Зейдити (араб. الزيدية), Зейдитський мазгаб — прибічники течії в ісламі, заснованої (700—740). Одна з найстарших правових шкіл в ісламі. Попри те, що зейдитський мазгаб вважається шиїтською богословською школою, з багатьох доктринальних питань позиція зейдитів відрізняється від богослов'я інших (імамітських) шиїтських мазгабів, і близька до сунітського ісламу. Зейдити зайняли «найпоміркованішу» серед усіх шиїтів позицію, проявляючи релігійну терпимість до сунітів.
Зейдити | |
Дата створення / заснування | 8 століття |
---|---|
Засновник | d |
Історія
Виникнення зейдитського мазгабу пов'язують з іменем Зейда ібн Алі (700—740), що був членом сім'ї пророка Мухаммеда. Його батьком був 4-й імамітський імам Алі Зайн аль-Абідін, а дідом Хусейн ібн Алі. Зейд ібн Алі був також братом Мухаммеда ібн Алі аль-Багіра (5-го імамітського імама). Частина мусульман Месопотамії, які мешкали в районі Куфи, виступили з вимогами про передачу влади нащадкам Алі. Виступ проти омеядського халіфа вилився у відкрите повстання, під час придушення якого Зейд загинув. Розробка віровчення зейдитів належить одному з послідовників Зейда — (787-856). Його онук , що народився в 859 р. у Медині, був запрошений до Ємену, жителі якого потребували лідера, який очолив би їх боротьбу з карматами. Там утворилась незалежна держава зейдитів.
Вчення
У вченні зейдитів відчувається вплив мутазилітів. Зейдити вважають Коран творінням Аллаха. На відміну від інших шиїтських течій вони не вірять у «прихованого імама», виступають проти культу святих пророків, не визнають суфійського містицизму, тому серед зейдитів ніколи не були поширені дервішські братства. Зейдити — прибічники виборного імама. Вони визнають імама захисником віри, вважають, що він мусить належати до роду Алі, але заперечують його божественну сутність і не вважають первосвященником. Зейдити допускали існування одночасно кількох імамів у різних мусульманських державах. Вони також заперечували безумовне напередвизначення.
Зейдити у світі
Політична активність зейдитів, що часто очолювали народні рухи, призвела до утворення низки зейдитських держав у різних кінцях Халіфату: Ідрісидів у Північній Африці (789—926), зейдитських держав в Табаристані (863—928) і Ємені (901—1962). Нині більшість зейдитів зосереджено в Північному Ємені, де вони становлять більш як половину населення. Зейдитські общини існують також у Саудівській Аравії, Пакистані та інших країнах.
Див. також
Джерела та література
- Зайдіти // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- С. М. Прозоров. аз-ЗАЙДИЙА // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 73. — 315 с. : ил. — . (рос.)
- // Ісламський енциклопедичний словник (рос.)
- С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. — С. 150
Посилання
- Зайдити // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 564-565.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zejditi arab الزيدية Zejditskij mazgab pribichniki techiyi v islami zasnovanoyi 700 740 Odna z najstarshih pravovih shkil v islami Popri te sho zejditskij mazgab vvazhayetsya shiyitskoyu bogoslovskoyu shkoloyu z bagatoh doktrinalnih pitan poziciya zejditiv vidriznyayetsya vid bogoslov ya inshih imamitskih shiyitskih mazgabiv i blizka do sunitskogo islamu Zejditi zajnyali najpomirkovanishu sered usih shiyitiv poziciyu proyavlyayuchi religijnu terpimist do sunitiv Zejditi Data stvorennya zasnuvannya8 stolittya ZasnovnikdIstoriyaViniknennya zejditskogo mazgabu pov yazuyut z imenem Zejda ibn Ali 700 740 sho buv chlenom sim yi proroka Muhammeda Jogo batkom buv 4 j imamitskij imam Ali Zajn al Abidin a didom Husejn ibn Ali Zejd ibn Ali buv takozh bratom Muhammeda ibn Ali al Bagira 5 go imamitskogo imama Chastina musulman Mesopotamiyi yaki meshkali v rajoni Kufi vistupili z vimogami pro peredachu vladi nashadkam Ali Vistup proti omeyadskogo halifa vilivsya u vidkrite povstannya pid chas pridushennya yakogo Zejd zaginuv Rozrobka virovchennya zejditiv nalezhit odnomu z poslidovnikiv Zejda 787 856 Jogo onuk sho narodivsya v 859 r u Medini buv zaproshenij do Yemenu zhiteli yakogo potrebuvali lidera yakij ocholiv bi yih borotbu z karmatami Tam utvorilas nezalezhna derzhava zejditiv VchennyaU vchenni zejditiv vidchuvayetsya vpliv mutazilitiv Zejditi vvazhayut Koran tvorinnyam Allaha Na vidminu vid inshih shiyitskih techij voni ne viryat u prihovanogo imama vistupayut proti kultu svyatih prorokiv ne viznayut sufijskogo misticizmu tomu sered zejditiv nikoli ne buli poshireni dervishski bratstva Zejditi pribichniki vibornogo imama Voni viznayut imama zahisnikom viri vvazhayut sho vin musit nalezhati do rodu Ali ale zaperechuyut jogo bozhestvennu sutnist i ne vvazhayut pervosvyashennikom Zejditi dopuskali isnuvannya odnochasno kilkoh imamiv u riznih musulmanskih derzhavah Voni takozh zaperechuvali bezumovne naperedviznachennya Zejditi u svitiPolitichna aktivnist zejditiv sho chasto ocholyuvali narodni ruhi prizvela do utvorennya nizki zejditskih derzhav u riznih kincyah Halifatu Idrisidiv u Pivnichnij Africi 789 926 zejditskih derzhav v Tabaristani 863 928 i Yemeni 901 1962 Nini bilshist zejditiv zoseredzheno v Pivnichnomu Yemeni de voni stanovlyat bilsh yak polovinu naselennya Zejditski obshini isnuyut takozh u Saudivskij Araviyi Pakistani ta inshih krayinah Div takozhShiyiti ImamitiDzherela ta literaturaZajditi Slovnik islamskih religijnih terminiv arabskogo pohodzhennya S M Prozorov az ZAJDIJA Islam enciklopedicheskij slovar M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 S 73 315 s il ISBN 5 02 016941 2 ros Islamskij enciklopedichnij slovnik ros S V Pavlov K V Mezencev O O Lyubiceva Geografiya religij K 1999 S 150PosilannyaZajditi Religijna politika starodavnih i serednovichnih derzhav Navch posibnik Omelchuk V V Lisnicha V M Kiyiv Personal 2011 S 564 565