єра відбулася на фестивалі «Un-Week-End-à-l'Est» в Парижі (Франція). В Україні прем'єра музичного супроводу відбулася у Довженко-Центрі 2019 року.
Оцінки
Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає за своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації в сільському господарстві. Але критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський та особливо Дем'ян Бєдний дорікали фільму за незрозумілість масам, недостатній осуд куркулів, зображення оголеної актриси Солнцевої. Лева Ревуцького сталінська влада гостро критикувала за «формалізм» його музики до «Землі», після чого він фактично перестав писати, за винятком кон'юнктурних замовлень.
Довженко описував у «Автобіографії» свої переживання після випуску «Землі»: «Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти». «В „Землі“ вмирає мій дід. Шкурат — мій батько. Я — парубок, що сидить з дівкою на призьбі… Як мучивсь я і проклинав адміністрацію, що з'їдала мої нерви, мою душу, всі мої сили своїм нікчемством. Яке розчарування я мав по закінченні картини».
На противагу більшості радянських критиків, Микола Бажан один із небагатьох став на захист режисера, розуміючи його бачення колективізації: перехід патріархального селянства до колективістського суспільства обов'язково проходитиме через постійний конфлікт людини та природи. Він називав «Звенигору» й «Арсенал» кінопоемами, а Довженка — «руїнником канонів», експериментатором, який змушує звиклого до кінорозваг глядача мислити. Йорис Івенс із захватом відгукувався про фільм: «Не лише пролетаріат Радянського Союзу, а пролетаріат всього світу вітатиме появ нього фільму й братиме в нього свіжі сили для своєї боротьби. Це пояснюється тим, що в „Землі“ досягнуто абсолютної гармонії між формою й змістом, а, оскільки існує ця гармонія, фільм буде зрозумілий для найширших мас. За найбільшу заслугу тов. Довженка я вважаю те, що він зробив цю річ у широко інтернаціональному масштабі. Її зрозуміють абсолютно всі».
Згідно з характеристикою Довженко-Центру, кінострічка «сповнена ліричного пантеїзму, й водночас утопічної екзальтації, вона продемонструвала всю неоднозначність українського цивілізаційного вибору 1920-х, кульмінацією якого стала драматична колективізація».
Віра Агеєва, професорка Києво-Могилянської академії, 2017 року писала: «Земля» тому й стала шедевром, що в ній Довженко образністю долав політичну заангажованість. Уже перші кадри (море пшениці, хмари) показують незіпсутий первозданний світ достатку, здоров'я, селянського хліборобського раю. Та щойно в фільмі з'являється соціальна конкретика, з нею виникає і пекло розбрату. Фільм засвідчує, що задля майбутнього щастя ланцюг кривавої помсти врешті переривається — вбивця лишається сам на сам, але йому водночас більше нікуди сховатися від людської зневаги, сама земля не приймає його. При цьому фільм має трагічний зв'язок з дійсністю: «„Землю“ одразу визнано світовою класикою, Довженкові яблука стали великим символом. Між тим, коли ми дивимося сьогодні на дітей, які граються в яблуневому едемі, не можемо не думати, що за кілька років їм, найімовірніше, судилося загинути у великому голодоморі 1933… Рівня „Землі“ Довженко вже так ніколи й не сягнув. Фільми тридцятих-сорокових стали свідченнями деградації обдарування. Лише в атмосфері суспільної відлиги він зміг написати „Зачаровану Десну“ — повість про дитинство, про людину в колі сім'ї, у єдності з природою».
Згідно з матеріалом радіо «Свобода» 2014 року, фільм «Земля» насправді врятував Довженка від ув'язнення та розстрілу: «Сталін побачив, що німі фільми Довженка, його „Земля“, вже промовили до цілого світу і що тепер фізично нищити Довженка невигідно. Тоді-то в Кремлі вирішили вбити не Довженка, а його геній. У Кремлі вирішили відняти в України творця її відродження і присвоїти собі його українське світове ім'я і славу».
Незалежний інтернет-журнал «Platfor.ma» писав: «Можна легко забути, що фільм про колективізацію, дивлячись на сільські пейзажі, довгі плани, фактурні обличчя акторів. Усе це виливається в поетичний гімн українського світогляду, нероздільного існування людей та землі. Партійні діячі відчули, що їхній задум опинився на другому плані і шукали приводу заборонити фільм».
Етнолог Юрій Пуківський писав про «Землю» 2021 року: «Довженко у властивій йому манері підійшов до теми з філософським розмахом: режисер та сценарист перетворив образ землі на метафору національного космосу, центр і сенс існування українського селянина. У цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове життя, спокій якого порушує поява трактора. У фільмі Довженко показав розірвання органічного і містичного зв'язку із землею, яке спричинила колективізація».
Нагороди та визнання
Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, тоді як в Українській РСР він був заборонений. Після прем'єри в Берліні про Олександра Довженка випустили 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти називали Довженка «Гомером кіно». Проте в Радянському Союзі стрічку реабілітували лише 1958 року після міжнародного референдуму в Брюсселі.
- 1932 — свідоцтво про участь у І МКФ у Венеції (фестиваль закрився без присудження нагород);
- 1958 — на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм було названо серед 12 найкращих картин усіх часів і народів.
2015 року ЮНЕСКО назвала «Землю» однією з п'яти головних стрічок у світовій історії.
Див. також
Джерела та примітки
- Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. .
- Земля [ 18 березня 2020 у Wayback Machine.]. vufku.org, 2020
- . Kyiv Daily (ru-RU) . 24 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- . Dovzhenko Center (амер.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . ВУФКУ (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 серпня 2021.
- Чадюк, Марія (17 вересня, 2019). . День. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 20.08.2021.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- Персоналії: Олександр Довженко. Національна спілка кінематографістів України. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Dovzhenko Center (амер.). 27 січня 2015. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- . Dovzhenko Center (амер.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14 / Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Упоряд. В. Н. Миславський. Харків: Дім Реклами. 2019. с. 302.
- . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Platfor.ma. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 18.08.2021.
- . localhistory.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . BBC News Україна (укр.). 8 квітня 2015. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
Посилання
- Земля на сайті IMDb (англ.)
- Земля на сайті KINO-КОЛО
- Земля [ 18 березня 2020 у Wayback Machine.] на сайті vufku.org (відреставрована версія)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlya ukrayinskij radyanskij hudozhnij nimij film Tretij film ukrayinskoyi trilogiyi Oleksandra Dovzhenka Zvenigora Arsenal Zemlya Prem yera filmu vidbulasya 8 kvitnya 1930 roku v Kiyevi Dvichi buv restavrovanij u 1971 v Rosiyi ta v 2012 v Ukrayini Maye dekilka variantiv muzichnogo suprovodu ZemlyaZemlyaUkrayinomovnij poster 1 Avtor kinoplakatu Ibragim Litinskij source source source source source source Zhanr dramaRezhiser Oleksandr DovzhenkoScenarist Oleksandr DovzhenkoU golovnih rolyah Semen Svashenko Stepan Shkurat Yuliya Solnceva Olena Maksimova Volodimir Mihajlov Mikola Nademskij Petro MasohaOperator Danilo DemuckijKompozitor Lev Revuckij versiya 1930 V yacheslav Ovchinnikov versiya 1971 DahaBraha versiya 2012 2014 Mar yana Sadovska 2017 Kinokompaniya VUFKU Kiyiv versiya 1930 Mosfilm versiya 1971 Distrib yutor NetflixTrivalist 59 hv versiya 1930 84 hv versiya 1971 Mova nimij ukrayinski rosijski intertitri Krayina URSRRik 1930Data vihodu 8 kvitnya 1930 URSR Koshtoris 104 tis karbovancivIMDb ID 0021571Rejting IMDb Zemlya u Vikishovishi Zemlya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zemlya film Film zobrazhaye pershi roki kolektivizaciyi v Ukrayinskij RSR zmalovuyuchi yih kriz konflikt kolgospnikiv i kurkuliv Vodnochas Dovzhenko nadiliv Zemlyu simvolizmom mistichnogo zv yazku ukrayinskogo narodu zi svoyeyu zemleyu stverdzhuvav pro rozriv lyudini j prirodi vnaslidok kolektivizaciyi Bagatma kritikami Zemlya vvazhayetsya najkrashim filmom u vsij filmografiyi Dovzhenka deyakimi odnim z najkrashih v istoriyi kino Prote v SRSR Zemlya zaznala osudu za nedostatnyu komunistichnu ideologichnist i naturalizm simpatiyi protivnikam kolektivizaciyi vnaslidok chogo film znyali z prokatu vzhe za kilka dniv pislya prem yeri Zajmaye 2 u poziciyu u spisku 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kino Syuzhet source source source source source source Zemlya video versiya 1930 roku Film vidkrivayetsya krayevidami poliv i poglyadom na dostiglij vrozhaj ukrayinskogo sela Starij hliborob Semen Trubenko chekaye v yablunevomu sadu svoyeyi smerti V otochenni svoyeyi rodini vklyuchayuchi sina Opanasa i druga Petra vin upevnenij sho prozhiv gidne zhittya Petro prosit shob toj pislya smerti dav znak kudi vin potrapit u raj chi v peklo Vin kazhe sho dav bi Semenu orden Starij prosit dati jomu yabluko ta miluyetsya ditmi a potim tiho pomiraye Zgodom vidbuvayutsya zbori selyan na yakih ogoloshuyut spisok kurkuliv zamozhnih selyan yakih zvinuvachuyut u privlasnenni spilnogo nadbannya Komsomolec Vasil onuk Semena i sin Opanasa vistupaye proti batka Vin ne zasudzhuye jogo ale kazhe sho toj postariv i ne rozumiye perevag kolektivizaciyi Prote porozuminnya nedovge adzhe skoro v selo privezut traktori yakimi Vasil obicyaye skoristatisya proti kurkuliv Hliborob Arhip zbentezhenij zminami vidviduye mogilu Semena dopituyetsya v pomerlogo yak jomu na tomu sviti ale vidpovidi tak i ne otrimuye Vasil priyizhdzhaye z pershim traktorom podivitisya na nogo zbigayutsya majzhe vsi selyani Ale traktor skoro zupinyayetsya v radiatori skinchilas voda Golova kolgospu zamovchuye ce dopovidaye telefonom kerivnictvu sho vse garazd Arhip yakij ore zemlyu volami zverhnogo sposterigaye za selyanami chiya robota zupinilas Ti odnak znahodyat nespodivane rishennya mochatsya v bak radiatora Vasil yak i obicyav pereoryuye traktorom mezhu kolgospnoyi ta kurkulskoyi zemli Kolgospniki spilno zbirayut urozhaj i vipikayut hlib Kurkul Homa sho vzhe radiv z nevdachi zamislyuyetsya pro rozpravu nad Vasilem Uvecheri Vasil tancyuyuchi jde dorogoyu Temna postat strilyaye v nogo Vasil pomiraye jogo otochuyut ridni yak kolis jogo dida Semena Jogo sestra bozhevoliye cherez vtratu Opanas virushaye pomstitisya za sina j dopituyetsya v kurkuliv hto vbivcya Golovnij pidozryuvanij Homa ale vin ne ziznayetsya Opanasa vidviduye svyashennik abi vidspivati Vasilya Opanas kazhe jomu sho Boga nema ta prosit sinovih druziv vlashtuvati pohoron bez popiv i bez dyakiv i spivati novi pisni dlya novogo zhittya Selyani nesut trunu z Vasilem povz yablunevij sad vikonuyuchi prohannya pro spiv Svyashennik daremno prosit u Boga pokarati yih i znishiti kolgospi Zbozhevolila Vasileva sestra zrivaye z sebe odyag i bigaye po sporozhnilij hati klichuchi brata Narechena Vasilya Natalya tim chasom narodzhuye Na kladovishi odin iz komsomolciv vigoloshuye palku promovu pro smilivist Vasilya Nad selom same prolitaye aeroplan z yakim komsomolec porivnyuye Vasilevu slavu Homa pribigaye i ziznayetsya sho vin ubivcya Prote natovp ne chuye j ne pomichaye jogo Na polya ta sadi prolivayetsya ryasnij dosh Tvorcha komandaRezhiser Oleksandr Dovzhenko Scenarist Oleksandr Dovzhenko Operator Danilo Demuckij Hudozhnik postanovnik Vasil Krichevskij Kompozitor Lev Revuckij Kompozitor vidnovlennya V yacheslav OvchinnikovU rolyahStepan Shkurat Opanas Semen Svashenko Vasil Yuliya Solnceva sestra Vasilya Olena Maksimova Natalya narechena Vasilya Vasil Krasenko Petro v titrah ne vkazanij silskij svyashennik Ivan Franko Arhip Bilokin Petro Masoha Homa sin Arhipa Mikola Nademskij Semen molodij partijnij aktivist Luka Lyashenko molodij kurkul P Umanec silskij golova O Bondina selyanka Ye Bondina divchina selyanka M Macyucya divchina selyanka v titrah ne vkazana StvorennyaRobotu nad scenariyem Oleksandr Dovzhenko rozpochav u travni 1929 roku Pislya anonsu Zemli 25 travnya rezhiser vidbuv z robochim vizitom do Berlina Povernuvshis v Ukrayinu v chervni vin naprikinci misyacya razom zi znimalnoyu grupoyu virushiv do sela Yareski na Poltavshini dlya pochatku znimalnogo procesu U veresni grupa povernulasya do Kiyeva znimannya prodovzhili v rajoni Golosiyeva ta Kitayeva Todi zh vidbulasya ekspediciya v Suhumi Gruziya Montazh filmu zavershili v grudni a film prezentuvali batku rezhisera ta najblizhchomu kolu soratnikiv U sichni 1930 roku razom iz kompozitorom Davidom Blokom Dovzhenko pracyuvav nad poshukom muzichnogo suprovodu do strichki Komisiya VUFKU 26 sichnya shvalno prijnyala film na yiyi zasidanni buv prisutnij niderlandskij kinorezhiser Joris Ivens U pochatkovij versiyi avtorom muziki vistupiv ukrayinskij kompozitor Lev Revuckij Koshtoris sklav 104 tis karbovanciv sho zrobilo film drugim najdorozhchim v istoriyi VUFKU pislya strichki Taras Shevchenko 1926 V originali Zemlya mala ukrayinski intertitri z yakih uciliv yedinij fragment U berezni 1930 roku trivali gromadski obgovorennya filmu de prozvuchala kritika na adresu avtoriv Z oglyadu na ce 24 bereznya film pereglyanula Vsesoyuzna centralna rada profesijnih spilok VCRPS a 4 kvitnya za kilka dniv do prem yeri vijshla rozgromna virshovana recenziya Dem yana Byednogo Pislya vikonannya neobhidnih kupyur ta 32 oficijnih i privatnih pokaziv 8 kvitnya 1930 roku Zemlya vijshla na kiyivski ekrani Ta vzhe 17 go chisla film znyali z pokazu Oficijnoyu prichinoyu vkazuvali naturalizm ta zamah na zvichayi Koli strichku reabilituvali 1971 roku yiyi vidrestavruvali na kinostudiyi Mosfilm pid kerivnictvom udovi Dovzhenka Yuliyi Solncevoyi Vidnovlennyam zvuku zajmavsya kompozitor V yacheslav Ovchinnikov Zgodom 1997 roku novu muziku do filmu napisav Oleksandr Popov a vikonav orkestr Mariyinskogo teatru v Sankt Peterburzi 2012 roku Zemlyu vidrestavruvali na zamovlennya Dovzhenko Centru Novij muzichnij suprovid dlya filmu stvoriv ukrayinskij etno haos gurt DahaBraha Napisana nanovo muzika pereoriyentovuye akcenti Zemli z ideologichnih na zagalnogumanistichni Prem yera vidrestavrovanoyi versiyi filmu z novim saundtrekom vidbulasya na Odeskomu mizhnarodnomu kinofestivali 21 lipnya 2012 roku 2014 roku cyu versiyu prezentuvali z vidnovlenimi ukrayinskimi intertitrami 2017 roku she odin variant suchasnogo saundtreku do cogo filmu stvorila Mar yana Sadovska Jogo prem yera vidbulasya na festivali Un Week End a l Est v Parizhi Franciya V Ukrayini prem yera muzichnogo suprovodu vidbulasya u Dovzhenko Centri 2019 roku OcinkiKadr iz filmu Kerivnictvo Ukrayinfilmu viznalo sho Zemlya vidpovidaye za svoyeyu ideologichnoyu oriyentaciyeyu liniyi partiyi ta zahodam vzhitim dlya zemelnoyi reorganizaciyi v silskomu gospodarstvi Ale kritiki Pavlo Blyahin Hrisanf Hersonskij ta osoblivo Dem yan Byednij dorikali filmu za nezrozumilist masam nedostatnij osud kurkuliv zobrazhennya ogolenoyi aktrisi Solncevoyi Leva Revuckogo stalinska vlada gostro kritikuvala za formalizm jogo muziki do Zemli pislya chogo vin faktichno perestav pisati za vinyatkom kon yunkturnih zamovlen Dovzhenko opisuvav u Avtobiografiyi svoyi perezhivannya pislya vipusku Zemli Radist tvorchogo uspihu bula zhorstoko podavlena strahovinnim dvopidvalnim fejletonom Dem yana Byednogo pid nazvoyu Filosofy v gazeti Izvestiya Ya bukvalno posiviv i postariv za kilka dniv Ce bula spravzhnya psihichna travma Spochatku ya hotiv buv umerti V Zemli vmiraye mij did Shkurat mij batko Ya parubok sho sidit z divkoyu na prizbi Yak muchivs ya i proklinav administraciyu sho z yidala moyi nervi moyu dushu vsi moyi sili svoyim nikchemstvom Yake rozcharuvannya ya mav po zakinchenni kartini Na protivagu bilshosti radyanskih kritikiv Mikola Bazhan odin iz nebagatoh stav na zahist rezhisera rozumiyuchi jogo bachennya kolektivizaciyi perehid patriarhalnogo selyanstva do kolektivistskogo suspilstva obov yazkovo prohoditime cherez postijnij konflikt lyudini ta prirodi Vin nazivav Zvenigoru j Arsenal kinopoemami a Dovzhenka ruyinnikom kanoniv eksperimentatorom yakij zmushuye zviklogo do kinorozvag glyadacha misliti Joris Ivens iz zahvatom vidgukuvavsya pro film Ne lishe proletariat Radyanskogo Soyuzu a proletariat vsogo svitu vitatime poyav nogo filmu j bratime v nogo svizhi sili dlya svoyeyi borotbi Ce poyasnyuyetsya tim sho v Zemli dosyagnuto absolyutnoyi garmoniyi mizh formoyu j zmistom a oskilki isnuye cya garmoniya film bude zrozumilij dlya najshirshih mas Za najbilshu zaslugu tov Dovzhenka ya vvazhayu te sho vin zrobiv cyu rich u shiroko internacionalnomu masshtabi Yiyi zrozumiyut absolyutno vsi Zgidno z harakteristikoyu Dovzhenko Centru kinostrichka spovnena lirichnogo panteyizmu j vodnochas utopichnoyi ekzaltaciyi vona prodemonstruvala vsyu neodnoznachnist ukrayinskogo civilizacijnogo viboru 1920 h kulminaciyeyu yakogo stala dramatichna kolektivizaciya Vira Ageyeva profesorka Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 2017 roku pisala Zemlya tomu j stala shedevrom sho v nij Dovzhenko obraznistyu dolav politichnu zaangazhovanist Uzhe pershi kadri more pshenici hmari pokazuyut nezipsutij pervozdannij svit dostatku zdorov ya selyanskogo hliborobskogo rayu Ta shojno v filmi z yavlyayetsya socialna konkretika z neyu vinikaye i peklo rozbratu Film zasvidchuye sho zadlya majbutnogo shastya lancyug krivavoyi pomsti vreshti pererivayetsya vbivcya lishayetsya sam na sam ale jomu vodnochas bilshe nikudi shovatisya vid lyudskoyi znevagi sama zemlya ne prijmaye jogo Pri comu film maye tragichnij zv yazok z dijsnistyu Zemlyu odrazu viznano svitovoyu klasikoyu Dovzhenkovi yabluka stali velikim simvolom Mizh tim koli mi divimosya sogodni na ditej yaki grayutsya v yablunevomu edemi ne mozhemo ne dumati sho za kilka rokiv yim najimovirnishe sudilosya zaginuti u velikomu golodomori 1933 Rivnya Zemli Dovzhenko vzhe tak nikoli j ne syagnuv Filmi tridcyatih sorokovih stali svidchennyami degradaciyi obdaruvannya Lishe v atmosferi suspilnoyi vidligi vin zmig napisati Zacharovanu Desnu povist pro ditinstvo pro lyudinu v koli sim yi u yednosti z prirodoyu Zgidno z materialom radio Svoboda 2014 roku film Zemlya naspravdi vryatuvav Dovzhenka vid uv yaznennya ta rozstrilu Stalin pobachiv sho nimi filmi Dovzhenka jogo Zemlya vzhe promovili do cilogo svitu i sho teper fizichno nishiti Dovzhenka nevigidno Todi to v Kremli virishili vbiti ne Dovzhenka a jogo genij U Kremli virishili vidnyati v Ukrayini tvorcya yiyi vidrodzhennya i prisvoyiti sobi jogo ukrayinske svitove im ya i slavu Nezalezhnij internet zhurnal Platfor ma pisav Mozhna legko zabuti sho film pro kolektivizaciyu divlyachis na silski pejzazhi dovgi plani fakturni oblichchya aktoriv Use ce vilivayetsya v poetichnij gimn ukrayinskogo svitoglyadu nerozdilnogo isnuvannya lyudej ta zemli Partijni diyachi vidchuli sho yihnij zadum opinivsya na drugomu plani i shukali privodu zaboroniti film Etnolog Yurij Pukivskij pisav pro Zemlyu 2021 roku Dovzhenko u vlastivij jomu maneri pidijshov do temi z filosofskim rozmahom rezhiser ta scenarist peretvoriv obraz zemli na metaforu nacionalnogo kosmosu centr i sens isnuvannya ukrayinskogo selyanina U comu garmonijnomu kosmosi zemlerobi vedut shaslive pozachasove zhittya spokij yakogo porushuye poyava traktora U filmi Dovzhenko pokazav rozirvannya organichnogo i mistichnogo zv yazku iz zemleyu yake sprichinila kolektivizaciya Nagorodi ta viznannyaDovzhenko z podivom diznavsya sho film maye grandioznij uspih u Yevropi todi yak v Ukrayinskij RSR vin buv zaboronenij Pislya prem yeri v Berlini pro Oleksandra Dovzhenka vipustili 48 statej u Veneciyi italijski kinematografisti nazivali Dovzhenka Gomerom kino Prote v Radyanskomu Soyuzi strichku reabilituvali lishe 1958 roku pislya mizhnarodnogo referendumu v Bryusseli 1932 svidoctvo pro uchast u I MKF u Veneciyi festival zakrivsya bez prisudzhennya nagorod 1958 na Vsesvitnij vistavci v Bryusseli Belgiya za rezultatami opituvannya provedenogo Belgijskoyu sinematikoyu sered 117 vidatnih kritikiv i kinoznavciv iz 26 krayin svitu film bulo nazvano sered 12 najkrashih kartin usih chasiv i narodiv 2015 roku YuNESKO nazvala Zemlyu odniyeyu z p yati golovnih strichok u svitovij istoriyi Div takozhSpisok 100 najkrashih filmiv v istoriyi ukrayinskogo kinoDzherela ta primitkiGosejko L Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 r ISBN 966 8864 00 X Zemlya 18 bereznya 2020 u Wayback Machine vufku org 2020 Kyiv Daily ru RU 24 listopada 2018 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Dovzhenko Center amer Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 VUFKU angl Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 18 serpnya 2021 Chadyuk Mariya 17 veresnya 2019 Den Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 20 08 2021 Istorichna pravda Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Personaliyi Oleksandr Dovzhenko Nacionalna spilka kinematografistiv Ukrayini Procitovano 18 serpnya 2021 Dovzhenko Center amer 27 sichnya 2015 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Dovzhenko Center amer Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 LitAkcent svit suchasnoyi literaturi ukr 31 serpnya 2017 Arhiv originalu za 30 serpnya 2021 Procitovano 30 serpnya 2021 Kino 1930 6 78 Berezen S 14 Pershe desyatilittya kinematografichnoyi tvorchosti Oleksandra Dovzhenka Uporyad V N Mislavskij Harkiv Dim Reklami 2019 s 302 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Platfor ma Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 18 08 2021 localhistory org ua ukr Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 BBC News Ukrayina ukr 8 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 PosilannyaZemlya na sajti IMDb angl Zemlya na sajti KINO KOLO Zemlya 18 bereznya 2020 u Wayback Machine na sajti vufku org vidrestavrovana versiya