Аргеади (дав.-гр. Ἀργεάδαι) — династія македонських царів від середини 8 століття до н. е. до 309 до н. е.
Аргеади | |||
---|---|---|---|
Вергінська зірка | |||
Країна: | |||
Родоначальний дім: | Теменіди (Геракліди) | ||
Титули: | |||
Засновник: | Каран | ||
Останній правитель: | Александр IV Македонський | ||
Рік заснування: | 808 до н. е. | ||
Припинення роду: | 310 до н. е. | ||
Національність: | Македоняни | ||
Молодші лінії: | Птолемеї (можливо) |
Історія
В класичну добу грецької історії, коли Стародавні Афіни переживали свій розквіт — золоте століття Перикла, зростала військова міць Спарти, розквітали й інші грецькі міста, македонці здавались освіченим еллінам майже варварами. Коли в їх полісах розширювались , вдосконалювалось законодавство, Македонією, невеличкою північною гірською країною, правили напівнезалежні князі.
Александр I Македонський, який носив прізвисько Філеллін, що свідчить про його прагнення знайти визнання серед еллінів, поширив легенду про походження свого роду від Теменіда із Аргоса, що трансформувалось в ім'я Аргеадів. Таким чином Александр I здобув право взяти участь в Олімпійських іграх в 504 або 500 до н. е., в яких могли змагатись тільки елліни. Рішення про те, що Александр еллін, винесла — судова рада Олімпійських ігор. Відтак, згідно з давньогрецькою традицією, династія Аргеадів виводила свій родовід від Геракла. Оскільки вважалося, що Геракл був сином Зевса, то Аргеади називали себе навіть «народженими Зевсом».
Син Александра I Пердікка II під час Пелопоннеської війни неодноразово підтримував то Афіни та їх союзників, то Спарту. Побічний син Пердикки II Архелай I, щоб зайняти македонський престол, убив свого дядька, згодом двоюрідного брата, рідного брата, одружився з вдовою свого батька. За час свого правління Архелай встиг об'єднав Верхню (гірську) і Нижню (рівнинну) Македонію, провів широку еллінізацію македонців, аби елліни нарешті визнали Македонію. Проте Архелай сам був убитий претендентами на престол.
Наступним правителем Македонії став опікун його малолітнього сина Архелая Ореста Аероп. До 396 до н. е. Орест і Аероп правили спільно. Проте Аероп вбив Ореста, але і самостійно правив тільки 2 роки. Його наступником став син Павнасій. Його як незаконного правителя вбив Амінта III із роду Аргеадів, онук Александра I. Амінта III мав трьох синів — Александра, Філіппа і Пердікку. Коли Амінта помер, престол заянів його старший син , незабаром убитий під час народного свята. Наступним спадкоємцем став середній син Амінти Пердікка III, але він був ще занадто юним, щоб правити. Опікуном став , коханець його матері Еврідіки. Коли Пердікка досяг повноліття, він стратив Птолемея.
359 до н. е. Пердікка настільки утвердився на македонському престолі, що розпочав війну з іллірійцями. Опікуном при своєму малолітньому синові в Македонії він залишив свого молодшого брата Філіппа — пізніше відомого як Філіпп ІІ Македонський. За кілька днів після початку війни в Пеллу посланці привезлу новину про загибель царя Пердікки III. Незабаром Філіпп прийняв царський титул. З цього моменту розпочинається історія вивищення Македонії в еллінському світі. Завершив цей процес спадкоємець Філіппа — син Александр ІІІ, відомий як Александр Великий, який підкорив собі фракійців, іллірійців, Єгипет та Імперію Ахеменідів, дійшов до Індії, а Вавилон перетворив на свою східну столицю.
Список правителів
Зображення | Царювання | Ім'я монарха | Коментар |
---|---|---|---|
пр. 808 - 778 до н. е. | Каран | Засновник династії Аргеадів і перший цар Македонії. (Можливо, вигаданий) | |
пр. 778 - 750 до н. е. | Кен | (Можливо, вигаданий) | |
пр. 750 - 700 до н. е. | Тирім | (Можливо, вигаданий) | |
пр. 700 - 678 до н. е. | Пердікка I | ||
пр. 678 - 640 до н. е. | Аргей I | ||
пр. 640 - 602 до н. е. | Філіпп I | ||
пр. 602 - 576 до н. е. | Аероп I | ||
576 - 547 до н. е. | Алькет I | ||
547 - 498 до н. е. | Амінт I | Васал імперії Ахеменідів у 512/511 роках до нашої ери. Історики визнають Амінта першим македонським монархом історичного значення. | |
497 - 454 до н. е. | Александр I | Повністю підпорядкована частина імперії Ахеменідів після 492 р. до н. е., потім повна незалежність після 479 р. до н. е. після відходу ахеменідської армії. | |
454 - 413 до н. е. | Пердікка II | ||
413 - 399 до н. е. | Архелай | ||
399 - 396 до н. е. | Орест | Правив спільно з Аеропом II, поки не був ним убитий. | |
399 - 394/393 до н. е. | Аероп II | Спільне правління з Орестом до 396 р. до н. е., потім одноосібне правління. | |
393 до н. е. | Амінт II | Дуже коротке правління закінчилося його вбивством еліміотанським дворянином на ім'я Дердас. | |
393 до н. е. | Павсаній | Вбитий Амінтом ІІІ у рік свого воцаріння. | |
393 до н. е. | Амінт III (перше царювання) | ||
393 - 392 до н. е. | Аргей II | Узурпував трон у Амінтаса III приблизно на рік за допомогою іллірійців. | |
392 - 370 до н. е. | Амінт III (друге царювання) | Повернув престол приблизно через рік. | |
370 - 368 до н. е. | Александр II | Вбитий своїм дядьком по матері Птолемеєм Алоритом. | |
368 - 359 до н. е. | Пердікка III | Птолемей Алорит був його регентом у 368 - 365 р. до н. е., поки не був убитий Пердіккою III | |
359 до н. е. | Амінт IV | Молодий син Пердікки III, трон узурпував Філіпп II. | |
359 - 336 до н. е. | Філіпп II | Розширив македонську територію і вплив, щоб досягти домінуючого становища на Балканах, об'єднав більшість грецьких міст-держав у Коринфський союз під своєю гегемонією. | |
336 - 323 до н. е. | Александр ІІІ Великий | Найвидатніший македонський цар і один з найвідоміших царів і військових стратегів усіх часів. Наприкінці свого правління Александр був одночасно царем Македонії, фараоном Єгипту та царем Персії і завоював усю колишню імперію Ахеменідів, а також частину західної долини Інду. | |
323 - 317 до н. е. | Філіпп III Аррідей | Зведений брат Александра Македонського, титулярний цар Македонської імперії під час ранніх Діадохівських війн; був розумово відсталим принаймні до певної міри. Страчений Олімпіадою. | |
323/317-309 до н. е. | Александр IV | Син Александра Македонського та Роксани, який на момент смерті батька був ще ненародженим. Претендент на престол після народження, з 317 р. до н. е. титулярний цар Македонської імперії, під час початку та середини Діадохівських війн. Страчений Кассандром. |
Примітки
- Hammond, N.G.L. A History of Greece to 323 BC. Cambridge University, 1986, p. 516. «In the early 5th century the royal house of Macedon, the Temenidae was recognised as Greek by the Presidents of the Olympic Games. Their verdict considered themselves to be of Greek descent from Heracles son of Zeus.»
- Howatson, M.C. The Oxford Companion to Classical Literature. Oxford University Press, 1989, p. 339.
Посилання
- Енциклопедія Британніка. Династія Аргеадів [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Македонская империя: Династия Аргеадов. [ 5 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argeadi dav gr Ἀrgeadai dinastiya makedonskih cariv vid seredini 8 stolittya do n e do 309 do n e Argeadi Ἀrgeadai Verginska zirka Krayina Makedonske carstvo Rodonachalnij dim Temenidi Geraklidi Tituli Car Makedoniyi Car cariv Faraon Yegiptu Gegemon Korinfskogo soyuzu Zasnovnik Karan Ostannij pravitel Aleksandr IV Makedonskij Rik zasnuvannya 808 do n e Pripinennya rodu 310 do n e Nacionalnist Makedonyani Molodshi liniyi Ptolemeyi mozhlivo IstoriyaShlyah Argeadiv z Argosu cherez Peloponnes i Makedoniyu v dobu Karana V klasichnu dobu greckoyi istoriyi koli Starodavni Afini perezhivali svij rozkvit zolote stolittya Perikla zrostala vijskova mic Sparti rozkvitali j inshi grecki mista makedonci zdavalis osvichenim ellinam majzhe varvarami Koli v yih polisah rozshiryuvalis vdoskonalyuvalos zakonodavstvo Makedoniyeyu nevelichkoyu pivnichnoyu girskoyu krayinoyu pravili napivnezalezhni knyazi Aleksandr I Makedonskij yakij nosiv prizvisko Filellin sho svidchit pro jogo pragnennya znajti viznannya sered elliniv poshiriv legendu pro pohodzhennya svogo rodu vid Temenida iz Argosa sho transformuvalos v im ya Argeadiv Takim chinom Aleksandr I zdobuv pravo vzyati uchast v Olimpijskih igrah v 504 abo 500 do n e v yakih mogli zmagatis tilki ellini Rishennya pro te sho Aleksandr ellin vinesla sudova rada Olimpijskih igor Vidtak zgidno z davnogreckoyu tradiciyeyu dinastiya Argeadiv vivodila svij rodovid vid Gerakla Oskilki vvazhalosya sho Gerakl buv sinom Zevsa to Argeadi nazivali sebe navit narodzhenimi Zevsom Sin Aleksandra I Perdikka II pid chas Peloponneskoyi vijni neodnorazovo pidtrimuvav to Afini ta yih soyuznikiv to Spartu Pobichnij sin Perdikki II Arhelaj I shob zajnyati makedonskij prestol ubiv svogo dyadka zgodom dvoyuridnogo brata ridnogo brata odruzhivsya z vdovoyu svogo batka Za chas svogo pravlinnya Arhelaj vstig ob yednav Verhnyu girsku i Nizhnyu rivninnu Makedoniyu proviv shiroku ellinizaciyu makedonciv abi ellini nareshti viznali Makedoniyu Prote Arhelaj sam buv ubitij pretendentami na prestol Nastupnim pravitelem Makedoniyi stav opikun jogo malolitnogo sina Arhelaya Oresta Aerop Do 396 do n e Orest i Aerop pravili spilno Prote Aerop vbiv Oresta ale i samostijno praviv tilki 2 roki Jogo nastupnikom stav sin Pavnasij Jogo yak nezakonnogo pravitelya vbiv Aminta III iz rodu Argeadiv onuk Aleksandra I Aminta III mav troh siniv Aleksandra Filippa i Perdikku Koli Aminta pomer prestol zayaniv jogo starshij sin nezabarom ubitij pid chas narodnogo svyata Nastupnim spadkoyemcem stav serednij sin Aminti Perdikka III ale vin buv she zanadto yunim shob praviti Opikunom stav kohanec jogo materi Evridiki Koli Perdikka dosyag povnolittya vin strativ Ptolemeya 359 do n e Perdikka nastilki utverdivsya na makedonskomu prestoli sho rozpochav vijnu z illirijcyami Opikunom pri svoyemu malolitnomu sinovi v Makedoniyi vin zalishiv svogo molodshogo brata Filippa piznishe vidomogo yak Filipp II Makedonskij Za kilka dniv pislya pochatku vijni v Pellu poslanci privezlu novinu pro zagibel carya Perdikki III Nezabarom Filipp prijnyav carskij titul Z cogo momentu rozpochinayetsya istoriya vivishennya Makedoniyi v ellinskomu sviti Zavershiv cej proces spadkoyemec Filippa sin Aleksandr III vidomij yak Aleksandr Velikij yakij pidkoriv sobi frakijciv illirijciv Yegipet ta Imperiyu Ahemenidiv dijshov do Indiyi a Vavilon peretvoriv na svoyu shidnu stolicyu Spisok pravitelivZobrazhennya Caryuvannya Im ya monarha Komentar pr 808 778 do n e Karan Zasnovnik dinastiyi Argeadiv i pershij car Makedoniyi Mozhlivo vigadanij pr 778 750 do n e Ken Mozhlivo vigadanij pr 750 700 do n e Tirim Mozhlivo vigadanij pr 700 678 do n e Perdikka I pr 678 640 do n e Argej I pr 640 602 do n e Filipp I pr 602 576 do n e Aerop I 576 547 do n e Alket I 547 498 do n e Amint I Vasal imperiyi Ahemenidiv u 512 511 rokah do nashoyi eri Istoriki viznayut Aminta pershim makedonskim monarhom istorichnogo znachennya 497 454 do n e Aleksandr I Povnistyu pidporyadkovana chastina imperiyi Ahemenidiv pislya 492 r do n e potim povna nezalezhnist pislya 479 r do n e pislya vidhodu ahemenidskoyi armiyi 454 413 do n e Perdikka II 413 399 do n e Arhelaj 399 396 do n e Orest Praviv spilno z Aeropom II poki ne buv nim ubitij 399 394 393 do n e Aerop II Spilne pravlinnya z Orestom do 396 r do n e potim odnoosibne pravlinnya 393 do n e Amint II Duzhe korotke pravlinnya zakinchilosya jogo vbivstvom elimiotanskim dvoryaninom na im ya Derdas 393 do n e Pavsanij Vbitij Amintom III u rik svogo vocarinnya 393 do n e Amint III pershe caryuvannya 393 392 do n e Argej II Uzurpuvav tron u Amintasa III priblizno na rik za dopomogoyu illirijciv 392 370 do n e Amint III druge caryuvannya Povernuv prestol priblizno cherez rik 370 368 do n e Aleksandr II Vbitij svoyim dyadkom po materi Ptolemeyem Aloritom 368 359 do n e Perdikka III Ptolemej Alorit buv jogo regentom u 368 365 r do n e poki ne buv ubitij Perdikkoyu III 359 do n e Amint IV Molodij sin Perdikki III tron uzurpuvav Filipp II 359 336 do n e Filipp II Rozshiriv makedonsku teritoriyu i vpliv shob dosyagti dominuyuchogo stanovisha na Balkanah ob yednav bilshist greckih mist derzhav u Korinfskij soyuz pid svoyeyu gegemoniyeyu 336 323 do n e Aleksandr III Velikij Najvidatnishij makedonskij car i odin z najvidomishih cariv i vijskovih strategiv usih chasiv Naprikinci svogo pravlinnya Aleksandr buv odnochasno carem Makedoniyi faraonom Yegiptu ta carem Persiyi i zavoyuvav usyu kolishnyu imperiyu Ahemenidiv a takozh chastinu zahidnoyi dolini Indu 323 317 do n e Filipp III Arridej Zvedenij brat Aleksandra Makedonskogo titulyarnij car Makedonskoyi imperiyi pid chas rannih Diadohivskih vijn buv rozumovo vidstalim prinajmni do pevnoyi miri Strachenij Olimpiadoyu 323 317 309 do n e Aleksandr IV Sin Aleksandra Makedonskogo ta Roksani yakij na moment smerti batka buv she nenarodzhenim Pretendent na prestol pislya narodzhennya z 317 r do n e titulyarnij car Makedonskoyi imperiyi pid chas pochatku ta seredini Diadohivskih vijn Strachenij Kassandrom PrimitkiHammond N G L A History of Greece to 323 BC Cambridge University 1986 p 516 In the early 5th century the royal house of Macedon the Temenidae was recognised as Greek by the Presidents of the Olympic Games Their verdict considered themselves to be of Greek descent from Heracles son of Zeus Howatson M C The Oxford Companion to Classical Literature Oxford University Press 1989 p 339 PosilannyaEnciklopediya Britannika Dinastiya Argeadiv 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine angl Makedonskaya imperiya Dinastiya Argeadov 5 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros