Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джу́ліо Мазарі́ні, (італ. Giulio Raimondo Mazzarino, фр. Jules Mazarin); 14 липня 1602 — 9 березня 1661) — кардинал Римо-Католицької Церкви, (1643—1661). Герцог Ретеля, Маєнни і Невера (1643—1661). Французький дипломат (з 1639) і політичний діяч при дворі французького короля Луї XIV. Представник італійського роду Мазаріні. Народився в Пешині, Італія. Став наступником кардинала Рішельє на посаді голови французького уряду. Керував Францією після Тридцятилітньої війни, реалізовував положення Вестфальського миру. Був меценатом, патроном мистецтв. Започаткував Бібліотеку Мазаріні в Парижі. Помер у Венсенні, Франція. Інші варіанти написання прізвища — Мадзарі́но, Маццарі́но, Мазаре́н.
| Джуліо Мазаріні | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1654 — 1661 | ||
| Конфесія: | Римо-Католицька церква | |
| Попередник: | Арман де Бурбон | |
| Наступник: | ||
| | ||
| 1643 — 1661 | ||
| Попередник: | Кардинал Рішельє | |
| Наступник: | Жан-Батист Кольбер | |
| | ||
| 1643 — 1661 | ||
| Попередник: | Карл II Гонзага | |
| Наступник: | ||
| Альма-матер: | Папський Григоріанський університет, Алькальський університет[d] і Саламанкський університет | |
| Діяльність: | дипломат, політик, католицький священник, колекціонер мистецтва, католицький єпископ | |
| Народження: | 14 липня 1602 Пешина, Л'Аквіла (провінція), Абруццо, Італія[4] | |
| Смерть: | 9 березня 1661 (58 років) Венсенн[5] | |
| Похований: | d | |
| Династія: | Мазаріні | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Біографія
Народився 14 липня 1602 року в містечку Пешина в області Абруццо (Італія), що на той час належала Неаполітанському королівству. Шляхетський рід Мазаріні служив могутньому князеві . Молодий Джуліо за рекомендацією князя вступив на службу до папської курії, де проявив себе здібним дипломатом.
1630 року був посланий до Франції, познайомився з Рішельє і фактично став його агентом в Італії. З 1635 року — папський посол у Римі. За протекцією Рішельє став кардиналом 1636 року. Після смерті 1638 року «Сірого кардинала» отця Жозефа Мазаріні стає фактично найближчим співробітником Рішельє. На передсмертне прохання кардинала Рішельє, король Людовик XIII призначив Мазаріні першим міністром і членом королівської ради, що складалася з трьох осіб (1642). 1643 року помер король.
Регентшею проголосили королеву Анну. Всі знали про довголітню ворожнечу між королевою і Рішельє. Двір був упевнений в падінні його прихильника, але він зумів підкорити серце гордої королеви. Принци крові й титулована шляхта зненавиділи «безрідного фаворита». Але перші п'ять років його правління принесли Франції успіхи в зовнішній політиці. Французька армія здобула ряд перемог над іспанцями у Тридцятирічній війні. Мазаріні був одним із творців Вестфальського миру, який завершив війну. Він здійснював економічну політику Рішельє: збільшував централізовану ренту коштом підвищення податків.
Мазаріні і Фронда
1648 року у Франції почалась громадянська війна — Фронда. Проти Мазаріні виступили купці, ремісники, що страждали від податків, і шляхта, яка намагалась відновити колишні феодальні привілеї, знищені Рішельє.
Заворушення втягнули у свою орбіту і селян, які нападали на дворянські маєтки. Улітку 1648 року боротьба між Мазаріні й представниками шляхти, , купцями й ремісниками загострилось до краю. У серпні всі вулиці Парижа були перекриті барикадами. Говорили про штурм Лувру. Королева з дітьми та Мазаріні таємно покинули місто і сховались у заміському палаці Рюель. Проте різнорідність інтересів учасників Фронди дозволили кардиналові шляхом певних поступок досягти миру.
Однак мир виявився крихким. Перший принц крові, один з визнаних полководців Луї Конде став на чолі так званої «Фронди принців». Супротивники Мазаріні змагались у створенні проти нього епіграм і памфлетів — так званих «мазарінад».
Арешт Конде викликав загальне обурення, принци і парламент знов об'єдналися. Ухвалою парламенту Мазаріні був вигнаний з країни, він влаштувався в Кельні. Перебуваючи у вигнанні, Мазаріні постійно листувався з королевою, і незабаром майбутній король Людовик XIV опинився під його впливом. Говорили, що Мазаріні так само керував справами з Кельна, як із Лувру. Він небезуспішно підсилював розбрати між ватажками «фронди принців». 21 жовтня молодий король урочисто в'їхав до Парижа, ця подія вважається кінцем Фронди.
1653 року Мазаріні повернувся до Парижа й до самої смерті посідав посаду першого міністра.
Мазаріні та оцінки сучасників
Мазаріні — герой багатьох мемуарів сучасників. Він зазвичай зображується хитрим і цинічним, але водночас талановитим.
Франсуа де Ларошфуко писав про нього: «Розум його був обширний і працелюбний, сповнений підступності, характер гнучкий». Людовик XIV, один із найбільш властолюбних монархів в історії, за життя Мазаріні був номінальним королем, хоча досяг повноліття. Мазаріні був відомий як бібліофіл. Його зібрання книг започаткувало створення національної бібліотеки. Саме він запросив до Парижа оперну трупу з Італії. Іноді проявляв невластиву своєму часу терпимість до антиурядових поглядів, зокрема захоплювався «Листами провінціала» Паскаля.
Перед смертю Мазаріні рекомендував Людовику XIV призначити першим міністром Кольбера.
У культурі
Кінематограф
- 1945 — «Жером Перро, герой барикад» (Франція, реж. Абель Ґанс; актор — Робер Ле Віган);
- 1953 — «Таємниці Версаля» (Франція, реж. Саша Гітрі, актор — Самсон Файнзільбер);
- 1956 — «Якби нам розповіли про Париж» (Франція, реж. Саша Гітрі, актор — Самсон Файнзільбер);
- 1962 — «Залізна маска» (Франція — Італія, реж. Анрі Декуен, актор — Енріко Марія Салерно);
- 1975 — «Кардинал де Рец» (т/ф, Франція, реж. Бернар да Коста, актор — [fr]);
- 1977 — «Рішельє» (мінісеріал, Франція, реж. Жан-П'єр Декур, актор — [fr])
- 1978 — «Мазаріні» (мінісеріал, Франція, реж. П'єр Кардіналь, актор — Франсуа Пер'є);
- 1986 — «Війна жінок» (серіал, актор — [fr]);
- 1989 — «Повернення мушкетерів» (Велика Британія, Франція, Іспанія, реж. Річард Лестер, актор — Філіпп Нуаре);
- 1992 — «Мушкетери двадцять років по тому» (СРСР — Росія — Франція, реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич, актор — Анатолій Равикович)
- 1993 — «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому» (СРСР — Росія, реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич, актор — Анатолій Равикович)
- 1993 — [fr]» (Франція, реж. , актор — );
- 2002 — «Мадемуазель Мушкетер» (США, реж. Стив Боюм, актор — Жерар Депардьє);
- 2002 — (Франція, реж. Берні Бонвуазен, актор — Жан Рошфор);
- 2005 — «Юні мушкетери» (мінісеріал, США, Канада, реж. Джордж Ершбеймер, Річард Мартін та ін., актор — Майкл Айронсайд);
- 2007 — «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» (Росія, реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич, актор — Анатолій Равикович);
- 2009 — [ru]» (т/ф, Франція — Італія, реж. Марк Рів'єр, актор — Філіпп Торретон).
Художня література
- Роман Александра Дюма «Двадцять років потому».
- У оповіданні «Камінь Мазаріні» Артура Конан Дойла події відбуваються навколо іменного діаманта.
Джерела
- Georges Dethan: Mazarin — Un homme de paix à l'âge baroque, 1602—1661. Imprimerie nationale, Paris 1981, .
- Georges Dethan: Mazarin et ses amis ; Étude sur la jeunesse du Cardinal d'après ses papiers conservés aux archives du Quai d'Orsay. Suivie d'un Choix de lettres inédites. Berger-Levrault, Paris 1968.
- Claude Dulong: Mazarin. Perrin, Paris 1999, .
- Paul Guth: Mazarin — Frankreichs Aufstieg zur Weltmacht. Societäts-Verlag, Frankfurt/Main 1973, .
- David J. Sturdy: Richelieu and Mazarin — A study in statesmanship. Palgrave Macmillan, Basingstoke 2004, .
Література
- Р. А. Кривонос. Мазаріні Джуліо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2 — 812 с.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- Мазарини Джулио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118579703 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Мазаріні Джуліо [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 888-889. — 1000 екз.
- Mazarin, cardinal et éminence grise — Біографія Мазаріні [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Généalogies royales et nobiliaires — Генеалогія Мазаріні [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhu lio Mazari ni ital Giulio Raimondo Mazzarino fr Jules Mazarin 14 lipnya 1602 9 bereznya 1661 kardinal Rimo Katolickoyi Cerkvi 1643 1661 Gercog Retelya Mayenni i Nevera 1643 1661 Francuzkij diplomat z 1639 i politichnij diyach pri dvori francuzkogo korolya Luyi XIV Predstavnik italijskogo rodu Mazarini Narodivsya v Peshini Italiya Stav nastupnikom kardinala Rishelye na posadi golovi francuzkogo uryadu Keruvav Franciyeyu pislya Tridcyatilitnoyi vijni realizovuvav polozhennya Vestfalskogo miru Buv mecenatom patronom mistectv Zapochatkuvav Biblioteku Mazarini v Parizhi Pomer u Vensenni Franciya Inshi varianti napisannya prizvisha Madzari no Maccari no Mazare n Dzhulio MazariniGerbAbat Klyuni1654 1661Konfesiya Rimo Katolicka cerkvaPoperednik Arman de BurbonNastupnik 1643 1661Poperednik Kardinal RishelyeNastupnik Zhan Batist Kolber1643 1661Poperednik Karl II GonzagaNastupnik Alma mater Papskij Grigorianskij universitet Alkalskij universitet d i Salamankskij universitetDiyalnist diplomat politik katolickij svyashennik kolekcioner mistectva katolickij yepiskopNarodzhennya 14 lipnya 1602 1602 07 14 Peshina L Akvila provinciya Abrucco Italiya 4 Smert 9 bereznya 1661 1661 03 09 58 rokiv Vensenn 5 Pohovanij dDinastiya Mazarini Avtograf Dzhulio Mazarini u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 14 lipnya 1602 roku v mistechku Peshina v oblasti Abrucco Italiya sho na toj chas nalezhala Neapolitanskomu korolivstvu Shlyahetskij rid Mazarini sluzhiv mogutnomu knyazevi Molodij Dzhulio za rekomendaciyeyu knyazya vstupiv na sluzhbu do papskoyi kuriyi de proyaviv sebe zdibnim diplomatom 1630 roku buv poslanij do Franciyi poznajomivsya z Rishelye i faktichno stav jogo agentom v Italiyi Z 1635 roku papskij posol u Rimi Za protekciyeyu Rishelye stav kardinalom 1636 roku Pislya smerti 1638 roku Sirogo kardinala otcya Zhozefa Mazarini staye faktichno najblizhchim spivrobitnikom Rishelye Na peredsmertne prohannya kardinala Rishelye korol Lyudovik XIII priznachiv Mazarini pershim ministrom i chlenom korolivskoyi radi sho skladalasya z troh osib 1642 1643 roku pomer korol Regentsheyu progolosili korolevu Annu Vsi znali pro dovgolitnyu vorozhnechu mizh korolevoyu i Rishelye Dvir buv upevnenij v padinni jogo prihilnika ale vin zumiv pidkoriti serce gordoyi korolevi Princi krovi j titulovana shlyahta znenavidili bezridnogo favorita Ale pershi p yat rokiv jogo pravlinnya prinesli Franciyi uspihi v zovnishnij politici Francuzka armiya zdobula ryad peremog nad ispancyami u Tridcyatirichnij vijni Mazarini buv odnim iz tvorciv Vestfalskogo miru yakij zavershiv vijnu Vin zdijsnyuvav ekonomichnu politiku Rishelye zbilshuvav centralizovanu rentu koshtom pidvishennya podatkiv Mazarini i Fronda1648 roku u Franciyi pochalas gromadyanska vijna Fronda Proti Mazarini vistupili kupci remisniki sho strazhdali vid podatkiv i shlyahta yaka namagalas vidnoviti kolishni feodalni privileyi znisheni Rishelye Zavorushennya vtyagnuli u svoyu orbitu i selyan yaki napadali na dvoryanski mayetki Ulitku 1648 roku borotba mizh Mazarini j predstavnikami shlyahti kupcyami j remisnikami zagostrilos do krayu U serpni vsi vulici Parizha buli perekriti barikadami Govorili pro shturm Luvru Koroleva z ditmi ta Mazarini tayemno pokinuli misto i shovalis u zamiskomu palaci Ryuel Prote riznoridnist interesiv uchasnikiv Frondi dozvolili kardinalovi shlyahom pevnih postupok dosyagti miru Odnak mir viyavivsya krihkim Pershij princ krovi odin z viznanih polkovodciv Luyi Konde stav na choli tak zvanoyi Frondi princiv Suprotivniki Mazarini zmagalis u stvorenni proti nogo epigram i pamfletiv tak zvanih mazarinad Aresht Konde viklikav zagalne oburennya princi i parlament znov ob yednalisya Uhvaloyu parlamentu Mazarini buv vignanij z krayini vin vlashtuvavsya v Kelni Perebuvayuchi u vignanni Mazarini postijno listuvavsya z korolevoyu i nezabarom majbutnij korol Lyudovik XIV opinivsya pid jogo vplivom Govorili sho Mazarini tak samo keruvav spravami z Kelna yak iz Luvru Vin nebezuspishno pidsilyuvav rozbrati mizh vatazhkami frondi princiv 21 zhovtnya molodij korol urochisto v yihav do Parizha cya podiya vvazhayetsya kincem Frondi 1653 roku Mazarini povernuvsya do Parizha j do samoyi smerti posidav posadu pershogo ministra Mazarini ta ocinki suchasnikivKardinal Mazarini na smertnomu lozhi Hudozhnik A E Fragonar Mazarini geroj bagatoh memuariv suchasnikiv Vin zazvichaj zobrazhuyetsya hitrim i cinichnim ale vodnochas talanovitim Fransua de Laroshfuko pisav pro nogo Rozum jogo buv obshirnij i pracelyubnij spovnenij pidstupnosti harakter gnuchkij Lyudovik XIV odin iz najbilsh vlastolyubnih monarhiv v istoriyi za zhittya Mazarini buv nominalnim korolem hocha dosyag povnolittya Mazarini buv vidomij yak bibliofil Jogo zibrannya knig zapochatkuvalo stvorennya nacionalnoyi biblioteki Same vin zaprosiv do Parizha opernu trupu z Italiyi Inodi proyavlyav nevlastivu svoyemu chasu terpimist do antiuryadovih poglyadiv zokrema zahoplyuvavsya Listami provinciala Paskalya Pered smertyu Mazarini rekomenduvav Lyudoviku XIV priznachiti pershim ministrom Kolbera U kulturiKinematograf 1945 Zherom Perro geroj barikad Franciya rezh Abel Gans aktor Rober Le Vigan 1953 Tayemnici Versalya Franciya rezh Sasha Gitri aktor Samson Fajnzilber 1956 Yakbi nam rozpovili pro Parizh Franciya rezh Sasha Gitri aktor Samson Fajnzilber 1962 Zalizna maska Franciya Italiya rezh Anri Dekuen aktor Enriko Mariya Salerno 1975 Kardinal de Rec t f Franciya rezh Bernar da Kosta aktor fr 1977 Rishelye miniserial Franciya rezh Zhan P yer Dekur aktor fr 1978 Mazarini miniserial Franciya rezh P yer Kardinal aktor Fransua Per ye 1986 Vijna zhinok serial aktor fr 1989 Povernennya mushketeriv Velika Britaniya Franciya Ispaniya rezh Richard Lester aktor Filipp Nuare 1992 Mushketeri dvadcyat rokiv po tomu SRSR Rosiya Franciya rezh Georgij Yungvald Hilkevich aktor Anatolij Ravikovich 1993 Tayemnicya korolevi Anni abo Mushketeri tridcyat rokiv potomu SRSR Rosiya rezh Georgij Yungvald Hilkevich aktor Anatolij Ravikovich 1993 fr Franciya rezh aktor 2002 Mademuazel Mushketer SShA rezh Stiv Boyum aktor Zherar Depardye 2002 Franciya rezh Berni Bonvuazen aktor Zhan Roshfor 2005 Yuni mushketeri miniserial SShA Kanada rezh Dzhordzh Ershbejmer Richard Martin ta in aktor Majkl Ajronsajd 2007 Povernennya mushketeriv abo Skarbi kardinala Mazarini Rosiya rezh Georgij Yungvald Hilkevich aktor Anatolij Ravikovich 2009 ru t f Franciya Italiya rezh Mark Riv yer aktor Filipp Torreton Hudozhnya literatura Roman Aleksandra Dyuma Dvadcyat rokiv potomu U opovidanni Kamin Mazarini Artura Konan Dojla podiyi vidbuvayutsya navkolo imennogo diamanta DzherelaGeorges Dethan Mazarin Un homme de paix a l age baroque 1602 1661 Imprimerie nationale Paris 1981 ISBN 2 11 080764 4 Georges Dethan Mazarin et ses amis Etude sur la jeunesse du Cardinal d apres ses papiers conserves aux archives du Quai d Orsay Suivie d un Choix de lettres inedites Berger Levrault Paris 1968 Claude Dulong Mazarin Perrin Paris 1999 ISBN 2 262 01285 7 Paul Guth Mazarin Frankreichs Aufstieg zur Weltmacht Societats Verlag Frankfurt Main 1973 ISBN 3 7973 0245 2 David J Sturdy Richelieu and Mazarin A study in statesmanship Palgrave Macmillan Basingstoke 2004 ISBN 0 333 75399 2 Literatura R A Krivonos Mazarini Dzhulio Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mazarini Dzhulio Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118579703 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaMazarini Dzhulio 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 888 889 1000 ekz Mazarin cardinal et eminence grise Biografiya Mazarini 31 sichnya 2011 u Wayback Machine Genealogies royales et nobiliaires Genealogiya Mazarini 22 serpnya 2013 u Wayback Machine