Йозеф Марія Ольбріх (нім. Joseph Maria Olbrich; 22 грудня 1867 — 8 серпня 1908) — австрійський архітектор, майстер модерну, автор виставкової будівлі Віденської сецесії у Відні. З 1900 року жив і працював в Німеччині, в Дармштадті.
Йозеф Ольбріх | |
---|---|
нім. Joseph Maria Olbrich | |
Народився | 22 грудня 1867[4][5][…] або 22 листопада 1867[7] Опава[7][…] |
Помер | 8 серпня 1908[1][2][…] (40 років) Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[9][…] ·лейкоз |
Країна | Долитавщина |
Діяльність | архітектор, дизайнер, дизайнер ювелірних прикрас |
Alma mater | Віденська академія мистецтв[11] |
Знання мов | німецька[13] |
Членство | d і Віденська сецесія |
Magnum opus | Будинок сецесіону |
|
Біографія
Народився в багатодітній сім'ї підприємця-кондитера в Троппау. Батько архітектора володів цегляним заводом, і Йозеф познайомився з будівельними технологіями ще в дитинстві. У 1882 році, не закінчивши середньої школи, пішов працювати креслярем, в 1886–1890 роках завершив середню освіту у Відні, потім навчався в Академії образотворчих мистецтв у Відні у Карла фон Газенауера. З 1893 року — помічник Отто Вагнера на проєктуванні Віденської міської залізниці. Фактично виконував робочі креслення станцій.
У 1896 році в середовищі віденських художників стався розкол. Очолювана Густавом Клімтом група художників і архітекторів, незадоволена діями віденського Будинку Мистецтв, відкололася і заснувала власну організацію — Віденський сецессион. У 1897 році Ольбріх вибудував на Карлсплац пам'ятник модерну — виставковий зал Сецесії з куполом-кулею з золотих гілок.
У 1900 році, з ініціативи герцога Дармштадтського Ернста-Людвіга, покровителя мистецтв і організатора колонії художників на горі Матильди в Дармштадті, Ольбрих переїхав до Німеччини. Отримавши Гессенське громадянство і професорський титул, він фактично очолив колонію, виконавши велику частину проєктів і особисто очоливши будівництво, а в 1903 році одружився з німкенею Клер Мораві. У самій колонії і в околицях Дармштадта ним побудовані всього два десятка будівель; частина з них була знищена під час Другої світової війни.
У 1908 році Ольбрих побудував історичний універмаг Тіца в Дюссельдорфі і третю чергу селища художників в Дармштадтській колонії; в тому ж році, у 40-річному віці, помер від лейкемії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118589768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Josef Maria Olbrich
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Енциклопедія Брокгауз
- The Fine Art Archive — 2003.
- Czech National Authority Database
- Sanna A. (unspecified title) — , 978-88-6637-023-9, 978-88-6637-025-3
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- Ольбрих Йозеф Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- archINFORM — 1994.
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Mariya Olbrih nim Joseph Maria Olbrich 22 grudnya 1867 8 serpnya 1908 avstrijskij arhitektor majster modernu avtor vistavkovoyi budivli Videnskoyi secesiyi u Vidni Z 1900 roku zhiv i pracyuvav v Nimechchini v Darmshtadti Jozef Olbrihnim Joseph Maria OlbrichNarodivsya 22 grudnya 1867 1867 12 22 4 5 abo 22 listopada 1867 1867 11 22 7 Opava 7 Pomer 8 serpnya 1908 1908 08 08 1 2 40 rokiv Dyusseldorf Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 9 lejkozKrayina DolitavshinaDiyalnist arhitektor dizajner dizajner yuvelirnih prikrasAlma mater Videnska akademiya mistectv 11 Znannya mov nimecka 13 Chlenstvo d i Videnska secesiyaMagnum opus Budinok secesionu Mediafajli u Vikishovishi 14 BiografiyaNarodivsya v bagatoditnij sim yi pidpriyemcya konditera v Troppau Batko arhitektora volodiv ceglyanim zavodom i Jozef poznajomivsya z budivelnimi tehnologiyami she v ditinstvi U 1882 roci ne zakinchivshi serednoyi shkoli pishov pracyuvati kreslyarem v 1886 1890 rokah zavershiv serednyu osvitu u Vidni potim navchavsya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Vidni u Karla fon Gazenauera Z 1893 roku pomichnik Otto Vagnera na proyektuvanni Videnskoyi miskoyi zaliznici Faktichno vikonuvav robochi kreslennya stancij U 1896 roci v seredovishi videnskih hudozhnikiv stavsya rozkol Ocholyuvana Gustavom Klimtom grupa hudozhnikiv i arhitektoriv nezadovolena diyami videnskogo Budinku Mistectv vidkololasya i zasnuvala vlasnu organizaciyu Videnskij secession U 1897 roci Olbrih vibuduvav na Karlsplac pam yatnik modernu vistavkovij zal Secesiyi z kupolom kuleyu z zolotih gilok U 1900 roci z iniciativi gercoga Darmshtadtskogo Ernsta Lyudviga pokrovitelya mistectv i organizatora koloniyi hudozhnikiv na gori Matildi v Darmshtadti Olbrih pereyihav do Nimechchini Otrimavshi Gessenske gromadyanstvo i profesorskij titul vin faktichno ocholiv koloniyu vikonavshi veliku chastinu proyektiv i osobisto ocholivshi budivnictvo a v 1903 roci odruzhivsya z nimkeneyu Kler Moravi U samij koloniyi i v okolicyah Darmshtadta nim pobudovani vsogo dva desyatka budivel chastina z nih bula znishena pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1908 roci Olbrih pobuduvav istorichnij univermag Tica v Dyusseldorfi i tretyu chergu selisha hudozhnikiv v Darmshtadtskij koloniyi v tomu zh roci u 40 richnomu vici pomer vid lejkemiyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118589768 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Josef Maria Olbrich d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Sanna A unspecified title ISBN 978 88 6637 024 6 978 88 6637 023 9 978 88 6637 025 3 d Track Q47120391d Track Q18565389 Arkitekter verksamma i Sverige 2014 d Track Q16323066d Track Q17373699 Olbrih Jozef Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 archINFORM 1994 d Track Q265049 Ce nezavershena stattya pro arhitektora chi arhitektorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi