Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джузе́ппе Марі́я Бо́скі (італ. Giuseppe Maria Boschi; 1695, Неаполь або Вітербо — 1744) — італійський бас-співак (за сучасними термінами — баритон) XVIII століття. Найбільше відомий за співпрацею з композитором Георгом Фрідріхом Генделем. Виступав на оперних сценах Італії, Дрездена, Лондона. На початку XVIII століття входив до числа найвиразніших представників італійської вокальної школи. З 1698 року одружений з контральто , талановитою співачкою та визнаною виконавицею оперних вистав.
 | |
| Громадянство | Венеційська республіка |
|---|---|
| Дата народження | невідомо або 1675[1] |
| Місце народження | Мантуя |
| Дата смерті | невідомо |
| Місце смерті | Мантуя |
| Рід діяльності | оперний співак |
| Відомий (активний) на дату | 1698 |
| Тип голосу | бас |
| Грає на | вокал[d] |
 Джузеппе Марія Боскі у Вікісховищі | |
Музична кар'єра
Джузеппе Боскі з раннього дитинства співав у хорі хлопчиків собору Св. Марка у Венеції. Протягом першого десятиріччя XVIII століття виступав у Казале-Монферрато, Віченці, Феррарі, Болоньї, Відні. З 1706 року виступав у Венеції в театрах «Сан-Кассіано» і «Сан-Джованні Ґрізостомо» у творах італійських композиторів Франческо Ґаспаріні, Антоніо Лотті. У грудні 1706 року в театрі «Сан-Кассіано» він разом з Франческою Ваніні-Боскі та Доменіко Чеккі співав у світовій прем'єрі опери Франческо Гаспаріні «Flavio Anicio Olibrio». 1709 року він вперше зустрівся з Генделем в опері «Aci, Galatea e Polifemo», граючи Поліфема. Там, у Венеції під час Венеційського карнавалу в театрі «Сан Джованні Ґрізостомо» 26 грудня 1709 року відбулася прем'єра другої італійської опери Генделя «Агріппіна», у якій Боскі виконав роль вільновідпущеника Палланте, а дружина Франческа Ваніні-Боскі співала партію Отона. Лібрето опери Вінченцо Грімані стало одним з найкращих серед тих, які Гендель поклав на музику. Ця опера мала настільки великий успіх у публіки, що витримала аж 27 послідовних вистав..
1910 року Боскі дебютував у Лондоні в «Театрі Його Величності» в опері Франческо Манчіні «L'Idaspe fedele o Hydaspes». Наступного року виконав партію Арганте у приголомшливому шедеврі Генделя «Рінальдо» у її першому виконанні. У цій опері в ролі Гоффредо співала і його дружина. Після 1711 року Боскі повернувся до північної Італії, де виступав у Венеції, Вероні, Болоньї та Генуї. Восени 1713 року він співав у театрі «Сан-Джованні Грізостомо» у творах композиторів Карло Франческо Полларолло та Антоніо Лотті, які домінували на венеційських сценах, запрошуючи співаків світової слави. Коли в липні 1717 року Лотті отримав дозвіл поїхати до Дрездена, щоб написати оперу, він взяв із собою з іншими співаками й Боскі. Лотті в Дрездені був керівником капелли, в якій Боскі співав до 1719 року.
1719 року Гендель здійснив поїздку до Німеччини з метою найняти певну кількість співаків для Королівської академії музики, яку він заснував з допомогою королівського двору з метою вберегти від занепаду музичне життя Лондона. Того року, коли на церемонію одруження курфюрста Ганновера зібралося багато музикантів, Гендель скористався цим заходом, щоб найняти, серед інших італійських співаків Фарінеллі Сенезіно та Джузеппе Боскі. 1720 року розпочався успішний лондонський період співака, який пов'язав своє ім'я з іменем Генделя в його основних творах. Працюючи з 1720 по 1728 рік у Королівській музичній академії Генделя в Лондоні він співав у всіх 32 операх, поставлених там за той час в «Театрі Його Величності». У його репертуарі були ролі з опер Генделя («Radamisto», «Floridante», «Giulio Cesare in Egitto», «Tamerlano», «Rodelinda», «Alessandro», «Riccardo I, ré d'Inghilterra», «Siroe, re di Persia», «Tolomeo, re d'Egitto»), Джованні Бонончіні («Astarto», «Astianatte», «Calphurnia», «Crispo»), Аттіліо Аріості («Coriolano», «Vespasiano e Artaserse» «Il Dario», «Lucio Vero», «Teuzzone») та інших італійських композиторів епохи бароко.
Через фінансові труднощі 1 червня 1728 «Театр Його Величності» був змушений припинити діяльність, і Боскі повернувся до Венеції, де в театрі «Сан Джованні Ґрізостомо» вже восени 1727 року співав у виставі «Ezio» , а в 1729 року - у «Semiramide riconosciuta» Ніколи Порпори. З цього часу відомості про життя й діяльність Боскі припиняються.
Вокальні здібності
Джузеппе Боскі був кращим басом свого часу. Гендель поліпшив його сценічні та вокальні якості, довіривши йому трудні партії, що вимагали великих зусиль та напруження для їх виконання, але які він виконував з успіхом та майстерністю, легко допасовуючись до складного оркестрового акомпанементу.
Діапазон його голосу охоплював дві октави, від G до g′, він мав здатність підтримувати високу теситуру. Хоча партитури класифікують його як баса, відповідно до термінології, яка застосовувалася до ХІХ століття для всіх чоловіків з низьким голосом, за сучасними мірками діапазон і теситура класифікували б його як баритона.
Боскі виступав у прем'єрних виставах п’ятнадцяти опер Генделя і лише в одній «Siroe, re di Persia» в ролі Косро, короля Персії, мав повільні ліричні арії. Більшість інших арій були аріями «люті», тобто аріями, які зазвичай містили настрій непокори чи гніву з палкими емоціями. Більшість персонажів, які він грав, були тиранами чи лиходіями. Часто його арії виконувалися в темпі алегро, в мінорній тональності, із скрипкою, яка повторювала вокальну мелодію в техніці colla parte (коли акомпанемент інструментів ідентичний вокалу).
Джузеппе Марія Боскі був важливим співаком для Генделя, про що свідчить велика кількість ролей, які він виконував у прем'єрних виставах під час роботи в музичній академії Генделя.
Примітки
- Répertoire International des Sources Musicales — 1952.
- Giovanni Scalabrino. Boschi, Giuseppe Maria. — Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). — Rom : Borremans–Brancazolo. Istituto della Enciclopedia Italiana, 1971. — Vol. 13.
- Martin Pearlman (2015). George Frideric Handel:Agrippina.
- Lester, с. 6.
- Lester, с. 6,7.
Джерела
- Giovanni Scalabrino. Boschi, Giuseppe Maria. — Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). — Rom : Borremans–Brancazolo. Istituto della Enciclopedia Italiana, 1971. — Vol. 13.
- Jason Lester. Antonio Montagnana: Progression of a Handelian Bass. Chapter 2. Giuseppe Maria Boschi. Dissertation. — Florida State University Libraries. — 2006. — P. 6-9.
- Donald Burrows. Giuseppe Maria Boschi. — The Cambridge Handel Encyclopedia. — Cambridge University Press, 2009. — P. 101f. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhuze ppe Mari ya Bo ski ital Giuseppe Maria Boschi 1695 Neapol abo Viterbo 1744 italijskij bas spivak za suchasnimi terminami bariton XVIII stolittya Najbilshe vidomij za spivpraceyu z kompozitorom Georgom Fridrihom Gendelem Vistupav na opernih scenah Italiyi Drezdena Londona Na pochatku XVIII stolittya vhodiv do chisla najviraznishih predstavnikiv italijskoyi vokalnoyi shkoli Z 1698 roku odruzhenij z kontralto talanovitoyu spivachkoyu ta viznanoyu vikonaviceyu opernih vistav GromadyanstvoVenecijska respublika Data narodzhennyanevidomo abo 1675 1 Misce narodzhennyaMantuya Data smertinevidomo Misce smertiMantuya Rid diyalnostiopernij spivak Vidomij aktivnij na datu1698 Tip golosubas Graye navokal d Dzhuzeppe Mariya Boski u Vikishovishi Sharzh na Boski risunok Antonio Zanetti 1709 1712Muzichna kar yeraInter yer teatru San Dzhovanni Grizostomo na chas prem yeri operi Gendelya Agripina 1709 roku za uchastyu Dzh Boski gravyura Vinchenco Mariya Koronelli Dzhuzeppe Boski z rannogo ditinstva spivav u hori hlopchikiv soboru Sv Marka u Veneciyi Protyagom pershogo desyatirichchya XVIII stolittya vistupav u Kazale Monferrato Vichenci Ferrari Bolonyi Vidni Z 1706 roku vistupav u Veneciyi v teatrah San Kassiano i San Dzhovanni Grizostomo u tvorah italijskih kompozitoriv Franchesko Gasparini Antonio Lotti U grudni 1706 roku v teatri San Kassiano vin razom z Francheskoyu Vanini Boski ta Domeniko Chekki spivav u svitovij prem yeri operi Franchesko Gasparini Flavio Anicio Olibrio 1709 roku vin vpershe zustrivsya z Gendelem v operi Aci Galatea e Polifemo grayuchi Polifema Tam u Veneciyi pid chas Venecijskogo karnavalu v teatri San Dzhovanni Grizostomo 26 grudnya 1709 roku vidbulasya prem yera drugoyi italijskoyi operi Gendelya Agrippina u yakij Boski vikonav rol vilnovidpushenika Pallante a druzhina Francheska Vanini Boski spivala partiyu Otona Libreto operi Vinchenco Grimani stalo odnim z najkrashih sered tih yaki Gendel poklav na muziku Cya opera mala nastilki velikij uspih u publiki sho vitrimala azh 27 poslidovnih vistav Teatr Jogo Velichnosti na vulici Gejmarket akvarel Vilyama Kapona 1910 roku Boski debyutuvav u Londoni v Teatri Jogo Velichnosti v operi Franchesko Manchini L Idaspe fedele o Hydaspes Nastupnogo roku vikonav partiyu Argante u prigolomshlivomu shedevri Gendelya Rinaldo u yiyi pershomu vikonanni U cij operi v roli Goffredo spivala i jogo druzhina Pislya 1711 roku Boski povernuvsya do pivnichnoyi Italiyi de vistupav u Veneciyi Veroni Bolonyi ta Genuyi Voseni 1713 roku vin spivav u teatri San Dzhovanni Grizostomo u tvorah kompozitoriv Karlo Franchesko Pollarollo ta Antonio Lotti yaki dominuvali na venecijskih scenah zaproshuyuchi spivakiv svitovoyi slavi Koli v lipni 1717 roku Lotti otrimav dozvil poyihati do Drezdena shob napisati operu vin vzyav iz soboyu z inshimi spivakami j Boski Lotti v Drezdeni buv kerivnikom kapelli v yakij Boski spivav do 1719 roku 1719 roku Gendel zdijsniv poyizdku do Nimechchini z metoyu najnyati pevnu kilkist spivakiv dlya Korolivskoyi akademiyi muziki yaku vin zasnuvav z dopomogoyu korolivskogo dvoru z metoyu vberegti vid zanepadu muzichne zhittya Londona Togo roku koli na ceremoniyu odruzhennya kurfyursta Gannovera zibralosya bagato muzikantiv Gendel skoristavsya cim zahodom shob najnyati sered inshih italijskih spivakiv Farinelli Senezino ta Dzhuzeppe Boski 1720 roku rozpochavsya uspishnij londonskij period spivaka yakij pov yazav svoye im ya z imenem Gendelya v jogo osnovnih tvorah Pracyuyuchi z 1720 po 1728 rik u Korolivskij muzichnij akademiyi Gendelya v Londoni vin spivav u vsih 32 operah postavlenih tam za toj chas v Teatri Jogo Velichnosti U jogo repertuari buli roli z oper Gendelya Radamisto Floridante Giulio Cesare in Egitto Tamerlano Rodelinda Alessandro Riccardo I re d Inghilterra Siroe re di Persia Tolomeo re d Egitto Dzhovanni Bononchini Astarto Astianatte Calphurnia Crispo Attilio Ariosti Coriolano Vespasiano e Artaserse Il Dario Lucio Vero Teuzzone ta inshih italijskih kompozitoriv epohi baroko Cherez finansovi trudnoshi 1 chervnya 1728 Teatr Jogo Velichnosti buv zmushenij pripiniti diyalnist i Boski povernuvsya do Veneciyi de v teatri San Dzhovanni Grizostomo vzhe voseni 1727 roku spivav u vistavi Ezio a v 1729 roku u Semiramide riconosciuta Nikoli Porpori Z cogo chasu vidomosti pro zhittya j diyalnist Boski pripinyayutsya Vokalni zdibnostiDzhuzeppe Boski buv krashim basom svogo chasu Gendel polipshiv jogo scenichni ta vokalni yakosti dovirivshi jomu trudni partiyi sho vimagali velikih zusil ta napruzhennya dlya yih vikonannya ale yaki vin vikonuvav z uspihom ta majsternistyu legko dopasovuyuchis do skladnogo orkestrovogo akompanementu Diapazon jogo golosu ohoplyuvav dvi oktavi vid G do g vin mav zdatnist pidtrimuvati visoku tesituru Hocha partituri klasifikuyut jogo yak basa vidpovidno do terminologiyi yaka zastosovuvalasya do HIH stolittya dlya vsih cholovikiv z nizkim golosom za suchasnimi mirkami diapazon i tesitura klasifikuvali b jogo yak baritona Boski vistupav u prem yernih vistavah p yatnadcyati oper Gendelya i lishe v odnij Siroe re di Persia v roli Kosro korolya Persiyi mav povilni lirichni ariyi Bilshist inshih arij buli ariyami lyuti tobto ariyami yaki zazvichaj mistili nastrij nepokori chi gnivu z palkimi emociyami Bilshist personazhiv yaki vin grav buli tiranami chi lihodiyami Chasto jogo ariyi vikonuvalisya v tempi alegro v minornij tonalnosti iz skripkoyu yaka povtoryuvala vokalnu melodiyu v tehnici colla parte koli akompanement instrumentiv identichnij vokalu Dzhuzeppe Mariya Boski buv vazhlivim spivakom dlya Gendelya pro sho svidchit velika kilkist rolej yaki vin vikonuvav u prem yernih vistavah pid chas roboti v muzichnij akademiyi Gendelya PrimitkiRepertoire International des Sources Musicales 1952 d Track Q2178828 Giovanni Scalabrino Boschi Giuseppe Maria Dizionario Biografico degli Italiani DBI Rom Borremans Brancazolo Istituto della Enciclopedia Italiana 1971 Vol 13 Martin Pearlman 2015 George Frideric Handel Agrippina Lester s 6 Lester s 6 7 DzherelaGiovanni Scalabrino Boschi Giuseppe Maria Dizionario Biografico degli Italiani DBI Rom Borremans Brancazolo Istituto della Enciclopedia Italiana 1971 Vol 13 Jason Lester Antonio Montagnana Progression of a Handelian Bass Chapter 2 Giuseppe Maria Boschi Dissertation Florida State University Libraries 2006 P 6 9 Donald Burrows Giuseppe Maria Boschi The Cambridge Handel Encyclopedia Cambridge University Press 2009 P 101f ISBN 978 0521881920