Жива́ речовина́ — вся сукупність тіл живих організмів в біосфері, незалежно від їх систематичної приналежності.
Це поняття не слід плутати з поняттям «біомаса», яка є частиною біогенної речовини.
Термін введений В. І. Вернадським.
Характеристики живої речовини
До складу живої речовини входять як органічні (в хімічному сенсі), так і неорганічні, або мінеральні, речовини. Вернадський писав:
Ідея про те, що явища життя можна пояснити існуванням складних вуглецевих сполук - живих білків, безповоротно спростована сукупністю емпіричних фактів геохімії ... Жива речовина - це сукупність всіх організмів. |
Маса живої речовини порівняно мала і оцінюється величиною 2,4-3,6 × 1012 т (в сухій масі) і становить менше 10−6 маси інших оболонок Землі. Але це одна «з наймогутніших геохімічних сил нашої планети».
Жива речовина розвивається там, де може існувати життя, тобто на перетині атмосфери, літосфери та гідросфери. В умовах, несприятливих для існування, жива речовина переходить в стан анабіозу.
Специфіка живої речовини полягає в наступному:
- Жива речовина біосфери характеризується величезною вільною енергією. В неорганічному світі за кількістю вільної енергії з живою речовиною можна порівняти тільки недовговічні незастиглі лавові потоки.
- Різка відмінність між живою і неживою речовиною біосфери спостерігається у швидкості протікання хімічних реакцій: в живій речовині реакції протікають в тисячі і мільйони разів швидше.
- Відмінною особливістю живої речовини є те, що індивідуальні хімічні сполуки, які складають її — білки, ферменти тощо — стійкі тільки в живих організмах (значною мірою це характерно і для мінеральних сполук, які входять до складу живої речовини).
- Довільний рух живої речовини в значній мірі саморегульований.
В. І. Вернадський виділяв дві специфічні форми руху живої речовини:
а) пасивну, яка створюється розмноженням і притаманна як тваринам, так і рослинним організмам;
б) активну, яка здійснюється за рахунок спрямованого переміщення організмів (вона характерна для тварин і в меншій мірі для рослин). Живій речовині також притаманне прагнення заповнити собою весь можливий простір.
- Жива речовина виявляє значно більшу морфологічну і хімічну , ніж неживе. Крім того, на відміну від неживої абіогенної речовини жива речовина не буває представлена виключно рідкою чи газовою фазою. Тіла організмів побудовані у всіх трьох фазових станах.
- Жива речовина представлено в біосфері у вигляді дисперсних тіл — індивідуальних організмів. Причому, будучи дисперсною, жива речовина ніколи не знаходиться на Землі в морфологічно чистій формі — у вигляді популяцій організмів одного виду: вона завжди представлена біоценозами.
- Жива речовина існує в формі безперервного чергування поколінь, завдяки чому сучасне жива речовина генетично пов'язана з живою речовиною минулих епох. При цьому характерним для живої речовини є наявність еволюційного процесу, тобто відтворення живої речовини відбувається не за типом абсолютного копіювання попередніх поколінь, а шляхом морфологічних і біохімічних змін.
Значення живої речовини
Робота живої речовини в біосфері досить різноманітна. За Вернадським, робота живої речовини в біосфері може проявлятися у двох основних формах:
а) хімічній (біохімічній) — I рід геологічної діяльності;
б) механічній — II рід транспортної діяльності.
атомів I роду проявляється в постійному обміні речовини між організмами і навколишнім середовищем в процесі побудови тіла організмів, перетравлення їжі. Біогенна міграція атомів II роду полягає в переміщенні речовини організмами в ході їх життєдіяльності (при будівництві нір, гнізд, при заглибленні організмів в ґрунт), переміщення самої живої речовини, а також пропускання неорганічних речовин через шлунковий тракт ґрунтоїдів, мулоїдів, фільтраторів.
Для розуміння тієї роботи, яку здійснює жива речовина в біосфері, дуже важливими є три основні положення, які В. І. Вернадський назвав біогеохімічними принципами:
- Біогенна міграція атомів хімічних елементів в біосфері завжди прагне до максимального свого прояву.
- Еволюція видів у ході геологічного часу, що призводить до створення стійких в біосфері форм життя, йде в напрямі, що підсилює біогенну міграцію атомів.
- Жива речовина перебуває в безперервному хімічному обміні з космічним середовищем, що його оточує, створюється і підтримується на нашій планеті променистою енергією Сонця.
Виділяють п'ять основних функцій живої речовини:
- Енергетична. Полягає в поглинанні сонячної енергії при фотосинтезі, а хімічної енергії — шляхом розкладання енергонасичених речовин і передачі енергії по харчових ланцюгах різнорідної живої речовини.
- Концентраційна. Вибіркове накопичення в ході життєдіяльності певних видів речовини. Виділяють два типи концентрацій хімічних елементів живою речовиною: а) масове підвищення концентрацій елементів у середовищі, насиченою цими елементами, наприклад, сірки і заліза багато в живій речовині в районах вулканізму; б) специфічну концентрацію того чи іншого елемента незалежно від середовища.
- Деструктивна. Полягає в мінералізації необіогенної органічної речовини, розкладанні неживої неорганічної речовини, залученні речовин, що утворилися, в біологічний кругообіг.
- Середовищеутворююча. Перетворення фізико-хімічних параметрів середовища (головним чином за рахунок необіогенної речовини).
- Транспортна. Харчові взаємодії живої речовини приводять до переміщення величезних мас хімічних елементів і речовин проти сил тяжіння і в горизонтальному напрямку.
Жива речовина охоплює і перебудовує всі хімічні процеси біосфери. Жива речовина є найпотужнішою геологічною силою, що зростає з ходом часу. Віддаючи належне пам'яті великого основоположника вчення про біосферу, наступне узагальнення О. І. Перельман запропонував назвати «законом Вернадського»:
«Міграція хімічних елементів на земній поверхні і в біосфері в цілому здійснюється або за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або ж вона протікає в середовищі, геохімічні особливості якого (О2, СО2, H2 S і т. д.) переважно зумовлені живою речовиною як тією, що в даний час населяє дану систему, так і тією, що діяла на Землі протягом всієї геологічної історії». |
Історія досліджень
Див. також
Література
- О функциях живого вещества в биосфере // Вестник РАН. — 2003. — Т. 73, № 3. — С. 232—238.
Посилання
- Жива речовина // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 86.
- Закон фізико-хімічної єдності живої речовини // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 93.
- Функції живої речовини // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 185-186.
Примітки
- Вернадський В. І. Кілька слів про ноосферу [ 4 вересня 2010 у Wayback Machine.] // Успехи соврем. биологии. — 1944. — № 18. — С. 113—120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhiva rechovina vsya sukupnist til zhivih organizmiv v biosferi nezalezhno vid yih sistematichnoyi prinalezhnosti Ce ponyattya ne slid plutati z ponyattyam biomasa yaka ye chastinoyu biogennoyi rechovini Termin vvedenij V I Vernadskim Harakteristiki zhivoyi rechoviniDo skladu zhivoyi rechovini vhodyat yak organichni v himichnomu sensi tak i neorganichni abo mineralni rechovini Vernadskij pisav Ideya pro te sho yavisha zhittya mozhna poyasniti isnuvannyam skladnih vuglecevih spoluk zhivih bilkiv bezpovorotno sprostovana sukupnistyu empirichnih faktiv geohimiyi Zhiva rechovina ce sukupnist vsih organizmiv Masa zhivoyi rechovini porivnyano mala i ocinyuyetsya velichinoyu 2 4 3 6 1012 t v suhij masi i stanovit menshe 10 6 masi inshih obolonok Zemli Ale ce odna z najmogutnishih geohimichnih sil nashoyi planeti Zhiva rechovina rozvivayetsya tam de mozhe isnuvati zhittya tobto na peretini atmosferi litosferi ta gidrosferi V umovah nespriyatlivih dlya isnuvannya zhiva rechovina perehodit v stan anabiozu Specifika zhivoyi rechovini polyagaye v nastupnomu Zhiva rechovina biosferi harakterizuyetsya velicheznoyu vilnoyu energiyeyu V neorganichnomu sviti za kilkistyu vilnoyi energiyi z zhivoyu rechovinoyu mozhna porivnyati tilki nedovgovichni nezastigli lavovi potoki Rizka vidminnist mizh zhivoyu i nezhivoyu rechovinoyu biosferi sposterigayetsya u shvidkosti protikannya himichnih reakcij v zhivij rechovini reakciyi protikayut v tisyachi i miljoni raziv shvidshe Vidminnoyu osoblivistyu zhivoyi rechovini ye te sho individualni himichni spoluki yaki skladayut yiyi bilki fermenti tosho stijki tilki v zhivih organizmah znachnoyu miroyu ce harakterno i dlya mineralnih spoluk yaki vhodyat do skladu zhivoyi rechovini Dovilnij ruh zhivoyi rechovini v znachnij miri samoregulovanij V I Vernadskij vidilyav dvi specifichni formi ruhu zhivoyi rechovini a pasivnu yaka stvoryuyetsya rozmnozhennyam i pritamanna yak tvarinam tak i roslinnim organizmam b aktivnu yaka zdijsnyuyetsya za rahunok spryamovanogo peremishennya organizmiv vona harakterna dlya tvarin i v menshij miri dlya roslin Zhivij rechovini takozh pritamanne pragnennya zapovniti soboyu ves mozhlivij prostir Zhiva rechovina viyavlyaye znachno bilshu morfologichnu i himichnu nizh nezhive Krim togo na vidminu vid nezhivoyi abiogennoyi rechovini zhiva rechovina ne buvaye predstavlena viklyuchno ridkoyu chi gazovoyu fazoyu Tila organizmiv pobudovani u vsih troh fazovih stanah Zhiva rechovina predstavleno v biosferi u viglyadi dispersnih til individualnih organizmiv Prichomu buduchi dispersnoyu zhiva rechovina nikoli ne znahoditsya na Zemli v morfologichno chistij formi u viglyadi populyacij organizmiv odnogo vidu vona zavzhdi predstavlena biocenozami Zhiva rechovina isnuye v formi bezperervnogo cherguvannya pokolin zavdyaki chomu suchasne zhiva rechovina genetichno pov yazana z zhivoyu rechovinoyu minulih epoh Pri comu harakternim dlya zhivoyi rechovini ye nayavnist evolyucijnogo procesu tobto vidtvorennya zhivoyi rechovini vidbuvayetsya ne za tipom absolyutnogo kopiyuvannya poperednih pokolin a shlyahom morfologichnih i biohimichnih zmin Znachennya zhivoyi rechoviniRobota zhivoyi rechovini v biosferi dosit riznomanitna Za Vernadskim robota zhivoyi rechovini v biosferi mozhe proyavlyatisya u dvoh osnovnih formah a himichnij biohimichnij I rid geologichnoyi diyalnosti b mehanichnij II rid transportnoyi diyalnosti atomiv I rodu proyavlyayetsya v postijnomu obmini rechovini mizh organizmami i navkolishnim seredovishem v procesi pobudovi tila organizmiv peretravlennya yizhi Biogenna migraciya atomiv II rodu polyagaye v peremishenni rechovini organizmami v hodi yih zhittyediyalnosti pri budivnictvi nir gnizd pri zagliblenni organizmiv v grunt peremishennya samoyi zhivoyi rechovini a takozh propuskannya neorganichnih rechovin cherez shlunkovij trakt gruntoyidiv muloyidiv filtratoriv Dlya rozuminnya tiyeyi roboti yaku zdijsnyuye zhiva rechovina v biosferi duzhe vazhlivimi ye tri osnovni polozhennya yaki V I Vernadskij nazvav biogeohimichnimi principami Biogenna migraciya atomiv himichnih elementiv v biosferi zavzhdi pragne do maksimalnogo svogo proyavu Evolyuciya vidiv u hodi geologichnogo chasu sho prizvodit do stvorennya stijkih v biosferi form zhittya jde v napryami sho pidsilyuye biogennu migraciyu atomiv Zhiva rechovina perebuvaye v bezperervnomu himichnomu obmini z kosmichnim seredovishem sho jogo otochuye stvoryuyetsya i pidtrimuyetsya na nashij planeti promenistoyu energiyeyu Soncya Vidilyayut p yat osnovnih funkcij zhivoyi rechovini Energetichna Polyagaye v poglinanni sonyachnoyi energiyi pri fotosintezi a himichnoyi energiyi shlyahom rozkladannya energonasichenih rechovin i peredachi energiyi po harchovih lancyugah riznoridnoyi zhivoyi rechovini Koncentracijna Vibirkove nakopichennya v hodi zhittyediyalnosti pevnih vidiv rechovini Vidilyayut dva tipi koncentracij himichnih elementiv zhivoyu rechovinoyu a masove pidvishennya koncentracij elementiv u seredovishi nasichenoyu cimi elementami napriklad sirki i zaliza bagato v zhivij rechovini v rajonah vulkanizmu b specifichnu koncentraciyu togo chi inshogo elementa nezalezhno vid seredovisha Destruktivna Polyagaye v mineralizaciyi neobiogennoyi organichnoyi rechovini rozkladanni nezhivoyi neorganichnoyi rechovini zaluchenni rechovin sho utvorilisya v biologichnij krugoobig Seredovisheutvoryuyucha Peretvorennya fiziko himichnih parametriv seredovisha golovnim chinom za rahunok neobiogennoyi rechovini Transportna Harchovi vzayemodiyi zhivoyi rechovini privodyat do peremishennya velicheznih mas himichnih elementiv i rechovin proti sil tyazhinnya i v gorizontalnomu napryamku Zhiva rechovina ohoplyuye i perebudovuye vsi himichni procesi biosferi Zhiva rechovina ye najpotuzhnishoyu geologichnoyu siloyu sho zrostaye z hodom chasu Viddayuchi nalezhne pam yati velikogo osnovopolozhnika vchennya pro biosferu nastupne uzagalnennya O I Perelman zaproponuvav nazvati zakonom Vernadskogo Migraciya himichnih elementiv na zemnij poverhni i v biosferi v cilomu zdijsnyuyetsya abo za bezposerednoyi uchasti zhivoyi rechovini biogenna migraciya abo zh vona protikaye v seredovishi geohimichni osoblivosti yakogo O2 SO2 H2 S i t d perevazhno zumovleni zhivoyu rechovinoyu yak tiyeyu sho v danij chas naselyaye danu sistemu tak i tiyeyu sho diyala na Zemli protyagom vsiyeyi geologichnoyi istoriyi Istoriya doslidzhenDiv takozhBiont Rivni organizaciyi zhivoyi materiyi Osnovni zakoni evolyuciyi zhivoyi rechovini v biosferi Tretij biogeohimichnij princip Vernadskogo Biogeosfera Zakon Bauera Vernadskogo Biosfera Vuglecevij cikl Zemlya Geohimichni cikli Zemlya Zagalna ekologiya Trofichni rivni Ksenobiotik Zakon hiralnoyi chistotiLiteraturaO funkciyah zhivogo veshestva v biosfere Vestnik RAN 2003 T 73 3 S 232 238 PosilannyaZhiva rechovina navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 86 Zakon fiziko himichnoyi yednosti zhivoyi rechovini navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 93 Funkciyi zhivoyi rechovini navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 185 186 PrimitkiVernadskij V I Kilka sliv pro noosferu 4 veresnya 2010 u Wayback Machine Uspehi sovrem biologii 1944 18 S 113 120