Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бі́ма (мбоджо, власна назва доу мбоджо, доу біма, індонез. Suku Bima) — народ в Індонезії, на сході острова Сумбава (область Біма).
| Біма | |
|---|---|
 | |
| Самоназва | доу мбоджо |
| Кількість | 603 690 (2000) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Західна Нуса-Тенґара |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | мангараї, енде, ліо, сумбанці |
| Мова | , індонезійська |
| Релігія | іслам |
В складі біма виділяють кілька субетнічних груп, причому домпу і донго іноді вважаються окремими народами.
Розселення, чисельність
Населяють округи Біма і Домпу провінції Західна Нуса-Тенґара. Це східна частина острова Сумбава, гориста в центрі, тоді як прибережні райони займають низовини. Ця територія має довгу морську берегову лінію з багатьма затоками. Більшість населення живе в межах 5 км від узбережжя. Біма становлять абсолютну більшість населення в усіх адміністративних районах зазначених округів. Крім острова Сумбава, вони розселені також на дрібних сусідніх островах Сангеанг, Банта та ін.
Чисельність біма 2000 року становила 513 055 осіб, ще 90 635 осіб нараховували домпу, разом це 15,76 % населення провінції.
Мова, релігія
Говорять мовою (нґагі-мбоджо), яка належить до центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов і поділяється на діалекти біма, коло, сангар, толовері, мбоджо. Існують звичайна та ввічлива розмовні форми. Писемність на основі латинської абетки. В минулому біма широко використовували арабо-малайське письмо, але тепер воно вже практично не вживається. Поширена також індонезійська мова.
За релігією — мусульмани-суніти, вважаються відданими послідовниками ісламу. Ця релігія прийшла на схід острова Сумбава в XVI с. з Яви та Сулавесі. Її поширенню серед місцевого населення сприяло існування султанату Біма.
Зберігаються також пережитки старих анімістичних вірувань. Біма вірять в існування духів предків (паре-но-бонгі), духів баке і джин, що живуть в деревах і на високих горах, верховного бога Батара-Ґанґа та інших бгів: Батара-Ґуру, Ідадарі-Сакті, Джененг. Вони вважають, що духи можуть викликати хвороби та стихійні лиха. У повсякденному житті люди звертаються по допомогу до традиційних цілителів.
Історія
Вважається, що біма походять від народу донго, який спочатку жив у горах. У старі часи донго жили невеликими групами, вели кочовий спосіб життя й займалися мисливством. Між цими групами часто виникали конфлікти. З плином часу люди почали спускатися в низини, де увійшли в контакт з іншими народами. Стали згасати конфлікти, донго почали займатися вирощуванням зернових культур. У XIV ст. існувало кілька політичних об'єднань (Дара, Доровані, Бангапупа, Парева, Боло), на чолі кожного з них стояв неугі. Приблизно 1575 року ці утворення були об'єднані вихідцем з Яви на ім'я Сангбіма в складі держави під назвою Біма, її правитель прийняв титул сангаджи. Про старі часи нагадують менгіри, що стоять у різних районах округу Біма. Місцеве населення зазнало впливу індуїзму.
Починаючи з XVI ст. Біму відвідували малайці, буги, макасари, мандари, банджари, яванці, китайці, араби. Досить сильний культурний вплив на місцевих жителів мали буги та макасари. Біманська державність склалася під впливом макасарської держави Гова, розташованої на півдні Сулавесі. У XVI ст. до складу Біми входило багато земель, розташованих на схід від Сумбави: Мангарай, Енде, Ларантука на острові Флорес, а також острови Солор, Алор, Сумба, Саву. На початку XVII ст. макасарці тимчасового захопили Біму й поширили серед них іслам. Союз між державами був скріплений шлюбом між королем Біми та принцесою Гова. Згодом на сході Сумбави існував власний султанат Біма (1620—1958).
Господарство
Основне заняття — землеробство. Основною продовольчою культурою є рис. Традиційно використовувалась перелогова система землеробства (нгого). В багатьох районах, особливо в горах, вона зберігається й досі. На вибраній ділянці лісу зрубують дерева, спалюють їх, після чого поле стає готовим до посадки. У великих господарствах орють плугом, у дрібних обробляють ґрунт мотикою, мачете, палицею-копачкою.
Технологія вологого вирощування рису на постійних полях поширилась відносно недавно в низинних районах. На заливних полях біма використовують спеціальну іригаційну систему колективного землекористування, яку називають панґава. Відповідальні особи перевіркою та ремонтом дамб і каналів, регулюють подачу води на рисові поля.
Вирощують також кукурудзу, просо, маніок, батат, ямс, арахіс, соєві боби, овочі та фрукти, на продаж — тютюн, каву, перець, капок, плоди свічкового дерева, горіхи арека, тамаринд.
Розводять на продаж місцеву породу коней. Тримають також буйволів, дрібну рогату худобу, домашню птицю. Жінки плетуть килимки з бамбука та пальмового листя, а також виготовляють знамениту місцеву тканину тембенґолі. Займаються ткож рибальством, збирають лісові продукти. Традиційним заняттям чоловіків є мисливство (нгала-тенгке), практикують масове полювання.
Багато біма у пошуках роботи виїхали за межі своєї рідної області. У Домпу та інших містах люди наймаються некваліфікованими робітниками. Частина людей працює в торгівлі або на державній службі.
Побут
Біма називають свої села кампо або кампе. Вони мають лінійне планування.
Одяг — каїн (шматок тканини, який обмотують навколо тіла), жінки зав'язують його над грудьми, а чоловіки — на талії. Прикраси (намиста, сережки, гребінці) носять лише жінки.
Їжа переважно рослинна, м'ясо вживають лише на свята.
Суспільство
Сільську громаду очолює голова, який називається неугі. У своїй діяльності він спирається на поважних старійшин. Посада сільського голови є спадковою.
Сім'я моногамна, хоча багатоженство дозволене. Після весілля молоді живуть у хаті чоловіка. Перевагу надається кроскузенним шлюбам.
Примітки
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 7: Table 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Indonesia, 2000 (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 23: Table 1.2.20. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: West Nusa Tenggara, 2000 (англ.)
Джерела
- А. А. Бернова. Бима [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 98. (рос.)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 535—539 (Mbojo) (індонез.)
- M. Junus Melalatoa. . Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 243—244 (Dompu), 246—247 (Donggo) (індонез.)
- Mbojo in Indonesia [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Joshua Project (англ.)
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia. Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 70—71: Bima
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi ma mbodzho vlasna nazva dou mbodzho dou bima indonez Suku Bima narod v Indoneziyi na shodi ostrova Sumbava oblast Bima BimaSamonazvadou mbodzhoKilkist603 690 2000 Areal Indoneziya provinciya Zahidna Nusa TengaraRasapivdenni mongoloyidiBlizki do mangarayi ende lio sumbanciMova indonezijskaReligiyaislam V skladi bima vidilyayut kilka subetnichnih grup prichomu dompu i dongo inodi vvazhayutsya okremimi narodami Rozselennya chiselnistNaselyayut okrugi Bima i Dompu provinciyi Zahidna Nusa Tengara Ce shidna chastina ostrova Sumbava gorista v centri todi yak priberezhni rajoni zajmayut nizovini Cya teritoriya maye dovgu morsku beregovu liniyu z bagatma zatokami Bilshist naselennya zhive v mezhah 5 km vid uzberezhzhya Bima stanovlyat absolyutnu bilshist naselennya v usih administrativnih rajonah zaznachenih okrugiv Krim ostrova Sumbava voni rozseleni takozh na dribnih susidnih ostrovah Sangeang Banta ta in Chiselnist bima 2000 roku stanovila 513 055 osib she 90 635 osib narahovuvali dompu razom ce 15 76 naselennya provinciyi Mova religiyaGovoryat movoyu ngagi mbodzho yaka nalezhit do centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov i podilyayetsya na dialekti bima kolo sangar toloveri mbodzho Isnuyut zvichajna ta vvichliva rozmovni formi Pisemnist na osnovi latinskoyi abetki V minulomu bima shiroko vikoristovuvali arabo malajske pismo ale teper vono vzhe praktichno ne vzhivayetsya Poshirena takozh indonezijska mova Za religiyeyu musulmani suniti vvazhayutsya viddanimi poslidovnikami islamu Cya religiya prijshla na shid ostrova Sumbava v XVI s z Yavi ta Sulavesi Yiyi poshirennyu sered miscevogo naselennya spriyalo isnuvannya sultanatu Bima Zberigayutsya takozh perezhitki starih animistichnih viruvan Bima viryat v isnuvannya duhiv predkiv pare no bongi duhiv bake i dzhin sho zhivut v derevah i na visokih gorah verhovnogo boga Batara Ganga ta inshih bgiv Batara Guru Idadari Sakti Dzheneng Voni vvazhayut sho duhi mozhut viklikati hvorobi ta stihijni liha U povsyakdennomu zhitti lyudi zvertayutsya po dopomogu do tradicijnih ciliteliv IstoriyaVvazhayetsya sho bima pohodyat vid narodu dongo yakij spochatku zhiv u gorah U stari chasi dongo zhili nevelikimi grupami veli kochovij sposib zhittya j zajmalisya mislivstvom Mizh cimi grupami chasto vinikali konflikti Z plinom chasu lyudi pochali spuskatisya v nizini de uvijshli v kontakt z inshimi narodami Stali zgasati konflikti dongo pochali zajmatisya viroshuvannyam zernovih kultur U XIV st isnuvalo kilka politichnih ob yednan Dara Dorovani Bangapupa Pareva Bolo na choli kozhnogo z nih stoyav neugi Priblizno 1575 roku ci utvorennya buli ob yednani vihidcem z Yavi na im ya Sangbima v skladi derzhavi pid nazvoyu Bima yiyi pravitel prijnyav titul sangadzhi Pro stari chasi nagaduyut mengiri sho stoyat u riznih rajonah okrugu Bima Misceve naselennya zaznalo vplivu induyizmu Pochinayuchi z XVI st Bimu vidviduvali malajci bugi makasari mandari bandzhari yavanci kitajci arabi Dosit silnij kulturnij vpliv na miscevih zhiteliv mali bugi ta makasari Bimanska derzhavnist sklalasya pid vplivom makasarskoyi derzhavi Gova roztashovanoyi na pivdni Sulavesi U XVI st do skladu Bimi vhodilo bagato zemel roztashovanih na shid vid Sumbavi Mangaraj Ende Larantuka na ostrovi Flores a takozh ostrovi Solor Alor Sumba Savu Na pochatku XVII st makasarci timchasovogo zahopili Bimu j poshirili sered nih islam Soyuz mizh derzhavami buv skriplenij shlyubom mizh korolem Bimi ta princesoyu Gova Zgodom na shodi Sumbavi isnuvav vlasnij sultanat Bima 1620 1958 GospodarstvoOsnovne zanyattya zemlerobstvo Osnovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris Tradicijno vikoristovuvalas perelogova sistema zemlerobstva ngogo V bagatoh rajonah osoblivo v gorah vona zberigayetsya j dosi Na vibranij dilyanci lisu zrubuyut dereva spalyuyut yih pislya chogo pole staye gotovim do posadki U velikih gospodarstvah oryut plugom u dribnih obroblyayut grunt motikoyu machete paliceyu kopachkoyu Tehnologiya vologogo viroshuvannya risu na postijnih polyah poshirilas vidnosno nedavno v nizinnih rajonah Na zalivnih polyah bima vikoristovuyut specialnu irigacijnu sistemu kolektivnogo zemlekoristuvannya yaku nazivayut pangava Vidpovidalni osobi perevirkoyu ta remontom damb i kanaliv regulyuyut podachu vodi na risovi polya Viroshuyut takozh kukurudzu proso maniok batat yams arahis soyevi bobi ovochi ta frukti na prodazh tyutyun kavu perec kapok plodi svichkovogo dereva gorihi areka tamarind Rozvodyat na prodazh miscevu porodu konej Trimayut takozh bujvoliv dribnu rogatu hudobu domashnyu pticyu Zhinki pletut kilimki z bambuka ta palmovogo listya a takozh vigotovlyayut znamenitu miscevu tkaninu tembengoli Zajmayutsya tkozh ribalstvom zbirayut lisovi produkti Tradicijnim zanyattyam cholovikiv ye mislivstvo ngala tengke praktikuyut masove polyuvannya Bagato bima u poshukah roboti viyihali za mezhi svoyeyi ridnoyi oblasti U Dompu ta inshih mistah lyudi najmayutsya nekvalifikovanimi robitnikami Chastina lyudej pracyuye v torgivli abo na derzhavnij sluzhbi PobutVulicya v bimanskomu seli Bima nazivayut svoyi sela kampo abo kampe Voni mayut linijne planuvannya Odyag kayin shmatok tkanini yakij obmotuyut navkolo tila zhinki zav yazuyut jogo nad grudmi a choloviki na taliyi Prikrasi namista serezhki grebinci nosyat lishe zhinki Yizha perevazhno roslinna m yaso vzhivayut lishe na svyata SuspilstvoSilsku gromadu ocholyuye golova yakij nazivayetsya neugi U svoyij diyalnosti vin spirayetsya na povazhnih starijshin Posada silskogo golovi ye spadkovoyu Sim ya monogamna hocha bagatozhenstvo dozvolene Pislya vesillya molodi zhivut u hati cholovika Perevagu nadayetsya kroskuzennim shlyubam PrimitkiLeo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 7 Table 1 2 1 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Indonesia 2000 angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 23 Table 1 2 20 Ethnic Groups of Indonesian Citizens West Nusa Tenggara 2000 angl DzherelaA A Bernova Bima 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 98 ISBN 5 85270 155 6 ros M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 535 539 Mbojo indonez M Junus Melalatoa Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 243 244 Dompu 246 247 Donggo indonez Mbojo in Indonesia 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Joshua Project angl Zulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 pp 70 71 Bima ISBN 978 981 15 1835 5