Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорватія (Республіка Хорватія, хорв. Hrvatska Republika Hrvatska) має сервісно орієнтовану економіку; її третинний сектор (сфера послуг) становить до 70 % хорватського валового внутрішнього продукту — ВВП (в 2012 р.— бл. 62 %). Хорватія (разом із Словенією) була однією з найбільш розвинених республік колишньої Югославії. Дохід на душу населення в соціалістичній Хорватії щонайменше на третину перевищував цей середній показник у СФРЮ.
| Економіка Хорватії | |
|---|---|
 Сектори хорватської економіки | |
| Валюта | євро, хорватська куна (до 31.12.2022) |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO, ЄС, НАТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $91,1 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 1,6 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $21 600 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 4,3 %; промисловість — 26,7 %; сфера послуг — 69,1 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,5 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 19,5 % (2015) |
| Індекс Джіні | 32 (2010) |
| Робоча сила | 1,708 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство — 1,9 % промисловість — 27,6 % послуги 70,4 % (2014) |
| Безробіття | 19,3 % (2015) |
| Галузі виробництва | хімікати і пластмаси, верстати, металовироби, електроніка, чавун і сталевий прокат, алюміній, папір, вироби з дерева, будівельні матеріали, текстиль, суднобудування, нафта і нафтопереробка, продукти харчування та напої, туризм |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $12,23 млрд (2015) |
| Експортні товари | транспортне обладнання, техніка, текстиль, хімікати, продукти харчування, паливо |
| Партнери |  Італія 13,4 % Словенія 12,5 % Німеччина 11,4 % Боснія і Герцеговина 9,9 % Австрія 6,6 % Сербія 4,9 %(2015) |
| Імпорт | $19,28 млрд (2015) |
| Імпортні товари | техніка, транспорт та електрообладнання; хімікати, паливо і мастильні матеріали; продукти харчування |
| Партнери | Німеччина 15,5 % Італія 13,1 % Словенія 10,7 % Австрія 9,2 % Угорщина 7,8 %(2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $62,09 млрд, або 89,5 % від ВВП (2015) |
| Доходи | $20,49 млрд (2015) |
| Витрати | $22,91 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2013) |
Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі і сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має доволі розвинену індустрію (насамперед харчову, машинобудівну, легку та хімічну) та сільське господарство (включно з такою новою галуззю як штучне розведення риби).
Туризм
Розвиток туризму в Хорватії спирається на сукупність кількох сприятливих чинників: країна має вихід до Адріатичного моря (фактична довжина хорватських берегів становить 1778 км) та велику кількість островів (їх нараховують аж 1185, переважно безлюдних). Морське узбережжя розташоване в зоні середземноморського клімату з температурою води влітку до +26 °C, має розгалужену інфраструктуру для прихильників водних розваг.
На іншій території Хорватії клімат континентальний, але відносно м'який. Природно-кліматичні особливості країни створюють можливості і для пляжного відпочинку, і й для екскурсійного та активного туризму.
Додатковою перевагою туристичної Хорватії є її географічна близькість до Центральної та Північної Європи, невипадково чимало німців, чехів, австрійців, скандинавів надають перевагу саме хорватським морським курортам (так було ще за часів Австро-Угорщини та Югославії). Країна спромоглась доволі добре зберегти чисте довкілля. Крім узбережжя, туристів у Хорватії очікують мальовничі гірські райони з численними річками, озерами, водоспадами, печерами і лісами (наприклад, знаменитий національний парк «Плитвицькі озера»).
Крім природних, туристична Хорватія дуже багата і на рукотворні принади: тут збереглись численні пам'ятки античності, середньовіччя та пізніших часів. Всесвітньо відомі історичні приморські міста Дубровник, Спліт, Трогір, палац Діоклетіана та інші об'єкти світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
У 2013 р. країну відвідали 14 млн іноземних туристів (2010—2012 рр. — бл. 11 млн щороку). передбачає досягнення в 2020 р. числа туристів в 17,5 млн осіб, які мають принести країні 17 млрд дол.
Сільське господарство, рибальство, лісництво
Сільське, лісове та рибне господарство в 2012 р. загалом давали до 5 % ВВП Хорватії (2,7 % усіх зайнятих в економіці). Проте історично країна була аграрною, ще в 1940-х рр. селяни становили понад половину населення Хорватії, а землеробство, скотарство і виноградарство грали більшу роль, ніж промисловість.
Традиційно для хорватського землеробства провідними культурами є зернові, виноград, оливки, тютюн, олійні та лікувальні рослини (насамперед, лаванда і локриця). В аграрному секторі велику роль і в минулому, і зараз відіграє розведення великої рогатої худоби і свиней. Новою галуззю в незалежній Хорватії є т. зв. «марикультура» — промислове вирощування морської риби і молюсків, орієнтоване на експорт.
На ринку Євросоюзу Хорватія представлена як помітний виробник органічних продуктів, вина та оливкової олії.
Індустрія Хорватії
Хорватський індустріальний сектор інтенсивно змінюється, як і вся економіка Хорватії. Повномасштабні ефекти і стратегічно продумане реструктурування цього сектора очевидні в багатьох галузях. А саме, приватизація, зміцнення експорту на західні ринки, розвиток нових виробів і застосування нововведень до існуючих виробів і виробничих процесів, збільшення рівня і стандартів якості, створення умов для захисту довкілля, досягнення ефективності вартості, і т. д. Промисловість в наш час[] становить приблизно 20 % валового національного продукту Хорватії, який наближається до рівня Європейського союзу. Рівень виробництва промисловості, за попередніми оцінками, становить приблизно 93 мільярди HRK на 1999 р. з рівнем зайнятості населення в 293 000 чоловік, що становить 27 % всієї робочої сили Хорватії. Індустріальні товари становлять 97 % всього експорту Хорватії.
Будівництво
В 1999 р. у хорватській будівельній індустрії, важливій національній промисловості, було задіяно 68 844 службовців в 11 280 компаніях. Повна вартість контрактів на будівництво, виконаних за кордоном, склала 123 мільйони USD, 97 % з яких були запрацьовані в Європі. У 1998 р. було побудовано 12 557 квартир загальною площею 1 040 000 м², що відповідає середньому рівню будівництва за попередні три роки.
Торгівля
Майже 50 % хорватських економічних об'єктів беруть участь у дистрибутивній торгівлі. Ця діяльність використовує 15 % всієї робочої сили і проводить приблизно 10 % хорватського валового внутрішнього продукту, який робить цю галузь надзвичайно важливою для всієї економіки країни. Загальний дохід, досягнутий цією галуззю, в 1998 р. налічував 19 мільярдів доларів (USD).
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Хорватії |
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Хорватію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatiya Respublika Horvatiya horv Hrvatska Republika Hrvatska maye servisno oriyentovanu ekonomiku yiyi tretinnij sektor sfera poslug stanovit do 70 horvatskogo valovogo vnutrishnogo produktu VVP v 2012 r bl 62 Horvatiya razom iz Sloveniyeyu bula odniyeyu z najbilsh rozvinenih respublik kolishnoyi Yugoslaviyi Dohid na dushu naselennya v socialistichnij Horvatiyi shonajmenshe na tretinu perevishuvav cej serednij pokaznik u SFRYu Ekonomika HorvatiyiSektori horvatskoyi ekonomikiValyutayevro horvatska kuna do 31 12 2022 Finansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiWTO YeS NATOStatistikaVVP 91 1 mlrd 2015 Zrostannya VVP 1 6 2015 VVP na dushu naselennya 21 600 2015 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 4 3 promislovist 26 7 sfera poslug 69 1 2015 Inflyaciya ISC 0 5 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti19 5 2015 Indeks Dzhini32 2010 Robocha sila1 708 mln 2015 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 1 9 promislovist 27 6 poslugi 70 4 2014 Bezrobittya19 3 2015 Galuzi virobnictvahimikati i plastmasi verstati metalovirobi elektronika chavun i stalevij prokat alyuminij papir virobi z dereva budivelni materiali tekstil sudnobuduvannya nafta i naftopererobka produkti harchuvannya ta napoyi turizmZovnishnya diyalnistEksport 12 23 mlrd 2015 Eksportni tovaritransportne obladnannya tehnika tekstil himikati produkti harchuvannya palivoPartneri Italiya 13 4 Sloveniya 12 5 Nimechchina 11 4 Bosniya i Gercegovina 9 9 Avstriya 6 6 Serbiya 4 9 2015 Import 19 28 mlrd 2015 Importni tovaritehnika transport ta elektroobladnannya himikati palivo i mastilni materiali produkti harchuvannyaPartneri Nimechchina 15 5 Italiya 13 1 Sloveniya 10 7 Avstriya 9 2 Ugorshina 7 8 2015 Derzhavni finansiBorg 62 09 mlrd abo 89 5 vid VVP 2015 Dohodi 20 49 mlrd 2015 Vitrati 22 91 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2013 Krim tradicijno potuzhnoyi turistichnoyi galuzi transportu torgivli i sferi poslug suchasna Respublika Horvatiya maye dovoli rozvinenu industriyu nasampered harchovu mashinobudivnu legku ta himichnu ta silske gospodarstvo vklyuchno z takoyu novoyu galuzzyu yak shtuchne rozvedennya ribi TurizmNacionalnij Bank Zagreb Rozvitok turizmu v Horvatiyi spirayetsya na sukupnist kilkoh spriyatlivih chinnikiv krayina maye vihid do Adriatichnogo morya faktichna dovzhina horvatskih beregiv stanovit 1778 km ta veliku kilkist ostroviv yih narahovuyut azh 1185 perevazhno bezlyudnih Morske uzberezhzhya roztashovane v zoni seredzemnomorskogo klimatu z temperaturoyu vodi vlitku do 26 C maye rozgaluzhenu infrastrukturu dlya prihilnikiv vodnih rozvag Na inshij teritoriyi Horvatiyi klimat kontinentalnij ale vidnosno m yakij Prirodno klimatichni osoblivosti krayini stvoryuyut mozhlivosti i dlya plyazhnogo vidpochinku i j dlya ekskursijnogo ta aktivnogo turizmu Dodatkovoyu perevagoyu turistichnoyi Horvatiyi ye yiyi geografichna blizkist do Centralnoyi ta Pivnichnoyi Yevropi nevipadkovo chimalo nimciv chehiv avstrijciv skandinaviv nadayut perevagu same horvatskim morskim kurortam tak bulo she za chasiv Avstro Ugorshini ta Yugoslaviyi Krayina spromoglas dovoli dobre zberegti chiste dovkillya Krim uzberezhzhya turistiv u Horvatiyi ochikuyut malovnichi girski rajoni z chislennimi richkami ozerami vodospadami pecherami i lisami napriklad znamenitij nacionalnij park Plitvicki ozera Krim prirodnih turistichna Horvatiya duzhe bagata i na rukotvorni prinadi tut zbereglis chislenni pam yatki antichnosti serednovichchya ta piznishih chasiv Vsesvitno vidomi istorichni primorski mista Dubrovnik Split Trogir palac Diokletiana ta inshi ob yekti svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO U 2013 r krayinu vidvidali 14 mln inozemnih turistiv 2010 2012 rr bl 11 mln shoroku peredbachaye dosyagnennya v 2020 r chisla turistiv v 17 5 mln osib yaki mayut prinesti krayini 17 mlrd dol Silske gospodarstvo ribalstvo lisnictvoSilske lisove ta ribne gospodarstvo v 2012 r zagalom davali do 5 VVP Horvatiyi 2 7 usih zajnyatih v ekonomici Prote istorichno krayina bula agrarnoyu she v 1940 h rr selyani stanovili ponad polovinu naselennya Horvatiyi a zemlerobstvo skotarstvo i vinogradarstvo grali bilshu rol nizh promislovist Tradicijno dlya horvatskogo zemlerobstva providnimi kulturami ye zernovi vinograd olivki tyutyun olijni ta likuvalni roslini nasampered lavanda i lokricya V agrarnomu sektori veliku rol i v minulomu i zaraz vidigraye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi i svinej Novoyu galuzzyu v nezalezhnij Horvatiyi ye t zv marikultura promislove viroshuvannya morskoyi ribi i molyuskiv oriyentovane na eksport Na rinku Yevrosoyuzu Horvatiya predstavlena yak pomitnij virobnik organichnih produktiv vina ta olivkovoyi oliyi Industriya HorvatiyiHorvatskij industrialnij sektor intensivno zminyuyetsya yak i vsya ekonomika Horvatiyi Povnomasshtabni efekti i strategichno produmane restrukturuvannya cogo sektora ochevidni v bagatoh galuzyah A same privatizaciya zmicnennya eksportu na zahidni rinki rozvitok novih virobiv i zastosuvannya novovveden do isnuyuchih virobiv i virobnichih procesiv zbilshennya rivnya i standartiv yakosti stvorennya umov dlya zahistu dovkillya dosyagnennya efektivnosti vartosti i t d Promislovist v nash chas koli stanovit priblizno 20 valovogo nacionalnogo produktu Horvatiyi yakij nablizhayetsya do rivnya Yevropejskogo soyuzu Riven virobnictva promislovosti za poperednimi ocinkami stanovit priblizno 93 milyardi HRK na 1999 r z rivnem zajnyatosti naselennya v 293 000 cholovik sho stanovit 27 vsiyeyi robochoyi sili Horvatiyi Industrialni tovari stanovlyat 97 vsogo eksportu Horvatiyi BudivnictvoV 1999 r u horvatskij budivelnij industriyi vazhlivij nacionalnij promislovosti bulo zadiyano 68 844 sluzhbovciv v 11 280 kompaniyah Povna vartist kontraktiv na budivnictvo vikonanih za kordonom sklala 123 miljoni USD 97 z yakih buli zapracovani v Yevropi U 1998 r bulo pobudovano 12 557 kvartir zagalnoyu plosheyu 1 040 000 m sho vidpovidaye serednomu rivnyu budivnictva za poperedni tri roki TorgivlyaMajzhe 50 horvatskih ekonomichnih ob yektiv berut uchast u distributivnij torgivli Cya diyalnist vikoristovuye 15 vsiyeyi robochoyi sili i provodit priblizno 10 horvatskogo valovogo vnutrishnogo produktu yakij robit cyu galuz nadzvichajno vazhlivoyu dlya vsiyeyi ekonomiki krayini Zagalnij dohid dosyagnutij ciyeyu galuzzyu v 1998 r nalichuvav 19 milyardiv dolariv USD PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Horvatiyi Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Horvatiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi