Манжосівка

Манжо́сівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 1058 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.

село Манжосівка
Меморіал на честь воїнів-односельців у Манжосівці Меморіал на честь воїнів-односельців у Манжосівці
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Сухополов'янська сільська громада
Основні дані
Засноване	1600
Населення	1058
Площа	2,503 км²
Густота населення	422,69 осіб/км²
Поштовий індекс	17515
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°36′23″ пн. ш. 32°27′27″ сх. д. / 50.60639° пн. ш. 32.45750° сх. д. / 50.60639; 32.45750Координати: 50°36′23″ пн. ш. 32°27′27″ сх. д. / 50.60639° пн. ш. 32.45750° сх. д. / 50.60639; 32.45750
Середня висота над рівнем моря	114 м
Водойми	Удай
Місцева влада
Адреса ради	17508, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Манжосівка, вул. Героїв війни, 89
Карта
Манжосівка
Манжосівка
Мапа
Манжосівка у Вікісховищі

Історія

Вперше згадується 1707 р.. Входила до складу Полкової сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782–1923), до Прилуцького району Прилуцького округу (1923–30) і Чернігівської області (з 1932). Вільне військове село, «до Ратуші Прилуцької прислушаюче». Гетьман Іван Мазепа в кінці 17 ст. надав його війс. т. Остапу Маценку, після смерті якого селом володів війс. т. Іван Шкурат.

На поч. 18 ст. прилуцький полковник Дмитро Горленко передав Манжосівку полковому підосавулу Мартину Рижому; пізніше Манжосівка перейшла до , що змінив Мартина Рижого на посаді підосавула. У 1707 Дмитро Горленко передав Манжосівку полковому писарю Гнату Лисаневичу, у якого гетьман Іван Скоропадський село 1709 відібрав і віддав б.т. Степану Тарновському. У 1737 — 44 госп. селян, 9 госп. козаків (2 виборних, 7 підпомічників); селом володіла удова Степана Тарновського Агафія, а пізніше — її син генеральний бунчужний (Яків Тарновський).

Найдавніше знаходження на мапах 1869 рік

У 1780 — 37 дворів (42 хати) селян, 2 двори (3 хати) козаків. 1797 наліч. 220 душ чол. статі податного населення. Губернський секретар Яків Тарновський залишався власником М. і в 1810; в цей час в селі* мешкали 208 ревіз. душ селян і 12 душ чол. статі козаків. В 19 ст. поміщиками Манжосівки були нащадки Я. Тарновського. У 1859 — 81 двір, 429 ж. Манжосівка входила до Прилуцької вол. 3–го стану, була приписана до парафії церкви Параскеви с. Дідовець. У 1886 в Манжосівці — 102 двори селян власників, які входили до 2–ї Тарновської сільської громади, 5 дворів козаків, 109 хат, 620 жителів У 1910 — 123 господарства, з них козаків — 6, селян — 116, євреїв — 1, налічувалось 654 жителів, у т.ч. 2 тесляри, 3 кравці, 1 швець, 2 столяри, 1 слюсар, 6 ткачів, 53 поденники, 10 займалися інтелігентними та 105 іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. 578 десятин придатної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. В 1923–30 рр. Манжосівка підпорядковувалася Дідовецькій сільраді.

У 1925 (разом з хутором ) — 270 дворів, 1147 ж.; 1930 — 281 двір, 1228 жителів. В 1930 в селі організовано с.–г. артіль «9 січня». У 1944 в Манжосівці — 315 дворів, 1361 жителів. В 1951 колгосп «9 січня» об'єднував 247 дворів (403 чол. працездатних), мав 1223 га землі (655 га орної), коней — 52, в.р.х. — 145 голів. В цьому ж році колгоспи ім. Будьонного (Дідівці), «9 січня» (Манжосівка) і «Новий шлях» ((Єгорівка)) об'єднані в один колгосп ім. Будьонного, перейменований в 1950-х на колгосп «9 січня», пізніше — в колгосп «Росія».

В 1961 в почат. школі навчалося 79 учнів (4 працівники).

Сучасність

Тепер у селі — центральна садиба пайгоспу «Росія» (з 1992), до якого входять відділення в селах Дідівці і Єгорівка (2225 га землі, у т.ч. 1357,7 га орної), АТС, середня школа (1990) (317 учнів, 35 педпрацівників; 1994) з спортзалом і музеєм, Районний будинок культури на 420 місць, бібліотека (40 тис. од. зб.), діюча кам'яна Різдва Богородиці (з 1991) церква, 4 магазини, кафе; село газифіковане (1990). В Манжосівці (рідному селі батька) в 20–х рр. пройшли дитячі роки українського письменника Валентина Бичка. Тут він у 12 років надрукував свою першу замітку в газеті («Правда Прилуччини»). Спогади про ті роки лягли в основу його повісті «Благословлялося на світ» (1966–68).

У 1989 відкрито меморіал на честь воїнів–односельців, загиблих (96 чол.) на фронтах 2 Світової війни.

Село Манжосівка розташоване на автотрасі Київ–Суми. Неподалік від села розташована (Бакумова гора).

До 2019 року орган місцевого самоврядування — (Дідовецька сільська рада).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1039	98.2%
російська	19	1.8%
Усього	1058	100%

Видатні люди

• (Івахненко Олександр Іванович) — (1949, Манжосівка) — український художник.
• Леут (Леута) Леонід Іванович - контр-адмірал флоту - [проживав і помер у м. Ленінград (С.Петербург)] П75

Посилання

• Погода в селі Манжосівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Джерела

Шкоропад Д.О., Савон O.A.
П75 Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. - Ніжин: TOB "Видавництво "Аспект-Поліграф" , 2007. - 560 с.

1. Лазаревский А. М. Описание старой Малороссии. Т. 3. Полк Прилуцкий. К., 1902.
2. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022.
3. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
4. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
5. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних