Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Жепче Жепче босн і хорв Žepče серб Жепче місто в середній частині Б

Жепче (Боснія і Герцеговина)

Жепче (Боснія і Герцеговина)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жепче.

Жепче (босн. і хорв. Žepče, серб. Жепче) — місто в середній частині Боснії і Герцеговини, у Зеніцько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади. Назва міста походить від лат. emtio (купівля, придбання), яке шляхом перетворень -xemtio-xepcio-xepce- набуло нинішнього вигляду.

Місто
Жепче
Žepče
image
Прапор Герб
image image

Координати H G O

Країна image Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Зеніцько-Добойський
Муніципалітет Жепче
Голова громади Мато Зовко
Дата заснування 14 жовтня 1458
Площа 4,16 км²
Висота центру 219  м
Населення 5460 осіб (2013)
Густота населення 1395,19  осіб/км²
Часовий пояс , влітку
Телефонний код +387 32
Поштовий індекс 72 230
Статистичний номер
населеного пункту 		163970
GeoNames 3186567
OSM ↑2528294 ·R (Жепче)
Офіційний сайт www.opcina-zepce.com  (босн.)
image
image
Жепче
Жепче (Боснія і Герцеговина)
image Жепче у Вікісховищі

Історія

Місцевість заселена ще в доісторичні часи. Поселення уперше згадується ще за часів Римської імперії. Джерела засвідчують, що місто Жепче підтримувало наприкінці ХІІ століття торговельні зв'язки з Рагузькою республікою. Перша писемна згадка датується 14 жовтня 1458 і міститься у грамоті Стефана Томаша (ця дата відзначається як муніципальне свято — День громади Жепче). Після поневолення Боснії Османською імперією Жепче опинилося у Боснійському санджаку у складі Боснійського еялету, згодом — у кадилику Брод, а з 1584 р. входило до кадилика Тешань. Під час походу Євгена Савойського 18 жовтня 1679 року місто було підпалено, а після повернення з походу на Сараєво місцеву фортецю було заміновано. Після окупації Боснії Австро-Угорщиною Жепче потрапило до складу Травницького округу. 1880 року у місті засновано читальню, 4 жовтня того ж року в Жепче з'явилася Державна народна школа.

1918 року місто опинилося в Державі Словенців, Хорватів і Сербів. Із 1929 р. — у Дринській бановині Королівства Югославія. В утворену 1939 року Бановину Хорватія місто не ввійшло попри спроби хорватсько-сербської Селянсько-демократичної коаліції домогтися включення до неї котару (району) Жепче.

У часи НДХ місто спершу належало до Великої жупи Лашва-Глаж, а потім — до Великої жупи Лашва-Плива, де було центром району (котару). Котар Жепче охоплював громади Новий Шехер, Возуча, Завидовичі та власне Жепче.

На початку Боснійської війни місто спільно боронять проти великосербської агресії хорвати і мусульмани, організовані політично і військово у лавах ХРО. Мусульмани і хорвати мали спільний шпиталь, спільні військово-медичні команди, разом воювали на передовій. Проте з початком (боснійсько-хорватського конфлікту) зростає напруженість і в Жепче. Босняки залишають лінії фронту, навіть тікають з окопів, а коли у місті сформувався підрозділ АРБіГ, напруженість стала ще більшою. 24 червня 1993 року Жепче стало ареною боїв між бійцями ХРО та вояками АРБіГ за повний контроль над містом. Після Дейтонської угоди 1995 року місто в кінцевому підсумку ввійшло до босняцько-хорватської Федерації Боснії та Герцеговини.

Населення

Жепче
рік перепису 2013 1991 1981 1971
мусульмани 2 696 (49,38%) 3.367 (60,44%) 2.337 (54,90%) 2.242 (69,87%)
хорвати 2.591 (47,45%) 1.450 (26,03%) 935 (21,96%) 637 (19,85%)
серби 82 (1,502%) 270 (4,847%) 252 (5,920%) 227 (7,074%)
югослави — 381 (6,839%) 640 (15,03%) 33 (1,028%)
албанці 5 (0,092%) — 7 (0,164%) 6 (0,187%)
македонці — — 2 (0,047%) 4 (0,125%)
словенці — — 2 (0,047%) 7 (0,218%)
чорногорці 4 (0,073%) — 11 (0,258%) 22 (0,686%)
інші 82 (1,502%) 103 (1,849%) 71 (1,668%) 31 (0,966%)
загалом 5.460 5.571 4.257 3.209

Спорт

У місті базується однойменний футбольний клуб.

Примітки

  1. (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 5 березень 2016. Процитовано 12. 12. 2015.
  2. Žepačka dijaspora [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] Povijest (хор.)
  3. Franjo Marić, Kronologija žepačkog kraja, 1458. - 2008., Povodom 550. obljetnice prvog pisanog spomena Žepča, drugo izdanje, Zagreb-Žepče, 2008, str. 45
  4. Hrvati izvan banovine, Hrvatski dnevnik, 29. kolovoza 1939., str. 3
  5. Hrvati u kotaru Žepče; Hrvatski dnevnik, 31. kolovoza 1939., str. 5
  6. Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219.
  7. Stipo Pilić i Blanka Matković: Borbe za Travnik u listopadu 1944. [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.], Bosna Franciscana, Franjevačka bogoslovija, Sarajevo, BiH, br.35, 2011,, str. 133-172
  8. Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219
  9. . nasbih.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6. 12. 2015.
  10. (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 6. 12. 2015.
  11. (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6. 12. 2015.
  12. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 6. 12. 2015.
  13. Nacionalni sastav stanovništva - Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo (сербо-хорв.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhepche Zhepche bosn i horv Zepce serb Zhepche misto v serednij chastini Bosniyi i Gercegovini u Zenicko Dobojskomu kantoni Federaciyi Bosniyi ta Gercegovini administrativnij centr odnojmennoyi gromadi Nazva mista pohodit vid lat emtio kupivlya pridbannya yake shlyahom peretvoren xemtio xepcio xepce nabulo ninishnogo viglyadu Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Zhepche Zepce Prapor Gerb Koordinati 44 25 26 pn sh 18 02 11 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniya i GercegovinaKanton Zenicko DobojskijMunicipalitet ZhepcheGolova gromadi Mato ZovkoData zasnuvannya 14 zhovtnya 1458Plosha 4 16 km Visota centru 219 mNaselennya 5460 osib 2013 Gustota naselennya 1395 19 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 32Poshtovij indeks 72 230Statistichnij nomer naselenogo punktu 163970GeoNames 3186567OSM 2528294 R Zhepche Oficijnij sajt www opcina zepce com bosn ZhepcheZhepche Bosniya i Gercegovina Zhepche u VikishovishiIstoriyaMiscevist zaselena she v doistorichni chasi Poselennya upershe zgaduyetsya she za chasiv Rimskoyi imperiyi Dzherela zasvidchuyut sho misto Zhepche pidtrimuvalo naprikinci HII stolittya torgovelni zv yazki z Raguzkoyu respublikoyu Persha pisemna zgadka datuyetsya 14 zhovtnya 1458 i mistitsya u gramoti Stefana Tomasha cya data vidznachayetsya yak municipalne svyato Den gromadi Zhepche Pislya ponevolennya Bosniyi Osmanskoyu imperiyeyu Zhepche opinilosya u Bosnijskomu sandzhaku u skladi Bosnijskogo eyaletu zgodom u kadiliku Brod a z 1584 r vhodilo do kadilika Teshan Pid chas pohodu Yevgena Savojskogo 18 zhovtnya 1679 roku misto bulo pidpaleno a pislya povernennya z pohodu na Sarayevo miscevu fortecyu bulo zaminovano Pislya okupaciyi Bosniyi Avstro Ugorshinoyu Zhepche potrapilo do skladu Travnickogo okrugu 1880 roku u misti zasnovano chitalnyu 4 zhovtnya togo zh roku v Zhepche z yavilasya Derzhavna narodna shkola 1918 roku misto opinilosya v Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv Iz 1929 r u Drinskij banovini Korolivstva Yugoslaviya V utvorenu 1939 roku Banovinu Horvatiya misto ne vvijshlo popri sprobi horvatsko serbskoyi Selyansko demokratichnoyi koaliciyi domogtisya vklyuchennya do neyi kotaru rajonu Zhepche U chasi NDH misto spershu nalezhalo do Velikoyi zhupi Lashva Glazh a potim do Velikoyi zhupi Lashva Pliva de bulo centrom rajonu kotaru Kotar Zhepche ohoplyuvav gromadi Novij Sheher Vozucha Zavidovichi ta vlasne Zhepche Na pochatku Bosnijskoyi vijni misto spilno boronyat proti velikoserbskoyi agresiyi horvati i musulmani organizovani politichno i vijskovo u lavah HRO Musulmani i horvati mali spilnij shpital spilni vijskovo medichni komandi razom voyuvali na peredovij Prote z pochatkom bosnijsko horvatskogo konfliktu zrostaye napruzhenist i v Zhepche Bosnyaki zalishayut liniyi frontu navit tikayut z okopiv a koli u misti sformuvavsya pidrozdil ARBiG napruzhenist stala she bilshoyu 24 chervnya 1993 roku Zhepche stalo arenoyu boyiv mizh bijcyami HRO ta voyakami ARBiG za povnij kontrol nad mistom Pislya Dejtonskoyi ugodi 1995 roku misto v kincevomu pidsumku vvijshlo do bosnyacko horvatskoyi Federaciyi Bosniyi ta Gercegovini NaselennyaZhepcherik perepisu 2013 1991 1981 1971musulmani 2 696 49 38 3 367 60 44 2 337 54 90 2 242 69 87 horvati 2 591 47 45 1 450 26 03 935 21 96 637 19 85 serbi 82 1 502 270 4 847 252 5 920 227 7 074 yugoslavi 381 6 839 640 15 03 33 1 028 albanci 5 0 092 7 0 164 6 0 187 makedonci 2 0 047 4 0 125 slovenci 2 0 047 7 0 218 chornogorci 4 0 073 11 0 258 22 0 686 inshi 82 1 502 103 1 849 71 1 668 31 0 966 zagalom 5 460 5 571 4 257 3 209SportU misti bazuyetsya odnojmennij futbolnij klub Primitki PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 5 berezen 2016 Procitovano 12 12 2015 Zepacka dijaspora 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Povijest hor Franjo Maric Kronologija zepackog kraja 1458 2008 Povodom 550 obljetnice prvog pisanog spomena Zepca drugo izdanje Zagreb Zepce 2008 str 45 Hrvati izvan banovine Hrvatski dnevnik 29 kolovoza 1939 str 3 Hrvati u kotaru Zepce Hrvatski dnevnik 31 kolovoza 1939 str 5 Rajka Bucin Prilog poznavanju institucija zakonski okvir rada velikih zupa NDH 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Arh vjesn god 44 2001 str 219 Stipo Pilic i Blanka Matkovic Borbe za Travnik u listopadu 1944 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine Bosna Franciscana Franjevacka bogoslovija Sarajevo BiH br 35 2011 str 133 172 Rajka Bucin Prilog poznavanju institucija zakonski okvir rada velikih zupa NDH 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Arh vjesn god 44 2001 str 219 nasbih com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 12 2015 PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2018 Procitovano 6 12 2015 PDF stat gov rs Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva SFR Jugoslavije 1971 PDF stat gov rs Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva Rezultati za Republiku po opstinama i naseljenim mjestima 1991 statisticki bilten br 234 Izdanje Drzavnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine Sarajevo serbo horv PosilannyaPortal Bosniya i Gercegovina Oficijnij sajt 4 travnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ