Тешань (босн. і хорв. Tešanj, серб. Тешањ) — місто у північній частині Боснії і Герцеговини, у Зеницько-Добойському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади.
Місто Тешань Tešanj/Тешањ
Координати H G O
Тешань у Вікісховищі |
Історія
Сучасна назва міста вперше згадується 1461 року у грамоті короля Стефана Томашевича своєму дядькові Радивою. У другій половині XV та першій XVI століть історія Тешаня відзначалася хаотичністю: оскільки Боснію османи вважали буферною державою, місто досить часто змінювало правителів, підпадаючи то під османську, то під угорську владу. У проміжку з 1463 по 1476 рік Тешань був центром Боснійського королівства та резиденцією герцога Радивоя Котроманича. З 1512 року (або 1520-21 рр.) місто остаточно перейшло під владу Османської імперії.
4 вересня 1878 Тешань захопила Австро-Угорщина. До того часу опір австро-угорській окупації Боснії вже було зламано, і ситуація рухалася до спокою. У цих краях розгорнулося будівництво. Споруджувалися дороги, відкривалися будівлі громадського призначення, як-от нинішній будинок муніципалітету, школи, аптеки та лікарні. Тешань отримав свій перший готель. Місто переживало стрімкий економічний розвиток. Відкрилися кілька банків, які кредитували ремесла та торгівлю. Таким чином, продовжувалася традиція банківської діяльності з 1630 року. Розвиток банківської справи в Тешані вплинув на розвиток цієї галузі по всій Боснії та Герцеговині.
Австро-угорська доба важлива для Тешаня і в сільськогосподарському відношенні. Набирає розмаху плодівництво. Більшають насадження слив, гарний урожай та якість яких приносять притік великих коштів із-за кордону. За один лише сезон Тешань експортує до 100 000 тонн сирих і сушених слив у Європу.
З розпуском австро-угорської влади Тешань опинився в новоствореній державі СХС. У розвитку міста почався застій. Населення почало роз'їжджатися, насамперед у навколишні міста з кращим сполученням — Теслич і Добой. Тешанський район розформовано, а функція його адміністративного центру послабшала. З 1929 по 1941 рік Тешань входив до Врбаської бановини Королівства Югославія.
В умовах ослаблення функцій міста прийшла Друга світова війна. У Незалежній Державі Хорватія місто належало до Великої жупи Усора-Солі, де було районним центром. До національно-визвольного руху — боротьби проти окупації з території Тешаня долучилося 2800 бійців, із яких 380 загинуло за свободу і рівність, чого, як стверджують самі боснійці, так і не сталося в Югославії. Визволення Тешань зустрів з осторогою, оскільки звідси родом був один із керівником НДХ Адем-ага Месич. Люди знову виїжджають із Тешаня: частина жителів переселяється у Бановичі, Зеницю і Сараєво. Знову настав застій.
До влади в Тешані прийшли сербські сільські елементи, хоч вони й були у меншості. Після постанови Інформбюро проти Компартії Югославії та Тіто сербські елементи вибрали сторону Сталіна і Радянського Союзу. Це призвело до усунення сербського управлінського апарату на всіх рівнях. Владу перейняло місцеве, переважно міське населення. Почалася реорганізація райкомів. Настало відродження. Зміцнилися перспективи розвитку самоврядування. Налагоджувалася автомобільна, деревообробна та текстильна промисловість.
Посилилася урбанізація місцевості. Наприкінці 70-х у Тешані розпочався стрімкий розвиток, який, окрім суб'єктів господарювання, торкнувся будівництва комунікацій, закладів охорони здоров'я та освіти.
Населення
Тешань | ||||||
рік перепису | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 | ||
мусульмани | — | 4.651 (82,74%) | 4.376 (83,30%) | 3.489 (89,44%) | ||
хорвати | — | 206 (3,665%) | 160 (3,046%) | 174 (4,460%) | ||
серби | — | 293 (5,213%) | 248 (4,721%) | 201 (5,153%) | ||
югослави | — | 392 (6,974%) | 381 (7,253%) | 11 (0,282%) | ||
албанці | — | — | 13 (0,247%) | 1 (0,026%) | ||
македонці | — | — | 2 (0,047%) | 4 (0,125%) | ||
словенці | — | — | 1 (0,019%) | 4 (0,103%) | ||
чорногорці | — | — | 12 (0,228%) | 9 (0,231%) | ||
інші | — | 79 (1,405%) | 62 (1,180%) | 12 (0,308%) | ||
загалом | 5.531 | 5.621 | 5.253 | 3.901 |
Пам'ятки
Закладання місцевої твердині, відомої також як Тешанський замок, розпочалося ще до того, як цей край завоювали римляни. Точні дати невідомі. Пізніше його зміцнювали римляни, слов'яни та турки-османи. Це було насамперед оборонне укріплення. Тешанський замок — один із найзначніших і найбільших замків у Боснії, площею близько 6 296 м2. В османську добу замок мав постійну залогу.
Відомі уродженці
- Авдія Вршаєвич — футболіст
Примітки
- Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Tešanj. izbori.ba. Процитовано 23. 11. 2016.
- (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 5 березень 2016. Процитовано 12. 12. 2015.
- Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH, Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 219.
- Naselje Žepče. nasbih.com. Процитовано 6. 12. 2015.
- Nacionalni sastav stanovništva Republike Bosne i Hercegovine 1991.(str. 128) (PDF). fzs.ba. Процитовано 6. 12. 2015.
- Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 6. 12. 2015.
- Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Процитовано 6. 12. 2015.
- Nacionalni sastav stanovništva - Rezultati za Republiku po opštinama i naseljenim mjestima 1991.", statistički bilten br. 234, Izdanje Državnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine, Sarajevo (сербо-хорв.)
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teshan bosn i horv Tesanj serb Teshaњ misto u pivnichnij chastini Bosniyi i Gercegovini u Zenicko Dobojskomu kantoni Federaciyi Bosniyi ta Gercegovini administrativnij centr odnojmennoyi gromadi Misto zobrazhennya pidpis kategoriya v Commons Teshan Tesanj Teshaњ Gerb Koordinati 44 36 51 pn sh 17 59 10 sh d H G O Krayina Bosniya i Gercegovina Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyi Federaciya Bosniya i GercegovinaKanton Zenicko DobojskijMunicipalitet TeshanGolova gromadi Suad Huskich PDD Persha zgadka 1461Plosha 5 9 km Visota centru 230 mNaselennya 5531 osib 2013 Gustota naselennya 937 46 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 387 32Poshtovij indeks 72 230Statistichnij nomer naselenogo punktu 151360GeoNames 3189146OSM 2528273 R Teshan Oficijnij sajt www opcina tesanj ba bosn TeshanTeshan Bosniya i Gercegovina Teshan u VikishovishiIstoriyaTeshanskij zamok Viglyad zamka iz sercya Starogo mista v Teshani Suchasna nazva mista vpershe zgaduyetsya 1461 roku u gramoti korolya Stefana Tomashevicha svoyemu dyadkovi Radivoyu U drugij polovini XV ta pershij XVI stolit istoriya Teshanya vidznachalasya haotichnistyu oskilki Bosniyu osmani vvazhali bufernoyu derzhavoyu misto dosit chasto zminyuvalo praviteliv pidpadayuchi to pid osmansku to pid ugorsku vladu U promizhku z 1463 po 1476 rik Teshan buv centrom Bosnijskogo korolivstva ta rezidenciyeyu gercoga Radivoya Kotromanicha Z 1512 roku abo 1520 21 rr misto ostatochno perejshlo pid vladu Osmanskoyi imperiyi 4 veresnya 1878 Teshan zahopila Avstro Ugorshina Do togo chasu opir avstro ugorskij okupaciyi Bosniyi vzhe bulo zlamano i situaciya ruhalasya do spokoyu U cih krayah rozgornulosya budivnictvo Sporudzhuvalisya dorogi vidkrivalisya budivli gromadskogo priznachennya yak ot ninishnij budinok municipalitetu shkoli apteki ta likarni Teshan otrimav svij pershij gotel Misto perezhivalo strimkij ekonomichnij rozvitok Vidkrilisya kilka bankiv yaki kredituvali remesla ta torgivlyu Takim chinom prodovzhuvalasya tradiciya bankivskoyi diyalnosti z 1630 roku Rozvitok bankivskoyi spravi v Teshani vplinuv na rozvitok ciyeyi galuzi po vsij Bosniyi ta Gercegovini Avstro ugorska doba vazhliva dlya Teshanya i v silskogospodarskomu vidnoshenni Nabiraye rozmahu plodivnictvo Bilshayut nasadzhennya sliv garnij urozhaj ta yakist yakih prinosyat pritik velikih koshtiv iz za kordonu Za odin lishe sezon Teshan eksportuye do 100 000 tonn sirih i sushenih sliv u Yevropu Z rozpuskom avstro ugorskoyi vladi Teshan opinivsya v novostvorenij derzhavi SHS U rozvitku mista pochavsya zastij Naselennya pochalo roz yizhdzhatisya nasampered u navkolishni mista z krashim spoluchennyam Teslich i Doboj Teshanskij rajon rozformovano a funkciya jogo administrativnogo centru poslabshala Z 1929 po 1941 rik Teshan vhodiv do Vrbaskoyi banovini Korolivstva Yugoslaviya V umovah oslablennya funkcij mista prijshla Druga svitova vijna U Nezalezhnij Derzhavi Horvatiya misto nalezhalo do Velikoyi zhupi Usora Soli de bulo rajonnim centrom Do nacionalno vizvolnogo ruhu borotbi proti okupaciyi z teritoriyi Teshanya doluchilosya 2800 bijciv iz yakih 380 zaginulo za svobodu i rivnist chogo yak stverdzhuyut sami bosnijci tak i ne stalosya v Yugoslaviyi Vizvolennya Teshan zustriv z ostorogoyu oskilki zvidsi rodom buv odin iz kerivnikom NDH Adem aga Mesich Lyudi znovu viyizhdzhayut iz Teshanya chastina zhiteliv pereselyayetsya u Banovichi Zenicyu i Sarayevo Znovu nastav zastij Do vladi v Teshani prijshli serbski silski elementi hoch voni j buli u menshosti Pislya postanovi Informbyuro proti Kompartiyi Yugoslaviyi ta Tito serbski elementi vibrali storonu Stalina i Radyanskogo Soyuzu Ce prizvelo do usunennya serbskogo upravlinskogo aparatu na vsih rivnyah Vladu perejnyalo misceve perevazhno miske naselennya Pochalasya reorganizaciya rajkomiv Nastalo vidrodzhennya Zmicnilisya perspektivi rozvitku samovryaduvannya Nalagodzhuvalasya avtomobilna derevoobrobna ta tekstilna promislovist Posililasya urbanizaciya miscevosti Naprikinci 70 h u Teshani rozpochavsya strimkij rozvitok yakij okrim sub yektiv gospodaryuvannya torknuvsya budivnictva komunikacij zakladiv ohoroni zdorov ya ta osviti NaselennyaTeshan rik perepisu 2013 1991 1981 1971 musulmani 4 651 82 74 4 376 83 30 3 489 89 44 horvati 206 3 665 160 3 046 174 4 460 serbi 293 5 213 248 4 721 201 5 153 yugoslavi 392 6 974 381 7 253 11 0 282 albanci 13 0 247 1 0 026 makedonci 2 0 047 4 0 125 slovenci 1 0 019 4 0 103 chornogorci 12 0 228 9 0 231 inshi 79 1 405 62 1 180 12 0 308 zagalom 5 531 5 621 5 253 3 901Pam yatkiZakladannya miscevoyi tverdini vidomoyi takozh yak Teshanskij zamok rozpochalosya she do togo yak cej kraj zavoyuvali rimlyani Tochni dati nevidomi Piznishe jogo zmicnyuvali rimlyani slov yani ta turki osmani Ce bulo nasampered oboronne ukriplennya Teshanskij zamok odin iz najznachnishih i najbilshih zamkiv u Bosniyi plosheyu blizko 6 296 m2 V osmansku dobu zamok mav postijnu zalogu Vidomi urodzhenciAvdiya Vrshayevich futbolistPrimitkiRezultati lokalnih izbora 2016 za nacelnika za opcinu Tesanj izbori ba Procitovano 23 11 2016 PDF fzs ba Arhiv originalu PDF za 5 berezen 2016 Procitovano 12 12 2015 Rajka Bucin Prilog poznavanju institucija zakonski okvir rada velikih zupa NDH Arh vjesn god 44 2001 str 219 Naselje Zepce nasbih com Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva Republike Bosne i Hercegovine 1991 str 128 PDF fzs ba Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva SFR Jugoslavije 1981 PDF stat gov rs Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva SFR Jugoslavije 1971 PDF stat gov rs Procitovano 6 12 2015 Nacionalni sastav stanovnistva Rezultati za Republiku po opstinama i naseljenim mjestima 1991 statisticki bilten br 234 Izdanje Drzavnog zavoda za statistiku Republike Bosne i Hercegovine Sarajevo serbo horv PosilannyaOficijnij sajt Portal Bosniya i Gercegovina