Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Бати ст Реньйо фр Jean Baptiste Regnault 9 жовтня 1754 Париж 12 листопада 1829 Париж французький художник та виклада

Жан-Батист Реньо

Жан-Батист Реньо

Жан-Бати́ст Реньйо́ (фр. Jean-Baptiste Regnault, 9 жовтня, 1754, Париж — 12 листопада, 1829, Париж) — французький художник та викладач. Барон з часів наполеонівської імперії. Робив портрети, історичні і міфологічні картини.

Жан-Батист Реньйо
фр. Jean-Baptiste Regnault
image
Автопортрет, 1793–1794 р.
При народженні Jean-Baptiste Regnault
Народження 9 жовтня 1754(1754-10-09)
Париж
Смерть 12 листопада 1829(1829-11-12) (75 років)
  Париж
Поховання Пер-Лашез[1] і d
Національність image Франція
Країна Франція
Жанр історичий живопис, міфологічний жанр, портрет
Навчання Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник
Напрямок пізнє бароко, революційний класицизм, ампір
Роки творчості 1774nbsp;— 1814
Вплив Антуан Ватто, Франсуа Буше
Вчитель d, d і d
Відомі учні d, Луї Ерсан, Генрієтта Лорім'є, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Працівник Національна вища школа красних мистецтв
Член Академія надписів та красного письменства і Академія красних мистецтв Франції
Твори історичий живопис, міфологічний жанр, портрет
У шлюбі з d
Діти (3[2]) d
Роботи в колекції d, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, Штедель, d, d, d, Музей Кунстпаласт, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Музей августинців, Художня галерея Єльського університету, d, Детройтський інститут мистецтв, d, Гамбурзька картинна галерея, Музей Ханенків, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), d, d, d, Руанський музей образотворчого мистецтва, d, Версальський палац, Музей Фабра, d, d і Мальмезон
Нагороди
image Жан-Батист Реньо у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Народився в Парижі. Батько вивіз десятирічного сина в Америку, де того влаштували юнгою на торговельний вітрильник. На морі перебував в 1765—1769 рр.

Освіта і перебування в Італії

Художню освіту опановував в майстернях художників Н. Б. Лепісьє та Жана Бардена (1732—1809). З останнім відвідав Італію, перебував в Римі в 1770—1775 рр. 1775 року брав участь в змаганні за римську премію, але його картина «Есфір і Аман перед царем Артаксексом» отримала другу премію. Першу премію виборов на другий рік з картиною «Філософ Діоген і Александр Македонський» і вдруге відбув у Рим.

Повернення в Париж

1782 року повернувся в Париж і виставив в Салоні картину «Персей рятує Андромеду», за яку був зарахований до Королівської академії. 1783 року став академіком. Для каплиці в палаці Фонтенбло написав релігійний образ «Оплакування Христа».

У роки революції 1789—1793 рр

З початком революції в Парижі не емігрував з країни. Змагався з майстернею уславленого художника Жака-Луї Давіда, але програв як в техніці, так і в ідеологічному навантаженні власних картин. Діяльно підтримував революційний уряд.

До цього періоду належать картини "Свобода або Смерть "(Геній Франції між Свободою або смертю) та «Богиня мудрості Мінерва карбує для історії права громадянина». Художник не виробив власної манери для втілення революційної тематики, а використав через обмеженість власного обдарування стилістику академізму та пізнього бароко.

У роки наполеонівських авантюр

У роки директорії і наполеонівської імперії перейшов на позиції підтримки уряду Наполеона І Бонапарта. Створив декілька портретів нової військової еліти та родичів Наполеона в нав'язаній культурі Франції стилістиці . Отримав титул барона. Робив гравюри. Працював викладачем. Серед учнів новоспеченого барона — Олександр Менжо, Тома Анрі, Луї Ерсан, Франсуа Бушо, Поль Ландон, Анрі Греведон, Огюст Кудер. Здібностями та художньою манерою вирізнявся лише (1774—1833).

Помер у Парижі.

Вибрані твори

«Богиня мудрості Мінерва карбує для історії права громадянина», 1790 рік.
  • «Філософ Діоген і Олександр Македонський»
  • «Есфір і Аман перед царем Артаксексом»
  • «Орест і іфігенія в Тавриді»
  • «Пігмаліон і Галатея»
  • «Венера і Вулкан»
  • «Венера і Марс»
  • «Хрещення Христа в Йордані»
  • «Персей рятує Андромеду»
  • «Повернення Андромеди»
  • «Весілля Персея і Андромеди»
  • «Пртрет Елени Віольє»
  • «Кентавр Хірон виховує Ахілла вояком»
  • «Автопортрет»
  • «Сократ знайшов учня Алківіада у повій»
  • «Суд Париса»
  • «Ігри грації»
  • «Геній Франції між Свободою і Смертю»
  • «Богиня мудрості Мінерва карбує для історії права громадянина»
  • «Смерть генеала Дезе в баталії при Маренго»
  • «Смерть цариці Клеопатри»
  • «Портрет сина в військовому строї»
  • «Гортензія де Богарне»
  • «Жан-П'єр де Монталів'є»
  • «Весілля Жерома Бонапарта і Катаріни Вюртемберзької»

Галерея вибраних творів

image
"Жан-П'єр де Монталів'є "
  • image
    «Філософ Діоген і Александр Македонський», (1776)
  • image
    «Філософ Сократ знайшов учня Алківіада у повій» (1785), приватна збірка
  • image
    «Кентавр Хірон виховує Ахілла вояком» (1782)
  • image
    «Смерть Клеопатри», (1797), , Дюссельдорф
  • image
    «Смерть генерала Дезе в битві при Маренго» (1800), палац Версаль
  • image
    «Три Грації» (1797—1798), Лувр, Париж
  • image
    «Свобода або Смерть» (1795), Німеччина, Гамбург, Кунсхалле)
  • image
    «Сенат Франції приймає прапори колишніх полків, відібраних у Німеччини» (1811), палац Версаль
  • image
    «Гортензія де Богарне». Національний музей замок Мальмезон.

Джерела

  • Герман Михаил Юрьевич, «Давид», серия «Жизнь замечательных людей» М, «Молодая гвардия», 1964 (рос)
  • Под ред. Кузьминой М. Т. «История зарубежного искусства», Москва, «Искусство», 1971, с. 267—269
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейкая живопись». Каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 288
  • «Всеобщая история искусств», т 4, Москва, «Искусство», 1963, с. 295—300
  • Томас Карлейль, «Французская революція. История», Москва, «Мысль». 1991
  • ж «Курьер ЮНЕСКО», февраль, 1990
  • ж «Художник», апрель. 1990, (Е. Никифоров, статья «Жак-Луи Давид», серия «Мастера национальных школ», с. 36-49
  • «Документы истории Великой французской революции». Учебное пособие для студентов вузов: В 2 т. — М., 1990.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean-Baptiste Regnault

Див. також

Примітки

  1. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 293.
    d:Track:Q13413655d:Track:Q13413705d:Track:Q90
  2. https://www.leonore.archives-nationales.culture.gouv.fr/ui/notice/315931

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Bati st Renjo fr Jean Baptiste Regnault 9 zhovtnya 1754 Parizh 12 listopada 1829 Parizh francuzkij hudozhnik ta vikladach Baron z chasiv napoleonivskoyi imperiyi Robiv portreti istorichni i mifologichni kartini Zhan Batist Renjofr Jean Baptiste RegnaultAvtoportret 1793 1794 r Pri narodzhenni Jean Baptiste RegnaultNarodzhennya 9 zhovtnya 1754 1754 10 09 ParizhSmert 12 listopada 1829 1829 11 12 75 rokiv ParizhPohovannya Per Lashez 1 i dNacionalnist FranciyaKrayina FranciyaZhanr istorichij zhivopis mifologichnij zhanr portretNavchannya Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnikNapryamok piznye baroko revolyucijnij klasicizm ampirRoki tvorchosti 1774nbsp 1814Vpliv Antuan Vatto Fransua BusheVchitel d d i dVidomi uchni d Luyi Ersan Genriyetta Lorim ye d d d d d d d d d d d d d d i dPracivnik Nacionalna visha shkola krasnih mistectvChlen Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva i Akademiya krasnih mistectv FranciyiTvori istorichij zhivopis mifologichnij zhanr portretU shlyubi z dDiti 3 2 dRoboti v kolekciyi d Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalnij muzej Shveciyi Shtedel d d d Muzej Kunstpalast Hudozhnij institut Chikago Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Ermitazh Muzej avgustinciv Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Detrojtskij institut mistectv d Gamburzka kartinna galereya Muzej Hanenkiv Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d d d Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Versalskij palac Muzej Fabra d d i MalmezonNagorodi Rimska premiya 1776 Zhan Batist Reno u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya v Parizhi Batko viviz desyatirichnogo sina v Ameriku de togo vlashtuvali yungoyu na torgovelnij vitrilnik Na mori perebuvav v 1765 1769 rr Osvita i perebuvannya v ItaliyiHudozhnyu osvitu opanovuvav v majsternyah hudozhnikiv N B Lepisye ta Zhana Bardena 1732 1809 Z ostannim vidvidav Italiyu perebuvav v Rimi v 1770 1775 rr 1775 roku brav uchast v zmaganni za rimsku premiyu ale jogo kartina Esfir i Aman pered carem Artakseksom otrimala drugu premiyu Pershu premiyu viborov na drugij rik z kartinoyu Filosof Diogen i Aleksandr Makedonskij i vdruge vidbuv u Rim Povernennya v Parizh1782 roku povernuvsya v Parizh i vistaviv v Saloni kartinu Persej ryatuye Andromedu za yaku buv zarahovanij do Korolivskoyi akademiyi 1783 roku stav akademikom Dlya kaplici v palaci Fontenblo napisav religijnij obraz Oplakuvannya Hrista U roki revolyuciyi 1789 1793 rrZ pochatkom revolyuciyi v Parizhi ne emigruvav z krayini Zmagavsya z majsterneyu uslavlenogo hudozhnika Zhaka Luyi Davida ale prograv yak v tehnici tak i v ideologichnomu navantazhenni vlasnih kartin Diyalno pidtrimuvav revolyucijnij uryad Do cogo periodu nalezhat kartini Svoboda abo Smert Genij Franciyi mizh Svobodoyu abo smertyu ta Boginya mudrosti Minerva karbuye dlya istoriyi prava gromadyanina Hudozhnik ne virobiv vlasnoyi maneri dlya vtilennya revolyucijnoyi tematiki a vikoristav cherez obmezhenist vlasnogo obdaruvannya stilistiku akademizmu ta piznogo baroko U roki napoleonivskih avantyurU roki direktoriyi i napoleonivskoyi imperiyi perejshov na poziciyi pidtrimki uryadu Napoleona I Bonaparta Stvoriv dekilka portretiv novoyi vijskovoyi eliti ta rodichiv Napoleona v nav yazanij kulturi Franciyi stilistici Otrimav titul barona Robiv gravyuri Pracyuvav vikladachem Sered uchniv novospechenogo barona Oleksandr Menzho Toma Anri Luyi Ersan Fransua Busho Pol Landon Anri Grevedon Ogyust Kuder Zdibnostyami ta hudozhnoyu maneroyu viriznyavsya lishe 1774 1833 Pomer u Parizhi Vibrani tvori Boginya mudrosti Minerva karbuye dlya istoriyi prava gromadyanina 1790 rik Filosof Diogen i Oleksandr Makedonskij Esfir i Aman pered carem Artakseksom Orest i ifigeniya v Tavridi Pigmalion i Galateya Venera i Vulkan Venera i Mars Hreshennya Hrista v Jordani Persej ryatuye Andromedu Povernennya Andromedi Vesillya Perseya i Andromedi Prtret Eleni Violye Kentavr Hiron vihovuye Ahilla voyakom Avtoportret Sokrat znajshov uchnya Alkiviada u povij Sud Parisa Igri graciyi Genij Franciyi mizh Svobodoyu i Smertyu Boginya mudrosti Minerva karbuye dlya istoriyi prava gromadyanina Smert geneala Deze v bataliyi pri Marengo Smert carici Kleopatri Portret sina v vijskovomu stroyi Gortenziya de Bogarne Zhan P yer de Montaliv ye Vesillya Zheroma Bonaparta i Katarini Vyurtemberzkoyi Galereya vibranih tvoriv Zhan P yer de Montaliv ye Filosof Diogen i Aleksandr Makedonskij 1776 Filosof Sokrat znajshov uchnya Alkiviada u povij 1785 privatna zbirka Kentavr Hiron vihovuye Ahilla voyakom 1782 Smert Kleopatri 1797 Dyusseldorf Smert generala Deze v bitvi pri Marengo 1800 palac Versal Tri Graciyi 1797 1798 Luvr Parizh Svoboda abo Smert 1795 Nimechchina Gamburg Kunshalle Senat Franciyi prijmaye prapori kolishnih polkiv vidibranih u Nimechchini 1811 palac Versal Gortenziya de Bogarne Nacionalnij muzej zamok Malmezon DzherelaGerman Mihail Yurevich David seriya Zhizn zamechatelnyh lyudej M Molodaya gvardiya 1964 ros Pod red Kuzminoj M T Istoriya zarubezhnogo iskusstva Moskva Iskusstvo 1971 s 267 269 Gos Ermitazh Zapadnoevropejkaya zhivopis Katalog 1 Leningrad Avrora 1976 s 288 Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 Moskva Iskusstvo 1963 s 295 300 Tomas Karlejl Francuzskaya revolyuciya Istoriya Moskva Mysl 1991 zh Kurer YuNESKO fevral 1990 zh Hudozhnik aprel 1990 E Nikiforov statya Zhak Lui David seriya Mastera nacionalnyh shkol s 36 49 Dokumenty istorii Velikoj francuzskoj revolyucii Uchebnoe posobie dlya studentov vuzov V 2 t M 1990 PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean Baptiste RegnaultDiv takozhAkademizm Istorichnij zhivopis Portret Alegoriya Emigraciya Francuzka revolyuciya Karmanjola Derevo Svobodi Teror Revolyucijnij klasicizm AmpirPrimitkiMoiroux J Le cimetiere du Pere Lachaise Paris 1908 P 293 d Track Q13413655d Track Q13413705d Track Q90 https www leonore archives nationales culture gouv fr ui notice 315931

Дата публікації:
Топ