Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аномалія Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістич

Ефект «Піонера»

Ефект «Піонера»
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аномалія.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (серпень 2020)

Аномалія або ефект «Піонера» — спостережуване відхилення від передбаченого прискорення космічних апаратів «Піонер-10» і «Піонер-11» після того, як вони пройшли близько 20 а.о. по траєкторії за межі Сонячної системи. Видима аномалія викликає величезний інтерес протягом багатьох років, але зараз найбільш прийнятним є пояснення анізотропією тиску випромінювання, викликаного тепловтратами.

По мірі того, які космічні апарати «Піонер» віддаляються від Сонячної системи, вони сповільнюються під впливом гравітації Сонця. За дуже детального розгляду навігаційних даних виявилось, що вони сповільнюються трохи більше, ніж очікувалося. Ефект є надзвичайно малим прискоренням в бік Сонця, (8.74±1.33)×10−10 м/с², що еквівалентно зменшенню вихідної швидкості на 1 км/год протягом десяти років. Два космічні апарати були запущені в 1972 і 1973 роках і аномальне прискорення було вперше помічено ще в 1980-х, але серйознее дослідження почалося 1994 року. Останнє повідомлення з космічного апарата отримано 2003 року, але аналіз записаних даних продовжується.

Для пояснення аномалії запропоновано різні пояснення, від поведінки космічних апаратів до сили тяжіння. За період 1998—2012 рр. одне з пояснень є найбільш прийнятним: космічний апарат, який оточений ультра-високим вакуумом і живиться від радіоізотопного термоелектричного генератора (РТГ), може скидати тепло тільки через теплове випромінювання. Якщо завдяки конструкції апарату більше тепла випромінюється в певному напрямку — те, що відомо як радіаційна анізотропія — то космічний апарат буде розганятися в бік, протилежний до напрямку надмірного випромінювання через віддачу теплових фотонів — силу теплової віддачі. Якщо надлишок випромінення і відповідний тиск випромінення було спрямовано в напрямку від Сонця, швидкість віддалення космічного апарата від Сонця мала б зменшуватися зі швидкістю більшою, ніж можна було б пояснити раніше врахованими силами, такими як гравітація і тертя міжпланетного середовища (недосконалий вакуум).

Станом на 2012 р. кілька праць різних груп щодо аналізу впливу сил теплового випромінювання, притаманних космічному апарату, показали, що, ретельно врахувавши такі сили, можна пояснити всю аномалію, і, отже, причина була приземленою і не вказує на будь-які нові явища або потребу в іншій фізичній парадигмі. Найдетальніший на сьогоднішній день аналіз деякими з оригінальних дослідників спеціально розглядає два методи оцінки теплових сил і зазначає, що «ми не знаходимо статистично значимої різниці між двома оцінками і робимо висновок, що після належного врахування сил теплової віддачі жодного аномального прискорення не залишається.»

Опис

«Піонер-10» і «Піонер-11» були відправлені на місію до Юпітера і Юпітера/Сатурна відповідно. Обидва кораблі були спін-стабілізовані для того, щоб зберегти їх антени з високим коефіцієнтом підсилення спрямованими на Землю за допомогою гіроскопічних сил. Хоча космічний апарат мав двигуни, після планетарних зустрічей їх використовували лише для піврічних маневрів конічного сканування для відстеження Землі на її орбіті, тобто апарат перебував на довгій «круїзній» фазі через зовнішню Сонячну систему. У цей період з обома апаратами неодноразово зв'язувались для отримання різних вимірів їх фізичного середовища, що забезпечило цінну інформацію після того, як їх початкові місії були завершені.

Оскільки космічні апарати летіли майже без додаткових стабілізаційних включень двигунів під час «круїзу», щільність середовища Сонячної системи можна характеризувати по силі її впливу на рух космічного апарата. У зовнішній Сонячній системі цей ефект буде легко прорахований на основі наземних вимірювань дальнього космічного середовища. Коли ці ефекти були враховані, поряд з усіма іншими відомими ефектами, розрахована позиція Піонерів не узгоджувалась з результатами вимірювань, заснованих на термінах повернення радіосигналів з космічного апарата. Вони послідовно показували, що обидва апарати були ближче до внутрішньої частини Сонячної системи, ніж вони повинні бути, на тисячі кілометрів — незначно в порівнянні з відстанню від Сонця, але все ж статистично значуще. Ця очевидна невідповідність зростала з плином часу при повторних вимірах, припускаючи, що те, що викликає аномалію, як і раніше діє на космічні апарати.

По мірі зростання аномалії виявилося, що космічні апарати рухаються повільніше, ніж очікувалося. Вимірювання швидкості апаратів на основі ефекту Доплера показали те ж саме: спостережуваний червоний зсув був меншим, ніж очікувалося, що означає, що «Піонери» сповільнилися більше, ніж очікувалося.

Коли всі відомі сили, що діють на космічний апарат, були враховані, залишилися дуже маленькі, але незрозумілі сили. Вони виявились причиною приблизно постійного прискорення в напрямку Сонця (8.74±1.33)×10−10 (м/с²) для обох космічних апаратів. Якщо позиції корабля були передбачені на початку року на основі виміряної швидкості і відомих сил (в основному тяжіння), в кінці року їх виявляли близько 400 км ближче до Сонця, ніж розрахункова відстань. Ця аномалія, ймовірно, пояснюється силами теплової віддачі.

Пояснення: сили теплової віддачі

Починаючи з 1998 року з'явилися припущення, що вплив сил теплової віддачі сил був недооцінений, і вони, можливо, могли б пояснити всю аномалію. Однак, точно врахувати теплові сили було важко, тому для цього потрібні телеметричні записи температур апарату і детальна теплова модель, жодне з яких не було доступне в той час. Крім того, всі наявні теплові моделі прогнозували зниження ефекту з плином часу, який не фігурує в первинному аналізі.

По одному ці заперечення були розглянуті. Було виявлено і перетворено у сучасний формат багато старих записів телеметрії, це дало цифри енергоспоживання і температури для деяких деталей космічного корабля. Кілька груп побудували детальні теплові моделі, які можуть бути перевірені на відомих температурах і силах і дозволяють розрахунок сили віддачі. Більш тривалий термін навігаційних записів показав, що прискорення насправді зменшується.

У липні 2012 року Слава Туришев зі співавтором опублікував статтю в Physical Review Letters, яка пояснювала аномалію; в ній досліджувався вплив сил теплової віддачі на «Піонер-10» і було зроблено висновок, що не залишається жодного аномального прискорення після належного врахування сил теплової віддачі. Хоча ця праця є найбільш детальним аналізом на сьогоднішній день, пояснення на основі сили термальної віддачі має підтримку з боку інших незалежних дослідницьких груп, які використовують різні обчислювальні методи. Одна з них зазначає, що «хоча тиск теплової віддачі не є причиною аномалії обльоту Розетти, він ймовірно усуває аномальне прискорення, яке спостерігається для „Піонер-10“.».

Свідчення з інших місій

Піонери унікально підходили для виявлення ефекту, тому що вони летіли протягом тривалого періоду часу без додаткових коригувань курсу. Більшість зондів глибокого космосу, запущених після «Піонерів» або зупинились на одній з планет, або використовували включення двигунів протягом всієї своєї місії.

Апарати Вояджер мали профілі місії, схожі на «Піонерів», але спін не стабілізувалася. Замість цього, вони вимагали частих включень їх двигунів для орієнтації на Землю. Такі космічні апарати як Вояджер набувають невеликих і непередбачуваних змін в швидкості як побічний ефект частих коригувальних включень. Цей «шум» робить непрактичним вимірювання малих прискорень, таких як ефект Піонера; прискорення менші за 10−9 м/с² будуть непомітні.

Нові космічні апарати використовували спін стабілізації для частини або всієї їх місії, в тому числі і «Галілео» і «Улісс». Ці космічні апарати вказують на аналогічний ефект, хоча і з різних причин (наприклад, їх відносна близькість до Сонця) остаточні висновки не можуть бути вилучені з цих джерел. Місія «Кассіні» для орієнтації має реакційні колеса та двигуни для орієнтації, і під час круїзу може протягом тривалого часу використовувати лише реакційні колеса, що дозволяє точність вимірювань. Вона також мала радіоізотопні термоелектричні генератори (РТГ) встановлені близько до тіла корабля тіла, які випромінювали кіловати тепла в важко прогнозованих напрямках.

Після того, як «Кассіні» прибув на Сатурн, він втратив більшу частину своєї маси після використання палива на перехід на орбіту довкола Сатурна та запуску зонду «Гюйгенс». Це збільшує прискорення, викликане силами випромінення, тому що тепер вони діють на меншу масу. Ця зміна в прискоренні дозволяє виміряти сили випромінення незалежно від будь-якого гравітаційного прискорення. Порівняння даних круїзної орбіти і орбіти довкола Сатурна показало, що для «Кассіні» майже всі непрогнозовані прискорення відбулися за рахунок сили випромінення, лише з невеликим залишковим прискоренням, набагато меншим, ніж прискорення «Піонера», і з протилежним знаком.<>

Потенційні проблеми пояснення силами теплової віддачі

Існують дві особливості аномалії (як спочатку повідомляли), які не вирішені запропонованим поясненням силами термальної віддачі: (1) періодичні варіації аномалії і (2) початок аномалії поблизу орбіти Сатурна.

Щодо першої, аномалія має видиму річну періодичність і видиму періодичність земної доби з амплітудою, що формально більшою, ніж величина помилки, але ця проблема скоріше за все не пов'язана з аномалією і ймовірно є різним проявом однієї і тієї ж проблеми моделювання орієнтації по відношенню до вибраної системи відліку.

Щодо другої, то величина аномалії, виміряна під час і після зустрічі «Піонера-11» з Сатурном має відносно високу невизначеність і значно менший розмір. Автори пояснення силами термальної віддачі 2012 року порівнювали термальний аналіз лише з шляхом «Піонера-10». Ефект Піонера не спостерігався, поки «Піонер-10» не пройшов Сатурн. Однак згідно з останнім аналізом, поява ефекту Піонера лише після орбіти Сатурна може бути результатом неправильного моделювання впливу сонячної теплової енергії і при подальшому аналізу даних першого відрізку траєкторії може були виправлена.

Попередні пояснення

До широкого сприйняття пояснення силами теплової віддачі, інші запропоновані пояснення ділились на два класи — «звичайні причини» або «нова фізика». Звичайні причини включали ефекти, які були не поміщені або неправильно змодельовані в первинному аналізі, такі як похибка вимірювання, тяга від витоку газу або нерівномірне теплове випромінювання. Пояснення «нової фізики» пропонували перегляд нашого розуміння гравітаційної фізики.

Якби аномалія Піонера була гравітаційним наслідком деяких далекобійних модифікацій відомих законів тяжіння, він не вплинув на орбітальний рух великих природних тіл тим же способом (зокрема зміщення в регіони, в яких ефект Піонера вперше проявився в його відомій на цей час формі). Отже, для гравітаційного пояснення потрібно порушити принцип еквівалентності, який стверджує, що сила тяжіння діє на всі об'єкти однаково. Тому одні доводили, що все точніші вимірювання і моделювання руху зовнішніх планет і їх супутників відкидають можливість того, що аномалія «Піонера» є явищем гравітаційного походження, а інші вважали, що наші знання про рух зовнішніх планет і карликової планети Плутона недостатні, щоб спростувати гравітаційний характер аномалії. Існування гравітаційного додаткового прискорення типу «Піонера» на околицях Сонячної системи зараз відкинуто на основі аналізу ряду транснептунових об'єктів.

Величина ефекту Піонера image ((8.74±1.33)×10−10 м/с²) за значенням дуже близька до результату множення ((6.59±0.075)×10−10 м/с²) швидкості світла image і постійної Габбла image, натякаючи на космологічний зв'язок, але зараз вважається, що ця близькість не має особливого значення.

Так огляд Лабораторії реактивного руху 2010 року, здійснений Туришевим та Тотом стверджує, що космологічний зв'язок виключений розглядом досить звичайних джерел, тоді як інші вчені представили спростування, ґрунтуючись на фізичних наслідках самих космологічних моделей.

Гравітаційно-пов'язані об'єкти, такі як Сонячна система, або навіть Чумацький Шлях, не повинні брати участь у розширенні Всесвіту — це відомо зі звичайної теорії і шляхом безпосереднього вимірювання. Однак це зовсім не обов'язково заважає потенційній новій фізиці при ефектах опору від планетарних вікових прискореннях (secular accelerations) можливого космологічного походження.

Модель гальмування

Припускалось, що реальне уповільнення не враховано у поточній моделі з кількох причин.

Гравітація

Можливо, що гальмування викликано гравітаційними силами з невідомих джерел, таких як пояс Койпера або темної матерії. Проте це прискорення не виявлено в орбітах планет, тому будь-яка загальна гравітаційна відповідь порушить принцип еквівалентності (див. Модифікована інерція нижче). Крім того, аномалія не виявлена в орбітах супутників Нептуна, заперечуючи можливість того, що аномалія Піонера може бути незвичним гравітаційним феноменом, заснованим на відстані від Сонця.

Опір

Причиною міг бути опір міжпланетного середовища, включаючи пил, сонячний вітер і космічні промені, але виміряні щільності занадто малі, щоб викликати ефект.

Витоки газу

Газові витоки, в тому числі гелію з радіоізотопних термоелектричних генераторів (РТГ) космічного апарату, також припускались як можлива причина.

Помилки спостережень або записів

Можливість помилок спостережень, які включають помилки у вимірі та у розрахунках, була запропонована причиною інтерпретації даних як аномалії; це виявлялось би у апроксимації та статистичній помилці. Однак подальший аналіз встановив, що суттєві помилки малоймовірні, адже сім незалежних аналізів показали наявність аномалії «Піонера» станом на березень 2010 року.

Ефект дійсно настільки малий, що може бути статистичною аномалією, викликаною відмінностями у зборі даних протягом існування зондів, адже за цей період були внесені численні зміни, включаючи зміни в інструментах-ресіверах, місцях отримання даних, системах запису даних та форматах запису.

Нова фізика

Оскільки аномалія Піонера не виявлена як ефект у планет, Андерсон і співавт. припустили, що було б цікаво, якщо б це була нова фізика. Пізніше, коли був підтверджений сигнал з доплерівським зсувом, команда знову припустила, що одне з пояснень може полягати у новій фізиці, або якомусь не невідомому системному поясненні.

Прискорення годинника

Прискорення годинника є альтернативним поясненням аномального прискорення космічних апаратів в бік Сонця. Ця теорія бере до уваги розширення Всесвіту, яке, як вважалося, створює збільшення фонового «гравітаційного потенціалу». Збільшення гравітаційного потенціалу в свою чергу прискорює космологічний час. Передбачалося, що цей особливий ефект викликає спостережуване відхилення від передбачених траєкторій і швидкостей Піонер-10 і Піонер-11.

З наявних у них даних, команда Андерсона вивів стійкий дрейф частоти 1,5 Гц протягом 8 років. Це може бути віднесено на теорію прискорення годинника прискорення, що означало, що всі годинники будуть змінюватись в залежності від постійного прискорення, тобто припускалась неоднорідність часу. Крім того, для такого спотворення, пов'язаного з часом, група Андерсона розглянула кілька моделей, в яких розглядається феномен спотворення. Вони дійшли до моделі «прискорення годинника» після завершення розгляду. Хоча краща модель додає квадратичний член до визначеного Міжнародного атомного часу, у команді виникли проблеми з цією теорією. Тому згодом вони вважали найбільш ймовірною теорією «нерівномірний час у зв'язку з постійним прискоренням».

Модифікація визначення гравітації

Гіпотеза модифікованої ньютонівської динаміки (МНД) запропонувала, що сила тяжіння відхиляється від традиційного ньютонівського значення до закону дуже різної сили при дуже малих прискореннях близько 10−10 м/с². Враховуючи низький прискорень космічного апарата при перебуванні у зовнішній Сонячній системі, МНД може діяти, змінюючи нормальні гравітаційні рівняння. Експеримент Лазерної локації Місяця в поєднанні з даними супутників LAGEOS спростовує, що проста модифікація гравітації є причиною аномалії Піонера. У прецесії довготи перигеліїв планет або у траєкторіях довгоперіодичних комет не спостерігалось аномальної дії гравітаційного поля в напрямку Сонця у достатній величині, здатній описати аномалію Піонера.

Модифікація визначення інерції

МНД також можна інтерпретувати як зміну інерції, можливо, внаслідок взаємодії з енергією вакууму, і така залежна від траєкторії теорія може пояснити різні прискорення, які мабуть діють на орбіти планет і траєкторію втечі Піонера. Модель інерції з допомогою випромінювання Унру і Габбл-масштабного ефекту Казимира, які, на відміну від МНД, не мають параметрів, що настроюються, була запропонована для пояснення аномалії Піонера і аномалії обльоту (гравітаційного маневру).  Також був запропонований можливий наземний тест для доказу іншої моделі модифікованої інерції.

Параметричний час

Ще одне теоретичне пояснення ґрунтується на можливій нееквівалентності атомного часу і астрономічного часу, яка могла б дати ті ж спостереження як аномалія.

Небесні ефемериди у Всесвіті, що розширюється

Досить просте пояснення аномалія Піонера може бути досягнуто, якщо врахувати, що фоновий простір-час описується космологічною метрикою Фрідмана–Леметра–Робертсона–Уокера, яка не є пласка за Мінковським. У даній моделі вигину простору-часу світло рухається рівномірно відносно конформного космологічного часу, в той час як фізичні вимірювання проводяться за допомогою атомного годинника, що вважає власний час спостерігача відповідним космічному часу. Різниця між конформним і космічним часом дає точно таке ж числове значення і підпис аномального, синього ефекту Доплера, який був виміряний в експерименті Піонера. Невелика розбіжність між цим теоретичним передбаченням і вимірюваною величини Піонер ефект є доказом присутності ефекту теплової віддачі, що становить лише 10-20 % від загального ефекту. Якщо походження ефекту Піонера є космологічним, це дає прямий доступ до вимірювання чисельного значення постійної Габбла незалежно від спостережень космічного мікрохвильового фонового випромінювання або вибухів наднових в далеких галактиках (Supernova Cosmology Project).

Подальші напрями досліджень

Це можливо, але не доведено, що ця аномалія пов'язана з аномалією гравітаційного маневру (обльоту), яка спостерігалася в інших космічних апаратів. Хоча обставини дуже різні (обльоту планети і круїзний політ у глибокому космосі), загальний ефект схожий—невеликі, але незрозумілі зміни швидкості спостерігаються додатково до значного більшого звичайного прискорення силою тяжіння.

Космічні апарати «Піонер» більше не надають нових даних (останній контакт був 23 січня 2003 року), а «Галілео» був навмисно спалений в атмосфері Юпітера в кінці своєї місії. Досі спроби використовувати дані з поточних місій, таких як «Кассіні», не дали якихось переконливих результатів. Існує кілька інших варіантів для подальшого дослідження:

  • Подальший аналіз отриманих даних «Піонера». Це включає в себе не тільки дані, які були раніше використані для виявлення аномалії, але і додаткові дані, які до недавнього часу було збережені лише у старих, недоступних комп'ютерних форматах та носіях. Ці дані були відновлені в 2006 році, перетворені на більш сучасні формати і тепер доступні для аналізу.
  • Космічний апарат «New Horizons» до Плутона є спін-стабілізованим протягом більшої частини його круїзу, і є ймовірність, що він може бути використаний для дослідження аномалії. «New Horizons» може мати ту ж проблему, що не дозволило отримати хороші дані від місії «Кассіні» —його РТГ встановлений близько до тіла апарату, тому теплове випромінювання від нього, відбиваючись від космічного апарату, може призвести до систематичної тяги погано прогнозованої величини, в кілька разів більшої за ефект Піонера. Тим не менш, робляться зусилля для вивчення не-гравіметричних прискорень на космічному апараті, в надії, що їх вдасться добре змоделювати для тривалого круїзу до Плутона після обльоту Юпітера, який відбувся в лютому 2007 року. Зокрема, незважаючи на велику систематичну похибку від РТГ, "початок" аномалії на орбіті Сатурна можна помітити.
  • також були запропоновані спеціальні місії. Такій місії, можливо, буде потрібно перевершити відстань 200 а.о. від Сонця на гіперболічній орбіті втечі.
  • Спостереження астероїдів на відстані близько 20 а.о. може дати поштовх, якщо причина аномалії є гравітаційною.

Коментарі

  1. нерівномірний час у зв'язку з постійним прискоренням є узагальнений термін на основі джерел, використаних для цього підрозділу статті.

Примітки

  1. Nieto, M. M.; Turyshev, S. G. (2004). Finding the Origin of the Pioneer Anomaly. Classical and Quantum Gravity. 21 (17): 4005—4024. arXiv:gr-qc/0308017. Bibcode:2004CQGra..21.4005N. doi:10.1088/0264-9381/21/17/001.
  2. . The Physics arXiv Blog. 31 березня 2011. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 травня 2015.
  3. Rievers, B.; Lämmerzahl, C. (2011). High precision thermal modeling of complex systems with application to the flyby and Pioneer anomaly. Annalen der Physik. 523 (6): 439. arXiv:1104.3985. Bibcode:2011AnP...523..439R. doi:10.1002/andp.201100081.
  4. Turyshev, S. G.; Toth, V. T.; Kinsella, G.; Lee, S.-C.; Lok, S. M.; Ellis, J. (2012). Support for the Thermal Origin of the Pioneer Anomaly. Physical Review Letters. 108 (24): 241101. arXiv:1204.2507. Bibcode:2012PhRvL.108x1101T. doi:10.1103/PhysRevLett.108.241101. PMID 23004253.
  5. . Weebau Spaceflight Encyclopedia. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 січня 2012.
  6. Murphy, E. M. (1999). A Prosaic explanation for the anomalous accelerations seen in distant spacecraft. Physical Review Letters. 83 (9): 1890. arXiv:gr-qc/9810015. Bibcode:1999PhRvL..83.1890M. doi:10.1103/PhysRevLett.83.1890.
  7. Katz, J. I. (1999). Comment on "Indication, from Pioneer 10/11, Galileo, and Ulysses data, of an apparent anomalous, weak, long-range acceleration". Physical Review Letters. 83 (9): 1892—1892. arXiv:gr-qc/9809070. Bibcode:1999PhRvL..83.1892K. doi:10.1103/PhysRevLett.83.1892.
  8. Scheffer, L. (2003). Conventional forces can explain the anomalous acceleration of Pioneer 10. Physical Review D. 67 (8): 084021. arXiv:gr-qc/0107092. Bibcode:2003PhRvD..67h4021S. doi:10.1103/PhysRevD.67.084021.
  9. See pp. 10–15 in Turyshev, S. G; Toth, V. T.; Kellogg, L.; Lau, E.; Lee, K. (2006). A study of the pioneer anomaly: new data and objectives for new investigation. . 15 (01): 1—55. arXiv:gr-qc/0512121. Bibcode:2006IJMPD..15....1T. doi:10.1142/S0218271806008218.
  10. Bertolami, O.; Francisco, F.; Gil, P. J. S.; Páramos, J. (2008). Thermal analysis of the Pioneer anomaly: A method to estimate radiative momentum transfer. Physical Review D. 78 (10): 103001. arXiv:0807.0041. Bibcode:2008PhRvD..78j3001B. doi:10.1103/PhysRevD.78.103001.
  11. Toth, V. T.; Turyshev, S. G. (2009). Thermal recoil force, telemetry, and the Pioneer anomaly. Physical Review D. 79 (4): 043011. arXiv:0901.4597. Bibcode:2009PhRvD..79d3011T. doi:10.1103/PhysRevD.79.043011.
  12. Turyshev, S. G.; Toth, V. T.; Ellis, J.; Markwardt, C. B. (2011). Support for temporally varying behavior of the Pioneer anomaly from the extended Pioneer 10 and 11 Doppler data sets. Physical Review Letters. 107 (8): 81103. arXiv:1107.2886. Bibcode:2011PhRvL.107h1103T. doi:10.1103/PhysRevLett.107.081103. PMID 21929157.
  13. Turyshev, S. G.; Toth, V. T. (2010). The Pioneer Anomaly. . 13: 4. arXiv:1001.3686. Bibcode:2010LRR....13....4T. doi:10.12942/lrr-2010-4. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 27 лютого 2017.
  14. Turyshev, S. G.; Nieto, M. M.; Anderson, J. D. (2005). A Route to Understanding of the Pioneer Anomaly. У Chen, P.; Bloom, E.; Madejski, G.; Petrosian, V. (ред.). The XXII Texas Symposium on Relativistic Astrophysics. Т. 2004, № 752. с. 13—17. arXiv:gr-qc/0503021. Bibcode:2005tsra.conf..121T. Stanford e-Conf #C04, paper #0310. Зокрема, Додаток C.
  15. Di Benedetto, M.; Iess, L.; Roth, D. C. (2009). (PDF). Proceedings of the 21st International Symposium on Space Flight Dynamics. International Symposium on Space Flight Dynamics. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2014. Процитовано 1 березня 2017.
  16. Iess, L. (January 2011). (PDF). Institut des Hautes Études Scientifiques. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
  17. Anderson, J. D. та ін. (2002). Study of the anomalous acceleration of Pioneer 10 and 11. Physical Review D. 65 (8): 082004. arXiv:gr-qc/0104064. Bibcode:2002PhRvD..65h2004A. doi:10.1103/PhysRevD.65.082004.
  18. Nieto, M. M.; Anderson, J. D. (2005). Using early data to illuminate the Pioneer anomaly. . 22: 5343. arXiv:gr-qc/0507052. Bibcode:2005CQGra..22.5343N. doi:10.1088/0264-9381/22/24/008.
  19. Tangen, K. (2007). Could the Pioneer anomaly have a gravitational origin?. Physical Review D. 76 (4): 042005. arXiv:gr-qc/0602089. Bibcode:2007PhRvD..76d2005T. doi:10.1103/PhysRevD.76.042005.
  20. Iorio, L.; Giudice, G. (2006). What do the orbital motions of the outer planets of the Solar System tell us about the Pioneer anomaly?. . 11 (8): 600—607. arXiv:gr-qc/0601055. Bibcode:2006NewA...11..600I. doi:10.1016/j.newast.2006.04.001.
  21. Iorio, L. (2007). Can the Pioneer anomaly be of gravitational origin? A phenomenological answer. . 37 (6): 897—918. arXiv:gr-qc/0610050. Bibcode:2007FoPh...37..897I. doi:10.1007/s10701-007-9132-x.
  22. Iorio, L. (2007). Jupiter, Saturn and the Pioneer anomaly: a planetary-based independent test. . 1 (1): 5—8. arXiv:0712.1273. Bibcode:2007JGrPh...1....5I.
  23. Standish, E. M. (2008). Planetary and Lunar Ephemerides: testing alternate gravitational theories. . 977: 254—263. doi:10.1063/1.2902789.
  24. Iorio, L. (2008). The Lense–Thirring Effect and the Pioneer Anomaly: Solar System Tests. . 11: 2558—2560. arXiv:gr-qc/0608105. doi:10.1142/9789812834300_0458.
  25. Iorio, L. (2009). Can the Pioneer Anomaly be Induced by Velocity-Dependant Forces? Tests in the Outer Regions of the Solar System with Planetary Dynamics. . 18 (6): 947—958. arXiv:0806.3011. Bibcode:2009IJMPD..18..947I. doi:10.1142/S0218271809014856.
  26. Fienga, A. та ін. (2009). (PDF). с. 105—109. Bibcode:2009sf2a.conf..105F. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 28 лютого 2017. {{}}: Проігноровано |journal= () Also published in . 5: 159—169. 2010. arXiv:0906.3962. Bibcode:2010IAUS..261..159F. doi:10.1017/S1743921309990330.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неназвною переіодикою ()
  27. Iorio, L. (2010). Does the Neptunian system of satellites challenge a gravitational origin for the Pioneer anomaly?. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 405 (4): 2615—2622. arXiv:0912.2947. Bibcode:2010MNRAS.405.2615I. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.16637.x.
  28. Pitjeva, E. V. (2010). EPM ephemerides and relativity. Т. 5. с. 170—178. Bibcode:2010IAUS..261..170P. doi:10.1017/S1743921309990342. {{}}: Проігноровано |journal= ()
  29. Page, G. L.; Wallin, J. F.; Dixon, D. S. (2009). How Well do We Know the Orbits of the Outer Planets?. The Astrophysical Journal. 697 (2): 1226—1241. arXiv:0905.0030. Bibcode:2009ApJ...697.1226P. doi:10.1088/0004-637X/697/2/1226.
  30. Page, G. L.; Dixon, D. S.; Wallin, J. F. (2006). Can Minor Planets Be Used to Assess Gravity in the Outer Solar System?. The Astrophysical Journal. 642 (1): 606—614. arXiv:astro-ph/0504367. Bibcode:2006ApJ...642..606P. doi:10.1086/500796.
  31. Wallin, J. F.; Dixon, D. S.; Page, G. L. (2007). Testing Gravity in the Outer Solar System: Results from Trans-Neptunian Objects. The Astrophysical Journal. 666 (2): 1296—1302. arXiv:0705.3408. Bibcode:2007ApJ...666.1296W. doi:10.1086/520528.
  32. Mizony, M.; Lachièze-Rey, M. (2005). Cosmological effects in the local static frame. Astronomy and Astrophysics. 434 (1): 45—52. arXiv:gr-qc/0412084. Bibcode:2005A&A...434...45M. doi:10.1051/0004-6361:20042195.
  33. Lachièze-Rey, M. (2007). Cosmology in the solar system: the Pioneer effect is not cosmological. . 24 (10): 2735—2742. arXiv:gr-qc/0701021. Bibcode:2007CQGra..24.2735L. doi:10.1088/0264-9381/24/10/016.
  34. Noerdlinger, P. D.; Petrosian, V. (1971). The Effect of Cosmological Expansion on Self-Gravitating Ensembles of Particles. Astrophysical Journal. 168: 1. Bibcode:1971ApJ...168....1N. doi:10.1086/151054.
  35. Williams, J. G.; Turyshev, S. G.; Boggs, D. H. (2004). (PDF). Physical Review Letters. 93 (26): 261101. arXiv:gr-qc/0411113. Bibcode:2004PhRvL..93z1101W. doi:10.1103/PhysRevLett.93.261101. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2009. Процитовано 28 лютого 2017.
  36. Turyshev, S. G. (28 березня 2007). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 12 лютого 2011.
  37. Rañada, A. F. (2004). The Pioneer anomaly as acceleration of the clocks. . 34 (12): 1955. arXiv:gr-qc/0410084. Bibcode:2004FoPh...34.1955R. doi:10.1007/s10701-004-1629-y.
  38. Bekenstein, J. D. (2006). The modified Newtonian dynamics (MOND) and its implications for new physics. . 47 (6): 387. arXiv:astro-ph/0701848. Bibcode:2006ConPh..47..387B. doi:10.1080/00107510701244055.
  39. Exirifard, Q. (2010). Constraints on f(RijklRijkl) gravity: Evidence against the co-variant resolution of the Pioneer anomaly. . 26 (2): 025001. arXiv:0708.0662. Bibcode:2009CQGra..26b5001E. doi:10.1088/0264-9381/26/2/025001.
  40. Nieto, M. M.; Turyshev, S. G.; Anderson, J. D. (2005). Directly measured limit on the interplanetary matter density from Pioneer 10 and 11. . 613 (1–2): 11. arXiv:astro-ph/0501626. Bibcode:2005PhLB..613...11N. doi:10.1016/j.physletb.2005.03.035.
  41. Milgrom, M. (1999). The Modified Dynamics as a vacuum effect. . 253 (5–6): 273. arXiv:astro-ph/9805346. Bibcode:1999PhLA..253..273M. doi:10.1016/S0375-9601(99)00077-8.
  42. McCulloch, M. E. (2007). Modelling the Pioneer anomaly as modified inertia. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 376 (1): 338—342. arXiv:astro-ph/0612599. Bibcode:2007MNRAS.376..338M. doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11433.x.
  43. McCulloch, M. E. (2008). Modelling the flyby anomalies using a modification of inertia. . 389 (1): L57—60. arXiv:0806.4159. Bibcode:2008MNRAS.389L..57M. doi:10.1111/j.1745-3933.2008.00523.x.
  44. Ignatiev, A. Yu. (2007). Is violation of Newton's second law possible?. Physical Review Letters. 98 (10): 101101. arXiv:gr-qc/0612159. Bibcode:2007PhRvL..98j1101I. doi:10.1103/PhysRevLett.98.101101.
  45. Rañada, A. F.; Tiemblo, A. (2012). Parametric invariance and the Pioneer anomaly. . 90 (10): 931—937. arXiv:1106.4400. Bibcode:2012CaJPh..90..931R. doi:10.1139/p2012-086. Антоніо Фернандес-Раньяда та Альфредо Тємбло-Рамос пропонують пояснення, що «аномалія Піонера є уточненням попереднього і повністю узгоджується з картографією Сонячної системи. Воно засноване на нееквівалентності атомного і астрономічного часу, яка має той самий спостережуваний відбиток, що і аномалія.»
  46. Kopeikin, S. M. (2012). Celestial Ephemerides in an Expanding Universe. Physical Review D. 86 (6): 064004. arXiv:1207.3873. Bibcode:2012PhRvD..86f4004K. doi:10.1103/PhysRevD.86.064004.
  47. Choi, C. Q. (3 березня 2008). . . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 12 лютого 2011.
  48. The Pioneer Missions. NASA. 26 липня 2003. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 7 травня 2015.
  49. . Planetary Society. 1 червня 2006. Архів оригіналу за 18 квітня 2012.
  50. Nieto, M. M. (2008). New Horizons and the Onset of the Pioneer Anomaly. . 659 (3): 483. arXiv:0710.5135. Bibcode:2008PhLB..659..483N. doi:10.1016/j.physletb.2007.11.067. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
  51. . . 1 вересня 2004. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 17 травня 2009.
  52. Clark, S. (10 травня 2005). . New Scientist. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 10 січня 2009.

Література

  • Anderson, J D.; Laing, P. A.; Lau, E. L.; Liu, A. S.; Nieto, M. M.; Turyshev, S. G. (1998). Indication, from Pioneer 10/11, Galileo, and Ulysses Data, of an Apparent Anomalous, Weak, Long-Range Acceleration. Physical Review Letters. 81 (14): 2858—2861. arXiv:gr-qc/9808081. Bibcode:1998PhRvL..81.2858A. doi:10.1103/PhysRevLett.81.2858. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
Оригінальний документ з описом аномалії
  • Anderson, J D.; Laing, P. A.; Lau, E. L.; Liu, A. S.; Nieto, M. M.; Turyshev, S. G. (2002). Study of the anomalous acceleration of Pioneer 10 and 11. Physical Review D. 65 (8): 082004. arXiv:gr-qc/0104064. Bibcode:2002PhRvD..65h2004A. doi:10.1103/PhysRevD.65.082004. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
Записи зустрічі ІССІ мають відмінний список літератури [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], розділений на такі розділи, як «основні довідники, спроби пояснення, пропозиції нової фізики, можливі нові місії, популярна преса», і так далі. Приклади наведені нижче:
  • Reardon, A. C. (2011). Gravitational Analysis of V541 Cygni, DI Herculis, and the Pioneer anomaly. . 336 (2): 369—377. Bibcode:2011Ap&SS.336..369R. doi:10.1007/s10509-011-0789-4. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= () Теорія встановлює гравітаційну зв'язок між незрозумілими периастра заздалегідь відзначено в двох подвійних зоряних систем і аномалія піонерів.
  • Anderson, J. D.; Turyshev, S. G.; Nieto, M. M. (2002). A mission to test the Pioneer anomaly. . 11 (10): 1545. arXiv:gr-qc/0205059. Bibcode:2002IJMPD..11.1545A. doi:10.1142/S0218271802002876. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
  • Dittus, H. та ін. (2005). A Mission to Explore the Pioneer Anomaly. ESA Special Publication. 588: 3—10. arXiv:gr-qc/0506139. Bibcode:2005gr.qc.....6139T.
  • Nieto, M. M.; Turyshev, S.G. (2004). Finding the origin of the Pioneer anomaly. . 21 (17): 4005. Bibcode:2004CQGra..21.4005N. doi:10.1088/0264-9381/21/17/001. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (); Вказано більш, ніж один |first1= та |first= (); Вказано більш, ніж один |last1= та |last= ()
Подальша розробка плану спеціальної місії (обмежений доступ)
  • Page, J. F.; Dixon, D. S.; Wallin, J. F. (2005). Can Minor Planets be Used to Assess Gravity in the Outer Solar System?. The Astrophysical Journal. 642: 606. arXiv:astro-ph/0504367. Bibcode:2006ApJ...642..606P. doi:10.1086/500796. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (); Вказано більш, ніж один |first1= та |first= (); Вказано більш, ніж один |last1= та |last= ()
  • Nieto, M. M.; Anderson, J. D. (2005). Using Early Data to Illuminate the Pioneer Anomaly. . 22 (24): 5343—5354. arXiv:gr-qc/0507052. Bibcode:2005CQGra..22.5343N. doi:10.1088/0264-9381/22/24/008. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (); Вказано більш, ніж один |first1= та |first= (); Вказано більш, ніж один |last1= та |last= ()
  • Brownstein, J. R.; Moffat, J. W. (2006). Gravitational solution to the Pioneer 10/11 anomaly. . 23 (10): 3427—3436. arXiv:gr-qc/0511026. Bibcode:2006CQGra..23.3427B. doi:10.1088/0264-9381/23/10/013. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
Популярна преса
  • Musser, G. (December 1998). Pioneering Gas Leak?. Scientific American. 279 (6): 26—27. Bibcode:1998SciAm.279f..26M. doi:10.1038/scientificamerican1298-26b. {{}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= ()
  • Brit, R. R. (18 жовтня 2004). . . Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 27 лютого 2017.
  • Johnson, J. (2 січня 2005). . . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012.
  • Hellemans, A. (October 2005). «A Force to Reckon With». Scientific American 293 (4): 24–25. doi:10.1038/scientificamerican1005-24.
  • McKee, M. (25 січня 2006). . New Scientist. Архів оригіналу за 3 лютого 2006. Процитовано 27 лютого 2017. — STVG (Scalar-tensor-vector gravity) theory claims to predict Pioneer anomaly
  • Anderson, J. (28 січня 2009). . . 37 (3): 22—27. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 27 лютого 2017.
  • Wolchover, N. (15 грудня 2010). The Pioneer Anomaly, a 30-Year-Old Cosmic Mystery, May Be Resolved At Last. Popular Science. оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 20 лютого 2019.
  • Robbins, S. (May 2014). . Exposing PseudoAstronomy Podcast. Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 27 лютого 2017.

Посилання

  • Показує Кількість публікацій про аномалія піонерів arXiv.org на кожен рік. [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • . . 9 червня 2006. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 27 лютого 2017.
  • . the Economist. March 2008. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 27 лютого 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Anomaliya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2020 Anomaliya abo efekt Pionera sposterezhuvane vidhilennya vid peredbachenogo priskorennya kosmichnih aparativ Pioner 10 i Pioner 11 pislya togo yak voni projshli blizko 20 a o po trayektoriyi za mezhi Sonyachnoyi sistemi Vidima anomaliya viklikaye velicheznij interes protyagom bagatoh rokiv ale zaraz najbilsh prijnyatnim ye poyasnennya anizotropiyeyu tisku viprominyuvannya viklikanogo teplovtratami Po miri togo yaki kosmichni aparati Pioner viddalyayutsya vid Sonyachnoyi sistemi voni spovilnyuyutsya pid vplivom gravitaciyi Soncya Za duzhe detalnogo rozglyadu navigacijnih danih viyavilos sho voni spovilnyuyutsya trohi bilshe nizh ochikuvalosya Efekt ye nadzvichajno malim priskorennyam v bik Soncya 8 74 1 33 10 10 m s sho ekvivalentno zmenshennyu vihidnoyi shvidkosti na 1 km god protyagom desyati rokiv Dva kosmichni aparati buli zapusheni v 1972 i 1973 rokah i anomalne priskorennya bulo vpershe pomicheno she v 1980 h ale serjoznee doslidzhennya pochalosya 1994 roku Ostannye povidomlennya z kosmichnogo aparata otrimano 2003 roku ale analiz zapisanih danih prodovzhuyetsya Dlya poyasnennya anomaliyi zaproponovano rizni poyasnennya vid povedinki kosmichnih aparativ do sili tyazhinnya Za period 1998 2012 rr odne z poyasnen ye najbilsh prijnyatnim kosmichnij aparat yakij otochenij ultra visokim vakuumom i zhivitsya vid radioizotopnogo termoelektrichnogo generatora RTG mozhe skidati teplo tilki cherez teplove viprominyuvannya Yaksho zavdyaki konstrukciyi aparatu bilshe tepla viprominyuyetsya v pevnomu napryamku te sho vidomo yak radiacijna anizotropiya to kosmichnij aparat bude rozganyatisya v bik protilezhnij do napryamku nadmirnogo viprominyuvannya cherez viddachu teplovih fotoniv silu teplovoyi viddachi Yaksho nadlishok viprominennya i vidpovidnij tisk viprominennya bulo spryamovano v napryamku vid Soncya shvidkist viddalennya kosmichnogo aparata vid Soncya mala b zmenshuvatisya zi shvidkistyu bilshoyu nizh mozhna bulo b poyasniti ranishe vrahovanimi silami takimi yak gravitaciya i tertya mizhplanetnogo seredovisha nedoskonalij vakuum Stanom na 2012 r kilka prac riznih grup shodo analizu vplivu sil teplovogo viprominyuvannya pritamannih kosmichnomu aparatu pokazali sho retelno vrahuvavshi taki sili mozhna poyasniti vsyu anomaliyu i otzhe prichina bula prizemlenoyu i ne vkazuye na bud yaki novi yavisha abo potrebu v inshij fizichnij paradigmi Najdetalnishij na sogodnishnij den analiz deyakimi z originalnih doslidnikiv specialno rozglyadaye dva metodi ocinki teplovih sil i zaznachaye sho mi ne znahodimo statistichno znachimoyi riznici mizh dvoma ocinkami i robimo visnovok sho pislya nalezhnogo vrahuvannya sil teplovoyi viddachi zhodnogo anomalnogo priskorennya ne zalishayetsya Opis Pioner 10 i Pioner 11 buli vidpravleni na misiyu do Yupitera i Yupitera Saturna vidpovidno Obidva korabli buli spin stabilizovani dlya togo shob zberegti yih anteni z visokim koeficiyentom pidsilennya spryamovanimi na Zemlyu za dopomogoyu giroskopichnih sil Hocha kosmichnij aparat mav dviguni pislya planetarnih zustrichej yih vikoristovuvali lishe dlya pivrichnih manevriv konichnogo skanuvannya dlya vidstezhennya Zemli na yiyi orbiti tobto aparat perebuvav na dovgij kruyiznij fazi cherez zovnishnyu Sonyachnu sistemu U cej period z oboma aparatami neodnorazovo zv yazuvalis dlya otrimannya riznih vimiriv yih fizichnogo seredovisha sho zabezpechilo cinnu informaciyu pislya togo yak yih pochatkovi misiyi buli zaversheni Oskilki kosmichni aparati letili majzhe bez dodatkovih stabilizacijnih vklyuchen dviguniv pid chas kruyizu shilnist seredovisha Sonyachnoyi sistemi mozhna harakterizuvati po sili yiyi vplivu na ruh kosmichnogo aparata U zovnishnij Sonyachnij sistemi cej efekt bude legko prorahovanij na osnovi nazemnih vimiryuvan dalnogo kosmichnogo seredovisha Koli ci efekti buli vrahovani poryad z usima inshimi vidomimi efektami rozrahovana poziciya Pioneriv ne uzgodzhuvalas z rezultatami vimiryuvan zasnovanih na terminah povernennya radiosignaliv z kosmichnogo aparata Voni poslidovno pokazuvali sho obidva aparati buli blizhche do vnutrishnoyi chastini Sonyachnoyi sistemi nizh voni povinni buti na tisyachi kilometriv neznachno v porivnyanni z vidstannyu vid Soncya ale vse zh statistichno znachushe Cya ochevidna nevidpovidnist zrostala z plinom chasu pri povtornih vimirah pripuskayuchi sho te sho viklikaye anomaliyu yak i ranishe diye na kosmichni aparati Po miri zrostannya anomaliyi viyavilosya sho kosmichni aparati ruhayutsya povilnishe nizh ochikuvalosya Vimiryuvannya shvidkosti aparativ na osnovi efektu Doplera pokazali te zh same sposterezhuvanij chervonij zsuv buv menshim nizh ochikuvalosya sho oznachaye sho Pioneri spovilnilisya bilshe nizh ochikuvalosya Koli vsi vidomi sili sho diyut na kosmichnij aparat buli vrahovani zalishilisya duzhe malenki ale nezrozumili sili Voni viyavilis prichinoyu priblizno postijnogo priskorennya v napryamku Soncya 8 74 1 33 10 10 m s dlya oboh kosmichnih aparativ Yaksho poziciyi korablya buli peredbacheni na pochatku roku na osnovi vimiryanoyi shvidkosti i vidomih sil v osnovnomu tyazhinnya v kinci roku yih viyavlyali blizko 400 km blizhche do Soncya nizh rozrahunkova vidstan Cya anomaliya jmovirno poyasnyuyetsya silami teplovoyi viddachi Poyasnennya sili teplovoyi viddachiPochinayuchi z 1998 roku z yavilisya pripushennya sho vpliv sil teplovoyi viddachi sil buv nedoocinenij i voni mozhlivo mogli b poyasniti vsyu anomaliyu Odnak tochno vrahuvati teplovi sili bulo vazhko tomu dlya cogo potribni telemetrichni zapisi temperatur aparatu i detalna teplova model zhodne z yakih ne bulo dostupne v toj chas Krim togo vsi nayavni teplovi modeli prognozuvali znizhennya efektu z plinom chasu yakij ne figuruye v pervinnomu analizi Po odnomu ci zaperechennya buli rozglyanuti Bulo viyavleno i peretvoreno u suchasnij format bagato starih zapisiv telemetriyi ce dalo cifri energospozhivannya i temperaturi dlya deyakih detalej kosmichnogo korablya Kilka grup pobuduvali detalni teplovi modeli yaki mozhut buti perevireni na vidomih temperaturah i silah i dozvolyayut rozrahunok sili viddachi Bilsh trivalij termin navigacijnih zapisiv pokazav sho priskorennya naspravdi zmenshuyetsya U lipni 2012 roku Slava Turishev zi spivavtorom opublikuvav stattyu v Physical Review Letters yaka poyasnyuvala anomaliyu v nij doslidzhuvavsya vpliv sil teplovoyi viddachi na Pioner 10 i bulo zrobleno visnovok sho ne zalishayetsya zhodnogo anomalnogo priskorennya pislya nalezhnogo vrahuvannya sil teplovoyi viddachi Hocha cya pracya ye najbilsh detalnim analizom na sogodnishnij den poyasnennya na osnovi sili termalnoyi viddachi maye pidtrimku z boku inshih nezalezhnih doslidnickih grup yaki vikoristovuyut rizni obchislyuvalni metodi Odna z nih zaznachaye sho hocha tisk teplovoyi viddachi ne ye prichinoyu anomaliyi oblotu Rozetti vin jmovirno usuvaye anomalne priskorennya yake sposterigayetsya dlya Pioner 10 Svidchennya z inshih misijPioneri unikalno pidhodili dlya viyavlennya efektu tomu sho voni letili protyagom trivalogo periodu chasu bez dodatkovih koriguvan kursu Bilshist zondiv glibokogo kosmosu zapushenih pislya Pioneriv abo zupinilis na odnij z planet abo vikoristovuvali vklyuchennya dviguniv protyagom vsiyeyi svoyeyi misiyi Aparati Voyadzher mali profili misiyi shozhi na Pioneriv ale spin ne stabilizuvalasya Zamist cogo voni vimagali chastih vklyuchen yih dviguniv dlya oriyentaciyi na Zemlyu Taki kosmichni aparati yak Voyadzher nabuvayut nevelikih i neperedbachuvanih zmin v shvidkosti yak pobichnij efekt chastih koriguvalnih vklyuchen Cej shum robit nepraktichnim vimiryuvannya malih priskoren takih yak efekt Pionera priskorennya menshi za 10 9 m s budut nepomitni Novi kosmichni aparati vikoristovuvali spin stabilizaciyi dlya chastini abo vsiyeyi yih misiyi v tomu chisli i Galileo i Uliss Ci kosmichni aparati vkazuyut na analogichnij efekt hocha i z riznih prichin napriklad yih vidnosna blizkist do Soncya ostatochni visnovki ne mozhut buti vilucheni z cih dzherel Misiya Kassini dlya oriyentaciyi maye reakcijni kolesa ta dviguni dlya oriyentaciyi i pid chas kruyizu mozhe protyagom trivalogo chasu vikoristovuvati lishe reakcijni kolesa sho dozvolyaye tochnist vimiryuvan Vona takozh mala radioizotopni termoelektrichni generatori RTG vstanovleni blizko do tila korablya tila yaki viprominyuvali kilovati tepla v vazhko prognozovanih napryamkah Pislya togo yak Kassini pribuv na Saturn vin vtrativ bilshu chastinu svoyeyi masi pislya vikoristannya paliva na perehid na orbitu dovkola Saturna ta zapusku zondu Gyujgens Ce zbilshuye priskorennya viklikane silami viprominennya tomu sho teper voni diyut na menshu masu Cya zmina v priskorenni dozvolyaye vimiryati sili viprominennya nezalezhno vid bud yakogo gravitacijnogo priskorennya Porivnyannya danih kruyiznoyi orbiti i orbiti dovkola Saturna pokazalo sho dlya Kassini majzhe vsi neprognozovani priskorennya vidbulisya za rahunok sili viprominennya lishe z nevelikim zalishkovim priskorennyam nabagato menshim nizh priskorennya Pionera i z protilezhnim znakom lt gt Potencijni problemi poyasnennya silami teplovoyi viddachiIsnuyut dvi osoblivosti anomaliyi yak spochatku povidomlyali yaki ne virisheni zaproponovanim poyasnennyam silami termalnoyi viddachi 1 periodichni variaciyi anomaliyi i 2 pochatok anomaliyi poblizu orbiti Saturna Shodo pershoyi anomaliya maye vidimu richnu periodichnist i vidimu periodichnist zemnoyi dobi z amplitudoyu sho formalno bilshoyu nizh velichina pomilki ale cya problema skorishe za vse ne pov yazana z anomaliyeyu i jmovirno ye riznim proyavom odniyeyi i tiyeyi zh problemi modelyuvannya oriyentaciyi po vidnoshennyu do vibranoyi sistemi vidliku Shodo drugoyi to velichina anomaliyi vimiryana pid chas i pislya zustrichi Pionera 11 z Saturnom maye vidnosno visoku neviznachenist i znachno menshij rozmir Avtori poyasnennya silami termalnoyi viddachi 2012 roku porivnyuvali termalnij analiz lishe z shlyahom Pionera 10 Efekt Pionera ne sposterigavsya poki Pioner 10 ne projshov Saturn Odnak zgidno z ostannim analizom poyava efektu Pionera lishe pislya orbiti Saturna mozhe buti rezultatom nepravilnogo modelyuvannya vplivu sonyachnoyi teplovoyi energiyi i pri podalshomu analizu danih pershogo vidrizku trayektoriyi mozhe buli vipravlena Poperedni poyasnennyaDo shirokogo sprijnyattya poyasnennya silami teplovoyi viddachi inshi zaproponovani poyasnennya dililis na dva klasi zvichajni prichini abo nova fizika Zvichajni prichini vklyuchali efekti yaki buli ne pomisheni abo nepravilno zmodelovani v pervinnomu analizi taki yak pohibka vimiryuvannya tyaga vid vitoku gazu abo nerivnomirne teplove viprominyuvannya Poyasnennya novoyi fiziki proponuvali pereglyad nashogo rozuminnya gravitacijnoyi fiziki Yakbi anomaliya Pionera bula gravitacijnim naslidkom deyakih dalekobijnih modifikacij vidomih zakoniv tyazhinnya vin ne vplinuv na orbitalnij ruh velikih prirodnih til tim zhe sposobom zokrema zmishennya v regioni v yakih efekt Pionera vpershe proyavivsya v jogo vidomij na cej chas formi Otzhe dlya gravitacijnogo poyasnennya potribno porushiti princip ekvivalentnosti yakij stverdzhuye sho sila tyazhinnya diye na vsi ob yekti odnakovo Tomu odni dovodili sho vse tochnishi vimiryuvannya i modelyuvannya ruhu zovnishnih planet i yih suputnikiv vidkidayut mozhlivist togo sho anomaliya Pionera ye yavishem gravitacijnogo pohodzhennya a inshi vvazhali sho nashi znannya pro ruh zovnishnih planet i karlikovoyi planeti Plutona nedostatni shob sprostuvati gravitacijnij harakter anomaliyi Isnuvannya gravitacijnogo dodatkovogo priskorennya tipu Pionera na okolicyah Sonyachnoyi sistemi zaraz vidkinuto na osnovi analizu ryadu transneptunovih ob yektiv Velichina efektu Pionera a p displaystyle a p 8 74 1 33 10 10 m s za znachennyam duzhe blizka do rezultatu mnozhennya 6 59 0 075 10 10 m s shvidkosti svitla c displaystyle c i postijnoyi Gabbla H 0 displaystyle H 0 natyakayuchi na kosmologichnij zv yazok ale zaraz vvazhayetsya sho cya blizkist ne maye osoblivogo znachennya Tak oglyad Laboratoriyi reaktivnogo ruhu 2010 roku zdijsnenij Turishevim ta Totom stverdzhuye sho kosmologichnij zv yazok viklyuchenij rozglyadom dosit zvichajnih dzherel todi yak inshi vcheni predstavili sprostuvannya gruntuyuchis na fizichnih naslidkah samih kosmologichnih modelej Gravitacijno pov yazani ob yekti taki yak Sonyachna sistema abo navit Chumackij Shlyah ne povinni brati uchast u rozshirenni Vsesvitu ce vidomo zi zvichajnoyi teoriyi i shlyahom bezposerednogo vimiryuvannya Odnak ce zovsim ne obov yazkovo zavazhaye potencijnij novij fizici pri efektah oporu vid planetarnih vikovih priskorennyah secular accelerations mozhlivogo kosmologichnogo pohodzhennya Model galmuvannya Pripuskalos sho realne upovilnennya ne vrahovano u potochnij modeli z kilkoh prichin Gravitaciya Mozhlivo sho galmuvannya viklikano gravitacijnimi silami z nevidomih dzherel takih yak poyas Kojpera abo temnoyi materiyi Prote ce priskorennya ne viyavleno v orbitah planet tomu bud yaka zagalna gravitacijna vidpovid porushit princip ekvivalentnosti div Modifikovana inerciya nizhche Krim togo anomaliya ne viyavlena v orbitah suputnikiv Neptuna zaperechuyuchi mozhlivist togo sho anomaliya Pionera mozhe buti nezvichnim gravitacijnim fenomenom zasnovanim na vidstani vid Soncya Opir Prichinoyu mig buti opir mizhplanetnogo seredovisha vklyuchayuchi pil sonyachnij viter i kosmichni promeni ale vimiryani shilnosti zanadto mali shob viklikati efekt Vitoki gazu Gazovi vitoki v tomu chisli geliyu z radioizotopnih termoelektrichnih generatoriv RTG kosmichnogo aparatu takozh pripuskalis yak mozhliva prichina Pomilki sposterezhen abo zapisiv Mozhlivist pomilok sposterezhen yaki vklyuchayut pomilki u vimiri ta u rozrahunkah bula zaproponovana prichinoyu interpretaciyi danih yak anomaliyi ce viyavlyalos bi u aproksimaciyi ta statistichnij pomilci Odnak podalshij analiz vstanoviv sho suttyevi pomilki malojmovirni adzhe sim nezalezhnih analiziv pokazali nayavnist anomaliyi Pionera stanom na berezen 2010 roku Efekt dijsno nastilki malij sho mozhe buti statistichnoyu anomaliyeyu viklikanoyu vidminnostyami u zbori danih protyagom isnuvannya zondiv adzhe za cej period buli vneseni chislenni zmini vklyuchayuchi zmini v instrumentah resiverah miscyah otrimannya danih sistemah zapisu danih ta formatah zapisu Nova fizika Oskilki anomaliya Pionera ne viyavlena yak efekt u planet Anderson i spivavt pripustili sho bulo b cikavo yaksho b ce bula nova fizika Piznishe koli buv pidtverdzhenij signal z doplerivskim zsuvom komanda znovu pripustila sho odne z poyasnen mozhe polyagati u novij fizici abo yakomus ne nevidomomu sistemnomu poyasnenni Priskorennya godinnika Priskorennya godinnika ye alternativnim poyasnennyam anomalnogo priskorennya kosmichnih aparativ v bik Soncya Cya teoriya bere do uvagi rozshirennya Vsesvitu yake yak vvazhalosya stvoryuye zbilshennya fonovogo gravitacijnogo potencialu Zbilshennya gravitacijnogo potencialu v svoyu chergu priskoryuye kosmologichnij chas Peredbachalosya sho cej osoblivij efekt viklikaye sposterezhuvane vidhilennya vid peredbachenih trayektorij i shvidkostej Pioner 10 i Pioner 11 Z nayavnih u nih danih komanda Andersona viviv stijkij drejf chastoti 1 5 Gc protyagom 8 rokiv Ce mozhe buti vidneseno na teoriyu priskorennya godinnika priskorennya sho oznachalo sho vsi godinniki budut zminyuvatis v zalezhnosti vid postijnogo priskorennya tobto pripuskalas neodnoridnist chasu Krim togo dlya takogo spotvorennya pov yazanogo z chasom grupa Andersona rozglyanula kilka modelej v yakih rozglyadayetsya fenomen spotvorennya Voni dijshli do modeli priskorennya godinnika pislya zavershennya rozglyadu Hocha krasha model dodaye kvadratichnij chlen do viznachenogo Mizhnarodnogo atomnogo chasu u komandi vinikli problemi z ciyeyu teoriyeyu Tomu zgodom voni vvazhali najbilsh jmovirnoyu teoriyeyu nerivnomirnij chas u zv yazku z postijnim priskorennyam Modifikaciya viznachennya gravitaciyi Gipoteza modifikovanoyi nyutonivskoyi dinamiki MND zaproponuvala sho sila tyazhinnya vidhilyayetsya vid tradicijnogo nyutonivskogo znachennya do zakonu duzhe riznoyi sili pri duzhe malih priskorennyah blizko 10 10 m s Vrahovuyuchi nizkij priskoren kosmichnogo aparata pri perebuvanni u zovnishnij Sonyachnij sistemi MND mozhe diyati zminyuyuchi normalni gravitacijni rivnyannya Eksperiment Lazernoyi lokaciyi Misyacya v poyednanni z danimi suputnikiv LAGEOS sprostovuye sho prosta modifikaciya gravitaciyi ye prichinoyu anomaliyi Pionera U precesiyi dovgoti perigeliyiv planet abo u trayektoriyah dovgoperiodichnih komet ne sposterigalos anomalnoyi diyi gravitacijnogo polya v napryamku Soncya u dostatnij velichini zdatnij opisati anomaliyu Pionera Modifikaciya viznachennya inerciyi MND takozh mozhna interpretuvati yak zminu inerciyi mozhlivo vnaslidok vzayemodiyi z energiyeyu vakuumu i taka zalezhna vid trayektoriyi teoriya mozhe poyasniti rizni priskorennya yaki mabut diyut na orbiti planet i trayektoriyu vtechi Pionera Model inerciyi z dopomogoyu viprominyuvannya Unru i Gabbl masshtabnogo efektu Kazimira yaki na vidminu vid MND ne mayut parametriv sho nastroyuyutsya bula zaproponovana dlya poyasnennya anomaliyi Pionera i anomaliyi oblotu gravitacijnogo manevru Takozh buv zaproponovanij mozhlivij nazemnij test dlya dokazu inshoyi modeli modifikovanoyi inerciyi Parametrichnij chas She odne teoretichne poyasnennya gruntuyetsya na mozhlivij neekvivalentnosti atomnogo chasu i astronomichnogo chasu yaka mogla b dati ti zh sposterezhennya yak anomaliya Nebesni efemeridi u Vsesviti sho rozshiryuyetsya Dosit proste poyasnennya anomaliya Pionera mozhe buti dosyagnuto yaksho vrahuvati sho fonovij prostir chas opisuyetsya kosmologichnoyu metrikoyu Fridmana Lemetra Robertsona Uokera yaka ne ye plaska za Minkovskim U danij modeli viginu prostoru chasu svitlo ruhayetsya rivnomirno vidnosno konformnogo kosmologichnogo chasu v toj chas yak fizichni vimiryuvannya provodyatsya za dopomogoyu atomnogo godinnika sho vvazhaye vlasnij chas sposterigacha vidpovidnim kosmichnomu chasu Riznicya mizh konformnim i kosmichnim chasom daye tochno take zh chislove znachennya i pidpis anomalnogo sinogo efektu Doplera yakij buv vimiryanij v eksperimenti Pionera Nevelika rozbizhnist mizh cim teoretichnim peredbachennyam i vimiryuvanoyu velichini Pioner efekt ye dokazom prisutnosti efektu teplovoyi viddachi sho stanovit lishe 10 20 vid zagalnogo efektu Yaksho pohodzhennya efektu Pionera ye kosmologichnim ce daye pryamij dostup do vimiryuvannya chiselnogo znachennya postijnoyi Gabbla nezalezhno vid sposterezhen kosmichnogo mikrohvilovogo fonovogo viprominyuvannya abo vibuhiv nadnovih v dalekih galaktikah Supernova Cosmology Project Podalshi napryami doslidzhenCe mozhlivo ale ne dovedeno sho cya anomaliya pov yazana z anomaliyeyu gravitacijnogo manevru oblotu yaka sposterigalasya v inshih kosmichnih aparativ Hocha obstavini duzhe rizni oblotu planeti i kruyiznij polit u glibokomu kosmosi zagalnij efekt shozhij neveliki ale nezrozumili zmini shvidkosti sposterigayutsya dodatkovo do znachnogo bilshogo zvichajnogo priskorennya siloyu tyazhinnya Kosmichni aparati Pioner bilshe ne nadayut novih danih ostannij kontakt buv 23 sichnya 2003 roku a Galileo buv navmisno spalenij v atmosferi Yupitera v kinci svoyeyi misiyi Dosi sprobi vikoristovuvati dani z potochnih misij takih yak Kassini ne dali yakihos perekonlivih rezultativ Isnuye kilka inshih variantiv dlya podalshogo doslidzhennya Podalshij analiz otrimanih danih Pionera Ce vklyuchaye v sebe ne tilki dani yaki buli ranishe vikoristani dlya viyavlennya anomaliyi ale i dodatkovi dani yaki do nedavnogo chasu bulo zberezheni lishe u starih nedostupnih komp yuternih formatah ta nosiyah Ci dani buli vidnovleni v 2006 roci peretvoreni na bilsh suchasni formati i teper dostupni dlya analizu Kosmichnij aparat New Horizons do Plutona ye spin stabilizovanim protyagom bilshoyi chastini jogo kruyizu i ye jmovirnist sho vin mozhe buti vikoristanij dlya doslidzhennya anomaliyi New Horizons mozhe mati tu zh problemu sho ne dozvolilo otrimati horoshi dani vid misiyi Kassini jogo RTG vstanovlenij blizko do tila aparatu tomu teplove viprominyuvannya vid nogo vidbivayuchis vid kosmichnogo aparatu mozhe prizvesti do sistematichnoyi tyagi pogano prognozovanoyi velichini v kilka raziv bilshoyi za efekt Pionera Tim ne mensh roblyatsya zusillya dlya vivchennya ne gravimetrichnih priskoren na kosmichnomu aparati v nadiyi sho yih vdastsya dobre zmodelyuvati dlya trivalogo kruyizu do Plutona pislya oblotu Yupitera yakij vidbuvsya v lyutomu 2007 roku Zokrema nezvazhayuchi na veliku sistematichnu pohibku vid RTG pochatok anomaliyi na orbiti Saturna mozhna pomititi takozh buli zaproponovani specialni misiyi Takij misiyi mozhlivo bude potribno perevershiti vidstan 200 a o vid Soncya na giperbolichnij orbiti vtechi Sposterezhennya asteroyidiv na vidstani blizko 20 a o mozhe dati poshtovh yaksho prichina anomaliyi ye gravitacijnoyu Komentarinerivnomirnij chas u zv yazku z postijnim priskorennyam ye uzagalnenij termin na osnovi dzherel vikoristanih dlya cogo pidrozdilu statti PrimitkiNieto M M Turyshev S G 2004 Finding the Origin of the Pioneer Anomaly Classical and Quantum Gravity 21 17 4005 4024 arXiv gr qc 0308017 Bibcode 2004CQGra 21 4005N doi 10 1088 0264 9381 21 17 001 The Physics arXiv Blog 31 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 5 travnya 2015 Rievers B Lammerzahl C 2011 High precision thermal modeling of complex systems with application to the flyby and Pioneer anomaly Annalen der Physik 523 6 439 arXiv 1104 3985 Bibcode 2011AnP 523 439R doi 10 1002 andp 201100081 Turyshev S G Toth V T Kinsella G Lee S C Lok S M Ellis J 2012 Support for the Thermal Origin of the Pioneer Anomaly Physical Review Letters 108 24 241101 arXiv 1204 2507 Bibcode 2012PhRvL 108x1101T doi 10 1103 PhysRevLett 108 241101 PMID 23004253 Weebau Spaceflight Encyclopedia 9 listopada 2010 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 11 sichnya 2012 Murphy E M 1999 A Prosaic explanation for the anomalous accelerations seen in distant spacecraft Physical Review Letters 83 9 1890 arXiv gr qc 9810015 Bibcode 1999PhRvL 83 1890M doi 10 1103 PhysRevLett 83 1890 Katz J I 1999 Comment on Indication from Pioneer 10 11 Galileo and Ulysses data of an apparent anomalous weak long range acceleration Physical Review Letters 83 9 1892 1892 arXiv gr qc 9809070 Bibcode 1999PhRvL 83 1892K doi 10 1103 PhysRevLett 83 1892 Scheffer L 2003 Conventional forces can explain the anomalous acceleration of Pioneer 10 Physical Review D 67 8 084021 arXiv gr qc 0107092 Bibcode 2003PhRvD 67h4021S doi 10 1103 PhysRevD 67 084021 See pp 10 15 in Turyshev S G Toth V T Kellogg L Lau E Lee K 2006 A study of the pioneer anomaly new data and objectives for new investigation 15 01 1 55 arXiv gr qc 0512121 Bibcode 2006IJMPD 15 1T doi 10 1142 S0218271806008218 Bertolami O Francisco F Gil P J S Paramos J 2008 Thermal analysis of the Pioneer anomaly A method to estimate radiative momentum transfer Physical Review D 78 10 103001 arXiv 0807 0041 Bibcode 2008PhRvD 78j3001B doi 10 1103 PhysRevD 78 103001 Toth V T Turyshev S G 2009 Thermal recoil force telemetry and the Pioneer anomaly Physical Review D 79 4 043011 arXiv 0901 4597 Bibcode 2009PhRvD 79d3011T doi 10 1103 PhysRevD 79 043011 Turyshev S G Toth V T Ellis J Markwardt C B 2011 Support for temporally varying behavior of the Pioneer anomaly from the extended Pioneer 10 and 11 Doppler data sets Physical Review Letters 107 8 81103 arXiv 1107 2886 Bibcode 2011PhRvL 107h1103T doi 10 1103 PhysRevLett 107 081103 PMID 21929157 Turyshev S G Toth V T 2010 The Pioneer Anomaly 13 4 arXiv 1001 3686 Bibcode 2010LRR 13 4T doi 10 12942 lrr 2010 4 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 27 lyutogo 2017 Turyshev S G Nieto M M Anderson J D 2005 A Route to Understanding of the Pioneer Anomaly U Chen P Bloom E Madejski G Petrosian V red The XXII Texas Symposium on Relativistic Astrophysics T 2004 752 s 13 17 arXiv gr qc 0503021 Bibcode 2005tsra conf 121T Stanford e Conf C04 paper 0310 Zokrema Dodatok C Di Benedetto M Iess L Roth D C 2009 PDF Proceedings of the 21st International Symposium on Space Flight Dynamics International Symposium on Space Flight Dynamics Arhiv originalu PDF za 26 kvitnya 2014 Procitovano 1 bereznya 2017 Iess L January 2011 PDF Institut des Hautes Etudes Scientifiques Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2017 Anderson J D ta in 2002 Study of the anomalous acceleration of Pioneer 10 and 11 Physical Review D 65 8 082004 arXiv gr qc 0104064 Bibcode 2002PhRvD 65h2004A doi 10 1103 PhysRevD 65 082004 Nieto M M Anderson J D 2005 Using early data to illuminate the Pioneer anomaly 22 5343 arXiv gr qc 0507052 Bibcode 2005CQGra 22 5343N doi 10 1088 0264 9381 22 24 008 Tangen K 2007 Could the Pioneer anomaly have a gravitational origin Physical Review D 76 4 042005 arXiv gr qc 0602089 Bibcode 2007PhRvD 76d2005T doi 10 1103 PhysRevD 76 042005 Iorio L Giudice G 2006 What do the orbital motions of the outer planets of the Solar System tell us about the Pioneer anomaly 11 8 600 607 arXiv gr qc 0601055 Bibcode 2006NewA 11 600I doi 10 1016 j newast 2006 04 001 Iorio L 2007 Can the Pioneer anomaly be of gravitational origin A phenomenological answer 37 6 897 918 arXiv gr qc 0610050 Bibcode 2007FoPh 37 897I doi 10 1007 s10701 007 9132 x Iorio L 2007 Jupiter Saturn and the Pioneer anomaly a planetary based independent test 1 1 5 8 arXiv 0712 1273 Bibcode 2007JGrPh 1 5I Standish E M 2008 Planetary and Lunar Ephemerides testing alternate gravitational theories 977 254 263 doi 10 1063 1 2902789 Iorio L 2008 The Lense Thirring Effect and the Pioneer Anomaly Solar System Tests 11 2558 2560 arXiv gr qc 0608105 doi 10 1142 9789812834300 0458 Iorio L 2009 Can the Pioneer Anomaly be Induced by Velocity Dependant Forces Tests in the Outer Regions of the Solar System with Planetary Dynamics 18 6 947 958 arXiv 0806 3011 Bibcode 2009IJMPD 18 947I doi 10 1142 S0218271809014856 Fienga A ta in 2009 PDF s 105 109 Bibcode 2009sf2a conf 105F Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano journal dovidka Also published in 5 159 169 2010 arXiv 0906 3962 Bibcode 2010IAUS 261 159F doi 10 1017 S1743921309990330 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z nenazvnoyu pereiodikoyu posilannya Iorio L 2010 Does the Neptunian system of satellites challenge a gravitational origin for the Pioneer anomaly Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 405 4 2615 2622 arXiv 0912 2947 Bibcode 2010MNRAS 405 2615I doi 10 1111 j 1365 2966 2010 16637 x Pitjeva E V 2010 EPM ephemerides and relativity T 5 s 170 178 Bibcode 2010IAUS 261 170P doi 10 1017 S1743921309990342 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano journal dovidka Page G L Wallin J F Dixon D S 2009 How Well do We Know the Orbits of the Outer Planets The Astrophysical Journal 697 2 1226 1241 arXiv 0905 0030 Bibcode 2009ApJ 697 1226P doi 10 1088 0004 637X 697 2 1226 Page G L Dixon D S Wallin J F 2006 Can Minor Planets Be Used to Assess Gravity in the Outer Solar System The Astrophysical Journal 642 1 606 614 arXiv astro ph 0504367 Bibcode 2006ApJ 642 606P doi 10 1086 500796 Wallin J F Dixon D S Page G L 2007 Testing Gravity in the Outer Solar System Results from Trans Neptunian Objects The Astrophysical Journal 666 2 1296 1302 arXiv 0705 3408 Bibcode 2007ApJ 666 1296W doi 10 1086 520528 Mizony M Lachieze Rey M 2005 Cosmological effects in the local static frame Astronomy and Astrophysics 434 1 45 52 arXiv gr qc 0412084 Bibcode 2005A amp A 434 45M doi 10 1051 0004 6361 20042195 Lachieze Rey M 2007 Cosmology in the solar system the Pioneer effect is not cosmological 24 10 2735 2742 arXiv gr qc 0701021 Bibcode 2007CQGra 24 2735L doi 10 1088 0264 9381 24 10 016 Noerdlinger P D Petrosian V 1971 The Effect of Cosmological Expansion on Self Gravitating Ensembles of Particles Astrophysical Journal 168 1 Bibcode 1971ApJ 168 1N doi 10 1086 151054 Williams J G Turyshev S G Boggs D H 2004 PDF Physical Review Letters 93 26 261101 arXiv gr qc 0411113 Bibcode 2004PhRvL 93z1101W doi 10 1103 PhysRevLett 93 261101 Arhiv originalu PDF za 20 lyutogo 2009 Procitovano 28 lyutogo 2017 Turyshev S G 28 bereznya 2007 The Planetary Society Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 12 lyutogo 2011 Ranada A F 2004 The Pioneer anomaly as acceleration of the clocks 34 12 1955 arXiv gr qc 0410084 Bibcode 2004FoPh 34 1955R doi 10 1007 s10701 004 1629 y Bekenstein J D 2006 The modified Newtonian dynamics MOND and its implications for new physics 47 6 387 arXiv astro ph 0701848 Bibcode 2006ConPh 47 387B doi 10 1080 00107510701244055 Exirifard Q 2010 Constraints on f RijklRijkl gravity Evidence against the co variant resolution of the Pioneer anomaly 26 2 025001 arXiv 0708 0662 Bibcode 2009CQGra 26b5001E doi 10 1088 0264 9381 26 2 025001 Nieto M M Turyshev S G Anderson J D 2005 Directly measured limit on the interplanetary matter density from Pioneer 10 and 11 613 1 2 11 arXiv astro ph 0501626 Bibcode 2005PhLB 613 11N doi 10 1016 j physletb 2005 03 035 Milgrom M 1999 The Modified Dynamics as a vacuum effect 253 5 6 273 arXiv astro ph 9805346 Bibcode 1999PhLA 253 273M doi 10 1016 S0375 9601 99 00077 8 McCulloch M E 2007 Modelling the Pioneer anomaly as modified inertia Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 376 1 338 342 arXiv astro ph 0612599 Bibcode 2007MNRAS 376 338M doi 10 1111 j 1365 2966 2007 11433 x McCulloch M E 2008 Modelling the flyby anomalies using a modification of inertia 389 1 L57 60 arXiv 0806 4159 Bibcode 2008MNRAS 389L 57M doi 10 1111 j 1745 3933 2008 00523 x Ignatiev A Yu 2007 Is violation of Newton s second law possible Physical Review Letters 98 10 101101 arXiv gr qc 0612159 Bibcode 2007PhRvL 98j1101I doi 10 1103 PhysRevLett 98 101101 Ranada A F Tiemblo A 2012 Parametric invariance and the Pioneer anomaly 90 10 931 937 arXiv 1106 4400 Bibcode 2012CaJPh 90 931R doi 10 1139 p2012 086 Antonio Fernandes Ranyada ta Alfredo Tyemblo Ramos proponuyut poyasnennya sho anomaliya Pionera ye utochnennyam poperednogo i povnistyu uzgodzhuyetsya z kartografiyeyu Sonyachnoyi sistemi Vono zasnovane na neekvivalentnosti atomnogo i astronomichnogo chasu yaka maye toj samij sposterezhuvanij vidbitok sho i anomaliya Kopeikin S M 2012 Celestial Ephemerides in an Expanding Universe Physical Review D 86 6 064004 arXiv 1207 3873 Bibcode 2012PhRvD 86f4004K doi 10 1103 PhysRevD 86 064004 Choi C Q 3 bereznya 2008 Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 12 lyutogo 2011 The Pioneer Missions NASA 26 lipnya 2003 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 7 travnya 2015 Planetary Society 1 chervnya 2006 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Nieto M M 2008 New Horizons and the Onset of the Pioneer Anomaly 659 3 483 arXiv 0710 5135 Bibcode 2008PhLB 659 483N doi 10 1016 j physletb 2007 11 067 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka 1 veresnya 2004 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 17 travnya 2009 Clark S 10 travnya 2005 New Scientist Arhiv originalu za 15 veresnya 2008 Procitovano 10 sichnya 2009 LiteraturaAnderson J D Laing P A Lau E L Liu A S Nieto M M Turyshev S G 1998 Indication from Pioneer 10 11 Galileo and Ulysses Data of an Apparent Anomalous Weak Long Range Acceleration Physical Review Letters 81 14 2858 2861 arXiv gr qc 9808081 Bibcode 1998PhRvL 81 2858A doi 10 1103 PhysRevLett 81 2858 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Originalnij dokument z opisom anomaliyi Anderson J D Laing P A Lau E L Liu A S Nieto M M Turyshev S G 2002 Study of the anomalous acceleration of Pioneer 10 and 11 Physical Review D 65 8 082004 arXiv gr qc 0104064 Bibcode 2002PhRvD 65h2004A doi 10 1103 PhysRevD 65 082004 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Zapisi zustrichi ISSI mayut vidminnij spisok literaturi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine rozdilenij na taki rozdili yak osnovni dovidniki sprobi poyasnennya propoziciyi novoyi fiziki mozhlivi novi misiyi populyarna presa i tak dali Prikladi navedeni nizhche Reardon A C 2011 Gravitational Analysis of V541 Cygni DI Herculis and the Pioneer anomaly 336 2 369 377 Bibcode 2011Ap amp SS 336 369R doi 10 1007 s10509 011 0789 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Teoriya vstanovlyuye gravitacijnu zv yazok mizh nezrozumilimi periastra zazdalegid vidznacheno v dvoh podvijnih zoryanih sistem i anomaliya pioneriv Anderson J D Turyshev S G Nieto M M 2002 A mission to test the Pioneer anomaly 11 10 1545 arXiv gr qc 0205059 Bibcode 2002IJMPD 11 1545A doi 10 1142 S0218271802002876 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Dittus H ta in 2005 A Mission to Explore the Pioneer Anomaly ESA Special Publication 588 3 10 arXiv gr qc 0506139 Bibcode 2005gr qc 6139T Nieto M M Turyshev S G 2004 Finding the origin of the Pioneer anomaly 21 17 4005 Bibcode 2004CQGra 21 4005N doi 10 1088 0264 9381 21 17 001 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka Podalsha rozrobka planu specialnoyi misiyi obmezhenij dostup Page J F Dixon D S Wallin J F 2005 Can Minor Planets be Used to Assess Gravity in the Outer Solar System The Astrophysical Journal 642 606 arXiv astro ph 0504367 Bibcode 2006ApJ 642 606P doi 10 1086 500796 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka Nieto M M Anderson J D 2005 Using Early Data to Illuminate the Pioneer Anomaly 22 24 5343 5354 arXiv gr qc 0507052 Bibcode 2005CQGra 22 5343N doi 10 1088 0264 9381 22 24 008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Vkazano bilsh nizh odin first1 ta first dovidka Vkazano bilsh nizh odin last1 ta last dovidka Brownstein J R Moffat J W 2006 Gravitational solution to the Pioneer 10 11 anomaly 23 10 3427 3436 arXiv gr qc 0511026 Bibcode 2006CQGra 23 3427B doi 10 1088 0264 9381 23 10 013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Populyarna presa Musser G December 1998 Pioneering Gas Leak Scientific American 279 6 26 27 Bibcode 1998SciAm 279f 26M doi 10 1038 scientificamerican1298 26b a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Vkazano bilsh nizh odin DOI ta doi dovidka Brit R R 18 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 22 grudnya 2010 Procitovano 27 lyutogo 2017 Johnson J 2 sichnya 2005 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 12 sichnya 2012 Hellemans A October 2005 A Force to Reckon With Scientific American 293 4 24 25 doi 10 1038 scientificamerican1005 24 McKee M 25 sichnya 2006 New Scientist Arhiv originalu za 3 lyutogo 2006 Procitovano 27 lyutogo 2017 STVG Scalar tensor vector gravity theory claims to predict Pioneer anomaly Anderson J 28 sichnya 2009 37 3 22 27 Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2017 Wolchover N 15 grudnya 2010 The Pioneer Anomaly a 30 Year Old Cosmic Mystery May Be Resolved At Last Popular Science originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 20 lyutogo 2019 Robbins S May 2014 Exposing PseudoAstronomy Podcast Arhiv originalu za 24 travnya 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 PosilannyaPokazuye Kilkist publikacij pro anomaliya pioneriv arXiv org na kozhen rik 8 sichnya 2016 u Wayback Machine 9 chervnya 2006 Arhiv originalu za 12 listopada 2016 Procitovano 27 lyutogo 2017 the Economist March 2008 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2017

Дата публікації:
Топ