Едуар Альбер Рош (фр. Édouard Albert Roche; 17 жовтня 1820, Монпельє — 8 квітня 1883) — французький астроном та математик, найвідоміший своїми роботами в області небесної механіки.
Едуар Альбер Рош | |
---|---|
фр. Édouard Roche | |
Народився | 17 жовтня 1820 Монпельє, Франція |
Помер | 8 квітня 1883 (62 роки) Монпельє, Франція ·пневмонія[1] |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном, математик, метеоролог, викладач університету |
Alma mater | Університет Монпельє |
Галузь | астрономія, математика |
Заклад | Університет Монпельє |
Членство | Французька академія наук |
Відомий завдяки: | Межа Роша Порожнина Роша |
Нагороди | |
Едуар Альбер Рош у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Монпельє, місті на півдні Франції. Закінчив Університет Монпельє, після закінчення в 1844 році викладав там же, с 1849 року — професор математики і астрономії. У 1849 році був запрошений Доменіко Франсуа Араго в Паризьку обсерваторію, але пропрацював там недовго — до 1852 року, після чого повернувся до Університету Монпельє, де зайняв кафедру математики. З 1873 року — член-кореспондент Французької академії наук .
Наукова діяльність
Основні наукові праці присвячені проблемам внутрішньої будови і форми небесних тіл, а також космогонії. У 1849—1851 досліджував фігури рівноваги рідких тіл обертання, беручи до уваги не лише внутрішні сили, але і зовнішні сили тяжіння. Вивчив граничний випадок зоряної конфігурації, коли вся маса зосереджена в центрі (модель Роша). Ця модель, як виявилося згодом, краще за інші описує розподіл густини в зорях як головної послідовності, так і в гігантах, і сьогодні вона широко застосовується у фізиці тісних подвійних зір, а характерна поверхня нульової швидкості, що оточує обидва компоненти і визначає верхні межі розмірів компонентів, була названа граничною, або критичною, поверхнею Роша. Запропонований Рошем закон зміни щільності Землі з глибиною і тепер використовується в теорії внутрішньої будови нашої планети. Рош розглянув рівновагу нескінченно малого супутника, що обертається біля кулястої планети по кеплеровій круговій орбіті, і показав, що рівноважні фігури неможливі, якщо кутова швидкість перевершує певну межу, звідси випливає, що існує нижня межа для радіуса орбіти — відстань, на якій рідкий супутник заданої щільності буде розірвано припливними силами (Межа Роша). Пояснив таким чином існування кілець у Сатурна. Досліджував також рух супутника скінченної маси. У 1873 році вперше дав математичне обґрунтування космогонічної небулярної гіпотези Лапласа, розглянув детально процес утворення планет, їхніх супутників, астероїдів. Вивчав атмосфери планет і комет, у 1859 роі, задовго до відкриття тиску сонячного світла, розглянув форму кометних оболонок і правильно пояснив її.
Див. також
- 38237 Рош — астероїд, названий на честь вченого.
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Рош Эдуард Альбер. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- . Membres de l'Académie des sciences depuis sa création
- Edouard Albert Roche (1820—1883)[недоступне посилання] // Astrophys. Space Sci. — 1983. — Т. 97. — № 2. — С. 1-223. — DOI:10.1007/BF00653483
- http://www.obs-hp.fr/dictionnaire/par_lettre/lettres_QR.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduar Alber Rosh fr Edouard Albert Roche 17 zhovtnya 1820 18201017 Monpelye 8 kvitnya 1883 francuzkij astronom ta matematik najvidomishij svoyimi robotami v oblasti nebesnoyi mehaniki Eduar Alber Roshfr Edouard RocheNarodivsya 17 zhovtnya 1820 1820 10 17 Monpelye FranciyaPomer 8 kvitnya 1883 1883 04 08 62 roki Monpelye Franciya pnevmoniya 1 Krayina FranciyaDiyalnist astronom matematik meteorolog vikladach universitetuAlma mater Universitet MonpelyeGaluz astronomiya matematikaZaklad Universitet MonpelyeChlenstvo Francuzka akademiya naukVidomij zavdyaki Mezha Rosha Porozhnina RoshaNagorodi Eduar Alber Rosh u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Monpelye misti na pivdni Franciyi Zakinchiv Universitet Monpelye pislya zakinchennya v 1844 roci vikladav tam zhe s 1849 roku profesor matematiki i astronomiyi U 1849 roci buv zaproshenij Domeniko Fransua Arago v Parizku observatoriyu ale propracyuvav tam nedovgo do 1852 roku pislya chogo povernuvsya do Universitetu Monpelye de zajnyav kafedru matematiki Z 1873 roku chlen korespondent Francuzkoyi akademiyi nauk Naukova diyalnistOsnovni naukovi praci prisvyacheni problemam vnutrishnoyi budovi i formi nebesnih til a takozh kosmogoniyi U 1849 1851 doslidzhuvav figuri rivnovagi ridkih til obertannya beruchi do uvagi ne lishe vnutrishni sili ale i zovnishni sili tyazhinnya Vivchiv granichnij vipadok zoryanoyi konfiguraciyi koli vsya masa zoseredzhena v centri model Rosha Cya model yak viyavilosya zgodom krashe za inshi opisuye rozpodil gustini v zoryah yak golovnoyi poslidovnosti tak i v gigantah i sogodni vona shiroko zastosovuyetsya u fizici tisnih podvijnih zir a harakterna poverhnya nulovoyi shvidkosti sho otochuye obidva komponenti i viznachaye verhni mezhi rozmiriv komponentiv bula nazvana granichnoyu abo kritichnoyu poverhneyu Rosha Zaproponovanij Roshem zakon zmini shilnosti Zemli z glibinoyu i teper vikoristovuyetsya v teoriyi vnutrishnoyi budovi nashoyi planeti Rosh rozglyanuv rivnovagu neskinchenno malogo suputnika sho obertayetsya bilya kulyastoyi planeti po keplerovij krugovij orbiti i pokazav sho rivnovazhni figuri nemozhlivi yaksho kutova shvidkist perevershuye pevnu mezhu zvidsi viplivaye sho isnuye nizhnya mezha dlya radiusa orbiti vidstan na yakij ridkij suputnik zadanoyi shilnosti bude rozirvano priplivnimi silami Mezha Rosha Poyasniv takim chinom isnuvannya kilec u Saturna Doslidzhuvav takozh ruh suputnika skinchennoyi masi U 1873 roci vpershe dav matematichne obgruntuvannya kosmogonichnoyi nebulyarnoyi gipotezi Laplasa rozglyanuv detalno proces utvorennya planet yihnih suputnikiv asteroyidiv Vivchav atmosferi planet i komet u 1859 roi zadovgo do vidkrittya tisku sonyachnogo svitla rozglyanuv formu kometnih obolonok i pravilno poyasniv yiyi Div takozh38237 Rosh asteroyid nazvanij na chest vchenogo PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Rosh Eduard Alber Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Membres de l Academie des sciences depuis sa creation Edouard Albert Roche 1820 1883 nedostupne posilannya Astrophys Space Sci 1983 T 97 2 S 1 223 DOI 10 1007 BF00653483 http www obs hp fr dictionnaire par lettre lettres QR pdf