Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернст Людвіг Карл Альбрехт Вільгельм (нім. Ernst Ludwig Karl Albrecht Wilhelm; 25 листопада 1868 — 9 жовтня 1937) — останній великий герцог Гессенський й Прирейнський в 1892—1918 роках.
| Ернст Людвіг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 25 листопада 1868[1][2][…] Дармштадт, Німецький союз[4] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 9 жовтня 1937[1][2][…] (68 років) d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Дармштадт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Велике герцогство Гессен | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | письменник, рисувальник, поет, аристократ, композитор | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | Великий герцог і принц | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Людвіг IV | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Аліса Великобританська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | d, Ірена, Вікторя Гессен-Дармштадтська, Єлизавета Федорівна, d і Олександра Федорівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Вікторія Федорівна і d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Єлизавета Гессен-Дармштадтська, d, d[2] і d[2] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Походив з Гессенського дому. Старший син Людвіга IV, великого герцога Гессенського, та Аліси Великобританської. Народився 1868 року в Дармштадті. Виховувався матір'ю. 1873 року став свідком загибелі свого молодшого брата Фрідріха. Хлопці грали в гру, коли Фрідріх, який страждав на гемофілію, впав через вікно на балкон, який був на 30 м нижче. Це сильно вплинуло на молодого принца. 1878 року заразився на дифтерію разом з більшістю своєї родини. Зрештою Ернст Людвіг виздоровів, але померли його мати та сестра Марія. Слідом за цим виховувався при дворі своєї бабці Вікторії, королеви Великої Британії.
1879 року повернувся до Гессену, де став проходити шкільну програму гімназії. У 1889—1890 роках навчався в Лейпцизькому університеті. 1890 року перейшов до Гіссенського університету, де завершив навчання 1891 року.
Після смерті батька 1892 року успадкував велике герцогство. 1894 року в замку Еренбург у Кобурзі оженився на представниці династії Саксен-Кобург-Готських. Шлюб влаштувала бабця Вікторія. 1896 року за його наказом стала зводитися залізниця, що з'єднала Гессен з Пруссією, отримала назву Гессен Людвігзбан. З 1899 року став активно запрошувати до Дарштадту архітекторів, скульпторів, художників, сприявши перетворенню міста на столицю стилю модерн Німеччини. Вони здобули назву Дарштадтська колонія митців. В тому ж році надав право Вищій технічній школі видавати звання докторів.
Після 1900 року стосунки між подружжям поступово погіршувалися через різні темпераменти та особисті нахили. 1901 року розлучився з дружиною.
Стали поширюватися чутки, що в Дармштадті Ернст Людвіг мав позашлюбні стосунки з жінками та чоловіками. Ймовірно джерелом була його колишня дружина, яка розповідала деяким близьким родичам, що великий герцог Гессенський гомосексуал.
1902 року на замовлення Ернста Людвіга архітектор Йозеф Ольбріх звів Палац Принцес для доньки великого герцога Гессенського. 1903 року супроводжував сестру Алісу та її чоловіка російського імператора Миколу II до царства Польського. 1905 року одружився вдруге.
Під час Першої світової війни у званні генерала піхоти служив у штабі імператора Вільгельма II. 1918 року під час Листопадової революції в Німеччині відмовитися зрікатися трону. Тому його було відсторонено від влади Дармштадтською радою робітників та солдатів, яка оголосила про перетворення великого герцогства Гессенського на Гессен-Дармштадтську народну державу.
1919 року домовився з новим урядом щодо розмежування державного і власного майна . Власне майно переходило до Гессен-Дармштадту, але колишній великий герцог отримував компенсацію у розмірі 10 мільйонів золотих марок, яка виплачувалася як державна облігація з 4 % відсотків та грошова виплата 900 тис. марок. Разом з тим у власності Ернста Людвіга залишилися замки Зеегайм, Тарасп, Гетенсбен, Ебісфельд, Фішбах, Нойєпалац.
1926 року відбувся плебісцит, який вимагав конфіскації володінь Ернста Людвіга без компенсації. Тому 1930 року поновилися перемовини щодо цього. Було зменшено розмір компенсації до 8 млн золотих марок. 1934 року цю домовленість було закріплено законом. Помер 1937 року в замку Вольфсгартен поблизу Ланген.
Творчість
Є автором п'єс та лібрето до опер. Під псевдонімом Е.Манн 1909 року представив дитячу виставу «Боніфацій», що з успіхом ставилася до 1914 року. 1917 року видав збірку віршів. 1919 року написав п'єсу «Великодень». яку представив 1921 року в Гамбурзі під псевдонімом Е. К. Людгард. Також був автором низки невеличких музичних творів, зокрема сюїти «Драусен — Шість настроїв для фортепіано».
Крім того, він залишив два тексти, не призначені для публікації: «Автобіографія: спогади великого князя Ернста Людвіга» і «Основні ідеї конституційного князя».
Родина
1. Дружина — Вікторія Меліта, донька Альфреда, герцога Саксен-Кобург-Готського і Единбурзького
Діти:
- Єлизавета (1895—1903)
- син (1900)
2. Дружина — Елеонора, донька князя Германа цу Зольм-Гогензольмс-Ліх
Діти:
- Георг Донат (1906—1937)
- Людвіг (1908—1968)
Нагороди
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест
- , великий хрест
- (14 червня 1914) — засновник ордену.
- Орден Вірності (Баден) (1888)
- Орден Бертольда I (1888)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
Інші держави
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1892)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1892)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1893)
- , великий хрест (Герцогство Ангальт)
- , великий хрест ()
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і ланцюгом (Велике герцогство Ольденбург)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)
В 1915 році позбавлений британських нагород.
- Орден Лазні, почесний хрест з ланцюгом (21 червня 1887)
- Орден Підв'язки (16 травня 1892)
- Королівський вікторіанський ланцюг (10 серпня 1902)
- Орден Андрія Первозванного (лютий 1889)
- Орден Святого Олександра Невського (лютий 1889)
- Орден Білого Орла (лютий 1889)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (лютий 1889)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (лютий 1889)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня
- Вищий орден Святого Благовіщення (4 вересня 1897)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (4 вересня 1897)
- Орден Корони Італії, великий хрест (4 вересня 1897)
- , великий хрест (Пармські Бурбони)
Інші держави
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1893)
- Орден Золотого руна (Іспанія; 16 липня 1910)
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє Болгарське царство)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден князя Данила I, великий хрест (Князівство Чорногорія)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден Білого слона, великий хрест (Сіам)
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118530933 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Manfred Knodt: Ernst Ludwig: Grossherzog von Hessen und bei Rhein. Sein Leben und seine Zeit. 3. Auflage. Schlapp, Darmstadt 1997,
- Barbara Hauck: «Capriolen — Die Männerfreundschaften des letzten hessischen Großherzogs Ernst Ludwig», booy-verlag.de, Bad Nauheim 2017,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Lyudvig Karl Albreht Vilgelm nim Ernst Ludwig Karl Albrecht Wilhelm 25 listopada 1868 9 zhovtnya 1937 ostannij velikij gercog Gessenskij j Prirejnskij v 1892 1918 rokah Ernst LyudvigNarodivsya25 listopada 1868 1868 11 25 1 2 Darmshtadt Nimeckij soyuz 4 Pomer9 zhovtnya 1937 1937 10 09 1 2 68 rokiv dPohovannyaDarmshtadtKrayina Velike gercogstvo GessenDiyalnistpismennik risuvalnik poet aristokrat kompozitorZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaTitulVelikij gercog i princVijskove zvannyageneralRiddBatkoLyudvig IVMatiAlisa VelikobritanskaBrati sestrid Irena Viktorya Gessen Darmshtadtska Yelizaveta Fedorivna d i Oleksandra FedorivnaU shlyubi zViktoriya Fedorivna i dDitiYelizaveta Gessen Darmshtadtska d d 2 i d 2 NagorodiOrden Lyudviga Gessen Orden Filippa Velikodushnogo Orden Virnosti Baden Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Svyatogo Guberta Zaliznij hrest 2 go klasu Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Genriha Leva Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Vendskoyi koroni Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Pidv yazki Kavaler Korolivskogo Viktorianskogo lancyuga Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Orden knyazya Danila I Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Orden Bilogo slona Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Gessenskogo domu Starshij sin Lyudviga IV velikogo gercoga Gessenskogo ta Alisi Velikobritanskoyi Narodivsya 1868 roku v Darmshtadti Vihovuvavsya matir yu 1873 roku stav svidkom zagibeli svogo molodshogo brata Fridriha Hlopci grali v gru koli Fridrih yakij strazhdav na gemofiliyu vpav cherez vikno na balkon yakij buv na 30 m nizhche Ce silno vplinulo na molodogo princa 1878 roku zarazivsya na difteriyu razom z bilshistyu svoyeyi rodini Zreshtoyu Ernst Lyudvig vizdoroviv ale pomerli jogo mati ta sestra Mariya Slidom za cim vihovuvavsya pri dvori svoyeyi babci Viktoriyi korolevi Velikoyi Britaniyi 1879 roku povernuvsya do Gessenu de stav prohoditi shkilnu programu gimnaziyi U 1889 1890 rokah navchavsya v Lejpcizkomu universiteti 1890 roku perejshov do Gissenskogo universitetu de zavershiv navchannya 1891 roku Pislya smerti batka 1892 roku uspadkuvav velike gercogstvo 1894 roku v zamku Erenburg u Koburzi ozhenivsya na predstavnici dinastiyi Saksen Koburg Gotskih Shlyub vlashtuvala babcya Viktoriya 1896 roku za jogo nakazom stala zvoditisya zaliznicya sho z yednala Gessen z Prussiyeyu otrimala nazvu Gessen Lyudvigzban Z 1899 roku stav aktivno zaproshuvati do Darshtadtu arhitektoriv skulptoriv hudozhnikiv spriyavshi peretvorennyu mista na stolicyu stilyu modern Nimechchini Voni zdobuli nazvu Darshtadtska koloniya mitciv V tomu zh roci nadav pravo Vishij tehnichnij shkoli vidavati zvannya doktoriv Pislya 1900 roku stosunki mizh podruzhzhyam postupovo pogirshuvalisya cherez rizni temperamenti ta osobisti nahili 1901 roku rozluchivsya z druzhinoyu Stali poshiryuvatisya chutki sho v Darmshtadti Ernst Lyudvig mav pozashlyubni stosunki z zhinkami ta cholovikami Jmovirno dzherelom bula jogo kolishnya druzhina yaka rozpovidala deyakim blizkim rodicham sho velikij gercog Gessenskij gomoseksual 1902 roku na zamovlennya Ernsta Lyudviga arhitektor Jozef Olbrih zviv Palac Princes dlya donki velikogo gercoga Gessenskogo 1903 roku suprovodzhuvav sestru Alisu ta yiyi cholovika rosijskogo imperatora Mikolu II do carstva Polskogo 1905 roku odruzhivsya vdruge Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u zvanni generala pihoti sluzhiv u shtabi imperatora Vilgelma II 1918 roku pid chas Listopadovoyi revolyuciyi v Nimechchini vidmovitisya zrikatisya tronu Tomu jogo bulo vidstoroneno vid vladi Darmshtadtskoyu radoyu robitnikiv ta soldativ yaka ogolosila pro peretvorennya velikogo gercogstva Gessenskogo na Gessen Darmshtadtsku narodnu derzhavu 1919 roku domovivsya z novim uryadom shodo rozmezhuvannya derzhavnogo i vlasnogo majna Vlasne majno perehodilo do Gessen Darmshtadtu ale kolishnij velikij gercog otrimuvav kompensaciyu u rozmiri 10 miljoniv zolotih marok yaka viplachuvalasya yak derzhavna obligaciya z 4 vidsotkiv ta groshova viplata 900 tis marok Razom z tim u vlasnosti Ernsta Lyudviga zalishilisya zamki Zeegajm Tarasp Getensben Ebisfeld Fishbah Nojyepalac 1926 roku vidbuvsya plebiscit yakij vimagav konfiskaciyi volodin Ernsta Lyudviga bez kompensaciyi Tomu 1930 roku ponovilisya peremovini shodo cogo Bulo zmensheno rozmir kompensaciyi do 8 mln zolotih marok 1934 roku cyu domovlenist bulo zakripleno zakonom Pomer 1937 roku v zamku Volfsgarten poblizu Langen TvorchistYe avtorom p yes ta libreto do oper Pid psevdonimom E Mann 1909 roku predstaviv dityachu vistavu Bonifacij sho z uspihom stavilasya do 1914 roku 1917 roku vidav zbirku virshiv 1919 roku napisav p yesu Velikoden yaku predstaviv 1921 roku v Gamburzi pid psevdonimom E K Lyudgard Takozh buv avtorom nizki nevelichkih muzichnih tvoriv zokrema syuyiti Drausen Shist nastroyiv dlya fortepiano Krim togo vin zalishiv dva teksti ne priznacheni dlya publikaciyi Avtobiografiya spogadi velikogo knyazya Ernsta Lyudviga i Osnovni ideyi konstitucijnogo knyazya Rodina1 Druzhina Viktoriya Melita donka Alfreda gercoga Saksen Koburg Gotskogo i Edinburzkogo Diti Yelizaveta 1895 1903 sin 1900 2 Druzhina Eleonora donka knyazya Germana cu Zolm Gogenzolms Lih Diti Georg Donat 1906 1937 Lyudvig 1908 1968 NagorodiNimecka imperiya Velike gercogstvo Gessen Orden Lyudviga Gessen velikij hrest velikij hrest 14 chervnya 1914 zasnovnik ordenu Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1888 Orden Bertolda I 1888 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom Orden Chervonogo orla velikij hrest Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Inshi derzhavi Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1892 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1892 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest Korolivstvo Vyurtemberg 1893 velikij hrest Gercogstvo Angalt velikij hrest Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Meklenburg Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu i lancyugom Velike gercogstvo Oldenburg Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Tretij Rejh Britanska imperiya V 1915 roci pozbavlenij britanskih nagorod Orden Lazni pochesnij hrest z lancyugom 21 chervnya 1887 Orden Pidv yazki 16 travnya 1892 Korolivskij viktorianskij lancyug 10 serpnya 1902 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo lyutij 1889 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo lyutij 1889 Orden Bilogo Orla lyutij 1889 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya lyutij 1889 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya lyutij 1889 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya Korolivstvo Italiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya 4 veresnya 1897 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 4 veresnya 1897 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 4 veresnya 1897 velikij hrest Parmski Burboni Inshi derzhavi Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1893 Orden Zolotogo runa Ispaniya 16 lipnya 1910 Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest Tretye Bolgarske carstvo Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo Orden knyazya Danila I velikij hrest Knyazivstvo Chornogoriya Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest Orden Bilogo slona velikij hrest Siam PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118530933 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaManfred Knodt Ernst Ludwig Grossherzog von Hessen und bei Rhein Sein Leben und seine Zeit 3 Auflage Schlapp Darmstadt 1997 ISBN 3 87704 006 3 Barbara Hauck Capriolen Die Mannerfreundschaften des letzten hessischen Grossherzogs Ernst Ludwig booy verlag de Bad Nauheim 2017 ISBN 978 3 9817809 2 5