Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Марі Леклер (старший; фр. Jean-Marie Leclair; 10 травня 1697, Ліон — 22 жовтня 1764, Париж) — французький скрипаль і композитор, основоположник французької скрипкової школи XVIII століття.
| Жан-Марі Леклер | |
|---|---|
| фр. Jean-Marie Leclair | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 травня 1697[1][2][…] |
| Місце народження | Ліон, Королівство Франція[4] |
| Дата смерті | 22 жовтня 1764[1][2][…] (67 років) |
| Місце смерті | Париж, Королівство Франція[4] |
| Причина смерті | різана рана |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор, артист балету, балетмейстер, скрипаль, учитель музики, капельмейстер, хореограф, танцюрист |
| Вчителі | Арканджело Кореллі і d |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Леклер був старшим з восьми дітей Антуана Леклера, ткача і віолончеліста, і з дитинства також освоював швейне ремесло, гру на скрипці і танець. У 1716 році він був зарахований в балетну трупу Ліонського оперного театру, виступав як скрипаль і танцюрист в Руані, одружився з танцівницею Марі-Роз Кастані. У 1722—1726 роках в Турині він грав на королівських весільних урочистостях і працював як балетмейстер, а також вдосконалював майстерність у Джованні Баттісти Соміса.
Повернувшись через рік у Париж, Леклер під патронажем багатого комерсанта виступає в «Духовних концертах» і пише свої перші твори — 12 сонат для скрипки і бассо контінуо. Музична громадськість схвально прийняла їх, відзначивши хороший композиторський почерк і власний стиль автора.
Як виконавець Леклер також мав великий успіх, однією з помітних подій в його житті стали виступи в Лондоні при королівському дворі разом з відомим італійським скрипалем П'єтро Локателлі. Так було покладено початок тривалому періоду суперництва італійської та французької виконавських шкіл. Виконання Леклера характеризувалося красою звучання і ритмічною свободою, в той час як Локателлі вражав слухачів філігранною технікою. Критики назвали гру Леклера «ангельською», а Локателлі — «диявольською». Суперники на сцені, в житті обидва скрипаля були друзями, разом працювали над низкою творів, музикознавці відзначають вплив стилю Локателлі на деякі сонати Леклера. Леклер також співпрацював із іншими відомими музикантами свого часу, наприклад, з клавесиністом Андре Шероном.
Перша дружина Леклера померла в 1728 році, і через два роки він одружився вдруге на Луїзі Руссель, що працювала у видавництві і брала участь у виданні низки його творів.
Справжнє визнання виконавської майстерності Леклера прийшло в 1733 році, коли французький король Людовік XV запросив його на посаду придворного скрипаля. В знак подяки музикант присвятив царственій особі кілька своїх сонат. При дворі Леклер зблизився з відомими виконавцями: виконавцем на віолі Антуаном Форкре і скрипалем Жаном-П'єром Гіньоном. Леклер був одним з небагатьох, кому дозволялося грати при дворі власні твори, в той час як звичайну основу репертуару придворних музикантів становила музика старих майстрів, таких як Жан-Батіст Люллі. У 1737 році Леклер і Гіньон посварилися через право бути керівником королівського оркестру, і хоча через деякий час вони прийшли до рішення диригувати поперемінно з періодом в один місяць, Леклер незабаром подав у відставку і покинув Париж.
Незабаром він отримав запрошення до нідерландського королівського двору від принцеси Анни, яка сама добре грала на клавесині і вчилася у Георга Фрідріха Генделя. Згідно з договором, Леклер кожен рік повинен був протягом трьох місяців перебувати при дворі. У 1740 році він почав працювати в Гаазі, де диригував оркестром. Три роки потому комерсант, який фінансував оркестр, збанкрутував, і Леклер повернувся в Париж, де і провів решту роки життя, зрідка виїжджаючи в Ліон.
З середини 1740-х років Леклер займався приватним викладанням і композицією. В 1746 році була поставлена його єдина опера «Сцилла і Главк». Написана в дусі Рамо («музична трагедія в п'яти актах), опера витримала близько 20 вистав за два місяці, а потім була знята з репертуару.
У 1748 році він поступив на службу до герцога Грамонського, який раніше вчився у нього, і працював композитором і диригентом у його приватному театрі. Герцогу Леклер присвятив кілька інструментальних і вокальних творів. У 1758 році музикант розлучився з дружиною і поселився в купленому незадовго до того будинку в неблагополучному кварталі на околиці Парижа.
Вранці 23 жовтня 1764 року Леклер був знайдений убитим на порозі свого будинку. Злочин так і не було розкрито, хоча у поліції було троє підозрюваних: садівник, що знайшов труп, дружина Леклера та його племінник (саме на нього вказувала більшість доказів).
Творчість
Леклер зіграв важливу роль в історії скрипкового виконання. Володіючи видатною майстерністю, він дав поштовх розвитку французької скрипкової школи. Леклер вважався визнаним майстром сонатного жанру, творцем французького скрипкового концерту☃☃. Серед прийомів, які він використовував — подвійні трелі, тремоло лівою рукою, гра у високих позиціях та ін. Незважаючи на те, що стиль його виконання часто однозначно позначається як «французький», деякі риси явно вказують на вплив італійської школи, наприклад, використання довгого, тартінієвого смичка. У Леклера було багато учнів, багато з яких стали згодом відомими скрипалями.
Як композитор він також має велике значення. У своїх сонатах і концертах, відштовхуючись від форми і стилю Арканджело Кореллі і Антоніо Вівальді, відповідно, він формує власну манеру письма. Гармонія його барвиста і яскрава — він застосовує хроматичні послідовності акордів та енгармонічні модуляції. Його музика відрізняється витонченістю і благородством звучання.
Основні твори
- Опера «Сцилла і Главк» (Париж, 1746)
- 12 концертів для скрипки з оркестром
- 48 сонат для скрипки і бассо контінуо в чотирьох зошитах
- Тріо-сонати для двох скрипок і бассо контінуо
- «Музичні розваги для легкого виконання» для скрипки і бассо контінуо
- Музика для різних балетів та вистав з співом (часто у співавторстві, багато рукописів втрачено)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103777377 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- (рос.). ale07.ru. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- У 1986 р.
- Т.Рейборн. Архівована копія. — . з джерела 23 грудня 2017
Література
- Ливанова Т. Н. Западноевропейская музыка XVII–XVIII веков в ряду искусств: исследование / Т. Н. Ливанова. — М. : Музыка, 1977. — 528 с.
- Раабен Л. Жизнь замечательных скрипачей: биографические очерки. — М.–Л. : Музыка, 1967. — 312 с
Посилання
- Вільні ноти авторства Жан-Марі Леклер на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Жан-Мари Леклер на сайті AllMusic(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Mari Lekler starshij fr Jean Marie Leclair 10 travnya 1697 Lion 22 zhovtnya 1764 Parizh francuzkij skripal i kompozitor osnovopolozhnik francuzkoyi skripkovoyi shkoli XVIII stolittya Zhan Mari Leklerfr Jean Marie LeclairOsnovna informaciyaData narodzhennya10 travnya 1697 1697 05 10 1 2 Misce narodzhennyaLion Korolivstvo Franciya 4 Data smerti22 zhovtnya 1764 1764 10 22 1 2 67 rokiv Misce smertiParizh Korolivstvo Franciya 4 Prichina smertirizana ranaGromadyanstvoFranciyaProfesiyikompozitor artist baletu baletmejster skripal uchitel muziki kapelmejster horeograf tancyuristVchiteliArkandzhelo Korelli i dInstrumentiskripkaZhanriklasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaLekler buv starshim z vosmi ditej Antuana Leklera tkacha i violonchelista i z ditinstva takozh osvoyuvav shvejne remeslo gru na skripci i tanec U 1716 roci vin buv zarahovanij v baletnu trupu Lionskogo opernogo teatru vistupav yak skripal i tancyurist v Ruani odruzhivsya z tancivniceyu Mari Roz Kastani U 1722 1726 rokah v Turini vin grav na korolivskih vesilnih urochistostyah i pracyuvav yak baletmejster a takozh vdoskonalyuvav majsternist u Dzhovanni Battisti Somisa Povernuvshis cherez rik u Parizh Lekler pid patronazhem bagatogo komersanta vistupaye v Duhovnih koncertah i pishe svoyi pershi tvori 12 sonat dlya skripki i basso kontinuo Muzichna gromadskist shvalno prijnyala yih vidznachivshi horoshij kompozitorskij pocherk i vlasnij stil avtora Yak vikonavec Lekler takozh mav velikij uspih odniyeyu z pomitnih podij v jogo zhitti stali vistupi v Londoni pri korolivskomu dvori razom z vidomim italijskim skripalem P yetro Lokatelli Tak bulo pokladeno pochatok trivalomu periodu supernictva italijskoyi ta francuzkoyi vikonavskih shkil Vikonannya Leklera harakterizuvalosya krasoyu zvuchannya i ritmichnoyu svobodoyu v toj chas yak Lokatelli vrazhav sluhachiv filigrannoyu tehnikoyu Kritiki nazvali gru Leklera angelskoyu a Lokatelli diyavolskoyu Superniki na sceni v zhitti obidva skripalya buli druzyami razom pracyuvali nad nizkoyu tvoriv muzikoznavci vidznachayut vpliv stilyu Lokatelli na deyaki sonati Leklera Lekler takozh spivpracyuvav iz inshimi vidomimi muzikantami svogo chasu napriklad z klavesinistom Andre Sheronom Persha druzhina Leklera pomerla v 1728 roci i cherez dva roki vin odruzhivsya vdruge na Luyizi Russel sho pracyuvala u vidavnictvi i brala uchast u vidanni nizki jogo tvoriv Spravzhnye viznannya vikonavskoyi majsternosti Leklera prijshlo v 1733 roci koli francuzkij korol Lyudovik XV zaprosiv jogo na posadu pridvornogo skripalya V znak podyaki muzikant prisvyativ carstvenij osobi kilka svoyih sonat Pri dvori Lekler zblizivsya z vidomimi vikonavcyami vikonavcem na violi Antuanom Forkre i skripalem Zhanom P yerom Ginonom Lekler buv odnim z nebagatoh komu dozvolyalosya grati pri dvori vlasni tvori v toj chas yak zvichajnu osnovu repertuaru pridvornih muzikantiv stanovila muzika starih majstriv takih yak Zhan Batist Lyulli U 1737 roci Lekler i Ginon posvarilisya cherez pravo buti kerivnikom korolivskogo orkestru i hocha cherez deyakij chas voni prijshli do rishennya diriguvati popereminno z periodom v odin misyac Lekler nezabarom podav u vidstavku i pokinuv Parizh Nezabarom vin otrimav zaproshennya do niderlandskogo korolivskogo dvoru vid princesi Anni yaka sama dobre grala na klavesini i vchilasya u Georga Fridriha Gendelya Zgidno z dogovorom Lekler kozhen rik povinen buv protyagom troh misyaciv perebuvati pri dvori U 1740 roci vin pochav pracyuvati v Gaazi de diriguvav orkestrom Tri roki potomu komersant yakij finansuvav orkestr zbankrutuvav i Lekler povernuvsya v Parizh de i proviv reshtu roki zhittya zridka viyizhdzhayuchi v Lion Z seredini 1740 h rokiv Lekler zajmavsya privatnim vikladannyam i kompoziciyeyu V 1746 roci bula postavlena jogo yedina opera Scilla i Glavk Napisana v dusi Ramo muzichna tragediya v p yati aktah opera vitrimala blizko 20 vistav za dva misyaci a potim bula znyata z repertuaru U 1748 roci vin postupiv na sluzhbu do gercoga Gramonskogo yakij ranishe vchivsya u nogo i pracyuvav kompozitorom i dirigentom u jogo privatnomu teatri Gercogu Lekler prisvyativ kilka instrumentalnih i vokalnih tvoriv U 1758 roci muzikant rozluchivsya z druzhinoyu i poselivsya v kuplenomu nezadovgo do togo budinku v neblagopoluchnomu kvartali na okolici Parizha Vranci 23 zhovtnya 1764 roku Lekler buv znajdenij ubitim na porozi svogo budinku Zlochin tak i ne bulo rozkrito hocha u policiyi bulo troye pidozryuvanih sadivnik sho znajshov trup druzhina Leklera ta jogo pleminnik same na nogo vkazuvala bilshist dokaziv TvorchistLekler zigrav vazhlivu rol v istoriyi skripkovogo vikonannya Volodiyuchi vidatnoyu majsternistyu vin dav poshtovh rozvitku francuzkoyi skripkovoyi shkoli Lekler vvazhavsya viznanim majstrom sonatnogo zhanru tvorcem francuzkogo skripkovogo koncertu Sered prijomiv yaki vin vikoristovuvav podvijni treli tremolo livoyu rukoyu gra u visokih poziciyah ta in Nezvazhayuchi na te sho stil jogo vikonannya chasto odnoznachno poznachayetsya yak francuzkij deyaki risi yavno vkazuyut na vpliv italijskoyi shkoli napriklad vikoristannya dovgogo tartiniyevogo smichka U Leklera bulo bagato uchniv bagato z yakih stali zgodom vidomimi skripalyami Yak kompozitor vin takozh maye velike znachennya U svoyih sonatah i koncertah vidshtovhuyuchis vid formi i stilyu Arkandzhelo Korelli i Antonio Vivaldi vidpovidno vin formuye vlasnu maneru pisma Garmoniya jogo barvista i yaskrava vin zastosovuye hromatichni poslidovnosti akordiv ta engarmonichni modulyaciyi Jogo muzika vidriznyayetsya vitonchenistyu i blagorodstvom zvuchannya Osnovni tvori Opera Scilla i Glavk Parizh 1746 12 koncertiv dlya skripki z orkestrom 48 sonat dlya skripki i basso kontinuo v chotiroh zoshitah Trio sonati dlya dvoh skripok i basso kontinuo Muzichni rozvagi dlya legkogo vikonannya dlya skripki i basso kontinuo Muzika dlya riznih baletiv ta vistav z spivom chasto u spivavtorstvi bagato rukopisiv vtracheno PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Deutsche Nationalbibliothek Record 103777377 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 ros ale07 ru Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 U 1986 r T Rejborn Arhivovana kopiya ISBN 9785961447606 z dzherela 23 grudnya 2017LiteraturaLivanova T N Zapadnoevropejskaya muzyka XVII XVIII vekov v ryadu iskusstv issledovanie T N Livanova M Muzyka 1977 528 s Raaben L Zhizn zamechatelnyh skripachej biograficheskie ocherki M L Muzyka 1967 312 sPosilannyaVilni noti avtorstva Zhan Mari Lekler na sajti International Music Score Library Project IMSLP Zhan Mari Lekler na sajti AllMusic angl