Жайворонок лісовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lullula arborea (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Ареал лісового жайворонка Гніздування Проживання впродовж року Міграція Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жа́йворонок лісови́й (Lullula arborea) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae), єдиний живий представник роду лісовий жайворонок (Lullula). В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Зовнішній вигляд
Маса тіла 24-36 г, довжина тіла до 15 см. Дорослий птах зверху світло-бурий, з чорними рисками; «брови» білуваті, сходяться на потилиці; низ білуватий, воло і боки тулуба з жовтувато-вохристим відтінком і чорними рисками; верхні покривні пера першорядних махових чорні, з білою верхівкою і білою основою; махові пера темно-бурі; центральні стернові пера бурі, інші стернові пера темніші, з білими плямами на верхівці; дзьоб і ноги бурі. У молодого птаха, який подібний до дорослого, пера верху з білою верхівкою; на волі темні плями.
Від польового жайворонка відрізняється меншими розмірами, чіткими білуватими «бровами», чорною з білим плямою на крилі, коротшим хвостом, а також тим, що білий колір є лише на верхівці кількох крайніх стернових пер.
Поширення
Західна Євразія від атлантичного узбережжя на схід до долин Ками, Волги, західного узбережжя північної половини Каспійського моря, Великого Балхана, середньої частини Копетдагу, Хорасана. На північ від Скандинавії і Фінляндії до 62-ї паралелі, до району Архангельська. Далі на схід північна межа ареалу опускається до 60-ї паралелі. На південь до північного узбережжя Середземного моря, вздовж східного узбережжя Середземного моря на південь приблизно до 33-ї паралелі, в північних частинах Сирії й Іраку на південь до 36-ї паралелі, в Ірані до і південного Хорасана. Острови Середземного моря і Британські. Північна Африка від Марокко на схід до Туніса, на північ до узбережжя Середземного моря. На південь в Марокко до 30-ї паралелі, в Алжирі і Тунісі приблизно до 32-ї паралелі.
В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також в північній частині степової смуги і в Кримських горах; мігрує скрізь; зимує в Криму.
Таксономія і систематика
Відомо два підвиди лісового жайворонка:
- Lullula arborea arborea — північні регіони Європи, а також Португалія, Іспанія, Італія, Велика Британія і Франція;
- Lullula arborea pallida — південна Європа, частково Крим, Кавказ, Іран і Туркменістан.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 1,3—3,3 млн пар, в Україні — 8—12 тис. пар. Значне скорочення чисельності в Європі було відмічене протягом 1970–1990 рр.; у 1990-х роках вона залишалася стабільною.
Місця існування
Віддає перевагу світлим негустим лісам (переважно сосновим борам), галявинам, узліссям, заростаючими вирубкам. Тримається розріджених ділянок лісу, що добре прогріваються сонцем. Уникає густих суцільних хвойних масивів, так само як і вологих листяних лісів. Південні популяції можуть бути не пов'язані з лісовою рослинністю.
Гніздування
Гніздиться окремими парами. Гніздо розміщує, як і інші жайворонки, на землі, в ямці, серед невисокої але густої трави, вереску, молодої парості дерев, інколи відкрито або біля основи деревця, невисокого куща. Гніздо чашоподібної форми, зроблене більш ретельно, ніж у польового жайворонка, стінки його більш щільні. Будівельним матеріалом слугують сухі стебла рослин (частіше диких злаків), корінці, мох, у невеликій кількості — сухе листя, лишайники. Лоток гнізда вистелений тонкими сухими стебельцями, інколи кінським волоссям. Середні розміри гнізда: діаметр — 10,5, діаметр лотка — 7,5, глибина лотка — 4,2 см.
У повній кладці 4-5, зрідка 3 або 6 яєць. Шкаралупа злегка блискуча, біла або мутно-білувата, світліша, ніж у полового жайворонка. Поверхня у дрібних, густих сіро-коричневих, оливково-бурих або зрідка червонувато-коричневих плямах; глибока плямистість фіолетово-сірого кольору. Середній розмір яєць 21,25×16,02 мм.
Протягом року зазвичай два виводки. Перші кладки іноді з'являються вже на початку квітня, другі приблизно в середині червня. У випадку загибелі кладки буває повторна. Для неї будують нове гніздо, в іншому місці. Насиджує самка дуже щільно, протягом 13-15, інколи 12 або 16 діб. Самець постійно тримається поблизу від гнізда і приносить самиці корм.
Поведінка
Лісовий жайворонок має характерний токовий політ, який найчастіше можна побачити у травні. Птах злітає майже вертикально, частіше з верхівки дерева. Далі жайворонок облітає гніздову ділянку по колу або по спіралі. Політ при цьому з повільними помахами крил. Завершуючи обліт, жайворонок різко падає до землі і сідає на верхівку дерева, з якої злетів, або на сусідню верхівку, або на землю.
Живлення
Жайворонок лісовий живиться комахами і насінням. Пташенят вигодовує виключно комахами.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Clements, J.F.; Schulenberg, S.; Iliff, M.J.; Sullivan, B.L.; Wood, C.L.; Roberson, D. (2012). . Cornell Lab of Ornithology. Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhajvoronok lisovij source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rid Lisovij zhajvoronok Lullula Kaup 1829 Vid Zhajvoronok lisovij Binomialna nazva Lullula arborea Linnaeus 1758 Areal lisovogo zhajvoronka Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Migraciya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Lullula arborea Vikividi Category Lullula arborea EOL 1048050 ITIS 560894 MSOP 148914 NCBI 215315 Fossilworks 368995 Zha jvoronok lisovi j Lullula arborea nevelikij gorobcepodibnij ptah rodini zhajvoronkovih Alaudidae yedinij zhivij predstavnik rodu lisovij zhajvoronok Lullula V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid source source source source source source Lullula arborea Yajcya lisovogo zhajvoronka Tokovij polit Lisovij zhajvoronok iz kormomZovnishnij viglyadMasa tila 24 36 g dovzhina tila do 15 sm Doroslij ptah zverhu svitlo burij z chornimi riskami brovi biluvati shodyatsya na potilici niz biluvatij volo i boki tuluba z zhovtuvato vohristim vidtinkom i chornimi riskami verhni pokrivni pera pershoryadnih mahovih chorni z biloyu verhivkoyu i biloyu osnovoyu mahovi pera temno buri centralni sternovi pera buri inshi sternovi pera temnishi z bilimi plyamami na verhivci dzob i nogi buri U molodogo ptaha yakij podibnij do doroslogo pera verhu z biloyu verhivkoyu na voli temni plyami Vid polovogo zhajvoronka vidriznyayetsya menshimi rozmirami chitkimi biluvatimi brovami chornoyu z bilim plyamoyu na krili korotshim hvostom a takozh tim sho bilij kolir ye lishe na verhivci kilkoh krajnih sternovih per PoshirennyaZahidna Yevraziya vid atlantichnogo uzberezhzhya na shid do dolin Kami Volgi zahidnogo uzberezhzhya pivnichnoyi polovini Kaspijskogo morya Velikogo Balhana serednoyi chastini Kopetdagu Horasana Na pivnich vid Skandinaviyi i Finlyandiyi do 62 yi paraleli do rajonu Arhangelska Dali na shid pivnichna mezha arealu opuskayetsya do 60 yi paraleli Na pivden do pivnichnogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya na pivden priblizno do 33 yi paraleli v pivnichnih chastinah Siriyi j Iraku na pivden do 36 yi paraleli v Irani do i pivdennogo Horasana Ostrovi Seredzemnogo morya i Britanski Pivnichna Afrika vid Marokko na shid do Tunisa na pivnich do uzberezhzhya Seredzemnogo morya Na pivden v Marokko do 30 yi paraleli v Alzhiri i Tunisi priblizno do 32 yi paraleli V Ukrayini gnizditsya v lisovij i lisostepovij smugah krim visokogir ya Karpat a takozh v pivnichnij chastini stepovoyi smugi i v Krimskih gorah migruye skriz zimuye v Krimu Taksonomiya i sistematikaVidomo dva pidvidi lisovogo zhajvoronka Lullula arborea arborea pivnichni regioni Yevropi a takozh Portugaliya Ispaniya Italiya Velika Britaniya i Franciya Lullula arborea pallida pivdenna Yevropa chastkovo Krim Kavkaz Iran i Turkmenistan ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 1 3 3 3 mln par v Ukrayini 8 12 tis par Znachne skorochennya chiselnosti v Yevropi bulo vidmichene protyagom 1970 1990 rr u 1990 h rokah vona zalishalasya stabilnoyu Miscya isnuvannyaViddaye perevagu svitlim negustim lisam perevazhno sosnovim boram galyavinam uzlissyam zarostayuchimi virubkam Trimayetsya rozridzhenih dilyanok lisu sho dobre progrivayutsya soncem Unikaye gustih sucilnih hvojnih masiviv tak samo yak i vologih listyanih lisiv Pivdenni populyaciyi mozhut buti ne pov yazani z lisovoyu roslinnistyu GnizduvannyaGnizditsya okremimi parami Gnizdo rozmishuye yak i inshi zhajvoronki na zemli v yamci sered nevisokoyi ale gustoyi travi veresku molodoyi parosti derev inkoli vidkrito abo bilya osnovi derevcya nevisokogo kusha Gnizdo chashopodibnoyi formi zroblene bilsh retelno nizh u polovogo zhajvoronka stinki jogo bilsh shilni Budivelnim materialom sluguyut suhi stebla roslin chastishe dikih zlakiv korinci moh u nevelikij kilkosti suhe listya lishajniki Lotok gnizda vistelenij tonkimi suhimi stebelcyami inkoli kinskim volossyam Seredni rozmiri gnizda diametr 10 5 diametr lotka 7 5 glibina lotka 4 2 sm U povnij kladci 4 5 zridka 3 abo 6 yayec Shkaralupa zlegka bliskucha bila abo mutno biluvata svitlisha nizh u polovogo zhajvoronka Poverhnya u dribnih gustih siro korichnevih olivkovo burih abo zridka chervonuvato korichnevih plyamah gliboka plyamistist fioletovo sirogo koloru Serednij rozmir yayec 21 25 16 02 mm Protyagom roku zazvichaj dva vivodki Pershi kladki inodi z yavlyayutsya vzhe na pochatku kvitnya drugi priblizno v seredini chervnya U vipadku zagibeli kladki buvaye povtorna Dlya neyi buduyut nove gnizdo v inshomu misci Nasidzhuye samka duzhe shilno protyagom 13 15 inkoli 12 abo 16 dib Samec postijno trimayetsya poblizu vid gnizda i prinosit samici korm PovedinkaLisovij zhajvoronok maye harakternij tokovij polit yakij najchastishe mozhna pobachiti u travni Ptah zlitaye majzhe vertikalno chastishe z verhivki dereva Dali zhajvoronok oblitaye gnizdovu dilyanku po kolu abo po spirali Polit pri comu z povilnimi pomahami kril Zavershuyuchi oblit zhajvoronok rizko padaye do zemli i sidaye na verhivku dereva z yakoyi zletiv abo na susidnyu verhivku abo na zemlyu ZhivlennyaZhajvoronok lisovij zhivitsya komahami i nasinnyam Ptashenyat vigodovuye viklyuchno komahami PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Clements J F Schulenberg S Iliff M J Sullivan B L Wood C L Roberson D 2012 Cornell Lab of Ornithology Arhiv originalu za 7 chervnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8