Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середньоазійська залізниця (Закаспійська залізниця) - залізниця, що прямує Великим Шовковим шляхом у західній частині Центральної Азії. Була побудована Російською імперією в ході її експансії в Центральній Азії в 19 столітті. У радянський період штаб-квартира залізниці була в Ташкенті.
| Середньоазійська залізниця | |
 | |
| Країна |  Узбекистан і  Туркменістан |
|---|---|
| Ширина колії | російська колія |
| Початкова чи кінцева точка | Туркменбаші (станція) і d |
| З'єднується з | Ташкентська залізниця |
 | |
 Середньоазійська залізниця у Вікісховищі | |
Історія
Будівництво розпочали 1879 вузькоколійною залізницею на під час російського завоювання Закаспійської області на чолі з генералом Михайлом Скобелевим. Невдовзі її замінили на російську колію, і будівництво до Ашхабада та Мерва завершили під проводом генерала (1886).
Спочатку лінія починалася з Узун-Ада на Каспійському морі, але вокзал пізніше перенесли північніше - до Красноводська.
Залізниця досягла Самарканда через Бухару у 1888, відтак будівництво призупинили на 10 років, після чого продовжили до Ташкента й Андижана (1898).
Постійний міст через Амудар'ю побудували 1901 року, але дерев'яним конструкціям шкодили часті повені.
1905 - відкрили залізничну поромну переправу через Каспійське море з Красноводська до Баку.
1906 - завершили будівництво Ташкентської залізниці, яка з'єднала Закаспійську військову залізницю з мережею інших російських залізниць.
Маршрут
Залізниця починається в Красноводську і прямує на південний схід вздовж краю Каракумів. Деякий час вона йде паралельно Каракумському каналу. Проминає Ашхабад і продовжується на південний схід, обминає передгір'я Копетдагу і проходить через Теджен. У Теджені починається гілка до іранського кордону (на Серахс, а звідти - на Мешхед, Іран). З Теджену Закаспійська залізниця прямує на північний схід через Мари, де гілка побудована в 1890 рушить до афганського кордону (в Кушку), а головна лінія веде до Туркменабату (Чарджоу). Звідти йде гілка (побудована в радянські часи) в північно-західному напрямку - на Ургенч і далі на Казахстан та Росію.
Тим часом головна лінія прямує через Бухару (звідки гілка, побудована 1910, веде до Термезу та Душанбе) на Самарканд. Від міста Сирдар'я, де гілка перетинає річку Сир-Дар'ю, прямує на схід до Ферганської долини. Звідти залізниця продовжується на Ташкент. Далі лінія прямує на північний захід через Казахстан, а залізниця, яка прямує на Арись, утворює Турксиб (лінію до Новосибірська).
Посилання
- G. N. Curzon. Russia in Central Asia. - London, 1889
- Михаил Анненков. Ахал-Текинский оазис и пути к Индии. - Санкт-Петербург, 1881
- George Dobson. Russia's Railway Advance Into Central Asia. - W. H. Allen & Co, 1890.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednoazijska zaliznicya Zakaspijska zaliznicya zaliznicya sho pryamuye Velikim Shovkovim shlyahom u zahidnij chastini Centralnoyi Aziyi Bula pobudovana Rosijskoyu imperiyeyu v hodi yiyi ekspansiyi v Centralnij Aziyi v 19 stolitti U radyanskij period shtab kvartira zaliznici bula v Tashkenti Serednoazijska zaliznicya Krayina Uzbekistan i Turkmenistan Shirina koliyirosijska koliya Pochatkova chi kinceva tochkaTurkmenbashi stanciya i d Z yednuyetsya zTashkentska zaliznicya Serednoazijska zaliznicya u VikishovishiIstoriyaBudivnictvo rozpochali 1879 vuzkokolijnoyu zalizniceyu na pid chas rosijskogo zavoyuvannya Zakaspijskoyi oblasti na choli z generalom Mihajlom Skobelevim Nevdovzi yiyi zaminili na rosijsku koliyu i budivnictvo do Ashhabada ta Merva zavershili pid provodom generala 1886 Spochatku liniya pochinalasya z Uzun Ada na Kaspijskomu mori ale vokzal piznishe perenesli pivnichnishe do Krasnovodska Zaliznicya dosyagla Samarkanda cherez Buharu u 1888 vidtak budivnictvo prizupinili na 10 rokiv pislya chogo prodovzhili do Tashkenta j Andizhana 1898 Postijnij mist cherez Amudar yu pobuduvali 1901 roku ale derev yanim konstrukciyam shkodili chasti poveni 1905 vidkrili zaliznichnu poromnu perepravu cherez Kaspijske more z Krasnovodska do Baku 1906 zavershili budivnictvo Tashkentskoyi zaliznici yaka z yednala Zakaspijsku vijskovu zaliznicyu z merezheyu inshih rosijskih zaliznic MarshrutZaliznicya pochinayetsya v Krasnovodsku i pryamuye na pivdennij shid vzdovzh krayu Karakumiv Deyakij chas vona jde paralelno Karakumskomu kanalu Prominaye Ashhabad i prodovzhuyetsya na pivdennij shid obminaye peredgir ya Kopetdagu i prohodit cherez Tedzhen U Tedzheni pochinayetsya gilka do iranskogo kordonu na Serahs a zvidti na Meshhed Iran Z Tedzhenu Zakaspijska zaliznicya pryamuye na pivnichnij shid cherez Mari de gilka pobudovana v 1890 rushit do afganskogo kordonu v Kushku a golovna liniya vede do Turkmenabatu Chardzhou Zvidti jde gilka pobudovana v radyanski chasi v pivnichno zahidnomu napryamku na Urgench i dali na Kazahstan ta Rosiyu Tim chasom golovna liniya pryamuye cherez Buharu zvidki gilka pobudovana 1910 vede do Termezu ta Dushanbe na Samarkand Vid mista Sirdar ya de gilka peretinaye richku Sir Dar yu pryamuye na shid do Ferganskoyi dolini Zvidti zaliznicya prodovzhuyetsya na Tashkent Dali liniya pryamuye na pivnichnij zahid cherez Kazahstan a zaliznicya yaka pryamuye na Aris utvoryuye Turksib liniyu do Novosibirska PosilannyaG N Curzon Russia in Central Asia London 1889 Mihail Annenkov Ahal Tekinskij oazis i puti k Indii Sankt Peterburg 1881 George Dobson Russia s Railway Advance Into Central Asia W H Allen amp Co 1890