Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етьє н Франсуа де Шуазе ль фр Étienne François de Choiseul Beaupré Stainville 28 червня 1719 8 травня 1785 державний і в

Етьєн Франсуа де Шуазель

Етьєн Франсуа де Шуазель

Етьє́н Франсуа́ де Шуазе́ль (фр. Étienne-François de Choiseul-Beaupré-Stainville; 28 червня 1719 — 8 травня 1785) — державний і військовий діяч, дипломат Французького королівства. Є автором цікавих «Мемуарів».

Етьєн Франсуа де Шуазель
image
Народився 28 червня 1719(1719-06-28)[4][3][…]
Нансі, Лотарингія
Помер 8 травня 1785(1785-05-08)[1][2][…] (65 років)
d, Амбуаз
Країна image Франція[6]
Діяльність дипломат, офіцер, державний діяч, військовослужбовець, колекціонер мистецтва, політик, міністр
Alma mater ліцей Людовика Великого
Знання мов французька[1]
Членство d
Роки активності 1740[4] — 1772[4]
Титул герцог
Посада Прем'єр-міністр Франції, d, d, міністр закордонних справ Франції і міністр закордонних справ Франції
Військове звання генерал-полковник[d]
Батько d
Мати d
Брати, сестри d
У шлюбі з d
Нагороди
image image image
image
Герб герцога де Шуазеля

Життєпис

Молоді роки

Походив зі знатного шляхетського роду Шуазель. Старший син Жозефа де Шуазель-Бопре, маркиза Стенвілль, та Франсуази-Луїзи де Бассомп'єр. Народився 1719 року в Нансі (Лотарингія). Здобув гарну освіту, закінчивши Ліцей Людовика Великого. Потім перейшов на службу до французького короля, записавшись до Наваррського полку.

1739 року стає підполковником. Стає коханцем заможної Антуанети-Есташ де Гонто-Бірон (уроджена Кроза). Брав участь у Війні за австрійську спадщину. 1743 року підвищено було до полковника. 1744 року відзначився в битві біля Кунео в Італії. Після цього послідовно отримав чини бригадира та табірного маршала. У 1745—1748 роках брав участь в боях в Австрійських Нідерландах, зокрема в обороні міст Монс, Шарлеруа та Маастрихт. За це дістав підвищення до генерал-лейтенанта.

Дипломатична робота

1750 року оженився з представницею впливового французького роду Кроза (молодшою сестрою й своєю колишньою коханкою), отримавши як посаг 120 тис. ліврів та паризький палац. Того ж року під час заснування Академії Станіслава в Нансі стає одним з її членів. Водночас увійшов в довіру (при посередництві сестри Беатріс) до впливової королівської фаворитки маркізи де Помпадур. 1753 року призначено бальї Вогезів. Того ж року призначено послом при Папському престолі в Римі.

1757 року було призначено послом при австрійському дворі у Відні. Сприяв створенню наступального союзу з Австрією в умовах початку Семирічної війни. Відповідно до договору Франція надавала австрійцям субсидії у 30 млн ліврів та повинна була спрямувати до Німеччини військо у 105 тис. солдат. За укладання цієї угоди став кавалером ордену Святого Духа. У 1758 році отримує титул герцога де Шуазеля та пера Франції. Як посол багато зробив для поєднання зусиль проти Великої Британії та її союзника Пруссії.

Перший міністр

1758 року внаслідок поразок французів в Північній Америці та Німеччині кардинал Берні, що очолював дипломатію, пішов у відставку. За підтримки де Помпадур герцога де Шуазеля було призначено державним секретарем у закордонних справах. Він сприяв призначенню на посаду першого королівського фінансиста свого друга-банкіра Жан Жозефа де Лаборда. Невдовзі вперше після 1743 року Шуазеля було призначено першим міністром королівства.

Основні зусилля спрямував на гідний вихід Франції з Семирічної війни. Спочатку уклав так званий Третій Версальський договір з Австрією, спрямований проти Пруссії, за яким обіцяв союзнику надати субсидію в 60 млн ліврів та тримати в Німеччині 100-тисячне військо. 1759 року налагодив плідну співпрацю з Карлом VII, королем Неаполя, якому гарантував не оскаржувати його права на трон Іспанії.

Шуазель планував у 1759 році взяти реванш в британців за поразки у минулі роки. Для цього готував військовий удар по самій Великій Британії. Перше військо у 50 тис. солдатів повинно було перетнути з табору в Булоні Ла-Манш, друге (12 тис. французів, 12 тис. шведів і 22 тис. росіян) — атакувати Шотландію, третє — Ірландію. При цьому Шуазель намагався отримати підтримки флотів Данії, Голландії та Іспанії. Проте головним завданням було змусити британське військо відкликати сили та фінанси з континенту, залишивши Пруссію наоодинці з Францією, Росією та Австрією. Втім британський уряд дізнався про ці плани з французького посольства у Швеції. Водночас Луї-Жозеф де Монкальм, командувач французьких військ в Канаді, залишився без підкріплень.

У серпні 1759 року французи зазнали поразки від англо-прусського війська в битві біля Міндена. Втім російське військо завдало поразки пруссакам у битві біля Кунерсдорфа. Але дві поразки французького флоту від англійського фактично зруйнували план Шуазеля. У вересні англійці захопили Квебек. З цього часу Шуазель зрозумів, що війна фактично програна.

15 серпня 1761 року уклав так званий Третій сімейний пакт (відомий як Паризький договір) з новим іспанським королем Карлом III. Завдяки цьому Іспанія вступила у війну проти Великої Британії. 1761 року Шуазеля призначено було також державним секретарем у справах війни та військово-морського флоту та стає кавалером Ордену Золотого руна. Очолити французький флот доручив Антуану де Сартіну. При цьому передав посаду державного секретаря з закордонним справ стриєчному брату .

Внаслідок низки поразок в Америці та Індії вимушений був укласти 9 вересня 1761 року перемир'я з Великою Британією. Цьому також сприяла відставка Вільяма Пітта, що був прихильником війни проти Франції до повної перемоги. Слідом за цим Шуазель починає докладати зусилля до укладання повноцінного мирного договору з новим британським урядом. Водночас продовжив військову кампанію проти Пруссії, відправивши до Німеччини 150-тисячне військо.

У листопаді 1762 року в Фонтенбло було укладено попередній договір з Великою Британією, який не торкався Пруссії. У 1763 року його було підтверджено Паризькою мирною угодою, завдяки якому вдалося зберегти володіння в Карибському басейні, Індії та Африці, але було втрачено Канаду.

Після закінчення війни доклав значних зусиль задля відновлення економіки, військового флоту та армії, а також позицій в колоніях. Ще 1762 року було проведено першу реформу у війську, яка сприяла дисципліні та покращила керованість батальйонами. Відбувалася заміна старих офіцерів на більш сучасно мислячих. 1762 року Шуазеля було призначено генерал-полковником швейцарців і Граубюндену, встановивши для католицьких кантонів чіткі правила. 1764 року стає герцогом де Амбуазом.

Водночас готував королівство до реваншу проти Великої Британії. Разом з тим відбувається згортання дружніх стосунків з Австрією, яка більше зблизилася з Російською імперією. В свою чергу Шуазель сприяв союзу Франції з Османською імперією для стримання Росії в просуванні на захід та південь. При цьому Шуазель сподівався на послабленнях обох суперників задля отримання Францією гегемонії в Середземному морі.

1766 року Шуазель повертає собі посаду державного секретаря з закордонним справ, передавши братові посаду державного секретаря у справах війни та військово-морського флоту. Після смерті Станіслава Лещинського наказав зайняти його володіння — герцогства Лотарингію і Бар, частину Люксембурга, Бйон, Каріньян, які було приєднано до Франції. Невдовзі наказує розпочати блокаду Женеви за відмови виконати план вмиротворення, запропонований Швейцарською конфедерацією.

1768 року підтримав Османську імперії, яка почала війну проти Російської імперії. Водночас надавав фінансову допомогу Барській конфедерації, яка виступала проти російського ставленика Станіслава II Потоцького.

Того ж року влаштував купівлю острова Корсика в Генуезької республіці за 200 тис. ліврів у рострочку 10 років. Для цього спочатку обіцяв допомогти Генуї у приборканні корсиканського повстання на чолі із Паскалем Паолі, але зайняв лише основні форти і порти. Лише отримавши згоду Генуї на продаж острова, відправив проти корсиканців більш значні сили. Але приборкати повстання вдалося лише 1769 року.

Водночас розпочав з Папським престолом перемовини щодо передачі Франції Авіньйона та Конта-Венессену. Втім перемовини 1768 року завершилися без результату.

Відставка

1770 року Шуазель намагався скористатися Фолклендською кризою між Іспанією та Великою Британією для початку нової війни з останньою. Проте цього не бажав король Людовик XV, який відсторонив Шуазеля від усіх посад. Остаточне падіння спричинив конфлікт з новою королівською фавориткою мадам дю Баррі. 1771 року втратив останню посаду — генерал-полковника швейцарців.

Його було заслано до власного замка (поблизу Амбуаза). 1774 року після сходження на трон Людовика XVI зумів повернутися до Парижа. Користувався підтримкою королеви Марії-Антуанети. Проте згодом повернувся до Шантелу, де помер від бронхіту 1785 року.

Родина

Дружина — Луїза Оноріна, дочка Луї-Франсуа Кроза, маркіза де Шатель, королівського секретаря

Дітей не було, але Етьєном Франсуа де Шуазель всиновлено свого небожа Клода Антуана Габріеля де Шуазеля (1760—1838).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  5. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  6. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686

Джерела

  • Nasser Suleiman Gabryel, " Le duc de Choiseul et la politique méditerranéenne, 1758—1770 : un essai de comparatisme ", Bulletin du GEMESS, Casablanca, Groupement euro-méditerranéen de recherche en sciences sociales,‎ 1997, p. 1 à 8.
  • Nasser Suleiman Gabryel, " Le récit national de Jules Michelet: le duc de Choiseul et la " pensée fixe ": archéologie du discours sur la pensée unique ", Revue de l'institut euro-méditerranéen des sciences sociales, Casablanca,‎ 2000, p. 10 à 21.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Etye n Fransua de Shuaze l fr Etienne Francois de Choiseul Beaupre Stainville 28 chervnya 1719 8 travnya 1785 derzhavnij i vijskovij diyach diplomat Francuzkogo korolivstva Ye avtorom cikavih Memuariv Etyen Fransua de ShuazelNarodivsya 28 chervnya 1719 1719 06 28 4 3 Nansi LotaringiyaPomer 8 travnya 1785 1785 05 08 1 2 65 rokiv d AmbuazKrayina Franciya 6 Diyalnist diplomat oficer derzhavnij diyach vijskovosluzhbovec kolekcioner mistectva politik ministrAlma mater licej Lyudovika VelikogoZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo dRoki aktivnosti 1740 4 1772 4 Titul gercogPosada Prem yer ministr Franciyi d d ministr zakordonnih sprav Franciyi i ministr zakordonnih sprav FranciyiVijskove zvannya general polkovnik d Batko dMati dBrati sestri dU shlyubi z dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Gerb gercoga de ShuazelyaZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi znatnogo shlyahetskogo rodu Shuazel Starshij sin Zhozefa de Shuazel Bopre markiza Stenvill ta Fransuazi Luyizi de Bassomp yer Narodivsya 1719 roku v Nansi Lotaringiya Zdobuv garnu osvitu zakinchivshi Licej Lyudovika Velikogo Potim perejshov na sluzhbu do francuzkogo korolya zapisavshis do Navarrskogo polku 1739 roku staye pidpolkovnikom Staye kohancem zamozhnoyi Antuaneti Estash de Gonto Biron urodzhena Kroza Brav uchast u Vijni za avstrijsku spadshinu 1743 roku pidvisheno bulo do polkovnika 1744 roku vidznachivsya v bitvi bilya Kuneo v Italiyi Pislya cogo poslidovno otrimav chini brigadira ta tabirnogo marshala U 1745 1748 rokah brav uchast v boyah v Avstrijskih Niderlandah zokrema v oboroni mist Mons Sharlerua ta Maastriht Za ce distav pidvishennya do general lejtenanta Diplomatichna robota 1750 roku ozhenivsya z predstavniceyu vplivovogo francuzkogo rodu Kroza molodshoyu sestroyu j svoyeyu kolishnoyu kohankoyu otrimavshi yak posag 120 tis livriv ta parizkij palac Togo zh roku pid chas zasnuvannya Akademiyi Stanislava v Nansi staye odnim z yiyi chleniv Vodnochas uvijshov v doviru pri poserednictvi sestri Beatris do vplivovoyi korolivskoyi favoritki markizi de Pompadur 1753 roku priznacheno balyi Vogeziv Togo zh roku priznacheno poslom pri Papskomu prestoli v Rimi 1757 roku bulo priznacheno poslom pri avstrijskomu dvori u Vidni Spriyav stvorennyu nastupalnogo soyuzu z Avstriyeyu v umovah pochatku Semirichnoyi vijni Vidpovidno do dogovoru Franciya nadavala avstrijcyam subsidiyi u 30 mln livriv ta povinna bula spryamuvati do Nimechchini vijsko u 105 tis soldat Za ukladannya ciyeyi ugodi stav kavalerom ordenu Svyatogo Duha U 1758 roci otrimuye titul gercoga de Shuazelya ta pera Franciyi Yak posol bagato zrobiv dlya poyednannya zusil proti Velikoyi Britaniyi ta yiyi soyuznika Prussiyi Pershij ministr 1758 roku vnaslidok porazok francuziv v Pivnichnij Americi ta Nimechchini kardinal Berni sho ocholyuvav diplomatiyu pishov u vidstavku Za pidtrimki de Pompadur gercoga de Shuazelya bulo priznacheno derzhavnim sekretarem u zakordonnih spravah Vin spriyav priznachennyu na posadu pershogo korolivskogo finansista svogo druga bankira Zhan Zhozefa de Laborda Nevdovzi vpershe pislya 1743 roku Shuazelya bulo priznacheno pershim ministrom korolivstva Osnovni zusillya spryamuvav na gidnij vihid Franciyi z Semirichnoyi vijni Spochatku uklav tak zvanij Tretij Versalskij dogovir z Avstriyeyu spryamovanij proti Prussiyi za yakim obicyav soyuzniku nadati subsidiyu v 60 mln livriv ta trimati v Nimechchini 100 tisyachne vijsko 1759 roku nalagodiv plidnu spivpracyu z Karlom VII korolem Neapolya yakomu garantuvav ne oskarzhuvati jogo prava na tron Ispaniyi Shuazel planuvav u 1759 roci vzyati revansh v britanciv za porazki u minuli roki Dlya cogo gotuvav vijskovij udar po samij Velikij Britaniyi Pershe vijsko u 50 tis soldativ povinno bulo peretnuti z taboru v Buloni La Mansh druge 12 tis francuziv 12 tis shvediv i 22 tis rosiyan atakuvati Shotlandiyu tretye Irlandiyu Pri comu Shuazel namagavsya otrimati pidtrimki flotiv Daniyi Gollandiyi ta Ispaniyi Prote golovnim zavdannyam bulo zmusiti britanske vijsko vidklikati sili ta finansi z kontinentu zalishivshi Prussiyu naoodinci z Franciyeyu Rosiyeyu ta Avstriyeyu Vtim britanskij uryad diznavsya pro ci plani z francuzkogo posolstva u Shveciyi Vodnochas Luyi Zhozef de Monkalm komanduvach francuzkih vijsk v Kanadi zalishivsya bez pidkriplen U serpni 1759 roku francuzi zaznali porazki vid anglo prusskogo vijska v bitvi bilya Mindena Vtim rosijske vijsko zavdalo porazki prussakam u bitvi bilya Kunersdorfa Ale dvi porazki francuzkogo flotu vid anglijskogo faktichno zrujnuvali plan Shuazelya U veresni anglijci zahopili Kvebek Z cogo chasu Shuazel zrozumiv sho vijna faktichno prograna 15 serpnya 1761 roku uklav tak zvanij Tretij simejnij pakt vidomij yak Parizkij dogovir z novim ispanskim korolem Karlom III Zavdyaki comu Ispaniya vstupila u vijnu proti Velikoyi Britaniyi 1761 roku Shuazelya priznacheno bulo takozh derzhavnim sekretarem u spravah vijni ta vijskovo morskogo flotu ta staye kavalerom Ordenu Zolotogo runa Ocholiti francuzkij flot doruchiv Antuanu de Sartinu Pri comu peredav posadu derzhavnogo sekretarya z zakordonnim sprav striyechnomu bratu Vnaslidok nizki porazok v Americi ta Indiyi vimushenij buv uklasti 9 veresnya 1761 roku peremir ya z Velikoyu Britaniyeyu Comu takozh spriyala vidstavka Vilyama Pitta sho buv prihilnikom vijni proti Franciyi do povnoyi peremogi Slidom za cim Shuazel pochinaye dokladati zusillya do ukladannya povnocinnogo mirnogo dogovoru z novim britanskim uryadom Vodnochas prodovzhiv vijskovu kampaniyu proti Prussiyi vidpravivshi do Nimechchini 150 tisyachne vijsko U listopadi 1762 roku v Fontenblo bulo ukladeno poperednij dogovir z Velikoyu Britaniyeyu yakij ne torkavsya Prussiyi U 1763 roku jogo bulo pidtverdzheno Parizkoyu mirnoyu ugodoyu zavdyaki yakomu vdalosya zberegti volodinnya v Karibskomu basejni Indiyi ta Africi ale bulo vtracheno Kanadu Pislya zakinchennya vijni doklav znachnih zusil zadlya vidnovlennya ekonomiki vijskovogo flotu ta armiyi a takozh pozicij v koloniyah She 1762 roku bulo provedeno pershu reformu u vijsku yaka spriyala disciplini ta pokrashila kerovanist bataljonami Vidbuvalasya zamina starih oficeriv na bilsh suchasno mislyachih 1762 roku Shuazelya bulo priznacheno general polkovnikom shvejcarciv i Graubyundenu vstanovivshi dlya katolickih kantoniv chitki pravila 1764 roku staye gercogom de Ambuazom Vodnochas gotuvav korolivstvo do revanshu proti Velikoyi Britaniyi Razom z tim vidbuvayetsya zgortannya druzhnih stosunkiv z Avstriyeyu yaka bilshe zblizilasya z Rosijskoyu imperiyeyu V svoyu chergu Shuazel spriyav soyuzu Franciyi z Osmanskoyu imperiyeyu dlya strimannya Rosiyi v prosuvanni na zahid ta pivden Pri comu Shuazel spodivavsya na poslablennyah oboh supernikiv zadlya otrimannya Franciyeyu gegemoniyi v Seredzemnomu mori 1766 roku Shuazel povertaye sobi posadu derzhavnogo sekretarya z zakordonnim sprav peredavshi bratovi posadu derzhavnogo sekretarya u spravah vijni ta vijskovo morskogo flotu Pislya smerti Stanislava Leshinskogo nakazav zajnyati jogo volodinnya gercogstva Lotaringiyu i Bar chastinu Lyuksemburga Bjon Karinyan yaki bulo priyednano do Franciyi Nevdovzi nakazuye rozpochati blokadu Zhenevi za vidmovi vikonati plan vmirotvorennya zaproponovanij Shvejcarskoyu konfederaciyeyu 1768 roku pidtrimav Osmansku imperiyi yaka pochala vijnu proti Rosijskoyi imperiyi Vodnochas nadavav finansovu dopomogu Barskij konfederaciyi yaka vistupala proti rosijskogo stavlenika Stanislava II Potockogo Togo zh roku vlashtuvav kupivlyu ostrova Korsika v Genuezkoyi respublici za 200 tis livriv u rostrochku 10 rokiv Dlya cogo spochatku obicyav dopomogti Genuyi u priborkanni korsikanskogo povstannya na choli iz Paskalem Paoli ale zajnyav lishe osnovni forti i porti Lishe otrimavshi zgodu Genuyi na prodazh ostrova vidpraviv proti korsikanciv bilsh znachni sili Ale priborkati povstannya vdalosya lishe 1769 roku Vodnochas rozpochav z Papskim prestolom peremovini shodo peredachi Franciyi Avinjona ta Konta Venessenu Vtim peremovini 1768 roku zavershilisya bez rezultatu Vidstavka 1770 roku Shuazel namagavsya skoristatisya Folklendskoyu krizoyu mizh Ispaniyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu dlya pochatku novoyi vijni z ostannoyu Prote cogo ne bazhav korol Lyudovik XV yakij vidstoroniv Shuazelya vid usih posad Ostatochne padinnya sprichiniv konflikt z novoyu korolivskoyu favoritkoyu madam dyu Barri 1771 roku vtrativ ostannyu posadu general polkovnika shvejcarciv Jogo bulo zaslano do vlasnogo zamka poblizu Ambuaza 1774 roku pislya shodzhennya na tron Lyudovika XVI zumiv povernutisya do Parizha Koristuvavsya pidtrimkoyu korolevi Mariyi Antuaneti Prote zgodom povernuvsya do Shantelu de pomer vid bronhitu 1785 roku RodinaDruzhina Luyiza Onorina dochka Luyi Fransua Kroza markiza de Shatel korolivskogo sekretarya Ditej ne bulo ale Etyenom Fransua de Shuazel vsinovleno svogo nebozha Kloda Antuana Gabrielya de Shuazelya 1760 1838 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 RKDartists d Track Q17299517 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Catalog of the German National Library d Track Q23833686DzherelaNasser Suleiman Gabryel Le duc de Choiseul et la politique mediterraneenne 1758 1770 un essai de comparatisme Bulletin du GEMESS Casablanca Groupement euro mediterraneen de recherche en sciences sociales 1997 p 1 a 8 Nasser Suleiman Gabryel Le recit national de Jules Michelet le duc de Choiseul et la pensee fixe archeologie du discours sur la pensee unique Revue de l institut euro mediterraneen des sciences sociales Casablanca 2000 p 10 a 21 PosilannyaShuazel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ