Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зазе́млення блискавкоза́хисту — з'єднання із землею блискавкоприймачів або грозозахистного тросу напряму або крізь розрядник заради відведення від них електричних струмів блискавки у землю, у засобах блискавкозахисту.
Втілюється у вигляді заземлювача — провідної частини або сукупності з'єднаних між собою провідних частин, що перебувають в електричному з'єднанні із землею безпосередньо, або крізь проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.
Особливості улаштування блискавкозахисту в Україні зазначені в ДСТУ Б В.2.5-38:2008.
Захист від прямого удару блискавки
За видом заземлювача, заземлення в електротехніці поділяється на природне та штучне. Для захисту від прямого удару блискавки (ПУБ) слід, зазвичай, використовувати природні заземлювачі — металеві та залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішнього устаткування, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які мають контакт із землею, зокрема залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабкоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення безперервного електричного зв'язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей зварюванням.
Бітумні і бітумно-латексні покриття не є завадою для такого використання підмурків. У дуже агресивних середовищах, де захист залізобетону від корозії виконується полімерними матеріалами, а також у разі вологості ґрунту меншої ніж 3%, використовувати залізобетонні фундаменти як заземлювачі блискавкозахисту не допускається. Не дозволяється застосовувати як заземлювачі, і залізобетонні конструкції з попередньо напруженою арматурою.
Для блискавковідводів І і ІІ рівня блискавкозахисту (РБЗ), що стоять окремо, доцільно використовувати наступні конструкції природних заземлювачів:
- один (і більше) залізобетонний підніжник з розмірами не меншими ніж 2,2 м — довжиною, 0,4 м х 0,4 м — у верхній (надземній) частині і 1,8 м х 1,8 м у нижній (підземній) частині, заглиблений у землю не менше ніж на 2 м;
- одна (і більше) залізобетонна паля або опора діаметром не меншим ніж 0,25 м, заглиблена в землю не менше ніж на 5 м;
- залізобетонний фундамент довільної форми з площиною контакту з землею не меншою ніж 10 м².
У разі неможливості використання природних заземлювачів для блискавковідводів, що стоять окремо, застосовуються наступні штучні заземлювачі:
- для І і ІІ РБЗ — заземлювач, який складається з трьох і більше вертикальних електродів довжиною не меншою ніж 3 м, об'єднаних горизонтальним електродом і відстанню між ними не меншою ніж 3 м;
- для ІІІ РБЗ — заземлювач, який складається щонайменше з двох вертикальних електродів довжиною не меншою ніж 3 м, об'єднаних горизонтальним електродом і відстанню між ними не меншою ніж 3 м;
- для IV РБЗ — заземлювач, який складається з одного вертикального або горизонтального електрода довжиною 2÷3 м, прокладеним на глибині не меншій ніж 0,5 м.
У разі неможливості використання природних заземлювачів для блискавковідводів, які мають блискавкоприймачі із сіток або металевої покрівлі, по периметру будівлі чи споруди слід прокладати в землі на глибині не меншій ніж 0,5 м зовнішній контур із штучних горизонтальних заземлювачів.
В ґрунтах з еквівалентним питомим опором ρ ≤500 Ом•м у разі площі будівлі меншій за 250 м², до цього контуру в місцях приєднання струмовідводів для І і ІІ РБЗ приварюються по одному вертикальному або горизонтальному променевому електроду завдовжки 2÷3 м.
В ґрунтах з еквівалентним питомим опором 500 < ρ ≤ 1000 Ом•м у разі площі будівлі меншій від 900 м², до зовнішнього контуру з горизонтальних електродів в місцях приєднання струмовідводів для І і ІІ РБЗ слід приварити не менше двох вертикальних або горизонтальних променевих електродів довжиною 2÷3 м на відстані 3÷5 м один від одного, а в місцях приєднання струмовідводів для ІІІ РБЗ слід приварити по одному вертикальному або горизонтальному променевому електроду довжиною 2÷3 м.
Штучні заземлювачі слід розміщувати під асфальтовим покриттям на відстані не меншій від 1 м від стін або в місцях, в яких зазвичай не перебувають люди (на газонах, на відстані 5 м і більше від ґрунтових проїжджих і пішохідних доріг).
У всіх випадках, за винятком використання блискавковідводу, що стоїть окремо, заземлювач блискавкозахисту слід суміщати із заземлювачами електроустановок і засобів зв'язку. Якщо ці заземлювачі повинні бути розділені за будь-якими технологічними міркуваннями, їх варто об'єднати в загальну систему за допомогою системи зрівнювання потенціалів, відповідно до ДБН В.2.5-27-2006 або ПУЕ: 2006.
З'єднання в системі бликавкозахисту слід виконувати зварюванням, паянням, допускається також вставка в затискний наконечник або болтове кріплення.
Захист від вторинних дій блискавки
Основне завдання заземлювального пристрою блискавкозахисту — відвести якомога більшу частину струму блискавки (50% і більше) у землю. Решта струму розтікається по підвідних до будівлі комунікаціях (оболонках кабелів, трубам водопостачання тощо). При цьому не виникають небезпечні напруги на самому заземлювачі.
Це завдання виконується сітчастою системою під будівлею і навколо неї. Заземлювальні провідники утворюють сітчастий контур, що об'єднує арматуру бетону внизу фундаменту. Це звичайний метод створення електромагнітного екрану внизу будівлі. Кільцевий провідник навколо будівлі і (або) в бетоні на краях підмурку, з'єднується з системою заземлення заземлювальними провідниками зазвичай, через кожні 5 м. Зовнішній заземлювач провідником, може бути з'єднаний із вказаними кільцевими провідниками.
Арматура бетону внизу фундаменту повинна утворювати сітку, з'єднану з системою заземлення через кожні 5 м. Можна використовувати сітку з оцинкованої сталі з шириною чарунки 5 м, приварену або механічно прикріплену до прутів арматури через кожний 1 м. Кінці провідників сітки можуть служити заземлювальними провідниками для сполучних смуг.
Зв'язок заземлювача і системи з'єднань створює заземлювальну систему. Основне призначення заземлювальної системи — зменшувати різницю потенціалів між будь-якими точками будівлі і устаткування. Це завдання розв'язується створенням великої кількості паралельних шляхів для струмів блискавки і наведених струмів, утворюючи мережу з низьким опором в широкому спектрі частот. Численні і паралельні шляхи мають різні резонансні частоти. Множина контурів з частотно-залежними опорами, створюють єдину мережу з низьким опором для завад даного спектру.
Див. також
Примітки
- Захист від ПУБ — зовнішня система заходів, які застосовуються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції
- Рівень блискавкозахисту (РБЗ) — число (номер), яке пов'язане із заздалегідь встановленими параметрами струму блискавки та імовірністю того, що ці взаємопов'язані максимальні і мінімальні параметри не будуть перевищувати природних параметрів струмів блискавки
- ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд.
- Правила улаштування електроустановок. Четверте видання, перероблене й доповнене — Х.: Вид-во «Форт», 2011.— 736 с.
Джерела
- ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)
- ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Розділ 1 Загальні правила. Глава 1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки, затверджені наказом Мінпаливенерго України від 28.08.06 № 305
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaze mlennya bliskavkoza histu z yednannya iz zemleyu bliskavkoprijmachiv abo grozozahistnogo trosu napryamu abo kriz rozryadnik zaradi vidvedennya vid nih elektrichnih strumiv bliskavki u zemlyu u zasobah bliskavkozahistu Vtilyuyetsya u viglyadi zazemlyuvacha providnoyi chastini abo sukupnosti z yednanih mizh soboyu providnih chastin sho perebuvayut v elektrichnomu z yednanni iz zemleyu bezposeredno abo kriz promizhne providne seredovishe napriklad beton Osoblivosti ulashtuvannya bliskavkozahistu v Ukrayini zaznacheni v DSTU B V 2 5 38 2008 Zahist vid pryamogo udaru bliskavkiZa vidom zazemlyuvacha zazemlennya v elektrotehnici podilyayetsya na prirodne ta shtuchne Dlya zahistu vid pryamogo udaru bliskavki PUB slid zazvichaj vikoristovuvati prirodni zazemlyuvachi metalevi ta zalizobetonni konstrukciyi budivel sporud zovnishnogo ustatkuvannya opor bliskavkovidvodiv sho stoyat okremo tosho yaki mayut kontakt iz zemleyu zokrema zalizobetonni fundamenti v neagresivnih slabkoagresivnih i serednoagresivnih seredovishah za umovi zabezpechennya bezperervnogo elektrichnogo zv yazku po yih armaturi i priyednannya yiyi do zakladnih detalej zvaryuvannyam Bitumni i bitumno lateksni pokrittya ne ye zavadoyu dlya takogo vikoristannya pidmurkiv U duzhe agresivnih seredovishah de zahist zalizobetonu vid koroziyi vikonuyetsya polimernimi materialami a takozh u razi vologosti gruntu menshoyi nizh 3 vikoristovuvati zalizobetonni fundamenti yak zazemlyuvachi bliskavkozahistu ne dopuskayetsya Ne dozvolyayetsya zastosovuvati yak zazemlyuvachi i zalizobetonni konstrukciyi z poperedno napruzhenoyu armaturoyu Dlya bliskavkovidvodiv I i II rivnya bliskavkozahistu RBZ sho stoyat okremo docilno vikoristovuvati nastupni konstrukciyi prirodnih zazemlyuvachiv odin i bilshe zalizobetonnij pidnizhnik z rozmirami ne menshimi nizh 2 2 m dovzhinoyu 0 4 m h 0 4 m u verhnij nadzemnij chastini i 1 8 m h 1 8 m u nizhnij pidzemnij chastini zagliblenij u zemlyu ne menshe nizh na 2 m odna i bilshe zalizobetonna palya abo opora diametrom ne menshim nizh 0 25 m zagliblena v zemlyu ne menshe nizh na 5 m zalizobetonnij fundament dovilnoyi formi z ploshinoyu kontaktu z zemleyu ne menshoyu nizh 10 m U razi nemozhlivosti vikoristannya prirodnih zazemlyuvachiv dlya bliskavkovidvodiv sho stoyat okremo zastosovuyutsya nastupni shtuchni zazemlyuvachi dlya I i II RBZ zazemlyuvach yakij skladayetsya z troh i bilshe vertikalnih elektrodiv dovzhinoyu ne menshoyu nizh 3 m ob yednanih gorizontalnim elektrodom i vidstannyu mizh nimi ne menshoyu nizh 3 m dlya III RBZ zazemlyuvach yakij skladayetsya shonajmenshe z dvoh vertikalnih elektrodiv dovzhinoyu ne menshoyu nizh 3 m ob yednanih gorizontalnim elektrodom i vidstannyu mizh nimi ne menshoyu nizh 3 m dlya IV RBZ zazemlyuvach yakij skladayetsya z odnogo vertikalnogo abo gorizontalnogo elektroda dovzhinoyu 2 3 m prokladenim na glibini ne menshij nizh 0 5 m U razi nemozhlivosti vikoristannya prirodnih zazemlyuvachiv dlya bliskavkovidvodiv yaki mayut bliskavkoprijmachi iz sitok abo metalevoyi pokrivli po perimetru budivli chi sporudi slid prokladati v zemli na glibini ne menshij nizh 0 5 m zovnishnij kontur iz shtuchnih gorizontalnih zazemlyuvachiv V gruntah z ekvivalentnim pitomim oporom r 500 Om m u razi ploshi budivli menshij za 250 m do cogo konturu v miscyah priyednannya strumovidvodiv dlya I i II RBZ privaryuyutsya po odnomu vertikalnomu abo gorizontalnomu promenevomu elektrodu zavdovzhki 2 3 m V gruntah z ekvivalentnim pitomim oporom 500 lt r 1000 Om m u razi ploshi budivli menshij vid 900 m do zovnishnogo konturu z gorizontalnih elektrodiv v miscyah priyednannya strumovidvodiv dlya I i II RBZ slid privariti ne menshe dvoh vertikalnih abo gorizontalnih promenevih elektrodiv dovzhinoyu 2 3 m na vidstani 3 5 m odin vid odnogo a v miscyah priyednannya strumovidvodiv dlya III RBZ slid privariti po odnomu vertikalnomu abo gorizontalnomu promenevomu elektrodu dovzhinoyu 2 3 m Shtuchni zazemlyuvachi slid rozmishuvati pid asfaltovim pokrittyam na vidstani ne menshij vid 1 m vid stin abo v miscyah v yakih zazvichaj ne perebuvayut lyudi na gazonah na vidstani 5 m i bilshe vid gruntovih proyizhdzhih i pishohidnih dorig U vsih vipadkah za vinyatkom vikoristannya bliskavkovidvodu sho stoyit okremo zazemlyuvach bliskavkozahistu slid sumishati iz zazemlyuvachami elektroustanovok i zasobiv zv yazku Yaksho ci zazemlyuvachi povinni buti rozdileni za bud yakimi tehnologichnimi mirkuvannyami yih varto ob yednati v zagalnu sistemu za dopomogoyu sistemi zrivnyuvannya potencialiv vidpovidno do DBN V 2 5 27 2006 abo PUE 2006 Z yednannya v sistemi blikavkozahistu slid vikonuvati zvaryuvannyam payannyam dopuskayetsya takozh vstavka v zatisknij nakonechnik abo boltove kriplennya Zahist vid vtorinnih dij bliskavkiOsnovne zavdannya zazemlyuvalnogo pristroyu bliskavkozahistu vidvesti yakomoga bilshu chastinu strumu bliskavki 50 i bilshe u zemlyu Reshta strumu roztikayetsya po pidvidnih do budivli komunikaciyah obolonkah kabeliv trubam vodopostachannya tosho Pri comu ne vinikayut nebezpechni naprugi na samomu zazemlyuvachi Ce zavdannya vikonuyetsya sitchastoyu sistemoyu pid budivleyu i navkolo neyi Zazemlyuvalni providniki utvoryuyut sitchastij kontur sho ob yednuye armaturu betonu vnizu fundamentu Ce zvichajnij metod stvorennya elektromagnitnogo ekranu vnizu budivli Kilcevij providnik navkolo budivli i abo v betoni na krayah pidmurku z yednuyetsya z sistemoyu zazemlennya zazemlyuvalnimi providnikami zazvichaj cherez kozhni 5 m Zovnishnij zazemlyuvach providnikom mozhe buti z yednanij iz vkazanimi kilcevimi providnikami Armatura betonu vnizu fundamentu povinna utvoryuvati sitku z yednanu z sistemoyu zazemlennya cherez kozhni 5 m Mozhna vikoristovuvati sitku z ocinkovanoyi stali z shirinoyu charunki 5 m privarenu abo mehanichno prikriplenu do prutiv armaturi cherez kozhnij 1 m Kinci providnikiv sitki mozhut sluzhiti zazemlyuvalnimi providnikami dlya spoluchnih smug Zv yazok zazemlyuvacha i sistemi z yednan stvoryuye zazemlyuvalnu sistemu Osnovne priznachennya zazemlyuvalnoyi sistemi zmenshuvati riznicyu potencialiv mizh bud yakimi tochkami budivli i ustatkuvannya Ce zavdannya rozv yazuyetsya stvorennyam velikoyi kilkosti paralelnih shlyahiv dlya strumiv bliskavki i navedenih strumiv utvoryuyuchi merezhu z nizkim oporom v shirokomu spektri chastot Chislenni i paralelni shlyahi mayut rizni rezonansni chastoti Mnozhina konturiv z chastotno zalezhnimi oporami stvoryuyut yedinu merezhu z nizkim oporom dlya zavad danogo spektru Div takozhBliskavkovidvid Zazemlennya Grozozahisnij tros Obmezhuvach perenaprug Rozryadnik Perenapruga Strum vitokuPrimitkiZahist vid PUB zovnishnya sistema zahodiv yaki zastosovuyutsya dlya skorochennya materialnih zbitkiv obumovlenih udarami bliskavki v budivelni konstrukciyi Riven bliskavkozahistu RBZ chislo nomer yake pov yazane iz zazdalegid vstanovlenimi parametrami strumu bliskavki ta imovirnistyu togo sho ci vzayemopov yazani maksimalni i minimalni parametri ne budut perevishuvati prirodnih parametriv strumiv bliskavki DBN V 2 5 27 2006 Inzhenerne obladnannya budinkiv i sporud Zahisni zahodi elektrobezpeki v elektroustanovkah budinkiv i sporud Pravila ulashtuvannya elektroustanovok Chetverte vidannya pereroblene j dopovnene H Vid vo Fort 2011 736 s DzherelaDSTU B V 2 5 38 2008 Inzhenerne obladnannya budinkiv i sporud Ulashtuvannya bliskavkozahistu budivel i sporud IEC 62305 2006 NEQ PUE 2006 Pravila ulashtuvannya elektroustanovok Rozdil 1 Zagalni pravila Glava 1 7 Zazemlennya i zahisni zahodi elektrobezpeki zatverdzheni nakazom Minpalivenergo Ukrayini vid 28 08 06 305