Дми́трівка — село в Україні, у Синельниківському районі Дніпропетровської області, над річкою Самара. Входить до складу Миколаївської сільської громади. Населення становить 3772 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Дмитрівська сільська рада.
село Дмитрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Громада | Миколаївська сільська громада |
Облікова картка | Дмитрівка |
Основні дані | |
Засноване | 1776 |
Населення | 3 772 |
Поштовий індекс | 52740 |
Телефонний код | +380 5631 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′58″ пн. ш. 36°11′55″ сх. д. / 48.38278° пн. ш. 36.19861° сх. д.Координати: 48°22′58″ пн. ш. 36°11′55″ сх. д. / 48.38278° пн. ш. 36.19861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 83 м |
Найближча залізнична станція | |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52740, с.Дмитрівка, вул.Ак.Сайгака,15 |
Сільський голова | Руденко Іван Іванович |
Карта | |
Дмитрівка | |
Дмитрівка | |
Мапа | |
Дмитрівка у Вікісховищі |
Географія
Село Дмитрівка знаходиться на лівому березі річки Самара, у місці впадання в неї річки Чаплина, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Миколаївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Бажани, на протилежному березі — село Мар'їна Роща. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходять автомобільні дороги М30 (E50), Т 0427 і залізниця, платформа 80 км, на лінії Покровськ—Павлоград.
Історія
Село засноване в 1776 році як військова слобода.
Історія Дмитрівської церкви
Дмитрівська церква була побудована і освячена 21 березня 1781 року на честь святого Дмитра Ростовського Чудотворця реальній людині, яка жила в 1651—1709 рр. Народився він в 1651 році Київському полку містечко Макаров, помер у Ростові 28.10.1709 року. В миру його звали Данило Савич Туптало. Він прославився, як борець з пороками, п'янством та розгульним життям, проповідував слово боже, писав п'єси, піклувався історією та народною освітою. 20 років писав книгу Четьї-Мінеї про життя святих. Причислений до лику святих 1757 році день пам'яті 21 вересня та 10 червня.
У 1840-х роках стару дерев'яну церкву на честь Дмитра Ростовського демонтували і побудували церкву Різдво-Богородицьку, яка і простояла в селі до 30-х рр ХХ століття, доки більшовицька влада не зачинила та зруйнувала храм. Напевне, останнім дмитрівським священиком (тихонівської орієнтації) був Іван Миколайович Трофимовський, народжений 1873 року в с. Кагальник Ростовського повіту Катеринославської губернії (нині Азовський район Ростовської обл.) . Заарештований органами ДПУ 3 лютого 1930 року. Вивезений під арештом до Дніпропетровська. Звинувачений у ворожості до радянської влади, групуванні навколо церкви куркулів і нібито агітації проти СОЗів (попередники колгоспів). 26 березня 1930 року священик засуджений Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до заслання у Північний край на три роки. Подальша доля його невідома. Реабілітований 11 травня 1999 року. У 1930 році у нього були дружина Одарка Прокопівна і діти — 23-річна Варвара та 21-річний Георгій.
За спогадами сучасників Дмитрівська церква святого Дмитра Ростовського Чудотворця стояла приблизно на тому самому місці, де зараз стоїть колишній клуб з кінотеатром, бібліотекою та перукарнею, а зараз це сучасна Дмитрівська церква та поряд будинок батюшки Аліма. Як виглядав храм — невідомо. За спогадами старожилів він був зачинений і зруйнований ще, «коли люди жили одноосібно» та до колективізації. Приблизно середина та кінець 20-х років ХХ століття. Колективізація почала розгортатись в 1929—1932 рр. Значить це проміжок між 1918—1929 роками.
За іншими даними зачинена церква була зруйнована під час бойових дій 1941-43 років. За спогадами сучасників частина церковних реліквій та дзвони з церкви були закопані десь на березі річки Самари їх навіть намагалися віднайти наприкінці 80-х років ХХ століття.
За парком, у центрі села, на території якого стоїть Дмитрівська сучасна церква (Дмитрівський Свято-Рождественський -Богородичний храм) був із 1930-х до 1992-96 років МТС, який був огороджений красивою залізною огорожею ручної роботи (фігурна ковка), яку зробили ковалі ще для старої церкви. За спогадами сучасників цю огорожу зняли із даної церкви і огородили МТС після зруйнування МТС знову огородили церкву і зараз можна побачити це чудо ковальської майстерності.
ХІХ сторіччя
За даними 1859 року Дмитрівка була державним селом. Тут була квартира 1-го стану Павлоградського повіту, 1 православна церква, училище, 4 ярмарки, базари, поштова станція, 545 подвірь, 3592 мешканців зі значною часткою росіян
Станом на 1886 рік у селі, центрі Дмитрівської першої волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії, мешкало 5180 осіб, налічувалось 700 дворів, існували православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, 2 бондарні, 3 постоялих двори, проходило 3 ярмарки на рік та базари по святах.
Паровий млин у Дмитрівці (кінець ХІХ початок ХХ століття)
Одним із найстаріших парових млинів Дніпропетровської області є млин в селі Дмитрівка. За переказами він був побудований німцем-колоністом за фахом інженером в кінці ХІХ на початку ХХ століття. Частина Самари в районі сучасної олійниці має назву Парова напевне від назви парового млина. Це була революційна технологія того часу паровий млин користувався популярністю і в село звозили збіжжя для отримання борошна з багатьох сел. Після революції млин було націоналізовано, а його власник втік у Німеччину від свавілля ГубЧК. Відомо, що під час окупації села у 1941-43 рр. власник млина повертався у село та користувався ним. У повоєнний часи млин було переробленої у маслопрес і він став Дмитрівської олійницею, яка теж славиться за межами села.
Німецька окупація
Під час гітлерівської окупації в селі від рук нацистів загинули комуністи-підпільники С.Гузь, М.Саприка, В.Посунько.
В період тимчасової окупації села Дмитрівки 13 жовтня 1941- 17 вересня 1943 від рук місцевих поліцаїв загинуло декілька десятків осіб місцевого населення та радянських військовополонених. Особливою жорстокістю прославився місцевий поліцай Ілля Наумкін 1915 р.н. Із матеріалів слідчої групи КДБ 1982-84 рр. «Ілля Андрійович Наумкін народився в селі Дмитрівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії (сучасне село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) у 1915 році. Закінчив три класи. До війни змінив декілька професій. Мав зв'язки з бандитами і в 1937 році був засуджений. На початку війни був призваний до лав РККА і вже повернувся у Дмитрівку разом із окупантами у 1941 році. Після чого пішов добровільно служити у поліцію. На службі у поліції зарекомендував себе з гарного боку у німців за свою жорстокість і мав швидке кар'єрне зростання». Явно ця людина відчувала свою безкарність та вседозволеність з огляду на жорстокість його нелюдських вчинків проти своїх же односельчан чого тільки варта гра у футбол відрубаною людською головою чи постріл у натовп дітей, зґвалтування жінок та вбивства людей. Із Дмитрівки цей нелюд втік разом із німцями у 1943 році і його сліди зникли на 40 років. У 1982 році оперативна група КДБ розпочала розшук останніх шести поліцаїв, які звірствували на території Дніпропетровської області. Почала слідча група із розшуку свідків у Дмитрівці, Олефірівці, Бажанах. Очевидців було мало. За чотири місяці знайшли сестру Наумкіна, колишнього поліцая Заярного, який вже відбув покарання і жінку, яку Наумкін силою змушував з ним жити та декілька старожилів. Інформації було мало, але один із мешканців села пригадав, що коли бував у 1972 році на ринку у Хмельницькому бачив людину дуже схожу на Наумкіна. На питання: «Ілля це ти?» він нічого не відповів, а зібрався і пішов.
Слідча група півтора тижні через адресне бюро перевіряла усіх людей з підходящими даними у Хмельницькій області. Таких виявилося 25. Найбільш перспектив-них було три. Двох відсіяли і лишився один підозрілий пенсіонер Леонід Наумов. Як було записано у його анкеті в пенсійному фонді: « Народився в селі Панютіно Панютінського району Харківської області. З 1946 року проживав в селі Волочковці на Хмельниччині. Був одружений, мав дітей. Учасник бойових дій.
Вів закритий спосіб життя, казав, що немає рідних і є сиротою з дитячого будинку. У 1953 році був засуджений за крадіжку на заводі де працював різноробочим». Почалася слідча перевірка та процедура впізнання за допомогою вцілілих свідків та колишніх колег-поліцаїв. Знайшли свідка вбивства Солом'яного та жінку-свідка вбивства Коробського, яку Наумкін під час війни ґвалтував і вона мала від нього сина з яким проживала у Павлограді. Але ці люди відмовилися їхати для впізнання, так як і по сорока роках боялися цього ката казали: «Вб'є!». Довелося їхати колишньому поліцаю Заярному, але він так боявся, що йому забинтували лице ніби він обгорів. Наумкіна запросили у пенсійний фонд ніби для уточнення даних, а він до речі вважався учасником війни і мав різні пільги і там вирішили провести опізнання. Коли Заярний побачив Леоніда Наумова то втратив свідомість, а коли прийшов до тями кричав: «Це він! Це він!». Хоча впізнати Наумкіна було важко, у нього була проведена операція на обличчі з приводу раку шкіри. Було вирішено затримати Леоніда Наумова. Він зізнався слідчим, що дійсно не той за кого себе видає, але участь у військових злочинах та звинувачення у зраді Батьківщині повністю відкидав. Було вирішено доставити його у Дніпропетровськ для проведення слідчих дій. У аеропорту при проходженні через металодетектор почули сигнал — у чоботі Наумкіна був ніж. Схоже поліцай хотів до останнього не здаватись. В наступному слідчі допитали свідків, провели співставлення їх свідчень, судмедексперти провели ексгумацію жертв ката на цвинтарях Дмитрівки, Олефіровки, Чумаків з метою підтвердження свідчень родичів вбитих. Наприклад, у Василя Халяви була відрубана голова, при ексгумації дійсно виявили скелетовані рештки без черепа (дружина Василя Халяви все запитувала у нелюда на процесі куди ж він подів голову вбитого чоловіка?). Ексгумовані останки оглядала судмедексперти в приміщенні старого моргу Дмитрівської земської лікарні. Під тиском свідчень та доведених епізодів його нелюдських вчинків він почав частково визнавати свою вину.
Слідство з'ясувало, що Наумкін у 1943 році втік разом із німцями прихопивши з собою громадянську дружину, яку потім покинув разом з маленькою дитиною у потязі, який прибув у Німеччину. Жінка працювала у бауера, доїла корів і в маленькій бляшанці з-під консервів потроху носила молоко грудній дитині і так її годувала. На процесі вона слала прокльони на голову цього поліцая за скалічене життя. Спочатку Наумкін втік до Польщі потім до Німеччини, а після війни видавши себе за військовополоненого під чужим ім'ям примкнув до військової частини і закінчив війну солдатом. Після чого оселився у селі Волочковиці Хмельницької області де прожив майже сорок років. Коли люди дізналися, що спіймано Наумкіна вони вимагали видати його для самосуду. Наприклад дружина вбитого Василя Халяви ніби то хотіла поближче глянути на Наумкіна, а сама кинулася на нього з палицею її ледь відтягли. Якби людям видали цього ката з ним було б те саме, що було з його колегою Мартиненко, у 1945 році жінки із Дмитрівки побачивши колишнього ката забили його до смерті прямо на вулиці. Мартиненко разом із Наумкіним часто вбивали людей для забави чи спортивного інтересу. Наприклад побилися об заклад з чого краще вбивати людей з карабіна чи гвинтівки. Вивели двох військовополонених і пострілами в голову вбили обох.
1984 році, п'ять спекотних весняних днів, у Дмитрівці відбувалася нечувана подія, у будинку культури колгоспу «Ленінець» відбувалося засідання виїзної колегії обласного суду. Перед будинком культури був натовп людей, через репродуктори та радіоточки йшла трансляція із залу суду. За спогадами сучасників коли до будинку культури під'їхала машина з поліцаєм, натовп людей обступив і ледь її не перекинув руками такий був високий градус гніву і по сорока роках після війни. Під час процесу Наумкін все відкидав, казав, що часи такі були всі вбивали. Люди плювали в його сторону і слали прокльони. Сестра казала: « Ілько це ж ти зізнайся у всьому». «Ні! Не був. Не знаю», — чулось у відповідь. Коли у матеріалах справи дійшла черга до епізоду звірячого вбивства голово сільради Василя Халяви та місцевих старост ось що прозвучало у обвинувачуванні: «У лютому 1943 року радянські війська після розгрому німців під Сталінградом почала наступ на Україну. Німці були вимушені відступати від Харкова, Лозової, Павлограду до Дніпропетровська та Запоріжжя. Радянські танки дійшли до Дмитрівки і у них скінчилося пальне. Поспіхом німці полишили цілий склад пального у селі і місцеваі старости разом із Василем Халявою показали танкістам де цей склад.» Це лише гіпотетичне припущення, але у Дмитрівці є район за старою земською лікарнею який використовують як цвинтар і має він незвичну назву для цвинтаря — нафтобаза. Можливо це і є місце складу. На цій заправці пального радянські танки ринулися в бій і за добу досягли Дніпропетровська та Запоріжжя де на злітній смузі під Запоріжжям ледь не розчавили літак фізельшторьхт з Гітлером, але йому пощастило у танків скінчилося паливо неподалік від злітної смуги. Далі танки були відрізані, оточені і знищенні. Фронт відкинуто до Курська і Бєлгорода аж до липня-серпня 1943 року. Коли звільнили Дмитрівку, 18 лютого 1943 року, радянський офіцер видав 20 річному Василю Халяві пістолет, гранату і коня і назначивши головою сільради наказав встановлювати радянську владу в оточуючих селах. Уже 19 лютого, ударом танкового корпусу СС під командуванням обергрупенфюрера СС Пауля Хауссера було відрізано радянські війська від комунікацій оточено і знищено. Німці разом з поліцаями повернулися в село і почали звірячу розправу із зрадниками. Василя Халяву із старостами Наумкін із своїми «колегами» знайшли у родичів молодого голови сільради. Їх забрали і повели на розстріл. Двох старост вбили одразу, а Василя разом із ще одним старостою важко поранили. Поки поліцаї пішли напевно випити та закусити важко поранений староста сказав пораненому Василеві повзи до дому. Із раною в черевній порожнині він поповз додому. Коли повернулися кати закопувати жертв то побачили, що одного немає. Вони поїхали додому до Василя і забрали його до свого відділу поліції на вулиці Базарній у центрі Дмитрівки. Не звернули навіть уваги на благання батьків та дружини лишити важко пораненого помирати вдома. Василя Халяву мордували у будинку управи поліції. У 1970-х роках в цьому будинку розміщувалася Дмитрівська аптека № 69, а в роки війни сільрада та відділок поліції. За спогадами сучасників на дверному косяку аптеки ще у 1970-х роках було видно відбитки людських зубів важко навіть уявити, які страшні речі робили ці кати. За спогадами Андрєєвої Агрипіни Федорівни (1908 р.н.) понівечені тіла Василя Халяви та ще декількох жертв поліцаїв ексгумували із криниці навпроти сучасної будівлі аптеки № 69 вул. Базарна, 13 ,яка знаходилася на території сучасної нежилої садиби за адресою вул. Базарна, 16.. З криниці витягли тіло Василя Халяви без голови, нею ці нелюди грали у футбол і невідомо куди діли, відірваною рукою, шматом дроту, що стирчав із грудної клітини, долоні і стопи трупа були пробиті цвяхами. Василя Халяву поховали у Чумаках. Всіх інших вбитих у центрі Дмитрівки у братській могилі. Наумкін отримав заслужений вирок — смертну кару, який було виконано через рік після процесу у 1985.
Відомі прізвища колег Наумкіна: Мартиненко, Середа, Павлюк, Заярний.
Відвідини Л. І. Брежневим села Дмитрівка
Достовірно точно відомо зі спогадів сучасників Григорія Борисовича Каніболоцького (1893—1975), що майбутній Перший секретар ЦК КПРС двічі бував у селі Дмитрівка приблизно в 1949—1950 рр. Григорій Борисович усе життя пропрацював лісником в дубовому лісі та Каніболоцькій леваді. Брежнєв бував двічі в Леваді і один раз це було або пізно восени, або взимку, бо він був у баранячому тулубі. Брежнєва пригощали потрійною юшкою і йому дуже сподобалися Дмитрівські краєвиди. На той час він був лише першим секретарем Дніпропетровського обкому партії, але все одно це вже була значна фігура в тогочасному політичному світі. У Каніболоцькій леваді також бував Володимир Щербицький.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4029 осіб, з яких 1849 чоловіків та 2180 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3777 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,04 % |
російська | 4,48 % |
вірменська | 0,24 % |
білоруська | 0,03 % |
болгарська | 0,03 % |
Економіка
- ТОВ «Весна».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-ІІІ ст.
- Школа І-ІІ ст.
- Дитячі садочки.
- Будинок культури.
- Лікарня.
Пам'ятки
Поблизу села розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення Мар'їн гай.
Відомі люди
- Комаров Михайло Федорович (1844—1913) — український бібліограф, критик, фольклорист і лексикограф.
- Сайгак Володимир Михайлович (1938—1996) — всесвітньовідомий український вчений ракетобудівник.
Примітки
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Література
- Дми́трівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.651
Посилання
- Погода в селі Дмитрівка [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmi trivka selo v Ukrayini u Sinelnikivskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti nad richkoyu Samara Vhodit do skladu Mikolayivskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 3772 osobi Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Dmitrivska silska rada selo DmitrivkaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Sinelnikivskij rajonGromada Mikolayivska silska gromadaOblikova kartka Dmitrivka Osnovni daniZasnovane 1776Naselennya 3 772Poshtovij indeks 52740Telefonnij kod 380 5631Geografichni daniGeografichni koordinati 48 22 58 pn sh 36 11 55 sh d 48 38278 pn sh 36 19861 sh d 48 38278 36 19861 Koordinati 48 22 58 pn sh 36 11 55 sh d 48 38278 pn sh 36 19861 sh d 48 38278 36 19861Serednya visota nad rivnem morya 83 mNajblizhcha zaliznichna stanciyaMisceva vladaAdresa radi 52740 s Dmitrivka vul Ak Sajgaka 15Silskij golova Rudenko Ivan IvanovichKartaDmitrivkaDmitrivkaMapa Dmitrivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dmitrivka GeografiyaSelo Dmitrivka znahoditsya na livomu berezi richki Samara u misci vpadannya v neyi richki Chaplina vishe za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane selo Mikolayivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Bazhani na protilezhnomu berezi selo Mar yina Rosha Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi M30 E50 T 0427 i zaliznicya platforma 80 km na liniyi Pokrovsk Pavlograd IstoriyaSelo zasnovane v 1776 roci yak vijskova sloboda Istoriya Dmitrivskoyi cerkvi Dmitrivska cerkva bula pobudovana i osvyachena 21 bereznya 1781 roku na chest svyatogo Dmitra Rostovskogo Chudotvorcya realnij lyudini yaka zhila v 1651 1709 rr Narodivsya vin v 1651 roci Kiyivskomu polku mistechko Makarov pomer u Rostovi 28 10 1709 roku V miru jogo zvali Danilo Savich Tuptalo Vin proslavivsya yak borec z porokami p yanstvom ta rozgulnim zhittyam propoviduvav slovo bozhe pisav p yesi pikluvavsya istoriyeyu ta narodnoyu osvitoyu 20 rokiv pisav knigu Chetyi Mineyi pro zhittya svyatih Prichislenij do liku svyatih 1757 roci den pam yati 21 veresnya ta 10 chervnya U 1840 h rokah staru derev yanu cerkvu na chest Dmitra Rostovskogo demontuvali i pobuduvali cerkvu Rizdvo Bogorodicku yaka i prostoyala v seli do 30 h rr HH stolittya doki bilshovicka vlada ne zachinila ta zrujnuvala hram Napevne ostannim dmitrivskim svyashenikom tihonivskoyi oriyentaciyi buv Ivan Mikolajovich Trofimovskij narodzhenij 1873 roku v s Kagalnik Rostovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Azovskij rajon Rostovskoyi obl Zaareshtovanij organami DPU 3 lyutogo 1930 roku Vivezenij pid areshtom do Dnipropetrovska Zvinuvachenij u vorozhosti do radyanskoyi vladi grupuvanni navkolo cerkvi kurkuliv i nibito agitaciyi proti SOZiv poperedniki kolgospiv 26 bereznya 1930 roku svyashenik zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri kolegiyi DPU URSR do zaslannya u Pivnichnij kraj na tri roki Podalsha dolya jogo nevidoma Reabilitovanij 11 travnya 1999 roku U 1930 roci u nogo buli druzhina Odarka Prokopivna i diti 23 richna Varvara ta 21 richnij Georgij Za spogadami suchasnikiv Dmitrivska cerkva svyatogo Dmitra Rostovskogo Chudotvorcya stoyala priblizno na tomu samomu misci de zaraz stoyit kolishnij klub z kinoteatrom bibliotekoyu ta perukarneyu a zaraz ce suchasna Dmitrivska cerkva ta poryad budinok batyushki Alima Yak viglyadav hram nevidomo Za spogadami starozhiliv vin buv zachinenij i zrujnovanij she koli lyudi zhili odnoosibno ta do kolektivizaciyi Priblizno seredina ta kinec 20 h rokiv HH stolittya Kolektivizaciya pochala rozgortatis v 1929 1932 rr Znachit ce promizhok mizh 1918 1929 rokami Za inshimi danimi zachinena cerkva bula zrujnovana pid chas bojovih dij 1941 43 rokiv Za spogadami suchasnikiv chastina cerkovnih relikvij ta dzvoni z cerkvi buli zakopani des na berezi richki Samari yih navit namagalisya vidnajti naprikinci 80 h rokiv HH stolittya Za parkom u centri sela na teritoriyi yakogo stoyit Dmitrivska suchasna cerkva Dmitrivskij Svyato Rozhdestvenskij Bogorodichnij hram buv iz 1930 h do 1992 96 rokiv MTS yakij buv ogorodzhenij krasivoyu zaliznoyu ogorozheyu ruchnoyi roboti figurna kovka yaku zrobili kovali she dlya staroyi cerkvi Za spogadami suchasnikiv cyu ogorozhu znyali iz danoyi cerkvi i ogorodili MTS pislya zrujnuvannya MTS znovu ogorodili cerkvu i zaraz mozhna pobachiti ce chudo kovalskoyi majsternosti HIH storichchya Za danimi 1859 roku Dmitrivka bula derzhavnim selom Tut bula kvartira 1 go stanu Pavlogradskogo povitu 1 pravoslavna cerkva uchilishe 4 yarmarki bazari poshtova stanciya 545 podvir 3592 meshkanciv zi znachnoyu chastkoyu rosiyan Stanom na 1886 rik u seli centri Dmitrivskoyi pershoyi volosti Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 5180 osib nalichuvalos 700 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola poshtova stanciya 5 lavok 2 bondarni 3 postoyalih dvori prohodilo 3 yarmarki na rik ta bazari po svyatah Parovij mlin u Dmitrivci kinec HIH pochatok HH stolittya Odnim iz najstarishih parovih mliniv Dnipropetrovskoyi oblasti ye mlin v seli Dmitrivka Za perekazami vin buv pobudovanij nimcem kolonistom za fahom inzhenerom v kinci HIH na pochatku HH stolittya Chastina Samari v rajoni suchasnoyi olijnici maye nazvu Parova napevne vid nazvi parovogo mlina Ce bula revolyucijna tehnologiya togo chasu parovij mlin koristuvavsya populyarnistyu i v selo zvozili zbizhzhya dlya otrimannya boroshna z bagatoh sel Pislya revolyuciyi mlin bulo nacionalizovano a jogo vlasnik vtik u Nimechchinu vid svavillya GubChK Vidomo sho pid chas okupaciyi sela u 1941 43 rr vlasnik mlina povertavsya u selo ta koristuvavsya nim U povoyennij chasi mlin bulo pereroblenoyi u maslopres i vin stav Dmitrivskoyi olijniceyu yaka tezh slavitsya za mezhami sela Nimecka okupaciya Pid chas gitlerivskoyi okupaciyi v seli vid ruk nacistiv zaginuli komunisti pidpilniki S Guz M Saprika V Posunko V period timchasovoyi okupaciyi sela Dmitrivki 13 zhovtnya 1941 17 veresnya 1943 vid ruk miscevih policayiv zaginulo dekilka desyatkiv osib miscevogo naselennya ta radyanskih vijskovopolonenih Osoblivoyu zhorstokistyu proslavivsya miscevij policaj Illya Naumkin 1915 r n Iz materialiv slidchoyi grupi KDB 1982 84 rr Illya Andrijovich Naumkin narodivsya v seli Dmitrivka Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi suchasne selo Dmitrivka Petropavlivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti u 1915 roci Zakinchiv tri klasi Do vijni zminiv dekilka profesij Mav zv yazki z banditami i v 1937 roci buv zasudzhenij Na pochatku vijni buv prizvanij do lav RKKA i vzhe povernuvsya u Dmitrivku razom iz okupantami u 1941 roci Pislya chogo pishov dobrovilno sluzhiti u policiyu Na sluzhbi u policiyi zarekomenduvav sebe z garnogo boku u nimciv za svoyu zhorstokist i mav shvidke kar yerne zrostannya Yavno cya lyudina vidchuvala svoyu bezkarnist ta vsedozvolenist z oglyadu na zhorstokist jogo nelyudskih vchinkiv proti svoyih zhe odnoselchan chogo tilki varta gra u futbol vidrubanoyu lyudskoyu golovoyu chi postril u natovp ditej zgvaltuvannya zhinok ta vbivstva lyudej Iz Dmitrivki cej nelyud vtik razom iz nimcyami u 1943 roci i jogo slidi znikli na 40 rokiv U 1982 roci operativna grupa KDB rozpochala rozshuk ostannih shesti policayiv yaki zvirstvuvali na teritoriyi Dnipropetrovskoyi oblasti Pochala slidcha grupa iz rozshuku svidkiv u Dmitrivci Olefirivci Bazhanah Ochevidciv bulo malo Za chotiri misyaci znajshli sestru Naumkina kolishnogo policaya Zayarnogo yakij vzhe vidbuv pokarannya i zhinku yaku Naumkin siloyu zmushuvav z nim zhiti ta dekilka starozhiliv Informaciyi bulo malo ale odin iz meshkanciv sela prigadav sho koli buvav u 1972 roci na rinku u Hmelnickomu bachiv lyudinu duzhe shozhu na Naumkina Na pitannya Illya ce ti vin nichogo ne vidpoviv a zibravsya i pishov Slidcha grupa pivtora tizhni cherez adresne byuro pereviryala usih lyudej z pidhodyashimi danimi u Hmelnickij oblasti Takih viyavilosya 25 Najbilsh perspektiv nih bulo tri Dvoh vidsiyali i lishivsya odin pidozrilij pensioner Leonid Naumov Yak bulo zapisano u jogo anketi v pensijnomu fondi Narodivsya v seli Panyutino Panyutinskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Z 1946 roku prozhivav v seli Volochkovci na Hmelnichchini Buv odruzhenij mav ditej Uchasnik bojovih dij Viv zakritij sposib zhittya kazav sho nemaye ridnih i ye sirotoyu z dityachogo budinku U 1953 roci buv zasudzhenij za kradizhku na zavodi de pracyuvav riznorobochim Pochalasya slidcha perevirka ta procedura vpiznannya za dopomogoyu vcililih svidkiv ta kolishnih koleg policayiv Znajshli svidka vbivstva Solom yanogo ta zhinku svidka vbivstva Korobskogo yaku Naumkin pid chas vijni gvaltuvav i vona mala vid nogo sina z yakim prozhivala u Pavlogradi Ale ci lyudi vidmovilisya yihati dlya vpiznannya tak yak i po soroka rokah boyalisya cogo kata kazali Vb ye Dovelosya yihati kolishnomu policayu Zayarnomu ale vin tak boyavsya sho jomu zabintuvali lice nibi vin obgoriv Naumkina zaprosili u pensijnij fond nibi dlya utochnennya danih a vin do rechi vvazhavsya uchasnikom vijni i mav rizni pilgi i tam virishili provesti opiznannya Koli Zayarnij pobachiv Leonida Naumova to vtrativ svidomist a koli prijshov do tyami krichav Ce vin Ce vin Hocha vpiznati Naumkina bulo vazhko u nogo bula provedena operaciya na oblichchi z privodu raku shkiri Bulo virisheno zatrimati Leonida Naumova Vin ziznavsya slidchim sho dijsno ne toj za kogo sebe vidaye ale uchast u vijskovih zlochinah ta zvinuvachennya u zradi Batkivshini povnistyu vidkidav Bulo virisheno dostaviti jogo u Dnipropetrovsk dlya provedennya slidchih dij U aeroportu pri prohodzhenni cherez metalodetektor pochuli signal u choboti Naumkina buv nizh Shozhe policaj hotiv do ostannogo ne zdavatis V nastupnomu slidchi dopitali svidkiv proveli spivstavlennya yih svidchen sudmedeksperti proveli eksgumaciyu zhertv kata na cvintaryah Dmitrivki Olefirovki Chumakiv z metoyu pidtverdzhennya svidchen rodichiv vbitih Napriklad u Vasilya Halyavi bula vidrubana golova pri eksgumaciyi dijsno viyavili skeletovani reshtki bez cherepa druzhina Vasilya Halyavi vse zapituvala u nelyuda na procesi kudi zh vin podiv golovu vbitogo cholovika Eksgumovani ostanki oglyadala sudmedeksperti v primishenni starogo morgu Dmitrivskoyi zemskoyi likarni Pid tiskom svidchen ta dovedenih epizodiv jogo nelyudskih vchinkiv vin pochav chastkovo viznavati svoyu vinu Slidstvo z yasuvalo sho Naumkin u 1943 roci vtik razom iz nimcyami prihopivshi z soboyu gromadyansku druzhinu yaku potim pokinuv razom z malenkoyu ditinoyu u potyazi yakij pribuv u Nimechchinu Zhinka pracyuvala u bauera doyila koriv i v malenkij blyashanci z pid konserviv potrohu nosila moloko grudnij ditini i tak yiyi goduvala Na procesi vona slala prokloni na golovu cogo policaya za skalichene zhittya Spochatku Naumkin vtik do Polshi potim do Nimechchini a pislya vijni vidavshi sebe za vijskovopolonenogo pid chuzhim im yam primknuv do vijskovoyi chastini i zakinchiv vijnu soldatom Pislya chogo oselivsya u seli Volochkovici Hmelnickoyi oblasti de prozhiv majzhe sorok rokiv Koli lyudi diznalisya sho spijmano Naumkina voni vimagali vidati jogo dlya samosudu Napriklad druzhina vbitogo Vasilya Halyavi nibi to hotila poblizhche glyanuti na Naumkina a sama kinulasya na nogo z paliceyu yiyi led vidtyagli Yakbi lyudyam vidali cogo kata z nim bulo b te same sho bulo z jogo kolegoyu Martinenko u 1945 roci zhinki iz Dmitrivki pobachivshi kolishnogo kata zabili jogo do smerti pryamo na vulici Martinenko razom iz Naumkinim chasto vbivali lyudej dlya zabavi chi sportivnogo interesu Napriklad pobilisya ob zaklad z chogo krashe vbivati lyudej z karabina chi gvintivki Viveli dvoh vijskovopolonenih i postrilami v golovu vbili oboh 1984 roci p yat spekotnih vesnyanih dniv u Dmitrivci vidbuvalasya nechuvana podiya u budinku kulturi kolgospu Leninec vidbuvalosya zasidannya viyiznoyi kolegiyi oblasnogo sudu Pered budinkom kulturi buv natovp lyudej cherez reproduktori ta radiotochki jshla translyaciya iz zalu sudu Za spogadami suchasnikiv koli do budinku kulturi pid yihala mashina z policayem natovp lyudej obstupiv i led yiyi ne perekinuv rukami takij buv visokij gradus gnivu i po soroka rokah pislya vijni Pid chas procesu Naumkin vse vidkidav kazav sho chasi taki buli vsi vbivali Lyudi plyuvali v jogo storonu i slali prokloni Sestra kazala Ilko ce zh ti ziznajsya u vsomu Ni Ne buv Ne znayu chulos u vidpovid Koli u materialah spravi dijshla cherga do epizodu zviryachogo vbivstva golovo silradi Vasilya Halyavi ta miscevih starost os sho prozvuchalo u obvinuvachuvanni U lyutomu 1943 roku radyanski vijska pislya rozgromu nimciv pid Stalingradom pochala nastup na Ukrayinu Nimci buli vimusheni vidstupati vid Harkova Lozovoyi Pavlogradu do Dnipropetrovska ta Zaporizhzhya Radyanski tanki dijshli do Dmitrivki i u nih skinchilosya palne Pospihom nimci polishili cilij sklad palnogo u seli i miscevai starosti razom iz Vasilem Halyavoyu pokazali tankistam de cej sklad Ce lishe gipotetichne pripushennya ale u Dmitrivci ye rajon za staroyu zemskoyu likarneyu yakij vikoristovuyut yak cvintar i maye vin nezvichnu nazvu dlya cvintarya naftobaza Mozhlivo ce i ye misce skladu Na cij zapravci palnogo radyanski tanki rinulisya v bij i za dobu dosyagli Dnipropetrovska ta Zaporizhzhya de na zlitnij smuzi pid Zaporizhzhyam led ne rozchavili litak fizelshtorht z Gitlerom ale jomu poshastilo u tankiv skinchilosya palivo nepodalik vid zlitnoyi smugi Dali tanki buli vidrizani otocheni i znishenni Front vidkinuto do Kurska i Byelgoroda azh do lipnya serpnya 1943 roku Koli zvilnili Dmitrivku 18 lyutogo 1943 roku radyanskij oficer vidav 20 richnomu Vasilyu Halyavi pistolet granatu i konya i naznachivshi golovoyu silradi nakazav vstanovlyuvati radyansku vladu v otochuyuchih selah Uzhe 19 lyutogo udarom tankovogo korpusu SS pid komanduvannyam obergrupenfyurera SS Paulya Haussera bulo vidrizano radyanski vijska vid komunikacij otocheno i znisheno Nimci razom z policayami povernulisya v selo i pochali zviryachu rozpravu iz zradnikami Vasilya Halyavu iz starostami Naumkin iz svoyimi kolegami znajshli u rodichiv molodogo golovi silradi Yih zabrali i poveli na rozstril Dvoh starost vbili odrazu a Vasilya razom iz she odnim starostoyu vazhko poranili Poki policayi pishli napevno vipiti ta zakusiti vazhko poranenij starosta skazav poranenomu Vasilevi povzi do domu Iz ranoyu v cherevnij porozhnini vin popovz dodomu Koli povernulisya kati zakopuvati zhertv to pobachili sho odnogo nemaye Voni poyihali dodomu do Vasilya i zabrali jogo do svogo viddilu policiyi na vulici Bazarnij u centri Dmitrivki Ne zvernuli navit uvagi na blagannya batkiv ta druzhini lishiti vazhko poranenogo pomirati vdoma Vasilya Halyavu morduvali u budinku upravi policiyi U 1970 h rokah v comu budinku rozmishuvalasya Dmitrivska apteka 69 a v roki vijni silrada ta viddilok policiyi Za spogadami suchasnikiv na dvernomu kosyaku apteki she u 1970 h rokah bulo vidno vidbitki lyudskih zubiv vazhko navit uyaviti yaki strashni rechi robili ci kati Za spogadami Andryeyevoyi Agripini Fedorivni 1908 r n ponivecheni tila Vasilya Halyavi ta she dekilkoh zhertv policayiv eksgumuvali iz krinici navproti suchasnoyi budivli apteki 69 vul Bazarna 13 yaka znahodilasya na teritoriyi suchasnoyi nezhiloyi sadibi za adresoyu vul Bazarna 16 Z krinici vityagli tilo Vasilya Halyavi bez golovi neyu ci nelyudi grali u futbol i nevidomo kudi dili vidirvanoyu rukoyu shmatom drotu sho stirchav iz grudnoyi klitini doloni i stopi trupa buli probiti cvyahami Vasilya Halyavu pohovali u Chumakah Vsih inshih vbitih u centri Dmitrivki u bratskij mogili Naumkin otrimav zasluzhenij virok smertnu karu yakij bulo vikonano cherez rik pislya procesu u 1985 Vidomi prizvisha koleg Naumkina Martinenko Sereda Pavlyuk Zayarnij Vidvidini L I Brezhnevim sela Dmitrivka Dostovirno tochno vidomo zi spogadiv suchasnikiv Grigoriya Borisovicha Kanibolockogo 1893 1975 sho majbutnij Pershij sekretar CK KPRS dvichi buvav u seli Dmitrivka priblizno v 1949 1950 rr Grigorij Borisovich use zhittya propracyuvav lisnikom v dubovomu lisi ta Kanibolockij levadi Brezhnyev buvav dvichi v Levadi i odin raz ce bulo abo pizno voseni abo vzimku bo vin buv u baranyachomu tulubi Brezhnyeva prigoshali potrijnoyu yushkoyu i jomu duzhe spodobalisya Dmitrivski krayevidi Na toj chas vin buv lishe pershim sekretarem Dnipropetrovskogo obkomu partiyi ale vse odno ce vzhe bula znachna figura v togochasnomu politichnomu sviti U Kanibolockij levadi takozh buvav Volodimir Sherbickij NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4029 osib z yakih 1849 cholovikiv ta 2180 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3777 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 95 04 rosijska 4 48 virmenska 0 24 biloruska 0 03 bolgarska 0 03 EkonomikaTOV Vesna Ob yekti socialnoyi sferiShkola I III st Shkola I II st Dityachi sadochki Budinok kulturi Likarnya Pam yatkiPoblizu sela roztashovanij landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Mar yin gaj Vidomi lyudiKomarov Mihajlo Fedorovich 1844 1913 ukrayinskij bibliograf kritik folklorist i leksikograf Sajgak Volodimir Mihajlovich 1938 1996 vsesvitnovidomij ukrayinskij vchenij raketobudivnik PrimitkiSpiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 LiteraturaDmi trivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 651PosilannyaPogoda v seli Dmitrivka 7 chervnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi