Еріх Ґустав Отто Енґель (нім. Erich Gustav Otto Engel; 14 лютого 1891, Гамбург — 10 травня 1966, Берлін) — німецький режисер і театральний діяч, близький друг Бертольта Брехта; один з найбільших режисерів Веймарської республіки, Енґель був і одним з кращих інтерпретаторів драматургії Брехта на німецькій сцені, як у довоєнні, так і в післявоєнні роки.
Еріх Енґель | |
---|---|
нім. Erich Engel | |
Ім'я при народженні | нім. Erich Gustav Otto Engel |
Народився | 14 лютого 1891[2][3][…] Гамбург, Німецька імперія[1] |
Помер | 10 травня 1966[1][2][…] (75 років) Берлін, НДР[5] |
Поховання | d |
Країна | Німеччина Німецька імперія Веймарська республіка НДР |
Діяльність | кінорежисер, актор, театральний режисер, драматург, сценарист |
Галузь | театр[6], драматургія[6], d[6], d[6], кінознавство[d][6] і театрознавство[6] |
Знання мов | німецька[2][6] |
Заклад | d |
Роки активності | з 1918 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0257068 |
|
Біографія
Еріх Енґель закінчив 1910 року театральну школу Л. Меснера в Гамбурзі; театральну кар'єру починав там же як актор, потім служив в берлінському «Маленькому театрі під липами». У 1917—1918 роках Енґель завідував літературною частиною гамбурзького «Шаушпільхауза», 1918 року в мюнхенському «Каммершпіле» дебютував як режисер. Популярність здобув завдяки «Каммершпіле», де він працював до 1922 року, антимілітаристські п'єси експресіоністів — Г. Кайзера і Е. Толлера.
У 1922—1924 роках Енґель був головним режисером мюнхенського Державного театру, де поставив кілька шекспірівських п'єс: «Міра за міру», «Макбет», «Юлій Цезар». Тут же відбулося його знайомство з Бертольтом Брехтом, — 1923 року Енґель поставив в мюнхенському Резиденцтеатрі його п'єсу «В вирі міст».
1924 року Енґель остаточно оселився в Берліні, був постійним режисером Німецького театру, ставив спектаклі на інших столичних сценах. Поряд з Бертольтом Брехтом і Енґель став практиком і теоретиком «епічного театру»; здійснену ним 1925 року в Берліні постановку шекспірівського «Коріолану» Брехт назвав для епічного театру «вирішально важливою». Енґель був і одним з найзначніших сценічних інтерпретаторів драматургії Брехта, — 1928 року сенсаційний успіх мала поставлена ним у берлінському театрі на Шіффбауердамм «Тригрошова опера». Леонгард Франк, чию п'єсу «Карл і Анна» Енґель поставив на рік пізніше, відгукнувся про нього як про «особливо чуйного» режисера.
Після приходу нацистів до влади 1933 року Енґель залишився в Німеччині і продовжував працювати в театрі, але ставив виключно класичну драматургію.
Після закінчення Другої світової війни режисер в 1945—1947 роках був інтендантом мюнхенського театру «Каммершпіле», з 1947-го працював на кіностудії DEFA, а 1948 року, після повернення з еміграції Брехта, взяв участь у створенні театру «Берлінер ансамбль», що відкрився в січні 1949 року виставою «Матінка Кураж та її діти» за п'єсою Брехта — спільної постановкою Енґеля і автора. У «Берлінер ансамбль» Енґель поставив ряд вистав, в тому числі спільно з Брехтом «Пан Пунтіла і його слуга Матті» (1949) і «Життя Галілея» — спектакль, відзначений 1957 року Національною премією. Після смерті Брехта 1956 року Енґель протягом десяти років був художнім керівником театру (при інтендантстві Олени Вайґель).
1930 року фільмом «Вбивця Дмитрій Карамазов» Енґель дебютував як кінорежисер. Серед нечисленних знятих ним фільмів переважають легкі комедії. Великого успіху в галузі кіно Енґель домігся, знявши 1949 року фільм «Справа Блюма».
Творчість
Театральні постановки
- Театр «Каммершпіле», Мюнхен (1918—1922)
- «Газ I» Г. Кайзера
- «Газ II» Г. кайзера
- «Перевтілення» Е. Толлера
- «Морський бій» Герінґа
- Німецький театр
- 1924 — «Смерть Дантона» Г. Бюхнера
- 1924 — «В вирі міст» Б. Брехта
- 1926 — «Вбивство» В. Газенклевера
- 1927 — «Ліліан, або Жовта троянда» Корнфельда
- Театр на Шіфбауердам
- 1928 — «Тригрошова опера» Б. Брехта і К. Вайля
- 1929 — «Щасливий кінець» Е. Гауптман (спільно з Б. Брехтом)
- Берлінер ансамбль
- 1949 — «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (спільно з Б. Брехтом)
- 1949 — «Пан Пунтила і його слуга Матті» (спільно з Б. Брехтом)
- 1957 — «Життя Галілея» Б. Брехта (спільно з Б. Брехтом)
- 1960 — «Тригрошова опера» Б. Брехта — К. Вайля. Художник
- 1962 — «Швейк у Другій світовій війні» Б. Брехта
- В інших театрах
- 1923 — «У вирі міст» Б. Брехта. Художник — Резиденцтеатр, Мюнхен
- 1925 — «Коріолан» В. Шекспіра — «Лессінґ-театр», Берлін
- 1928 — «» Б. Брехта. Художник Каспар Неєр — «Фолькобюне», Берлін
- 1929 — «Карл і Анна» Л. Франка — Державний театр («Шаушпільхауз»), Берін
Фільмографія
- 1922 — Містерії однієї перукарні / Mysterien eines Frisiersalons (Німеччина)
- 1930 — Вбивця Дмитро Карамазов / Der Mörder Dimitri Karamasoff (Німеччина)
- 1935 — Пиґмаліон / Pygmalion (Німеччина)
- 1939 — / Hotel Sacher
- 1940 — Unser Fräulein Doktor
- 1948 — Справа Блюма / Affaire Blum (Німеччина)
- 1949 — Боброва шуба / Der Biberpelz (НДР)
- 1958 — Ескадрилья «Летюча миша» / Geschwader Fledermaus (НДР)
Нагороди
- Національна премія НДР (1949, 1957) — за спектаклі «Матінка Кураж та її діти» і «Життя Галілея» в театрі «Берлінер ансамбль»
Примітки
- Энгель Эрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118684647 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Энгель, Эрих // Театральная энциклопедия (под ред. П. А. Маркова). — М. : Советская энциклопедия, . — Т. 5.
- Renate Rätz. Engel, Erich // Wer war wer in der DDR?. — Berlin : Ch. Links, 2010. — Т. 1 (16 червня). — .. з джерела 28 липня 2019. Процитовано 20 серпня 2021.
- Leonhard Frank. Links wo das Herz ist. — Berlin : Aufbau-Verlag, 1972. — С. 223.
- Берлинер ансамбль // Театральная энциклопедия (под ред. С. С. Мокульского). — М. : Советская энциклопедия, . — Т. 1. з джерела 19 травня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erih Gustav Otto Engel nim Erich Gustav Otto Engel 14 lyutogo 1891 Gamburg 10 travnya 1966 Berlin nimeckij rezhiser i teatralnij diyach blizkij drug Bertolta Brehta odin z najbilshih rezhiseriv Vejmarskoyi respubliki Engel buv i odnim z krashih interpretatoriv dramaturgiyi Brehta na nimeckij sceni yak u dovoyenni tak i v pislyavoyenni roki Erih Engelnim Erich EngelIm ya pri narodzhenni nim Erich Gustav Otto EngelNarodivsya 14 lyutogo 1891 1891 02 14 2 3 Gamburg Nimecka imperiya 1 Pomer 10 travnya 1966 1966 05 10 1 2 75 rokiv Berlin NDR 5 Pohovannya dKrayina Nimechchina Nimecka imperiya Vejmarska respublika NDRDiyalnist kinorezhiser aktor teatralnij rezhiser dramaturg scenaristGaluz teatr 6 dramaturgiya 6 d 6 d 6 kinoznavstvo d 6 i teatroznavstvo 6 Znannya mov nimecka 2 6 Zaklad dRoki aktivnosti z 1918NagorodiIMDb ID 0257068 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaErih Engel zakinchiv 1910 roku teatralnu shkolu L Mesnera v Gamburzi teatralnu kar yeru pochinav tam zhe yak aktor potim sluzhiv v berlinskomu Malenkomu teatri pid lipami U 1917 1918 rokah Engel zaviduvav literaturnoyu chastinoyu gamburzkogo Shaushpilhauza 1918 roku v myunhenskomu Kammershpile debyutuvav yak rezhiser Populyarnist zdobuv zavdyaki Kammershpile de vin pracyuvav do 1922 roku antimilitaristski p yesi ekspresionistiv G Kajzera i E Tollera U 1922 1924 rokah Engel buv golovnim rezhiserom myunhenskogo Derzhavnogo teatru de postaviv kilka shekspirivskih p yes Mira za miru Makbet Yulij Cezar Tut zhe vidbulosya jogo znajomstvo z Bertoltom Brehtom 1923 roku Engel postaviv v myunhenskomu Rezidencteatri jogo p yesu V viri mist 1924 roku Engel ostatochno oselivsya v Berlini buv postijnim rezhiserom Nimeckogo teatru staviv spektakli na inshih stolichnih scenah Poryad z Bertoltom Brehtom i Engel stav praktikom i teoretikom epichnogo teatru zdijsnenu nim 1925 roku v Berlini postanovku shekspirivskogo Koriolanu Breht nazvav dlya epichnogo teatru virishalno vazhlivoyu Engel buv i odnim z najznachnishih scenichnih interpretatoriv dramaturgiyi Brehta 1928 roku sensacijnij uspih mala postavlena nim u berlinskomu teatri na Shiffbauerdamm Trigroshova opera Leongard Frank chiyu p yesu Karl i Anna Engel postaviv na rik piznishe vidguknuvsya pro nogo yak pro osoblivo chujnogo rezhisera Pislya prihodu nacistiv do vladi 1933 roku Engel zalishivsya v Nimechchini i prodovzhuvav pracyuvati v teatri ale staviv viklyuchno klasichnu dramaturgiyu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni rezhiser v 1945 1947 rokah buv intendantom myunhenskogo teatru Kammershpile z 1947 go pracyuvav na kinostudiyi DEFA a 1948 roku pislya povernennya z emigraciyi Brehta vzyav uchast u stvorenni teatru Berliner ansambl sho vidkrivsya v sichni 1949 roku vistavoyu Matinka Kurazh ta yiyi diti za p yesoyu Brehta spilnoyi postanovkoyu Engelya i avtora U Berliner ansambl Engel postaviv ryad vistav v tomu chisli spilno z Brehtom Pan Puntila i jogo sluga Matti 1949 i Zhittya Galileya spektakl vidznachenij 1957 roku Nacionalnoyu premiyeyu Pislya smerti Brehta 1956 roku Engel protyagom desyati rokiv buv hudozhnim kerivnikom teatru pri intendantstvi Oleni Vajgel 1930 roku filmom Vbivcya Dmitrij Karamazov Engel debyutuvav yak kinorezhiser Sered nechislennih znyatih nim filmiv perevazhayut legki komediyi Velikogo uspihu v galuzi kino Engel domigsya znyavshi 1949 roku film Sprava Blyuma TvorchistMogila Eriha Engelya na Doroteyenshtadtskomu kladovishi v Berlini Teatralni postanovki Teatr Kammershpile Myunhen 1918 1922 Gaz I G Kajzera Gaz II G kajzera Perevtilennya E Tollera Morskij bij Geringa Nimeckij teatr 1924 Smert Dantona G Byuhnera 1924 V viri mist B Brehta 1926 Vbivstvo V Gazenklevera 1927 Lilian abo Zhovta troyanda Kornfelda Teatr na Shifbauerdam 1928 Trigroshova opera B Brehta i K Vajlya 1929 Shaslivij kinec E Gauptman spilno z B Brehtom Berliner ansambl 1949 Matinka Kurazh ta yiyi diti B Brehta spilno z B Brehtom 1949 Pan Puntila i jogo sluga Matti spilno z B Brehtom 1957 Zhittya Galileya B Brehta spilno z B Brehtom 1960 Trigroshova opera B Brehta K Vajlya Hudozhnik 1962 Shvejk u Drugij svitovij vijni B Brehta V inshih teatrah 1923 U viri mist B Brehta Hudozhnik Rezidencteatr Myunhen 1925 Koriolan V Shekspira Lessing teatr Berlin 1928 B Brehta Hudozhnik Kaspar Neyer Folkobyune Berlin 1929 Karl i Anna L Franka Derzhavnij teatr Shaushpilhauz Berin Filmografiya 1922 Misteriyi odniyeyi perukarni Mysterien eines Frisiersalons Nimechchina 1930 Vbivcya Dmitro Karamazov Der Morder Dimitri Karamasoff Nimechchina 1935 Pigmalion Pygmalion Nimechchina 1939 Hotel Sacher 1940 Unser Fraulein Doktor 1948 Sprava Blyuma Affaire Blum Nimechchina 1949 Bobrova shuba Der Biberpelz NDR 1958 Eskadrilya Letyucha misha Geschwader Fledermaus NDR NagorodiNacionalna premiya NDR 1949 1957 za spektakli Matinka Kurazh ta yiyi diti i Zhittya Galileya v teatri Berliner ansambl PrimitkiEngel Erih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 118684647 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Engel Erih Teatralnaya enciklopediya pod red P A Markova M Sovetskaya enciklopediya T 5 Renate Ratz Engel Erich Wer war wer in der DDR Berlin Ch Links 2010 T 1 16 chervnya ISBN 978 3 86153 561 4 z dzherela 28 lipnya 2019 Procitovano 20 serpnya 2021 Leonhard Frank Links wo das Herz ist Berlin Aufbau Verlag 1972 S 223 Berliner ansambl Teatralnaya enciklopediya pod red S S Mokulskogo M Sovetskaya enciklopediya T 1 z dzherela 19 travnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Posilannyahttp www filmportal de person erich engel 0eddb0c79e21474ead15b1896957b120 22 serpnya 2021 u Wayback Machine