Еме дю Бюк де Рівері (фр. Aimée Du Buc de Rivéry; нар. 4 грудня 1776, Ла Робер, Мартиніка — дата смерті невідома) — дочка французького плантатора з Мартиніки, далека родичка Жозефіни де Богарне.
Еме де Рівері | |
---|---|
фр. Aimée du Buc de Rivery | |
Народилася | 4 грудня 1776[1][2] Ле-Робер |
Померла | не раніше серпень 1788 |
Країна | Франція |
Знання мов | французька[1] |
|
Життєпис
Батьком Еме був Анрі-Жакоб дю Бюк де Рівері (1748—1808), член Директорії колоніальної асамблеї Мартиніки; матір'ю — Марія-Анна д'Арбуссе-Бофон (фр. d'Arbousset-Beaufond, 1739—1811). 1785 року у віці 9 років Еме вступила на виховання в один з монастирів сестер-візитанток у Нанті. Влітку 1788 року Еме покинула Францію на кораблі, який безслідно зник у морі.
Існує легенда, що Еме захопили пірати, продали її в гарем османського султана Абдул-Гаміда I і вона стала матір'ю султана Махмуда II. Вперше цю версію висловив 1923 року Б. Мортон, який у книзі «Прихована імператриця» ототожнив Еме дю Бюк із Накшиділь Султан, сьомою дружиною султана Абдул-Гаміда I. Однак відомо, що Накшиділь народилася 1766 року і була на десять років старшою від Еме. Накшиділь потрапила до Стамбула в ранньому дитинстві і її виховувала в одному з палаців султанської сім'ї [en], сестра Абдул-Гаміда I. Крім того, всі троє дітей Накшиділь — Мурад (1783—1784/1785), Махмуд (1785—1839) і Саліха (1786—1787) — народилися за кілька років до того, як корабель з Еме пропав у морі.
Легенді про «кузину» імператриці Жозефіну де Богарне, яка стала «царицею Сходу» на зразок Роксолани, присвячено декілька історичних романів (наприклад, «Маріанна у вогняному вінку» Жульєтти Бенцоні). Еме часто показують як французьку патріотку і католичку, яка заради високих ідеалів заточила себе в гаремі. Принц [ru] (онук Георга I) видав 1983 року роман «Султана», який кілька років по тому екранізовано під назвою [ru]».
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Bulletin de la Société archéologique et historique de Nantes et de Loire-Atlantique. Vol. 91 (1952), P.XI.
- B.A. Morton. The Veiled Empress: An Unacademic Biography". — G.P. Putnam's Sons, 1923.
- Süreyya, 1 Cild, 1996.
- Alderson, 1956, table XLIV.
- Sakaoğlu, 2008.
- Sarıcaoğlu, 2006.
- Uluçay, 1985.
- Juliette Benzoni. Marianne, the Crown of Fire. — Heinemann, 1976. — 273 с. — , 9780434066131.
Література
- Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf. : Clarendon Press, 1956.
- Sakaoğlu, Necdet. [1] — İstanbul : Oğlak Yayıncılık, 2008. — 574 p. з джерела 13 квітня 2022
- Sarıcaoğlu, Fikret. Nakşidil Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2006. — Т. 32. — P. 343—344.
- Süreyya Mehmed Bey. Sicill-i Osmani / ed. Nuri Akbayar. — Istanbul : Tarih Vakfi Yurt Yayınlar, 1996. — Т. 1. — , 975-333-038-3.
- Uluçay, M. Çağatay. [2] — Türk Tarih Kurumu, 1985. — 220 p. — , 9789754378405. з джерела 31 березня 2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eme dyu Byuk de Riveri fr Aimee Du Buc de Rivery nar 4 grudnya 1776 La Rober Martinika data smerti nevidoma dochka francuzkogo plantatora z Martiniki daleka rodichka Zhozefini de Bogarne Eme de Riverifr Aimee du Buc de RiveryNarodilasya4 grudnya 1776 1776 12 04 1 2 Le RoberPomerlane ranishe serpen 1788Krayina FranciyaZnannya movfrancuzka 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatkom Eme buv Anri Zhakob dyu Byuk de Riveri 1748 1808 chlen Direktoriyi kolonialnoyi asambleyi Martiniki matir yu Mariya Anna d Arbusse Bofon fr d Arbousset Beaufond 1739 1811 1785 roku u vici 9 rokiv Eme vstupila na vihovannya v odin z monastiriv sester vizitantok u Nanti Vlitku 1788 roku Eme pokinula Franciyu na korabli yakij bezslidno znik u mori Isnuye legenda sho Eme zahopili pirati prodali yiyi v garem osmanskogo sultana Abdul Gamida I i vona stala matir yu sultana Mahmuda II Vpershe cyu versiyu visloviv 1923 roku B Morton yakij u knizi Prihovana imperatricya ototozhniv Eme dyu Byuk iz Nakshidil Sultan somoyu druzhinoyu sultana Abdul Gamida I Odnak vidomo sho Nakshidil narodilasya 1766 roku i bula na desyat rokiv starshoyu vid Eme Nakshidil potrapila do Stambula v rannomu ditinstvi i yiyi vihovuvala v odnomu z palaciv sultanskoyi sim yi en sestra Abdul Gamida I Krim togo vsi troye ditej Nakshidil Murad 1783 1784 1785 Mahmud 1785 1839 i Saliha 1786 1787 narodilisya za kilka rokiv do togo yak korabel z Eme propav u mori Legendi pro kuzinu imperatrici Zhozefinu de Bogarne yaka stala cariceyu Shodu na zrazok Roksolani prisvyacheno dekilka istorichnih romaniv napriklad Marianna u vognyanomu vinku Zhulyetti Benconi Eme chasto pokazuyut yak francuzku patriotku i katolichku yaka zaradi visokih idealiv zatochila sebe v garemi Princ ru onuk Georga I vidav 1983 roku roman Sultana yakij kilka rokiv po tomu ekranizovano pid nazvoyu ru Div takozhSpisok materiv sultaniv Osmanskoyi imperiyiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bulletin de la Societe archeologique et historique de Nantes et de Loire Atlantique Vol 91 1952 P XI B A Morton The Veiled Empress An Unacademic Biography G P Putnam s Sons 1923 Sureyya 1 Cild 1996 Alderson 1956 table XLIV Sakaoglu 2008 Saricaoglu 2006 Ulucay 1985 Juliette Benzoni Marianne the Crown of Fire Heinemann 1976 273 s ISBN 0434066133 9780434066131 LiteraturaAlderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxf Clarendon Press 1956 Sakaoglu Necdet 1 Istanbul Oglak Yayincilik 2008 574 p z dzherela 13 kvitnya 2022 Saricaoglu Fikret Naksidil Sultan Islam Ansiklopedisi Islam Arastirmalari Merkezi 2006 T 32 P 343 344 Sureyya Mehmed Bey Sicill i Osmani ed Nuri Akbayar Istanbul Tarih Vakfi Yurt Yayinlar 1996 T 1 ISBN 975 333 049 5 975 333 038 3 Ulucay M Cagatay 2 Turk Tarih Kurumu 1985 220 p ISBN 9754378401 9789754378405 z dzherela 31 bereznya 2022