Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовна зелена Жовна зелена у парку в Чернівцях Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Яд

Дятел зелений

Дятел зелений
Жовна зелена
image
Жовна зелена у парку в Чернівцях
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Жовна (Picus )
Вид: Жовна зелена
Біноміальна назва
Picus viridis
(Linnaeus, 1758)
image
Поширення жовни зеленої
Посилання
image Вікісховище: Picus viridis
image Віківиди: Picus viridis
image EOL: 1177650
image ITIS: 554121
image МСОП: 141791
image NCBI: 100825
Fossilworks: 369018

Жовна́ зелена, дятел зелений (Picus viridis) — вид птахів роду Жовна родини Дятлових. Один з двох видів роду у фауні України; представлений номінативним підвидом P. v. viridis. Поширений в Європі, Малій Азії і на Кавказі. В Україні гніздовий, осілий та кочовий вид. Занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.

Опис

Морфологічні ознаки

image
Самка — вуса повністю чорні

Середнього розміру дятел з яскравим забарвленням. Схожий на жовну сиву (Picus canus), з якою нерідко плутають. Дорослий самець зверху оливково-зелений; на голові червона «шапочка»; довкола ока чорна пляма, яка переходить у чорні «вуса» з червоною плямою в центрі; поперек і надхвістя жовті; низ білувато-зеленкувато-сірий, з поперечною темною строкатістю на задній частині черева і підхвісті; першорядні махові пера бурі, з білими плямами; другорядні махові пера зверху оливково-зелені; хвіст цупкий, загострений, темно-бурий з оливковим відтінком, крайні стернові пера з білуватою смугастістю; дзьоб темно-бурий; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока сірувата. Доросла самка подібна до дорослого самця, але вуса повністю чорні. У молодого самця верх бурувато-зелений, пера з білуватою облямівкою; червоні «вуса» і «шапочка» поцятковані чорними плямами; низ зеленкуватий, з бурими плямами і поперечними смугами; райдужна оболонка ока коричнева. У молодої самки «вуса» цілком чорні. Маса тіла — 186—250 г, розмах крил — 40—42 см. Довжина тіла самця — 330—360 мм, довжина тіла самки — 340—371 мм.

Від сивої жовни відрізняється великою червоною «шапочкою», а дорослий птах від дорослої сивої жовни − також темною строкатістю на задній частині черева та підхвісті. Молодий птах відрізняється від молодої сивої жовни також поперечною смугастістю нижньої частини тулуба.

Політ глибоко хвилеподібний, з помахами крил на зльоті.

Голос

Кричать птахи обох статей протягом року, при цьому їхній репертуар не відрізняється один від одного. Голос різкіший у порівнянні з жовною сивою. Видає голосний крик «кла-кла-кла», який виконується в одній тональності та може нараховувати від одного до 20 складів.

Систематика

Вид розділяється на 4 підвиди:

  • P. v. viridis Linnaeus, 1758
  • P. v. karelini J. F. Brandt, 1841
  • P. v. sharpei (Saunders, 1872)
  • P. v. innominatus (Zarudny & Loudon, 1905)

Ареал виду та його поширення в Україні

Гніздовий ареал охоплює Західну Євразію від Атлантичного узбережжя на сході до долини р. Волга, на півночі до Скандинавського півострова, на південь до Середземноморського узбережжя і Малої Азії. В Україні гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях річок Дунай та Дністер.

Під час зимових кочівель нерегулярно трапляється на Дніпропетровщині, у Запорізькому Придніпров'ї та Приазов'ї.

Чисельність і причини її зміни

Чисельність в Європі досить значна — становить 590—1300 тис. пар. Понад 75 % птахів мешкає на території Європи, найбільші популяції мешкають у Франції, Німеччині та Іспанії. Менш численні ці дятли в Португалії, Великій Британії, Швеції, Росії, Хорватії, Румунії та Болгарії. Загальна чисельність в Україні становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення У Східному Поліссі в останні десятиріччя чисельність виду зменшилась майже в 3 рази. В Лісостепу перестав гніздитися ще в 1920-х рр. Причинами зміни чисельності є: вирубування заплавних лісів, використання пестицидів та, можливо, конкуренція за місця гніздування з численнішою жовною сивою.

Особливості біології

image
Кладка

Гніздовий, осілий і кочовий птах. Оселяється в листяних і мішаних лісах, переважно річкових долин. У другій половині квітня утворює пари і видовбує дупла, переважно в м'яких породах дерев. При влаштуванні гнізда віддає перевагу старому дуплу; одне й те саме дупло може використовувати до 10 і більше років поспіль, хоча не обов'язково одними і тими самими птахами. Глибина дупла 30—50 см, діаметр 15—18 см. Кладки з 2-8 яєць з'являються у другій половині травня − на початку червня. Яйця видовжені з білою блискучою шкаралупою, їхні розміри 27—35 х 20—25 мм. Пташенята залишають гніздо в червні-жовтні.

На відміну від інших видів дятлів жовна зелена шукає їжу головним чином на землі, ніж на деревах. Живиться переважно мурахами та їхніми лялечками (основу складають роди та Lasius), може їсти плоди вишні, черешні, шовковиці.

Охорона

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий). Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоних книг/списків тварин Дніпропетровської і Сумської областей. В Україні охороняється на об'єктах природно-заповідного фонду Полісся і західних районів, у Дунайському біосферному заповіднику, Національному заповіднику «Хортиця» та ін.

Див. також

Джерела

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
  3. Гаврись Г. Г. Жовна зелена // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 472.
  4. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 34)
  5. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Негоробцеподібні : моногр. / В. Л. Булахов, А. А. Губкін, О. Л. Пономаренко, О. Є. Пахомов; за заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во ДНУ, 2009. — 624 с. (с. 494—495)
  6. Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
  7. Птицы нашего города / А. И. Кошелев, В. А. Кошелев, А. Н. Николенко, Л. В. Пересадько; под. общ. ред. А. И. Кошелева. — Мелитополь, 2006. — 178 с. (с. 99)
  8. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
  9. Cramp S., Simmons K. E. L. The Birds of the Western Palearctic. − Vol. IV: Terns to Woodpeckers. − Oxford University Press, 1986. — С. 825−836.

Література

  • Гаврись Г. Г. Жовна зелена // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 472.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhovna zelena Zhovna zelena u parku v Chernivcyah Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Zhovna Picus Vid Zhovna zelena Binomialna nazva Picus viridis Linnaeus 1758 Poshirennya zhovni zelenoyi Posilannya Vikishovishe Picus viridis Vikividi Picus viridis EOL 1177650 ITIS 554121 MSOP 141791 NCBI 100825 Fossilworks 369018 Zhovna zelena dyatel zelenij Picus viridis vid ptahiv rodu Zhovna rodini Dyatlovih Odin z dvoh vidiv rodu u fauni Ukrayini predstavlenij nominativnim pidvidom P v viridis Poshirenij v Yevropi Malij Aziyi i na Kavkazi V Ukrayini gnizdovij osilij ta kochovij vid Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv OpisMorfologichni oznaki Samka vusa povnistyu chorni Serednogo rozmiru dyatel z yaskravim zabarvlennyam Shozhij na zhovnu sivu Picus canus z yakoyu neridko plutayut Doroslij samec zverhu olivkovo zelenij na golovi chervona shapochka dovkola oka chorna plyama yaka perehodit u chorni vusa z chervonoyu plyamoyu v centri poperek i nadhvistya zhovti niz biluvato zelenkuvato sirij z poperechnoyu temnoyu strokatistyu na zadnij chastini chereva i pidhvisti pershoryadni mahovi pera buri z bilimi plyamami drugoryadni mahovi pera zverhu olivkovo zeleni hvist cupkij zagostrenij temno burij z olivkovim vidtinkom krajni sternovi pera z biluvatoyu smugastistyu dzob temno burij nogi temno siri rajduzhna obolonka oka siruvata Dorosla samka podibna do doroslogo samcya ale vusa povnistyu chorni U molodogo samcya verh buruvato zelenij pera z biluvatoyu oblyamivkoyu chervoni vusa i shapochka pocyatkovani chornimi plyamami niz zelenkuvatij z burimi plyamami i poperechnimi smugami rajduzhna obolonka oka korichneva U molodoyi samki vusa cilkom chorni Masa tila 186 250 g rozmah kril 40 42 sm Dovzhina tila samcya 330 360 mm dovzhina tila samki 340 371 mm Vid sivoyi zhovni vidriznyayetsya velikoyu chervonoyu shapochkoyu a doroslij ptah vid dorosloyi sivoyi zhovni takozh temnoyu strokatistyu na zadnij chastini chereva ta pidhvisti Molodij ptah vidriznyayetsya vid molodoyi sivoyi zhovni takozh poperechnoyu smugastistyu nizhnoyi chastini tuluba Polit gliboko hvilepodibnij z pomahami kril na zloti Golos Krichat ptahi oboh statej protyagom roku pri comu yihnij repertuar ne vidriznyayetsya odin vid odnogo Golos rizkishij u porivnyanni z zhovnoyu sivoyu Vidaye golosnij krik kla kla kla yakij vikonuyetsya v odnij tonalnosti ta mozhe narahovuvati vid odnogo do 20 skladiv Sistematika Vid rozdilyayetsya na 4 pidvidi P v viridis Linnaeus 1758 P v karelini J F Brandt 1841 P v sharpei Saunders 1872 P v innominatus Zarudny amp Loudon 1905 Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye Zahidnu Yevraziyu vid Atlantichnogo uzberezhzhya na shodi do dolini r Volga na pivnochi do Skandinavskogo pivostrova na pivden do Seredzemnomorskogo uzberezhzhya i Maloyi Aziyi V Ukrayini gnizditsya na Polissi u zahidnih rajonah ta sporadichno u ponizzyah richok Dunaj ta Dnister Pid chas zimovih kochivel neregulyarno traplyayetsya na Dnipropetrovshini u Zaporizkomu Pridniprov yi ta Priazov yi Chiselnist i prichini yiyi zminiChiselnist v Yevropi dosit znachna stanovit 590 1300 tis par Ponad 75 ptahiv meshkaye na teritoriyi Yevropi najbilshi populyaciyi meshkayut u Franciyi Nimechchini ta Ispaniyi Mensh chislenni ci dyatli v Portugaliyi Velikij Britaniyi Shveciyi Rosiyi Horvatiyi Rumuniyi ta Bolgariyi Zagalna chiselnist v Ukrayini stanovit blizko 500 800 par sposterigayetsya yiyi skorochennya U Shidnomu Polissi v ostanni desyatirichchya chiselnist vidu zmenshilas majzhe v 3 razi V Lisostepu perestav gnizditisya she v 1920 h rr Prichinami zmini chiselnosti ye virubuvannya zaplavnih lisiv vikoristannya pesticidiv ta mozhlivo konkurenciya za miscya gnizduvannya z chislennishoyu zhovnoyu sivoyu Osoblivosti biologiyiKladka Gnizdovij osilij i kochovij ptah Oselyayetsya v listyanih i mishanih lisah perevazhno richkovih dolin U drugij polovini kvitnya utvoryuye pari i vidovbuye dupla perevazhno v m yakih porodah derev Pri vlashtuvanni gnizda viddaye perevagu staromu duplu odne j te same duplo mozhe vikoristovuvati do 10 i bilshe rokiv pospil hocha ne obov yazkovo odnimi i timi samimi ptahami Glibina dupla 30 50 sm diametr 15 18 sm Kladki z 2 8 yayec z yavlyayutsya u drugij polovini travnya na pochatku chervnya Yajcya vidovzheni z biloyu bliskuchoyu shkaralupoyu yihni rozmiri 27 35 h 20 25 mm Ptashenyata zalishayut gnizdo v chervni zhovtni Na vidminu vid inshih vidiv dyatliv zhovna zelena shukaye yizhu golovnim chinom na zemli nizh na derevah Zhivitsya perevazhno murahami ta yihnimi lyalechkami osnovu skladayut rodi ta Lasius mozhe yisti plodi vishni chereshni shovkovici OhoronaVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij Znahoditsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonih knig spiskiv tvarin Dnipropetrovskoyi i Sumskoyi oblastej V Ukrayini ohoronyayetsya na ob yektah prirodno zapovidnogo fondu Polissya i zahidnih rajoniv u Dunajskomu biosfernomu zapovidniku Nacionalnomu zapovidniku Horticya ta in Div takozhZhovna rid 8774 Viridis asteroyid nazvanij latinskoyu nazvoyu cogo vidu DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Gavris G G Zhovna zelena Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 472 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 34 Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ptahi Negorobcepodibni monogr V L Bulahov A A Gubkin O L Ponomarenko O Ye Pahomov za zag red O Ye Pahomova D Vid vo DNU 2009 624 s s 494 495 Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417 Pticy nashego goroda A I Koshelev V A Koshelev A N Nikolenko L V Peresadko pod obsh red A I Kosheleva Melitopol 2006 178 s s 99 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Cramp S Simmons K E L The Birds of the Western Palearctic Vol IV Terns to Woodpeckers Oxford University Press 1986 S 825 836 LiteraturaGavris G G Zhovna zelena Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 472 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Posilannyahttp www iucnredlist org apps redlist details 141791 0 Arhivovano 19 lyutogo 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ