Довгоносик конюшиновий стебловий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Catapion seniculus (), 1808) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Apion angustiforme J. R. Sahlberg, 1921; Apion murinum, Everts 1882; Apion plebejum Germar, 1817 |
Конюшиновий стебловий довгоносик (Apion seniculus Kirby) — жук з родини Брентиди. Личинки розвиваються переважно у стеблах конюшини й люцерни . Шкодить, особливо в Поліссі і Лісостепу.
Зовнішній вигляд
Жук має 2–3,5 мм завдовжки, тіло грушоподібне, чорне, з олов'яним блиском; верх вкритий світлими сірими волосками. Основні ознаки:
- головотрубка циліндрична, однакової товщини по всій довжині;
- членики джгутика вусиків до його вершини стають коротшими й дещо ширшими, 2-й членик помітно віжчий від 1-го;
- щиток короткий, не довший від своєї ширини, без бугорців при основі;
- передньоспинка не кульоподібна, звужена до переду, її довжина й ширина майже однакові;
- надкрила еліптичні, найбільша їх ширина біля середини тіла;
- перша борозенка на надкрилах трохи не доходить до їх основи.
Поширення
Вид поширений по всій Палеарктиці від Португалії до Східного Сибіру й Китаю. В Україні не реєструвався лише в Херсонській, Житомирській, Кіровоградській та Чернігівській областях.
Спосіб життя
Зимують на стадії імаго серед густої трави, чагарнику, на узліссях, у пониженнях рельєфу. Активними жуки стають у квітні — на початку травня. Вони вигризають «віконечка» у молодих листках рослин. По мірі зростання стебел, переходять харчуватися на їх поверхневі тканини. Звичайні кормові рослини жуків — різні види конюшини та люцерни, інколи на буркуні і вовчузі.
Приблизно в середині травня самиці відкладають яйця в основне стебло і його бічні відгалуження, інколи — у прилистки, черешки й найбільші листкові жилки. Личинки харчуються стебловими тканинами, вигризаючи у них ходи довжиною 2-3 см. Відкладання яєць триває до початку серпня.
Розвиток личинок завершується протягом 20–25 днів. Готуючись до заляльковування, личинка вигризає хід до поверхні стебла. Внаслідок цього вихідний отвір закритий ззовні лише тонкою рослинною шкірочкою. Лялечки з'являються у другій половині червня. На чисельність виду впливають його паразити.
Значення у природі та житті людини
Подібно до інших біологічних видів, довгоносик чорний є невід'ємною ланкою природних екосистем — споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак на сільськогосподарських угіддях вони, часом, завдають чималої шкоди, особливо, на конюшині третього року життя. Шкодочинність виду посилює його тривалий період відкладання яєць. Внаслідок цього личинки пошкоджуються рослину від її кореня до суцвіть. Пошкоджені рослини погано перезимовують і не відростають. Аби зменшити втрати, варто косити фураж ні бобові на сіно не пізніше їх масової бутонізації. Якщо чисельність і щільність осягає значних величин, проти шкідників застосовують інсектициди.
Примітки
- Alonso-Zarazaga, M.A., Barrios, H., Borovec, R., Bouchard, P., Caldara, R., Colonnelli, E., Gültekin, L., Hlaváþ, P., Korotyaev, B, Lyal, C.H.C., Machado, A., Meregalli, M., Pierotti, H., Ren, L., Sanchez-Ruiz, M., Sforzi, A., Silfverberg, H., Skuhrovec, J., Tryzna, M., Velazquez de Castro, A.J. & Yunakov, N.N. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. S.E.A., Zaragoza, 2017. – 729 pp.
- http://agroua.net/plant/chemicaldefence/pests/p-64/ [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.] Стаття на сайті Аграрний сектор України
- Арнольди Л. В. , Заславский В. А., Тер-Минасян М. Е. 82. Сем. Curculionidae — Долгоносики, с. 485—621. В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
- Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
- Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
- Lotfalizadeh Н., Hashemi S.- M. Parasitoids (Hymenoptera: Chalcidoidea) Of The Seed Eater Weevil, Oxystoma Ochropus (Germar) (Coleoptera: Apionidae) іn Northwestern Iran // Acta entomologica serbica, 2015, 20: 145—150 — www.researchgate.net/publication/289790613_parasitoids_hymenoptera_chalcidoidea_of_the_seed_eater_weevil_oxystoma_ochropus_germar_coleoptera_apionidae_in_northwestern_iran
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosik konyushinovij steblovij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidae Rodina Brentidi Brentidae Pidrodina Apionini Apioninae Triba Rid Vid seniculus Binomialna nazva Catapion seniculus 1808 Sinonimi Apion angustiforme J R Sahlberg 1921 Apion murinum Everts 1882 Apion plebejumGermar 1817 Konyushinovij steblovij dovgonosik Apion seniculus Kirby zhuk z rodini Brentidi Lichinki rozvivayutsya perevazhno u steblah konyushini j lyucerni Shkodit osoblivo v Polissi i Lisostepu Zovnishnij viglyadZhuk maye 2 3 5 mm zavdovzhki tilo grushopodibne chorne z olov yanim bliskom verh vkritij svitlimi sirimi voloskami Osnovni oznaki golovotrubka cilindrichna odnakovoyi tovshini po vsij dovzhini chleniki dzhgutika vusikiv do jogo vershini stayut korotshimi j desho shirshimi 2 j chlenik pomitno vizhchij vid 1 go shitok korotkij ne dovshij vid svoyeyi shirini bez bugorciv pri osnovi perednospinka ne kulopodibna zvuzhena do peredu yiyi dovzhina j shirina majzhe odnakovi nadkrila eliptichni najbilsha yih shirina bilya seredini tila persha borozenka na nadkrilah trohi ne dohodit do yih osnovi PoshirennyaVid poshirenij po vsij Palearktici vid Portugaliyi do Shidnogo Sibiru j Kitayu V Ukrayini ne reyestruvavsya lishe v Hersonskij Zhitomirskij Kirovogradskij ta Chernigivskij oblastyah Sposib zhittyaZimuyut na stadiyi imago sered gustoyi travi chagarniku na uzlissyah u ponizhennyah relyefu Aktivnimi zhuki stayut u kvitni na pochatku travnya Voni vigrizayut vikonechka u molodih listkah roslin Po miri zrostannya stebel perehodyat harchuvatisya na yih poverhnevi tkanini Zvichajni kormovi roslini zhukiv rizni vidi konyushini ta lyucerni inkoli na burkuni i vovchuzi Priblizno v seredini travnya samici vidkladayut yajcya v osnovne steblo i jogo bichni vidgaluzhennya inkoli u prilistki chereshki j najbilshi listkovi zhilki Lichinki harchuyutsya steblovimi tkaninami vigrizayuchi u nih hodi dovzhinoyu 2 3 sm Vidkladannya yayec trivaye do pochatku serpnya Rozvitok lichinok zavershuyetsya protyagom 20 25 dniv Gotuyuchis do zalyalkovuvannya lichinka vigrizaye hid do poverhni stebla Vnaslidok cogo vihidnij otvir zakritij zzovni lishe tonkoyu roslinnoyu shkirochkoyu Lyalechki z yavlyayutsya u drugij polovini chervnya Na chiselnist vidu vplivayut jogo paraziti Znachennya u prirodi ta zhitti lyudiniPodibno do inshih biologichnih vidiv dovgonosik chornij ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak na silskogospodarskih ugiddyah voni chasom zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo na konyushini tretogo roku zhittya Shkodochinnist vidu posilyuye jogo trivalij period vidkladannya yayec Vnaslidok cogo lichinki poshkodzhuyutsya roslinu vid yiyi korenya do sucvit Poshkodzheni roslini pogano perezimovuyut i ne vidrostayut Abi zmenshiti vtrati varto kositi furazh ni bobovi na sino ne piznishe yih masovoyi butonizaciyi Yaksho chiselnist i shilnist osyagaye znachnih velichin proti shkidnikiv zastosovuyut insekticidi PrimitkiAlonso Zarazaga M A Barrios H Borovec R Bouchard P Caldara R Colonnelli E Gultekin L Hlavath P Korotyaev B Lyal C H C Machado A Meregalli M Pierotti H Ren L Sanchez Ruiz M Sforzi A Silfverberg H Skuhrovec J Tryzna M Velazquez de Castro A J amp Yunakov N N Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea S E A Zaragoza 2017 729 pp http agroua net plant chemicaldefence pests p 64 24 grudnya 2011 u Wayback Machine Stattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini Arnoldi L V Zaslavskij V A Ter Minasyan M E 82 Sem Curculionidae Dolgonosiki s 485 621 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Lotfalizadeh N Hashemi S M Parasitoids Hymenoptera Chalcidoidea Of The Seed Eater Weevil Oxystoma Ochropus Germar Coleoptera Apionidae in Northwestern Iran Acta entomologica serbica 2015 20 145 150 www researchgate net publication 289790613 parasitoids hymenoptera chalcidoidea of the seed eater weevil oxystoma ochropus germar coleoptera apionidae in northwestern iran