Столиця | Матарам |
Губернатор | Зулкієфлімансія (індонез. Zulkieflimansyah) |
Площа | 19 708,79 км² |
Населення | 4 500 212 осіб (2010) |
Етнічні групи | сасаки (67,7 %), біма (13,4 %), сумбаванці (семава, 8,3 %), балійці (2,6 %), домпу (2,4 %), яванці (1,5 %), донго (1,0 %) |
Релігія | мусульмани (96,47 %), індуїсти (2,62 %) |
Мови | індонезійська 6,05 %, місцеві мови (сасацька, біманська, сумбаванська, балійська) 93,75 % |
Дата заснування | 17 грудня 1958 |
Часовий пояс | |
Сайт | ntbprov.go.id |
Західна Нуса-Тенґара (Західні Малі Зондські острови, Західна Південно-Східна Нуса; індонез. Nusa Tenggara Barat) — провінція в складі Індонезії. Розташована на західних островах з групи Малих Зондських островів: Ломбок, Сумбава та сусідніх менших. На заході межує з провінцією Балі, на сході — з провінцією Східна Нуса-Тенґара.
Адміністративний центр — місто Матарам, розташоване на острові Ломбок.
Географія
Провінція омивається морем Балі на північному заході, морем Флорес на північному сході, Індійським океаном на півдні, протокою Ломбок (індонез. Selat Lombok) на заході та протокою Сапе (індонез. Selat Sape) на сході.
Острів Ломбок перетинають два паралельних гірських хребта, північний — це вулканічний ланцюг з найвищою вершиною гора Ринджані (3726 м). Острів Сумбава також гористий, є чинні вулкани, серед яких і найвища точка — гора Тамбора (2850 м), розташована на півночі східної частини острова. Сумбава майже навпіл розділена затокою Салег (індонез. Teluk Saleh). На островах переважає гірський рельєф, лише на узбережжі розташовані вузькі рівнини, що перериваються скелястими берегами. На гірських схилах ростуть переважно чагарники. На крайньому півдні Ломбока знаходиться велика безводна й безплідна карстова територія. В сезон мусонів, що триває приблизно з жовтня по березень, з гір стікають тимчасові потоки.
Історія
В VII ст. острови Ломбок та Сумбава перебували під владою буддійських правителів Яви, а в XIV ст. потрапили під контроль індуїстської яванської імперії Маджапагіт. Поширення на Яві ісламу в XVI ст. викликало розпад Маджапагіту. На Малих Зондських островах продовжували існувати індуїстські держави, які перебували під впливом правителів Балі, але на початку XVII ст. тут виникають мусульманські султанати, іслам поступово витісняє індуїзм.
У другій половині XVII ст. в регіоні з'являються голландські колонізатори. Вони нав'язали місцевим правителям нерівноправні договори. Повстання на Ломбоку місцевих сасаків-мусульман у 1891 році спровокувало масштабне вторгнення голландських військ. 1894 року голландці захопили Матарам, а в першому десятилітті XX ст. решту території сучасної провінції Західна Південно-Східна Нуса.
Під час Другої світової війни (1939—1945) острови були окуповані японцями. Після закінчення війни та виводу японських військ була проголошена незалежність Індонезії, але Нідерланди намагалися відновити свою владу в країні. 1946 року Малі Зондські острови стали частиною залежної від голландців держави Східна Індонезія, яка 1949 року увійшла до складу ширшого об'єднання — Сполучені Штати Індонезії. Врешті голландці визнали незалежність Індонезії й 1950 року майже вся територія колишньої Нідерландської Ост-Індії була об'єднана в складі Республіки Індонезія.
В процесі змін до Конституції був сформований поділ Індонезії на провінції. Закон № 64 від 14 серпня 1958 р. передбачав створення автономних районів Балі, Західна Південно-Східна Нуса та Східна Південно-Східна Нуса. Офіційною датою утворення провінції Західна Південно-Східна Нуса стало 17 грудня 1958 року, коли були ліквідовані регіональні уряди Ломбока та Сумбави. Адміністративним центром провінції став Матарам, а її першим губернатором А. Р. Мох. Руслан Джакранінграт.
Уряд Індонезії розглядає питання про створення окремої провінції на острові Сумбава
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 8 округів (індонез. Kabupaten) та 2 муніципалітети (індонез. Kota), які складаються з 116 районів (індонез. Kecamatan), 281 селища (індонез. Kelurahan) та 697 сіл (індонез. Desa):
Населений пункт | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2012) | Райони | Селища | Села |
---|---|---|---|---|---|---|
Біма, округ | 4389,40 | 439228 | 447286 | 18 | 8 | 170 |
Домпу, округ | 2324,60 | 218973 | 223678 | 8 | 9 | 67 |
Ломбок Західний, округ | 872,90 | 599986 | 613161 | 10 | 38 | 50 |
Ломбок Північний, округ | 776,25 | 200072 | 203564 | 5 | 4 | 29 |
Ломбок Східний, округ | 1605,55 | 1105582 | 1123488 | 20 | 70 | 80 |
Ломбок Центральний, округ | 1427,65 | 860209 | 875231 | 12 | 28 | 111 |
Сумбава, округ | 6643,98 | 415789 | 423029 | 24 | 27 | 136 |
Сумбава Західна, округ | 1849,02 | 114951 | 118608 | 8 | 9 | 54 |
Біма, муніципалітет | 207,50 | 142579 | 146307 | 5 | 38 | - |
Матарам, муніципалітет | 61,30 | 406910 | 413210 | 6 | 50 | - |
Населення
Понад дві третини населення провінції становлять сасаки. Вони живуть переважно на острові Ломбок; крім них тут розселені балійці. Сумбаванці (семава) живуть у західній частині острова Сумбава, а його східну частину займають біма та споріднені з ними домпу, донго, мбоджо, коре.
Етнічний склад населення провінції Лампунг, за даними переписів населення 2000 і 2010 років, був таким:
Народи | Чисельність (2000) | Доля в населенні (2000) | Чисельність (2010) | Доля в населенні (2010) |
---|---|---|---|---|
Сасаки | 2 594 629 | 67,75 % | 3 033 631 | 67,57 % |
Інші народи Західної Південно-Східної Нуси | 1 156 493 | 25,76 % | ||
• Біма | 513 055 | 13,40 % | ||
• Сумбаванці | 319 423 | 8,34 % | ||
• Домпу | 90 635 | 2,37 % | ||
• Донго | 38 050 | 0,99 % | ||
Балійці | 99 321 | 2,59 % | 119 407 | 2,66 % |
Яванці | 56 340 | 1,47 % | 78 916 | 1,76 % |
Буги | 19 450 | 0,51 % | 19 965 | 0,44 % |
Інші | 88 002 | 2,58 % | 80 869 | 1,80 % |
Всього | 3 829 905 | 100,00 % | 4 489 281 | 100,00 % |
За даними перепису населення 2010 року, в провінції Західна Південно-Східна Нуса проживало 4 341 284 мусульманина (96,5 % населення), 118 083 індуїста (переважно балійці, 2,6 % населення), 22 756 християн (0,5 % населення), 14 625 буддистів (0,3 % населення).
Економіка
Основним заняттям населення провінції є землеробство, вирощують рис, каву, кукурудзу, цукрову тростину, бавовну, індигоферу, тютюн. Також тримають велику рогату худобу, коней. Важливе значення має морське рибальство. Місцеві промислові підприємства випускають шліфований рис, напої, тканини, оброблені тютюн і каву, фармацевтичні препарати, транспортне обладнання, рафінований цукор. Основні дороги проходять в напрямку із заходу на схід, здебільшого паралельно узбережжю островів. Головні аеропорти провінції розташовані в містах Матарам і Сумбава-Бесар.
Джерела
- West Nusa Tenggara. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica (англ.)
Примітки
- Penduduk Menurut Wilayah dan Status Kewarganegaraan, INDONESIA, Tahun 2010 (індонез.). Sensus Penduduk 2010 - Badan Pusat Statistik. Процитовано 10 липня 2023.
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.]. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 23: TABLE 1.2.20. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: West Nusa Tenggara, 2000
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010, p. 49: Tabel L4.3. Persentase Penduduk Usia 5 Tahun ke Atas terhadap Provinsi menurut Provinsi dan Bahasa yang Dipakai Sehari-hari di Rumah (індонез.)
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 4 липня 2018. (індонез.)
- . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018. Посадовці підтримують рішення про створення провінції Сумбава
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2013. Процитовано 7 травня 2014.
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010, pp. 36-41: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa (індонез.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidna Pivdenno Shidna Nusa indonez Nusa Tenggara Barat Deviz indonez Nusa Tenggara Barat Gemilang Ikhtiar Tanpa Henti Stolicya Mataram Gubernator Zulkiyeflimansiya indonez Zulkieflimansyah Plosha 19 708 79 km Naselennya 4 500 212 osib 2010 Etnichni grupi sasaki 67 7 bima 13 4 sumbavanci semava 8 3 balijci 2 6 dompu 2 4 yavanci 1 5 dongo 1 0 Religiya musulmani 96 47 induyisti 2 62 Movi indonezijska 6 05 miscevi movi sasacka bimanska sumbavanska balijska 93 75 Data zasnuvannya 17 grudnya 1958 Chasovij poyas UTC 8 Sajt ntbprov go id Zahidna Nusa Tengara Zahidni Mali Zondski ostrovi Zahidna Pivdenno Shidna Nusa indonez Nusa Tenggara Barat provinciya v skladi Indoneziyi Roztashovana na zahidnih ostrovah z grupi Malih Zondskih ostroviv Lombok Sumbava ta susidnih menshih Na zahodi mezhuye z provinciyeyu Bali na shodi z provinciyeyu Shidna Nusa Tengara Administrativnij centr misto Mataram roztashovane na ostrovi Lombok GeografiyaProvinciya omivayetsya morem Bali na pivnichnomu zahodi morem Flores na pivnichnomu shodi Indijskim okeanom na pivdni protokoyu Lombok indonez Selat Lombok na zahodi ta protokoyu Sape indonez Selat Sape na shodi Ostriv Lombok peretinayut dva paralelnih girskih hrebta pivnichnij ce vulkanichnij lancyug z najvishoyu vershinoyu gora Rindzhani 3726 m Ostriv Sumbava takozh goristij ye chinni vulkani sered yakih i najvisha tochka gora Tambora 2850 m roztashovana na pivnochi shidnoyi chastini ostrova Sumbava majzhe navpil rozdilena zatokoyu Saleg indonez Teluk Saleh Na ostrovah perevazhaye girskij relyef lishe na uzberezhzhi roztashovani vuzki rivnini sho pererivayutsya skelyastimi beregami Na girskih shilah rostut perevazhno chagarniki Na krajnomu pivdni Lomboka znahoditsya velika bezvodna j bezplidna karstova teritoriya V sezon musoniv sho trivaye priblizno z zhovtnya po berezen z gir stikayut timchasovi potoki IstoriyaV VII st ostrovi Lombok ta Sumbava perebuvali pid vladoyu buddijskih praviteliv Yavi a v XIV st potrapili pid kontrol induyistskoyi yavanskoyi imperiyi Madzhapagit Poshirennya na Yavi islamu v XVI st viklikalo rozpad Madzhapagitu Na Malih Zondskih ostrovah prodovzhuvali isnuvati induyistski derzhavi yaki perebuvali pid vplivom praviteliv Bali ale na pochatku XVII st tut vinikayut musulmanski sultanati islam postupovo vitisnyaye induyizm U drugij polovini XVII st v regioni z yavlyayutsya gollandski kolonizatori Voni nav yazali miscevim pravitelyam nerivnopravni dogovori Povstannya na Lomboku miscevih sasakiv musulman u 1891 roci sprovokuvalo masshtabne vtorgnennya gollandskih vijsk 1894 roku gollandci zahopili Mataram a v pershomu desyatilitti XX st reshtu teritoriyi suchasnoyi provinciyi Zahidna Pivdenno Shidna Nusa Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 ostrovi buli okupovani yaponcyami Pislya zakinchennya vijni ta vivodu yaponskih vijsk bula progoloshena nezalezhnist Indoneziyi ale Niderlandi namagalisya vidnoviti svoyu vladu v krayini 1946 roku Mali Zondski ostrovi stali chastinoyu zalezhnoyi vid gollandciv derzhavi Shidna Indoneziya yaka 1949 roku uvijshla do skladu shirshogo ob yednannya Spolucheni Shtati Indoneziyi Vreshti gollandci viznali nezalezhnist Indoneziyi j 1950 roku majzhe vsya teritoriya kolishnoyi Niderlandskoyi Ost Indiyi bula ob yednana v skladi Respubliki Indoneziya V procesi zmin do Konstituciyi buv sformovanij podil Indoneziyi na provinciyi Zakon 64 vid 14 serpnya 1958 r peredbachav stvorennya avtonomnih rajoniv Bali Zahidna Pivdenno Shidna Nusa ta Shidna Pivdenno Shidna Nusa Oficijnoyu datoyu utvorennya provinciyi Zahidna Pivdenno Shidna Nusa stalo 17 grudnya 1958 roku koli buli likvidovani regionalni uryadi Lomboka ta Sumbavi Administrativnim centrom provinciyi stav Mataram a yiyi pershim gubernatorom A R Moh Ruslan Dzhakraningrat Uryad Indoneziyi rozglyadaye pitannya pro stvorennya okremoyi provinciyi na ostrovi SumbavaAdministrativnij podilMapa provinciyi Zahidna Pivdenno Shidna Nusa Do skladu provinciyi vhodyat 8 okrugiv indonez Kabupaten ta 2 municipaliteti indonez Kota yaki skladayutsya z 116 rajoniv indonez Kecamatan 281 selisha indonez Kelurahan ta 697 sil indonez Desa Naselenij punkt Plosha km Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2012 Rajoni Selisha Sela Bima okrug 4389 40 439228 447286 18 8 170 Dompu okrug 2324 60 218973 223678 8 9 67 Lombok Zahidnij okrug 872 90 599986 613161 10 38 50 Lombok Pivnichnij okrug 776 25 200072 203564 5 4 29 Lombok Shidnij okrug 1605 55 1105582 1123488 20 70 80 Lombok Centralnij okrug 1427 65 860209 875231 12 28 111 Sumbava okrug 6643 98 415789 423029 24 27 136 Sumbava Zahidna okrug 1849 02 114951 118608 8 9 54 Bima municipalitet 207 50 142579 146307 5 38 Mataram municipalitet 61 30 406910 413210 6 50 NaselennyaPonad dvi tretini naselennya provinciyi stanovlyat sasaki Voni zhivut perevazhno na ostrovi Lombok krim nih tut rozseleni balijci Sumbavanci semava zhivut u zahidnij chastini ostrova Sumbava a jogo shidnu chastinu zajmayut bima ta sporidneni z nimi dompu dongo mbodzho kore Etnichnij sklad naselennya provinciyi Lampung za danimi perepisiv naselennya 2000 i 2010 rokiv buv takim Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Sasaki 2 594 629 67 75 3 033 631 67 57 Inshi narodi Zahidnoyi Pivdenno Shidnoyi Nusi 1 156 493 25 76 Bima 513 055 13 40 Sumbavanci 319 423 8 34 Dompu 90 635 2 37 Dongo 38 050 0 99 Balijci 99 321 2 59 119 407 2 66 Yavanci 56 340 1 47 78 916 1 76 Bugi 19 450 0 51 19 965 0 44 Inshi 88 002 2 58 80 869 1 80 Vsogo 3 829 905 100 00 4 489 281 100 00 Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v provinciyi Zahidna Pivdenno Shidna Nusa prozhivalo 4 341 284 musulmanina 96 5 naselennya 118 083 induyista perevazhno balijci 2 6 naselennya 22 756 hristiyan 0 5 naselennya 14 625 buddistiv 0 3 naselennya EkonomikaOsnovnim zanyattyam naselennya provinciyi ye zemlerobstvo viroshuyut ris kavu kukurudzu cukrovu trostinu bavovnu indigoferu tyutyun Takozh trimayut veliku rogatu hudobu konej Vazhlive znachennya maye morske ribalstvo Miscevi promislovi pidpriyemstva vipuskayut shlifovanij ris napoyi tkanini obrobleni tyutyun i kavu farmacevtichni preparati transportne obladnannya rafinovanij cukor Osnovni dorogi prohodyat v napryamku iz zahodu na shid zdebilshogo paralelno uzberezhzhyu ostroviv Golovni aeroporti provinciyi roztashovani v mistah Mataram i Sumbava Besar DzherelaWest Nusa Tenggara Province Indonesia Encyclopaedia Britannica angl PrimitkiPenduduk Menurut Wilayah dan Status Kewarganegaraan INDONESIA Tahun 2010 indonez Sensus Penduduk 2010 Badan Pusat Statistik Procitovano 10 lipnya 2023 Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape 25 serpnya 2021 u Wayback Machine ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 23 TABLE 1 2 20 Ethnic Groups of Indonesian Citizens West Nusa Tenggara 2000 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 p 49 Tabel L4 3 Persentase Penduduk Usia 5 Tahun ke Atas terhadap Provinsi menurut Provinsi dan Bahasa yang Dipakai Sehari hari di Rumah indonez Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2018 indonez Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 Posadovci pidtrimuyut rishennya pro stvorennya provinciyi Sumbava PDF Arhiv originalu PDF za 18 lipnya 2013 Procitovano 7 travnya 2014 Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 pp 36 41 Tabel L2 6 Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa indonez