Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ді́дівці — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 553 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.
| село Дідівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Сухополов'янська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Перша згадка | 1629 (395 років) |
| Населення | 553 |
| Площа | 0,938 км² |
| Густота населення | 589,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17515 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°35′10″ пн. ш. 32°28′48″ сх. д. / 50.58611° пн. ш. 32.48000° сх. д.Координати: 50°35′10″ пн. ш. 32°28′48″ сх. д. / 50.58611° пн. ш. 32.48000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 140 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17508, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Манжосівка, вул. Героїв війни, 89 |
| Карта | |
  Дідівці | |
 Дідівці | |
| Мапа | |
Географія
Розташоване на лівому березі р. Калишівки (права притока р. Удаю), за 4 км від райцентру і залізничної станції Прилуки. 221 двір, 576 жителів (1996). Неподалік від села розташована Бакумова гора.
Історія
Вперше згадуються в 1629 р. Входили до складу Полкової, а з 1757 — до Переволочанської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782–1923), до Прилуцького р–ну Прилуцького округу (1923–30) і Чернігівської області (з 1932). У 1666 — 17 господарств селян, з них 9 «орали на 4–х волах», 8 –"на 2–х волах"; козаки не показані. Вільне військове село, «до Ратуші Прилуцької прислухаюче». У 1690 гетьман І. Мазепа надав Дідівці полковому сотнику Остапу Маценку. Після його смерті гетьман І. Скоропадський залишив Дідівці удові Єфимії Остапівні і сину Антону Маценку. За останнім Дідівці значилися 1737, коли він був другим полковим хорунжим. У 1737 — 11 госп. селян, 16 госп. козаків (4 виборних, 12 підпомічників), 4 госп. козацьких підсусідків. У 1753 селянське населення належало 7 власникам, з яких прилуцькому протопопу М. Лисаневичу 7 господарств, причому 6 з них жили в бдв. хатах; удові Антона Маценка належали лише 3 двори. У 1780 — 19 дворів (27 хат) і 9 бдв. хат селян, 15 дворів (35 хат) козаків. 1797 наліч. 208 душ чол. статі податного населення; діяла дерев'яна церква Параскеви, споруджена 1750 (перша церква збудована до 1666).
Скупувать селянські двори в Дідівцях в др. пол. 18 ст. почав б.т. Петро Якимович Горленко; 1780 йому належали 6 душ чол. статі, 1782 — вже 28 душ чол. статі. Його онук Єгор Іванович Горленко в 1840–ві рр. володів 27 душами чол. статі селян. Поміщиками Дідівців були також Кисілі. 1861 за Марком Дмитровичем Кисілем в Дідівцях й хуторі Киселівщині значилось 39 душ селян та 5 дворових людей.
Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік
У 1862 році у селі володарському та козачому Дідівці була церква та 75 дворів де жило 565 осіб
Останнім власником дідівської садиби був Олександр Маркович Кисіль, якому в 1885, після смерті батька, мати передала її в спадок. У 1859 — 73 двори, 565 ж. Згідно з реформою 1861 в Дідівцях створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян (1861–66), якому підпорядковувалися 4 сільські громади (518 ревіз. душ). Козаки Дідівців підпорядковувалися Прилуцькому Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Дідівців у 1867 увійшли до Прилуцької вол. 3–го стану. У 1886 — 60 дворів селян власників, які входили до 4–х сільс. громад (Капністівська, Кисілівська, Савченківська, Тернавська 1–ша), 1 двір державних селян, 35 дворів козаків, 7 дворів міщан та ін., 106 хат, 562 ж.; діяли: нова дерев'яна церква (1839), при ній школа грамоти, шинок, вітряк. 1910 — 167 госп., з них козаків — 62, селян — 90, ін. непривілейованих — 13, привілейованих — 2, наліч. 904 ж., у тому числі 12 теслярів, 8 кравців, 1 швець, 16 мережниць, 5 столярів, 2 ковалі, 10 ткачів, 59 поденників, 18 займалися інтелігентними та 116 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1334 дес. придатної землі. Діяли: дерев'яна церква Параскеви (згоріла 8.10.1920), земське початкове училище (1906) з майстернями, де навчались столярній справі і плетінню мережив; в ньому навчалися 51 хлопч. і 40 дівчат (О. М. Кисіль 1905 подарував десятину землі під це училище), змішана церковнопарафіяльна школа.
В 1923–30 рр. Дідівці — центр сільради. У 1925 — 229 дворів, 1025 ж.; 1930 — 238 дворів, 1115 ж.
У 1945 — 207 дворів, 708 ж.; працювали механічний млин, кузня, теслярська майстерня. В 1961 в Дідівській середній школі навчались 249 учнів (33 працівники). До 1951 в Дідівцях була с.–г. артіль, яка об'єднувала 247 дворів (403 чол. працездатних), мала 1222,9 га землі (655 га орної), коней — 52, в.р.х. — 145 голів. В тому ж році колгоспи ім. Будьонного (Дідівці), «9 січня» (Манжосівка) і «Новий шлях» (Єгорівка) об'єднали в один колгосп ім. Будьонного, у якому наліч. 498 дворів (725 чол. працездатних), 2773 га землі, (1767 га орної), в.р.х. — 358, коней — 125. В кінці 1957 перейменований на колгосп ім. «9 січня», а з березня 1983 — в колгосп «Росія» (з 3.12.92 — пайгосп «Росія»). 1970 в колгоспі ім. «9 січня» наліч. 7 автомашин, 11 тракторів, 3 комбайни, а також в.р.х. — 815, свиней — 857, овець — 308. 1971 227 дворів, 668 ж. В 1990 в колгоспі «Росія» наліч. 31 автомашина, 32 трактори, 9 комбайнів, а також в.р.х. — 1667 голів, свиней — 19, коней — 58.
Тепер у сусідньому селі Манжосівка міститься центральна садиба пайгоспу «Росія», у якому (1996) 2225,4 га землі (1357,7 га ріллі), тваринницький комплекс на 600 голів, наліч. 29 автомашин, 29 тракторів, 5 комбайнів, а також в.р.х. — 1224, коней — 27. У Дідівцях — ставок площею 42 га. Село електрифіковане (1961), радіофіковане, газифіковане (1990). В 1987 село з'єднане дорогою місцевого значення з твердим покриттям з автодорогою Прилуки — автотраса Київ–Суми (1,5 км). Встановлено (1965, 1976) надгробки на двох братських могилах воїнів, що загинули під час оборони 1941 і визволення 1943 села, а також пам'ятник на честь воїнів–односельців, загиблих (64 чол.) на фронтах Німецько-радянської війни.
До 2019 року було центром Дідовецької сільської ради. Сільраді були підпорядковані с. Єгорівка та с. Манжосівка.
Відомі люди
Уродженцем Дідівців є професор Варшавського університету Василь Никифорович Александренко[]. В Дідівцях у 1874–84 кожного літа приїздив і відпочивав у садибі Кисілів історик, етнограф, письменник М. І. Костомаров. В цій садибі бували письменники В. П. Горленко, Д. Л. Мордовець, художниця К. Юнге, кобзар О. Вересай.
В селі розташований елітний будинок площею 531 м² та 4 земельні ділянки площею понад 11 га депутата Валерія Дубіля, вартість будинку на 2012 рік – понад 2,2 млн грн.
Див. також
Примітки
- ВРУ
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- Декларація Дубіля: елітна нерухомість, кредити і 300 тисяч євро та 200 тисяч доларів у жінки [ 22 червня 2020 у Wayback Machine.], СвободаФМ, 30.10.2016
Джерела
Шкоропад Д. О., Савон O.A.
П75 Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: TOB "Видавництво «Аспект-Поліграф» , 2007. — 560 с.
Посилання
- Погода в селі Дідівці [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Di divci selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 553 osib Vhodit do skladu Suhopolov yanskoyi silskoyi gromadi selo DidivciKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Suhopolov yanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1629Persha zgadka 1629 395 rokiv Naselennya 553Plosha 0 938 km Gustota naselennya 589 55 osib km Poshtovij indeks 17515Telefonnij kod 380 4637Geografichni daniGeografichni koordinati 50 35 10 pn sh 32 28 48 sh d 50 58611 pn sh 32 48000 sh d 50 58611 32 48000 Koordinati 50 35 10 pn sh 32 28 48 sh d 50 58611 pn sh 32 48000 sh d 50 58611 32 48000Serednya visota nad rivnem morya 140 mMisceva vladaAdresa radi 17508 Chernigivska obl Priluckij r n s Manzhosivka vul Geroyiv vijni 89KartaDidivciDidivciMapaGeografiyaRoztashovane na livomu berezi r Kalishivki prava pritoka r Udayu za 4 km vid rajcentru i zaliznichnoyi stanciyi Priluki 221 dvir 576 zhiteliv 1996 Nepodalik vid sela roztashovana Bakumova gora IstoriyaVpershe zgaduyutsya v 1629 r Vhodili do skladu Polkovoyi a z 1757 do Perevolochanskoyi sotni Priluckogo polku do Priluckogo povitu 1782 1923 do Priluckogo r nu Priluckogo okrugu 1923 30 i Chernigivskoyi oblasti z 1932 U 1666 17 gospodarstv selyan z nih 9 orali na 4 h volah 8 na 2 h volah kozaki ne pokazani Vilne vijskove selo do Ratushi Priluckoyi prisluhayuche U 1690 getman I Mazepa nadav Didivci polkovomu sotniku Ostapu Macenku Pislya jogo smerti getman I Skoropadskij zalishiv Didivci udovi Yefimiyi Ostapivni i sinu Antonu Macenku Za ostannim Didivci znachilisya 1737 koli vin buv drugim polkovim horunzhim U 1737 11 gosp selyan 16 gosp kozakiv 4 vibornih 12 pidpomichnikiv 4 gosp kozackih pidsusidkiv U 1753 selyanske naselennya nalezhalo 7 vlasnikam z yakih priluckomu protopopu M Lisanevichu 7 gospodarstv prichomu 6 z nih zhili v bdv hatah udovi Antona Macenka nalezhali lishe 3 dvori U 1780 19 dvoriv 27 hat i 9 bdv hat selyan 15 dvoriv 35 hat kozakiv 1797 nalich 208 dush chol stati podatnogo naselennya diyala derev yana cerkva Paraskevi sporudzhena 1750 persha cerkva zbudovana do 1666 Skupuvat selyanski dvori v Didivcyah v dr pol 18 st pochav b t Petro Yakimovich Gorlenko 1780 jomu nalezhali 6 dush chol stati 1782 vzhe 28 dush chol stati Jogo onuk Yegor Ivanovich Gorlenko v 1840 vi rr volodiv 27 dushami chol stati selyan Pomishikami Didivciv buli takozh Kisili 1861 za Markom Dmitrovichem Kisilem v Didivcyah j hutori Kiselivshini znachilos 39 dush selyan ta 5 dvorovih lyudej Najdavnishe znahodzhennya na mapah 1812 rik U 1862 roci u seli volodarskomu ta kozachomu Didivci bula cerkva ta 75 dvoriv de zhilo 565 osib Ostannim vlasnikom didivskoyi sadibi buv Oleksandr Markovich Kisil yakomu v 1885 pislya smerti batka mati peredala yiyi v spadok U 1859 73 dvori 565 zh Zgidno z reformoyu 1861 v Didivcyah stvoreno Volosne pravlinnya timchasovozobov yazanih selyan 1861 66 yakomu pidporyadkovuvalisya 4 silski gromadi 518 reviz dush Kozaki Didivciv pidporyadkovuvalisya Priluckomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna Pislya reorganizaciyi volostej Didivciv u 1867 uvijshli do Priluckoyi vol 3 go stanu U 1886 60 dvoriv selyan vlasnikiv yaki vhodili do 4 h sils gromad Kapnistivska Kisilivska Savchenkivska Ternavska 1 sha 1 dvir derzhavnih selyan 35 dvoriv kozakiv 7 dvoriv mishan ta in 106 hat 562 zh diyali nova derev yana cerkva 1839 pri nij shkola gramoti shinok vitryak 1910 167 gosp z nih kozakiv 62 selyan 90 in neprivilejovanih 13 privilejovanih 2 nalich 904 zh u tomu chisli 12 teslyariv 8 kravciv 1 shvec 16 merezhnic 5 stolyariv 2 kovali 10 tkachiv 59 podennikiv 18 zajmalisya inteligentnimi ta 116 in nezemlerobskimi zanyattyami vse in dorosle nas zajmalosya zemlerobstvom 1334 des pridatnoyi zemli Diyali derev yana cerkva Paraskevi zgorila 8 10 1920 zemske pochatkove uchilishe 1906 z majsternyami de navchalis stolyarnij spravi i pletinnyu merezhiv v nomu navchalisya 51 hlopch i 40 divchat O M Kisil 1905 podaruvav desyatinu zemli pid ce uchilishe zmishana cerkovnoparafiyalna shkola V 1923 30 rr Didivci centr silradi U 1925 229 dvoriv 1025 zh 1930 238 dvoriv 1115 zh U 1945 207 dvoriv 708 zh pracyuvali mehanichnij mlin kuznya teslyarska majsternya V 1961 v Didivskij serednij shkoli navchalis 249 uchniv 33 pracivniki Do 1951 v Didivcyah bula s g artil yaka ob yednuvala 247 dvoriv 403 chol pracezdatnih mala 1222 9 ga zemli 655 ga ornoyi konej 52 v r h 145 goliv V tomu zh roci kolgospi im Budonnogo Didivci 9 sichnya Manzhosivka i Novij shlyah Yegorivka ob yednali v odin kolgosp im Budonnogo u yakomu nalich 498 dvoriv 725 chol pracezdatnih 2773 ga zemli 1767 ga ornoyi v r h 358 konej 125 V kinci 1957 perejmenovanij na kolgosp im 9 sichnya a z bereznya 1983 v kolgosp Rosiya z 3 12 92 pajgosp Rosiya 1970 v kolgospi im 9 sichnya nalich 7 avtomashin 11 traktoriv 3 kombajni a takozh v r h 815 svinej 857 ovec 308 1971 227 dvoriv 668 zh V 1990 v kolgospi Rosiya nalich 31 avtomashina 32 traktori 9 kombajniv a takozh v r h 1667 goliv svinej 19 konej 58 Teper u susidnomu seli Manzhosivka mistitsya centralna sadiba pajgospu Rosiya u yakomu 1996 2225 4 ga zemli 1357 7 ga rilli tvarinnickij kompleks na 600 goliv nalich 29 avtomashin 29 traktoriv 5 kombajniv a takozh v r h 1224 konej 27 U Didivcyah stavok plosheyu 42 ga Selo elektrifikovane 1961 radiofikovane gazifikovane 1990 V 1987 selo z yednane dorogoyu miscevogo znachennya z tverdim pokrittyam z avtodorogoyu Priluki avtotrasa Kiyiv Sumi 1 5 km Vstanovleno 1965 1976 nadgrobki na dvoh bratskih mogilah voyiniv sho zaginuli pid chas oboroni 1941 i vizvolennya 1943 sela a takozh pam yatnik na chest voyiniv odnoselciv zagiblih 64 chol na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Do 2019 roku bulo centrom Didoveckoyi silskoyi radi Silradi buli pidporyadkovani s Yegorivka ta s Manzhosivka Vidomi lyudiUrodzhencem Didivciv ye profesor Varshavskogo universitetu Vasil Nikiforovich Aleksandrenko dzherelo V Didivcyah u 1874 84 kozhnogo lita priyizdiv i vidpochivav u sadibi Kisiliv istorik etnograf pismennik M I Kostomarov V cij sadibi buvali pismenniki V P Gorlenko D L Mordovec hudozhnicya K Yunge kobzar O Veresaj V seli roztashovanij elitnij budinok plosheyu 531 m ta 4 zemelni dilyanki plosheyu ponad 11 ga deputata Valeriya Dubilya vartist budinku na 2012 rik ponad 2 2 mln grn Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVRU PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2022 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 6 sichnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2022 www etomesto ru Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 1 sichnya 2022 Deklaraciya Dubilya elitna neruhomist krediti i 300 tisyach yevro ta 200 tisyach dolariv u zhinki 22 chervnya 2020 u Wayback Machine SvobodaFM 30 10 2016DzherelaShkoropad D O Savon O A P75 Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOB Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5PosilannyaPogoda v seli Didivci 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi