У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Занзібар Занзіба р суах Jamhuri ya Watu wa Zanzibar дослівно Народн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Занзібар.

Занзіба́р (суах. Jamhuri ya Watu wa Zanzibar — дослівно: Народна Республіка Занзібар) — напівавтономія у складі Об'єднаної Республіки Танзанія, створеної шляхом об'єднання колишніх колоній «Танганьїка» і «Занзібар». Включає два основні острови — Унгуджа та Пемба.

Занзібар

суах. Jamhuri ya Watu wa Zanzibar
араб. زنجبار‎

Прапор Занзібару

Столиця

Занзібар

Країна

Танзанія

Підрозділи

5 областей і столиця

Офіційна мова

англійська і суахілі

Населення

- повне

1096381(2009)

Етнікон

англ. Zanzibari і есп. Zanzibarano

Площа

- повна

2654 км²

Часовий пояс

UTC +3

Дата заснування

26 квітня 1964

Президент

Занзібар

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Занзібар

Адміністративний центр — місто Занзібар (257 тисяч жителів (2003)).

Історія

У Середньовіччі на Занзібарі була поширена торгівля невільниками зі Східної Африки. З часом работоргівля зосередилася у руках арабських торговців з Оману, що склали ядро місцевої аристократії. У XVI столітті Занзібар разом із Момбасою входить до складу колоніальних володінь Португалії. У середині XVII століття оманські араби оговталися від удару, завданого появою європейських колонізаторів, і стали витісняти їх із західної частини Індійського океану. На Занзібарі влада султану довгий час залишалася номінальною.

До 1853 року наймогутніший з оманських султанів Саїд ібн Султан встановив контроль над значними ділянками африканського узбережжя і переніс свою столицю з Маскату на Занзібар. Острів переживав новий підйом, пов'язаний зі збільшеним попитом на слонову кістку і рабів — товари, які поставлялися на місцеві ринки з Африки. При султані на Занзібарі велося широке будівництво; архітектурні пам'ятники острова внесені ЮНЕСКО до Списку всесвітньої спадщини.

У 1861 році Занзібарський султанат відокремився від оманського, а у 1890 році він став британським протекторатом.

10 грудня 1963 року британський уряд передав Занзібар арабському султанові і Занзібар було проголошено незалежною державою. Після відходу британців на острові 12 січня 1964 року : чорне населення не захотіло бути під владою арабів і скинуло їх. супроводжувалася масовими вбивствами арабів, індійців і європейців. Відзначалися випадки канібалізму. Біле населення, що лишилися в живих змушене було рятуватися втечею.

Статус

26 квітня 1964 року влада Занзібару і Танганьїки підписали угоду про створення єдиної держави — Об'єднаної Республіки Танганьїки і Занзібару. 29 жовтня 1964 року назва офіційно скоротили до «Об'єднана Республіка Танзанія».

Глава Занзібару — Ахмад Абейд Карум — отримав статус президента Занзібару, будучи одночасно віце-президентом Танзанії. У його веденні залишалися внутрішні справи архіпелагу, у той час як зовнішня політика перейшла у відання Танзанії.

З 2005 року Занзібар має власний прапор і парламент. Зберігся і статус президента Занзібару.

Президент Занзібару є головою ^[en], який є напівавтономним урядом у Танзанії. Президент Занзібару є також головою Революційної ради, члени якого призначаються президентом, і деякі з яких повинні бути обрані з Палати представників Занзібару. Президент обирається на 5 років і може бути переобраний тільки один раз.

^[en] є законодавчим органом напівавтономних островів Занзібар. Утворена після виборів, що відбулися 30 жовтня 2005 року, і має у цілому 81 член, з яких 50 обираються прямим голосуванням в одномандатних округах з використанням простої більшості, 10 додаткових членів призначаються Президентом Занзібару, 5 місць зарезервовані для призначених урядом регіональних (обласних) уповноважених, 15 місць зарезервовано для жінок і заповнюються на партійній основі та 1 місце зарезервовано для Генерального прокурора Занзібару.

^[en] поряд з Палатою представників складають напівавтономний ^[en]. Головна роль Ради полягає у наданні консультативної допомоги Президенту Занзібару, який є і головою уряду.

Революційна Рада складається з таких членів:

Президент Занзібару, який є головою Ради
Головний міністр революційного уряду Занзібару
Всі Міністри Революційного уряду Занзібару
Інші члени, що призначаються президентом Занзібару

Мови

Суахілі

Жителі Занзібара говорять в основному на суахілі (кісуахілі) — найбільшій мові групи банту і державній мові Танзанії. Примітно, що саме кіунгуджа (kiunguja), варіант суахілі, на якому говорять на Занзібарі, є літературною нормою не тільки для жителів Танзанії, але і для всіх суахілімовних країн. Хоча низка джерел стверджує, що занзібарці також вільно розмовляють рядом інших мов, включно з арабською, французькою та італійською, сьогодні це не зовсім так.

Арабська

На сьогоднішній день на Занзібарі вживають три різновиди арабської мови: літературна арабська, оманська арабська та (пов'язаний з регіоном Хадрамаут у Південному Йемені). Незважаючи на відносну близькість оманського та хадрамійського арабського, носії цих діалектів не створили жодного уніфікованого варіанту, який би поєднував характерні риси обох. У той час як хадрамійський варіант майже зник (на ньому говорять не більше двох десятків людей), арабська Амана вважається більш уживаною, хоча і на ній говорить дуже обмежена кількість людей. Поряд з цим, літературна арабська зберігає за собою престижну, статусну роль. В цілому ж, арабська мова яка протягом століть грав роль однієї з ключових мов на Занзібарі, тепер практично повністю витіснена суахілі, основне щоденне спілкування відбувається саме на ньому.

Адміністративний поділ

Регіони Танзанії, включаючи і 5 регіонів Занзібару

Занзібар у складі Об'єднаної Республіки Танзанія є напівавтономію, що включає п'ять регіонів Танзанії:

№	Регіон (мкоа)	Суахілі	Адм. центр	Площа, км²	Населення, чол. (2012)	Щільність, чол./км²
1	Пемба Північна	Kaskazini Pemba	Вете	574	211 732	368,87
2	Пемба Південна	Kusini Pemba	Мкоані	332	195 116	587,70
3	Занзібар Північний	Kaskazini Unguja	Мкокотоні	470	187 455	398,84
4	Занзібар Південний	Kusini Unguja	Коані	854	115 588	135,35
5	Занзібар Західний	Mjini Magharibi	Занзібар	230	593 678	2581,21
	Занзібар	Zanzibar	Занзібар	2460	1 303 569	529,91

У свою чергу, кожен регіон має по 2 округи. Тобто, всього 10 округів:

Касказіні «А» або Північний «А» (Kaskazini «A») — північ Північного Занзібару (102 279 осіб, 2009),
Касказіні «Б» або Північний «Б» (Kaskazini «B») — південь Північного Занзібару (69 243 осіб, 2009),
Каті (Kati) або Центральний Занзібар (72 628 осіб, 2009),
Кусіні (Kusini) або Південний Занзібар (37 555 осіб, 2009),
Магарібі (Magharibi) або Західний Занзібар (205 748 осіб, 2009),
Мжіні (Mjini) або Занзібар-місто (129 097 осіб, 2009),
Мічевені (Micheweni) — північ Пемби Північної (110 729 осіб, 2009),
Вете (Wete) — південь Пемби Північної (133 030 осіб, 2009),
Чаке-Чаке (Chake Chake) — північ Пемби Південної (115 231 осіб, 2009),
Мкоані (Mkoani) — південь Пемби Південної (120 841 осіб, 2009).

Галерея

Набережна міста Занзібар з палацом султана
Арабський форт у Занзібарі

Примітки

20Stat% 20Abstract.pdf Zanzibar Statistical Abstract 2009^{[недоступне посилання з липня 2019]}(англ.)
.org/69YeIS4o8 Zanzibar:Constitution. ^[en]. Архів htm #fn4 оригіналу за 31 липня 2012.
Zanzibar:Electoral system. ^[en]. Архів оригіналу за 31 липня 2012.
Zanzibar House of Representatives website [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
The Constitution of The United Republic of Tanzania (PDF). ^[en], University of Pretoria. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2012.

Посилання

Фоторепортаж і нарис «Занзібар» [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[www.ocgs.go.tz-1] 20Stat% 20Abstract.pdf Zanzibar Statistical Abstract 2009^{[недоступне посилання з липня 2019]}(англ.)

[2] .org/69YeIS4o8 Zanzibar:Constitution. ^[en]. Архів htm #fn4 оригіналу за 31 липня 2012.

[3] Zanzibar:Electoral system. ^[en]. Архів оригіналу за 31 липня 2012.

[4] Zanzibar House of Representatives website [ 6 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

[TanzConst-5] The Constitution of The United Republic of Tanzania (PDF). ^[en], University of Pretoria. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2012.