Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зангезурський повіт адміністративна одиниця в складі Елізаветпольської губернії Центр селище Горіс Зангезурський повітАд

Зангезурський повіт

Зангезурський повіт

Зангезурський повіт - адміністративна одиниця в складі Елізаветпольської губернії. Центр - селище Горіс.

image
Зангезурський повіт

Адміністративний поділ

Поверхня Зангезурського повіту була в основному гористою з скелястими хребтами і гірськими ланцюгами з безліччю малодоступних ущелин і улоговин. Гори належать до південно-східного закінчення нагір'я Малого Кавказу. Найвища точка - гора Капуджі, яка сягала до 12855 фт.. Весь повіт нахилений на південь, до Араксу, куди прямували і зрошуючі повіт річки. Повіт належить до басейну Араксу і зрошувався кількома невеликими річками та струмками, такими як Бергушет, Чаундур-чай, Басут-чай, Мегрі-чай, Базар-чай, що беруть початок в горах і впадають зліва в Аракс.

В даний час значна частина території Зангезурського повіту (4505 км²) займає в основному територію сучасної Сюнікської області Вірменії. Інша частина - Лачинський, Зангеланський і Кубатлінський райони - де-юре входить до складу Азербайджанської Республіки, але контролюються невизнаною Нагірно-Карабахською Республікою, як одна адміністративна одиниця - Кашатазький район.

Історія

image
Татевський монастир . Собор святих апостолів Павла і Петра, побудований в 885 - 906 рр.

Територія в II-I століттях до н. е. частина Великої Вірменії династії Арташесідов, I-IV ст. династії Аршакідів, V-VII ст. частина марзпанської Вірменії, IX-XI ст. частина Вірменського царства Багратидів, a до кінця XII століття Сюнікське царства, в XIII-му початку XV століття тут правлять вірменські роди Орбелян і Хахбакян.

Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона повідомляє наступне про Зангезурський повіт:

З. п. у період панування вірмен становив частину провінції Сюнік (у персів - Сісакан), яким майже самостійно правили можновладні князі, які зберегли свою незалежність майже до кінця XII ст.. У XVIII ст. З. п. входив до складу Карабахського ханства.

У XVIII столітті поряд з Нагорним Карабахом один з центрів вірменської національно-визвольної боротьби возглавлявщім Давид Беком . У 1813 році Карабах був зайнятий російськими військами, і по Туркманчайського договором 1828 року кордоном між Росією і Персією стала річка Аракс. У п'ятдесятих роках ці території входили до складу Шемахінской і Ериванська губерній, в 60-х - Бакинської і Ериванська а з утворенням 25 лютого 1868 року Елізаветпольской губернії з частини Шушінского повіту Бакинської губернії і Ордубатского повіту Ериванська губернії був утворений Зангезурський повіт .

У XVIII столітті Нагорний Карабах один із центрів вірменської національно-визвольної боротьби очолюваний Давід Беком. У 1813 році Карабах був зайнятий російськими військами, і за Туркманчайським договором 1828 року кордоном між Росією і Персією стала річка Аракс. У 1850-х роках ці території входили до складу Шемахінської і Еріванської губерній, в 60-х - Бакинської і Еріванської, а з утворенням 25 лютого 1868 року Елізаветпольської губернії з частини Шушінського повіту Бакинської губернії і Ордубатського повіту Еріванської губернії був утворений Зангезурський повіт.

Населення

В сімейних списках 1886 року в Зангезурському повіті налічувалося 123 997 чол. (68 560 чоловіків і 55 137 жінок). За переписом 1897 року в повіті налічувалося 142 064 чол. (77 074 чоловіків і 64 990 жінок).

За даними перепису 1897 року в Зангезурському повіті, який охоплював територію сучасної Сюнікської області Вірменії і території сучасних Лачинського, Зангеланського і Кубатлінського районів Азербайджану, своєю рідною мовою вказали татарський (азербайджанський) - 71 206 чол., вірменський - 63 622 чол.

Населення повіту, яке складалося з вірмен, азербайджанців і курдів, в більшій частині було осіле, в меншій - напівкочівне (частина азербайджанців і курди), займалося землеробством, садівництвом, шовководством, скотарством, розробкою мідних руд і різними промислами.

Зангезурський повіт налічував 5 мідних рудників - Катарський Мелік-Азарьянца, Катарський Мелік-Каракозова, Катарський Кондурових, Дашкесанський Сименсов, Аткізський Аматуні.

Мідь із заводів Зангезурського повіту вивозилася на в'юках до міста Шуші, а звідти в фургонах до залізничної станції Євлах.

Населення створює 75 сільських громад з 326 селищ. Сіяли в основному пшеницю, ячмінь, просо, рис, бавовну, невелику кількість картоплі і т. п.

У 1891 році в повіті було одна православна церква, одна розкольницька, 9 вірмено-григоріанських монастирів, 97 вірмено-григоріанських церков, 9 сунітських і 24 шиїтських мечеті.

Демографія в 1890-х роках була така:

число шлюбів народжених



</br> всього



</br> чоловіків 		народжених



</br> всього



</br> жінок 		У тому числі народжених



</br> незаконнорожд.



</br> чоловіків 		У тому числі народжених



</br> незаконнорожд.



</br> жінок 		число померлих



</br> чоловіків 		число померлих



</br> жінок 		Прибуло або вибуло



</br> чоловіків 		Прибуло або вибуло



</br> жінок 		Прибуло або вибуло



</br> обох статей
1894 926 1651 1211 2 1 809 542 842 669 1511
1895 927 2013 1472 - - 887 648 1126 824 1950
1896 750 1937 1299 - - 862 656 1075 643 2348
1897 784 1931 1448 2 - 926 711 1005 737 1742
1898 736 1649 1198 - 1 1088 803 561 395 956
Разом за 5 років 4124 9181 6628 4 2 4572 3360 4609 3268 7877
Середнє на рік 825 1836 1326 1 - 914 672 922 654 1575
Середнє на рік на 1000 ж. 5,8 12,9 9,3 - - 6,4 4,7 6,5 4,6 11,1

Див. також

У 1913 році в повіт входило 75 сільських правлінь:

  • Алідарінське - с. Алідара,
  • Алі-Кулі-Кендське - с. Алі-Кулі-Кендо,
  • Алі-Кулі-Ушагінське - с. Кнабл-Мусканлу,
  • Алілінське - с. Аліл,
  • Ангелаутське - с. Ангелаут,
  • Анцеванікське - с. Анцеванік,
  • Астазурське - с. Астазур,
  • Ахлатіанське - с. Ахлатіан,
  • Бабалінське - с. Хідірли,
  • Базарчайське - с. Базар-Чай,
  • Бартазське - с. Бартаз,
  • Баяндурське - с. Баяндур,
  • Вагудінське - с. Вагуди,
  • Варшаназурське - с. Варшаназур,
  • Галське - с. Гал,
  • Гарарське - с. Гарар,
  • Гедакларське - с. Гедаклар,
  • Герензурське - с. Герензур,
  • Герусінське - с. Горіс ,
  • Гюдгумське - с. Гюдгум,
  • Гягялінське - с. Шаперлу,
  • Дарабазське - с. Дарабаз,
  • Дарзілінське - с. Дарзіли,
  • Джагазурське - с. Джагазур,
  • Джагангірбеклінське - с. Джагангірбеклу,
  • Джеджімлінське - с. Джеджімлу,
  • Донзарлінське - с. Донзарлу,
  • Дигське - с. Диг ,
  • Зангеланське - с. Удьгюм,
  • Іскандер-Беклінське - с. Іскандер-Бекліа,
  • Кавартське - с. Каварта,
  • Казі-Курдалінське - с. Казі-Курдалу,
  • Каладарасінське - с. Кала-дарас,
  • Кара-Кішлагське - с. Кара-Кішлаг,
  • Керджаланлінське - с. Керджаланлу,
  • Кіратагське - с. Гігілу,
  • Легвазське - с. Легваз,
  • Малібеклінське - с. Малібекли,
  • Мамедлінське - с. Мамедлі,
  • Мигринське - с. Мігро ,
  • Моллаларське - с. Моллалар,
  • Моллінське - с. Моллі,
  • Мусульманларське - с. Мусульманлар,
  • Нювадінське - с. Нювади,
  • Ордаклінське - с. Богарлу 2-е,
  • Охтарське - с. Норашенік,
  • Охчінське - с. Фурхут,
  • Пірнаутське - с. Пірнаут,
  • Пірчеванське - с. Пірчеван,
  • Пічаніське - с. Пічаніс,
  • Рабандське - с. Рабанд,
  • Сараллінське - с. Сараллу,
  • Сари-Ятагське - с. Сари-Ятаг,
  • Сафіанське - с. Мелік-Пояси,
  • Сендларське - с. Піріджан,
  • Сісіанське - с. Сісіан ,
  • Софулінське - с. Софулі,
  • Татевське - с. Татев,
  • Тіріське - с. Мінджеван,
  • Уджаніське - с. Уджаніс,
  • Узське - с. Уз,
  • Халаджське - с. Халаджі,
  • Ханазакське - с. Ханазак,
  • Хандакське - с. Хандак,
  • Ханзіракське - с. Ханзірак,
  • Ходжаганське - с. Ходжаган 1-й,
  • Хотське - с. хот,
  • Шалатське - с. Шалата,
  • Шальвінське - с. Дашті,
  • Шахсуварлінське - с. Шахсуварлу,
  • Шекинське - с. Шеки,
  • Шінгерське - с. Шінгер,
  • Шіхавінське - с. Шіхава-Гамзалу,
  • Шіхаузське - с. Шіхауз,
  • Шіхлярське - с. Шіхляр.

Примітки

  1. ,. Зангезурский уезд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Азербайджанцы в те годы именовались татарами, или адербейджанскими татарами, азербайджанский язык — татарским
  3. . Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 23 травня 2020.
  4. под ред. Е. Кондратенко. III Отдел статистических сведений, Горные заводы и промысла на Кавказе // Кавказский календарь на 1901 г. — Тифлис : Типография М.Шарадзе и Ко, 1900. — С. 77.[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
  5. под ред. Е. Кондратенко. III Отдел статистических сведений, Горные заводы и промысла на Кавказе // Кавказский календарь на 1901 г. — Тифлис : Типография М.Шарадзе и Ко, 1900. — С. 81.[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
  6. под ред. Е. Кондратенко. III Отдел статистических сведений, Естественный прирост населения за 5 лет - 1894-1898 // Кавказский календарь на 1901 г. — Тифлис : Типография М.Шарадзе и Ко, 1900. — С. 64.[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
  7. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zangezurskij povit administrativna odinicya v skladi Elizavetpolskoyi guberniyi Centr selishe Goris Zangezurskij povitAdministrativnij podilPoverhnya Zangezurskogo povitu bula v osnovnomu goristoyu z skelyastimi hrebtami i girskimi lancyugami z bezlichchyu malodostupnih ushelin i ulogovin Gori nalezhat do pivdenno shidnogo zakinchennya nagir ya Malogo Kavkazu Najvisha tochka gora Kapudzhi yaka syagala do 12855 ft Ves povit nahilenij na pivden do Araksu kudi pryamuvali i zroshuyuchi povit richki Povit nalezhit do basejnu Araksu i zroshuvavsya kilkoma nevelikimi richkami ta strumkami takimi yak Bergushet Chaundur chaj Basut chaj Megri chaj Bazar chaj sho berut pochatok v gorah i vpadayut zliva v Araks V danij chas znachna chastina teritoriyi Zangezurskogo povitu 4505 km zajmaye v osnovnomu teritoriyu suchasnoyi Syunikskoyi oblasti Virmeniyi Insha chastina Lachinskij Zangelanskij i Kubatlinskij rajoni de yure vhodit do skladu Azerbajdzhanskoyi Respubliki ale kontrolyuyutsya neviznanoyu Nagirno Karabahskoyu Respublikoyu yak odna administrativna odinicya Kashatazkij rajon IstoriyaTatevskij monastir Sobor svyatih apostoliv Pavla i Petra pobudovanij v 885 906 rr Teritoriya v II I stolittyah do n e chastina Velikoyi Virmeniyi dinastiyi Artashesidov I IV st dinastiyi Arshakidiv V VII st chastina marzpanskoyi Virmeniyi IX XI st chastina Virmenskogo carstva Bagratidiv a do kincya XII stolittya Syunikske carstva v XIII mu pochatku XV stolittya tut pravlyat virmenski rodi Orbelyan i Hahbakyan Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona povidomlyaye nastupne pro Zangezurskij povit Z p u period panuvannya virmen stanoviv chastinu provinciyi Syunik u persiv Sisakan yakim majzhe samostijno pravili mozhnovladni knyazi yaki zberegli svoyu nezalezhnist majzhe do kincya XII st U XVIII st Z p vhodiv do skladu Karabahskogo hanstva U XVIII stolitti poryad z Nagornim Karabahom odin z centriv virmenskoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi vozglavlyavshim David Bekom U 1813 roci Karabah buv zajnyatij rosijskimi vijskami i po Turkmanchajskogo dogovorom 1828 roku kordonom mizh Rosiyeyu i Persiyeyu stala richka Araks U p yatdesyatih rokah ci teritoriyi vhodili do skladu Shemahinskoj i Erivanska gubernij v 60 h Bakinskoyi i Erivanska a z utvorennyam 25 lyutogo 1868 roku Elizavetpolskoj guberniyi z chastini Shushinskogo povitu Bakinskoyi guberniyi i Ordubatskogo povitu Erivanska guberniyi buv utvorenij Zangezurskij povit U XVIII stolitti Nagornij Karabah odin iz centriv virmenskoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi ocholyuvanij David Bekom U 1813 roci Karabah buv zajnyatij rosijskimi vijskami i za Turkmanchajskim dogovorom 1828 roku kordonom mizh Rosiyeyu i Persiyeyu stala richka Araks U 1850 h rokah ci teritoriyi vhodili do skladu Shemahinskoyi i Erivanskoyi gubernij v 60 h Bakinskoyi i Erivanskoyi a z utvorennyam 25 lyutogo 1868 roku Elizavetpolskoyi guberniyi z chastini Shushinskogo povitu Bakinskoyi guberniyi i Ordubatskogo povitu Erivanskoyi guberniyi buv utvorenij Zangezurskij povit NaselennyaV simejnih spiskah 1886 roku v Zangezurskomu poviti nalichuvalosya 123 997 chol 68 560 cholovikiv i 55 137 zhinok Za perepisom 1897 roku v poviti nalichuvalosya 142 064 chol 77 074 cholovikiv i 64 990 zhinok Za danimi perepisu 1897 roku v Zangezurskomu poviti yakij ohoplyuvav teritoriyu suchasnoyi Syunikskoyi oblasti Virmeniyi i teritoriyi suchasnih Lachinskogo Zangelanskogo i Kubatlinskogo rajoniv Azerbajdzhanu svoyeyu ridnoyu movoyu vkazali tatarskij azerbajdzhanskij 71 206 chol virmenskij 63 622 chol Naselennya povitu yake skladalosya z virmen azerbajdzhanciv i kurdiv v bilshij chastini bulo osile v menshij napivkochivne chastina azerbajdzhanciv i kurdi zajmalosya zemlerobstvom sadivnictvom shovkovodstvom skotarstvom rozrobkoyu midnih rud i riznimi promislami Zangezurskij povit nalichuvav 5 midnih rudnikiv Katarskij Melik Azaryanca Katarskij Melik Karakozova Katarskij Kondurovih Dashkesanskij Simensov Atkizskij Amatuni Mid iz zavodiv Zangezurskogo povitu vivozilasya na v yukah do mista Shushi a zvidti v furgonah do zaliznichnoyi stanciyi Yevlah Naselennya stvoryuye 75 silskih gromad z 326 selish Siyali v osnovnomu pshenicyu yachmin proso ris bavovnu neveliku kilkist kartopli i t p U 1891 roci v poviti bulo odna pravoslavna cerkva odna rozkolnicka 9 virmeno grigorianskih monastiriv 97 virmeno grigorianskih cerkov 9 sunitskih i 24 shiyitskih mecheti Demografiya v 1890 h rokah bula taka chislo shlyubiv narodzhenih lt br gt vsogo lt br gt cholovikiv narodzhenih lt br gt vsogo lt br gt zhinok U tomu chisli narodzhenih lt br gt nezakonnorozhd lt br gt cholovikiv U tomu chisli narodzhenih lt br gt nezakonnorozhd lt br gt zhinok chislo pomerlih lt br gt cholovikiv chislo pomerlih lt br gt zhinok Pribulo abo vibulo lt br gt cholovikiv Pribulo abo vibulo lt br gt zhinok Pribulo abo vibulo lt br gt oboh statej 1894 926 1651 1211 2 1 809 542 842 669 1511 1895 927 2013 1472 887 648 1126 824 1950 1896 750 1937 1299 862 656 1075 643 2348 1897 784 1931 1448 2 926 711 1005 737 1742 1898 736 1649 1198 1 1088 803 561 395 956 Razom za 5 rokiv 4124 9181 6628 4 2 4572 3360 4609 3268 7877 Serednye na rik 825 1836 1326 1 914 672 922 654 1575 Serednye na rik na 1000 zh 5 8 12 9 9 3 6 4 4 7 6 5 4 6 11 1Div takozhU 1913 roci v povit vhodilo 75 silskih pravlin Alidarinske s Alidara Ali Kuli Kendske s Ali Kuli Kendo Ali Kuli Ushaginske s Knabl Muskanlu Alilinske s Alil Angelautske s Angelaut Ancevanikske s Ancevanik Astazurske s Astazur Ahlatianske s Ahlatian Babalinske s Hidirli Bazarchajske s Bazar Chaj Bartazske s Bartaz Bayandurske s Bayandur Vagudinske s Vagudi Varshanazurske s Varshanazur Galske s Gal Gararske s Garar Gedaklarske s Gedaklar Gerenzurske s Gerenzur Gerusinske s Goris Gyudgumske s Gyudgum Gyagyalinske s Shaperlu Darabazske s Darabaz Darzilinske s Darzili Dzhagazurske s Dzhagazur Dzhagangirbeklinske s Dzhagangirbeklu Dzhedzhimlinske s Dzhedzhimlu Donzarlinske s Donzarlu Digske s Dig Zangelanske s Udgyum Iskander Beklinske s Iskander Beklia Kavartske s Kavarta Kazi Kurdalinske s Kazi Kurdalu Kaladarasinske s Kala daras Kara Kishlagske s Kara Kishlag Kerdzhalanlinske s Kerdzhalanlu Kiratagske s Gigilu Legvazske s Legvaz Malibeklinske s Malibekli Mamedlinske s Mamedli Migrinske s Migro Mollalarske s Mollalar Mollinske s Molli Musulmanlarske s Musulmanlar Nyuvadinske s Nyuvadi Ordaklinske s Bogarlu 2 e Ohtarske s Norashenik Ohchinske s Furhut Pirnautske s Pirnaut Pirchevanske s Pirchevan Pichaniske s Pichanis Rabandske s Raband Sarallinske s Sarallu Sari Yatagske s Sari Yatag Safianske s Melik Poyasi Sendlarske s Piridzhan Sisianske s Sisian Sofulinske s Sofuli Tatevske s Tatev Tiriske s Mindzhevan Udzhaniske s Udzhanis Uzske s Uz Haladzhske s Haladzhi Hanazakske s Hanazak Handakske s Handak Hanzirakske s Hanzirak Hodzhaganske s Hodzhagan 1 j Hotske s hot Shalatske s Shalata Shalvinske s Dashti Shahsuvarlinske s Shahsuvarlu Shekinske s Sheki Shingerske s Shinger Shihavinske s Shihava Gamzalu Shihauzske s Shihauz Shihlyarske s Shihlyar ZangezurPrimitki Zangezurskij uezd Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Azerbajdzhancy v te gody imenovalis tatarami ili aderbejdzhanskimi tatarami azerbajdzhanskij yazyk tatarskim Arhiv originalu za 19 bereznya 2011 Procitovano 23 travnya 2020 pod red E Kondratenko III Otdel statisticheskih svedenij Gornye zavody i promysla na Kavkaze Kavkazskij kalendar na 1901 g Tiflis Tipografiya M Sharadze i Ko 1900 S 77 nedostupne posilannya z Sentyabr 2018 pod red E Kondratenko III Otdel statisticheskih svedenij Gornye zavody i promysla na Kavkaze Kavkazskij kalendar na 1901 g Tiflis Tipografiya M Sharadze i Ko 1900 S 81 nedostupne posilannya z Sentyabr 2018 pod red E Kondratenko III Otdel statisticheskih svedenij Estestvennyj prirost naseleniya za 5 let 1894 1898 Kavkazskij kalendar na 1901 g Tiflis Tipografiya M Sharadze i Ko 1900 S 64 nedostupne posilannya z Sentyabr 2018 Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 Posilannya Zangezurskij uezd Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ