Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пакистан — аграрна країна з промисловістю, яка розвивається. Основні галузі промисловості: металообробна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, харчова, текстильна, кустарні промисли. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський. Осн. порти: Карачі, . Розвивається повітряний транспорт. Функціонує пакистанська авіакомпанія. Карачі — великий аеропорт міжнародного значення.
| Економіка Пакистану | |
|---|---|
 Карачі — фінансовий центр Пакистану | |
| Валюта | Пакистанська рупія |
| Фінансовий рік | 1 липня - 30 червня |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $986,3 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,5 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $5,100 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 24,6 %, промисловість: 19,4 %, послуги: 56 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,9 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 29,5 % (2015) |
| Індекс Джіні | 30,7 (2013) |
| Робоча сила | 62,54 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 42,3 %, промисловість: 22,6 %, послуги: 35,1 % (2015) |
| Безробіття | 6 % (2016) |
| Галузі виробництва | текстиль та одяг, харчова промисловість, фармацевтика, хірургічні інструменти, будівельні матеріали, паперові вироби, добрива, креветки |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $21,71 млрд (2016) |
| Експортні товари | текстиль (одяг, постільна білизна, бавовняна тканина, пряжа), рис, шкіргалантерея, спортивні товари, хімікати, вироби, хірургічні інструменти, килими |
| Партнери |  США 16,3 % КНР 7,6 % Велика Британія 7,4 % Афганістан 6,6 % Німеччина 5,7 % (2016) |
| Імпорт | $41,62 млрд (2016) |
| Імпортні товари | нафта, нафтопродукти, машини, пластмаси, транспортне обладнання, харчова олія, папір та картон, чавун і сталь, чай |
| Партнери | КНР 29,1 % ОАЕ 13,2 % Індонезія 4,4 % США 4,3 % Японія 4,2 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $70,45 млрд (2016) |
| Доходи | $42,45 млрд (2016) |
| Витрати | $55,32 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
В умовах незалежності Пакистан досяг певних успіхів в економічному розвитку, однак все ще залишається слабко розвинутою аграрною країною з багатоукладним господарством. Провідними є приватно-капіталістичні і державно-капіталістичні утворення, але кількісно переважають дрібнотоварний і дрібно-капіталістичний устрої, а в ряді периферійних районів зберігається натурально-патріархальний устрій.
Основні галузі господарства залишаються в приватному секторі. Провідні позиції в економіці займають монополістичні групи, яким належать найбільші промислові підприємства (82 % інвестицій у велику промисловість), торговельні і будівельні компанії. Уряд заохочує іноземні інвестиції в різні галузі господарства, вдається до іноземних позик і кредитів.
У ряді галузей сильні позиції зберігає англійський капітал, після якого за розмірами іноземних інвестицій іде американський, японський і німецький.
Історія
До 1947 року формування господарства на територіях, що нині входять до Пакистану, відбувалося в рамках колоніальної Індії. Внаслідок тривалого панування англійського імперіалізму країна до часу утворення суверенної держави мала дуже низький рівень економічного розвитку. Під час розподілу колишньої Британської Індії до Пакистану відійшли райони, відсталіші у промисловому відношенні.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 67,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,3 %. ВВП на душу населення — $ 511. Імпорт (1997) (нафта і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, олія, чай, хімікати, добрива) — $ 11,4 млрд (г.ч. США — 11,2 %; Японія — 7,8 %; Малайзія — 7,1 %; Саудівська Аравія — 6,7 %; ОАЕ — 6,6 %). Експорт (бавовна, рис, риба і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, килими, шкіра і шкіргалантерея, одяг) — $ 10 млрд (г.ч. США — 20,5 %; Гонконг — 7,1 %; Велика Британія — 6,9 %; Німеччина — 6,3 %; ОАЕ — 5,1 %).
Промисловість
Промисловість забезпечує менше ніж третину ВВП. Відносно розвинуті: текстильна, шкіряна, харчова, хімічна, цементна, сталеливарна, нафтопереробна, газова та інші галузі. Виробництво електроенергії, сталі, нафти і нафтопродуктів, а також добрива зосереджене в основному в держсекторі (близько 50 % промислової продукції). Від колоніального періоду Пакистану дісталося кілька десятків невеликих текстильних фабрик, цукрових заводів, млинів, механічних майстерень. За роки незалежності силами національного приватного і державного капіталу було створено порівняно значну легку промисловість і закладено основи важкої промисловості. Середньорічні темпи приросту перевищили 10 % у фабрично-заводській промисловості. Останнім часом економіка переживає період інтенсивного переходу від держрегулювання до розгортання процесів, орієнтованих на вільний ринок. Зростає роль великих фінансово-промислових груп. У харчовій промисловості значне місце належить цукровому виробництву. У останні десятиліття ХХ ст. було 24 цукрових заводи, в основному в Пенджабі, Сінді, які переробляли близько 1/3 врожаю цукрової тростини, решта йде на ремісниче виробництво коричневого цукру. Хімічна промисловість орієнтована переважно на обслуговування сільського господарства. Виробництво хімічних добрив задовольняє більше ніж половину потреб сільського господарства країни. Розвинута цементна промисловість. Є декілька заводів ґумотехнічних виробів, скляних та інш.
Землеробство
Землеробство — основна галузь сільського господарства. Обробляють культури весняних (раби) і осінніх (кхариф) жнив. До перших належить головна продовольча культура — пшениця, яку сіють скрізь, а також грем, ячмінь, олійні. До других — рис, бавовна — найважливіша технічна культура, а також цукрова тростина і кукурудза. На неполивних землях у посушливих районах вирощують просяні культури — джовар, баджру тощо. Зростає значення тютюну, різних овочевих (цибуля, картопля, перець) і садових культур (манго, цитрусові, фінікова пальма, абрикоси), арахісу. Тваринництво має другорядне значення. Рибальство в основному прибережне.
Енергетика
Енергетика — одне з слабких місць економіки, незважаючи на високу потужність електростанцій. Перша АЕС розташована поблизу Карачі (132 Мвт). Велику частину електроенергії дають ГЕС у системі р. Інд, з яких найбільшими є (300 Мвт), , Расул, . Виробництво електроенергії — бл. 104,5 млрд кВт·год на рік (2015).
Інфляція
Інфляція станом на 2022 рік.
Станом на січень 2022 року,ставка інфляції злетіла до 13%, якраз у той час, коли національна валюта, рупія, швидко знецінюється.
Азартні ігри
Азартні ігри в Пакистані підпадають під жорсткі обмеження, передбачені місцевим законодавством, за певними винятками. Такі ігри заборонені для громадян країни, згідно із Законом про запобігання азартним іграм 1977 року, який базується на Законі про публічні азартні ігри британської епохи 1867 року.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . the Guardian (англ.). 10 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pakistan agrarna krayina z promislovistyu yaka rozvivayetsya Osnovni galuzi promislovosti metaloobrobna mashinobudivna himichna ta naftohimichna harchova tekstilna kustarni promisli Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij Osn porti Karachi Rozvivayetsya povitryanij transport Funkcionuye pakistanska aviakompaniya Karachi velikij aeroport mizhnarodnogo znachennya Ekonomika PakistanuKarachi finansovij centr PakistanuValyutaPakistanska rupiyaFinansovij rik1 lipnya 30 chervnyaOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 986 3 mlrd 2016 Zrostannya VVP 4 5 2016 VVP na dushu naselennya 5 100 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 24 6 promislovist 19 4 poslugi 56 2016 Inflyaciya ISC 2 9 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti29 5 2015 Indeks Dzhini30 7 2013 Robocha sila62 54 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 42 3 promislovist 22 6 poslugi 35 1 2015 Bezrobittya6 2016 Galuzi virobnictvatekstil ta odyag harchova promislovist farmacevtika hirurgichni instrumenti budivelni materiali paperovi virobi dobriva krevetkiZovnishnya diyalnistEksport 21 71 mlrd 2016 Eksportni tovaritekstil odyag postilna bilizna bavovnyana tkanina pryazha ris shkirgalantereya sportivni tovari himikati virobi hirurgichni instrumenti kilimiPartneri SShA 16 3 KNR 7 6 Velika Britaniya 7 4 Afganistan 6 6 Nimechchina 5 7 2016 Import 41 62 mlrd 2016 Importni tovarinafta naftoprodukti mashini plastmasi transportne obladnannya harchova oliya papir ta karton chavun i stal chajPartneri KNR 29 1 OAE 13 2 Indoneziya 4 4 SShA 4 3 Yaponiya 4 2 2016 Derzhavni finansiBorg 70 45 mlrd 2016 Dohodi 42 45 mlrd 2016 Vitrati 55 32 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact Book V umovah nezalezhnosti Pakistan dosyag pevnih uspihiv v ekonomichnomu rozvitku odnak vse she zalishayetsya slabko rozvinutoyu agrarnoyu krayinoyu z bagatoukladnim gospodarstvom Providnimi ye privatno kapitalistichni i derzhavno kapitalistichni utvorennya ale kilkisno perevazhayut dribnotovarnij i dribno kapitalistichnij ustroyi a v ryadi periferijnih rajoniv zberigayetsya naturalno patriarhalnij ustrij Osnovni galuzi gospodarstva zalishayutsya v privatnomu sektori Providni poziciyi v ekonomici zajmayut monopolistichni grupi yakim nalezhat najbilshi promislovi pidpriyemstva 82 investicij u veliku promislovist torgovelni i budivelni kompaniyi Uryad zaohochuye inozemni investiciyi v rizni galuzi gospodarstva vdayetsya do inozemnih pozik i kreditiv U ryadi galuzej silni poziciyi zberigaye anglijskij kapital pislya yakogo za rozmirami inozemnih investicij ide amerikanskij yaponskij i nimeckij IstoriyaDo 1947 roku formuvannya gospodarstva na teritoriyah sho nini vhodyat do Pakistanu vidbuvalosya v ramkah kolonialnoyi Indiyi Vnaslidok trivalogo panuvannya anglijskogo imperializmu krayina do chasu utvorennya suverennoyi derzhavi mala duzhe nizkij riven ekonomichnogo rozvitku Pid chas rozpodilu kolishnoyi Britanskoyi Indiyi do Pakistanu vidijshli rajoni vidstalishi u promislovomu vidnoshenni Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 67 2 mlrd Temp zrostannya VVP 3 3 VVP na dushu naselennya 511 Import 1997 nafta i naftoprodukti promislova sirovina i obladnannya oliya chaj himikati dobriva 11 4 mlrd g ch SShA 11 2 Yaponiya 7 8 Malajziya 7 1 Saudivska Araviya 6 7 OAE 6 6 Eksport bavovna ris riba i riboprodukti bavovnyani tkanini sportivni tovari kilimi shkira i shkirgalantereya odyag 10 mlrd g ch SShA 20 5 Gonkong 7 1 Velika Britaniya 6 9 Nimechchina 6 3 OAE 5 1 PromislovistPromislovist zabezpechuye menshe nizh tretinu VVP Vidnosno rozvinuti tekstilna shkiryana harchova himichna cementna stalelivarna naftopererobna gazova ta inshi galuzi Virobnictvo elektroenergiyi stali nafti i naftoproduktiv a takozh dobriva zoseredzhene v osnovnomu v derzhsektori blizko 50 promislovoyi produkciyi Vid kolonialnogo periodu Pakistanu distalosya kilka desyatkiv nevelikih tekstilnih fabrik cukrovih zavodiv mliniv mehanichnih majsteren Za roki nezalezhnosti silami nacionalnogo privatnogo i derzhavnogo kapitalu bulo stvoreno porivnyano znachnu legku promislovist i zakladeno osnovi vazhkoyi promislovosti Serednorichni tempi prirostu perevishili 10 u fabrichno zavodskij promislovosti Ostannim chasom ekonomika perezhivaye period intensivnogo perehodu vid derzhregulyuvannya do rozgortannya procesiv oriyentovanih na vilnij rinok Zrostaye rol velikih finansovo promislovih grup U harchovij promislovosti znachne misce nalezhit cukrovomu virobnictvu U ostanni desyatilittya HH st bulo 24 cukrovih zavodi v osnovnomu v Pendzhabi Sindi yaki pereroblyali blizko 1 3 vrozhayu cukrovoyi trostini reshta jde na remisniche virobnictvo korichnevogo cukru Himichna promislovist oriyentovana perevazhno na obslugovuvannya silskogo gospodarstva Virobnictvo himichnih dobriv zadovolnyaye bilshe nizh polovinu potreb silskogo gospodarstva krayini Rozvinuta cementna promislovist Ye dekilka zavodiv gumotehnichnih virobiv sklyanih ta insh ZemlerobstvoZemlerobstvo osnovna galuz silskogo gospodarstva Obroblyayut kulturi vesnyanih rabi i osinnih kharif zhniv Do pershih nalezhit golovna prodovolcha kultura pshenicya yaku siyut skriz a takozh grem yachmin olijni Do drugih ris bavovna najvazhlivisha tehnichna kultura a takozh cukrova trostina i kukurudza Na nepolivnih zemlyah u posushlivih rajonah viroshuyut prosyani kulturi dzhovar badzhru tosho Zrostaye znachennya tyutyunu riznih ovochevih cibulya kartoplya perec i sadovih kultur mango citrusovi finikova palma abrikosi arahisu Tvarinnictvo maye drugoryadne znachennya Ribalstvo v osnovnomu priberezhne EnergetikaEnergetika odne z slabkih misc ekonomiki nezvazhayuchi na visoku potuzhnist elektrostancij Persha AES roztashovana poblizu Karachi 132 Mvt Veliku chastinu elektroenergiyi dayut GES u sistemi r Ind z yakih najbilshimi ye 300 Mvt Rasul Virobnictvo elektroenergiyi bl 104 5 mlrd kVt god na rik 2015 InflyaciyaInflyaciya stanom na 2022 rik Stanom na sichen 2022 roku stavka inflyaciyi zletila do 13 yakraz u toj chas koli nacionalna valyuta rupiya shvidko znecinyuyetsya Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Pakistani Azartni igri v Pakistani pidpadayut pid zhorstki obmezhennya peredbacheni miscevim zakonodavstvom za pevnimi vinyatkami Taki igri zaboroneni dlya gromadyan krayini zgidno iz Zakonom pro zapobigannya azartnim igram 1977 roku yakij bazuyetsya na Zakoni pro publichni azartni igri britanskoyi epohi 1867 roku Div takozhGeografiya Pakistanu Geologiya Pakistanu Korisni kopalini Pakistanu Girnicha promislovist Pakistanu Silske gospodarstvo PakistanuPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA the Guardian angl 10 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X