Третій біогеохімічний принцип Вернадського

Третій біогеохімічний принцип Вернадського — сформульований В. І. Вернадським (1926) біогеохімічний принцип, за яким «жива речовина перебуває в безперервному хімічному обміні з космічним середовищем, що її оточує». Обмін цей проявляється, зокрема, в тому, що жива речовина «… створюється і підтримується на нашій планеті космічною енергією Сонця». Подібні наукові проблеми розробив сучасний біофізик О. Л. Чижевський (1976), який використовував концепцію біосфери як оболонки планети, яка розташована в безпосередній близькості від Космосу, і вперше ввів уявлення про компенсаторно-захисні функції біосфери, необхідні для існування в планетарно-космічних умовах Землі живих організмів. Великий внесок у розвиток цих ідей робить відомий вчений — фахівець в галузі загальної патології, адаптації та екології людини (1971, 1985).

Література

• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молдавской советской энциклопедии. — 1989.

Примітки

1. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружения — М.: Наука, 2001
2. Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М., 1976.
3. Казначеев В. П. Учение о биосфере. Этюды о научном творчестве В. И. Вернадского (1863—1945). — Москва: Знание, 1985. — 79 с. -