Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сумбава́нці (сумбавці, сумбава, семава, власна назва тау семава, індонез. Suku Sumbawa) — народ в Індонезії, на заході острова Сумбава.
| Сумбаванці | |
|---|---|
 | |
| Самоназва | тау семава |
| Кількість | 319 423 (2000) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Західна Нуса-Тенґара |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | сасаки, балійці |
| Мова | сумбава, індонезійська |
| Релігія | іслам |
Як етнічна спільнота склалися в межах султанату Сумбава, що утворився в XVII ст.
Розселення, чисельність
Населяють округи Сумбава і Західна Сумбава провінції Західна Нуса-Тенґара. Крім Сумбави, живуть на сусідньому острові Мойо. Деякі сумбаванці переселися на острів Ломбок та в інші райони Індонезії.
Чисельність сумбаванців 2000 року становила 319 423 особи, це 8,34 % населення провінції.
Мова, релігія
Говорять мовою сумбава, яка належить до балі-сумбаванської групи західної гілки малайсько-полінезійських мов. Вона є дуже близкьою до мов Балі та Ломбоку, але сильно відрізняється від мови сусідів-біма, що живуть на сході Сумбави. Сумбаванська мова перебуває в щоденному використанні, має дві форми: ввічливу та неформальну. Поділяється на кілька діалектів: семава, семава-таліванг, семава-батуроток (батуланте), ропанг-сурі, селесек, леба, додо, джелуар, танганам, геранта, джеруве. Поширена також індонезійська мова.
За релігією сумбаванці — мусульмани-суніти. Вони є відданими послідовниками ісламу, мусульманське вчення глибоко проникло в усі сфери їхнього життя. Проте на побутовому рівні зберігаються елементи старих анімістичних вірувань та пов'язані з ними обряди. Більшість людей ще вірить, що певні хвороби спричинені дією духів, й звертаються по допомогу до знахарів (шаманів) санро, хоча формально діяльність останніх заборонена.
Господарство
Основне заняття сумбаванців — землеробство. Головною продовольчою культурою є рис, культивують як його вологий, так і суходільний сорти. Вирощують також кукурудзу, батат, арахіс, бобові, сорго, перець, цибулю, часник, фруктові дерева. До числа продовольчих культур належать кокосова пальма, тютюн, цукрова тростина, кава, капок, кориця.
Традиційними сільськогосподарськими знаряддями є мотика (бінкунг), плуг (рабоат), спеціальний ніж (рангап), ладінконг (інструмент для прополювання рису). Уряд запроваджує в регіоні заходи, спрямовані на краще використання сільськогосподарських земель, вводяться в культуру нові сорти рису та сучасні технології, які дозволяють отримувати два врожаї на рік.
Розвинене тваринництво. У минулому Сумбава належала до основних постачальників буйволів на інші острови Індонезії. Розводять також корів, кіз, коней, домашню птицю.
Багато людей займається мисливством, рибальством, збирають природні ресурси в лісі. Збиральництво має товарних характер, продають цінні породи дерев, ротанг, віск.
Також займаються виготовлення плетених виробів, виготовленням тканин із традиційними мотивами, в яких відчувається вплив ісламу та індуїзму. Полотно із золотою або срібною ниткою сумбаванці називають сонгкет, а полотно із кольоровою ниткою — селунгка. В минулому використання певної тканини було пов'язане із соціальним статусом людини, сонгкет носили лише члени королівської родини та вельможі, тоді як звичайні люди носили селунгка.
Побут
Більшість сумбаванців є сільськими жителями. Село (кампунг або каранг) складається з кількох частин (кебан). Кожен кебан включає одну-дві великі садиби, огороджені парканом, в яких проживає по 4-7 осіб. Крім житлової хати, тут розташовані невеличкі городи, стоять фруктові дерева.
Сумбаванські села мають купчасте планування. Часто групи хат розкидані так, що важко визначити межі окремих сіл. При визначенні кордонів орієнтуються на природні об'єкти: річки, пагорби, відкриті ділянки степу тощо. Деякі з поселень оточені дерев'яним парканом з воротами, що звуться джебак. Хати простих людей називають бале, будинки шляхетних сімей — бала. Кожне село має мечеть (месигіт), громадську залу (бале-деса), комору для рису (аланга). Поряд із постійним житлом є тимчасове, яке ставлять на полях на час проведення сільськогосподарських робіт.
У хаті зазвичай живе нуклеарна сім'я. Житло прямокутне в плані, має каркасно-стовпову конструкцію, дах двосхилий. Хати ставлять на палях висотою 1,5-2 метри, але територію між палями оточують двома або трьома стінами; тут, під підлогою житлового приміщення, розташований хлів, жінки виконують домашню роботу. Особливих умов щодо орієнтації житла немає. Внутрішнє приміщення не має стелі, воно поділяється на 3-4 кімнати. Перша кімната призначена для прийому гостей, далі йде кімната батьків та кімнати інших членів сім'ї.
Основний елемент одягу — каїн, шматок тканини, обгорнутий навколо тіла у вигляді спідниці. Поверх нього чоловіки носять сорочку європейського типу, а жінки — вузьку кофту.
Їжа переважно рослинна — рис та кукурудза з гострими приправами. М'ясо буйволів їдять лише на великі свята, курятину — частіше.
Суспільство
Сумбаванські сільські громади називаються кампунг або каранг. Село є найнижчою ланкою державного управління, а сучасна структура сільської влади адаптована до норм і законів, які застосовуються по всій Індонезії. Громаду очолює сільський голова демонг, він обирається членами громади й затверджується вищим органом влади. Ця посада не має обмежень за часом, якщо сама особа не попросить її звільнити. В повсякденній діяльності голові допомагають мандур (перший помічник, забезпечує зв'язок із громадою), малар (секретар і наглядач за землями громади), лебе (опікується релігійним життям громади та правовими питаннями) та декілька інших осіб. Сільський голова також має радників (лока-каранг), це літні люди, що представляють кожну родинну групу, що проживає в селі.
Походження визначається за батьківською лінією. Шлюбна система сумбаванців спрямована на уникнення амбілінійної розширеної сім'ї. Існує категорія близьких родичів (міндоан), які не можуть між собою одружуватись. Шлюб моногамний, багатоженство дозволене, але трапляється рідко через великий викуп, який потрібно сплатити за дружину. Зберігаються елементи традиційного весільного обряду з бенкетом, спільним купанням молодих. Проживання в шлюбі є патрилокальним.
Поширена традиція текнонімії, коли в звертанні до людини використовується ім'я її старшої дитини.
В сумбаванському суспільстві існують інститути взаємної співпраці та допомоги. Селяни практикують колективні польові роботи (басіру), що проходять по черзі на ділянках місцевих жителів. Допомога саленг-тулонг надається в обмін на їжу, яка буде відшкодована іншим разом, наприклад, до весілля тощо. Також запрошують робітників, щоб, наприклад, рубати дерева або збирати рис в обмін на зрубану деревину або частину врожаю, така співпраця називається нулонг.
У минулому сумбаванці мали власну систему соціальної стратифікації. Суспільство поділялося на три значною мірою ендогамні верстви: шляхта (дату або деа), вільні люди (санак) та невільники (улін). Після офіційного закінчення правління султана 1959 року, престиж шляхетної крові згас, і межі між верствами почали розчинятися. Тепер важливішими за походження стали статки людини та її посада.
Народне мистецтво
Сумбаванська форма традиційної усної народної творчості відома під назвою лавас. Це мистецтво поєднує культурну, соціальну та індивідуальну творчість, його можна виконувати в різний спосіб. Старі пісні виконують під удари бубна сакечо, їхній зміст присвячений коханню, життєвим порадам, релігії, героїзму тощо. Старовинну пісню сакета зазвичай співає хтось із чоловіків під час виконання спільної роботи. Пісні баганданг чоловіки та жінки виконують разом у певному ритмі під звуки флейти. Пісні лангко — це своєрідний діалог між чоловіком та жінкою, які імпровізують, задаючи один одному й даючи на них відповіді. Весільні пісні балавас виконуються групою чи індивідуально. Колискові називаються менамбангкан.
Примітки
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 7: Table 1.2.1. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Indonesia, 2000 (англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 23: Table 1.2.20. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: West Nusa Tenggara, 2000 (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: [ Sumbawa. A language of Indonesia], архів оригіналу: (англ.)
Джерела
- А. А. Бернова. Сумбавцы [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 499-500. (рос.)
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia. Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 305-307: Sumbawa (Semawa)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 796—799 (Sumbawa) (індонез.)
- Sumbawa in Indonesia [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Joshua Project (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sumbava nci sumbavci sumbava semava vlasna nazva tau semava indonez Suku Sumbawa narod v Indoneziyi na zahodi ostrova Sumbava SumbavanciSamonazva tau semavaKilkist 319 423 2000 Areal Indoneziya provinciya Zahidna Nusa TengaraRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do sasaki balijciMova sumbava indonezijskaReligiya islam Yak etnichna spilnota sklalisya v mezhah sultanatu Sumbava sho utvorivsya v XVII st Rozselennya chiselnistNaselyayut okrugi Sumbava i Zahidna Sumbava provinciyi Zahidna Nusa Tengara Krim Sumbavi zhivut na susidnomu ostrovi Mojo Deyaki sumbavanci pereselisya na ostriv Lombok ta v inshi rajoni Indoneziyi Chiselnist sumbavanciv 2000 roku stanovila 319 423 osobi ce 8 34 naselennya provinciyi Mova religiyaGovoryat movoyu sumbava yaka nalezhit do bali sumbavanskoyi grupi zahidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Vona ye duzhe blizkoyu do mov Bali ta Lomboku ale silno vidriznyayetsya vid movi susidiv bima sho zhivut na shodi Sumbavi Sumbavanska mova perebuvaye v shodennomu vikoristanni maye dvi formi vvichlivu ta neformalnu Podilyayetsya na kilka dialektiv semava semava talivang semava baturotok batulante ropang suri selesek leba dodo dzheluar tanganam geranta dzheruve Poshirena takozh indonezijska mova Za religiyeyu sumbavanci musulmani suniti Voni ye viddanimi poslidovnikami islamu musulmanske vchennya gliboko proniklo v usi sferi yihnogo zhittya Prote na pobutovomu rivni zberigayutsya elementi starih animistichnih viruvan ta pov yazani z nimi obryadi Bilshist lyudej she virit sho pevni hvorobi sprichineni diyeyu duhiv j zvertayutsya po dopomogu do znahariv shamaniv sanro hocha formalno diyalnist ostannih zaboronena GospodarstvoZrazok sumbanskoyi tkanini pochatok XX st Osnovne zanyattya sumbavanciv zemlerobstvo Golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu ye ris kultivuyut yak jogo vologij tak i suhodilnij sorti Viroshuyut takozh kukurudzu batat arahis bobovi sorgo perec cibulyu chasnik fruktovi dereva Do chisla prodovolchih kultur nalezhat kokosova palma tyutyun cukrova trostina kava kapok koricya Tradicijnimi silskogospodarskimi znaryaddyami ye motika binkung plug raboat specialnij nizh rangap ladinkong instrument dlya propolyuvannya risu Uryad zaprovadzhuye v regioni zahodi spryamovani na krashe vikoristannya silskogospodarskih zemel vvodyatsya v kulturu novi sorti risu ta suchasni tehnologiyi yaki dozvolyayut otrimuvati dva vrozhayi na rik Rozvinene tvarinnictvo U minulomu Sumbava nalezhala do osnovnih postachalnikiv bujvoliv na inshi ostrovi Indoneziyi Rozvodyat takozh koriv kiz konej domashnyu pticyu Bagato lyudej zajmayetsya mislivstvom ribalstvom zbirayut prirodni resursi v lisi Zbiralnictvo maye tovarnih harakter prodayut cinni porodi derev rotang visk Takozh zajmayutsya vigotovlennya pletenih virobiv vigotovlennyam tkanin iz tradicijnimi motivami v yakih vidchuvayetsya vpliv islamu ta induyizmu Polotno iz zolotoyu abo sribnoyu nitkoyu sumbavanci nazivayut songket a polotno iz kolorovoyu nitkoyu selungka V minulomu vikoristannya pevnoyi tkanini bulo pov yazane iz socialnim statusom lyudini songket nosili lishe chleni korolivskoyi rodini ta velmozhi todi yak zvichajni lyudi nosili selungka PobutBilshist sumbavanciv ye silskimi zhitelyami Selo kampung abo karang skladayetsya z kilkoh chastin keban Kozhen keban vklyuchaye odnu dvi veliki sadibi ogorodzheni parkanom v yakih prozhivaye po 4 7 osib Krim zhitlovoyi hati tut roztashovani nevelichki gorodi stoyat fruktovi dereva Sumbavanski sela mayut kupchaste planuvannya Chasto grupi hat rozkidani tak sho vazhko viznachiti mezhi okremih sil Pri viznachenni kordoniv oriyentuyutsya na prirodni ob yekti richki pagorbi vidkriti dilyanki stepu tosho Deyaki z poselen otocheni derev yanim parkanom z vorotami sho zvutsya dzhebak Hati prostih lyudej nazivayut bale budinki shlyahetnih simej bala Kozhne selo maye mechet mesigit gromadsku zalu bale desa komoru dlya risu alanga Poryad iz postijnim zhitlom ye timchasove yake stavlyat na polyah na chas provedennya silskogospodarskih robit U hati zazvichaj zhive nuklearna sim ya Zhitlo pryamokutne v plani maye karkasno stovpovu konstrukciyu dah dvoshilij Hati stavlyat na palyah visotoyu 1 5 2 metri ale teritoriyu mizh palyami otochuyut dvoma abo troma stinami tut pid pidlogoyu zhitlovogo primishennya roztashovanij hliv zhinki vikonuyut domashnyu robotu Osoblivih umov shodo oriyentaciyi zhitla nemaye Vnutrishnye primishennya ne maye steli vono podilyayetsya na 3 4 kimnati Persha kimnata priznachena dlya prijomu gostej dali jde kimnata batkiv ta kimnati inshih chleniv sim yi Osnovnij element odyagu kayin shmatok tkanini obgornutij navkolo tila u viglyadi spidnici Poverh nogo choloviki nosyat sorochku yevropejskogo tipu a zhinki vuzku koftu Yizha perevazhno roslinna ris ta kukurudza z gostrimi pripravami M yaso bujvoliv yidyat lishe na veliki svyata kuryatinu chastishe SuspilstvoSumbavanski silski gromadi nazivayutsya kampung abo karang Selo ye najnizhchoyu lankoyu derzhavnogo upravlinnya a suchasna struktura silskoyi vladi adaptovana do norm i zakoniv yaki zastosovuyutsya po vsij Indoneziyi Gromadu ocholyuye silskij golova demong vin obirayetsya chlenami gromadi j zatverdzhuyetsya vishim organom vladi Cya posada ne maye obmezhen za chasom yaksho sama osoba ne poprosit yiyi zvilniti V povsyakdennij diyalnosti golovi dopomagayut mandur pershij pomichnik zabezpechuye zv yazok iz gromadoyu malar sekretar i naglyadach za zemlyami gromadi lebe opikuyetsya religijnim zhittyam gromadi ta pravovimi pitannyami ta dekilka inshih osib Silskij golova takozh maye radnikiv loka karang ce litni lyudi sho predstavlyayut kozhnu rodinnu grupu sho prozhivaye v seli Pohodzhennya viznachayetsya za batkivskoyu liniyeyu Shlyubna sistema sumbavanciv spryamovana na uniknennya ambilinijnoyi rozshirenoyi sim yi Isnuye kategoriya blizkih rodichiv mindoan yaki ne mozhut mizh soboyu odruzhuvatis Shlyub monogamnij bagatozhenstvo dozvolene ale traplyayetsya ridko cherez velikij vikup yakij potribno splatiti za druzhinu Zberigayutsya elementi tradicijnogo vesilnogo obryadu z benketom spilnim kupannyam molodih Prozhivannya v shlyubi ye patrilokalnim Poshirena tradiciya teknonimiyi koli v zvertanni do lyudini vikoristovuyetsya im ya yiyi starshoyi ditini V sumbavanskomu suspilstvi isnuyut instituti vzayemnoyi spivpraci ta dopomogi Selyani praktikuyut kolektivni polovi roboti basiru sho prohodyat po cherzi na dilyankah miscevih zhiteliv Dopomoga saleng tulong nadayetsya v obmin na yizhu yaka bude vidshkodovana inshim razom napriklad do vesillya tosho Takozh zaproshuyut robitnikiv shob napriklad rubati dereva abo zbirati ris v obmin na zrubanu derevinu abo chastinu vrozhayu taka spivpracya nazivayetsya nulong U minulomu sumbavanci mali vlasnu sistemu socialnoyi stratifikaciyi Suspilstvo podilyalosya na tri znachnoyu miroyu endogamni verstvi shlyahta datu abo dea vilni lyudi sanak ta nevilniki ulin Pislya oficijnogo zakinchennya pravlinnya sultana 1959 roku prestizh shlyahetnoyi krovi zgas i mezhi mizh verstvami pochali rozchinyatisya Teper vazhlivishimi za pohodzhennya stali statki lyudini ta yiyi posada Narodne mistectvoSumbavanska forma tradicijnoyi usnoyi narodnoyi tvorchosti vidoma pid nazvoyu lavas Ce mistectvo poyednuye kulturnu socialnu ta individualnu tvorchist jogo mozhna vikonuvati v riznij sposib Stari pisni vikonuyut pid udari bubna sakecho yihnij zmist prisvyachenij kohannyu zhittyevim poradam religiyi geroyizmu tosho Starovinnu pisnyu saketa zazvichaj spivaye htos iz cholovikiv pid chas vikonannya spilnoyi roboti Pisni bagandang choloviki ta zhinki vikonuyut razom u pevnomu ritmi pid zvuki flejti Pisni langko ce svoyeridnij dialog mizh cholovikom ta zhinkoyu yaki improvizuyut zadayuchi odin odnomu j dayuchi na nih vidpovidi Vesilni pisni balavas vikonuyutsya grupoyu chi individualno Koliskovi nazivayutsya menambangkan PrimitkiLeo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 7 Table 1 2 1 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Indonesia 2000 angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 23 Table 1 2 20 Ethnic Groups of Indonesian Citizens West Nusa Tenggara 2000 angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version Sumbawa A language of Indonesia arhiv originalu angl DzherelaA A Bernova Sumbavcy 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 499 500 ISBN 5 85270 155 6 ros Zulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 pp 305 307 Sumbawa Semawa M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 796 799 Sumbawa indonez Sumbawa in Indonesia 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Joshua Project angl