Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ордос значення Ордоська культурна традиція умовне позначення компле

Доісторичний Ордос

Доісторичний Ордос
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ордос (значення).

Ордоська культурна традиція — умовне позначення комплексу археологічних культур, що існували з часів Пізнього палеоліту і до кінця Бронзової доби в пустелі Ордос, на півдні автономного регіону Внутрішня Монголія, нині КНР, приблизно на відстані 300 км від Пекіна. Носії традиції були в основному змішаної європеоїдно-монголоїдної раси; про це можна робити висновки на підставі їхніх структурних останків та артефактів, оскільки в регіоні мали місце численні контакти із представниками європеоїдної раси тривалістю аж до епохи династій Цінь і Хань.

image
Локалізація знахідок, пов'язаних з Ордоською культурною традицією

Палеоліт

Перші свідчення появи сучасних людей відносяться до Пізнього палеоліту. Місцеві мешканці використовували кам'яні знаряддя чжоукоудяньського типу. Наконечники й бокові грані їхніх знарядь нагадують європейську мустьєрську культуру і леваллуазьку індустрію. Мабуть, місцеві жителі добре володіли технологіями Середнього палеоліту, оскільки вони створювали різці (ножі) довжиною до 15 сантиметрів.

Скам'янілі людські останки із (Salawusu), що датуються близько 50 000-35 000 рр. до н. е., мають яскраво виражені монголоїдні риси, особливо виділяються передні зуби і потилична кістка.

Неоліт

Однією з неолітичних культур Ордоса була (2200—1500 рр. до н. е.). До неї відносяться 327 (на початок XXI століття) поховань. Генетичні дослідження похованих показують, що вони дуже схожі з похованнями з (Yinniugou), а також з сучасними народами — даурами й евенками. Археологічні знахідки даної культури дуже подібні з артефактами . У цих знахідках ми бачимо зародження «зміїного» орнаменту на зброї й інші зооморфні фігури, з яких згодом складеться Ордоський стиль мистецтва.

Бронзова і залізна доба

image
У III ст. до н. е. Ордоська культура перебували на самому кордоні Цінської імперії, безпосередньо на схід від юечжі

Скелетні останки в гробниці (Taohongbala), що датується VII — VI ст. до н. е., належать до культури хунну бронзової доби, і в них добре виражені монголоїдні риси.

Схоже поховання було виявлено у 1979 році поблизу міста Баяннур, датується V — IV ст. до н. е. й вважається єдиною пам'яткою культури хунну, розташованою на північному схилі Їньшаня. Тут виявлені переважно бронзові артефакти, кераміка і 27 скелетних останків коней. В процесі подальших розкопок, в 1983 році в було виявлено 31 поховання VI—V століття до н. е. з яскраво вираженими північномонголоїдними рисами. Ці риси зменшуються у напрямку з півночі на південь. Скелетні останки східного та північного монголоїдного типу — в цілому 117 поховань — зустрічаються в та й датуються близько VII століттям до н. е.. Ордоське бронзове озброєння має багато схожих рис з китайським.

На численних зображеннях людей Ордоса ті, як правило, мають пряме волосся. Ця риса особливо яскраво виражена в археологічних знахідках в Баотоу (M63: 22, M63: 23, M84: 5), (M1, M6), (M3), низинах (M3: 1) і в .

Саки і скіфи

image
Бронзова статуетка чоловіка, Ордос, III—I століття до н. е., Британський музей.
image
Пряжка ременя, Ордос, III—I століття до н. е.

У VI—II століттях до н. е. кінні кочівники займали територію Ордоса, перш ніж їх звідти вигнали хунну. На думку Я. Лебединського, ці кочівники були найбільш східною групою скіфів, які оселилися на схід від більш вивчених юечжі, хоча Лебединський і не наводить фактів в обґрунтування своєї думки. «Монголоїдні типи Забайкалля і Східної Монголії різко контрастують з європеоїдним типом, який проявляється водночас у скіфських кочовиків, які займали Східну Монголію, та їхніх попередників бронзової доби». Відомі вони в основному завдяки знайденим скелетним останкам і артефактам.

Кочівники контактували і нерідко воювали з доханьським і ханьським населенням Китаю. Територія цих кочівників розташовувалася безпосередньо на північ від Великої стіни і на південному узбережжі найпівнічнішого вигину річки Хуанхе.

Як вважає Я. Лебединський, «Європеоїдні особи на деяких зображеннях з Ордоса … слід пояснити це їхнім походженням від скіфів». Характерними виробами Ордоса є пряжки ременів, кінська збруя і зброя із зображенням тварин, які нерідко б'ються. Зброя, виявлена в похованнях в степах Ордоса, вельми нагадує зброю скіфомовних народів, особливо саків.

Зв'язки

Західними сусідами Ордоса могли бути юечжі — східноіранський народ, які мігрували в Південну Азію й утворили Кушанську імперію після поразки від хунну. Вони були також культурно пов'язані з ще одним кочовим плем'ям на сході, , які мали схоже «степове мистецтво», але були, ймовірно, монголоїдами.. Також Ордоська культура могла бути пов'язана з народом ді.

Хунну

Згідно з китайськими джерелами, хунну (сюнну) вперше з'явилися в Ордосі в період, коли були написані трактати «І чжоу шу» (Yizhoushu) і «Шань хай цзін», в період Чжаньґо, до того, як Ордос окупували держави Цінь і Чжао. Вважається, що Ордос був їхньою батьківщиною, проте точний час їхньої появи в регіоні залишається невідомим — як показують археологічні знахідки, це могло бути набагато раніше, ніж перші згадки хунну в літописах.

У міру того, як хунну під проводом Моде поширювалися на південь на територію юечжі близько 160-х рр. до н. е., юечжі, в свою чергу, розгромили саків і витіснили їх до Іссик-Куля. Вважається, що хунну в той же час зайняли і Ордос, коли вони вступили в контакт з китайцями. З Ордоса хунну зробили численні руйнівні набіги на Китай (167, 158, 142, 129 рр. до н. е.).

У II ст. до н. е. імператор Хань У-ді з династії Хань почав війну проти хунну. Полководцю в 127 р. до н. е. е. вдалося колонізувати територію Ордоса. Однак ще до цієї кампанії на їхній території засновували свої військові поселення династії Цінь і Чжао, поки їх не знищили хунну до 209 р. до н. е..

Артефакти

Артефакти Ордоських культур, представлені в Британському музеї (азійська галерея):

  • image
    Бронзовий наконечник палиці, VI-V століття до н. е.
  • image
    Срібний кінь, IV-I століття до н. е.
  • image
    Пряжка ременя, III-I століття до н. е.
  • image
    Пряжка ременя, III-I століття до н. е.
  • image
    Бронзові коні, V-III століття до н. е.
  • image
    Тигр нападає на коня, IV-I століття до н. е.

Примітки

  1. Kim, Kijeong; Brenner, Charles H.; Mair, Victor H.; Lee, Kwang-Ho; Kim, Jae-Hyun; Gelegdorj, Eregzen; Batbold, Natsag; Song, Yi-Chung; Yun, Hyeung-Won; Chang, Eun-Jeong; Lkhagvasuren, Gavaachimed; Bazarragchaa, Munkhtsetseg; Park, Ae-Ja; Lim, Inja; Hong, Yun-Pyo; Kim, Wonyong; Chung, Sang-In; Kim, Dae-Jin; Chung, Yoon-Hee; Kim, Sung-Su; Lee, Won-Bok; Kim, Kyung-Yong.  // [en] : journal. — 2010. — Vol. 142, no. 3. — P. 429—440. — ISSN 0002-9483. — DOI:10.1002/ajpa.21242. — PMID 20091844 .
  2. Ma 2005, p. 196—197
  3. Lebedynsky, p. 131
  4. [en] and Sir [en], History of Mankind: Volume I. (New York: , 1963), p.172.
  5. Weiwen, Huang, Salawusu Relic[недоступне посилання]. , 1st ed.
  6. WANG Hal-jing, CHANG E, CAI Da-wei, ZHANG Quan-chao, ZHOU Hui, ZHU Hong (1. Ancient DNA Laboratory, Research Center for Chinese Frontier Archaeology, Jilin University, Changchun 130012, China: 2. Teaching and Research Center of Chemistry, College of Chemistry, Jilin University, Changchun 130021, China; 3. Macromolecular Laboratory, College of Life Science, Jilin University, Changchun 130023, China). Mitochondrial DNA analysis of remains from Zhukaigou archaeological site in Inner Mongolia [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. 2007.
  7. Ma 2005, p. 298—299
  8. Ma 2005, p. 231
  9. Wuen, Taohongbala Tombs[недоступне посилання]. [en], 1st ed.
  10. Ma 2005, p. 230—231
  11. Ma 2005, p. 232—233, 278—279
  12. Ma 2005, p. 282—290
  13. Ma 2005, p. 188—189
  14. «Les Saces», Lebedinsky, p. 125
  15. , p. 125
  16. Iaroslav Lebedynsky, p. 127
  17. Lebedynsky, p. 124
  18. Ma 2005, p. 220—225
  19. Lebedynsky p. 131
  20. Ma 2005, p. 224

Див. також

Література

  • Постійна експозиція Британського музею — «Китайська кімната».
  • Iaroslav Lebedynsky, «Les nomades», Editions Errance, Paris 2007,
  • Ma, Liqing (2005). The Original Xiongnu, An Archaeological Exploration of the Xiongnu's History and Culture. Hohhot: Inner Mongolia University Press. .
  • Huang, Weiwen, Salawusu Relic[недоступне посилання]. Encyclopedia of China, 1st ed.
  • Wuen, Taohongbala Tombs[недоступне посилання]. Encyclopedia of China, 1st ed.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ordos znachennya Ordoska kulturna tradiciya umovne poznachennya kompleksu arheologichnih kultur sho isnuvali z chasiv Piznogo paleolitu i do kincya Bronzovoyi dobi v pusteli Ordos na pivdni avtonomnogo regionu Vnutrishnya Mongoliya nini KNR priblizno na vidstani 300 km vid Pekina Nosiyi tradiciyi buli v osnovnomu zmishanoyi yevropeoyidno mongoloyidnoyi rasi pro ce mozhna robiti visnovki na pidstavi yihnih strukturnih ostankiv ta artefaktiv oskilki v regioni mali misce chislenni kontakti iz predstavnikami yevropeoyidnoyi rasi trivalistyu azh do epohi dinastij Cin i Han Lokalizaciya znahidok pov yazanih z Ordoskoyu kulturnoyu tradiciyeyuPaleolitPershi svidchennya poyavi suchasnih lyudej vidnosyatsya do Piznogo paleolitu Miscevi meshkanci vikoristovuvali kam yani znaryaddya chzhoukoudyanskogo tipu Nakonechniki j bokovi grani yihnih znaryad nagaduyut yevropejsku mustyersku kulturu i levalluazku industriyu Mabut miscevi zhiteli dobre volodili tehnologiyami Serednogo paleolitu oskilki voni stvoryuvali rizci nozhi dovzhinoyu do 15 santimetriv Skam yanili lyudski ostanki iz Salawusu sho datuyutsya blizko 50 000 35 000 rr do n e mayut yaskravo virazheni mongoloyidni risi osoblivo vidilyayutsya peredni zubi i potilichna kistka NeolitOdniyeyu z neolitichnih kultur Ordosa bula 2200 1500 rr do n e Do neyi vidnosyatsya 327 na pochatok XXI stolittya pohovan Genetichni doslidzhennya pohovanih pokazuyut sho voni duzhe shozhi z pohovannyami z Yinniugou a takozh z suchasnimi narodami daurami j evenkami Arheologichni znahidki danoyi kulturi duzhe podibni z artefaktami U cih znahidkah mi bachimo zarodzhennya zmiyinogo ornamentu na zbroyi j inshi zoomorfni figuri z yakih zgodom skladetsya Ordoskij stil mistectva Bronzova i zalizna dobaU III st do n e Ordoska kultura perebuvali na samomu kordoni Cinskoyi imperiyi bezposeredno na shid vid yuechzhi Skeletni ostanki v grobnici Taohongbala sho datuyetsya VII VI st do n e nalezhat do kulturi hunnu bronzovoyi dobi i v nih dobre virazheni mongoloyidni risi Shozhe pohovannya bulo viyavleno u 1979 roci poblizu mista Bayannur datuyetsya V IV st do n e j vvazhayetsya yedinoyu pam yatkoyu kulturi hunnu roztashovanoyu na pivnichnomu shili Yinshanya Tut viyavleni perevazhno bronzovi artefakti keramika i 27 skeletnih ostankiv konej V procesi podalshih rozkopok v 1983 roci v bulo viyavleno 31 pohovannya VI V stolittya do n e z yaskravo virazhenimi pivnichnomongoloyidnimi risami Ci risi zmenshuyutsya u napryamku z pivnochi na pivden Skeletni ostanki shidnogo ta pivnichnogo mongoloyidnogo tipu v cilomu 117 pohovan zustrichayutsya v ta j datuyutsya blizko VII stolittyam do n e Ordoske bronzove ozbroyennya maye bagato shozhih ris z kitajskim Na chislennih zobrazhennyah lyudej Ordosa ti yak pravilo mayut pryame volossya Cya risa osoblivo yaskravo virazhena v arheologichnih znahidkah v Baotou M63 22 M63 23 M84 5 M1 M6 M3 nizinah M3 1 i v Saki i skifiBronzova statuetka cholovika Ordos III I stolittya do n e Britanskij muzej Pryazhka remenya Ordos III I stolittya do n e U VI II stolittyah do n e kinni kochivniki zajmali teritoriyu Ordosa persh nizh yih zvidti vignali hunnu Na dumku Ya Lebedinskogo ci kochivniki buli najbilsh shidnoyu grupoyu skifiv yaki oselilisya na shid vid bilsh vivchenih yuechzhi hocha Lebedinskij i ne navodit faktiv v obgruntuvannya svoyeyi dumki Mongoloyidni tipi Zabajkallya i Shidnoyi Mongoliyi rizko kontrastuyut z yevropeoyidnim tipom yakij proyavlyayetsya vodnochas u skifskih kochovikiv yaki zajmali Shidnu Mongoliyu ta yihnih poperednikiv bronzovoyi dobi Vidomi voni v osnovnomu zavdyaki znajdenim skeletnim ostankam i artefaktam Kochivniki kontaktuvali i neridko voyuvali z dohanskim i hanskim naselennyam Kitayu Teritoriya cih kochivnikiv roztashovuvalasya bezposeredno na pivnich vid Velikoyi stini i na pivdennomu uzberezhzhi najpivnichnishogo viginu richki Huanhe Yak vvazhaye Ya Lebedinskij Yevropeoyidni osobi na deyakih zobrazhennyah z Ordosa slid poyasniti ce yihnim pohodzhennyam vid skifiv Harakternimi virobami Ordosa ye pryazhki remeniv kinska zbruya i zbroya iz zobrazhennyam tvarin yaki neridko b yutsya Zbroya viyavlena v pohovannyah v stepah Ordosa velmi nagaduye zbroyu skifomovnih narodiv osoblivo sakiv Zv yazkiZahidnimi susidami Ordosa mogli buti yuechzhi shidnoiranskij narod yaki migruvali v Pivdennu Aziyu j utvorili Kushansku imperiyu pislya porazki vid hunnu Voni buli takozh kulturno pov yazani z she odnim kochovim plem yam na shodi yaki mali shozhe stepove mistectvo ale buli jmovirno mongoloyidami Takozh Ordoska kultura mogla buti pov yazana z narodom di HunnuZgidno z kitajskimi dzherelami hunnu syunnu vpershe z yavilisya v Ordosi v period koli buli napisani traktati I chzhou shu Yizhoushu i Shan haj czin v period Chzhango do togo yak Ordos okupuvali derzhavi Cin i Chzhao Vvazhayetsya sho Ordos buv yihnoyu batkivshinoyu prote tochnij chas yihnoyi poyavi v regioni zalishayetsya nevidomim yak pokazuyut arheologichni znahidki ce moglo buti nabagato ranishe nizh pershi zgadki hunnu v litopisah U miru togo yak hunnu pid provodom Mode poshiryuvalisya na pivden na teritoriyu yuechzhi blizko 160 h rr do n e yuechzhi v svoyu chergu rozgromili sakiv i vitisnili yih do Issik Kulya Vvazhayetsya sho hunnu v toj zhe chas zajnyali i Ordos koli voni vstupili v kontakt z kitajcyami Z Ordosa hunnu zrobili chislenni rujnivni nabigi na Kitaj 167 158 142 129 rr do n e U II st do n e imperator Han U di z dinastiyi Han pochav vijnu proti hunnu Polkovodcyu v 127 r do n e e vdalosya kolonizuvati teritoriyu Ordosa Odnak she do ciyeyi kampaniyi na yihnij teritoriyi zasnovuvali svoyi vijskovi poselennya dinastiyi Cin i Chzhao poki yih ne znishili hunnu do 209 r do n e ArtefaktiArtefakti Ordoskih kultur predstavleni v Britanskomu muzeyi azijska galereya Bronzovij nakonechnik palici VI V stolittya do n e Sribnij kin IV I stolittya do n e Pryazhka remenya III I stolittya do n e Pryazhka remenya III I stolittya do n e Bronzovi koni V III stolittya do n e Tigr napadaye na konya IV I stolittya do n e PrimitkiKim Kijeong Brenner Charles H Mair Victor H Lee Kwang Ho Kim Jae Hyun Gelegdorj Eregzen Batbold Natsag Song Yi Chung Yun Hyeung Won Chang Eun Jeong Lkhagvasuren Gavaachimed Bazarragchaa Munkhtsetseg Park Ae Ja Lim Inja Hong Yun Pyo Kim Wonyong Chung Sang In Kim Dae Jin Chung Yoon Hee Kim Sung Su Lee Won Bok Kim Kyung Yong en journal 2010 Vol 142 no 3 P 429 440 ISSN 0002 9483 DOI 10 1002 ajpa 21242 PMID 20091844 Ma 2005 p 196 197 Lebedynsky p 131 en and Sir en History of Mankind Volume I New York 1963 p 172 Weiwen Huang Salawusu Relic nedostupne posilannya 1st ed WANG Hal jing CHANG E CAI Da wei ZHANG Quan chao ZHOU Hui ZHU Hong 1 Ancient DNA Laboratory Research Center for Chinese Frontier Archaeology Jilin University Changchun 130012 China 2 Teaching and Research Center of Chemistry College of Chemistry Jilin University Changchun 130021 China 3 Macromolecular Laboratory College of Life Science Jilin University Changchun 130023 China Mitochondrial DNA analysis of remains from Zhukaigou archaeological site in Inner Mongolia 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 2007 Ma 2005 p 298 299 Ma 2005 p 231 Wuen Taohongbala Tombs nedostupne posilannya en 1st ed Ma 2005 p 230 231 Ma 2005 p 232 233 278 279 Ma 2005 p 282 290 Ma 2005 p 188 189 Les Saces Lebedinsky p 125 p 125 Iaroslav Lebedynsky p 127 Lebedynsky p 124 Ma 2005 p 220 225 Lebedynsky p 131 Ma 2005 p 224Div takozhDoistorichna MongoliyaLiteraturaPostijna ekspoziciya Britanskogo muzeyu Kitajska kimnata Iaroslav Lebedynsky Les nomades Editions Errance Paris 2007 ISBN 9782877723466 Ma Liqing 2005 The Original Xiongnu An Archaeological Exploration of the Xiongnu s History and Culture Hohhot Inner Mongolia University Press ISBN 7 81074 796 7 Huang Weiwen Salawusu Relic nedostupne posilannya Encyclopedia of China 1st ed Wuen Taohongbala Tombs nedostupne posilannya Encyclopedia of China 1st ed

Дата публікації:
Топ