Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ізмаїл Енвер (більше відомий як Енвер-бей або Енвер-паша, осман. اسماعيل انور, тур. Enver Paşa, 22 листопада 1881, Стамбул, Османська імперія — 4 серпня1922, Бухари, Бухарська НРС, нині Вальджуван, Таджикистан) — османський і туркестанський політичний і військовий діяч. Військовий міністр Османської імперії під час Першої Світової війни. Один з лідерів Басмацького руху в Центральній Азії, ідеогол та практик пантюркізму. Активний учасник молодотурецької революції 1908 р., один з лідер молодотурецької партії «Єднання та прогрес». Один з ініціаторів, учасників та ідеологів геноциду вірмен 1915, засуджений за воєнні злочини турецьким військовим трибуналом 1919—1920.
| Енвер-паша | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| осман. اسماعيل انور тур. Enver Paşa | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Народження | 22 листопада 1881 Стамбул, Османська імперія | |||||||||||
| Смерть | 4 серпня 1922 (40 років) поблизу Бухари, Туркестан загиблий у бою | |||||||||||
| Поховання | пам'ятник Свободи (Стамбул) | |||||||||||
| Країна |  Османська імперія | |||||||||||
| Освіта | d | |||||||||||
| Партія | d | |||||||||||
| Звання | Генерал | |||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна, Італійсько-турецька війна 1911—12, Молодотурецька революція, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна, Сарикамишський бій і Іноземна військова інтервенція в Росії | |||||||||||
| Діти (3) | d, d і d | |||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Енвер-паша у Вікісховищі | ||||||||||||
Революціонер
Ізмаїл Енвер народився в Стамбулі, в родині залізничника з Монастіра. З відзнакою закінчив військове училище і школу Генерального штабу. У 1906 р. отримав звання майора (що дозволяло йому іменуватися Енвер-бей) і був відряджений до Салонік, в розташування Третьої армії. Уже на місці служби був залучений до діяльності місцевого комітету руху «Єднання і прогрес». У 1908 р. підпільників виявили і Енвера вирішили заарештувати, відкликавши до Стамбула, — під приводом присвоєння генеральського звання. Проте саме в цей час спалахнула Молодотурецька революція. Енвер-бей був серед перших, хто приєднався до повстання — разом із своїм загоном у 200 чоловік.
У 1911 р. воював проти італійців в Триполітанії; за Першої світової війни був головним командантом османської армії, воєнними міністром і властивим керманичем османської закордонної політики[] за світової війни.
Військовий диктатор
Із початком Першої світової війни, Оттоманська імперія майже одразу зазнала розгромної поразки, коли Третя армія під керівництвом Енвер-паші була розгромлена у східній Анатолії в грудні 1914 р., під час зірваного наступу на росіян.
У листопаді 1914 р., з доручення Головної Української Ради, що, перед наступом російських військ на Галичину, перенеслася була до Відня, відвідали Енвер-пашу в Константинополі др. Л. Цегельський описав цю зустріч у львівському «Ділі» ч.94 (1. V. 1924):
 | «...(У понеділок 9 листопада 1914 р.) о год 4 по пол. прийняв нас Енверпаша в палаті міністерства військових справ. При вході військова сторожа спрезентувала зброю (віддала пошану Є.0.) а дижурний офіцер завів нас до великої залі офіційних прийнять, де за хвилинку з'явився Енвер-паша у мундурі турецького генерала. Д-р Цегельський промовив коротко про ціль нашого приїзду і подав брошуру д-ра Ст. Рудницького «Україна унд Українер», яку ми роздавали всім, у кого були. Енвер-паша, став говорити з нами цілком ділово німецькою мовою, якою володів дуже плавно. Розгорнувши мапу України, сказав, що Україна й Туреччина мають спільного ворога в Московщині, і тому українські державницькі змагання зрозумілі й симпатичні кожному туркові, і Туреччина бажала б собі, щоб теперішня війна зродила самостійну й незалежну українську державу. При ньому згадав, що він гаряче бажає щоб вернулися ті часи, коли провідники козацької держави (Дорошенко, Орлик) обезпечення України бачили в тісному союзі з Оттоманською державою. Став розпитувати про наші військові організацій і довідався про УСС та їхнє призначення. Питав також, чи можлива революція в Україні, чим поставив нас у досить клопітливе становище. Ми відповіли, що на збройну революцію під цю пору, з огляду на воєнні відносини годі рахувати, але евентуальний розгром Росії середніми державами спричинить без сумніву проголошення української держави. Цю справу трактував Енвер-паша зовсім поважно кажучи, що процес творення національних держав не спиниться на кордонах Росії як свого часу не спинився на кордонах історичної отаманської держави, а в постанні української держави бачить він найліпшу охорону Туреччини перед російським натиском. Дивлячися на мапу України, запитав нас, які поставиться українська держава до татар у Криму, який, очевидно, на його думку, буде належати Україні. Заспокоїла його наша відповідь, що в демократичній українській державі, кримські татари одержать самоуправу. Прощаючися з нами, побажав нам здійснення наших змагань та щоб ми стали добрими сусідами...» |  |
Геноцид вірмен
Енвер-пашу разом із Талаат-пашою та Джемаль-пашою вірмени вважають одними із головних організаторів геноциду. Звинувачення на його адресу лунають і щодо переслідувань греків і ассирійців. За різними даними, жертвами етнічних чисток в Османської імперії під час Першої світової стали не менше 4 мільйонів людей. Енвер ніколи не приховував, що ще в 1914 році, підозрюючи, що прихильники Росії серед вірменської громади планували повстання, він наказав роззброїти та демобілізувати вірменських рекрутів. Вірмени стверджують, що згодом вони були заслані у трудові табори, де їх масово страчували. Турецькі джерела, однак, стверджують, що демобілізовані рекрути повернулись до Вірменії. Енвер-паша не був безпосереднім виконавцем геноциду вірменського народу в 1915 р., але, відповідно до вірменських джерел, 19 травня 1916 р. Енвер оголосив: «Оттоманська Імперія повинна бути очищена від вірмен та ліванців. Перших ми знищили мечем, других ми знищимо голодом». Далі він сказав: «Я цілком погоджуюсь взяти на себе відповідальність за все, що сталось».
Емігрант
Після підписання Мудросського перемир'я з Антантою (1918) Енвер залишив Османську імперію на німецькому підводному човні. Жив у Берліні під псевдо Алі-бей. Надзвичайний трибунал у Стамбулі заочно засудив Енвера до смертної кари, справжнє полювання на ексдиктатора влаштували і вірмени — організатори так званої операції «Немезида».
У 1919 р. Енвер зустрівся в Німеччині з представником Комінтерну Карлом Радеком, який запропонував йому співпрацю. На початку 1920 р. Енвер зі спільниками перебрався до Москви, де працював у — своєрідному штабі з організації «східного фронту світової революції».
У новій ролі Енвер відвідує Берлін, потім — Баку, де бере участь у . Поява Енвера на цьому заході викликала протест турецької делегації. Він ледве не став жертвою замаху, на його щастя — невдалого. Енвер їде до Батумі, принагідно вивчаючи можливість переходу турецького кордону і організації заколоту проти кемалістів. Зрозумівши безперспективність цих планів, повертається до Москви, а звідти вирушає до Туркестану.
Повстанець
Енвер прибув до Бухари в 1921 році разом із радянськими представниками. Але швидко налагодив зв'язки як з урядом БНРР, так і з опозиційними йому повстанцями (басмачами). За його ініціативою в Туркестані був також створений підпільний на чолі з верховним муфтієм Ташкенту . Відчувши себе лідером пантюркістського руху, Енвер урешті-решт звернувся до Москви з вимогою визнати і поважати незалежність , забравши з її території частини Червоної Армії.
Наприкінці жовтня 1921 р. Енвер відкрито піднімає повстання проти червоних і перебирається до Східної Бухари (Таджикистану) з наміром об'єднати розрізнені загони басмачів. Лідер місцевих повстанців сприйняв заклики Енвера з недовірою, роззброїв його загін і три місяці протримав його під арештом. І лише під тиском інших лідерів звільнив. Одразу після цього емір Сеїд Алім-хан призначив Енвера головнокомандувачем усіх повстанських загонів Туркестану.
Енвер виявився харизматичним лідером, який до того ж вміло використовував свій статус зятя халіфа (яким мешканці Туркестану визнавали османського султана). У лютому 1922 р. його війська зайняли Душанбе і почали швидко звільняти від червоних територію Бухари. Більшовики кілька разів пропонували Енверу укласти мир, погоджучись визнати його володарем Східної Бухари, однак той вимагав цілковитого звільнення Туркестану, сподіваючись перетворити його на незалежну пантюркістську державу.
У травні 1922 р. Червона Армія перейшла в контрнаступ. відмовився надати Енверу допомогу, а коли той відступив до — завдав удару з тилу. Біля міста Енвер програв останню велику битву з червоними і 4 серпня 1922 року біля селища загинув, потрапивши під кулеметний обстріл. Щоправда, червоний командир (Акоп Мелкумян) згодом стверджував, що особисто вбив Енвера шаблею, натякаючи на помсту за його роль у геноциді вірмен.
Місце поховання Енвер-паші стало місцем масового паломництва місцевих мешканців, які називали курган (тобто «мавзолей Святого Володаря»). Навіть зруйнувавши курган у 1930-х роках, радянська влада не змінила ставлення до пам'яті лідера повстанців. У 1996 р. прах Енвера урочисто повернули на батьківщину — до Туреччини.
Джерела
- Енвер паша [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 412. — 1000 екз.
Посилання
- Енвер-паша // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Энвер-паша // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izmayil Enver bilshe vidomij yak Enver bej abo Enver pasha osman اسماعيل انور tur Enver Pasa 22 listopada 1881 Stambul Osmanska imperiya 4 serpnya1922 Buhari Buharska NRS nini Valdzhuvan Tadzhikistan osmanskij i turkestanskij politichnij i vijskovij diyach Vijskovij ministr Osmanskoyi imperiyi pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Odin z lideriv Basmackogo ruhu v Centralnij Aziyi ideogol ta praktik pantyurkizmu Aktivnij uchasnik molodotureckoyi revolyuciyi 1908 r odin z lider molodotureckoyi partiyi Yednannya ta progres Odin z iniciatoriv uchasnikiv ta ideologiv genocidu virmen 1915 zasudzhenij za voyenni zlochini tureckim vijskovim tribunalom 1919 1920 Enver pashaosman اسماعيل انور tur Enver PasaNarodzhennya22 listopada 1881 1881 11 22 Stambul Osmanska imperiyaSmert4 serpnya 1922 1922 08 04 40 rokiv poblizu Buhari Turkestan zagiblij u boyuPohovannyapam yatnik Svobodi Stambul Krayina Osmanska imperiyaOsvitadPartiyadZvannyaGeneralVijni bitviPersha svitova vijna Italijsko turecka vijna 1911 12 Molodoturecka revolyuciya Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna Sarikamishskij bij i Inozemna vijskova intervenciya v RosiyiDiti 3 d d i dAvtografNagorodiOrden Medzhida 1 stupenya Orden Medzhida 3 stupenya Gallipolijska zirka Orden Osmanie 1 stupenya Orden Osmaniye 2 stupenya Orden Osmaniye 3 stupenya Orden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Enver pasha u VikishovishiRevolyucionerIzmayil Enver narodivsya v Stambuli v rodini zaliznichnika z Monastira Z vidznakoyu zakinchiv vijskove uchilishe i shkolu Generalnogo shtabu U 1906 r otrimav zvannya majora sho dozvolyalo jomu imenuvatisya Enver bej i buv vidryadzhenij do Salonik v roztashuvannya Tretoyi armiyi Uzhe na misci sluzhbi buv zaluchenij do diyalnosti miscevogo komitetu ruhu Yednannya i progres U 1908 r pidpilnikiv viyavili i Envera virishili zaareshtuvati vidklikavshi do Stambula pid privodom prisvoyennya generalskogo zvannya Prote same v cej chas spalahnula Molodoturecka revolyuciya Enver bej buv sered pershih hto priyednavsya do povstannya razom iz svoyim zagonom u 200 cholovik U 1911 r voyuvav proti italijciv v Tripolitaniyi za Pershoyi svitovoyi vijni buv golovnim komandantom osmanskoyi armiyi voyennimi ministrom i vlastivim kermanichem osmanskoyi zakordonnoyi politiki sho ce za svitovoyi vijni Vijskovij diktatorIz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Ottomanska imperiya majzhe odrazu zaznala rozgromnoyi porazki koli Tretya armiya pid kerivnictvom Enver pashi bula rozgromlena u shidnij Anatoliyi v grudni 1914 r pid chas zirvanogo nastupu na rosiyan U listopadi 1914 r z doruchennya Golovnoyi Ukrayinskoyi Radi sho pered nastupom rosijskih vijsk na Galichinu pereneslasya bula do Vidnya vidvidali Enver pashu v Konstantinopoli dr L Cegelskij opisav cyu zustrich u lvivskomu Dili ch 94 1 V 1924 U ponedilok 9 listopada 1914 r o god 4 po pol prijnyav nas Enverpasha v palati ministerstva vijskovih sprav Pri vhodi vijskova storozha sprezentuvala zbroyu viddala poshanu Ye 0 a dizhurnij oficer zaviv nas do velikoyi zali oficijnih prijnyat de za hvilinku z yavivsya Enver pasha u munduri tureckogo generala D r Cegelskij promoviv korotko pro cil nashogo priyizdu i podav broshuru d ra St Rudnickogo Ukrayina und Ukrayiner yaku mi rozdavali vsim u kogo buli Enver pasha stav govoriti z nami cilkom dilovo nimeckoyu movoyu yakoyu volodiv duzhe plavno Rozgornuvshi mapu Ukrayini skazav sho Ukrayina j Turechchina mayut spilnogo voroga v Moskovshini i tomu ukrayinski derzhavnicki zmagannya zrozumili j simpatichni kozhnomu turkovi i Turechchina bazhala b sobi shob teperishnya vijna zrodila samostijnu j nezalezhnu ukrayinsku derzhavu Pri nomu zgadav sho vin garyache bazhaye shob vernulisya ti chasi koli providniki kozackoyi derzhavi Doroshenko Orlik obezpechennya Ukrayini bachili v tisnomu soyuzi z Ottomanskoyu derzhavoyu Stav rozpituvati pro nashi vijskovi organizacij i dovidavsya pro USS ta yihnye priznachennya Pitav takozh chi mozhliva revolyuciya v Ukrayini chim postaviv nas u dosit klopitlive stanovishe Mi vidpovili sho na zbrojnu revolyuciyu pid cyu poru z oglyadu na voyenni vidnosini godi rahuvati ale eventualnij rozgrom Rosiyi serednimi derzhavami sprichinit bez sumnivu progoloshennya ukrayinskoyi derzhavi Cyu spravu traktuvav Enver pasha zovsim povazhno kazhuchi sho proces tvorennya nacionalnih derzhav ne spinitsya na kordonah Rosiyi yak svogo chasu ne spinivsya na kordonah istorichnoyi otamanskoyi derzhavi a v postanni ukrayinskoyi derzhavi bachit vin najlipshu ohoronu Turechchini pered rosijskim natiskom Divlyachisya na mapu Ukrayini zapitav nas yaki postavitsya ukrayinska derzhava do tatar u Krimu yakij ochevidno na jogo dumku bude nalezhati Ukrayini Zaspokoyila jogo nasha vidpovid sho v demokratichnij ukrayinskij derzhavi krimski tatari oderzhat samoupravu Proshayuchisya z nami pobazhav nam zdijsnennya nashih zmagan ta shob mi stali dobrimi susidami Genocid virmenEnver pashu razom iz Talaat pashoyu ta Dzhemal pashoyu virmeni vvazhayut odnimi iz golovnih organizatoriv genocidu Zvinuvachennya na jogo adresu lunayut i shodo peresliduvan grekiv i assirijciv Za riznimi danimi zhertvami etnichnih chistok v Osmanskoyi imperiyi pid chas Pershoyi svitovoyi stali ne menshe 4 miljoniv lyudej Enver nikoli ne prihovuvav sho she v 1914 roci pidozryuyuchi sho prihilniki Rosiyi sered virmenskoyi gromadi planuvali povstannya vin nakazav rozzbroyiti ta demobilizuvati virmenskih rekrutiv Virmeni stverdzhuyut sho zgodom voni buli zaslani u trudovi tabori de yih masovo strachuvali Turecki dzherela odnak stverdzhuyut sho demobilizovani rekruti povernulis do Virmeniyi Enver pasha ne buv bezposerednim vikonavcem genocidu virmenskogo narodu v 1915 r ale vidpovidno do virmenskih dzherel 19 travnya 1916 r Enver ogolosiv Ottomanska Imperiya povinna buti ochishena vid virmen ta livanciv Pershih mi znishili mechem drugih mi znishimo golodom Dali vin skazav Ya cilkom pogodzhuyus vzyati na sebe vidpovidalnist za vse sho stalos EmigrantPislya pidpisannya Mudrosskogo peremir ya z Antantoyu 1918 Enver zalishiv Osmansku imperiyu na nimeckomu pidvodnomu chovni Zhiv u Berlini pid psevdo Ali bej Nadzvichajnij tribunal u Stambuli zaochno zasudiv Envera do smertnoyi kari spravzhnye polyuvannya na eksdiktatora vlashtuvali i virmeni organizatori tak zvanoyi operaciyi Nemezida U 1919 r Enver zustrivsya v Nimechchini z predstavnikom Kominternu Karlom Radekom yakij zaproponuvav jomu spivpracyu Na pochatku 1920 r Enver zi spilnikami perebravsya do Moskvi de pracyuvav u svoyeridnomu shtabi z organizaciyi shidnogo frontu svitovoyi revolyuciyi U novij roli Enver vidviduye Berlin potim Baku de bere uchast u Poyava Envera na comu zahodi viklikala protest tureckoyi delegaciyi Vin ledve ne stav zhertvoyu zamahu na jogo shastya nevdalogo Enver yide do Batumi prinagidno vivchayuchi mozhlivist perehodu tureckogo kordonu i organizaciyi zakolotu proti kemalistiv Zrozumivshi bezperspektivnist cih planiv povertayetsya do Moskvi a zvidti virushaye do Turkestanu PovstanecEnver pribuv do Buhari v 1921 roci razom iz radyanskimi predstavnikami Ale shvidko nalagodiv zv yazki yak z uryadom BNRR tak i z opozicijnimi jomu povstancyami basmachami Za jogo iniciativoyu v Turkestani buv takozh stvorenij pidpilnij na choli z verhovnim muftiyem Tashkentu Vidchuvshi sebe liderom pantyurkistskogo ruhu Enver ureshti resht zvernuvsya do Moskvi z vimogoyu viznati i povazhati nezalezhnist zabravshi z yiyi teritoriyi chastini Chervonoyi Armiyi Naprikinci zhovtnya 1921 r Enver vidkrito pidnimaye povstannya proti chervonih i perebirayetsya do Shidnoyi Buhari Tadzhikistanu z namirom ob yednati rozrizneni zagoni basmachiv Lider miscevih povstanciv sprijnyav zakliki Envera z nedoviroyu rozzbroyiv jogo zagin i tri misyaci protrimav jogo pid areshtom I lishe pid tiskom inshih lideriv zvilniv Odrazu pislya cogo emir Seyid Alim han priznachiv Envera golovnokomanduvachem usih povstanskih zagoniv Turkestanu Enver viyavivsya harizmatichnim liderom yakij do togo zh vmilo vikoristovuvav svij status zyatya halifa yakim meshkanci Turkestanu viznavali osmanskogo sultana U lyutomu 1922 r jogo vijska zajnyali Dushanbe i pochali shvidko zvilnyati vid chervonih teritoriyu Buhari Bilshoviki kilka raziv proponuvali Enveru uklasti mir pogodzhuchis viznati jogo volodarem Shidnoyi Buhari odnak toj vimagav cilkovitogo zvilnennya Turkestanu spodivayuchis peretvoriti jogo na nezalezhnu pantyurkistsku derzhavu U travni 1922 r Chervona Armiya perejshla v kontrnastup vidmovivsya nadati Enveru dopomogu a koli toj vidstupiv do zavdav udaru z tilu Bilya mista Enver prograv ostannyu veliku bitvu z chervonimi i 4 serpnya 1922 roku bilya selisha zaginuv potrapivshi pid kulemetnij obstril Shopravda chervonij komandir Akop Melkumyan zgodom stverdzhuvav sho osobisto vbiv Envera shableyu natyakayuchi na pomstu za jogo rol u genocidi virmen Misce pohovannya Enver pashi stalo miscem masovogo palomnictva miscevih meshkanciv yaki nazivali kurgan tobto mavzolej Svyatogo Volodarya Navit zrujnuvavshi kurgan u 1930 h rokah radyanska vlada ne zminila stavlennya do pam yati lidera povstanciv U 1996 r prah Envera urochisto povernuli na batkivshinu do Turechchini DzherelaEnver pasha 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 412 1000 ekz PosilannyaEnver pasha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Enver pasha Malaya sovetskaya enciklopediya pod red N L Mesheryakov 2 Sovetskaya enciklopediya 1936 d Track Q87327474d Track Q66386517d Track Q1228391