Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2019) |
Перераховані закони є емпіричними і запропоновані в період розвитку екології, коли вона була здебільшого спостережною наукою.
Закон незворотності еволюційних процесів
Закон незворотності еволюційних процесів, вперше сформульований у 1893 році бельгійським палеонтологом [en]. Згідно з Долло, організм не може повернутися, хоча б частково, до колишнього стану, який вже пройдено рядом його предків. Наприклад, наземні хребетні тварини в процесі вторинного пристосування до життя у воді не стають знову рибами і не набувають ознак, властивих рибам (наприклад, зябер тощо). Тому іхтіозаври, що пристосувалися до водного середовища, залишилися при всіх особливостях будови типовими плазунами, а кити — ссавцями з особливими притаманними їм рисами будови.
Закон прискорення темпів еволюції
Закон прискорення темпів еволюції — протягом відбувається прискорення біологічної еволюції. Спостерігається закономірне скорочення протяжності геологічних ер (так, палеозойська ера тривала 340 млн років, мезозойська ера — 170 млн років, кайнозойська ера — 60 млн років), що відображає прискорення темпів еволюції. Між початком і кінцем кожної ери наставали кардинальні зміни в складі фауни та флори.[]
Закон нерівномірності еволюційного розвитку
Закон нерівномірності еволюційного розвитку — еволюція окремих груп організмів протікає з різною швидкістю. Існують , що практично не змінилися в ході геологічного часу. Найбільш консервативними виявилися деякі бактерії, які по суті не змінилися з часу раннього докембрію. До (термін Ч. Дарвіна) відносяться деревоподібні папороті, головоногий молюск наутилус та інші. Консервативні форми становлять невелику частину відомих організмів.[]
Закон збільшення різноманітності організмів
Закон збільшення організмів — в ході еволюції біосфери кількість видів організмів зростала по експоненті і досягло сучасного значення, яке оцінюється різними фахівцями від 5 до 10 млн видів.[]
Закон стрибкоподібного характеру еволюції
Закон стрибкоподібного характеру еволюції — на тлі загальної тенденції прискорення еволюції спостерігалися окремі епохи підвищеного видоутворення. Проміжки між цими епохами характеризувалися загасанням видоутворення і вимиранням організмів.
Закон цефалізаціі
Закон цефалізаціі — в ході геологічного часу відбувається необоротний розвиток головного мозку. Цефалізація особливо яскраво спостерігається в ряду хребетних тварин — від риб до людини.
Цей закон емпірично вивів північноамериканський геолог і біолог Д. Д. Дана (1813–1895). Його співвітчизник, Д. Ле-Конт (1823–1901), назвав цей закон «психозойською ерою».
Біогеохімічні закони
В. І. Вернадський вивів два фундаментальних закони (сам він назвав їх «принципами») розвитку біосфери. Перший біогеохімічний закон — біогенна міграція хімічних елементів в біосфері прагне до свого максимального прояву.
Аналіз геологічних даних показує, що поширення життя, живих істот (тиск життя) неухильно наростає. Живі організми здатні займати різноманітні екологічні ніші, зберігатися в найнесприятливіших умовах (у гарячих і сірчаних джерелах, на дні океанів, на льодовиках). Це дало підставу говорити про «всюдність» життя (термін Вернадського). Другий біохімічний закон — еволюція видів, що призводить до створення форм життя, стійких в біосфері, повинна йти в напрямку, що збільшує прояв біогенної міграції атомів в біосфері.
Згідно з цим законом, в біосфері право на життя отримують тільки види, необхідні самій біосфері для виконання певних функцій і посилення тим самим біогенної міграції хімічних елементів.
За законами Вернадського, біосфера на певній стадії свого розвитку перетворюється в сферу розуму — ноосферу.
Біогенетичний закон
Біогенетичний закон Геккеля-Мюллера: кожна жива істота в своєму індивідуальному розвитку (онтогенез) повторює певною мірою форми, пройдені його предками або його видом (філогенез).
Примітки
- Вернадський В. І. e-texts/archive/noos.html Кілька слів про ноосферу // Успехи современной биологии. — 1944. — № 18. — С. 113–120.
Див. також
Посилання
- Г. А. Петрова Параллели Эволюции
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2019 Pererahovani zakoni ye empirichnimi i zaproponovani v period rozvitku ekologiyi koli vona bula zdebilshogo sposterezhnoyu naukoyu Zakon nezvorotnosti evolyucijnih procesivDokladnishe Zakon nezvorotnosti evolyuciyi organichnogo svitu Zakon nezvorotnosti evolyucijnih procesiv vpershe sformulovanij u 1893 roci belgijskim paleontologom en Zgidno z Dollo organizm ne mozhe povernutisya hocha b chastkovo do kolishnogo stanu yakij vzhe projdeno ryadom jogo predkiv Napriklad nazemni hrebetni tvarini v procesi vtorinnogo pristosuvannya do zhittya u vodi ne stayut znovu ribami i ne nabuvayut oznak vlastivih ribam napriklad zyaber tosho Tomu ihtiozavri sho pristosuvalisya do vodnogo seredovisha zalishilisya pri vsih osoblivostyah budovi tipovimi plazunami a kiti ssavcyami z osoblivimi pritamannimi yim risami budovi Zakon priskorennya tempiv evolyuciyiZakon priskorennya tempiv evolyuciyi protyagom vidbuvayetsya priskorennya biologichnoyi evolyuciyi Sposterigayetsya zakonomirne skorochennya protyazhnosti geologichnih er tak paleozojska era trivala 340 mln rokiv mezozojska era 170 mln rokiv kajnozojska era 60 mln rokiv sho vidobrazhaye priskorennya tempiv evolyuciyi Mizh pochatkom i kincem kozhnoyi eri nastavali kardinalni zmini v skladi fauni ta flori dzherelo Zakon nerivnomirnosti evolyucijnogo rozvitkuZakon nerivnomirnosti evolyucijnogo rozvitku evolyuciya okremih grup organizmiv protikaye z riznoyu shvidkistyu Isnuyut sho praktichno ne zminilisya v hodi geologichnogo chasu Najbilsh konservativnimi viyavilisya deyaki bakteriyi yaki po suti ne zminilisya z chasu rannogo dokembriyu Do termin Ch Darvina vidnosyatsya derevopodibni paporoti golovonogij molyusk nautilus ta inshi Konservativni formi stanovlyat neveliku chastinu vidomih organizmiv dzherelo Zakon zbilshennya riznomanitnosti organizmivZakon zbilshennya organizmiv v hodi evolyuciyi biosferi kilkist vidiv organizmiv zrostala po eksponenti i dosyaglo suchasnogo znachennya yake ocinyuyetsya riznimi fahivcyami vid 5 do 10 mln vidiv dzherelo Zakon stribkopodibnogo harakteru evolyuciyiZakon stribkopodibnogo harakteru evolyuciyi na tli zagalnoyi tendenciyi priskorennya evolyuciyi sposterigalisya okremi epohi pidvishenogo vidoutvorennya Promizhki mizh cimi epohami harakterizuvalisya zagasannyam vidoutvorennya i vimirannyam organizmiv Zakon cefalizaciiZakon cefalizacii v hodi geologichnogo chasu vidbuvayetsya neoborotnij rozvitok golovnogo mozku Cefalizaciya osoblivo yaskravo sposterigayetsya v ryadu hrebetnih tvarin vid rib do lyudini Cej zakon empirichno viviv pivnichnoamerikanskij geolog i biolog D D Dana 1813 1895 Jogo spivvitchiznik D Le Kont 1823 1901 nazvav cej zakon psihozojskoyu eroyu Biogeohimichni zakoniDokladnishe Biogeohimichni principi Vernadskogo V I Vernadskij viviv dva fundamentalnih zakoni sam vin nazvav yih principami rozvitku biosferi Pershij biogeohimichnij zakon biogenna migraciya himichnih elementiv v biosferi pragne do svogo maksimalnogo proyavu Analiz geologichnih danih pokazuye sho poshirennya zhittya zhivih istot tisk zhittya neuhilno narostaye Zhivi organizmi zdatni zajmati riznomanitni ekologichni nishi zberigatisya v najnespriyatlivishih umovah u garyachih i sirchanih dzherelah na dni okeaniv na lodovikah Ce dalo pidstavu govoriti pro vsyudnist zhittya termin Vernadskogo Drugij biohimichnij zakon evolyuciya vidiv sho prizvodit do stvorennya form zhittya stijkih v biosferi povinna jti v napryamku sho zbilshuye proyav biogennoyi migraciyi atomiv v biosferi Zgidno z cim zakonom v biosferi pravo na zhittya otrimuyut tilki vidi neobhidni samij biosferi dlya vikonannya pevnih funkcij i posilennya tim samim biogennoyi migraciyi himichnih elementiv Za zakonami Vernadskogo biosfera na pevnij stadiyi svogo rozvitku peretvoryuyetsya v sferu rozumu noosferu Biogenetichnij zakonDokladnishe Biogenetichnij zakon Biogenetichnij zakon Gekkelya Myullera kozhna zhiva istota v svoyemu individualnomu rozvitku ontogenez povtoryuye pevnoyu miroyu formi projdeni jogo predkami abo jogo vidom filogenez PrimitkiVernadskij V I e texts archive noos html Kilka sliv pro noosferu Uspehi sovremennoj biologii 1944 18 S 113 120 Div takozhZhittya Rivni organizaciyi zhivogo Oligomerizaciya organiv Aromorfoz Idioadaptaciya Zakoni Mendelya Zakon Hardi Vajnberga Sistema hizhak zhertva Sistemna biologiya Aksiomi biologiyiPosilannyaG A Petrova Paralleli Evolyucii