Жан д'Ібелін (фр. Jean d'Ibelin бл. 1211—1258), також відомий як Жан д'Арзуф (фр. Jean d'Arsuf) — сеньйор Арзуфа з 1236 року та конетабль Єрусалима з 1251 року.
Жан д'Ібелін | |
---|---|
фр. Jean d'Ibelin | |
Народився | не раніше 1211 і не пізніше 1212 |
Помер | грудень 1258[1] Єрусалим, Аюбіди, d[1] |
Учасник | Сьомий хрестовий похід[1], d[1] і Війна з ломбардцями |
Титул | d[1] |
Посада | Конетабль Єрусалимського королівства[1], d[1], d[1] і d[1] |
Батько | Жан I д'Ібелін[1] |
Мати | d[1] |
Брати, сестри | Баліан III д'Ібелін[1], d[1], Балдуїн Ібелін[d][1], d[1], d[1] і Ізабелла Ібелін[d][1] |
У шлюбі з | d |
Діти | d[1] |
|
Біографія
Жан був молодшим сином відомого Жана I д'Ібеліна, «старого сеньйора Бейрута». Його старший брат Баліан д'Ібелін успадкував від батька сеньйорію Бейрута, а Жану дістався Арзуф. Під час перебування на посаді конетабля Єрусалима (з 1251 року), Жан двічі призначався регентом Єрусалимського королівства: в 1253—1254 роках від імені Конрада II і 1256—1258 роках від імені Конрадіна. Він також тричі був бальї (представником) регента Єрусалимського королівства: у 1247—1248 та 1249—1252 роках при регенті Генріху I Кіпрському та в 1258 році при регентші Плезанс Антіохійській.
В 1241 році Жан зміцнив існуючі укріплення Арзуфа. В цьому ж році він разом зі своїм двоюрідним братом Філіпом де Монфор і Джефрі Естрінгським підписав листа до імператора Фрідріха II, номінального регента Єрусалимського королевства. У листі, який підтримував Річард Корнуольський, який перебував в цей час в Палестині як хрестоносець, пропонувалося, щоб Фрідріх помилував усіх повсталих баронів і призначив Симона де Монфора, графа Лестера, бальї Єрусалимського королівства. Барони, у свою чергу, мали присягнути Симону та визнавати його владу до повноліття молодого короля Конрада II (яке мало наступити в 1243 році). Фрідріх II відповів відмовою.
У той час, як Сьомий хрестовий похід відволік увагу мусульман від Палестини, Жан скористався цим, і на початку 1250 року очолив напад на Бефсан (сучасний Бейт-Шеан). Він спустошив мусульманський табір і захопив місцевого еміра та 16 000 тварин.
Жан, як і його батько, мав правничу освіту, і він повторно використав деякі юридичні аргументи, які використовував його батько протягом своєї довгої кар'єри. У лютому 1251 року, незабаром після того, як він став бальї Єрусалимського королівства від імені регента, короля Кіпру Генріха I, Жан скликав в Акрі, у палаці своїх родичів, сеньйорів Бейрута, раду правників королівства. Там він запропонував, щоб суди найняли писарів для ведення письмових записів французькою мовою, і щоб Вищий суд (фр. Haute Cour) Єрусалимського королівства свої записи зберігав в замкненій скрині, ключі від якої мали бути у регента або його заступника і двох обраних правників. Ці реформи були прийняті баронами. Реформа звичайного суду була проведена в 1269 році, але реформа Вищого суду була відкладена до 1286 року.
У 1253 році Жан на кілька місяців заступив Генріха Кіпрського на посаді регента Єрусалимського королівства від імені відсутнього короля Конрадіна. У 1256 році він знову був призначений регентом при малолітньому Конраді III.
У 1257 році він підтвердив угоду з морською Анконською республікою, надавши їй комерційні права в Акрі в обмін на надання загону з п'ятдесяти солдатів протягом двох років. Анкона була союзником Генуезької республіки і Жан прагнув за допомогою свого договору залучити баронів та інших важливих гравців Єрусалимського королівства підтримати Геную проти Венеції у Війні Святого Сави. Його план зрештою провалився, і інші члени Ібелінського дому — Жан д'Ібелін Яффський та Жан II Бейрутський здійснили в 1258 році переворот, в результаті якого посаду бальї королівства, від імені регента короля Кіпру Гуго II надали Плезанс Антіохійській, колишній дружині сина Жана Баліана д'Арзуф. Жан змирився з результатами перевороту і примирився з Плезанс та Боемундом VI, що став при ній регентом-сеньйором Єрусалимського королівства. Коли Плезанс повернулась на Кіпр, Жана знову призначили на посаду бальї Єрусалиму.
У 1258 році він сприяв укладенню угоди між військовими орденами, госпітальєрами, тамплієрами та тевтонськими лицарями, яка регулювала їхні стосунки і припинила громадянську війну, що розпочалась із венеційсько-генуезькою війною Святого Сави.
Помер в Єрусалимі в цьому ж, 1258 році.
Родина
В 1236 році Жан одружився з Алісою, дочкою Рохарда з Хайфи, від якої мав сина Баліана, що заступив батька на посаді сеньйора Арзуфа.
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
- Marshall, Christopher (6 жовтня 1994). Warfare in the Latin East, 1192-1291 (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- JERUSALEM NOBILITY. fmg.ac. Процитовано 25 серпня 2022.
Джерела
- Marshall, Christopher (1992). Warfare in the Latin East, 1192—1291. Cambridge University Press.
- Riley-Smith, Jonathan (1973). The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem, 1174—1277. Archon Books.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zhan d Ibelin Zhan d Ibelin fr Jean d Ibelin bl 1211 1258 takozh vidomij yak Zhan d Arzuf fr Jean d Arsuf senjor Arzufa z 1236 roku ta konetabl Yerusalima z 1251 roku Zhan d Ibelinfr Jean d IbelinNarodivsyane ranishe 1211 i ne piznishe 1212Pomergruden 1258 1 Yerusalim Ayubidi d 1 UchasnikSomij hrestovij pohid 1 d 1 i Vijna z lombardcyamiTituld 1 PosadaKonetabl Yerusalimskogo korolivstva 1 d 1 d 1 i d 1 BatkoZhan I d Ibelin 1 Matid 1 Brati sestriBalian III d Ibelin 1 d 1 Balduyin Ibelin d 1 d 1 d 1 i Izabella Ibelin d 1 U shlyubi zdDitid 1 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZhan buv molodshim sinom vidomogo Zhana I d Ibelina starogo senjora Bejruta Jogo starshij brat Balian d Ibelin uspadkuvav vid batka senjoriyu Bejruta a Zhanu distavsya Arzuf Pid chas perebuvannya na posadi konetablya Yerusalima z 1251 roku Zhan dvichi priznachavsya regentom Yerusalimskogo korolivstva v 1253 1254 rokah vid imeni Konrada II i 1256 1258 rokah vid imeni Konradina Vin takozh trichi buv balyi predstavnikom regenta Yerusalimskogo korolivstva u 1247 1248 ta 1249 1252 rokah pri regenti Genrihu I Kiprskomu ta v 1258 roci pri regentshi Plezans Antiohijskij V 1241 roci Zhan zmicniv isnuyuchi ukriplennya Arzufa V comu zh roci vin razom zi svoyim dvoyuridnim bratom Filipom de Monfor i Dzhefri Estringskim pidpisav lista do imperatora Fridriha II nominalnogo regenta Yerusalimskogo korolevstva U listi yakij pidtrimuvav Richard Kornuolskij yakij perebuvav v cej chas v Palestini yak hrestonosec proponuvalosya shob Fridrih pomiluvav usih povstalih baroniv i priznachiv Simona de Monfora grafa Lestera balyi Yerusalimskogo korolivstva Baroni u svoyu chergu mali prisyagnuti Simonu ta viznavati jogo vladu do povnolittya molodogo korolya Konrada II yake malo nastupiti v 1243 roci Fridrih II vidpoviv vidmovoyu U toj chas yak Somij hrestovij pohid vidvolik uvagu musulman vid Palestini Zhan skoristavsya cim i na pochatku 1250 roku ocholiv napad na Befsan suchasnij Bejt Shean Vin spustoshiv musulmanskij tabir i zahopiv miscevogo emira ta 16 000 tvarin Zhan yak i jogo batko mav pravnichu osvitu i vin povtorno vikoristav deyaki yuridichni argumenti yaki vikoristovuvav jogo batko protyagom svoyeyi dovgoyi kar yeri U lyutomu 1251 roku nezabarom pislya togo yak vin stav balyi Yerusalimskogo korolivstva vid imeni regenta korolya Kipru Genriha I Zhan sklikav v Akri u palaci svoyih rodichiv senjoriv Bejruta radu pravnikiv korolivstva Tam vin zaproponuvav shob sudi najnyali pisariv dlya vedennya pismovih zapisiv francuzkoyu movoyu i shob Vishij sud fr Haute Cour Yerusalimskogo korolivstva svoyi zapisi zberigav v zamknenij skrini klyuchi vid yakoyi mali buti u regenta abo jogo zastupnika i dvoh obranih pravnikiv Ci reformi buli prijnyati baronami Reforma zvichajnogo sudu bula provedena v 1269 roci ale reforma Vishogo sudu bula vidkladena do 1286 roku U 1253 roci Zhan na kilka misyaciv zastupiv Genriha Kiprskogo na posadi regenta Yerusalimskogo korolivstva vid imeni vidsutnogo korolya Konradina U 1256 roci vin znovu buv priznachenij regentom pri malolitnomu Konradi III U 1257 roci vin pidtverdiv ugodu z morskoyu Ankonskoyu respublikoyu nadavshi yij komercijni prava v Akri v obmin na nadannya zagonu z p yatdesyati soldativ protyagom dvoh rokiv Ankona bula soyuznikom Genuezkoyi respubliki i Zhan pragnuv za dopomogoyu svogo dogovoru zaluchiti baroniv ta inshih vazhlivih gravciv Yerusalimskogo korolivstva pidtrimati Genuyu proti Veneciyi u Vijni Svyatogo Savi Jogo plan zreshtoyu provalivsya i inshi chleni Ibelinskogo domu Zhan d Ibelin Yaffskij ta Zhan II Bejrutskij zdijsnili v 1258 roci perevorot v rezultati yakogo posadu balyi korolivstva vid imeni regenta korolya Kipru Gugo II nadali Plezans Antiohijskij kolishnij druzhini sina Zhana Baliana d Arzuf Zhan zmirivsya z rezultatami perevorotu i primirivsya z Plezans ta Boemundom VI sho stav pri nij regentom senjorom Yerusalimskogo korolivstva Koli Plezans povernulas na Kipr Zhana znovu priznachili na posadu balyi Yerusalimu U 1258 roci vin spriyav ukladennyu ugodi mizh vijskovimi ordenami gospitalyerami tampliyerami ta tevtonskimi licaryami yaka regulyuvala yihni stosunki i pripinila gromadyansku vijnu sho rozpochalas iz venecijsko genuezkoyu vijnoyu Svyatogo Savi Pomer v Yerusalimi v comu zh 1258 roci RodinaV 1236 roci Zhan odruzhivsya z Alisoyu dochkoyu Roharda z Hajfi vid yakoyi mav sina Baliana sho zastupiv batka na posadi senjora Arzufa PrimitkiCawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families d Track Q13419312d Track Q49162812 Marshall Christopher 6 zhovtnya 1994 Warfare in the Latin East 1192 1291 angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 47742 0 JERUSALEM NOBILITY fmg ac Procitovano 25 serpnya 2022 DzherelaMarshall Christopher 1992 Warfare in the Latin East 1192 1291 Cambridge University Press Riley Smith Jonathan 1973 The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem 1174 1277 Archon Books